Tag: робот

Ми
всі знаємо роботів-прибиральників,
принаймні ми бачили хоча
б один рекламний ролик із ними.
Ну, а як би було мати роботів, які, коли
ми заправляємо автомобіль,
визначали би знос
шин? Про це попіклувалася
група студентів, які створили робота з
цією функцією.

Іонуц
Оцеля, член
команди проєкту,
студент Факультету
автоматизації та комп’ютерів
Бухарестського Політехнічного
університету, розповів нам історію цієї
ідеї: «Це
проєкт,
який покликаний створити автономного
робота. Його розміщують на автозаправній
станції,
і коли ми їдемо на заправку, цей робот
підходить
до кожної шини автомобіля
та сканує її.
Його мета – визначити, наскільки зношені
шини нашого
автомобіля,
і під зносом я маю на увазі наскільки
глибокі канавки на цих шинах, і, звичайно,
маючи цей розмір, ми зможемо
визначити, чи ще
можна
використовувати наші шини чи ні».

Іонуц
Оцеля продовжив: «Ця
ідея виникла насамперед через необхідність.
І на цю необхідність нам вказала одна
з транспортних компаній, з якою
ми співпрацювали. Після витрат на паливо,
які, звичайно, є найбільшою фінансовою
втратою для транспортної компанії,
наступними витратами, пов’язаними з
такою компанією, є витрати на шини, які
надзвичайно дорогі, особливо для
вантажівок, і їх потрібно міняти як
тільки їх більше не можна
використовувати. Щоб забезпечити цю
регулярну заміну шин та
мати впевненість щодо
безпеки дорожнього руху,
водії вантажівок повинні раз у
три місяці звертатися до
автосервісу для
визначення рівня зношення
шини. Звісно, звертатися
до автосервісу
кожні три місяці – це даремна трата
грошей, часу, а транспортні компанії
шукають способи оптимізації
прибутку».

Таким
чином, на будь-якій станції Tire2Tire
автономний робот має візуально перевіряти
кожну шину вантажівки, коли вона стоїть
на АЗС. Потім він автоматично обробляє
зняті
зображення, щоб практично миттєво надати
дані про знос шин. Іонуц Оцеля додав: «І саме тут ми
прийшли з цим рішенням, щоб автоматизувати
цю перевірку та надати менеджерам
транспортного парку інформацію та
деталі щодо стану шин вантажівок, які
проходять через різні процеси
тріангуляції. По суті, те, що відбувається,
схоже на те, що відбувається в глибинній
камері. Робот визначає відстань між ним
та шиною, і ці відстані, які ми виявляємо,
можемо обробити так, щоб фактично
визначити саме ту товщину всередині
канавок».

А
Tire2Tire завжди дивує. Іонуц Оцеля:
«Щодо того,
що робот може робити, і це, так би мовити,
дивує всіх,
це те, що він вміє читати навколишнє
середовище, мапувати територію,
де він
знаходиться, і уміє знаходити
шини навколо нього. Якщо хочете, він
схожий на тих роботів,
яких ми використовуємо в наших домівках
для автономного прибирання, тих роботів,
які пересуваються по дому, щось на кшталт
того, що нашому роботу вдається робити
просто під автомобілями чи вантажівками».

Від
нашого співрозмовника ми дізналися, що
вже є автозаправні
станції,
які цікавилися придбанням такого робота,
і що проєкт
реалізували у співпраці з транспортною
компанією, явно зацікавленою безпосередньо.
Від пілотного проєкту
до широкомасштабного використання
робота ще потрібно зробити кроки. Іонуц
Оцеля:
«Зараз
ми чекаємо
наступний раунд фінансування, щоб мати
можливість винести наш
винахід на
наступний рівень, щоб мати можливість
справді розмістити робота
у так-званому
шкідливому для
нього
середовищі, де йде дощ, десь, де здувається
пил. Ми шукаємо наступний транш
фінансування, до
тепер ми
справді співпрацювали з транспортною
компанією, але
ми також хочемо
викликати інтерес
з боку автозаправної станції або
компанії з розподілу палива для використання
цього робота для звичайних автомобілів.
Звичайно,
їхнє бажання було більше мати бонус для
покупців, наприклад, при заправці палива.
Як я вже сказав, ми все ще шукаємо
наступних
наших спонсорів, щоб
мати можливість розвинути продукт і
вивести його на справді придатний для
продажу рівень, який дійсно можна було
б купити
з магазину та поставити на будь-яку
автозаправну
станцію
в будь-який час».

Ось
команда, гідна похвали, що складається
з професорів і студентів Факультету
автоматизації та комп’ютерів
Бухарестського Політехнічного
університету: професори Юліу
Васілеску
та Даніель Рознер та студенти Теодора
Морару та Крістіан Петру, які разом із
нашим співрозмовником Іонуцом Оцелею,
зробили
цей продукт!

«Доброго дня! Я Лара, ваша
секретарка-рецепціоністка. Ласкаво просимо до Брашова, місто біля підніжжя гори
Тимпа! Такими словами гостей готелю вітає додаток, який проходить тестування. Після
того, як турист каже Ларі, що хоче розмістися за формулою «реєстрація», Лара пояснює йому,
які документи має пред’явити та як їх відсканувати. Те саме для «виїзду»
та оплати. Реєстрація в номері займає близько 40 секунд. З початку пандемії
коронавірусу, індустрія гостинності втратила велику кількість персоналу, який
був змушений шукати роботу в інших секторах. У сфері туризму ці цифрові
інструменти можуть стати чудовою допомогою для менеджерів, які змушені
працювати добре, але з меншою кількістю персоналу.

Крістіан Македонский, голова
Асоціації Smart City, розповідає про додаток Лара (Lara): «Це перша цифрова
секретарка–рецепціоністка, але водночас виконує роль консьєржа, тому що Лара піклується
не лише про «реєстрацію» та «виїзд», але також сканує QR-коди та медичні
талони, посвідчення особи та паспорти, вона також пропонує оплату банківськими
картками та надає магнітні картки для доступу до номерів. Вона також пропонує туристичні послуги, саме тому ми говоримо й про консьєржа. Вона може надати
туристам квитки для відвідування замку Бран, для аквапарку, Парку динозаврів, для
канатної дороги. Готель,
де працює Лара, знаходиться біля підніжжя гори Тимпа, якраз навпроти
початку чудової гондоли. Черги на підйом дуже великі, тому туристи можуть
отримати квитки від Лари і, таким чином, мати пріоритет. Лара також пропонує
туристам можливість орендувати велосипеди, автомобілі або послуги гіда. Отож є безліч можливостей, щоб зробити Брашов першим розумним містом в країні.
І я користуюся нагодою, щоб повідомити, що у нас є велика мета – позмагатися
за титул «Європейської столиці смарт-туризму».

Вже є роботи, які ріжуть м’ясо для шашликів
або які обслуговують клієнтів у окремих західних ресторанах. Великі амбіції
мають і дезайнери Лари. Ми дізналися, що цей додаток був розроблений ІТ-компанією з Брашова у партнерстві зі румунсько-швейцарським підприємством. Крістіан
Македонский пояснює кроки розвитку послуг, які надаватиме Лара: «Ми
розробили додаток «Лара» у партнерстві з Advanced Robotics, не для того, щоб замінити людей, а щоб допомогти їм. Додаток й люди дуже добре працюють разом. Лара вивчає тепер іноземні мови. На даний момент вона володіє англійською, румунською
та німецькою мовами, слідують французька, італійська, іспанська, іврит,
японська, російська та китайська, це безперервне навчання. Наступним кроком
буде розміщення поруч з Ларою робота, здатного готувати каву. Лара
запропонує клієнтам можливість випити кави, та буде могти надіслати сигнал
приготування кави роботові.»

Перші два місяці Лара постійно вчиться, деталі подає Крістіан Македонский:
«Насправді Лара – це свого роду консьєрж для туристів. І цей процес навчання потрібно
робити в контакті з нашими партнерами, нашими постачальниками послуг. І цей
крок займає багато часу. Крім того, ми також працюємо над лінгвістичним
аспектом, мовами якими розмовляє Лара. Для цього ми запитуємо безпосередньо у
туристів. Ми вивчаємо ринок, щоб дізнатися, чого хочуть туристи, щоб Лара відповідала
на їхні очікування. Цей двомісячний процес навчання необхідний. Реакція надзвичайна,
а запитів дуже багато. Лара стане послугою оренди, доступною для готелів, які
бажають заощадити. Наприклад, для нічного прийому, або для допомоги персоналу.
Йдеться не тільки про економію, пам’ятаймо, що в цій сфері також важко знайти
кваліфіковані кадри. Гостинний сектор втратив майже 30% свого персоналу під час
пандемії коронавірусу. Цього року ми сподіваємося відновити нашу діяльність у
галузі туризму, але якщо ми не зможемо найняти необхідний персонал, Лара буде
дуже корисною.»

Лара – перша в Європі цифрова секретарка та консьєрж. Зараз вона завершує свій випробувальний період, щоб нарешті бути готовою підкорити Румунію та решту Європи, принаймні на це сподіваються його дизайнери. Наразі туристи приємно здивовані цифровими послугами, які пропонуються в готельному секторі, оскільки вони вже звикли до такого роду послуг в інших секторах.

Штучний інтелект вже став реальністю світу, в якому ми
живемо. Однак етичний вимір цього безпрецедентного технологічного прогресу є
дуже важливим і його слід розглядати як таке, інакше результати можуть застати
зненацька сучасне суспільство.

За останні десятиліття з’явилися нові предмети, нові
спеціалізації, нові концепції та нові терміни щодо цифрового світу. Усе частіше
можна почути про «четверту промислову революцію», як ще називають цифрову
революцію. Основне місце у ній займають штучний інтелект, роботи та Інтернет
речей, останній використовується для підключення різних пристроїв, служб та
автоматичних систем, утворюючи таким чином технічну мережу.

У книгарні «Гуманітас Чишміджиу» відбулася розмова щодо
цього явища сучасного світу, в якій взяла участь Александра Чернян, викладач Факультету
автоматики та комп’ютерів бухарестського Політехнічного університету. «Поняття
штучного інтелекту аж ніяк не нове. Термін і перші імплементації мали місце у
60-х роках минулого століття, коли з’явилися перші так звані експертні системи,
що діяли на основі дуже комплексного набору правил, зумівши знайти підтримку рішення,
подібну до людської. Ідея, від якої все почалося – розробка цих систем, які б
замінили експерта людину в певній галузі. Як і в інших сферах, перші напрацювання
були у військовій галузі, у галузі метеорології.»

Останнім часом надзвичайно стрімко розвивається здатність зберігання даних. Хмарні
системи зберігання даних з цієї точки зору майже безмежні. Тому ми говоримо про
майже миттєву швидкість обробки даних. На сьогодні дані можуть бути зібрані в
режимі реального часу з мільярдів сенсорних датчиків і можна отримати, майже
миттєво, аналіз та обробку відповідних даних. Поняття штучного інтелекту почало
набувати нового розуміння тим, що при аналізі цих даних сучасна технологія
використовує процес, який називається «машинне навчання». Детальніше про це розповідає
Александра Чернян: «Розширюючи всі ці нейронні мережі, які намагаються
відтворити функціонуючі механізми людського мозку, ці машини почали мати дуже
високу швидкість у розширенні цих моделей та вивченні нових речей, за умови
надання людьми доступу до даних, з яких вони можуть вчитися. В останні п’ять
років еволюція була вражаючою. Вже почали говорити про трансгуманізм і в цьому
плані були здійснені перші кроки. Уже маємо біонічні медичні протези та всілякі
генетичні методи лікування.»

І коли цифровий світ намагається здобувати та переймати
людські риси, виникає і моральний вимір. Константін Віке, викладач
філософського факультету Бухарестського університету в рамках цих же дебатів розповів
про піддисципліну етики, що стосується віртуального світу. «Вона стосується
всіх проблем, що виникають, коли ми можемо безпосередньо взаємодіяти з людським
мозком. Можна говорити про «приватне життя», тобто про приватну сферу мозку, можна
говорити про кіборгів, коли мова заходить про цей вимір трансгуманізму. Можемо
говорити про когнітивне поліпшення з генетичними основами або, в тому числі,
про освітню сторону. Урешті-решт, нова людина постійно створюється відколи є
людина. А близько двохсот років це навіть робиться в інституціоналізованій
системі, яка називається школою.»

Однією зі сфер з неймовірно швидким розвитком в останні
роки є цифрові технології, що передбачають ковкість даних та алгоритмів, а
останнім часом і когнітивні технології, що передбачають ковкість мозку та
розуму. Але чи можуть машини повністю замінити людський мозок і придбати
моральну совість? Константін Віке спробував дати відповідь: «Навіщо сьогодні
потрібна етика? Тому що штучний інтелект вмітиме робити усе, крім моральних
рішень. І тоді людина може ще бути потрібна. З іншого боку, сьогодні докладаються
досить великі зусилля щодо створення автоматичних систем моральних рішень.
Погляньте на всі розмови про автоматичні машини. Наразі ця дискусія ведеться людьми. Буде цікаво, коли ми вестимемо такі дискусії зі штучним
інтелектом, який не даватиме нам якихось попередньо запрограмованих відповідей,
а таких, що матимуть в основі певну моральну совість.»

У Сполучених Штатах Америки, Японії чи Південній Кореї є
спроби розшифрувати інтелект людини, щоб встановити його на роботах, щоб роботи
перейняли його. Але Александра Чернян вважає, що людську природу не можна замінити
штучним мисленням, незважаючи на сучасну еволюцію. «Це захоплююча сфера і є абсолютно
фантастичні розробки і результати, але їх не можна відокремити від етики, від
того, що можна і що не можна робити. Я
ніколи не казала, що роботи прийдуть і замінять нас повністю. Я навіть закликаю
не починати з такої фаталістичної передумови. Дійсно, автоматизація вже існує.
Є заводи, на яких немає людей і працюють лише роботи, або де є лише одна людина,
яка моніторить їхню діяльність. Але не йдеться про будь-яку роботу і про заміну
всіх людських можливостей і компетенцій.»

Сучасні учені мріють
створити штучний інтелект, здатний
досягати діючої моделі інтелекту людини, так званий загальний штучний інтелект.
Наразі, однак, немає єдиної думки або явних доказів того, що такий цифровий
інтелект можна буде отримати в майбутньому.

У березні 2018 року румунська
компанія з програмного забезпечення отримала фінансування на суму 153 мільйони
доларів і була оцінена в 1 мільярд доларів, ставши першим
єдинорогом, що так би мовити «виріс» в Румунії. Бо ж саме це означає єдиноріг на ринку бізнесу. Йдеться
про компанію UiPath, яка була створена
наприкінці 2005 року в Бухаресті. Тим часом компанія має офіси в Румунії,
Індії, Великобританії та Сполучених Штатах Америки.

UiPath, лідер ери «AutomationFirst», просуває
концепцію робот для кожної людини і нещодавно запустила в Бухаресті
ImmersionLab,
лабораторію, яка дозволяє румунським клієнтам і партнерам стартапу тестувати
свої сценарії автоматизації адміністративних процесів та побачити як саме
працюють рішення Robotic Process Automation (RPA) та штучний інтелект. Лабораторія дозволить їм
перевірити оптимальну реалізацію RPA та IA за допомогою симуляцій та демонстрацій, а також
розширити можливості впровадження своїх рішень автоматизації попри існуючі
функціональні можливості.

Резван
Атім, менеджер з продажу в Східній Європі, розповів нам про те, як все
почалося: Immersion Lab – це нова перспектива і своєрідне відображення
майбутнього. Все рухається навколо Даніела Дінеша,
інженера-програміста, який, після того як провів п’ять
років в Microsoft, повернувся в країну в 2004
році, а потім виникла у нього ідея розпочати цей бізнес автоматизації.
Спочатку ми пропонували бібліотеку іншим програмістам, для автоматизації ряду
бізнес-процесів. Оскільки ми мали потужну технологію, яка працювала на них,
Microsoft, IBM, Fuji, Panasonic були нашими клієнтами. Цікаво, що один з
наших теперішніх конкурентів був нашим клієнтом. Ми тоді були
єдиними постачальниками і продавали бібліотеку автоматизації в
2008-2011 роках.

Місія
компанії окреслилася протягом часу, як сказав нам
Резван Атім, менеджер з продажу в Східній Європі: Ми завжди мали такі ідеї, тобто створювати
ідеальний джоб, де люди відчували би себе добре, розвивали би свою
здатність і робили, що найкраще знають. Тому в 2012 році ми мали першу
взаємодію з більш серйознішим проектом з індійським
консультантом, проектом автоматизації на 100 комп’ютерах. Це був успіх, який
відкрив нам перспективу зробити більше і все якось зійшлося із моментом 2015 року, коли
роботна автоматизація почала рости і ставала більш
помітною на ринку. Завдяки нашому рішенню автоматизації, ми прийшли з
інтерфейсом, також з технологією Microsoft, щоб допомогти діловим людям
створити власні віртуальні роботи, щоб автоматизувати свої повторювальні
бізнес-процеси.

Резван Атім,
менеджер з продажів у Східній Європі, уточнив: Immersion Lab є
лабораторією, в якій іновується. Практично,
на даний момент, автоматизація зводиться до деяких добревідомих процесів.
Тобі відомі етапи процесу, це повинні бути чіткі
правила, послідовні кроки, завжди має відбуватися те ж
саме, повторювальний процес вручну. Тепер,
наступний рівень стосується інших розумних
технологій, що накладається на це ядро​​«robotic
process automation», те, що ми робимо як «machine learning», що допомагає створювати деякі
моделі процесу, і таким чином ми можемо зробити деякі
прогнози про те, що станеться в майбутньому, коли у нас буде
послідовна основа історій про самий процес.
Майбутнє «Immersion Lab»є
практично відображенням того, що ця технологія
означатиме в майбутньому, як ці роботи будуть в змозі
наслідувати людську діяльність, бачити екран комп’ютера так як це робить
людина, розуміти елементи на екрані комп’ютера.

Якщо у клієнта є скарга,
наприклад, робот розуміє скаргу і направляє її до відповідального відділу, пояснив
Резван Атім: Практично, ми сильно розвиваємо штучний інтелект на всіх цих
піднаборах, які розвивають спроможність автоматизації в бізнесі, для того щоб довести
цю користь до клієнтів. Тобто, практично, в кінцевому підсумку, ми прагнемо дійти
до настільки здатної технології: практично робот, який думав би та імітував би
людське мислення. Він не буде інноваційним і не матиме нашої фантазії, але охоплюватиме
дуже широкий спектр бізнес-процесів, особливо повторюваних, особливо там, де праця
вимагає великих зусиль, і це ми хочемо
поліпшити. Чому ми це робимо? Перш за все, щоб допомогти, звільнити нас від
цієї монотонної, рутинної частини нашої праці, яка не приносить нам ніякої вартості.
Вводити данні в Excel це праця робота, вона не вимагає використання розуму.

Резван
Атім, менеджер з продажів у Східній Європі, запевнив нас: Люди
вважають, що роботи заберуть від них робочі місця. Роботи
приходять, щоб допомогти нам, полегшити нашу роботу, звільнити нас
від тих речей, які нам не потрібно робити,
від речей, які більше не повинні бути завданням для людського
розуму. Вони дозволять нам використовувати наш мозок на повну потужність,
враховуючи, що життя коротке, час дорогоцінний, і ми повинні витрачати його на
те, що є важливим для нас.

Інвестиції в «Immersion
Lab» склали близько півмільйона євро.