Tag: розмова

  • 25 квітня 2024 року

    25 квітня 2024 року

    УРЯД – Уряд Румунії у четвер провів спеціальне виїздне засідання у Тімішоарі, перше в цьому західному місті, щоб затвердити, серед іншого, низку інфраструктурних проєктів, що мають регіональний вплив. Таким чином, коаліційний уряд СДП-НЛП затвердив Техніко-економічне обґрунтування будівництва у Тімішоарі нового стадіону на 30 000 місць, інвестиції в розмірі 167 мільйонів євро, на яку роками чекали місцеві жителі. Уряд також прийняв проєкт постанови про відкриття міжнародного пункту пропуску через кордон Беба-Векє (повіт Тіміш, Румунія) – Кюбехаза (Угорщина) для міжнародних пасажирських перевезень та міжнародних вантажних перевезень вагою до 3,5 тонн. Й останнє, але не менш важливе: уряд обговорив питання реабілітації та модернізації інфраструктури в дунайському порту Дробета Турну Северін (південний захід). За словами тимчасового виконувача обов’язків голови Палати депутатів Альфреда Сімоніса, проведення засідання уряду в Тімішоарі є нетиповим знаком солідарності з великими проєктами повіту, який робить значний внесок у національний бюджет, але в останні роки не отримував державних інвестицій.

    АВІАСПОЛУЧЕННЯ – Румунська авіакомпанія TAROM отримає допомогу від Європейської Комісії до кінця місяця, після чого вступить у фазу економічної реорганізації, – заявив міністр транспорту Румунії Сорін Гріндяну. Він підтвердив бажання бухарестської влади врятувати компанію, яка вже 15 років стикається з фінансовими труднощами. Сорін Гріндяну заявив, що після отримання європейської допомоги TAROM розпочне період реорганізації, спрямований на те, щоб поставити компанію на «здорові економічні засади». Він зазначив, що в компанії такого розміру, як ТАRОМ, зазвичай працює від 500 до 600 осіб, з яких понад 90% – льотний склад, тоді як у ній працюють вдвічі більше людей, що не є  економічно виправданим. У зв’язку з цим, Гріндяну заявив, що хоча метою є залучення інвесторів, не виключається можливість звільнення близько 50% працівників.

    УКРАЇНА – Румунія повністю підтримує Україну і продовжить надавати всебічну підтримку її зусиллям із захисту від російської агресії, – заявив міністр оборони Ангел Тилвер під час телефонної розмови зі своїм американським колегою Ллойдом Остіном у середу. Переговори були зосереджені, головним чином, на безпековій ситуації, спричиненій війною Росії проти України та безумовній підтримці сусідньої держави. Сторони підтвердили необхідність продовження двосторонніх зусиль зі зміцнення євроатлантичної безпеки та поглиблення Стратегічного партнерства Румунія-США.

    КОМІСАР ЄС – Агресія Росії проти України, на додаток до безпекових викликів у регіоні, призвела і до порушення глобальних ринків та ланцюгів постачання, – заявив сьогодні в Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку на зустрічі з Юттою Урпілайнен, Комісаром ЄС з питань міжнародного партнерства. Глава уряду представив зусилля Румунії з розвитку чорноморського сполучення в рамках стратегії ЄС щодо інвестування в інфраструктурні проєкти по всьому світу. З цієї точки зору, румунські морські та дунайські порти є важливою ланкою у підвищенні ефективності Транскаспійського транспортного коридору, – додав прем’єр-міністр Румунії. Комісар ЄС перебуває в Бухаресті, щоб обговорити роль Румунії в просуванні сталого розвитку в усьому світі у нинішньому складному геополітичному контексті.

    ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Сьогодні був останній робочий день в Європейському парламенті в поточній парламентській каденції. Виступаючи на пленарному засіданні в Страсбурзі, спікерка парламенту Роберта Метсола сказала, що задоволена нормативно-правовими актами, які були прийняті за п’ять років її перебування на посаді, дебатами, які відбулися, і тим фактом, що нинішні члени законодавчого органу разом подолали всі виклики, такі як пандемія та війна в Україні. Вона побажала тим, хто незабаром балотуватиметься, сил, терпіння і успіху, а також зробити все можливе, щоб зробити Європу ближчою до її громадян. Вибори до Європарламенту відбудуться в усьому Європейському Союзі на початку червня. У Румунії голосування заплановане на 9 червня.

    ВІДПОЧИНОК – Румунське чорноморське узбережжя готується до першотравневих міні-канікул та православного Великодня, що відзначається 5 травня, котрі відкривають цьогорічний літній сезон. За словами генерального секретаря Федерації роботодавців індустрії гостинності Коріни Мартін, очікується, що понад 80 тис. людей проведуть свої вихідні дні на узбережжі, де заплановані заходи на будь-який смак. З 1 по 7 травня на курорті відбудеться міжнародний фестиваль електронної музики Sunwaves, який, як очікується, може зібрати близько 6 000 іноземних туристів, гастрономічний фестиваль та концерти просто неба за участю провідних румунських співаків. Дуже популярними серед туристів є також бальнеологічні курорти Беїле-Фелікс (на заході) і Келіменешть-Качулата (на півдні), а також, на південному заході, мальовнича місцевість Дунайської ущелини.

  • Президент Румунії провів телефонну розмову з Президентом України

    Президент Румунії провів телефонну розмову з Президентом України




    Президент Румунії Клаус Йоганніс у середу 12 травня, провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Розмова відбулася з ініціативи української сторони. Як повідомляють Адміністрація Президента Румунії та Офіс Президента України глави двох сусідніх держав обмінялися думками щодо тривожної безпекової ситуації в регіоні, а також щодо стану та перспектив двосторонніх відносин між Румунією та Україною.

    Румунія підтримує Україну


    Президент Румунії підтвердив тверду підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також її європейських та євроатлантичних прагнень, у свою чергу президент Володимир Зеленський подякував Румунії за незмінну позицію з цих питань. Клаус Йоганніс також підкреслив, що спільні заяви на заходах, які нещодавно проводила Румунія, особливо на саміті «Бухарестської дев’ятки», а також в рамках тристоронньої зустрічі на рівні міністрів закордонних справ Румунія-Польща-Туреччина, у якій взяв участь і український міністр закордонних справ, демонструють підтримку України. У свою чергу Володимир Зеленський привітав Спільну заяву лідерів країн групи «Бухарест 9», у якій підтверджується розуміння небезпеки політики Російської Федерації в регіоні Чорного моря.

    Питання безпеки в Чорному морі


    Володимир Зеленський поділився останньою інформацією щодо тривалої мілітаризації тимчасово окупованого українського Криму та звернув увагу на постійне погіршення гуманітарної ситуації на півострові. Він особисто запросив президента Румунії до Києва взяти участь в інавгураційному саміті Кримської платформи та заходах з нагоди відзначення Дня Незалежності України у серпні 2021 року. Глава румунської держави висловив занепокоєння офіційного Бухареста нещодавнім погіршенням безпеки у Східному сусідстві та Чорному морі, біля східного кордону України та на Кримському півострові, незаконно анексованому Російською Федерацією, високо оцінивши позицію президента України, націлену на зменшення напруженості.

    Важливість забезпечення прав національних меншин


    Особливу увагу під час телефонної розмови зі своїм українським колегою Клаус Йоганніс приділив питанню забезпечення захисту прав румунської меншини в Україні, з наголосом на праві на освіту румунською мовою, і підкреслив необхідність їх якнайшвидшого вирішення шляхом діалогу. У зв’язку з цим президент Румунії наголосив на важливості якнайшвидшого укладання Протоколу про двостороннє співробітництво в галузі освіти між Румунією та Україною та якнайшвидшого відновлення роботи Змішаної міжурядової Румунсько-Української комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин. Клаус Йоганніс високо оцінив відкритість України щодо перспективи укладення всеосяжної Угоди про права осіб, які належать до румунської меншини в Україні та української меншини в Румунії. Так само, в розмові зі своїм українським колегою глава румунської держави підкреслив важливість посилення діалогу між центральними та місцевими органами виконавчої влади України та представниками румунських організацій з питань, що стосуються прав осіб, які належать до румунської меншини в Україні. Він наголосив, що ефективне визначення сталих рішень щодо збереження прав осіб, які належать до румунської меншини в Україні, дасть поштовх для зміцнення двосторонніх відносин на всіх її рівнях. Зі свого боку Володимир Зеленський заявив, що повністю розуміє стурбованість румунської сторони забезпеченням реалізації прав осіб, які належать до румунської меншини і висловив готовність до пошуку рішень, щоб культурна та мовна самобутність румунської меншини була захищена відповідно до міжнародних стандартів.

    Румунія передасть Україні партію вакцини від коронавірусу


    Окремо було обговорено заходи урядів обох держав, спрямовані на боротьбу з наслідками пандемії COVID-19, зокрема щодо забезпечення ширшого доступу країн до якісних і сертифікованих вакцин. У цьому контексті президент Румунії поінформував свого українського візаві, що румунська сторона готова надати Україні найближчим часом гуманітарну допомогу у вигляді засобів індивідуального захисту та антисептиків, а також партії вакцин, для підтримки активної боротьби з пандемією COVID-19, що є додатковим підтвердженням потенціалу двостороннього співробітництва.

    Європейські устремління України

    Сторони також обговорили нещодавні кроки України в напрямку європейської інтеграції. Глава української держави представив своєму колезі ініціативу української сторони щодо підтримки державами-членами ЄС майбутнього членства України в Європейському Союзі та закликав приєднатися до низки країн, президенти яких уже підписали такі двосторонні документи з Україною. «Це стане вагомим практичним внеском Румунії, поряд з іншими державами-членами ЄС, у підтримку європейської перспективи Української держави», – наголосив Володимир Зеленський.

    Посилення торговельних відносин


    Президенти відзначили зростання у 2020 році показників торговельно-економічного співробітництва між Румунією та Україною всупереч обмеженням, спричиненим пандемією коронавірусу. На думку Володимира Зеленського, активізації економічної співпраці та зміцненню міжлюдських контактів сприятиме й реалізація запланованих прикордонних інфраструктурних проектів, зокрема будівництво мосту через річку Тиса.

    Наприкінці розмови президент України Володимир Зеленський запросив президента Румунії Клауса Йоганніса відвідати Україну з офіційним візитом.

  • Глава МЗС Румунії провів телефонну розмову зі своїм українським колегою

    Глава МЗС Румунії провів телефонну розмову зі своїм українським колегою


    Міністр
    закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у четвер, 6 червня, провів телефонну розмову
    зі своїм українським візаві Дмитром Кулебою.




    Про це повідомили
    в прес-службі МЗС Румунії.




    Міністри обговорили
    способи реалізації права на освіту румунською мовою, а також інші питання захисту прав осіб, які належать до
    румунської національної меншини в Україні. У цьому контексті вони домовились відновити
    найближчим часом роботу Змішаної міжурядової Румунсько-Української комісії з
    питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин. Так само
    міністри обговорили деталі візиту глави українського зовнішньополітичного
    відомства до Румунії, який буде організований найближчим часом, – йдеться у заяві
    МЗС.




    Під час розмови Богдан
    Ауреску зазначив, що румунська влада, відповідно до рішення Президента Румунії Клауса
    Йоганніса та Прем’єр-міністра Людовіка Орбана, планує надати в наступний період конкретну
    медичну гуманітарну допомогу Україні для подолання наслідків пандемії, а Дмитро Кулеба висловив
    особливу подяку за пропозицію румунської сторони.




    Міністри
    закордонних справ також торкнулися останніх подій, пов’язаних з пандемією нового
    коронавірусу, у тому числі з точки зору полегшення транзиту через Румунію з
    метою репатріації громадян України (понад 600 громадян України перетнули Румунію
    з початку кризи). З цього приводу Богдан Ауреску наголосив на важливості
    міжнародної солідарності та висловив готовність румунської сторони надалі
    допомагати громадянам України.




    Міністр
    закордонних справ України Дмитро Кулеба подякував румунській стороні за
    ефективну співпрацю в забезпеченні транзиту українських громадян, які повертаються
    додому в контексті пандемії COVID -19, а також за постійну підтримку Румунією
    суверенітету та територіальної цілісності України та її зусиль з європейської
    та євроатлантичної інтеграції.




    Були розглянуті й
    інші питання, що становлять спільний інтерес на регіональному рівні.

    Як повідомляє МЗС України, очільники зовнішньополітичних відомств обговорили й перспективи двостороннього політичного діалогу на вищому рівні, подальшого розвитку торгівлі, інвестицій, прикордонної інфраструктури та енергетичної сфери. Глави МЗС окремо зупинилися на питаннях військово-технічного співробітництва із наголосом на підтримання безпеки у регіоні Чорного моря.

    Сторони погодилися, що європейські країни мають бути солідарними у питанні протидії намаганням Російської Федерації «легалізувати» тимчасову окупацію українських земель.

    Це друга, починаючи з 25 березня 2020 року, телефонна розмова Богдана Ауреску та Дмитра Кулеби.

  • 25 квітня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Ще 12 румунів, хворих на новий коронавірус, померли сьогодні, а загальна
    кількість летальних випадків сягнула 579. Офіційна статистика
    показує, що на національному рівні смертність становить 6% від загальної кількості людей,
    підтверджених на COVID 19. 25 квітня у Румунії зафіксовано 218 випадків Covid-19, на понад 100
    менше, ніж за попередню добу. Таким чином кількість вилікуваних перевищила 2890 осіб, тобто більше 27% від загальної
    кількості заражених, яка на сьогодні становить 10.635
    осіб. У відділеннях інтенсивної терапії на даний момент госпіталізовано щонайменше 235 пацієнтів. Серед румунів, які перебувають за кордоном, було підтверджено майже
    1500 інфікованих коронавірусом і 73 померлих.




    ВИБОРИ – Прем’єр-міністр Румунії Людовік Орбан заявив, що
    місцеві вибори можуть відбутися в кінці вересня або у жовтні. Глава уряду
    сказав, що все залежить від того, як розвиватиметься ситуація з пандемією у
    Румунії. Людовік Орбан нагадав, що за словами лікарів виборча кампанія може
    бути організована восени у безпечних умовах. Місцеві вибори мали відбутися в
    кінці червня, а парламентські вибори були призначені на листопад.

    ВЗАЄМИНИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс
    у суботу провів телефонну розмову
    зі своїм американським колегою Дональдом Трампом з ініціативи американської
    сторони. За словами Адміністрації Президента Румунії, дискусії були зосереджені на
    епідеміологічній кризі, спричиненій новим коронавірусом, та на шляхах
    консолідації трансатлантичних відносин і
    Румунсько-Американського Стратегічного
    Партнерства. Президент Йоганніс
    висловив вдячність за підтримку США, подякувавши,
    серед іншого, за сприяння США у використанні
    транспортних літаків «Стратегічні авіаперевезення» під командуванням
    НАТО, які доставили необхідні засоби індивідуального захисту для медичних працівників. У свою чергу Дональд Трамп пообіцяв надати Румунії певну кількість апаратів ШВЛ для оснащення лікарень.




    БАНКИ – Станом на сьогодні
    майже 260 тис. фізичних осіб та близько 10 тис. компаній подали до банків
    прохання про відтермінування платежів за кредитами. Це, згідно з даними
    Румунської асоціацією банків, означає приблизно 17% позик, наданих фізичним
    особам, і менше 10% від загальної суми позик, якими користуються юридичні
    особи. До тепер було розглянуто 175 тис. запитів, тобто 65% від загальної кількості,
    а решта перебувають на стадії обробки. Відповідні заявки можуть подавати
    клієнти, на доходи яких безпосередньо чи опосередковано впливає ситуація,
    спричинена пандемією коронавірусу.




    РЕЙТИНГ – Міжнародне
    рейтингове агентство Moody’s залишило незмінним прогноз рейтингів уряду Румунії
    на рівні Baa3/A-3 щодо довгострокової та короткострокової заборгованості в
    іноземній та національній валютах, але погіршило прогноз країни з «стабільного»
    на «негативний», повідомило сьогодні Міністерство фінансів. За словами
    цитованого джерела, рішення агентства про підтвердження рейтингу країни
    ґрунтується на міцному потенціалі економічного зростання Румунії, навіть в
    умовах пандемії вірусу SARS-CoV-2, а також на помірній інституційній спроможності
    румунської держави. За оцінками агентства, Румунія має більшу економіку, яка
    зростає швидше, ніж в інших державах у тій же рейтинговій категорії (Baa3). Мінфін
    Румунії стверджує, що прогноз Moody’s спричинений структурним погіршенням
    державних фінансів, посиленим збільшенням довгострокової заборгованості
    внаслідок пенсійної реформи, проведеної у 2019 році, а також погіршенням
    зовнішньої позиції Румунії.




    COVID-19 – Літак ВПС Румунії доставив до Мілана (Італії) вантаж із 90 тис.
    захисних масок типу FFP 2. Ці матеріали були частиною резерву медичних
    контрзаходів проти епідемії COVID-19 у Румунії та були придбаної нашою країною
    з коштів гранту на суму 10 мільйонів євро, відповідно до домовленості між
    Бухарестом та Європейською комісією. На зворотному шляху літак привіз в Румунію
    групу румунських лікарів і медсестер, які з 7 по 24 квітня допомагали своїм
    італійським колегам боротись з коронавірусом в Італії.




    АВТОТРАСИ – Станом
    на кінець минулого року Румунія мала 866 км швидкісних автомобільних
    доріг, що становить 4,8% від загальної кількості національних доріг.
    Принаймні це випливає з останніх даних Національного інституту
    статистики. Мережа автомобільних доріг загального
    користування Румунії має протяжність близько 86 тис. км, з них
    майже 21% – це дороги національного
    значення, близько 40% – повітового,майже
    39% – місцевого значення, а решта – щебеневі і гравійні. Також станом на 31
    грудня 2019 року протяжність магістральних залізничних ліній загального
    користування склала 10 759 км.

    ЗЕМЛЕТРУС – У ніч проти суботи в Румунії сталося два землетруси: один магнітудою 5 балів за шкалою Ріхтера та з епіцентром
    на сході,а інший, потужністю 2,7 балів – на заході. Нагадаємо, що 4
    березня 1977 року землетрус силою 7,2 бала за шкалою Ріхтера сколихнув Румунію.
    Жахлива трагедія забрала 1570 безневинних життів, в основному в Бухаресті, і
    завдала матеріальної шкоди, яка оцінюється в понад 2 млрд. доларів. Близько 230
    тисяч будинків були вщент зруйновані або серйозно пошкоджені, а сотні
    підприємств збанкрутіли. Землетрус спричинив масштабну соціо-економічну кризу,
    наслідки якої, на думку істориків, комуністична диктатура не зуміла подолати до
    свого падіння в 1989 році Експерти попереджають, що в разі аналогічного
    землетрусу у Бухаресті обваляться сотні
    будівель.

  • Б.Ауреску провів телефонну розмову з Д.Кулебою

    Б.Ауреску провів телефонну розмову з Д.Кулебою

    Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску, у середу, провів телефонну розмову зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою.

    Про це йдеться у заяві МЗС.




    Глави зовнішньополітичних відомств двох держав обговорили виклики,
    спричинені новим
    коронавірусом та заходи реагування на
    них. Також були розглянуті найважливіші теми двостороннього порядку
    денного, нинішню стадію та перспективи румунсько-українських відносин, а також
    можливість посилення двостороннього
    діалогу.




    Міністр закордонних справ Румунії наголосив на можливості
    співпраці в пунктуальних випадках транзиту румунської території громадянами
    України, які хочуть повернутися в Україну з третіх країн, при чіткому
    дотриманні правил , запроваджених владою Румунії в контексті зусиль управління
    та запобігання розширення SARS-COV-2.




    Глава румунської дипломатії наголосив на постійній підтримці, яку Румунія надає зусиллям української
    влади щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України, а також її
    суверенітету та територіальної цілісності.




    Богдан Ауреску також підкреслив особливу увагу,
    яку Румунія приділяє правам осіб, які належать до румунської меншини в Україні,
    особливо праву на освіту румунською мовою, відповідно до міжнародних норм та
    стандартів у цій галузі. Міністр Богдан Ауреску закликав відновити якнайшвидше,
    коли ситуація, пов’язана з SARS-COV-2 дозволить, формати двостороннього діалогу з цього приводу, підкресливши
    необхідність знайдення сталого
    рішення відповідно до інтересів осіб, які належать до румунської меншини в
    Україні.




    У цьому контексті глава МЗС Румунії також нагадав
    про дискусію між президентами
    Клаусом Йоганнісом та Володимиром Зеленським у кулуарах 74-ї сесії Генеральної
    Асамблеї ООН у вересні 2019 року, коли президент України запевнив свого румунського колегу в сприянні вирішенню проблем, утворених законом «Про
    освіту», прийнятим Україною у вересні 2017 року.




    Міністр
    Богдан Ауреску запросив свого українського колегу відвідати Румунію, запрошення
    яке Дмитро Кулеба із задоволенням прийняв.




    У свою чергу,
    міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба подякував Румунії за підтримку,
    надану в контексті пандемії нового коронавірусу та за послідовну позицію Бухареста
    щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, а також за
    підтримку європейських та євроатлантичних зусиль. Він також висловив
    свою відкритість до співпраці для вирішення двосторонніх питань, згаданих Богданом Ауреску, глави румунської та української дипломатій
    домовившись підтримувати прямий контакт у наступний період у пошуку рішення
    проблеми права на освіту румунської меншини в Україні.