Tag: Роксана Минзату

  • Нова Європейська комісія

    Нова Європейська комісія

    Новий склад Європейської комісії, якою вдруге очолює Урсула фон дер Ляєн, розпочне свою роботу 1 грудня після того, як у середу отримала схвалення Європейського парламенту. У своїй промові Урсула фон дер Ляєн пообіцяла, що Єврокомісія зосередиться на пожвавленні стагнуючої економіки ЄС, підвищенні конкурентоспроможності, скороченні бюрократії, розблокуванні інвестицій та подоланні інноваційного розриву зі Сполученими Штатами та Китаєм.

    Підтримка України, оборона, управління міграцією, розширення, кліматичні дії, бюджетна реформа та верховенство права також будуть серед пріоритетів її команди. «Наша боротьба за свободу може відрізнятися від боротьби минулих поколінь. Але ставки так само високі, – сказала пані фон дер Ляєн депутатам Європарламенту. «Ці свободи не прийдуть задарма. Це означатиме прийняття складних рішень. Це означатиме величезні інвестиції в нашу безпеку і процвітання. І, перш за все, це означатиме збереження єдності та вірності нашим цінностям», – підкреслила фон дер Ляєн.

    Першою ініціативою Єврокомісії стане «Компас конкурентоспроможності» – стратегічний план зростання європейської економіки. Він базуватиметься на трьох стовпах: інноваціях, плані промисловості та економічній безпеці, що передбачає більшу автономію Європи. Серед п’яти виконавчих віце-президентів Єврокомісії: румунка Роксана Минзату, яка координуватиме соціальну політику, розвиток навичок, професійну підготовку та деякі питання освіти. До її портфоліо також входитиме новий Соціальний кліматичний фонд, з якого 6 млрд євро підуть до Румунії на заходи зі скорочення енергетичної бідності.

    Роксана Минзату також координуватиме деякі заходи з підготовки суспільства до криз, що є новою концепцією в європейській політиці. Це включає в себе освіту та підготовку суспільства до маніпуляцій. З іншого боку, голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн закликала країни Євросоюзу збільшити витрати на оборону з огляду на російську агресію проти України. За її словами, Росія витрачає до дев’яти відсотків свого ВВП на воєнні потреби, а ЄС – у середньому лише 1,9 відсотка. Голосування в середу за новий склад Єврокомісії відображає фрагментацію в нинішньому Європарламенті, в якому немає стабільної більшості, але який, вперше з 1999 року, не відхилив жодного із запропонованих кандидатів на посаду єврокомісара, – зазначає Politico.

    Нова Єврокомісія отримала в середу менше голосів, ніж Урсула фон дер Ляєн влітку, і має найнижчу підтримку (54%) з боку Європарламенту з 1993 року. Після голосування, президентка Європарламенту Роберта Мецоло заявила, що вона впевнена в добрій співпраці між законодавчим органом ЄС і новою Єврокомісією.

  • Роксану Минзату заслухали депутати Європарламенту

    Роксану Минзату заслухали депутати Європарламенту

    «Були напружені слухання, найскладніший іспит у моєму житті – три години, близько 50 запитань. Але в кінці мене обіймали, аплодували… Думаю, треба дочекатися голосування, щоб знати результат», – сказала Роксана Минзату румунській пресі після слухань у спільних комітетах Європарламенту з питань зайнятості та соціальних питань і з питань культури та освіти.

    В останній день марафону слухань у Брюсселі довкола майбутньої команди Урсули фон дер Ляєн настала черга румунської кандидатки на посаду виконавчого віце-президента відповідати на запитання депутатів Європарламенту та кандидата від Румунії на новостворену посаду з питань соціальної політики, освіти, навичок та соціальної підготовки на ринку праці, а також ширшого спектру підготовки суспільства та людини до кризових часів. І це в той час, коли термін “кризаʺ стосується не лише війни чи кліматичних катастроф, а й зеленого переходу, діджиталізації та соціальних криз.

    Роксана Минзату каже, що Європейський Союз має найбільш збалансовану та ефективну соціальну модель у світі, але вона також має свої недоліки, і деякі з них навіть поглиблюються. У перший рік свого перебування на посаді, вона хотіла б організувати широкі консультації з усіма соціальними суб’єктами країн-членів, від урядів і профспілок до молодіжних організацій та пересічних громадян, щоб зробити висновки про те, чого хочуть люди в плані підготовки до криз, професійної підготовки, освіти або умов праці.

    В результаті цього діалогу Роксана Минзату заявила, що хоче вжити заходів у трьох напрямках. Перший – це освіта та професійна підготовка зі справедливим доступом для всіх, але також з постійною адаптацією освітньої системи та ресурсів до економічної та соціальної реальності. Другий компонент програми, запропонованої Роксаною Минзату стосується якісних робочих місць, з адекватною оплатою і хорошими умовами, і тут вона хоче переосмислити Європейський пакт про соціальні права. Нарешті, третім напрямком є соціальна справедливість, з метою допомогти тим, хто її найбільше потребує.

    Запитання євродепутатів до Роксани Минзату стосувалися не лише політики та ідей, які вона втілюватиме на посаді віце-президента Єврокомісії, а й деяких особистих питань, які, за відсутності переконливих відповідей, могли б затьмарити її кандидатуру в майбутній Єврокомісії. Наступним кроком після заслуховування кандидатур Роксани Минзату та інших п’яти запропонованих віце-президентів буде їхнє затвердження, щоб наприкінці листопада в Страсбурзі, на пленарному засіданні Європейського парламенту, можна було проголосувати за всю команду нової Європейської комісії.

  • 5 листопада 2024 року

    5 листопада 2024 року

    ЄВРОКОМІСАР – Парламент Румунії схвалив кандидатуру Роксани Минзату на посаду комісара ЄС з питань людей, навичок та навчання. У вівторок, на слуханнях в профільних комітетах румунського парламенту, вона заявила, що портфель єврокомісара, який вона може отримати, відповідає за майже 20% багаторічного бюджету Європейського Союзу, зазначивши, що як виконавча віце-президентка Єврокомісії, вона також координуватиме сферу готовності до надзвичайних ситуацій. Роксана Минзату є одним з шести віце-президентів Європейської комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн. Вона прагне зробити професію вчителя більш привабливою в Європі, де щонайменше 24 країни стикаються з браком педагогів, і, в той же час, вдосконалити програму Erasmus+, яку багато румунських студентів вважають занадто дорогою. Наступного тижня, 12 листопада, Роксану Минзату заслухають у профільних комітетах Європейського парламенту.

     

    ОБОРОНА – “Румунські і французькі військові повністю віддані забезпеченню безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні”, – сказав міністр оборони Румунії Ангел Тилвер своєму французькому колезі Себастьяну Лекорну в Парижі. На порядку денному зустрічі були актуальні питання двостороннього співробітництва з наголосом на стратегічних оборонних пріоритетах в складному контексті безпеки в Чорноморському регіоні і триваючої збройної агресії Російської Федерації в сусідній Україні. Вони також обговорили співпрацю між двома країнами в рамках НАТО, Європейського Союзу та на двосторонньому рівні. Міністр Тилвер був у складі делегації прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який у понеділок зустрівся зі своїм колегою Мішелем Барньє.

     

    ВИБОРИ В США – Сьогодні американці обирають майбутнього президента між віце-президенткою Камалою Гарріс, яку підтримує Демократична партія, та експрезидентом Дональдом Трампом, кандидатом від Республіканської партії. Обидва висуванці завершили свої кампанії в Пенсильванії, штаті, який може вирішити, хто стане наступним президентом. Понад 80 мільйонів виборців вже проголосували достроково – рекордна кількість, що свідчить про інтерес до виборів, які багато хто вважає вирішальними для майбутнього американської демократії. Суми, витрачені на переконання виборців за останні вісім місяців, є астрономічними і становлять 2,6 млрд. доларів. Опитування громадської думки показують, що рейтинги Дональда Трампа і Камали Гарріс практично зрівнялися.

     

    ЕНЕРГЕТИКА – У Бухаресті проходить Румунсько-японський енергетичний форум – захід, який об’єднує енергетичні компанії та державні установи з обох країн. Форум прискорив реалізацію спільних енергетичних проєктів, зокрема, розвиток атомної енергетики нового покоління, розширення потужностей зберігання відновлюваної енергії, виробництво “зеленого” водню та впровадження технологій уловлювання, утилізації та зберігання вуглецю. Під час форуму Міністерство енергетики Румунії та японська компанія Itochu Corporation підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо розвитку інвестиційного проєкту Тарніца-Лепуштешть, який має стратегічне значення для збалансування румунської енергетичної системи, що є абсолютно необхідним в контексті збільшення частки відновлюваної енергії. Відносини між Румунією та Японією були підвищені до рівня стратегічного партнерства 7 березня 2023 року.

     

    ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош перебуває сьогодні в Брюсселі де бере участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань. На порядку денному такі питання як: ПДВ у цифрову епоху, Механізм відновлення та стійкості, агресія Росії проти України, річна звітність, статистика ЄС, міжнародні зустрічі та кліматичне фінансування. Рада також має ухвалити  два нормативно-правові акти у сфері страхування.

     

    ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ – Кількість румунів, які загинули внаслідок сильної повені в Іспанії, зросла до двох у вівторок, – повідомило Міністерство закордонних справ, після того, як ще одна людина зі списку громадян Румунії, які спочатку вважалися зниклими безвісти, була ідентифікована як мертва. У той же час, кількість зниклих безвісти румунів досягла семи. Міністерство закордонних справ Румунії висловило співчуття родині загиблог, – йдеться в прес-релізі. Іспанські ЗМІ також писали про румунську родину, яка загинула під час повені в Ла Торре, районі поблизу Валенсії. У заяві міністерства йдеться, що представники дипломатичної місії та консульської установи залишаються в постійному контакті з іспанською владою, а мобільні консульські групи продовжують діалог з румунами, які звертаються по допомогу. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної, безпрецедентної повені, у результаті якої загинуло щонайменше 217 осіб, а десятки інших все ще вважаються зниклими безвісти.

     

    ПРОТЕСТИ – Тисячі грузинів зібралися в центрі столиці Грузії Тбілісі в понеділок увечері, щоб висловити протест проти результатів парламентських виборів 26 жовтня, які виграла правляча партія “Грузинська мрія”, котрі не визнає опозиція, чиї прихильники зараз закликають до безстрокових демонстрацій з вимогою проведення повторних виборів. Новообрані опозиційні депутати відмовилися увійти до парламенту, назвавши вибори нелегітимними, а західні спостерігачі заявили про порушення під час передвиборчої кампанії та голосування. Опозиційні партії, підтримувані прозахідним президентом Саломе Зурабішвілі, заявляють про фальсифікації і закликають до міжнародного розслідування або проведення нових виборів під міжнародною адміністрацією – ідеї, які відкидає влада. Виступаючи на акції протесту, Саломе Зурабішвілі заявила демонстрантам, що Молдова перемогла, маючи на увазі перемогу своєї проєвропейської візаві Майї Санду, і що Грузія також не повинна здаватися. Росія відкинула звинувачення грузинської опозиції у втручанні у виборчий процес, а грузинська прокуратура минулої середи розпочала розслідування ймовірних фальсифікацій на виборах.