Tag: Румунія-Україна

Нещодавно у місті Бая-Маре, Марамуреський
повіт, північна Румунія , Румунська поліція провела зустріч з відкриття
конференції SAGA – Проекту регіонального співробітництва щодо попередження та боротьби з транскордонною злочинністю
в прикордонному регіоні між Румунією та Україною.

Основна мета проекту, що фінансується
в рамках Спільної операційної програми Румунія – Україна 2014-2020, – посилити регіональну
співпрацю щодо попередження та протидії транскордонній злочинності на кордоні з Україною.
Передбачається створення ІТ-платформи для забезпечення обміну даними та
інформацією, що підтримується сучасними засобами. Буде проведено реконструкцію
відділень поліції на прикордонних територіях, здійснено
закупівлю сучасного обладнання і розроблено навчальну
програму для поліцейських Румунії та
України.

Зустріч відкрила заступник
генерального інспектора Румунської поліції, квестор поліції Кармен Камелія Цуйку, яка наголосила на важливості
покращення обміну передовою практикою між правоохоронними органами Румунії та
України у спільних зусиллях щодо безпечного клімату в регіоні.До кінця періоду реалізації (29
червня 2022 р.) Проект має на меті сприяти значному підвищенню безпеки східного
кордону Європейського Союзу.

Серед бенефіціарів проекту,
керівником якого є Генеральна інспекція румунської поліції, є повітові Інспекції поліції Марамуреш, Ботошань, Сучава та Сату Маре, Генеральна
інспекція прикордонної поліції Румунії, Територіальна інспекція прикордонної
поліції Сігету-
Мармацієї та Головне управління національної поліції в Івано-Франківській
області.

Бюджет проекту становить 5,2 млн. євро, з яких 3,2 млн. євро
європейські грантові
кошти.Бюджет Спільної операційної програми
Румунія-Україна 2014-2020 рр. становить 60 млн. євро, європейський внесок, та 6
млн. євро внесок бенефіціарів.

У кінці червня 2019 р.
румунські і українські органи влади завершили процедуру підписання договорів на
фінансування чотирьох великих інфраструктурних проектів в рамках Спільної
операційної програми «Румунія-Україна 2014-2020», із загальною вартістю 21,1 млн.
євро, з яких 17,3 млн. євро європейських фондів. Ця сума складає 30% бюджету
програми.

Крім вищезгаданого, трьома великими
інфраструктурними проектами, які отримали фінансування по Спільній операційній
програмі, є:

.Проект «Чиста річка – Дунай». Загальний бюджет: 4,3
млн. євро (3,8 млн. євро європейських фондів). Мета проекту – реконструкція
каналізаційних систем прикордонного регіону, задля попередження надзвичайних
ситуацій антропогенного характеру.

.Проект «Зростання рівня безпеки населення через
менеджмент надзвичайних ситуацій» (BRIDGE). Загальна вартість проекту – 7,4
млн. євро, з яких 6,6 млн. євро складають європейські фонди. Проект передбачає
підготовку спеціалістів в галузі надзвичайних ситуацій, а також забезпечення
необхідної інфраструктури.

Проект «Транскордонна
інфраструктура охорони здоров’я». Загальний бюджет – 4,2 млн. євро (3,7 млн.
євро з європейських фондів). Проект передбачає інвестиції у відділення різних
лікарень, включених у проект, а саме реконструкцію і забезпечення обладнанням
відділень стерилізації і ортопедії Повітової лікарні Тульча (Румунія),
реконструкцію будівлі Міської лікарні Мечін (Румунія), реконструкцію і
забезпечення обладнанням відділення хірургії Басейнової дунайської лікарні (м.
Ізмаїл), реконструкцію і забезпечення обладнанням дитячого відділення
Ізмаїльської міської лікарні.

З 12
по 14 квітня 2018 року Україну з
робочим візитом відвідав Державний секретар Міністерства закордонних справ
Румунії Дан Себастіан Некулеєску. Програма візиту була
дуже насиченою.

Зокрема 12 квітня румунський дипломат взяв участь в ХІ-му Київському Безпековому
Форумі де підкреслив стратегічну важливість Чорноморського регіону для
євроатлантичної безпеки і підкреслив роль солідарності серед союзників в
управлінні викликами і загрозами, в тому числі регіональними. Він також нагадав, що Румунія приділяє особливу увагу подальшому посиленню присутності НАТО
на східному фланзі і співпраці між НАТО та східноєвропейськими партнерами.

Дан Себастіан Некулеєску: Проблеми і конфлікти, які існують в Чорноморському
регіоні, є тривалішими, ніж агресія та порушення міжнародного права, що
відбулися 4 роки тому. Румунія була однією
з країн-членів Альянсу, а до цього партнером, які постійно попереджували про
наростання конфліктів і напруження в регіоні, що були викликом для всього
регіону. Потім у 2014 році відбулися ці трагічні події. І, як раніше, Румунія
вважає незаконну анексію Криму Росією серйозним порушенням міжнародного права.
Хочу чітко підкреслити, що Румунія підтримує суверенітет, територіальну
цілісність, незалежність України. Це наша принципова позиція, від якої ми не
відмовимося. І це чіткий сигнал, який би я хотів надіслати усім на цьому
форумі. Відтоді минуло 4 роки, мілітаризація Чорноморського регіону лише
збільшується, виклики залишаються, а проблеми наростають.

Дан Себастіан Некулеєску сказав, що кожна країна
повинна посилювати свою військову спроможність, а також
нарощувати і впроваджувати європейські стандарти в політиці та у військовій
сфері, додавши, що Україна може навчитися на досвіді Румунії, яка отримала
переваги від цих стандартів, що зараз служать всій нації. Румунія зацікавлена у
продовженні обговорення з Україною в усіх форматах, в форматі ЄС, і в форматі
НАТО, і двосторонньому форматі. Саме тому я тут. Ми маємо розв’язувати
проблеми, які між нами існують, але, водночас, підтверджувати принципи, від
яких ми не будемо відхилятися.

Того ж дня в МЗС України відбулися політичні консультації
Держсекретаря румунського зовнішньополітичного відомства із заступником Міністра закордонних справ України Василем Боднарем. Сторони обговорили основні питання
порядку денного двосторонніх відносин, наголосивши на необхідності знайдення
сталих рішень у питанні забезпечення права на освіту рідною мовою для осіб, які
належать до румунської меншини в Україні. Василь Боднар поінформував
румунського колегу про хід імплементації положень Закону України «Про освіту» та
актуальні питання захисту прав представників національних меншин в Україні, а
Дан Некулеєску підтвердив постійну турботу румунської влади про захист та
просування прав осіб, що належать до румунської меншини в Україні. У той же час сторони підтвердили зацікавленість у
розвитку економічного співробітництва, в тому числі транскордонного.

Саме проблемі освіти рідною мовою для етнічних румунів
України під час свого візиту приділив головну увагу румунський дипломат, який є
співголовою
Румунської частини Змішаної Румунсько-Української міжурядової комісії з питань
забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин. Ця тема була порушена і 13 квітня під час
зустрічі з його українським візаві, першим заступником Міністра культури України
Світланою Фоменко. Сторони обговорили стан імплементації Протоколу VI засідання змішаної міжурядової комісії, домовились про проведення наступного
засідання у жовтні цього року та обговорили низку питань, пов’язаних з
подальшим розвитком співробітництва в галузі освіти, науки, культури та
інформації, а також реалізації спільних культурно-мистецьких проектів.

В останній день свого візиту до України Державний секретар Міністерства закордонних справ Румунії Дан Себастіан Некулеєску відвідав місто Чернівці, де мав зустріч з представниками місцевих органів виконавчої влади та румунських громад. Румунський дипломат підкреслив, що в діалозі з
українською владою, румунська сторона твердо наголошує на необхідності
збереження прав етнічних румунів, зокрема права на освіту рідною мовою. Так
само були порушені питання транскордонного співробітництва, а також
необхідність якнайшвидшого завершення українською стороною реконструкції пунктів пропуску Дяківці-Раковец і
Красноїльськ-Вікову де Сус

Після того, як в березні 2015 року Президент
Румунії Клаус Йоханніс здійснив офіційний візит до Києва, його український візаві
Петро Порошенко у квітні минулого року відвідав Бухарест. Обидві сторони
назвали переговори плідними, всі питання були розглянуті в дусі добросусідства,
а Румунія підтвердила свою постійну та беззастережну політичну підтримку українській владі,
в контексті збройного конфлікту на сході країни.

Не оминули сторони й проблеми
національних меншин. Бухарест і Київ заявили
тоді про важливу роль для їх двосторонніх відносин румунської меншини в
Україні, яка налічує близько 500 тис. осіб, та української меншини в Румунії -
понад 50 тисяч осіб. Остання отримує значну фінансову підтримку від румунської
держави – більше 1,6 мільйона євро на рік.

Тоді Клаус Йоханніс сказав Петру Порошенку,
що й ​​Київ повинен краще реагувати на потреби та побажання румунів в Україні. Але
в понеділок глава української держави таки підписав суперечливий Закон України «Про
освіту», який раніше піддали критиці Румунія та інші країни регіону, через те,
що він обмежує права національних меншин на навчання рідною мовою. Жодні
аргументи не переконали Петра Порошенка ветувати закон, прийнятий Верховною
Радою на початку вересня.

Нещодавно міністр закордонних справ Румунії Теодор
Мелешкану та його колеги з Болгарії, Греції та Угорщини направили Міністру
закордонних справ України Павлу Клімкіну, Генеральному секретарю Ради Європи
Турбйорну Ягланду і Верховному комісару ОБСЄ у справах національних меншин
Ламберту Занніеру, спільний лист, в якому висловили заклопотаність законом про
освіту та закликали захисти права національних меншин.

У той же час Омбудсмен Румунії Віктор
Чорбя звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської
з проханням проаналізувати новий український освітній закон, який неминуче вплине
на румунську громаду, що проживає на території України. Парламент Румунії
одноголосно прийняв декларацію, в якій закликав українську владу до швидкого
врегулювання ситуації, що утворилась в сфері захисту національних меншин, а Президент
К.Йоханніс в знак протесту скасував візит, намічений на жовтень до Києва, про що
особисто повідомив свого колегу в кулуарах Генеральної Асамблеї ООН.

Що стосується членів румунської громади в
Україні, то вони говорять про ліквідацію румунських шкіл та «українізацію»
етнічних меншин. Щоправда, викладання українською мовою є важливим питанням на
сході України, проте, є немало й тих, хто стверджує, що нинішній законопроект
може викликати нові напруженості і нестабільність в країні. Київ, водночас, пообіцяв,
що його ставлення до національних меншин не зміниться і відповідатиме усім
міжнародним зобов’язанням та європейським стандартам.