Tag: результати

У вівторок ввечері Центральне виборче бюро оприлюднило остаточні результати виборів до Європарламенту, які відбулися в Румунії 9 червня. Після більш ніж тижневої невизначеності в Офіційному віснику було опубліковано протокол про результати виборів та розподіл мандатів, що офіційно означає завершення підрахунку голосів виборців.

Згідно з остаточними даними, як відсотки, так і дистанція між електоральними конкурентами залишилися незмінними. Перше місце посів виборчий альянс, що складається з Соціал-демократичної партії (СДП) та Націонал-ліберальної партії (НЛП), дві складові чинної коаліції більшості, який зібрав 48,5% голосів і відправить до Брюсселя та Страсбурга 19 із 33 євродепутатів, призначених Румунії.

На другому місці опозиційна партія Альянс за об’єднання румунів (АОР), за яку проголосували 14,93% виборців. АОР матиме 6 депутатів у майбутньому європейському законодавчому органі. Останню сходинку виборчого подіуму зайняв Об’єднаний правий альянс (ОПА), сформований навколо Союзу «За порятунок Румунії» (СПР), котрий набрав 8,71% голосів. Таким чином ОПА отримав 3 депутатські мандати. Демократичний союз угорців Румунії набрав 6,48% голосів. 5%-ий виборчий бар’єр подолала і партія «СОС Румунія». Обидві політичні сили матимуть по 2 депутатів ЄП.

Крім представників політичних партій Румунії до Європарламенту пройшов і незалежний кандидат Ніколає Штефенуце, колишнього члена СПР, за якого проголосували 3,08% румунів. У Центральному виборчому бюро повідомили, що загальна кількість румунів з правом голосу, внесених до списків виборців, які прийшли на дільниці, склала 9 444 894 особи, а явка на виборах становила – 52,4%.

На виборах до Європейського парламенту, які відбулися в Румунії одночасно з виборами до органів місцевого самоврядування, було створено 18 955 виборчих дільниць у країні та 915 за кордоном. Згідно з даними ЦВБ, загальна кількість дійсних голосів на дільницях за кордоном, склала 210 410. Голосування в діаспорі також виграв Альянс СДП-НЛП – 21,35% голосів, за ним йдуть ОПА – 16,34% і AОР – 14,65%. СОС Румунія отримала 13,52% голосів, Партія REPER – 9,7%, Партія об’єднаної діаспори – 7,05%, а незалежний кандидат Ніколає Штефенуце – 5,9%.

У 2024 році в Румунії пройдуть ще два тури виборів. Восени румунів знову покличуть на виборчі дільниці  для обрання майбутнього президента, а в грудні пройдуть парламентські вибори. Якщо дата загальних виборів вже призначена на 8 грудня, то вибори президента Румунії все ще є предметом переговорів між соціал-демократами і лібералами.

Список кандидатів від керівної коаліції Соціал-демократична партія (СДП) – Націонал-ліберальна партія (НЛП) на виборах до Європарламенту отримав 54% голосів виборців, тоді як кандидати від Альянсу за об’єднання румунів (АОР) – 14%, а кандидати від Альянсу об’єднаних правих (АОП)  – 11%. Це випливає  з результатів екзит-полу, проведеного компанією CURS-Avangarde.

Демократичний союз угорців Румунії отримав 5%. Згідно з опитуванням, партія S.O.S. Румунія отримала 3%, партія «Оновлення європейського проєкту Румунії” (REPER) – 3%, Соціал-ліберальна гуманістична партія (СЛГП) – 2,0%, незалежні кандидати – 4,0% та інші партії – 4,0%. Опитування було проведене на замовлення СДП та НЛП, дані дійсні станом на 20:30.

Згідно з результатами екзит-полу, проведеного CURS-Avangarde, чинний мер столиці Нікушор Дан, якого підтримує Альянс об’єднаних правих, отримав у неділю 45% голосів мешканців Бухареста, тоді як кандидатка від СДП Габрієла Фіря набрала 24%. На третьому місці – Крістіан Попеску-П’єдоне, за якого проголосували 13% виборців. Дані дійсні станом на 20.30. Найбільше голосів на виборах до Генеральної ради Бухареста (CGMB) отримав Альянс об’єднаних правих – 30%, за ним йде Соціал-демократична партія – 28%, Націонал-ліберальна партія – 12% і Альянс за об’єднання румунів  – 10%.

Згідно з даними екзит-полу CURS-Avangarde, оприлюдненими в неділю ввечері після місцевих виборів, СДП виграла політичне голосування в країні (повітові ради) з 35%, за нею йдуть НПЛ – 28%, АОП і АОР – по 12%,

Явка виборців на виборах до Європарламенту склала 52,38%, а на місцевих виборах – 50%.

СДП перемогла на виборах, а результат до столичної мерії є уроком демократії, – заявив у неділю лідер соціал-демократів Марчел Чолаку. Заходи, вжиті СДП в уряді, були високо оцінені румунами, – заявив Чолаку в штаб-квартирі партії.

Президент НЛП Ніколає Чуке заявив, що голосування на виборах до Європарламенту і до місцевих органів влади стало перемогою для румунів, які дали урок демократії. Він подякував 54% румунів, які прийшли на вибори і зробили вибір на користь європейських цінностей.

Незалежний кандидат Нікушор Дан, чинний мер Бухареста, заявив після оприлюднення часткового екзит-полу місцевих виборів, що він вражений довірою, яку йому надали мешканці столиці, після того, як він отримав найкращий результат на місцевих виборах у Бухаресті. Він заявив, що ініціює, за підтримки Генеральної ради, місцевий референдум про те, як розподілятимуться гроші між столичною мерією та галузевими меріями.

Епідеміологічна
ситуація, викликана новим коронавірусів, змінила виборчий календар Румунії:
місцеві вибори, які мали відбутися ще в червні, пройшли тільки 27 вересня. На
проведених в особливих умовах виборах явка виборців становила 48% і тепер
Постійне виборче управління опублікувало на своєму сайті остаточні результати,
за винятком населених пунктів, де з різних причин вибори мають відбутися
повторно.

Карта результатів
виборів показує, що основна опозиційна Соціал-демократична партія (СДП), здобула
20 повітових рад, правляча Націонал-ліберальна партія (НЛП) – 17, а
Демократичний союз угорців Румунії (ДСУР) – 4. Проте ліберали отримали більше
голосів: за них проголосували 34% тих, хто прийшов на виборчі дільниці.
Соціал-демократи отримали 30% голосів, а альянс Союз «За порятунок Румунії»
(СЗПР)-Партії «Свобода, єдність і солідарність» (ПЛЮС) – 13%. Кандидати правих здобули
крісла мера Бухареста і мерів трьох з шести секторів столиці. Однак на
національному рівні в найбільше мерів у соціал-демократі. Результати місцевих
виборів вважаються барометром для парламентських виборів, які повинні відбутися
в грудні і до яких партії вже посилено готуються.

Уряд прийняв
постанову, згідно з якою парламентські перегони пройдуть 6 грудня, а
передвиборна кампанія вже стартувала 7 вересня. Однак є і законодавча
пропозиція перенести вибори на березень. Це ініціатива незалежного депутата,
яка на даний момент направлена ​​на затвердження уряду, законодавчої ради, а
також в Економічної та соціальної ради. Відповідь від цих установ очікується
протягом щонайбільше 30 днів. Ліберали відкидають ідею відкладення виборів до
парламенту, стверджуючи, що нинішній парламент, в якому соціал-демократи мають
більшість, вже давно не є представницьким.

Ми готуємося до
виборів 6 грудня, – заявляють, у свою чергу соціал-демократи, однак вони не
виключають відстрочку перегонів. На їх думку вона може бути врахована у разі
погіршення ситуації з розповсюдженням коронавірусної інфекції.

Тим часом деякі
партії склали списки кандидатів для діаспори, термін подачі яких закінчується 7
жовтня. Ліберали кажуть, що вони йдуть на ці вибори з представниками румунської
діаспори, які користуються широкою підтримкою закордонних румунів. Це люди, які
є викладачами у ВНЗ або успішні бізнесмени й обізнані з проблемами румунів. І в
Соціал-демократичної партії список кандидатів на парламентські вибори від діаспори
складається за певними критеріями. Йдеться про комунікативні та інтелектуальні
здібності, видимість у ЗМІ, доброчесність та лідерство.

За кордоном парламентські вибори пройдуть протягом двох днів – 5 та 6 грудня. У зв’язку з
тим, що створення виборчих дільниць в окремих країнах, де проживають великі
румунські громади буде неможлива через пандемію Covid-19, румунська влада рекомендує
закордонним румунам зареєструватися і голосувати поштою. Термін реєстрації
продовжено до 21 жовтня.

Оцінений фахівцями, найбільш очевидним показником для загального стану здоров’я освіти Румунії, іспит на атестат про повну загальну середню освіту-літня сесія- склали 66,7% випускників ліцеїв, за попередніми даними, оприлюдненими Міністерством освіти. Остаточні результати, які будуть оголошені в суботу після розгляду скарг, не змінять істотно цей показник. Карта результатів показує великі різниці між повітами. Чемпіоном є повіт Клуж (північний захід), де склали іспит 83,32% випускників, а повіти з найгіршими результатами є Джурджу, Илфов і Телеорман, все на півдні.

І в цьому році були школи, де всі випускник провалили іспит на атестат зрілості, як наприклад, Технологічний ліцей у місцевості Галинга, повіт Мехедінць (південний захід), де жоден випускник не склав іспит. У Бухаресті, 68,5% кандидатів здали іспит, і показник на 0,3% вище, ніж в минулому році. Для нового міністра освіти Мірчі Думітру, результати є незадовільними. Тільки що затверджений на посаду Думітру оголосив, що восени запустить дебати про реорганізацію системи освіти, особливо на рівні ліцеїв. В інтерв’ю для Радіо Румунія, міністр зазначив, що зміни будуть зроблені тільки після того, як всі зацікавлені сторони, тобто вчителі, батьки і учні погодяться.

Мірча Думітру: Не можна отримати дуже хороші оцінки на такому складному іспиті, як атестат про повну загальну середню освіту, якщо не готуєшся до цього іспиту систематично, тривалий період часу. Ліцей, румунська школа, як правило, повинна змінити цей стиль роботи, викладання, виховання і формування молоді. Можливо, ми повинні думати в цілому, щоб були справжні дебати, національні дебати за участю шкіл, вчителів, батьків, учнів, представників шкільних інспекторатів та профспілок, адже йде мова про виховання дітей цього народу, щоб винести єдину точку зору всіх тих, хто зацікавлені і причетні до освіти.

Перші реакції оглядачів досить скептичні. У посткомуністичній Румунії, крім охорони здоров’я, у сфері освіти проводилось найбільше невдалих реформ. Під політичною командою, незалежні, праві або ліві, з системи або за її меж, майже всі міністри намагалися змінити правила. І після всіх цих перетворень, які спричинили з року в рік, тільки плутанини серед учнів і викладачів, навіть один з колишніх міністрів, нині сенатор Лівіу Поп назвав іспит на атестат про повну загальну середню освіту «вічною невдачею».

Торік Республіку Молдова одноголосно називали у західних канцеляріях
серед найкращих держав Східного партнерства, шляхом якого ЄС намагається
втягнути в свою орбіту шість колишніх радянських республік. Реформи, проведені
в останні п’ять років, прозахідними урядами на чолі з Владом Філатом і Юрієм
Лянке були винагороджені підписанням угод про асоціацію та вільну торгівлю між
Брюсселем і Кишиневом. На тлі легкої ейфорії, політичні лідери заявили тоді, що
республіка може бути прийнята до складу ЄС в 2020 році, можливо, у період коли
головування буде забезпечено сусідньою Румунією – найбільш послідовним
прихильником її європейських устремлінь.

Восени, однак, почалися проблеми. На парламентських виборах, результати
отримані прозахідними партіями – Ліберал-демократичною, демократичною та
Ліберальною партіями – забезпечували парламентську більшість, що була
необхідною для продовження урядування. Ліберали, найбільш енергійні промоутери
наближення до Бухареста та Брюсселя, вирішили перейти в опозицію, а
прем’єр-міністр Лянке подав у відставку з Ліберал-демократичної партії. Таким
чином, тільки в лютому, замість нього був призначений, урядовою коаліцією
меншості між ліберал-демократами і демократами, але і за підтримки депутатів
комуністів, молодий бізнесмен Кирило Габуріч.

У п’ятницю він оголосив про свою відставку на тлі скандалу, викликаного
обвинуваченням, що він сфальсифікував документи про освіту. Звинувачений у
неефективності та корупції, очолений ним прозахідний уряд вже був підданий
різкій критиці. Неодноразово десятки тисяч людей вийшли на вулиці, щоб вимагати
відставки керівників коаліції, яких вважали відповідальними, серед іншого, за
галюцинаційне зникнення з національної банківської системи мільярда доларів.

Корумпований, цинічний, некомпетентний, як описують його аналітики,
політичний клас з Кишинева не був, отже, здивований масовою неявкою, особливо
серед молодих людей, на місцевих виборах у неділю. Натомість електорат
створений з літніх людей та радянських носталгіків мобілізувався набагато
краще, так що в Бельцах (північ), мером був обраний з першого туру з більш ніж
70% голосів, суперечливий бізнесмен
Ренато Усатий.

Користуючись
політичною і фінансовою підтримкою Москви, будучи підозрюваний у зв’язках з
мафією, він є людиною, яка управлятиме другим за величиною містом в Р. Молдова.
У другому турі, 28 червня, голосування за мера столиці Р. Молдова, де проживає
третина населення цієї країни і виробляє половину ВВП, має, за словами
оглядачів, величезну геополітичну ставку. Вибір між молодим чинним мером
лібералом Доріном Кіртоаке, випускником Бухарестського юридичного факультету, і
колишнім прем’єр-міністром Зінаїдою Гречаною з боку проросійських соціалістів,
є вибором між Європою і Росією. Від результатів місцевих виборів, здається,
залежить, кажуть кореспонденти Радіо Румунія в Кишиневі, і відновлення
проєвропейської коаліції.