Tag: ринок праці

Кінець перехідного періоду після виходу
Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії з ЄС приніс із
собою ситуацію позначену
змінами у відносинах щодо подорожування, праці, навчання, торгівлі тощо. Для румунів один
із найважливіших наслідків пов’язаний
з ринком
праці. Зокрема, з 1 січня цього року особи, які бажають працювати у
Великобританії, можуть це зробити, але повинні отримати візу – захід, що застосовується
до всіх громадян Союзу. Віза надається відповідно до імміграційної системи,
створеної владою Великобританії, після досягнення рівня 70 балів, рівень,
який можна досягнути лише відповідаючи певним критеріям.

Система передбачає обов’язкові вимоги -
пов’язані з пропозицією на роботу від підтвердженого роботодавця, що базується
у Великобританії, рівнем освіти та знання англійської мови – та конкретні
вимоги, пов’язані з певним розміром мінімальної заробітної плати, тим фактом,
що місце праці входить до категорій дефіцитних місць праці або що здобувач має
докторський ступінь у галузі, що стосується його майбутнього місця праці. Однак
відновлення Лондоном робочої візової системи створює суперечку пост-Брекзит між
ЄС та Великобританією – плата за ці візи не однакова для всіх.

Таким чином,
громадяни 25 країн, тобто переважної
більшості країн в Європейському Союзі, отримують зниження на 55
фунтів стерлінгів, які вони повинні сплатити, щоб
подати заяву на отримання робочої візи у Великобританії, цільовими категоріями будучи підприємці, працівники
медичної системи, дослідники або тимчасові робітники. Водночас,
британським
роботодавцям рекомендується наймати на роботу принаймні людей з цих країн,
оскільки таким чином вони звільняються від сплати збору в розмірі 199 фунтів
стерлінгів за видачу спонсорського сертифіката – електронного
документа, що містить дані про заявника та посадову інструкцію. Румунія, поряд
з Болгарією, Естонією, Литвою та Словенією, не є серед цих країн, і
тому кілька
румунських членів Європарламенту закликали Європейську комісію втрутитися на
користь рівного ставлення до тих, хто хоче мати
доступу до ринку праці Великої
Британії.

Європейський
депутат Еуджен Томак пояснює: «Ми вже маємо перші
дуже чіткі ознаки того, що уряд у Лондоні намагається
дискримінаційно ставитися до статусу європейських
громадян у Великобританії, і тут ми спостерігаємо, що для
продовження своєї діяльності на ринку праці, румунські
громадяни,
але не лише румуни, зумовлені сплатою додаткових сплат порівняно з іншими
європейськими громадянами. Це глибоко не задовольняє нас і ми вже звернулися
із закликом до Комісії втрутитися, щоб скасувати
цю дискримінаційну міру, що стосується
румунських громадян. Це гаряча тема в Брюсселі, парламентарії Європарламенту з
цих держав стають все більше і більше солідарними
щодо цієї проблеми. Ми спробуємо чинити необхідний тиск на
виконавчу владу в Брюсселі, щоб на
переговорах з урядом Великобританії це дискримінаційне ставлення
щодо
румунських громадян було скасовано».

Інші країни, які
вважають себе дискримінованими у питанні віз, звернулися також
до
Європейської Комісії, стверджуючи, що Брюссель не може допустити ситуацію, яка
порушує принцип недискримінації між країнами ЄС. Ідея
проста
– не йдеться обов’язково про 55 фунтів
стерлінгів, які громадяни п’яти держав-членів Європейського Союзу повинні
платити на додаток у порівнянні з іншими європейськими громадянами, а той факт, що
застосовується диференційований режим, і який, по суті, може повторитися
в
інших випадках. Європейська Комісія повинна твердо і безкомпромісно вирішити
проблему диференційованого ставлення, що застосовується
Великобританією, і використовувати всі її політичні та правові інструменти для
захисту права на працю та суміжних прав усіх європейських громадян,
без жодної дискримінації, каже
Еуджен Томак, якого підтримують також інші члени
Європарламенту.

Британський уряд
обґрунтовує своє рішення посиланням на Соціальну хартію Ради Європи -
міжнародний договір, прийнятий в 1961 році і підписаний 26 країнами, включаючи
Великобританію. Більш конкретно, згідно із положеннями статті цього договору,
країни зобов’язані спростити існуючі між собою формальності та зменшити
або скасувати канцелярські податки, які сплачують іноземні робітники та їхні
роботодавці. За даними Міністерства закордонних справ у Бухаресті,
Румунія стала частиною лише переглянутої версії цієї
Хартії
з 1996 року, і тому не користується знижкою.

Після інтерпеляції,
адресованої Європейській комісії, інший румунський депутат
Європарламенту Коріна Крецу заявила, що отримала відповідь з
боку
глави виконавчої влади ЄС Урсули фон дер Леєн, в якій вона запевняє, що права
румунських громадян та їх сімей будуть захищені відповідно до умов, викладених
в Угоді про вихід Великобританії з Європейського Союзу. Тобто, пояснила євродепутат,
румуни, які вже проживали у Великобританії до кінця перехідного періоду,
відповідно до початку цього року, можуть продовжувати жити, працювати та
навчатися у Великобританії до кінця свого життя. Однак, на жаль, умови для
громадян Румунії, які ще не проживають там або мають намір переїхати до
Сполученого Королівства, є іншими.

Епідеміологічна ситуація в Румунії

Румунію «накрила» третя хвиля епідемії коронавірусу, а кількість інфікованих
стрімко зростає. Офіційні дані показують, що за понад рік від дня, коли в Румунії
виявили першого хворого на SARS-CoV-2, в країні перехворіло вже понад 880 тис. осіб, а близько 22 тис. румунів
померли від ускладнень, викликаних новим коронавірусом. На цьому тижні уперше в
цьому році, добовий показник інфікування перевищив 6 тис. Іншим показником, що
викликає занепокоєння, є кількість пацієнтів, які перебувають у відділеннях
інтенсивної терапії. Представники влади кажуть, що наразі епідеміологічна
ситуація знаходиться під контролем, але закликають населення до
відповідальності. Президент Клаус Йоганніс заявив, що ця третя хвиля може бути
останньою, враховуючи те, що кількість імунізованих людей з кожним днем збільшується.
Цього тижня стартував останній, третій етап кампанії вакцинації населення віком
понад 16 років. Протягом поточного місяця Румунія має отримати загалом 2,6
мільйона доз трьох затверджених в ЄС вакцин – Pfizer, Moderna та AstraZeneca. З
іншого боку, теж на цьому тижні влада продовжила режим надзвичайної ситуації. Залишилися
в силі усі попередні обмеження та були запроваджені й нові: комендантська година вночі була продовжена на годину з 22:00 і до 5:00 ранку, наповненість одиниць розміщення на гірськолижних
курортах не може перевищувати 70%.

Національний план відновлення та стійкості

Президент Клаус Йоганніс після зустрічі з прем’єр-міністром Флоріном Кицу
та кількома членами уряду, під час якої був обговорений спосіб розподілу коштів
з Національного плану відновлення та стійкості, заявив, що система охорони
здоров’я буде одним з основних бенефіціарів. Глава держави оцінив, що понад 30
мільярдів євро, які отримує Румунія для впровадження цього плану,
розробленого на рівні всього Європейського Союзу, є шансом на прискорення розвитку
та впровадження багато часу відкладених реформ. Заплановані інвестиції
призведуть до створення нових робочих місць, особливо у постраждалих від
пандемії сферах, до нових можливостей для бізнесу, посилення підприємництва та
підвищення конкурентоспроможності в економіці. Національний план відновлення та
стійкості також дозволить фінансувати розбудову мережі швидкісних автомобільних
доріг, паралельно із просуванням менш забруднюючого транспорту. Значне фінансування
отримає й програма «Освічена Румунія». План має бути схвалений урядом наступного
тижня, а потім надісланий до Європейської комісії.

Заборона отримувати
одночасно і пенсію і зарплату в державному секторі

Уряд зробив перший конкретний крок до заборони одночасно отримувати пенсію
і зарплату працівникам державного сектору та прийняв у першому читанні
законопроєкт, який передбачає, що якщо особа, яка вийшла на пенсію, хоче надалі
працювати, на час
роботи втрачає право отримувати пенсію. За словами міністра праці Ралуки Туркан,
продовження роботи є можливістю, правом і ні в якому разі не обов’язком.
Близько 35 тисяч людей перебувають у такій ситуації і в близькому майбутньому
будуть змушені обирати між пенсією та зарплатою.

Вотум недовіри міністру економіки

У вівторок Сенат більшістю голосів відхилив ініційовану найбільшою опозиційною
Соціал-демократичною партією резолюцію про недовіру міністру економіки Клаудіу
Несую, члену Союзу «За порятунок Румунії», якому соціал-демократи, серед
іншого, дорікають у відсутності будь-якої стратегії на підтримку румунської
промисловості, неефективності програми державної допомоги сектору ГоРеКа
(готелі, ресторани, кав’ярні) скасуванні відпочинкових купонів або блокуванні
платежів за програмою Start-Up Nation. Клаудіу Несуй відхилив усі висунуті йому
звинувачення і вважає, що ця резолюція пов’язана з оприлюдненням переліку
контрактів, укладених Міністерством економіки, і оголосив, що на цьому він не
зупиниться у плані забезпечення повної прозорості роботи відомства та державних
компаній. «Я закрутив багато кранів з державними грошима і робитиму це надалі, ми стимулюватимемо експорт та сприятимемо інтернаціоналізації компаній»,
– сказав міністр економіки під час дебатів щодо резолюції про вотум недовіри.

Механізму співробітництва та верифікації

Румунія може отримати закриття в цьому році Механізму співпраці та верифікації
в сфері правосуддя, якщо всі
рекомендації Європейської Комісії будуть виконані, а з наступного року румунське
правосуддя може бути вперше оцінене лише в контексті доповіді про верховенство
права , як і всі інші країни ЄС. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Румунія заявила
заступник голови Єврокомісії Вера Юрова, яка зазначила, що Брюссель все ще
вважає, що Спеціальний відділ з розслідування злочинів вчинених магістратами (суддями
та прокурорами) є дуже інтрузивною
структурою, яка впливає на незалежність суддів. Вера Юрова провела
онлайн-консультації з румунськими чиновниками, магістратами, парламентаріями та
членами громадянського суспільства. У дописі на своєму Facebook після розмови з
європейською чиновницею прем’єр-міністр Флорін Кицу заявив, що уряд хоче
усунути та виправити суперечливі законодавчі зміни, внесені до законів, що
регламентують правосуддя між 2017 і 2019 роками, додавши, що він поділяє
бажання Єврокомісії виконати у першій половині цього року зобов’язання щодо
верховенства права. Уряд схвалив законопроект про розпуск Спеціального відділу
з розслідування злочинів вчинених магістратами. Міністр юстиції Стеліан Йон
уточнив, що хоче повернутися до ситуації, яка була до створення цієї суперечливої
структури, а справи, порушені щодо магістратів будуть повернуті до компетентних
прокуратур.

«колектив» – перший румунський фільм, номінований
на премію «Оскар»

Цього тижня документальна кінострічка «колектив» режисера Александра
Нанау стала першим румунським фільмом, номінованим на «Оскар», й одразу в двох
номінаціях – «Найкращий документальний фільм» та «Найкращий іноземний повнометражний
фільм». Ця стрічка, знята у співпраці Румунії та Люксембургу, представляє
спільні зусилля лікарів, урядовців та журналістів-розслідувачів, які виявляють масштабне
шахрайство в румунській системі охорони здоров’я після пожежі в рок-клубі «Колектив», що сталася в жовтні 2015 року, з десятками загиблих і поранених. Світова
прем’єра відбулася у 2019 році на Міжнародному кінофестивалі у Венеції. Фільм
був номінований в категорії «найкращий документальний фільм» на премії Європейської
кіноакадемії та Лондонської премії кінокритиків. «Це історія про державу, про некомпетентну
владу, яка брехнею і маніпуляціями розтоптала життя людей», – каже режисер фільму «колектив» .

З огляду на демографічний спад та еміграцію великої кількості румунів, як це можна було передбачити, на ринку праці в Румунії з’явилася нестача робочої сили. Дефіцит зростає з року в рік, наша країна змушена працевлаштовувати робітників з-за кордону для покриття вакантних робочих місць. У даний час Румунія посідає друге місце в Європейському Союзі серед країн з найвищим попитом на працівників з-за меж ЄС після Чехії.

Більшість іноземців, які були прийняті на роботу в Румунії в 2018 році походять з В’єтнаму (35%), з ним йдуть Туреччина, Непал, Сербія, Шрі-Ланка, Китай і Р. Молдова. Найбільш гостра криза праці відчувається в таких сферах: ресторани, будівництво суден і плавучих конструкцій, оптового одягу і взуття та будівництва житлових і нежитлових будівель. Випадково чи ні, але вони також частково сфери де працюють румуни протягом багатьох років в країнах ЄС і за його межами.Ось це й одне з пояснень дефіциту, крім інших пов’язаних зокрема зі станом румунської освіти підкреслює євродепутат Марія Грапіні, в свою чергу, підприємець: «Ми повинні зазначити, що криза робочої сили проявляється на рівні кваліфікованих робітників, а не на рівні персоналу з вищою освітою. На жаль, відчуваються наслідки закриття професійно- технічних училищ, зроблене кілька років тому, хоча в той час почала працювати подвійна(дуальна) освіта. Був прийнятий закон про навчання на роботі. Але потрібної кількості працівників ще не було досягнуто. Мої компанії, працюють в текстильній сфері і тут існує величезна нестача робітників зокрема у сфері ткацтва та фарбування. Я не кажу вже про робітників електриків, верстатників та зварювальників».

Зокрема, ми працевлаштовуємо з-за кордону некваліфіковану робочу силу, – стверджують представники консалтингових та людських ресурсів компаній, як Дана Іонеску, яка уточнює, що таке працевлаштування обходиться дорого. Дана Іонеску, менеджер з глобальної мобільності в рамках ADECCO в Румунії розповідає: «Не дешево залучати іноземних громадян замість прийняття на роботу громадян Румунії. Є певні обмеження щодо певних категорій працівників стосовно заробітної плати. Якщо румуни можуть бути прийняті на роботу і отримувати мінімальну заробітну плату, іноземний громадянин, для якого одержаний дозвіл на працевлаштування, повинен обов’язково отримувати середню зарплату в економіці. Додайте інші витрати: оплату консалтингової фірми, переклад документів, нотаріальні та інші тарифи.»

Незалежно від причин кризи та її коштів, роботодавці Румунії прагнуть збільшити кількість іноземних працівників, закликаючи уряд видавати більше дозволів на працевлаштування. Спеціаліст із людських ресурсів Дана Іонеску надає нам інформацію: «Централізовані дані Національного агентства зайнятості показали, що із загальної кількості вакантних місць, зареєстрованих у першому кварталі цього року, які були доступні для шукачів роботи та зареєстровані, що отримують допомогу по безробіттю, 31 464 робочих були оголошені вільними і не зайняті роботодавцями. Саме через цей дефіцит постала необхідність значно збільшувати з року в рік контингент іноземних громадян, які можуть працювати на території Румунії. Ця кількість затверджена рішенням уряду на початку року, а впродовж року розширюється.»

Цього року затверджена державою квота на нові категорії працівників, які допущені до ринку праці, зросла на 55% у порівнянні з аналогічним періодом у 2017 році. Спочатку, на 2018 рік ця квота становила 7000 працівників, у серпні було прийнято рішення суттєво збільшити цю кількість про що ми також дізнаємось від Дани Іонеску: «Для категорії постійних працівників кількість подвоєна з 4000 до 8000, а для робітників, що працюють тимчасово кількість збільшена більш ніж у 4 рази: з 1200 до 5200. Залишається з’ясувати, чи до кінця року не буде потреби знову збільшити кількість робітників.»

Окрім шкільних рішень, пов’язаних із потребами ринку та прийняття закону про навчання на роботі, розглядається і заохочення повернення румунів заробітчан. Але існують і інші перешкоди, вважає євродепутат Марія Грапіні: «Існує велика недовіра. Коли я поїхала до Іспанії, я зустрілась там з представниками румунів. Вони не довіряють стійкості робочого місця. Вони не підняли питання рівня заробітної плати, але довгострокового існування роботи. Ті, хто залишили Румунію, більше не хочуть повертатися, саме тому, що вони не мають впевненості в стабільності роботи. Я думаю, нам потрібна краща громадська політика з цього питання.»

До тоді працевлаштування іноземців в Румунії є все більш прикладним рішенням. Спрощення законодавства щодо залучення робочої сили з-за кордону вже обговорюється. Також розглядається питання про видалення положення про середню заробітну плату, оскільки, коли уряд встановлює мінімальну заробітну плату, ринок повинен визначати рівень заробітної плати для працівників, відповідно до їх підготовки. Побачимо, якщо ці наміри будуть реалізовуватися через нормативні акти..

Оскільки комуністичне суспільство просувало – на ідеологічному рівні – пролетаріат, вища освіта не заохочувалась. Місць в університетах були небагато, іспити складні і була дуже висока конкуренція. Тож не дивно, що на початку 1990-х років, Румунія мала дефіцит випускників вищих навчальних закладів (у 1992 році тільки 5,8% населення закінчило університет). 25 років по тому, з’явилось багато приватних університетів, і державні університети збільшили місця. Ситуація значно покращилася. Але недостатньо в порівнянні з іншими європейськими країнами.

Частка випускників вищих навчальних закладів є найнижчою в ЄС, навіть тих, хто мають від 30 до 34 років: 25,6% від загальної чисельності населення цього віку закінчили вищий навчальний заклад, в той час як середній європейський показник становить 39,1%. У пошуку причин цієї ситуації, ми повинні врахувати погане економічне становище більшості населення і специфічні особливості системи освіти в Румунії, стверджує Міхай Драгош, президент Молодіжної ради Румунії: Ми повинні бачити, що відбувається в загальній середній освіті. Тільки 48% випускників ліцеїв складають іспит на атестат зрілості. Крім того, необхідно враховувати, рівень покидання школи, який збільшився в останні роки, і в даний час становить 18%. Крім того, є аналізи різних студентських організацій, що вказують на високий відсоток невідвідування в сфері вищої освіти, особливо завершення іспитів для отримання диплому. Близько 35% … 40% молодих людей, котрі вступають до ВНЗ, не закінчують відповідний факультет. Найчастіше студенти не потрапляють до профілю, який підходить їм, але де іноді їм радять йти. З початком навчання, деякі розуміють, що хочуть щось інше, і тоді або йдуть на інший факультет або починають працювати, під час навчання, і не мають часу вчитися. Трапляється також, що деякі студенти більше не дозволяють собі витрати на освіту.

Фінансові та економічні причини є неминучими в прийнятті рішень щодо подальшого навчання. Просто деякі сім’ї не справляються з витратами на освіту. Але є думка, що не варто турбуватися закінчити факультет, тому що він не гарантує успіх в житті. Хибна думка: статистика показує, що більшість безробітних є люди з середньою освітою, а випускники вищої освіти в більшій пропорції знаходять роботу зазначає Вікторія Стойчіу, представник Фонду імені Фрідріха Еберта: Питання в тому, наскільки рентабельна вища освіта. Це дорога інвестиція для багатьох людей. Є багато молодих людей, які не народилися і не живуть в містах, які є університетськими центрами. Освіта включає в себе деякі витрати, крім плати за навчання, такі як житло, транспорт, технічне обслуговування, що небагато дозволяють собі, на превеликий жаль. Тоді виникає питання відношення кошти-ефективність: варто інвестувати в мою освіту протягом чотирьох років, щоб отримати диплом і роботу, оплачувану досить посередньо – як оплачуються особливо на початку робочі місця в Румунії – або поїхати в Італію чи Іспанію, де без диплома можна мати мінімальну заробітну плату в розмірі 800-900 євро? Для багатьох румунів відповідь на цю дилему: так не рентабельно інвестувати в освіту.

Реальність суперечить це сприйняття, яке слід виправити навіть системою освіти і сім’єю вважає Міхай Драгош: Учням та молодим людям не допомагають зрозуміти дуже добре динаміку суспільства. Зокрема, європейські статистичні дані показують, що попит на робочі місця для середнього рівня кваліфікації або некваліфікованих людей знижується в усіх країнах ЄС. Але попит на людей з вищою освітою зростає. Світ прагне до автоматизації певних завдань. Уже в деяких заводах таке відбувається. Деякі професії зникнуть або зменшиться попит на певну кваліфікацію. Ринок праці буде спрямований на людей з вищою освітою. Це стосується і довгострокової стратегії Румунії, яка, якщо хоче залишитися конкурентоспроможною то повинна бути готова впоратися з цими тенденціями. В іншому випадку, ми побачимо значне збільшення безробіття серед молодих людей, яке і так досить високе, і можливо не зможемо впоратись з ним через 20-30 років.

Шукаючи причини на низький рівень випускників факультету Фонд імені Фрідріха Еберта Румунія, за допомогою проекту Соціальний вісник, взяв до уваги феномен «витоку мізків». Яким би не було це явище, воно дає лише часткове пояснення. Румунія щорічно присуджує 10 дипломів вищої освіти на 1000 осіб у віці 15-64 роки, половину порівняно з Польщею і набагато нижче ніж середній показник в ЄС, показує Соціальний вісник.

Крім того, у Румунії, знання заради знання – внутрішні цінності університетських студій – мабуть, втратили більшу частину своєї привабливості, вважає Вікторія Стойчіу: Освіта сприймається тільки з точки зору ефективності, і як знає реагувати на ринок праці. Такий підхід не є неправильним, але має кілька недоліків. Освіта -це не тільки формування робочої сили. Це також роль освіти, але не єдина роль. Освіта повинна формувати людей, навчати людей критичного мислення, навчити нас, як бути самоуками і розвивати себе. Цей ідеалістичний аспект освіти повністю знехтуваний сьогодні. Вона фокусується більше на практичному вимірі і практичний вимір не на висоті.

Для того, щоб ця ситуація змінилась, експерти, які координують проект Соціальний вісник, рекомендують збільшення бюджету на освіту. За останні 10 років частка ВВП, що витрачається на освіту ніколи не перевищила 5%, найнижча у Європі.