Tag: роботодавці

Ми
живемо в складні часи. Життя змінюється
від години до години. Майже нічого вже
не можна передбачити. Одна криза підживлює
іншу, яка підживлює іншу. Війна в Україні,
глобальна енергетична криза, шалена
інфляція – все це вимагає обережності
в кожному нашому рішенні.

Непередбачувано
йдуть справи і на ринку праці. Від великої
відставки (The Great Resignation), яка була в
тренді минулого року, ми дійшли до ще
одного тривожного явища – тихої відмови
(Quiet Quitting). Люди вже не звільняються «на
конвеєрі», а в пошуках рівноваги
між особистим і професійним життям
вирішують ні на міліметр не перевищувати
своїх службових обов’язків. В принципі,
нам
ніхто не ставить пам’ятник.

Прецедент
дистанційної роботи під час пандемії
продовжується. Незважаючи на те, що
багато компаній викликають своїх
співробітників назад в офіс, вони більше
не хочуть цього
так легко робити.
Там,
де
можна працювати з
відстані,
чому б не робити це? – вони кажуть. Деякі
компанії, здається, це зрозуміли.

Ми розмовляли
з Аною Келугару,
керівником відділу комунікацій платформи
для працевлаштування e-jobs, про велику
кількість онлайн-заявок на різні
вакансії, зареєстрованих останнім
часом, а також про те, наскільки компанії
готові згодитися
принаймні
з кількома вимог претендентів
на
роботу: «У вересні ми мали рекордну
кількість таких заявок, а саме 130.000, але
також велику кількість місць
праці,
які можна виконувати виключно вдома, а
це
означає, що ці кандидати надзвичайно
зацікавлені в цій перевазі, тобто
працювати
з
відстані,
але також і те, що роботодавці досить
уважно ставляться до сигналів, які
передаються на ринку, вони хочуть прийти
на зустріч
кандидатам
з тими речами, які, як вони знають, можуть
мати значення, коли справа стосується
працевлаштування. Так
що
вони залишаються гнучкими та відкритими,
надаючи
співробітникам можливість працювати
вдома. Щоправда,
роботодавці хочуть запровадити гібридний
стиль роботи в довгостроковій перспективі,
тобто певну кількість годин працювати
вдома та певну кількість годин в офісі.
Вони хочуть,
щоб співробітники приходили в офіс в
певні ключові моменти, на певні важливі
зустрічі, наради
і
т.д. Але, якщо хтось подумав,
що мода дистанційної
праці
пройшла, то реальність цифр зовсім не
така, і ми навіть очікуємо, що до кінця
року, в найближчі місяці кількість
віддалених робочих місць і тих, хто
хоче працювати вдома, зросте».

Роздрібна
торгівля залишається сферою
діяльності,
де наймається
на роботу найбільше персоналу,
а
також
обслуговування клієнтів та ІТ. Ана
Келугару: «Вересень показав нам, що серед кандидатів залишаються найбільш
затребуваними сферами роздрібної
торгівлі, сфери обслуговування та ІТ.
Це сфери, які дуже затребувані з двох
причин: по-перше, через наявність великої
кількості вакансій, а тому
можливості працевлаштування дуже
великі, по-друге
– вони
адресовані
дуже широкому колу кандидатів, як молодим
людям без досвіду, так і досвідченим
людям, а також менеджерам, і ІТ, наприклад,
це сфера, яка має багато переваг і обіцяє
найвищі зарплати прямо зараз».

За
словами Ани
Келугеру,
роботодавці дуже уважні не стільки до
технічних навичок кандидата, скільки
до інших факторів, що визначають
остаточний вибір: «Всі роботодавці на
даний момент мають досить чіткі
правила,
а саме те, що важким навичкам можна
навчитися на роботі, і тоді вони досить
поблажливо ставляться до кандидата,
який не досконало володіє цими технічними
навичками, але вони
не заплющують
очі на неправильне ставлення. Вони
не закривають
очі на людей, які не хочуть вчитися, які
не хочуть бути частиною команди, вони
дуже, дуже обережні щодо всього
того,
що означає «легкі
навички», на
все, що означає навички командної роботи,
позитивне ставлення, бажання вчитися.
Ці речі зараз надзвичайно цінні для
роботодавців, незалежно від рівня
кар’єри чи рівня досвіду кандидата».

Минулого
року небезпечна мода, «Велика відставка»,
призвела до того, що перевагу в рівнянні
«працівник-рободавець» отримав працівник.
Незадоволені низькими зарплатами
та перевантаженим робочим графіком,
люди вирішили масово звільнятися. Тоді
криза
робочої
сили
була гарячою темою. Тепер «тихе звільнення»
– це нове явище, яке лякає роботодавців.
Що таке Quiet Quitting і чому воно
лякає? Ана Келугеру,
керівник відділу комунікацій e-jobs,
розповідає: «Про «Велику відставку»
мало говорять, тому що ми її вже не
відчуваємо так гостро, як минулого року.
Зараз набагато більше хвилює сфера
«тихого звільнення», тобто ті працівники,
які потрапляють у зону латентності, не
працюють
більше, ніж вимагає
цього інструкція
з посади, або через своєрідне розчарування,
накопичене за останні роки, або через
бажання працівника краще збалансувати
своє особисте та професійне життя. Ми
більше не бачимо масових відставок,
можливо, також тому, що зараз
досить
невизначена економічна ситуація, так
що
усі чекають, люди
досить обережні щодо
переміщень
на ринку праці».

Надзвичайно дивовижний
із великими проблемами та змінами 2020 рік спричинив потрясіння як на ринку
праці, так і в тому, як люди сприймають своє місце праці та професійну еволюцію. Однак після минулорічного шоку, працівники виявляються дещо спокійнішими та більш
підготовленими у 2021 році. Про це свідчить високий ступінь оптимізму, виявлений в результаті нещодавнього опитування, проведеного онлайн-платформою з підбору персоналу та пошуку роботи
eJobs.

Оптимізм проявляється в надії на зменшення тиску на роботі, спостерігає директор eJobs Богдан Бадя, для якого стрес на роботі був викликаний сумішшю
факторів. Богдан Бадя: «Суміш складається з
тиску, спричиненого кризою в галузі охорони здоров’я, наполягання роботодавців
посилювати свої зусилля для досягнення результатів попереднього року у важкому пандемічному році, а також страху втратити місце праці. Ті, хто мав стабільне місце праці, не прагнув знайти краще місце праці, але вони хотіли
зберегти нинішнє місце праці. З точки зору загальної кількості реєстрацій на нашій платформі, 2020 рік позначив для нас абсолютний рекорд.
П’ять місяців 2020 року були найкращим періодом за 21-річну історію платформи.
Але мова йшла, перш за все, про людей, які потребували місце праці: або вони втратили попереднє місце роботи, або знали що стануть безробітними. Таким чином, кількість реєстрацій перевищила один мільйон на місяць, що значно перевищує нормальний середній показник, тобто понад 40% або навіть на 50% більше, ніж у 2019 році.»

Ці цифри свідчать не
тільки про те, що багато людей втратили місце праці внаслідок кризи в галузі охорони здоров’я, але й про те, що багато людей
хочуть отримати безпечніші робочі місця в 2021 році, щоб бути у безпеці у випадку подібної ситуації, каже Богдан Бадя. Доказом цьогоє збільшення потреби у професійній перепідготовки та у зменшенні попиту на робочі місця за кордоном. Богдан Бадя: «У 2020 році бажання перепідготовки зросло. Від 10% до 15% учасників опитування пройшли через
таку зміну, і після закінчення курсів професійної перепідготовки їм, на щастя,
було набагато легше знайти місце праці. Натомість, з точки зору попиту робочих місць за кордоном, тут ми спостерігаємо вражаюче зменшення.
Якщо в 2019 році із загальної кількості 10 мільйонів заявок, зареєстрованих на
платформі, близько два мільйони стосувалися робочих місць за кордоном. Отже, на той час бажання
румунів працювати за кордоном було великим. Але в 2020 році цей відсоток
знизився з 20% до 2%. Вражаюче зменшення, і в 2021 році, навіть у січні,
спостерігається, що цей відсоток залишається досить низьким.»

Що ще очікують роботодавці в 2021
році, теж в результаті пандемії? Більшої гнучкості робочого графіка, відповідає Богдан Бадя: «Час завершення та час початку робочого дня були би гнучкішими. Ця гнучкість існувала й раніше у багатьох компаніях, особливо транснаціональних. Я думаю, що, так як робота на відстанні у гібридній версії буде розширена, чергуючись з роботою в офісі, так і
гнучкість початку та завершення робочого дня на румунському ринку праці стане постійною. Обидві сторони бажаютьце. Цього хочуть як
роботодавці, так і працівники, і більшість кандидатів шукають місце праці з гнучким графіком роботи і з працею на відстанні.»

Гнучкість
поєднується з передбачуваністю після надзвичайно важкого року, такого як 2020,
вважає Петру Пекурару, директор кадрової компанії: «На мій погляд, головне,
чого прагнули працівники цього року, – це передбачуваність. Хоча це був дуже
складний рік у багатьох відношеннях, люди дуже турбувалися тим, що не знали, що
станеться найближчим часом: з’явиться вакцина чи ні, як довго їм доведеться
працювати вдома чи ізолюватись. По-друге, люди відчували потребу в гнучкості.
Працюючи вдома, діти не мали можливості ходити до школи чи дитячого садка,
потрібно було жонглювати всім з цим елементом. Це жонглювання передбачає велике
споживання енергії та меншу жорсткість робочого графіка.»

Сприйнята спочатку з великою надією
та ентузіазмом, робота на відстані швидко показала свої межі. Однак це залишається життєздатним варіантом
як для працівників, так і для роботодавців, які, ймовірно, віддадуть перевагу
гібридному режиму: тиждень, проведений в режимі дистанційної роботи, а решту
часу в офісі. Петру Пекурару: «На мій погляд, дистанційна зайнятість буде темою, про
яку ми будемо говорити протягом наступних 50 років. Дистанційна робота означає, що частина
витрат, пов’язаних з грошима та часом, необхідним для пересування до офісу, буде спрямована в інші напрями. Очевидно, що вонапередбачає також низку навичок, яких люди спочатку не мають. Один з аспектів
стосується поділу професійного та особистого всесвіту у просторі власного будинку. Це чудовий урок, який ми
повинні засвоїти стосовно роботи на відстані. І тому що ми не знали, як справитися із цією ситуацію, ми зафіксували цього року найвищий показник професійного вигорання (виснаження), відколи він вимірюється у світі. Але в майбутньому цю здатність можна розвивати завдяки курсам на цю тему. Поступово люди будуть дисципліновані в цьому сенсі
далі, у 2021 році, який буде гібридним роком: тобто багато компаній обируть
варіант змусити своїх працівників працювати вдома два-три дні на тиждень.»

З перших днів цього року ряд професійних та соціальних категорій в
Румунії вийшли на
вулиці, щоб висловити невдоволення тим, як управляє нинішній правоцентристський уряд, в
якому домінують ліберали
з кінця
2019 року,
актуальними
проблемами в
контексті пандемії Covid-19. Румуни з усієї країни вимагають гідних зарплат,
справедливих пенсій, якісних державних послуг, справедливого оподаткування або
правильного застосування законодавства.

В контексті бурхливих
політичних дискусій щодо закону про державний
бюджет
на поточний рік, профспілкові лідери Федерації
Санітас пікетували, у понеділок,
будинок Міністерства
фінансів. Вони вважають, що менший бюджет на охорону здоров’я в
пандемічний рік, є не
лише несправедливістю по
відношенню до працівників системи, але також глибоко аморальним актом на адресу громадян Румунії.

Члени профспілки
стверджують, що охорона здоров’я повинна отримувати 9% ВВП, оскільки румунам
потрібна державна система, яка може врятувати їх від SARS-CoV-2, лікувати їхні гострі та хронічні захворювання або
забезпечити їм
лікування у режимі швидкої допомоги.
Один з учасників протесту пояснив, чому
він приїхав з північного заходу країни, з Клужу, до Бухареста: «Несправедливість, яку уряд передбачає у
зв’язку з бюджетом та інші зменшення надбавок або навіть їх заморожування для різних категорій персоналу. Це нас турбує. Тому що на початку урядування той самий уряд обіцяв, що він не чіпатиметься зарплат працівників сфери охорони здоров’я, що не буде торкатися надбавок».

Також є велике невдоволення у секторі HoReCa (готелі, ресторани, кав’ярні).
Роботодавці в галузі туризму вимагають від виконавчого органу виплатити їм компенсації,
обіцяні ще минулого року, в контексті, коли сектор гостинності зафіксував
70-відсотковий спад, і продовжувати надавати бюджетникам ваучери на відпочинок,
які уряд вирішив скасувати цього року.

Драгош Анастасіу, координатор Коаліції за розвиток Румунії: «Зараз промисловість
страждає і потребує підтримки головного спів-акціонера кожної компанії, тобто
румунської держави. З нашої точки зору неприпустимо робити тверді обіцянки, і
не дотримуватися них». І останнє, але не менш важливе: до хору профспілковців,
глибоко незадоволених економічною та соціальною політикою нинішньої виконавчої
влади, приєднуються колеги з Національної конфедерації профспілок «Cartel
Alfa», які до кінця цього місяця
продовжать вуличні протести, розпочаті 14 січня. Cartel Alfa заявляє, що тягар
жорсткої економії нестимуть виключно працівники, пенсіонери та вразливі верстви
населення з низьким рівнем доходу.

Протягом комуністичних років, під час вимушеної індустріалізації, інженерія стала найпопулярнішою професією. Вступні іспити на політехнічні факультети в Румунії відбувалися в умовах жорсткої конкуренції, а комуністичний режим заохочував це. Від сталеливарної до машинобудівної і нафтохімічної промисловостей, майже всі молоді книголюби прагнули стати інженерами, тому що ця професія приносила їм соціальний престиж і достатньо високий дохід у тому періоді.

Після революції 1989 року і збанкрутіння значної частини комуністичної промисловості, інженерія перестала бути модною професією. Зокрема, розвинулася сфера IT, де румуни вже давно визнані на міжнародному рівні. Але навіть в цьому постіндустріальному періоді, що базується на послугах, технологічна винахідливість необхідна у всіх галузях, і це може бути забезпечено тільки інженерами, вважає економічний оглядач Петрішор Пею, професор Бухарестського Політехнічного університету: Відчувається загальна потреба в інженерах. Починаючи з потреб пов’язаних з економічним розвитком Румунії, оцінюється, що йдеться про дефіцит від 150.000 до 200.000 інженерів. Для того, щоб виробляти продукти високої якості, потрібні висококваліфіковані люди. Тому потрібні інженери у всіх галузях, де виробляються такі продукти: електроніка, електротехніка, телекомунікації, оптика. І в автомобільній промисловості потрібні інші категорії інженерів, ніж ті, хто сьогодні працює на ринку праці. Коротше кажучи, нам потрібні люди, які виробляли би технології.

Виникає, таким чином, великий розрив між попитом на робочу силу з боку компаній та пропозицією на ринку, розрив, який спостерігають всі спеціалісти з людських ресурсів, дізнаємося ми від голови Румунської Асоціації Агентів з питань тимчасової праці Флоріна Годяна: Економіка зростає з року в рік, і тому потреба в кваліфікованому персоналі безпосередньо співвідноситься з цим зростанням. Автомобільна промисловість зазнає найбільше зростання в Румунії. Перш за все, зареєстровано попит на робочу силу в інших містах, окрім Бухареста, де зосереджено попит на логістику. Так само, в Бухаресті все ще існує попит на інженерів телекомунікацій.

Про інші економічні сфери, де кваліфікований людський ресурс відсутній, що гальмує їх розвиток, розповідає теж Петрішор Пею: Бракують інженери, здатні спроектувати та реалізувати проекти великої технічної та інженерної складності. Наприклад, дорожні переїзди, мости через Дунай більше не можуть бути виконані за допомогою румунських власних ресурсів. Ось чому приходять іноземні фірми. У нас немає необхідних кадрових ресурсів для координації та створення технології для таких складних проектів. Інші приклади: гідроелектростанції, великі компанії виробники ядерної енергії. Вони більше не можуть бути розроблені та виготовлені за допомогою румунських людських ресурсів.

Чому склалася така ситуація? Перш за все, румунська школа може забезпечити лише 40-50 тисяч спеціалістів. По-друге, триває початий у 1990 році процес відпливу інженерів. За оцінками експертів, 25% молодих людей, які навчаються в технічних коледжах, не працюють жодного дня в Румунії, вони швидко знаходячи місце праці за кордоном. Крім того, є побоювання, що ринок робочих місць для інженерів не досить добре розвинений і випускники політехніки повинні перекваліфікуватися, це будучи упередженою думкою, вважає Петрішор Пею: Якщо говорити про електроніку, телекомунікації, транспорт і т.д., то є дуже великий попит на високо кваліфікований персонал, і ризик не знайти місце праці є дуже низьким. Я не знаю таких людей, тобто випускників Політехнічного університету в цих сферах діяльності, які були б безробітними або не в змозі займатися своєю професією.

Як поступають роботодавці, які стикаються з проблемою браку інженерів? Флорін Годян: Якщо мова йде про будівельну галузь, а також про автомобільний сектор, то ми бачимо, що роботодавці значно знизили свої претензії до працівника. З іншого боку, є такі роботодавці, які, навіть якщо вони вживають заходів з підвищення заробітної плати, все ще мають проблеми з попитом на робочу силу.

Румунська освіта може стати рішенням проблемі потреби ринку праці.