Tag: реінтродукція

Бобер (Castor fiber – лат.) повернеться у верхні течії трьох річок у південній частині гір Феґераш завдяки проєкту репопуляціїу Фонду збереження Карпат. Проєкт фінансується Європейською комісією через програму LIFE Nature і має назву «Створення дикої території в південних Карпатах, Румунія».

Ця водна тварина майже повністю зникла з Європи через полювання на хутро, м’ясо та виділення її залоз, використовуваних в косметичній промисловості. У середньовіччі шапки з хутра бобра були символом приналежності до великої знаті, а в Трансільванії хутро бобра було цінним подарунком для наречених в угорській громаді. Програма реінтродукції бобрів у фауну Румунії була впроваджена в 1998 році Брашовським інститутом досліджень та управління лісовим господарством на берегах рік Олт, Муреш і Яломіца. Дослідники лісового господарства випустили на волю 182 бобри, привезені з Німеччини. Менш ніж за 15 років популяція бобра в Румунії перевищила 650 екземплярів. Бобри завоювали нову територію, дійшовши навіть в дельту Дунаю.

Перша пара бобрів вже прибула в район південної частини гір Феґераш, а наступні екземпляри прибудуть сюди наступної весни. Детальніше про це біолог Адріан Алдя, менеджер дикої природи Фонду збереження Карпат: «Акція реінтродукції бобрів є частиною програми фонду з реінтродукції зниклих видів з ландшафту гір Феґераш. Програма розрахована на реалізацію до 2024 року, протягом цього періоду ми плануємо відновити загальну кількість 90 бобрів, з яких 70 прибудуть з інших районів Румунії, шляхом переселення. 20 екземплярів прибуде з ріки Ельба, тому що там є популяція, гени якої не виявлені в популяції бобрів у Румунії. Території, на які планується реінтродукція, – це верхні басейни рік Димбовіца, Тиргулуй та Арджешел в повіті Арджеш. Щороку ми будемо завозити сім’ї бобрів на території, визначені сприятливими для місцеперебування бобрів, за якими згодом будемо проводити моніторинг».

Щоб не загрожувати виживанню в місцях їх реінтродукції, бобрів на нових територіях випустять навесні та в перші два місяці осені. Середня тривалість життя бобра 13-15 років. У зрілому віці він досягає майже одного метра завдовжки та від 10 до 25 кг. У важкодоступних місцях, розташованих на берегах річок, бобер влаштовує укриття з дерева, очерету та інші водних рослин. Доступ до укриття можливий тільки водою, щоб не піддаватися хижакам. На берегах річок вони будують дамби з дерев для створення запасів води, корисних для розвитку гідрофільних рослин. Створюючи водно-болотні угіддя, бобри також сприяють розвитку екосистем, в яких знаходять своє місце інші види птахів, риб, комах і земноводних.

Зубр, найбільший із диких наземних ссавців Європи, багато постраждав від браконьєрства і фрагментації оселищ. Він зник з дикої природи в Західній Європі з одинадцятого століття, тільки 50 екземплярів збереглося у всьому світі. З другої половини минулого століття, поступово зубри були знову поширені декількома лісами в Європі. Після близько 200 річної відсутності, зубр був знову поширений в Румунії, у 1958 році, коли закладено підвалини першого заповідника поблизу місцевості Гацег, у зоні Сільвуць.

Через 10 років відкрито і заповідник у Молдові у Природному парку Винеторь- Нямц. У 1983 році відкрито інший заповідник зубрів у повіті Димбовіца, у місцевості Букшань, в даний час один з найбільших в країні, за кількістю зубрів. У минулому році було 32 дорослих зубрів і п’ятеро телят. У 2008 році закладені підвалини нового заповідника у місцевості Вама Бузеулуй, а в 2012 Фонд дикої природи- Румунія і Rewilding Europe почали ініціативу по реінтродукції зубрів у Горах Царку, перший транспорт відбувся в травні 2014 року. Щороку, відтоді, навесні або на початку літа, завозять зубрів з центрів розмноження та природних заповідників Європи, з таких країн, як Бельгія, Німеччина, Італія і Швеція. Також передбачається реінтродукція зубрів у Горах Пояна-Руске, недалеко від гір Царку.

У даний час є 25 зубрів на свободі у Горах Царку і 29 зубрів в лісах Молдови. Представники Природного парку Вениторь – Нямц успішно розгортають протягом шести років програму випуску на свободу цих тварин. Себастьян Кетеною директор Парку розповідає: «Це єдине місце в країні, де зубри перебувають на свободі, напів-свободі і в заповіднику. У нас є сім зубрів в зоопарку, яких люди можуть побачити весь час, 13 зубрів у зоні акліматизації, напів-свободі, де вони готові бути випущені на свободу, і 29 на свободі, з цієї весні, коли ми випустили на свободу ще чотири. Протягом шести років ми випускали на свободу щороку, починаючи з 2012 року. Хочу сказати вам, що за ці шість років зубр зайняв близько 60 000 га, він вийшов за межі парку. Деякі зубри підійшли до водосховища Біказ, інші вже проникли в повіт Сучава. Ті, що напів-свободі, мають площу в 180 га, вони готові до самостійного життя в умовах дикої природи і отримувати корми тільки взимку. Влітку зубри харчуються переважно травою і значно менше корою дерев. Я можу вам сказати, що з 29 зубрів 6 були народжені на волі, вони ніколи не мали контакт з людиною, вони дикі на сто відсотків.

Крім Заповідника зубрів поблизу Природного парку Винеторь -Нямц є змішаний рослинно-лісовий заповідник «Срібний ліс». Він займає площу близько у 2,4 га і складається з берези. Ліс має старі дерева більше 100 років і молоді дерева від 20 до 50 років. Поруч знаходиться лісовий заповідник, який займає площу в 10,2 га і включає в себе вікові дуби і рослини рідкісної краси. Іншим Природним заповідником є Смарагдовий ліс (дубовий заповідник) із площею у 56,6 га де зберігаються вікові дуби і понад 200 видів судинних рослин.

Вама Бузеулуй це мальовниче село в підніжжі гір Чукаш Брашовського повіту. Тут знаходиться найновіший заповідник зубрів в Румунії, звідки зубр буде випущений на волю в найближчі роки, зазначив Тіберіу Кірілаш, мер місцевості Вама Бузеуулй: «Заповідник складається з двох частин. Як і будь-який заповідник, його мета полягає в тому, щоб зберегти цей вид тварин і заселити область зубром, а другий компонент відноситься до туризму, який успішно розвивається. У минулому році, наприклад, відвідали заповідник близько 14 000 людей. Заповідник був створений в кінці 2008 року. Ми почали з 10-ти зубрів, і тепер, у 2017 році, заповідник має 37 зубрів. У нас є запити від деяких подібних структур віддати кілька зубрів, щоб ними були заселенні й інші регіони країни. Наприклад, у нас є запит від Фонду дикої природи- Румунія для їх реінтродукції десь в Карашсеверінському повіт, південний захід Румунії. Крім того, і з заповідника Винеторь- Нямц звернулись до нас. Тепер у нас є 11 гектарів, і ми маємо намір розширити цей заповідник ще на 80 гектарів. В основному, це розширення заповідника не є необхідністю в результаті збільшення числа зубрів, але дати можливість цим тваринам жити в умовах свободи. Ця площа у 80 га буде для зубрів зоною напів-свободи, тобто підготовкою до випущення на волю.

За допомогою фондів ЄС, мер місцевості Вама Бузеулуй хотів би надати в розпорядження туристам деякі хати села для агротуризму. Таким чином, туристи будуть брати участь у всіх заходах повсякденного життя, що буде хорошою можливістю для просування традиційних продуктів області: «Я хотів би, щоб пансіонати розвивались у селі Вама (митниця) Бузеулуй, тому що туристи, які прибувають сюди, і відвідують заповідник, щоб залишились на кілька днів в цьому районі, тому що мають, що побачити. Крім цього заповідника, у нас є Водоспад Урлетоаря, є туристичні маршрути, що ведуть у гори Чукаш, є фортеці. У нас є давня митниця нашого села, де ми дійсно хочемо влаштувати Музей митниці.

Масив Чукаш належить карпатській дузі і відрізняється своїми специфічними скелями, а й чудовим біорізноманіттям. Тут є 22 оселищ, понад 1200 видів рослин, кілька тисяч гектарів незайманого лісу, 22% від загальної площі тутешнього лісу.