Radio România Internațional

Tag: Румунська служба інформації

  • Секретні служби та політика

    Секретні служби та політика

    Після землетрусу в
    керівних структурах Румунської служби інформації, який призвів до звільнення у запас першого заступника директора
    цієї установи, генерала Флоріана Колді, президент Клаус Йоханніс звернувся з
    політичним посланням до нової парламентської більшості, в якому зазначив, що
    доказом її зрілості буде те як вона підходитиме до законодавчих змін в сфері
    національної безпеки і системи правосуддя.

    Президент наголосив на необхідності переговорів між владою і опозицією, заявивши, що ще належить з’ясувати, якого роду парламентська більшість у нас буде. На його думку, було б
    недоречним, щоб ця більшість була такою, що користується силою більшості,
    незважаючи на тему, і яка очищує справи обвинувачених. Клаус Йоханніс:
    Або ми будемо мати дозрілу парламентську більшість, яка розуміє, що є тільки одна Румунія, яка підтримає президента, щоб разом забезпечити національну
    безпеку, верховенство закону і разом довести, що Румунія є безпечною для своїх
    громадян і є потужною нацією серед інших націй. Я бажаю бачити дозрілу
    більшість і чекаю на неї!




    Відсторонення
    Флоріана Колді, який протягом 12 років був першим заступником директора
    Румунської служби інформації, відбулося після того як колишній депутат
    Себастьян Гіце, обвинувачений у кримінальній справі, який переховується і був
    оголошений у міжнародний розшук, зробив серйозні звинувачення, в тому числі, що
    він провів принаймні одну відпустку із заступником директора РСІ. Хоча комісія
    для внутрішнього розслідування цієї установи визнала Колдю невинним, останній
    зробив крок назад, відмовившись від функції, а директор РСІ Едуард Хельвіг
    звернувся до президента Румунії з пропозицією звільнити генерала Колдю в запас.



    Заяви президента Клауса Йоханніса викликали відповідну реакцію з боку спікера Сенату і лідера АЛД Келіна Попеску Терічану. Він хоче знати, чи є секретні рішення Верховної ради оборони країни, яким були надані розширені повноваження певним установам у сфері правосуддя, що, на його думку, призвело до обмеження або порушення прав і свобод громадян. Келін Попеску Терічану ствердив, що глава румунської держави зобов’язаний уточнити, де призупиняється вплив цих установ на представників судової системи і чи в установах у сфері правосуддя працюють офіцери під прикриттям секретних служб.

    Перше вияснення справи Колдя може відбутися 25 січня, коли директор РСІ Едуард Хельвіг запрошений з’явитися перед парламентською комісією з контролю діяльності цієї установи. За словами голови комісії, в Парламенті, як очікується, на наступному тижні, будуть заслухані також заступники директора Служби і глава комітету з питань внутрішнього розслідування РСІ.

  • Безпека та боротьба з тероризмом

    Безпека та боротьба з тероризмом

    Нещодавні теракти в Парижі стали причинами для тих, хто стверджує, що Румунії конче потрібен Закон про кібербезпеку, якого недоброзичливці — яких, до речі, немало, – охрестили “законом Big Brother”. Оголошений минулого літа Конституційним судом як таким, що не відповідає Конституції, цей закон буде поданий на розгляд уряду і Парламенту в Бухаресті, будучи в рівній мірі винесений і на громадське обговорення.



    Для багатьох з нас, в тому числі деяких політиків, жодна установа або особа не може входити в життя кожного з нас, щоб перевірити, які дані зберігаємо ми на компютері, з ким і про що спілкуємося. Оскільки рішення Конституційного Суду оголосити неконституційним закон Big Brother датується з червня 2014 року, “терміновість” наведена владою є нічим іншим, як використання французької трагедії приводом для утвердження на законодавчому порядку денному питання безпеки, які нехтують фундаментальними правами — стверджують деякі неурядові організації.



    Кому або чому допомагає узагальнене спостереження, замість індивідуального, пунктуального? — запитуються вони. Щоб розвіяти побоювання, спекуляції та звинувачення принесені Закону про кібербезпеку, Румунська служба інформації зробила кілька уточнень: закон постійно працює на захист і поважання прав та основних свобод громадян і що доступ компетентних органів влади до певних ІТ-обладнань та особистих даних, що зберігаються на них, можна зробити тільки за дозволом суду.



    Тільки власники кібер інфраструктури (не фізичні особи) повинні надавати компетентним органам виключно технічні дані стосовно загрозу, яка являється предметом заяви. Якщо, після попередніх перевірок, приймається рішення, що дослідження має бути розширене на чітко визначених людей, вимагається від суду дозвіл на доступ до їхнього компютера, планшети або смартфона. Румунська служба інформації також уточнила, що непотрібні додаткові положення, що стосуються дотримання прав людини, оскільки процедура авторизації доступу до персональних даних вже регулюється як Кримінально-процесуальним кодексом, так і Законом про національну безпеку.



    Якщо Закон “Big Brother” залишається спірним, не те саме стається із Законом про передоплачені SIM-картки. Можливе рішення, що такі картки для мобільних телефонів можна придбати лише після подання належних ідентифікаційних даних, як і у випадку абонплати, не дратує. У кінцевому рахунку, припускається, що обмін інформацією на основі передоплачених SIM-карток не буде вважатися секретом.