Tag: респондент

  • Румуни та західний курс держави

    Румуни та західний курс держави

    Хоча Румунія переживає період глибокого соціального невдоволення і розчарувань, вони не пов’язані з прихильністю громадян до НАТО і Європейського Cоюзу. Опитування INSCOP, опубліковане у вівторок, показує, що 90% румунів відкидають ідею виходу з НАТО, що є рекордним рівнем підтримки Північноатлантичної організації. Згідно з опитуванням, що базується на даних, зібраних наприкінці минулого року, за останні три роки прихильність румунів до Заходу з точки зору політичних і військових альянсів зросла на 10%.

    Але більше половини опитаних відчувають себе вразливими до дезінформації та фейкових новин на телебаченні та в соціальних мережах. Водночас понад три чверті стверджують, що це явище вплинуло на їхню поведінку під час голосування на останніх виборах. Посилаючись на дані опитування, директор INSCOP Ремус Штефуряк вважає, що те, що зараз відбувається в Румунії, “не має нічого спільного зі зниженням прихильності румунів до євроатлантичного світу, а скоріше з внутрішніми проблемами, економічними і соціальними питаннями, дуже низьким рівнем довіри до політичного класу, відсутністю доброчесності, браком професіоналізму, відчуттям того, що правила створюються під інтереси конкретної особи”.

    За його словами, це “внутрішні питання, які є частиною наших внутрішніх дебатів, це не теми, які стосуються того, як румуни ставляться до євроатлантичного світу”. Опитування також показує, що майже три чверті респондентів вважають членство Румунії в Європейському Союзі перевагою з точки зору його наслідків для економічного і соціального життя, сім’ї та особистого життя. Три роки тому так вважали лише 55% румунів. Водночас 88% вважають, що Румунія повинна залишитися в ЄС, а 78% вважають, що економічне майбутнє країни залежить від членства в ЄС.

    Три роки тому чверть населення вважала, що Румунії було б краще вийти з ЄС. Сьогодні більше половини румунів вважають, що країна повинна ставити національні інтереси на перше місце, навіть якщо це означає порушення правил ЄС. Опитування також показує, що більше половини румунів вважають, що влада діє більше в інтересах інших країн, що економіка контролюється іноземцями, що держава допомагає транснаціональним корпораціям більше, ніж румунським компаніям, або що існує домовленість між багатими країнами, щоб тримати Румунію в бідності.

    Водночас понад 60% румунів стверджують, що в Європі їх сприймають як неповноцінних громадян, але вважають Румунію культурно вищою за західні країни. Нарешті, 69% опитаних проголосували б за націоналістичну партію або націоналістичного кандидата на президентських виборах. Опитування вважається одним з найбільш актуальних, опублікованих INSCOP за останні роки, оскільки дає чітке розуміння соціального невдоволення і факторів, що впливають на сприйняття румунів у нинішньому геополітичному контексті.

  • Куди прямує Румунія?

    Куди прямує Румунія?


    Лише чверть румунів вважають, що
    справи в Румунії йдуть у правильному напрямку, в понад 68% – дотримуються протилежної
    думки. Це один із головних висновків опитування громадської думки «Недовіра
    громадськості: Захід проти Сходу, розквіт націоналістичної течії в епоху
    дезінформації та явища фейкових новин», проведене INSCOP Research у період 1-15
    червня. Два місяці тому, у березні, кількість невдоволених напрямком, у якому
    рухаються справи в Румунії, була на два відсотки більшою.

    З іншого боку,
    згідно з дослідженням, в даний час понад 80% румунів дотримуються думки, що в Європі їх вважають
    «другорядними громадянами», тоді як лише 15% не згодні з такою думкою. На
    запитання, чому, на їх погляд, до румунів ставляться таким чином, більшість
    респондентів відповіла, що через неадекватну поведінку румунів, які мешкали або
    проживають за кордоном, і лише трохи більше чверті кажуть, що через неадекватне ставлення
    громадян інших європейських держав.




    Однак на запитання, в якій країні
    вони хотіли б тривалий час працювати або вчитися протягом наступного періоду,
    майже половина румунів відповіли, що не планують покидати країну, а 42% вибрали б західну країну і лише невеликий відсоток надав б перевагу східній країні, такій
    як Росія чи Китай.

    У цьому контексті дві третини заявили, що віддають перевагу
    правам і свободам західного типу над традиційними цінностями, які пропагує
    Росія. Більше того, суб’єкти вважають, що права і свободи людини найкраще
    поважають в США та ЄС, і значно меншою мірою в Росії та Китаї. З іншого боку,
    більше половини румунів оцінили, що вступ до ЄС приніс Румунії більше переваг,
    тоді як приблизно третина респондентів вважає, що – більше недоліків. Два
    місяці тому, у березні, більше опитаних зазначили, що вступ до Євросоюзу був
    корисним для Румунії.




    Щодо ставлення до
    Північноатлантичного альянсу, дві третини опитаних заявили, що віддають
    перевагу членству Румунії в НАТО, оскільки таким чином вона буде добре захищена
    з військової точки зору. Менше третини респондентів висловилася за те, що Румунія
    має бути нейтральною, оскільки таким чином на неї ніхто не нападе. Майже три
    чверті румунів вважають, що наявність американських військових баз у Румунії
    допомогло б захистити країну у разі зовнішньої агресії, тоді як 20% не
    погодились з цим твердженням.

    Що стосується довіри, дослідження показує, що
    румуни найбільше довіряють НАТО та ЄС, потім Німеччині, США, Росії та Китаю. Цей
    результат дещо відрізняється від березневого, коли Німеччина була на першому
    місці, а потім йшли ЄС та НАТО. Серед іноземних лідерів румуни найбільш прихильно
    ставляться до Ангели Меркель, Джо Байдена та Володимира Путіна.