Tag: реформи

За даними Національного антикопурційного управління, контекст пандемії підживлював корупцію в Румунії, і гроші не завжди відходили туди, куди потрібно, а саме на оснащення лікарень, захисні засоби, спеціалізоване обладнання чи ліки. Національне антикопурційне управління оголосило, що з моменту появи COVID-19 два роки тому, порушило 168 кримінальних справ за злочини, пов’язані з пандемією або фіктивною вакцинацією. За даними установи, Румунія провела наймаштабніше розслідування в Європейському Союзі за фактом видачі 3000 фальшивих зелених сертифікатів на Міжнародному пункті пропуску Петя (північний-захід) корумпованим медичним персоналом і працівниками лікарень.

У половині зі справ, порушених минулого року, все ще тривають розслідування. Вісім справ з 22 обвинуваченими були скеровані до суду. Серед обвинувачених – директор національної компанії Unifarm, одного з головних дистриб’юторів фармацевтичної та парафармацевтичної продукції в Румунії, Іонел Еуджен Адріан, який, за словами прокурорів, нібито вимагав понад 700 тис. євро за укладення контракту з приватною компанією для закупівлі мільйонів невідповідних хірургічних масок і десятків тисяч інозяційних комбінезонів.

Крін Болога, головний прокурор Національного антикопурційного управління, пояснює: «У Кризових періодах корупція процвітає. За таких обставин, звісно, ми маємо багато справ або відносно багато справ, що стосуються закупівель під час пандемії, пандемічної корупції. Протягом 2020 та 2021 років у нас було понад 160 справ, пов’язаних з епідеміологічною ситуацією. Зараз ми працюємо над 88 справами, 68 осіб були притягнені до відповідальності.»

За його словами, «у період пандемії в Румунію було завезено різні медичні обладнання, маски з таких країн, як Туреччина, Китай та інших країн світу. Наразі ми намагаємося з’ясувати, які причини були підставою для закупівлі невідповідних матеріалів за величезні суми грошей та із порушенням процедур.» У Міжнародний день боротьби з корупцією, 9 грудня, Крін Болога стверджував, що на діяльність Національного антикорупційного управління серйозно впливає і перешкоджає той факт, що до законів у сфері правосуддя в Румунії досі не було внесено поправок. І це відбувається за умов коли, Європейська комісія неодноразово закликала Бухарест посилити боротьбу з корупцією.

Більше того, з моменту вступу в ЄС у 2007 році, Комісія стежила за реформами проведеними Румунією у сферах правосуддя та боротьби з корупцією через Механізм співпраці та перевірки (MCV), що є важливою основою для прогресу в цих сферах. Влітку Transparency International у своєму звіті закликала уряди ЄС «подвоїти свої зусилля для забезпечення справедливого та правильного виходу з пандемії». Організація застерегла, що сприйняття більшості таке, що охорона здоров’я особливо постраждала від корупції, а рівень хабарництва у сфері охорони здоров’я вищий в Румунії та Болгарії.

У 1989
році в Центральній та Східній Європі комуністичні режими закінчувалися після того, як
майже півстоліття вжили на
практику катастрофічну економічну, соціальну та політичну модель. Повалення комунізму в
Радянському Союзі означало не тільки відмову від марксистської моделі, а й зникнення
Радянської держави. Колишні союзні республіки проголосили свою незалежність, а
колишній радянський змінив
свої розміри відповідно до нових геополітичних бачень. Першою
республікою, яка покинула СРСР, була Литва у березні 1990 року, незабаром за
нею послідували Латвія та Естонія. До кінця 1991 р. Грузія, Україна, Білорусь,
Молдова, республіки Центральної Азії, Вірменія та Росія започаткували кінець однієї з
найстрашніших у світі наддержав у другій половині ХХ століття.

Республіка
Молдова стала сьомою одиницею, яка проголосила свою незалежність 27 серпня 1991 року. Це був останній акт із
циклу, спрямованого на відновлення місцевої ідентичності та традицій. Поява Молдови на
геополітичній карті світу стала можливою на тлі політики гласності та перебудови, яку пропагував
останній радянський лідер Михайло Горбачов з 1985 р. У 1986 р. був утворений
Демократичний рух в Молдові, який 27 серпня 1989 р. організував великі збори, в ході яких вимагав схвалення румунської мови як державної
мови та переходу на латинський алфавіт. 23 червня 1990 р. Парламент у Кишиневі
прийняв декларацію, згідно з якою Молдова стала суверенною державою, а Мірчу
Снегура було обрано президентом. Через два місяці, 16 серпня 1991 р., Придністровський
регіон оголосив про відокремлення від Молдови. Після того, як 23 червня 1991 р.
було
прийнято нову назву держави – Республіка Молдова, перед народними зборами в
Кишиневі, 27 серпня 1991 р,було прочитано декларацію про оголошення незалежності.
З цієї нагоди, за кілька годин до прийняття важливого акту, Александру Мошану, спікер Парламенту Республіки
Молдова, нагадав про зусилля, які країна доклала для досягнення цього успіху: «Дорогий народе! Наше святе устремління
до свободи, один із найдорожчих дарів, які Бог дав кожній людині, знаходиться
за крок до реалізації. Менш ніж за дві години, Парламент збирається на
позачерговій сесії для прийняття декларації незалежності Республіки Молдова. Пройдений
нами шлях до сьогодні, – це шлях, настільки ж трагічний, але й героїчний. Кожен
з нас йшов по ньому так, як диктував нам розум, як підказував нам розум».

Нова Молдова обирала свої керівні
структури, окреслювала свої майбутні
стратегії економічного розвитку та шукала партнерів у
міжнародних відносинах. Одним із партнерів, до якого Молдова, природно,
звернулася, була Румунія, територія, з якої вона була відірвана у 1812, 1940 та
1945 роках. У 1812 році Османська імперія поступила Бессарабію чи Молдову між Прутом та
Дністром Росії та до 1918 року вона належатиме царському простору. У 1940 році в результаті двох
ультиматумів, СРСР окупував Бессарабію, а влітку наступного року вона була звільнена румунською армією
та повернута до складу Румунії. В 1944 році, Радянський Союз повернувся до Бессарабії і знову зайняв її.
За часів комуністичного режиму, коли загальні репресії також означали
ліквідацію еліт та пересічних людей, національні переконання, пам’ять про належність до румунського
простору залишалася важливою. Таким чином, після здобуття незалежності, Румунія
стала найближчим партнером Молдови, як зізнався сам прем’єр-міністр Валеріу Муравський: «Ми вважаємо, що проголошення
незалежності республіки не означає самоізоляцію. Я казав це, і ви знаєте,
що ми
зробили
конкретні кроки: розвиток відносин з іншими республіками колишнього Союзу,
незалежно від того, чи будуть вони в союзі чи поза ним. Ми економічно інтегровані, і ми
повинні підтримувати відносини. По-друге, нам потрібно розвивати відносини з
усіма іноземними країнами за зручних умов, і насамперед з Румунією».

Поет Грігоре Вієру разом з іншими важливими
іменами, такими як Міхай Чімпой, Ніколає Дабіжа, Іон Хадирке, був одним із лідерів покоління молдовських інтелектуалів з
румунськими переконаннями. У 1960-ті роки, під час культурної лібералізації
радянського режиму, Вієру був автором віршів, послання яких було про відновлення традицій румунських письменників, латинських предків,
латинського алфавіту, історії Молдови та її важливих діячів, таких як князь Штефан Великий з 15 ст. На
народних зборах 27 серпня 1991 р. у Кишиневі, Вієру віддав належне жертвам, які принесли мешканці Молдови, щоб
досягти астрального моменту: «Шановні
співвітчизники! Побив наш золотий годинник. Золотий промінь, якого ми настільки довго чекали,
зійшов. Він виник з самопожертви, з боротьби та страждань орача та працівника,
письменника та журналіста, студента та вченого, нашого парламенту та уряду.
Прислів’я говорить: не піднімайся занадто вгору, бо вони тебе повісять, не згинайся занадто, бо вони тебе потоптають. Ми все нахилилися перед туманними часами, вважаючи, що вони нас не потоптають, і нас по
-варварськи топтали ногами. Ми сьогодні
піднялися майже до повного зросту, і ось, вони нас не повісили, тому що неможливо
повісити цілий народ і стільки інших народів».

Через 30 років після важливого моменту
проголошення незалежності 1991 року, Республіка Молдова пройшла через складні реформи та
перетворення. Це був шлях пошуків, який зараз рухається до європейських цінностей.

Започаткований у 2016 році проєкт «Освічена Румунія» спрямований на вдосконалення румунської освіти. Як зазначив сам
ініціатор проєкту президент Клаус Йоганніс румунська система освіти значно
відстає від освітніх систем Західної Європи. Хоча дотепер не були внесені жодні
зміни до освітньої системи Румунії, за останні роки ця ініціатива пройшла через
декілька етапів публічних обговорень.

Тепер ця тема повернулася на перший план через нещодавні консультації глави
держави з представниками політичного
середовища, з партнерами по соціальному діалогу в галузі освіти та з представниками
неурядових організацій, які беруть участь у цьому проєкті, в контексті
завершення публічних громадських обговорень. Вже минулого тижня Адміністрація
Президента Румунії повідомила, що під час обговорень будуть представлені
основні напрямки освітніх реформ та напрямки дій проєкту, з метою досягнення соціального та політичного консенсусу, який
гарантуватиме досягнення міжпартійної домовленості та його реалізацію. Цілями освітньої
реформи є децентралізація
освіти, працевлаштування кваліфікованих вчителів, визначення нових стандартів для
шкільної інфраструктури та обладнань, оцінювання знань, орієнтованих на розвитку
навичок та розширення доступу до освіти.

Проєкт Освічена Румунія передбачає внесення змін стосовно складання
іспитів з оцінювання компетенцій, а також децентралізацію,
більш гнучку систему, безперервну освіту
для вчителів та пристосування шкіл до потреб ринку праці. У той же час рішення
для ефективної освіти включають зменшення кількості предметів, зменшення
навантаження на кожного учня з наголосом на розвиток навичок та творчих
здібностей дітей. Проєкт пропонує впровадження реформи системи середньої освіти
та пропонує три профільні напрямки продовження освіти, так звані маршрути -
теоретичний, професійно-технічний та фаховий – з однаковою тривалістю у чотири
роки, після чого всі випускники зможуть скласти за бажанням іспит на атестат зрілості.

Передбачена можливість переходу школярів з однієї форми навчання на іншу. Для
професійно-технічного напрямку пропонується варіант отримання професійної
атестації 3-го рівня, наприкінці 11-го класу, а після 12-го класу – 4-ий рівень
кваліфікації. Надається також можливість бажаючим продовжити освіту в
університетських коледжах та вищих навчальних закладах, яка закінчується кваліфікацією
5-го рівня. Іспит на атестат зрілості оцінить набір реальних компетенцій, якими
повинні володіти всі випускники, які завершили повну середню освіту, незалежно
від профілю. Також передбачається можливість для ліцеїв та середніх шкіл, у яких записалися більше школярів,
ніж передбачена кількість, організовувати вступні іспити, окрім результатів державних
іспитів, які складаються в кінці 8-го класу.

На думку координаторів проєкту, школа повинна мати інформаційні цілі та
готувати учнів до життя. Також проєкт «Освічена Румунія», запропонований для
впровадження до 2030 р., передбачає зменшення
рівня кількості дітей, які передчасно покидають школу, до максимум 10%, зниження
щонайменше на 50% нинішнього рівня функціональної неграмотності, підвищення рейтингу та входження Румунії у перші 30 країн світу за тестами
PISA, зростання показника успішності на державних іспитах, які складаються при закінченні
неповної середньої школи до щонайменше 80% та зростання показника успішності при
складанні іспиту для отримання атестату зрілості до 75%. Державна радниця Ліджия Дека пояснила, що проєкт «Освічена Румунія» – це бачення, а не закон, і що наступного тижня уряд затвердить
меморандум, згідно з яким будуть передбачені конкретні строки впровадження цього
проєкту.

Починаючи з 1994 року з метою підкреслення ролі та значення судової гілки влади, партнерів правосуддя та всіх правоохоронних органів, які щодня докладають зусиль для забезпечення верховенства права в Румунії, щорічно в першу неділю липня відзначається День правосуддя.

«Ми є державною-членом ЄС та НАТО, підтримуємо усі цінності консолідованих європейських демократій та перебуваємо на початку важливого процесу здійснення економічних, соціальних та політичних змін», – йдеться у заяві, оприлюдненій з цього приводу прем’єр-міністром Флоріном Кицу. «У цьому контексті, – додає прем’єр, – нинішня керівна коаліція проєвропейських сил вже розпочала процес реформування сектору правосуддя.» «Нам буде нелегко. Є ще багато тих, хто хоче, щоб система правосуддя залишалася неефективною та підпорядкованою. Але разом із нашими європейськими партнерами ми працюємо над процесом оздоровлення правосуддя, щоб виправити суперечливі зміни, впроваджені у минулі роки», – підкреслив прем’єр-міністр.

«Реформа судової системи більше не може бути відкладена», – зазначив міністр юстиції Стеліан Йон, який уточнив, що увага Міністерства юстиції зосереджена на взаємоз’єднанні установ, сфера діяльності яких перетинається, на забезпеченні матеріально-технічних потреб в галузі судочинства, а також на забезпеченні послідовності законодавства, що регламентує діяльність правосуддя.

Міністр також розповів про цілі Румунії у цій сфері на рівні ЄС, а саме: «зменшення навантаження судів, припинення дії Механізму співробітництва та контролю в сфері правосуддя і продовження моніторингу верховенства права за допомогою механізму Верховенства права, модернізація та підвищення ефективності роботи судової системи».

У заяві, поширеній з нагоди професійного свята, керівництво Національної антикорупційної дирекції зазначає, що корупція надалі присутня у багатьох сферах, тому боротьба з цим явищем має залишатися метою, яка поєднує енергію, політичну волю, людські ресурси та логістику. А для того, щоб антикорупційні прокурори були ефективними у своїй роботі, гарантії незалежності правосуддя повинні бути збережені та посилені.

Голова Вищої ради магістратури (ВРМ) Міхай-Богдан Матеєску в своїй заяві до Дня правосуддя, наголосив на необхідності єдності в судовій системі. Він оцінує, що система правосуддя буде працювати і надалі із доброчесними, врівноваженими суддями, професіоналами, які відносяться з повагою до суспільства та чесно розуміють і сприймають усі внутрішні уразливості, але по-справжньому буде розвиватися тільки в суспільстві, яке розуміє місце, роль, справжнє значення системи правосуддя поза гаслами та без суб’єктивізму.

Генеральний прокурор Румунії Габрієла Скутя зазначає у свою чергу, що є вагомі аргументи, у стосунках з іншими державними установами, на підтримку того, що деякі напрямки модернізації сфери правосуддя потребують законодавчих змін.

А голова Верховного касаційного суду Коріна-Аліна Корбу вважає, що правосуддя потребує більше ніж коли-небудь рівноваги та закликає усіх представників складових судової влади представити суспільству спільні цілі, незважаючи на розбіжності у поглядах, що виникають в процесі роботи над різними питаннями.

Відносини між Республікою Молдова та Європейським Союзом були офіційно започатковані з підписанням у листопаді 1994 року Угоди про співробітництво та партнерство, яка набрала чинності через чотири роки. Зближення між Європейським Союзом та Республікою Молдова продовжилось у 2004 році через включення Республіки Молдова до Європейської політики сусідства, а через два роки її було прийнято як повноправного члена Процесу співробітництва у Південно-східний Європі, а з травня 2009 року Кишинів бере участь у ініціативі Східне партнерство.

Наприкінці листопада 2013 року Республіка Молдова підписала Угоду про асоціацію з Брюсселем, а у вересні 2014 року 28 міністрів закордонних справ Європейського Союзу підписали цю угоду. В даний час Брюссель та Кишинів вдосконалюють свої відносини через поступову економічну інтеграцію, поглиблюючи співпрацю в політичному напрямку. Іншими словами, користуючись підтримкою Брюсселя в цьому демарші, через всі свої дії прозахідний уряд в Кишиневі залишається послідовним цій ясній меті щодо інтеграції країни в Європейський Союз.

У Бухаресті університетський професор Штефан Попеску, запрошений на Радіо Румунія, досить скептично ставиться до того, що ця мета буде досягнута в найближчі роки: З російськими військами в Придністров’ї хтось може мріяти, що Р. Молдова вступить до Європейського Союзу? Звичайно, реформи повинні бути зроблені, але населення Республіки Молдова скорочується швидше, ніж населення Румунії, і вона ризикує стати, перш за все, невдалою державою. Це потребує інвестицій, але, на жаль, для олігархічної держави дуже важко отримати довіру інвесторів. Румунія тут несе велику відповідальність, і я хотів би побачити все більше і більше румунських компаній, які перетинають річку Прут, але, звичайно, влада Кишинева також повинна сприяти цьому перетину Прута.

Ситуація в сепаратистському російськомовному регіоні Придністров’я, що в східній частині Республіки Молдова залишається дійсно чутливою. Російська Федерація взяла на себе зобов’язання вивести війська та військову техніку з Республіки Молдова ще на Стамбульському саміті в 1999 році, але дотепер лише частина свого важкого озброєння було виведено. Тамтешні війська здійснили понад 200 військових навчань минулого року, а з початку цього року більше 20 навчань. Директор Бухарестського Центру запобігання конфліктам Юліан Кіфу пояснює ситуацію в Придністров’ї: «В сепаратистській зоні є два типи сил, є так звані миротворчі сили, хоча ніхто ніколи не просив Російську Федерацію взяти участь в будь-якому форматі миротворчих сил, але вона знаходиться там з цими військами, йдеться про Оперативну групу російських військ. І були війська 14-ї армії, які формально нібито були виведені з регіону, відповідно до зобов’язань в Стамбулі в 1999 році Таким чином, існує дві категорії військовослужбовців. Крім них, є третя категорія, яка відноситься до категорії так званих воєнізованих сепаратистського режиму, яка налічує приблизно 10-12.000 тисяч людей, в основному з російської армії, які мають сім’ї і живуть в цьому регіоні. Отже маємо три категорії військ. Проблема полягає в тому, що миротворчі сили, так звані миротворці, проводять навчання з сепаратистськими силами і Оперативною групою російських військ. Тут велика проблема, бо практично через такі навчання Росія відмовляється від свого статусу незалежності, непричетності, якщо хочете, до конфлікту.

Військові навчання, проведені російськими військами, які були розгорнуті в Придністровському регіоні, мали на меті, зокрема, протидіяти тероризму та підготовці військових, згідно деяким прес-релізам, опублікованим на офіційному сайті Міністерства оборони Російської Федерації,. Однак кишинівська дипломатія розглядає ці військові навчання як пряму і жорстоку загрозу суверенітету та територіальній цілісності Республіки Молдова. Політолог Влад Цуркану, колишній радник президента в Кишиневі зазначив: Справді, влада Кишинева не може запобігти ворожим військовим навчанням, таким, як ті, що регулярно відбуваються протягом останніх декількох місяців на лівому березі Дністра. Експерти з питань безпеки дуже стурбовані цим, хоча таке сприйняття не має місце на рівні суспільства.

У Бухаресті все ясно: стратегічною метою Румунії у відносинах з Республікою Молдова є європейська інтеграція сусідньої держави, це будучи єдиним варіантом, здатним забезпечити процвітання, безпеку та свободу громадян незалежно від їхнього віку, етнічної приналежності, мови спілкування або релігійної конфесії.

Автентичний та, на думку експертів, необхідний метод моніторингу, так званий Механізм співпраці та перевірки (МСП) було запроваджено у 2007 році разом з приєднанням Румунії та Болгарії до Європейського Союзу. Не дуже переконаний, десять років тому, про готовність та спроможність посткомуністичної влади в Бухаресті та Софії застосовувати добрі західні практики в Південно-Східній Європі, Брюссель і на даний час слідкує, зокрема, за реформуванням судової системи та боротьбою з корупцією і організованою злочинністю. У своїх регулярних доповідях європейські експерти оцінюють розвиток події у цій галузі, вітають прогрес та попереджають щодо нездійснень.

Опублікований в середу, останній звіт MCП викликав суперечливі реакції в Бухаресті. У документі наголошується прогрес в таких сферах, як перевірка конфліктів інтересів щодо державних закупівель, але висловлюється шкодування з приводу темпів реформ в судовій системі, про які стверджується, що, насправді, в цьому році вони стагнували. Це призвело, додають експерти Європейської комісії, до уповільнення реалізації 12 рекомендацій, що може призвести до відкриття досьє, які, в доповіді від січня 2017 року, вважалися закритими. Проблеми щодо незалежності судової влади в Румунії є серйозним джерелом занепокоєння, йдеться в доповіді. Уряд у Бухаресті повинен продовжувати реформи, щоб уникнути регресу, і досягнути мети завершення МСП в рамках мандату нинішньої Комісії, тобто у 2018 році – попередив перший заступник голови ЄК, Франс Тіммерманс.

Міністр юстиції в коаліційному уряді, що складається з СДП та АЛД Тудорел Тоадер вважає, що доповідь підкреслює значний прогрес, і Румунія може досягти своєї мети зняття Механізму співпраці і перевірки у наступному році. І соціал-демократ-віце-президент Палати депутатів, колишній міністр юстиції Флорін Йордаке, зазначає, що доповідь містить як позитивні, так і негативні аспекти, і що можна вжити заходів, щоб механізм був знятий в наступному році. Перший голос правоцентристської опозиції, НЛП, з іншого боку, є категоричною і заявляє, що нинішня влада знову провалила іспит що стосується правосуддя. І новий лідер Союзу Рятуйте Румунію Дан Барна, оцінює, що доповідь МСП є негативною і показує, що керівництво СДП тисне на правосуддя

Президент Клаус Йоганніс також вважає, що доповідь МСП є серйозним сигналом, і якщо закони правосуддя будуть прийняті в нинішній формі, утвердженій в парламенті урядовою більшістю, Румунія зробить крок назад у боротьбі з корупцією. І деякі оглядачі стверджують, що досить критичний тон доповіді санкціює спроби політичного підпорядкування правосуддя та відсутність апетиту до боротьби з корупцією нинішньої влади, що строго засуджували протягом року, як преса, так і громадянське суспільство. Нова оцінка Європейської Комісії буде опублікована наприкінці 2018 року.

Після кілька десяток літ реформ, румунська система освіти ще шукає оптимальний алгоритм, а нинішній міністр освіти Мірча Думітру із занепокоєнням стверджує, що румунське суспільство констатує, що ми ще далеко від бажаної школи та від того, що можемо здійснити для досягнення цієї мети.

Румунська освіта не відповідає вимогам ринку праці й тому не може підготовляти учнів до певної професії, – вважає міністр освіти. На його думку, румунська школа ставить у один ряд всіх учнів та не бере до уваги при розробці навчальних програм профіль кожної людини і професії. Треба приділяти більше уваги розвитку творчих індивідуальних здібностей особистості, – стверджує міністр Мірча Думітру: Дуже важко персоналізувати школу, але я думаю, що це висока місія для тих, хто працює в сфері наук, особливо в освіті. Ми з помірним оптимізмом сподіваємося, що у не дуже далекому майбутньому зможемо розвивати такого роду школу в Румунії, яка б підготовляла майбутніх педагогів, щоб вони були більш відкритими до потреб кожного учня та кожного студента.

Цього року ми ближче ніж у минулі роки до моделі бажаної школи. Яке навчання та яку школу ми хочемо мати в Румунії? Якими є результати вищої освіти та обраного профілю для випускника? Наскільки зрозумілою для нас є ця модель? Чи необхідна більша кількість моделей? Це лише кілька із запитань висловлених міністром освіти Мірчею Думітру на підставі результатів громадського обговорення.

Виступаючи на користь природної педагогіки, яку треба впровадити, міністр Мірча Думітру вирішив внести деякі зміни у системі румунської освіти. Серед них, через наказ міністра, зменшиться кількість годин, необхідних для домашніх завдань. Це рішення було прийняте на підставі оскаржень батьків, що програма перевантажена та що їхні діти занадто втомлюються. Кожен вчитель повинен зрозуміти, що існує гранична межа переносимості для учня у ранній вік, він повинен враховувати фізичні та психологічні особливості дітей. Їм важко концентруватися велику кількість годин, особливо після чимало уроків проведених у школі, – ствердив міністр освіти.

Нарешті, медична система в Румунії стала пріоритетом для уряду, в той час як якість послуг погіршується з року в рік, і влада, здавалося байдуже ставилась до цього явища. Незважаючи на те, що це одна з найважливіших основа на якій розвивається країна, здоров’я постійно підривається недостатнім фінансуванням. Але медична система стикається і з іншими проблемами, які послаблюють довіру пацієнтів до лікарень, і більше того, можуть поставити під загрозу життя пацієнтів. Останній скандал у медичній сфері пов’язаний з дезінфікуючими засобами, що використовуються в лікарнях.

Все почалося після того, як недавно, журналістське розслідування показало, що продукція основного румунського виробника і постачальника дезінфікуючих засобів для румунських лікарень має навіть в десять разів меншу концентрацію, ніж вказано на етикетці і перевірки, зроблені в багатьох лікарнях показали, що були виявлені проблеми у зв’язку з якістю дезінфікуючих засобів. Унаслідок цього скандалу, міністр охорони здоров’я Патрічу Акімаш Кадаріу подав у відставку, тому що, як він пояснив, в Комісії з вирішення проблеми дезінфікуючих засобів, були відмінності в підходах.

Основним завданням уряду є безпека пацієнта, підкреслив екс-міністр: Пацієнти не повинні бути втягнуті в цю гру, і вселяти їм паніку, тому що це єдина система, яку ми маємо, і медичні послуги повинні надаватись належним чином. Дезінфікуючі засоби є частиною проблем системи охорони здоров’я, і деякі питання внутрішньолікарняних інфекцій були одним з пріоритетів мого мандата.

Скандал пов’язаний із поганою якістю дезінфікуючих засобів показав також, що в Румунії, в даний час, немає відповідної лабораторії, яка б надала офіційні результати, що стосуються відповідних речовин. Ось чому, прем’єр-міністр Дачіан Чолош, який сказав, що буде виконувати тимчасово обов’язки міністра охорони здоров’я, оголосив про законодавчі зміни: Я попросив держсекретарів в Міністерстві охорони здоров’я, представити до середи проект постанову за якою можна визначити і процедури щодо біоцидів. Я маю на увазі в найближчі дні, такі нормативно-правові акти, які можуть негайно доповнити або уточнити нормативно-правової рамки щодо цих проблем.

Після останніх виявлень у медичній системі Дачіан Чолош заявив, що ця галузь є одним з головних пріоритетів уряду, і вирішив створити робочу групу, метою якої є, в довгостроковій перспективі, реальна реформа системи охорони здоров’я. Уже проведено нараду експертів, які погодились, що настав час, щоб реальну ситуацію румунської системи охорони здоров’я було винесено на громадське обговорення.

Місія Міжнародного валютного фонду перебувала з 2 по 15 березня з візитом у Бухаресті для щорічної оцінки румунської економіки. МВФ прогнозує економічне зростання на 4,2% в цьому році і 3,6 відсотка в 2017 році за рахунок зниження податків і зростання доходів, що стимулює споживання. Проте, глава місії МВФ Реза Бакир, застеріг в кінці місії, що зниження податків, передбачено новим Податковим кодексом є проциклічним і поставити під загрозу здатність Румунії реагувати на майбутні періоди економічного спаду. Тому Фонд рекомендує Румунії відкласти заходи пом’якшення бюджетної політики, які повинні вступити в силу в 2017 році, з тим, щоб скоротити дефіцит бюджету до 2% від ВВП.

Експерти також вимагають відстрочення чергового зниження ПДВ з 20% в даний час до 19% та інших сприянь передбачених у Податковому кодексі, що може дозволить зекономити майже 1% від ВВП. Фонд, з іншого боку, просить в цьому році, зміцнити дисципліну щодо витрат і податкового управління. МВФ також попередив про небезпеку надмірного збільшення мінімальної заробітної плати, що може примусити роботодавців скорочувати персонал або використовувати неформальні методи оплати співробітників. МВФ застерігає і щодо можливого наслідку Закону Про заміну виконанняв його нинішньому вигляді, на фінансовий сектор.

Глава місії МВФ в Румунії: Важливо, щоб цим законом користувались тільки ті, хто дійсно потребує. Щоб не були витрачені даремно ресурси та не підтримати тих, хто взяв кредити для спекуляцій або інвестицій або тих, хто може дозволити собі продовжувати платити ставки. Важливо також уникнути ретроактивне застосування закону. Це мало б негативний вплив на сприйняття власності та ділового клімату.

Проект закону дозволяє людині позбутися боргу перед банком в обмін на будинок, на який взяла кредит. Що стосується структурних реформ, МВФ рекомендує румунській владі негайно прийняти зміни, пов’язані з поліпшенням корпоративного управління в державних підприємствах і скласти список пріоритетів для лістингу на фондовій біржі та приватизації. Ці реформи допоможуть поліпшити професійне управління в державних компаніях і більш ефективно розподіляти ресурси, підвищити рентабельність, скоротити переказ грошей з державного бюджету і обмежити заборгованість. Ще одна рекомендація, зроблена румунській владі – продовжити боротьбу з корупцією. На думку МВФ, зниження рівня корупції сприятиме боротьбі з ухиленням від сплати податків, поліпшенню бізнес-середовища і призведе до залучення іноземних інвесторів.

У Кишиневі, політичний клас і вулиця, здається залишаються на непримиренних позиціях. Змішані ніж будь-коли, обидві сторони включають прозахідні і проросійські геополітичні вектори. Затвердження 20 січня, уряду, який оголосив себе проєвропейським, на чолі з Павелом Філіпом, було здійснено з голосами гетерогенної більшості, починаючи від лібералів прихильників возз’єднання з Румунією, до колишніх комуністів, традиційно промосковських, через ніч перетворених на соціал-демократів. На вулиці, демонстранти, мобілізовані соціалістами і популістами, про яких багато хто говорить, що керовані з Москви, об’єднались з прихильниками платформи Істина і гідність, яка об’єднує низку неурядових організацій, що виступає на користь західних цінностей.

Влада стверджує, що від її стабільності залежить не тільки збереження європейського курсу, але й сама державність Республіки Молдова. Опозиція звинувачує адміністрацію в корупції під час якої з банківської системи зник мільярд доларів, або близько 15 відсотків ВВП. У ході одного з перших засідань весняної парламентської сесії буде затверджено проведення референдуму з питань прямого обрання президента громадянами, не як досі, депутатами. Захід вважається аналітиками поступкою протестувальникам, яку вони вважають недостатньою, і продовжують вимагати відставки представників влади і проведення дострокових парламентських виборів.

На цьому напруженому фоні, прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош направив у суботу своєму колезі в сусідній державі, Павлу Філіпу, листа в якому були перераховані обов’язкові умови, які Кишинів повинен якнайшвидши виконати, щоб отримати перший транш у розмірі 60 млн. євро з кредиту в 150 млн, запропонованого Бухарестом. З-поміж цих вимог налічується термінове впровадження Порядку денного асоціації ЄС-Молдова, прийняття низки законів для поліпшення бізнес-середовища, погодження дорожньої карти для укладення кредитної угоди з МВФ і призначення голови Національного банку.

Чолош також закликає Філіпа визначити і виправити уразливості банківської системи, реформувати судову систему, боротися з корупцією та консультації з громадянським суспільством. Два прем’єри здається вже мають функціональні відносини. Менш ніж через тиждень після затвердження, Філіп здійснив свій перший візит до Бухареста. Румунія є і залишиться з Республікою Молдова, – відмітив глава уряду в Бухаресті, але попередив, що підтримка прийде поступово, залежно від зусиль Кишинева щодо здійснення демократичних, економічних та інституційних реформ.

Через
п’ять років після початку економічної кризи в Європі, в Румунії стабілізувалась
економічна та фінансова ситуація, звичайно з очевидними недоліками та
підбадьорюючими перевагами. Таким є головний висновок щорічної доповіді
Єврокомісії щодо Румунії. Стосовно недоліків, європейська виконавча влада
зазначає той факт, що Румунія не досягла домовленості зі своїми міжнародними
кредиторами. І тому, що лівий уряд в Бухаресті був непохитним щодо двох тем з
серйозними соціальними наслідками:
лібералізація цін на природній газ та реструктуризація великих енергетичних
компаній, не був підписаний лист про наміри.

Окремі
економічні експерти вважають, що непохитне ставлення кабінету міністрів в
Бухаресті є доказом того, що протягом останніх двох років, Румунія все менше
залежала від угоди типу попереджувальний стенд-бай, підписаної з МВФ, ЄС та СБ. У доповіді Єврокомісії також зазначається, що вразливими зонами
румунської економіки є низький рівень інвестицій, недоліки у збиранні податків
до держбюджету, реформування пенсійної системи та державні закупівлі.

Натомість,
серед плюсів Румунії фігурують: податкове пом’якшення у галузі праці, зокрема
після скорочення внесків до Фонду соціального забезпечення для
роботодавців та покращення боротьби з
корупцією, яка досягла свого піку. Водночас,
Єврокомісія відзначає крок вперед зроблений Бухарестом щодо поглинання коштів
з європейських фондів, рівень яких наприкінці 2014 року перевищив 50%.

До речі,
міністр по спеціальності Еуджен Теодорович сказав у інтерв’ю румунському
суспільному радіо, що, на жаль, багато з цих проектів за рахунок коштів від
європейських фондів не мали реальний вплив на румунську економіку. Більше того,
він хоче спрощення всієї системи поглинання європейських коштів та очищення
апарату центральних і місцевих органів виконавчої влади, щоб усунути будь-яку
підозру. Останній захід є дуже добре
сприйнятим, враховуючи той факт, що Румунія посідає небажане місце у списку
країн за нецільове використання європейських коштів.

З іншого
боку, за даними опублікованими Євростатом, у Румунії мінімальна заробітна плата
становить 218 євро, будучи одним з
найнижчих рівнів мінімальної зарплати серед країн ЄС, перед Болгарії – 184
євро, в той час як у інших державах Центральної та східної Європи таких як
балтійські країни або Польща розмір мінімальної заробітної плати коливає від
350 до 400 євро. А це в умовах, коли у період 2008-2015 рр., у Румунії мінімальна
заробітна плата зросла на 95%.