Tag: ром

  • 8 квітня 2021 року

    КОРОНАВІРУС – Уряд Румунії планує продовжити на ще 30 днів режим
    надзвичайної ситуації. Крім цього кабінет міністр планує схвалити незначне послаблення
    карантинних обмежень під час православних Великодніх свят. Прем’єр-міністр
    Флорін Кицу сьогодні на своєму Facebook оголосив, передусім буде скасована комендантська
    година у Великодню ніч. Інші пом’якшення стосуються продовження на 2 години до
    20:00 графіку роботи магазинів у Страсну п’ятницю, а чорноморські курорти зможуть
    працювати в період свят за умови
    дотримання усіх чинних правил, але з максимальною місткістю 70% (так само, як працюють
    зараз гірські курорти). Тим часом у четвер в Румунії було зареєстровано майже
    5000 нових випадків COVID-19, 172 смерті, пов’язані з новим коронавірусом, а
    1495 пацієнтів перебувають у відділеннях інтенсивної терапії, що є новим антирекордом.
    Найбільша кількість підтверджених випадків була зареєстрована знов у Бухаресті.
    Тим часом триває кампанія щеплення проти COVID-19. Станом на 8 квітня
    COVID-щеплення щонайменше однією дозою отримали приблизно 2,2 млн
    осіб.




    ВАКЦИНА – Влада Румунії вирішила продовжити щеплення вакциною від компанії
    AstraZeneca всіх вікових груп населення, після того як Європейське агентство з
    лікарських засобів визнало можливий зв’язок між діючою речовиною вакцини та
    випадками тромбозу. Особи, які отримали першу дозу від AstraZeneca, повторну
    дозу вакцини проти COVID-19 отримають від того ж виробника. Нагадаємо, що ЄАЛЗ наголосило,
    що надалі вбачає більше користі, аніж ризиків у використанні вакцини від
    коронавірусу, розробленої компанією AstraZeneca. Кілька країн, зокрема:
    Великобританія, Іспанія, Німеччина, Нідерланди та Італія – ​​вирішили продовжити
    щеплення цією вакциною лише осіб старшого віку.




    ПРАВА ЛЮДИНИ – Міжнародна
    правозахисна організація Amnesty International зазначає у своєму щорічному
    звіті, що в контексті пандемії коронавірусу у всьому світі спостерігаються порушення
    прав людини. Криза COVID-19 посилила нерівність, дискримінацію та утиски, йдеться
    у звіті. Організація зазначає, що найбільше постраждали такі чутливі категорії,
    як люди з хронічними захворюваннями, біженці чи медпрацівники та меншини. Що
    стосується Румунії, Amnesty International заявила, що заходи, вжиті урядом в
    умовах пандемії, викликали занепокоєння, зокрема щодо забезпечення правопорядку,
    свободи мирних зібрань та права на освіту.




    РОМИ -
    Міжнародний день ромів відзначається щороку міжнародним співтовариством 8 квітня, на
    знак визнання культури, історії та прав мільйонів ромів у всьому світі, а також
    для привернення уваги до викликів дискримінації, з якими стикаються ромські
    громади в Європі та в світі. У Румунії 8 квітня також відзначається «Свято етнічних
    ромів Румунії». У заяві, поширеній з цього приводу, президент Клаус Йоганніс
    підкреслив, що толерантне і відкрите суспільство повинно відкинути будь-які
    расистські та ксенофобські прояви. Глава держави зазначає, що в цей надзвичайно складний період, позначений
    серйозними наслідками пандемії COVID-19, внесок кожного громадянина у загальне
    добро та соціальну солідарність – це елементи, які можуть допомогти нам
    подолати труднощі, з якими ми стикаємось. Прем’єр-міністр Флорін Кицу
    наголосив, що румунське суспільство впродовж історії доводило, що полікультурна
    гармонія є джерелом «здійснень та натхнення», а традиції кожної етнічної групи
    доповнюють національну культурну спадщину.

  • 20 лютого 2021 року

    ДЕРЖБЮДЖЕТ
    – Уряд у п’ятницю схвалив Державний бюджет Румунії та бюджети
    соціального страхування на 2021 рік, а також фіскально-бюджетну стратегію на 2021-2023
    роки. Проєкт держбюджету-2021 передбачає дефіцит
    у 7,16% ВВП. Інші макропоказники: зростання реального ВВП до 4,3%,
    інфляція на рівні 2,4%, середньомісячна зарплата – 3 323 лея (приблизно 680
    євро). Прем’єр-міністр, ліберал Флорін Кіцу заявив, що в цьому році бюджет
    примушує до реформування державних компаній. Він висловив сподівання, що парламент
    прийме бюджет якомога швидше і нагадав, що будь-які поправки, внесені
    парламентаріями не повинні перевищувати бюджетні можливості і, що вони повинні
    супроводжуватися уточненням джерел фінансування. Напередодні Верховна рада
    оборони країни схвалила бюджетні пропозиції для установ у галузі оборони та
    національної безпеки.




    РОМИ -
    Президент Румунії Клаус Йоганніс сьогодні у посланні з нагоди Дня розкріпачення
    ромів підкреслив важливість усунення упереджень та дискримінації, які за його
    словами «занадто поширені», щодо доступу до освіти ромських громад. Він
    нагадав, що розкріпачення ромів 165 років тому зіграло важливу роль у зміні
    профілю та цінностей румунського суспільства середини XIX століття, готуючи
    країну до зустрічі з європейською сучасністю. Глава держави додав, що сотні
    років неволі залишили «глибокі і важко загоювані рани» на ромській громаді. За
    його словами, розкріпачення у 1856 році, стало великим викликом для румунського
    суспільства в цілому. Президент також виступив проти расистських, антисемітських
    та ксенофобських проявів, а також проти розпалювання ненависті.




    ПРОТЕСТИ – Представники учнів та студентів протестували
    сьогодні, у Бухаресті, проти скасування права на безоплатний проїзд залізничним
    транспортом. Вони пікетували осередки керівних Націонал-ліберальної партій і
    Союзу «За порятунок Румунії»-ПЛЮС, а також уряд. Організатори заявили, що ці
    заходи жорсткої економії вражають найбільш вразливих молодих людей, а уряд
    жертвує доступом студентів до мобільності заради політичних ігор. Вони також
    виступають проти можливих компромісних рішень, якими політики намагаються
    приборкати реакцію молоді в останні дні.




    КОРОНАВІРУС – У Румунії триває кампанія щеплення.
    За даними Національного комітету з питань вакцинації з 27 грудня було
    введено понад 1,3 мільйона доз близько
    800 тисячам осіб. Більшість людей були імунізовані вакциною Pfizer/BioNTec, а
    решта – від компаній Moderna та
    AstraZeneca. З іншого боку, за останню добу в Румунії було зареєстровано понад
    2700 випадків інфікування новим коронавірусом, в результаті проведення понад 31
    тис. тестів на національному рівні, – повідомив у суботу Центр стратегічної
    комунікації. Близько семи тисяч пацієнтів з COVID-19 госпіталізовані у
    спеціалізованих медичних закладах, з них майже 960 – у реанімаційних
    відділеннях. З моменту спалаху пандемії в Румунії новим коронавірусом
    заразилося понад 777 тис. осіб, а близько 90% з них одужали. Загальна кількість
    померлих від нової хвороби становить близько 19 800.




    США – «Америка повернулася!», – неодноразово заявив президент США Джо Байден у своїй промові на Мюнхенській безпековій
    конференції, у якій взяв участь в режимі відеоконференції. Джо Байден пояснив, що НАТО є основою
    трансатлантичної безпеки, що Сполучені Штати повністю віддані Альянсу, і
    привітав зростаючий внесок Європи у спільний оборонний військовий потенціал. У
    той же час Джо Байден зазначив, що він очікує жорсткої конкуренції з Китаєм,
    але висловив своє
    переконання в тому, що об’єднавшись, трансатлантичне
    співтовариство може виграти це змагання.
    Що стосується Росії, то він сказав, що Москва перетворила корупцію на зброю і
    намагається дестабілізувати Європу шляхом агресії проти окремих держав. Канцлер
    Німеччини Ангела Меркель заявила, що Європі та США потрібен спільний порядок
    денний щодо Китаю, а також щодо Росії, яка, на її думку, стала причиною
    гібридних конфліктів, наголосивши
    на відсутності прогресу у
    відновленні суверенітету України після незаконної анексії Криму. Натомість
    президент Франції Емануель Макрон згадав лише про необхідність діалогу з Росією.



  • Громадянська допомога мешканцям бідного кварталу Бухареста

    Громадянська допомога мешканцям бідного кварталу Бухареста

    Розташований на південному заході Бухареста, мікрорайон
    Фєрєнтарь став синонімом сміттєзвалища, бідності, насильства та дуже поганих умов життя.
    Оскільки там живуть переважно роми цей квартал став подібним до гетто, з огляду
    на те, що мешканці Фєрєнтарь дуже рідко переїжджають за реальні та символічні
    межі мікрорайону, аби жити в іншому районі столиці. Отже, єдиним рішенням для цих
    людей є покращення
    умов їх життя, чим вже більше десяти років займається
    Валеріу Ніколає.


    Фахівець з інформаційних технологій із досвідом роботи в США та Канаді, засновник
    першого аналітичного центру з питань ромів у Румунії, член Верховного комісаріату
    ООН з прав людини, регіональний директор з адвокації міжнародної благодійної
    організації World
    Vision Internațional та державний секретар уряду Румунії у 2016 році
    Валеріу Ніколає завжди відстоював права соціально знедолених осіб. Він, ром за
    національністю,
    народився і провів своє дитинство у подібному неблагополучному
    середовищі, тому добре розуміє проблеми маргіналізації та знає, наскільки
    важливо дати комусь, передусім дітям, шанс вийти з такого «гетто».





    Ось чому в 2007-2008 рр. разом з іншими волонтерами
    він почав працювати в одній із шкіл у Фєрєнтарь, допомагаючи учням, у першу чергу,
    робити домашні завдання. «Школа знаходилася у зазначеному мікрорайоні поблизу
    так званої «алеї наркотиків», де щодня можна було побачити щонайменше 40-50 осіб,
    яких трясло», – каже Валеріу Ніколає. Сміття, щури, таргани, невеликі однокімнатні
    квартири площею не більше 14 квадратних метрів, в яких мешкають по 5-6 осіб,
    доповнюють реалії, в яких живуть ті, кому Валеріу Ніколає допомагає.

    Завдяки наполегливості
    та допомозі волонтерів минулого літа, щосуботи та щонеділі, діти із зазначеного
    мікрорайону приходили робити уроки та займали іноді навіть п’ять класів, – пригадує
    Валеріу Ніколає. «Ми допомагали їм робити домашні завдання, а також робили
    багато інших речей: отримували довідки про втрату працездатності для батьків з
    обмеженими можливостями, допомагали людям з проблемами здоров’я, від допомоги стоматолога
    або операції на серце до лікування поліпів носа, від видалення зуба до встановлення
    ортодонтичних апаратів. Ми намагалися допомогти у всьому, що було потрібно. До того майже всі діти, з якими ми працювали, часто прогулювали уроки і багато з них
    збиралися не йти до школи. Урешті-решт цього не сталося і з понад ста дітей, зараз
    лише двоє з них мають деякі проблеми з навчанням. Перед цим ситуація була
    катастрофічною. До того більшість з них у п’ятому класі переставали ходити до
    школи. На сьогодні ми маємо дітей, які йдуть до ліцею, тому ситуація набагато
    краща. Ми також мали для них гарячий обід.»




    Усе було добре, можливо, аж занадто добре допоки мер
    5-го сектора столиці, в якому знаходиться мікрорайон Фєрєнтарь, вирішив
    реалізувати власну програму допомоги у цій школі, відкликавши дозвіл на
    здійснення проєкту, який ініціювали Валеріу Ніколає та його волонтери. Але
    Валеріу не здався і створив Добрий дім. У будівлі поблизу його помешкання,
    розташованого неподалік Фєрєнтарь, звідки дітей привозили для продовження позашкільної освіти. Завдяки
    щедрості донорів та відданості волонтерів Добрий дім був відкритий лише через
    місяць від його купівлі, – розповідає Валеріу Ніколає. «Ми купили й два
    мікроавтобуси, а також на власних авто наших волонтерів щовихідних привозили
    дітей у Добрий дім. Мало помалу у суботу та неділю у нас знову збиралося до 100
    дітей, було навіть краще ніж раніше. Добрий дім – це місце, де ми можемо робити
    все, що хочемо. Ми також створили чудову бібліотеку, справи йшли чудово,
    оскільки багато людей зголосилося допомогти, наприклад, відомі шеф-кухарі
    приходили і готували їжу для цих дітей.»






    Усе йшло гладко, поки не було введено надзвичайний
    стан через пандемію COVID-19, і в школах призупинили навчальний процес. Дітей
    більше не можна було возити на позашкільні заняття у Доброму домі. Але навіть і
    в цих умовах Валеріу Ніколає знайшов вихід із ситуації. «Діти прогресували і ми
    не могли перервати навчальний процес напівдорозі. Тому я взявся встановлювати
    комп’ютери та хот-споти в мікрорайоні. Ми отримали спонсорську допомогу у
    вигляді карток з необмеженим доступом до Інтернету, від різних людей я зібрав
    кілька старих телефонів. Нам вдалося дуже швидко налагодити весь процес, а я
    повернувся до свого попереднього досвіду фахівця з інформаційних технологій і
    мені вдалося встановити майже все, що потрібно було встановити. Ми встановили
    комп’ютери та оснастили їх усім необхідним, навчальним програмним забезпеченням
    і тепер понад 50 волонтерів щодня працюють з цими дітьми в режимі онлайн. Зараз
    діти навчаються щодня, кожен у себе вдома. В Інтернеті ми постійно з ними на
    зв’язку.»




    У Фєрєнтарь численні обмеження та призупинення економічної
    діяльності ще більше ускладнюють життя людей. Але Валеріу Ніколає та його
    команда волонтерів отримують допомогу від різних компаній та роздають людям молочні
    та хлібобулочні вироби, різні продукти харчування, каву, чай тощо. «Нам
    вдається забезпечити продовольчі потреби. Багато людей там втратили роботу. Але
    відколи почалася ізоляція, у цих сімей усе добре, нам вдається покрити їхні
    потреби. Я сподіваюся, що ми зможемо продовжити це робити, але з кожним днем тамтешні
    умови життя погіршуються. Хоча люди, навіть наркомани, мене добре знають, ситуація
    загострюється, все частіше спостерігаються прояви насильства, оскільки
    наркомани теж хочуть їсти. Вони знають, що я приходжу допомагати дітям, але їм
    також потрібна їжа. Також зросла кількість випадків домашнього насильства і, на
    жаль, у такі райони ніхто не приходить, щоб зупинити це явище.»




    За оцінками
    Валеріу Ніколає, лише в Бухаресті є кілька десятків дітей з обмеженими
    можливостями, які не мають доступу до освітніх ресурсів в Інтернеті, і які в
    цей період ізоляції, коли школи закриті, можуть назавжди перестати ходити до
    школи.