Tag: розвага

Осінь, це не тільки час збирання врожаю, а й сезон фестивалів. Що правда, коли
ми це кажемо, зазвичай маємо на увазі фестивалі присвячені селу, сільськогосподарській
роботі та її результатам. Однак цього разу ми розкажемо про чоловічий фестиваль
у місті, точніше у Бухаресті. Йдеться про захід, проведений на знаменитій
столичній вулиці Метесарь, де влітку відбувся фестиваль «Жінки на Метсарь». На
цей раз у ньому взяли участь малі підприємці, майстри народних промислів та
художні колективи, тобто підприємці-чоловіки, які зрозуміли місто.

Юліан Векерян, представник асоціації «Бенева», яка виступає організатором низки профільних заходів,
розповів як виникла ідея такого
фестивалю: «Ми живемо в часи, коли, на наш погляд, чоловіки
і жінки є однаковими, хоча в цей період багато говорять про різницю між чоловіками та жінками. Тож за підсумками восьми років фестивалю
«Жінки на Метесарь» ми відважилися провести перший фестиваль за участі народних
майстрів, артистів, дизайнерів, багатьох наших друзів чоловіків, які роблять
прекрасні речі. Отже ми вирішили зібрати всіх на одній вулиці, вже знаменитій Метесарь.»

Від Юліана Векеряна ми дізналися, що можна було побачити на вулиці Метесарь
20-21 жовтня: «Від відомих майстрів, таких як Данієль Леш, який прийшов з
гончарним колесом, тому що все починається з землі, до надзвичайних ковалів,
які кували залізо прямо на вулиці та представників нових видів діяльності:
дизайнерів, творців, які обробляють шкіру, людей, які керують рекламними
агентствами, наших друзів, які займаються музикою, художниками. Ця вулиця стала
вулицею дружби, на якій під гаслом «Друзі назавжди» ми познайомили майстринь з
майстрами.»

У дійсності так і сталося. Тому поряд з карикатуристами, присутніми на
вулиці під гаслом: «Досі ніхто не сміявся з тебе? Нічого страшно, ще не пізно!»,
або з велосипедними дизайнерами чи виробниками знаменитих румунських
велосипедів «Пегас», завжди активними на подібних заходах, ми зустріли й жінок, захоплених
їх успіхом. Сімона Гончюля розповіла чому прийшла на фестиваль «Чоловіки на Метесарь»: «Тому,
що я виробляю товари для них: чоловічі сумки, барсетки, ткане взуття і я прийшла
показати свій товар світові. Відвідувачі були дуже вражені побаченим, я дещо
продала, а тепер чекаю замовлень через Інтернет.»

І Крістіна,
дизайнер одягу, яка працює в цій сфері відносно недавно і є прихильницею
фестивалю «Жінки на Метесарь», вирішила скористатися цим чоловічим фестивалем,
щоб рекламувати свій бізнес: «Я прийшла з колекцією одягу для дітей віком від 1
до 7 років, виконаного у мінімалістичному стилі «унісекс». У ньому переважає
чорний, бежевий, сірий відтінки і використовується тільки жовтий колір. Я прийшла
на «Чоловіки на Метесарь», тому що мені подобається цей фестиваль, на якому
збираються прекрасні люди. На фестиваль для жінок я приходила постійно, але
свій бізнес відкрила лише 7 місяців тому і не встигла виставити свій товар влітку, тому вирішила спробувати зараз.»

Юліан Векерян наголосив
на відкритому характері події: «Це не обов’язково подія виключно для чоловіків,
ми просто хочемо, у світі, який стає все більш роздрібненим, продемонструвати, що
чоловіки та жінки можуть чудово співпрацювати в цій творчій сфері.»

На фестивалі «Жінки
на Метесарь» одним з найцікавіших моментів є забіг на високих підборах. Ми
запитали Юліана Векеряна, який виклик кинули організатори чоловікам на цьому
фестивалі: «Думаю, що це розпилювання колод. Так само ми запросили лісоруба, який
показав присутнім таємниці різьби по дереву бензопилою. Було багато цікавих
заходів. З огляду на те, що ми провели фестиваль восени, було дуже складно
повторити всі літні події. У принципі ми задумали «Чоловіки на Метесарь» як продовження або як осінній випуск фестивалю «Жінки на Метесарь», на який запросили художників,
ремісників, бізнесменів, тобто осіб, які розуміють місто та роблять його
набагато гарнішим та більш дружнім місцем.»

Фестиваль «Чоловіки
на Метесарь» видався на славу! Атмосферу підтримали музика у стилі 80-х у
виконанні відомих співаків та гуртів або молодих виконавців, а також аромати різних
напоїв і домашніх солодощів чи різного роду гамбургерів. А наступного року організатори
бухарестського фестивалю обіцяють зробити його ще більш цікавішим.

Виставка DISCO BTT (Дискотеки комуністичного періоду) вперше була організована рік тому в Бухаресті за підтримки
Адміністрації Національного культурного фонду. Виставка користувалася справжнім успіхом, понад 5000 людей відвідали Палац Штірбей восени 2017 року. Вищезгаданий проект був
удостоєний премією Адміністрації культурного фонду за збереження та охорону нематеріальної культурної
спадщини.

Концепція виставки DISCO BTT належить режисерці Юлії Руджіни, відома
своїми кінострічками Breaking
News, Love Building (2013) та Полонені Різдва (2010). Як виникла ця ідея скаже Юлія
Руджіне:
Ідея виникла десь два-три роки тому, коли ми вивчали про художній фільм. Будучи кінорежисером, мені привернув увага під час зняття художнього фільму, певний
персонаж, який мав зв’язок з тим періодом. Він був діджеєм у 80-ті роки у Румунії. Таким чином, я познайомилася зі Соріном Лупашку і ми подумали представити широкій публіці менш відомий період. Існують чимало історій,
але ніхто не зібрав їх докупи. Тому ми зробили перший крок у цьому сенсі.

Виставка DISCO BTT (Дискотеки комуністичного періоду) є оригінальною художньою творчістю,
надихнутою елементами тих часів, яка ознайомлює відвідувача з різними
нетрадиційними просторами. Виставка зображує сенсорний маршрут по кількох кімнат, кожна з них влаштована на основі реальностей тих часів. Виставковий простір
складається з 6 кімнат, якими відвідувач прогулюється. Тут немає супровідника,
візит є індивідуальним, не організуються групи відвідувачів. Кожен відвідувач
може зупинятися в будь-якій кімнаті скільки часу бажає. Детальніше про цю
виставку розповідає Юлія Руджіни: Ми почали цей проект як оригінальну художню творчість,
виставка включає кілька кімнат, а кожна кімната представляє окремий аспект того
періоду, презентує місця, де можна було слухати музику у ті часи, коли цензура була широко розповсюдженою в комуністичному
суспільстві, включно стосовно музики та способу, в якому люди мали доступу до неї за допомогою діджеів або музичних ведучих як їх називали у ті часи.
Я переконана, що багато людей похилого віку відвідували ці дискотеки. Я подумала
спочатку на простір, присвячений публіці. Для цього я зв’язалася з різними людьми, які жили
в тому періоді, щоб зібрати історії на підставі яких я змогла влаштувати
виставку але і для того щоб зібрати матеріали того періоду: музичну апаратуру,
афіши, магнітофони, аудіокасети, диски тощо. Всі ці речі
виставлені на виставці, яка скоріше може вважатися сенсорним досвідом, якого
переживає відвідувач.

Виставка DISCO BTT – Дискотеки комуністичного періоду – перебільшила очікування
ініціатора: Я особисто не сподівалася на такий успіх, якого ми зазнали
минулого року в Бухаресті. Я вважала, що ми звертаємось до аудиторії,
яка не обов’язково має контакти з інноваційною культурою типу устаткування.
Але була широка аудиторія люди, які жили в комуністичний період та бажали у певній мірі відтворити пережиті почуття. Потім вони прибули зі своїми
дітьми або онуками, щоб ознайомитися з аспектами того періоду. Також нашу виставку відвідали
молоді особи, зацікавлені цією культурною сферою, які потім повернулися зі своїми
батьками. На мою думку у відвідувачів виникають чимало
хвилювань, незалежно від того прожили вони чи ні той період.

Виставка DISCO BTT буде відкрита
27 жовтня й в місті Клуж-Напока. Програма візиту відтворює проведений час у
дискотеках комуністичного періоду а також інші сюрпризи, яких
відвідувачі відкриватимуть у кожній кімнаті. Вхід – вільний. Що саме матимуть можливість відвідати на цей раз відвідувачі, скаже Юлія Руджіни: Виставка на 90% подібна на ту, яку ми презентували у
Бухаресті. Вона трохи виглядає по-інакшому через простір, якого ми мали у
розпорядженні. Але і на цей раз є шість кімнат, кожна з них містить один
елемент, специфічний тому періоду, є багато фотографій та архівних матеріалів та зрозуміло музика. На виставці у Бухаресті у
останній кімнаті відвідувачі перетворилися на учасників дискотеки, танцювали та слухали музику, оскільки там була відтворена справжня дискотека 80-х. У Клуж-Напоці, виставка відкриється незабаром, ми запросили
колишніх діджеїв, в тому числі Соріна Лупашку. На мою думку, цікавим є той факт, що цей проект у
певній мірі відтворює для відвідувачів тогочасний період.

Виставка DISCO BTT була відкрита за допомогою консалтингових послуг колишнього діджея Соріна Лупашу, сценографа Андреї Попа та дизайнера освітлення Аліна Попа. Доброю новиною є той факт, що організатори мають
намір презентувати вищезгадану виставку в інших містах країни.

Дні Бухареста 2018 року. З п’ятниці по неділю мешканці столиці, а також ті, що побували тимчасово в місті, взяли участь у програмі нічного життя для будь-якого віку та на будь-який смак. Відзначення 559-річниці першої документальної згадки Бухареста почалось в четвер, грандіозним симфонічним концертом та мультимедійним шоу та фонтанами на Площі об’єднання. Після масштабного процесу модернізації центральний фонтан, наприклад, має чотири водяні екрани, орієнтовані на чотири сторони, з метою створення величезної платформи для відео та лазерних проекцій, а тривимірний ефект є унікальним у Європі.

Фонтанна система на площі Об’єднання, побудована наприкінці 1980-х років, за часів комуністичного режиму Ніколає Чаушеску, є однією з найдовших у світі – 1,4 км, а поверхня води складає – 16,2 тис. Км. З її модернізацією ця система – залишок диктаторського режиму – тепер стала новою знаменною атракцією сучасного Бухареста ХХІ століття. Але відкриття фонтанів лише посилило апетит жителів Бухареста до розваги! У п’ятницю ввечері на площі Конституції в центрі столиці відбувся концерт румунського наїста Георгія Замфіра з народною та симфонічною музикою та кінопоказами програмування – музичні жанри, які Замфір виконав поряд з оркестром, відомими тенорами та сопрано, а також іншими всесвітньо відомими співаками.

Енріко Макіас з Франції був спеціальним запрошеним на концерт. Потім в суботу концерти румунського гурту The Mono Jacks і британської Hurts передували п’ятий випуск 3D-відеоспостереження iMapp Bucharest, який приніс дизайн, сучасне мистецтво та концерт на фасаді у 23 000 квадратних метрів Палацу парламенту, найбільша адміністративна будівля у світі після Пентагону. Цьогорічні фіналісти прибули з Росії, Канади, Іспанії, Мексики, Китаю, Австрії, Португалії, України, Нідерландів та Румунії.

Приз журі дістався голландській групі Vision Impossible, а приз глядачів отримала румунська команда Mindscape Studio. Дні Бухареста закінчилися в неділю ввечері з концертом одного з найбільших співаків усіх часів Род Стюарт. Легенда британського року порадував більше 75 000 людей, які дуже хотіли почути його пісні. Род Стюарт у 73 роки зачарував глядачів, які півтори години співали і танцювали. Вони є майбутнє, – сказав сер Род Стюарт наприкінці концерту в Бухаресті, коли на сцену вийшов Дитячий хор Радіо, щоб виконати з ним пісню Сеїлінг.

Сьогодні ми запрошуємо вас відвідати одне з найбільших міст
Румунії – Орадя, що розташоване на невеликій відстані від кордону з Угорщиною. У 2015 році Орадя прийняла близько 163.000 туристів, що набагато більше в порівнянні з
попередніми роками.

Витоки міста сягають
ХІ-го стліття, коли Угорське королівство перебувало в процесі розширення на
схід, до Трансільванії. Король Ладислав
І-й звів монастир на місці, де сьогодні знаходиться середньовічна фортеця. Упродовж
часу в Ораді мешкали переважно румуни, угорці, австрійці, італійці, словаки та євреї.
Угорська громада мала великий вплив на історію міста побудувавши чимало храмів.
Особливо вражаючою є будівля Римо-католицького собору, побудованого з 1751
по 1759 роки в стилі австрійського бароко, і в якому досі дє орган, подарований
імператрицею Марією Терезою.

До списку культурно-архітектурних
пам’яток, які слід обов’язково відвідати в Ораді треба включити й Синагогу «Ціон»,
що була побудована в 1878 році, після розколу місцевої єврейської громади на
ортодоксів та неологів. Слід сказати, що до кінця Другої світової війни євреї
становили близько 35% населення міста Орадя, але більшість з них були депортовані
і загинули в нацистських таборах, унаслідок чого в даний час єврейська громада міста
налічує тільки 700 членів. Вже багато років у синагозі не проводяться богослужіння,
але після недавньої реставрації муніципалітетом вона стала культурним центром.

Орадя має багато чудових
будинків ХІХ-го і початку ХХ-го століть в стилі Модерн. Муніципалітет взяв
участь у реабілітації Будинку Дарвас – Ла Рош, власники якого мали трагічну
долю. Ця будівля тепер стала музейним простором, в якому представлено течію «Ар-нуво».
Ще одна туристична пам’ятка – палац Чорний орел, розташована в центральній
частині міста і була побудована в 1907 – 1908 роках. Він складається з трьох корпусів
і має Y-подібний прохід. Поруч знаходиться Церква з Місяцем, православний храм
побудований у 1832 році і названий так завдяки механізму, розміщеному на вежі
церкви, що вказує фази Місяця.

Міхай Журке є
директором Асоціації з питань розвитку туризму в Орадя та його околицях і брав
участь у багатьох проектах, спрямованих на залучення туристів, в тому числі в розробці
додатків для мобільних телефонів і пакету під назвою «Орадя City Card»: «Додаток,
який ми запустили минулого року містить інформацію, фотографії, карту міського
транспорту, інтегрований GPS-навігатор, інформацію про ресторани, готелі,
лікарні, СТО, тобто всю інформацію, необхідну туристові, який відвідує наше
місто, в тому числі розміщення банкоматів. Якщо ти знаходишся в певному місці і
хочеш дістатися іншого, то на додатку можеш побачити кращий маршрут громадського
транспорту. Крім того, ми створили «Орадя City Card», що являє собою офіційний
пакет, що включає проїзний на всі види транспорту протягом 48 годин, туристичну
карту і буклет зі знижками у понад 45 партнерів: готелях, кав’ярнях, ресторанах,
торгових центрах. Він включає і 50% знижку на відвідування всіх музеїв, всіх
визначних пам’яток міста.»

Проте, найбільшою на
сьогодні інвестицією муніципалітету є Аквапарк, який буде відкритий в липні. З
потужністю понад 1500 осіб, комплекс має як криті, так і відкриті басейни,
гірки, майданчики для дітей, СПА-центр, ресторани, бари і спортивні майданчики.
Іншим об’єктом, для реставрації якого були залучені кошти з європейських фондів
є тутешня середньовічна фортеця. Хоча роботи ще не завершені, фортеця вже стала
дружнім місцем, а на її території минулого року був проведений Різдвяний
ярмарок. Ще один захід відбудеться на цьому тижні – Свято фортеці Орадя, що
включає театральні вистави, лицарські бої, майстерні, концерти і виставки.

Орадя може стати відправною точкою для
знайомства з визначними пам’ятками всього регіону, каже Міхай Журке,
директор Асоціації з питань розвитку туризму в Ораді та її околицях. «Крім
відвідання міста, поблизу повітового центру є чимало принад, які здаються мені
цікавими, а кілька місцевих компаній пропонують специфічні послуги, починаючи
від прогулянок на гірських велосипедах в горах до рибальства. Навколо міста є багато
озер, які використовуються для аматорського і спортивного рибальства. У 15
хвилинах їзди на машині, через Інеу є комплекс, де можна порибалити, покататися
по озеру на катамарані або водних лижах, є й маленький аеродромом, умови для
верхової їзди, гольфу і все це недалеко від міста. Якщо говорити про регіон, то
в двох годинах їзди звідси знаходяться гори Апусень, з однойменним природним
парком, печерами, в районі Вадул Крішулуй можна займатися рафтингом, проводяться
походи в гори, є віа феррата-захищений маршрут для скелелазіння – в районі Падіш,
плато Падіш. Одним словом різні заходи, на смак туриста.»

Слід ще додати, що всього в декількох
кілометрах від міста Орадя знаходиться один з найбільших румунських курортів Беїле
Фелікс. Цей курорт має близько 6000 місць розміщення, чимало лікувальних
центрів, критих і відкритих басейнів з термальними водами.