Tag: Респ.Молдова

Республіка Молдова, яка тривалий час вважалася найбіднішою європейською країною, залежить від фінансової допомоги західних партнерів. Ситуація погіршилася після вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року. Республіці Молдова довелося приймати величезний потік українських біженців, вирішувати економічні проблеми, спричинені війною в сусідній країні, та відбивати невпинні спроби Москви дестабілізувати політичну ситуацію, яка ніколи не змирилася з думкою, що в Кишиневі існує прозахідний режим.

Крім того, у цій країні було продовжено режим надзвичайного стану на 60 днів, починаючи з 4 червня. Рішення було мотивоване ризиками та загрозами, пов’язаними з війною, розв’язаною Російською Федерацією в Україні. На думку влади, Респ. Молдова піддається асиметричним загрозам і широкому спектру проявів гібридної війни. Згадується також про ризик нових кібератак на державні установи та об’єкти національної критичної інфраструктури. Тому ця країна потребує надалі правових механізмів надзвичайного стану для управління можливим непередбачуваним розвитком подій. На цьому тривожному тлі Рада Європейського Союзу у вівторок прийняла рішення практично подвоїти макрофінансову допомогу Респ. Молдова зі 150 до 295 мільйонів євро.

Ще минулого місяця румунський євродепутат Зігфрід Мурешан (ЄНП-НЛП), голова делегації законодавчого органу ЄС зі зв’язків з Респ. Молдова, заявив: Ми пропонуємо Республіці Молдова фінансову підтримку, якої вона потребує, щоб протягом цього року уряд мав у своєму розпорядженні достатню кількість коштів для підтримки населення та забезпечення економічної стабільності. Він додав, що Республіка Молдова є державою-кандидатом на вступ до Європейського Союзу, і ми повинні допомогти їй подолати виклики, з якими вона стикається, і продовжити європейську інтеграцію. Теж у вівторок країни-члени Європейського Союзу запровадили санкції проти семи осіб, звинувачених, зокрема, у зв’язках з російськими зусиллями з дестабілізації Респ. Молдови.

Їхні активи будуть заморожені на території ЄС, де їм буде заборонено перебувати. Брюссель уточнив, що йдеться про політиків і бізнесменів молдовського або російського походження, які займалися дестабілізаційною діяльністю, плануючи насильницькі демонстрації або підтримуючи російські служби безпеки (ФСБ). Рішення, прийняті офіційними особами ЄС, передують зустрічі в четвер у Респ. Молдові лідерів майже 50 країн на другому саміті Європейського політичного співтовариства (ЄПС), цінностями якого є демократія, повага до прав людини і верховенство права.

Румунія на ювілейному саміті НАТО в Лондоні

НАТО завершило свою ювілейну зустріч з нагоди
70-річчя створення альянсу заявою про єдність, солідарність та згуртованість,
незважаючи на розбіжності у поглядах між країнами-членами. У заключній заяві
НАТО підтверджує свій оборонний характер та прагнення до роззброєння, але
підкреслює, що поки існує ядерна зброя, НАТО залишиться ядерним альянсом. Тому
НАТО буде постійно зміцнювати свою здатність стримувати та захищати себе
адекватною сумішшю постійно адаптованих ядерних, звичайних та протиракетних
систем. Румунію на саміті представив президент Клаус Йоганніс, який заявив, що він
був успішним і для альянсу, і для Румунії. Він підкреслив, що НАТО – це найпотужніший
альянс усіх часів, який існує уже 70 років, а майбутнє альянсу дуже важливе.
Клаус Йоганніс додав: «Усі ми зійшлися на тому, що НАТО потребує
процесу розмірковування, щоб обрати найкращу стратегію майбутнього НАТО. Ми
повинні відповісти на такі питання, як: хто є нашим ворогом, які загрози стоять
перед НАТО, як НАТО має ставитися до нових світових лідерів, наприклад, якими мають бути відносини
між НАТО і Китаєм. Чи повинні ми змінити або ні наше ставлення до Росії? Ці
питання були порушені і, безсумнівно, вони призведуть до розробки вдосконаленої
стратегії.» Глава румунської держави заявив, що на цьому саміті також
обговорювались питання безпеки у Чорноморському регіоні, а також плани дій на Східному
фланзі. У той же час глава Румунії заявив, що НАТО зосередиться і на космічному
просторі для забезпечення безпеки союзників.

Президент зустрівся з послами країн ЄС, акредитованими в Румунії

Президент Румунії Клаус Йоганніс у четвер зустрівся з послами держав-членів
Європейського Союзу, акредитованими у Бухаресті, а порушені теми стосувалися питань
з порядку денного засідання Європейської Ради від 12 і 13 грудня, та міжнародного
життя, а також внутрішньої політики. Про це повідомила прес-служба
Адміністрації Президента. Глава держави наголосив на тому, що прагне допомогти у
знайденні рішень щодо поточних великих викликів, що стоять перед Євросоюзом,
такі як боротьба зі зміною клімату, міграція, багатосторонність чи безпека
громадян. Клаус Йоганніс також підкреслив, що він прагне міцніших та ефективніших
європейських інституцій, здатних приносити результати на користь усіх громадян
ЄС. Президент Румунії зазначив, що новій Європейській комісії доведеться ефективніше
відповідати очікуванням європейських громадян та держав-членів, розробляючи
робочу програму, яка має зосередитися на основних пріоритетах, визначених Стратегічною
програмою ЄС на 2019 – 2024 роки та забезпечуючи рівновагу, єдність та рівність
між усіма державами-членами. Щодо майбутнього бюджету ЄС Йоганніс сказав, що головним
пріоритетом є досягнення згоди та забезпечення збалансованості, що відповідає
як новим пріоритетам Євросоюзу, так і необхідності відповідного фінансування
традиційних політик, а саме згуртованості та Єдиної сільськогосподарської
політики.

Парламент скасував закон про компенсаційно-касаційне
оскарження судових рішень

Палата депутатів у середу прийняла законопроєкт про
скасування закону про компенсаційно-касаційне оскарження судових рішень у
кримінальних справах. Останній був прийнятий у 2017 році, в період перебування
при владі соціал-демократів, хоча його розробником був міністр юстиції технічного
уряду Дачіана Чолоша, який управляв країною близько року. Відповідний
нормативно-правовий акт був розроблений для уникнення жорстких санкцій з боку
Європейського суду з прав людини за неналежні умови в румунських в’язницях. За
даними Національної пенітенціарної адміністрації, з 2017 року користуючись
положеннями цього закону із в’язниць
вийшло майже 23 тисячі осіб, з яких майже 19 тисяч було звільнено
умовно-достроково. Близько 2300 із них повернулися за грати, частина з них за
повторне скоєння злочинів, інші – у результаті винесення остаточних вироків в
інших кримінальних справах, які на момент звільнення, перебували на різних
етапах судового розгляду. Міністр юстиції Румунії Кетелін Предою нещодавно
пояснив, що через недоліки у розробці закон несе загрозу для громадян Румунії.
Він уточнив, що очолюване ним відомство розробило перехідний текст із заходами,
які в майбутньому будуть застосовуватися у пенітенціарних установах, погані
умови в яких, призвели до численних скарг до ЄСПЛ. Влада прагне, передусім,
покращити умови у в’язницях.

Міністр закордонних справ Румунії взяв участь у засіданні
ОБСЄ у Братиславі

Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску у
четвер у Братиславі взяв участь у 26-му засіданні Ради міністрів Організації з
безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). З цієї нагоди він озвучив ключові
цілі Румунії з питань безпеки та співробітництва. На полях засідання ОБСЄ Богдан Ауреску зустрівся
з міністром закордонних справ та європейської інтеграції Республіки Молдова Аурелієм
Чокоєм, якому сказав, що підтримка Румунії, включаючи фінансова, не зможе
продовжуватися у межах раніше погоджених параметрів. Вона буде переорієнтована в
залежності від конкретних дій нового уряду, відповідно до положень двостороннього
Стратегічного партнерства з питань європейської інтеграції Республіки Молдова,
а також жорстко обумовлена продовженням необхідних реформ для демократичного
розвитку та просування по шляху євроїнтеграції. Таким чином, підтримка Румунії буде
пріоритетно зосереджена на інтересах громадян Республіки Молдова, передусім на
місцевому рівні і буде спрямована, з іншого боку, на продовження впровадження проєктів
стратегічного двостороннього взаємозв’язку.