Tag: румунська мова

Рекордна кількість, майже 13.000 осіб записалася на 5000 доступних місць в рамках Національної програми з вивчення румунської мови на 2024 рік, призначену для дорослих громадян Республіки Молдова, які бажають покращити свої знання або вивчити румунську мову з нуля. Більшість заявок подали люди, які проживають у столиці Кишиневі, в автономному регіоні Гагаузія на південному заході республіки, в місті Бєльці та в столиці самопроголошеного російськомовного сепаратистського регіону Придністров’я – Тирасполі.

Згідно з прес-релізом Міністерства освіти Республіки Молдова, заявники працюють у сфері освіти, економіки, медицини, центрального та місцевого публічного управління, мистецтва та правосуддя. Курси румунської мови є безкоштовними і триватимуть з березня по грудень, а по закінченню учасники отримають сертифікат із зазначенням рівня володіння румунською мовою. Це відбувається в більш широкому контексті рішення Конституційного суду в Кишиневі, який у понеділок постановив зберегти словосполучення “румунська мова” в молдовському законодавстві, в тому числі в Конституції.

Таким чином, судді відхилили клопотання, подане минулого року групою депутатів-соціалістів та комуністів після того, як парламент Республіки Молдова виконав рішення Конституційного суду від 2013 року про правильне визначення державної мови. Голова Конституційного суду в Кишиневі Домніка Маноле уточнює: «Враховуючи той факт, що акти Конституційного Суду не можуть бути оскаржені, вони є остаточними і, незалежно від їх характеру, вони мають наслідки, які їм надає Конституція, Суд визнав явно неприйнятною скаругу в частині, що стосується зміни назви державної мови як румунської в нормативних актах, прийнятих Парламентом.»

Заперечуючи докази, проросійська молдовська влада, яка керувала республікою в минулому, намагалася уникати правильної назви мови, якою розмовляють громадяни, використовуючи такі фрази, як “молдовська мова”, “офіційна мова”, “рідна мова” або просто “наша мова”. Через 10 років після рішення Конституційного суду, який встановив, що правильною назвою державної мови є виключно “румунська”, у березні 2023 року більшістю голосів 58 проєвропейських депутатів Парламент у Кишиневі прийняв закон, який змінив назву державної мови з “молдовської” на “румунську”, таким чином встановивши правильну назву мови, якою розмовляють в Республіці Молдова.

Тоді президент республіки Майя Санду заявила, що “… Закон підтверджує історичну і незаперечну істину: державною мовою Республіки Молдова є румунська”, а ті, хто десятиліттями просував ідею “молдовської мови”, лише хотіли розділити суспільство.

З початку війни
у сусідній країні до Румунії в’їхало
понад 1,2 мільйона громадян України. Велика частина з них поїхала далі до західних
країн, але багато
хто знайшов прихисток саме в нашій країні. Їх підтримує румунська держава, яка
покриває витрати на харчування та проживання, а також численні неурядові організації та
державні установи, які надають їм необхідні послуги та організують чимало заходів,
спрямованих на допомогу переселенцям, які висловили бажання оселитися в нашій
країні.

Однак, головним
фактором для швидшої адаптації у новому середовищі являється вивчення мови.
Навчаючись румунську мову переселенці, які приїхали до Румунії зможуть бути
більш впевненими у власні сили, зможуть самі справитися з різними проблемами без
того, щоб кожного разу просити допомоги з перекладом. Знання румунської мови
може знизити рівень стресу та навіть може допомогти їм знайти місце праці. З
огляду на це, багато неурядових організацій, державних установ, університетів, а також суспільне телебачення організують безкоштовні уроки румунської мови для українських вимушених переселенців.

Інтенсивний
курс румунської мови для українських переселенців почала організувати також
Сучавська повітова служба з питань зайнятості. Курси почали 6 червня 2022 року в
приміщенні цієї установи з групою переселенців, до якої входять 15 жінок з
України. Деталі подає речник Сучавської повітової служби з питань зайнятості пані Анка
Капверде: «Курсанти з України, які висловили своє бажання вивчати румунську мову,
вже почали інтенсивний курс. Це другий тиждень, коли вони здобувають базове знання
румунської мови. Всього – 15 курсантів, їм в середньому 40 років. Вони дуже
зацікавлені, і я думаю, що в кінці вони отримають добрі результати, яких ми всі
чекаємо, у тому сенсі, що вони здобудуть базове знання румунської мови, щоб
мати можливість легше знайти роботу. Кілька роботодавці вже запропонували для них вакансії, але
вони нам сказали, що переселенцям потрібно знати
хоча б кілька базових виразів румунською мовою, щоб спілкуватися з колегами на роботі, інакше вони
не зможуть працевлаштуватися. Я думаю, що курсанти зрозуміли цю річ, і тому вони з
великим інтересом вчаться на курсах. Сподіваємось, що це не буде єдина
група, яку ми організуємо. Ми задоволені результатами, які вони отримали за перші два тижні, і я
думаю, що врешті-решт вони всі отримають диплом. Нам
вдалося сформувати цю групу після 2 місяців консультування, яке ми проводили як
в установах, куди біженці ходили за підтримкою з боку місцевої влади,
так й на біржі праці, де у нас був спеціальний інформаційний стенд для
біженців з України. Ми далі будемо сприяти біженцям з активними заходами, і
сподіваємося, що отримані знання румунської мови
у нашому центрі їм допоможуть.»

Вчителька української та румунської мов Делія Мартіняк з міста Сучава розповідає як проходять уроки румунської мови для українських
переселенців: «Курс румунської мови був задуманий як варіант інтенсивного
навчання
румунської мови на початковому рівні (А1) та виключає елементарні поняття румунської граматики з
наголосом на письмове та усне спілкування румунською мовою. Протягом одного
місяця проходять щоденні зустрічі. За цей час курсанти повинні освоювати лексичний
багаж, необхідний для базового рівня знання мови. Ініціатива щодо організації цих
курсів з’явилася в результаті запитів українських переселенців, які шукають
роботу, а також для їхньої соціальної інтеграції, оскільки мовний бар’єр є
перешкодою у цьому сенсі. Група складається з 15 жінок, які походять з
центральної та східної України із середньою та вищою освітою. Вони дуже
сприйнятливі та мають великий інтерес до вивчення румунської мови, хоча для них
це досить важко, з огляду на те, що
українська та румунська мови входять до різних мовних сімей та використовують
різні алфавіти. Зі мною зв’язалися представники Сучавської повітової служби
зайнятості тому, що я маю право викладати румунську та українську мови.
Цей факт допомагає встановити граматичні співвідношення для доброго розуміння
механізмів румунської мови. Основна мета цих курсів допомогти українським
переселенцям знайти роботу та швидше інтегруватися в румунське суспільство.»

Пані Марія з Одеси, України вже вивчила кілька румунських виразів. Вона скаже чому вирішила брати участь в уроках румунської
мови, організованих Сучавською повітовою службою зайнятості: «Буне зіуа. Нумеле
меу есте Марія. Сунт дін Одеса, Україна. Я відвідую курси румунської мови,
організовані Сучавським центром зайнятості. Я вирішила ходити на ці курси, тому
що я хочу розуміти людей, які живуть у місті Сучава і також це підвищить мої
шанси на знаходження роботи. Курси мені
подобаються, особливо тим, що вчителька україномовна і вона може розповісти
більше нюансів про мову, яку ми вивчаємо. На майбутнє я сподіваюся, що зможу
повернутися до України найближчим часом, але поки що приходиться влаштовувати
своє життя тут.»

53-річна Жанна, вчителька за фахом, походить з міста Слов’янськ,
України. Вона також вивчила декілька фраз румунською мовою: «Ме нумеск Жана. Єу сунт дін Україна,
дін орашул Славянск. Єу сунт інвецетор. Єу ам 53 де ані. Я ходжу на курси вивчення
румунської мови у центрі зайнятості, для того щоб адаптуватися для життя в місті Сучава, для того щоб знайти
собі роботу на певний час, якщо я не
зможу зараз повернутися в Україну в зв’язку з війною. Мені подобається заняття
на курсі, це допомагає нам ознайомитися
з багатьма словами, навчитися розмовляти, для того щоб спілкуватися з місцевими жителями, на ринку, в транспорті, в лікарні, на вулиці, для того
щоб їх розуміти, а вони розуміли нас. Дякуємо за змогу вивчати румунську мову в місті Сучава.»

Слід уточнити, що Румунія також забезпечує безкоштовний доступ до освіти
усіх дітей-біженців з України. Близько 2650 учнів та дошкільнят-біженців з
України подали заявки на зарахування до румунських шкіл та дитсадків, з них
майже 2600 вже зараховані. Про це повідомив румунський міністр освіти Сорін
Кимпяну.

З початку війни
у сусідній країні до Румунії в’їхало
понад 1,2 мільйона громадян України. Велика частина з них поїхала далі до західних
країн, але багато
хто знайшов прихисток саме в нашій країні. Їх підтримує румунська держава, яка
покриває витрати на харчування та проживання, а також численні неурядові організації та
державні установи, які надають їм необхідні послуги та організують чимало заходів,
спрямованих на допомогу переселенцям, які висловили бажання оселитися в нашій
країні.

Однак, головним
фактором для швидшої адаптації у новому середовищі являється вивчення мови.
Навчаючись румунську мову переселенці, які приїхали до Румунії зможуть бути
більш впевненими у власні сили, зможуть самі справитися з різними проблемами без
того, щоб кожного разу просити допомоги з перекладом. Знання румунської мови
може знизити рівень стресу та навіть може допомогти їм знайти місце праці. З
огляду на це, багато неурядових організацій, державних установ, університетів, а також суспільне телебачення організують безкоштовні уроки румунської мови для українських вимушених переселенців.

Інтенсивний
курс румунської мови для українських переселенців почала організувати також
Сучавська повітова служба з питань зайнятості. Курси почали 6 червня 2022 року в
приміщенні цієї установи з групою переселенців, до якої входять 15 жінок з
України. Деталі подає речник Сучавської повітової служби з питань зайнятості пані Анка
Капверде: «Курсанти з України, які висловили своє бажання вивчати румунську мову,
вже почали інтенсивний курс. Це другий тиждень, коли вони здобувають базове знання
румунської мови. Всього – 15 курсантів, їм в середньому 40 років. Вони дуже
зацікавлені, і я думаю, що в кінці вони отримають добрі результати, яких ми всі
чекаємо, у тому сенсі, що вони здобудуть базове знання румунської мови, щоб
мати можливість легше знайти роботу. Кілька роботодавці вже запропонували для них вакансії, але
вони нам сказали, що переселенцям потрібно знати
хоча б кілька базових виразів румунською мовою, щоб спілкуватися з колегами на роботі, інакше вони
не зможуть працевлаштуватися. Я думаю, що курсанти зрозуміли цю річ, і тому вони з
великим інтересом вчаться на курсах. Сподіваємось, що це не буде єдина
група, яку ми організуємо. Ми задоволені результатами, які вони отримали за перші два тижні, і я
думаю, що врешті-решт вони всі отримають диплом. Нам
вдалося сформувати цю групу після 2 місяців консультування, яке ми проводили як
в установах, куди біженці ходили за підтримкою з боку місцевої влади,
так й на біржі праці, де у нас був спеціальний інформаційний стенд для
біженців з України. Ми далі будемо сприяти біженцям з активними заходами, і
сподіваємося, що отримані знання румунської мови
у нашому центрі їм допоможуть.»

Вчителька української та румунської мов Делія Мартіняк з міста Сучава розповідає як проходять уроки румунської мови для українських
переселенців: «Курс румунської мови був задуманий як варіант інтенсивного
навчання
румунської мови на початковому рівні (А1) та виключає елементарні поняття румунської граматики з
наголосом на письмове та усне спілкування румунською мовою. Протягом одного
місяця проходять щоденні зустрічі. За цей час курсанти повинні освоювати лексичний
багаж, необхідний для базового рівня знання мови. Ініціатива щодо організації цих
курсів з’явилася в результаті запитів українських переселенців, які шукають
роботу, а також для їхньої соціальної інтеграції, оскільки мовний бар’єр є
перешкодою у цьому сенсі. Група складається з 15 жінок, які походять з
центральної та східної України із середньою та вищою освітою. Вони дуже
сприйнятливі та мають великий інтерес до вивчення румунської мови, хоча для них
це досить важко, з огляду на те, що
українська та румунська мови входять до різних мовних сімей та використовують
різні алфавіти. Зі мною зв’язалися представники Сучавської повітової служби
зайнятості тому, що я маю право викладати румунську та українську мови.
Цей факт допомагає встановити граматичні співвідношення для доброго розуміння
механізмів румунської мови. Основна мета цих курсів допомогти українським
переселенцям знайти роботу та швидше інтегруватися в румунське суспільство.»

Пані Марія з Одеси, України вже вивчила кілька румунських виразів. Вона скаже чому вирішила брати участь в уроках румунської
мови, організованих Сучавською повітовою службою зайнятості: «Буне зіуа. Нумеле
меу есте Марія. Сунт дін Одеса, Україна. Я відвідую курси румунської мови,
організовані Сучавським центром зайнятості. Я вирішила ходити на ці курси, тому
що я хочу розуміти людей, які живуть у місті Сучава і також це підвищить мої
шанси на знаходження роботи. Курси мені
подобаються, особливо тим, що вчителька україномовна і вона може розповісти
більше нюансів про мову, яку ми вивчаємо. На майбутнє я сподіваюся, що зможу
повернутися до України найближчим часом, але поки що приходиться влаштовувати
своє життя тут.»

53-річна Жанна, вчителька за фахом, походить з міста Слов’янськ,
України. Вона також вивчила декілька фраз румунською мовою: «Ме нумеск Жана. Єу сунт дін Україна,
дін орашул Славянск. Єу сунт інвецетор. Єу ам 53 де ані. Я ходжу на курси вивчення
румунської мови у центрі зайнятості, для того щоб адаптуватися для життя в місті Сучава, для того щоб знайти
собі роботу на певний час, якщо я не
зможу зараз повернутися в Україну в зв’язку з війною. Мені подобається заняття
на курсі, це допомагає нам ознайомитися
з багатьма словами, навчитися розмовляти, для того щоб спілкуватися з місцевими жителями, на ринку, в транспорті, в лікарні, на вулиці, для того
щоб їх розуміти, а вони розуміли нас. Дякуємо за змогу вивчати румунську мову в місті Сучава.»

Слід уточнити, що Румунія також забезпечує безкоштовний доступ до освіти
усіх дітей-біженців з України. Близько 2650 учнів та дошкільнят-біженців з
України подали заявки на зарахування до румунських шкіл та дитсадків, з них
майже 2600 вже зараховані. Про це повідомив румунський міністр освіти Сорін
Кимпяну.

Сучавський
університет імені Штефана Великого має дуже потужні зв’язки з українськими
університетами, зокрема університетами Північної Буковини, але також Південної
Бессарабії та Одеської області. Існує дуже добра співпраця що стосується
впровадження транскордонних проєктів, обміну студентами та викладачами,передачі передового досвіду та проведення
літніх шкіл.

Проректор Сучавського
університету Штефан Пурич підкреслив: «Серед таких наших близьких партерів є
Одеський національний політехнічний університет, з яким ми вже маємо довгу та
плідну співпрацю в рамках транскордонних проєктів. Одна з дуже гарних ідей, яку ми тепер впроваджуємо це Лекторат
румунської мови, який був відкритий, при Одеському національному політехнічному
університеті, восени 2019 року. Ідея полягає в тому, що Сучавський університет
відкрив цей лекторат для тих громадян України,студентів, викладачів чи інших
бажаючих, які хочуть вивчити румунську
мову, побачити, почути, дізнатись більше про румунську культуру, цивілізацію,
особистості, природу та туризм Румунії, про плідні і добрі зв’язки між нашими сусідніми країнами
та народами.Наш лекторат має лектора, викладача Сучавського університету, Дана
Попеску, який викладає для студентів та викладачів Одеського університету. Ми
сподіваємось, що цей лекторат стане одним із каменів нашої співпраці щодо
заснування Румунського центру в Одесі, в рамках якого буде підтримуватись і просуватись співпраця між Румунією та
Україною,і між
університетами двох країн. Оцей центр має отримати фінансування і від ЄС та
національного бюджету. Ми сподіваємось, що наші зв’язки в галузі академічної та
наукової співпраці поглибляться.»

Сучавський універсиет імені Штефана Великого
відкрив перший лекторат румунської мови при Чернівецькому національному
університеті імені Юрія Федьковича. Більше деталей подає проектор Сучавсчького
університету Штефан Пурич: «Сучавський університет має вже досвід щодо
відкриття і функціонування лекторату в Чернівцях. Лекторт румунської мови та культури був
відкритий в 2015 році. Він дуже добре
працює, і є дуже популярним серед студентів та викладачів чернівецьких вузів.
Кожного року записуються більше ста курсантів, і на протязі року на заняття
ходять приблизно 80 курсантів. Щороку, в кінці навчального року Комісія
Сучавського університету організує іспити для цих курсантів і надаються
кваліфікаційні ступені щодо знання
румунської мови.»

В Україні
немає лекторатів, відкритих Інститутом румунської мови, а
лише два лекторати, відкриті
Сучавським університетом. В
обох випадках ініціатива надійшла від наших партнерів, і ми відповіли,
фінансуючи два лекторати за допомогою Міністерства освіти Румунії.
Відповідальність партнерів – забезпечити розміщення для викладачів та
простір для проведення заходів », – зазначив Штефан
Пурич.

Він також відмітив, що два
лекторати користуються успіхом серед студентів, і ,особливо, викладачів.Йдеться
про тих викладачів, які беруть участь у
дослідженнях, багатьох цікавить доступ до спеціалізованої літератури румунською
мовою, і, з цієї причини, також у Чернівцях, де вже є
певний досвід, є викладачі, які вивчають румунську мову, щоб
мати доступ до публікацій, які
з’являються в румунському просторі», – сказав проректор Сучавського
університету Штефан Пурич.

В результаті законодавчої пропозиції, з 2013 року румунська мова відзначається 31 серпня в ім’я тих 28 мільйонів людей зі всього світу які володіють нею. Ініціатори аргументували їхню ініціативу тим, що важливість румунської мови не слід маргіналізувати нинішніми тенденціями до глобалізації, оскільки румунська мова є основою національної ідентичності, особливо важливою для зміцнення сильного і єдиного суспільства. Мова є квіткою етнічної душі румунів, писав національний поет Міхай Емінеску.

Будучи романською мовою, вона займає п’яте місце за кількістю тих, хто її володіє, після іспанської, португальської, французької та італійської. Для 24 мільйонів людей вона є рідною мовою. У Румунії, вона є офіційною мовою та рідною для понад 90% населення. Румунська мова є рідною мовою або нею розмовляють і в Україні, Угорщині, Сербії та Болгарії. Нею володіють і члени етнічних громад румунів з Хорватії, Словенії, Словаччини чи Польщі, а також в діаспорі. Крім того, румунська мова є офіційною мовою в Європейському Союзі з 1 січня 2007 року.

Водночас, румунська мова є однією з п’яти мов, на яких відправляються релігійні служби на Афінській горі. У даний момент існують 50 кафедр румунської мови, культури і цивілізації в 30 країнах Європи, Азії та Америки, а також проект, ініційований Інститутом румунської мови в 2007 році – Курси румунської мови, культури і цивілізації, присвячений румунським учням з Бельгії, Італії та Іспанії, а з 2015 року, з Португалії та Ірландії.

І в Республіці Молдова відзначають сьогодні День румунської мови, яка стала державною мовою в 2013 році. У радянський період, населення було змушене розмовляти так званою молдовською мовою і використовувати кирилицю. Маріана Васілакі від Радіо Кишинів: Свято румунської мови тісно пов’язане з процесами національного відродження в Республіці Молдова кінця 80-х років минулого століття. Насправді, перші права, які вимагали тутешні громадяни в ході мітингів тих років були оголошення румунської мови офіційною мовою та повернення до латинського алфавіту. Ті, хто розпочав кампанію про повернення румунської мови до латинського алфавіту були письменники. За дуже короткий час, демонстрації набули безпрецедентного масштабу. 27 серпня 1989 року в Кишиневі відбулися перші великі національні збори за участю десятків тисяч людей, які потребували затвердження румунської як офіційної мови і перехід до латиниці.

31 серпня 1989 року був прийнятий закон про повернення до латинського алфавіту, і румунська мова набула статусу офіційної мови в Республіці Молдова.