Tag: робоча сила

67% інвесторів в Румунії очікують зростання привабливості країни як інвестиційного напрямку протягом наступних 3 років, згідно з опитуванням, проведеним фінансово-консалтинговою та аудиторською компанією Ernst & Young. Згідно з документом, кількість новостворених робочих місць в Румунії зменшилася на 8% в період між 2022 і 2023 роками, з 6.460 до 5.935. За цим показником і в загальному контексті Центральної та Східної Європи у 2023 році Угорщина показала кращі результати, ніж Румунія, але наша країна обігнала Грецію і Болгарію за кількістю проєктів ПІІ.

У той же час, Румунія посідає 5 місце в рейтингу за середньою кількістю робочих місць, створених на один проєкт, випереджаючи сильніші країни, як наприклад Польща. Опитування також показує, що 46% опитаних керівників вважають, що Румунія була надійним і стійким ринком для інвестицій в минулому році, і заявили, що планують консолідувати або розширити свою діяльність тут в найближчому майбутньому. Доступ до безповоротного фінансування вважають вирішальним фактором 72% інвесторів.

Сектори, що становлять для них інтерес, включають програмне забезпечення та ІТ-послуги, транспорт і логістику та електроніку, які домінують у залученні прямих іноземних інвестицій. Інтеграція нових технологій і доступ до добре підготовленої робочої сили є ключовими факторами, які зміцнюють позицію Румунії як привабливого місця для сталого інвестування зі значним довгостроковим впливом, йдеться в дослідженні.

Бухарест продовжує домінувати як основний напрямок для прямих іноземних інвестицій, на який припадає значна частка в 40%. Ясси на північному сході та Тімішоара на заході залучили по три інвестиційні проєкти, тоді як Клуж-Напока на північному заході та Брашов у центрі – по два. Однак структура інвестицій свідчить про відхід від традиційної орієнтації на великі економічні центри і більш широке розосередження проєктів у менших містах.

Основні інвестори залишилися незмінними. Німеччина зберегла свою лідируючу позицію з 16 проєктами, як і в 2022 році, за нею йдуть Великобританія і США, кожна з яких має по 6 проєктів. Згідно з опитуванням, інвестори бачать, що Румунія вирізняється вигідною податковою системою, впровадженням новітніх технологій та наявністю кваліфікованої робочої сили.

Дослідження проводилося онлайн у лютому-березні 2024 року на репрезентативній вибірці зі 100 осіб, які приймають рішення на рівні виконавчого керівництва та правління. Половина респондентів знаходяться в Румунії, 40% – в інших європейських країнах, 6% – у США, а решта – в Японії, Китаї, Ізраїлі та Об’єднаних Арабських Еміратах.

Навіть якщо цифри не завжди
узгоджуються, всі демографічні дослідження за останнє десятиліття закінчуються
тим же висновком: населення Румунії скорочується і старіє. Не є винятком і останнє замовлене Конфедерацією роботодавців
Concordia, результати якого були
опубліковані у вівторок. Воно передбачає, що якщо демографічний спад і міграційні
тенденції в Румунії продовжуватимуться з тією ж швидкістю населення в 2030 році скоротиться до 18 мільйонів. А з 2060 року коефіцієнт залежності
державної пенсійної системи, виражений у відсотковому співвідношенні між
кількістю пенсіонерів та кількістю зайнятих осіб досягне майже 100%. Під назвою
Кількісний і якісний аналіз ринку праці в Румунії, дослідження оцінює, що зайняте населення скоротиться з 8,4
млн. у 2016 році до 7,3
млн. у 2030 році.

Автори також стверджують, що з точки
зору пропозиції працевлаштування, географічна поляризація продовжуватиме зростати, і що найбільш динамічні економічні
регіони, Бухарест-Ілфов (південь), Захід і Північний Захід також матимуть
найбільший дефіцит. робочої сили. На національному рівні цей показник сягає вже близько 300 тис. осіб і може перевищити півмільйона в
2023 році. Автори дослідження визначили значні сегменти населення – близько 2 мільйони людей- які не
знаходяться ні на ринку праці, ані в системі освіти. Таким чином, існує
невикористаний людський потенціал, явище, яке вимагає поглибленого аналізу, щоб
зрозуміти причини цієї ситуації і, згодом, намітити заходи, які призведуть до
їхнього виведення
на ринок праці.

Вони також пропонують можливі рішення
для подолання кризи робочої сили, включаючи посилення співпраці між освітою та ринком праці,
модернізацію професійно-технічної освіти або реалізацію стратегії та плану дій
для припинення демографічного спаду. Коментатори досить скептично ставляться до
того, що в коротко- та середньостроковій перспективі тенденції можна змінити.
Демографічний спад почався практично три десятиліття тому, відразу після
розпаду комуністичної диктатури, коли аборти не були заборонені. І міграція, прискорена, особливо
після вступу Румунії до Європейського Союзу у 2007 році, продовжиться до тих
пір, поки місцевий ринок праці залишатиметься непривабливим. Лідер однієї з найважливіших
профспілок Картель Альфа, Богдан Хоссу, каже, що Румунія серед перших країн-членів Союзу за кількістю
працівників, які знаходяться нижче межі бідності, відповідно 20%.

Послідовні хвилі розширення ЄС на Схід відкрили і європейський ринок праці для громадян Центральної та Східної Європи. У 2004 році не менш ніж вісім колишніх комуністичних країн були прийняті в Союз. У 2007 році, приєднались Румунія та Болгарія, а в 2013 році Хорватія. В пошуках більш надійних і краще оплачуваних робочих місць мільйони поляків, румунів, угорців чи болгарів працюють і платять сьогодні податки на Заході, зі Швеції до Португалії і Австрії до Ірландії. Через їх міграцію країни походження, не виплачують допомогу по безробіттю для багатьох жертв переходу від централізованої і збанкрутілої економіки до капіталізму часто дикого і недобросовісного.

Таким чином, в даний час, ринок праці Центральної та Східної Європи продовжує поліпшуватися, і рівень безробіття впав до найнижчого рівня за всю історію, хоча як і раніше вище, ніж в середньому по ЄС – показує дослідження відомої консалтингової компанії Coface. Макроекономічні дані за останні роки показують зростання заробітної плати та низький рівень інфляції, які перетворили споживання на основного двигуна економічного зростання. Таким чином, з 2010 року зарплата зросла більш ніж на 30%, в Румунії і Болгарії, і більш ніж на 20% в Угорщині і Польщі, йдеться в документі. Компанії, натомість, констатує Coface страждають, тому що стикаються з все більш вимогливими працівниками, коли йдуть переговори по зарплатам, і вони змушені більше витрачати на робочу силу.

Низький рівень народжуваності та еміграція до Західної Європи сприяли в рівній мірі нестачі робочої сили і створили бар’єр для розширення бізнесу. Навіть компанії, які платять вищі зарплати стикаються з труднощами при прийомі на роботу. Зростання заробітної плати значно перевищує приріст продуктивності, але регіональні витрати на робочу силу, як і раніше, в середньому, в три рази нижчі, ніж на Заході.

Цей вигідний розрив, яким користується Центральна та Східна Європа з точки зору витрат на робочу силу, разом з їх географічною та культурною близькістю до Заходу повинні принести конкурентоспроможні та комерційні вигоди. Ці вигоди можуть проте бути поставлені під загрозу в середньостроковій перспективі, якщо еміграція молодих і кваліфікованих людей продовжиться – попереджає дослідження Coface. Брак робочої сили може бути покращений шляхом заохочення заробітчан повернутися на батьківщину, явище все ще малоймовірне. Тому Coface радить урядам регіону стимулювати залучення на ринок праці етнічних меншин, жінок і старого населення і заохочувати професійне навчання.