Tag: Румунія

Для тих, хто можливо забув, серйозна політична криза в Україні була викликана відмовою режиму на чолі з президентом Віктором Януковичем підписати угоди про асоціацію та про вільну торгівлю з Європейським Союзом. Оголошення було зроблене в листопаді, незадовго до саміту Східного партнерства, що відбувся у Вільнюсі.

Переорієнтація української влади з Європи на Росію викликала здивування серед партнерів ЄС і невдоволення серед проєвропейських українців. По мірі посилення кризи ставка конфлікту між владою і прозахідною опозицією вийшла за межі стратегічних векторів зовнішньої політики і ототожнюється із самою демократією.

Це тому, що, як правило, на переважно мирні вуличні протести, влада Януковича відповіла законодавчим пакетом, спрямованим на обмеження права на протести. Прийняття цих законів обурило демонстрантів і призвело, з одного боку, до поширення протестів на інші міста, а в Києві до запеклих зіткнень між протестуючими і силами безпеки, внаслідок яких загинули люди, багато мітингувальників було поранено, і сотні – заарештовано. Під тиском вулиці і Заходу, український парламент скасував суперечливі “драконівські” закони, що обмежують права та свободи громадян.

Сполучені Шатати Америки, стурбовані, як і Європейський союз, вибуховою ситуацією в Україні, привітали крок назад, зроблений Верховною Радою та відставку премєр-міністра Миколи Азарова, що прокладає шлях до політичного врегулювання кризи. Торкаючись цієї теми у промові про стан держави, президент США Барак Обама заявив, що Вашингтон відстоює принцип, згідно якому кожен народ має право вільно і мирно висловлювати свою думку і повинен мати можливість сказати своє слово в питанні майбутнього власної держави.

Для Канади, однак, країни, яка першою визнала незалежність України в 1991 році, рішення влади в Києві поки що є недостатніми. Отже, Оттава вирішила заборонити в’їзд на територію канадської держави лідерів, що беруть участь у репресіях проти демонстрантів.

У Бухаресті, Міністерство закордонних справ Румунії заявило, що постійно і уважно стежить за розвитком подій в Україні та спостерігає за ситуацією румунської громади. У даний час, ніякого ризику для румунів в Україні не відмічено, – уточнило румунське МЗС. Воно виступає на користь діалогу як єдиного засобу врегулювання кризи і підкреслює, що й надалі братиме активну участь у дискусіях щодо України в рамках європейських та євроатлантичних установ.

Протести проти дій влади у Києві мало-помалу охоплюють всю Україну. Акція протесту, що “соромязливо” почалася у листопаді, на перший погляд без жодних шансів на успіх, була проявом незгоди українців з рішенням уряду не підписувати угоди про асоціацію та про вільну торгівлю з ЄС, надаючи перевагу відносинам з Москвою.

Тепер, однак, протести вийшли далеко за межі столиці та західних регіонів країни, традиційного оплоту прозахідної опозиції, охопивши й східні та південні міста, переважно проросійські. Крім того, після загибелі кількох осіб у сутичках між протестувальниками і загонами міліції спеціального призначення, вимоги радикалізувалися, виключаючи будь-яку форму компромісу з президентом Віктором Януковичем.

Запропонувавши опозиції сформувати уряд, президент поставив своїх опонентів в делікатне становище, показавши себе як політика, готового йти на компроміси, але не задовольнивши, по суті, вимоги опозиційних сил, – стверджують оглядачі, цитовані засобами масової інформації. Лідери опозиції, відчуваючи силу натовпу на вулицях, перейняли вимоги людей і відкидають спроби домовитися президента, який дискредитував себе тим, що допустив кровопролиття.

Віктор Янукович запропонував Віталію Кличку та Арсенію Яценюку посади премєр-міністра і віце-премєра та висловив готовність повернутися до змін Конституції 2004 року. Опозиція вимагає, однак, перетворення України на парламентську республіку і проведення дострокових президентських виборів.

Стурбований ескалацією протистояння поблизу свого східного кордону, Європейський Союз відчув необхідність у понеділок почати пошук компромісного рішення, закликаючи до стриманості як владу, так і опозицію. Брюссель засудив погіршення ситуації із захистом прав людини, арешти в лікарнях, випадки зникнення і тортури людей та вважає, що припинення цих методів є істотною умовою для відновлення довіри між владою і суспільством. З іншого боку, Євросоюз закликав лідерів української опозиції відмежуватися від усіх тих, хто використовує насильство та дотримуватися мирного характеру протестів.

І Румунія, яка має кількасоткілометровий спільний кордон з Україною, висловила глибоку стурбованість з приводу поширення насильства в сусідній країні. Міністерство закордонних справ Румунії закликало до використання діалогу як єдиного способу розвязання нинішньої кризи. Стривоженість офіційного Бухареста подіями в Україні пояснюється і присутністю на заході України етнічних румунів, загальна кількість яких становить майже півмільйона людей.

Румунія беззастережно підтримує про-європейські устремління сусідньої Молдови, сказав премєр-міністр Віктор Понта своєму колезі з Кишинева Юрію Лянке, присутньому на останньому в цьому році засіданні румунського уряду. На додаток до політичної підтримки Бухарест пообіцяв і значну економічну та фінансову допомогу.

А конкретним прикладом цього є недавня допомога в розмірі 20 млн. євро надана Молдові для розвитку шкільної інфраструктури. Ця сума є частиною гранту на суму 100 мільйонів євро. Премєр-міністр Понта також повідомив, що, починаючи з лютого, молдовські громадяни, які мають Шенгенську візу зможуть вільно вїжджати на територію Румунії.

2013 рік був дуже продуктивним в плані двосторонніх відносин між Кишиневом і Бухарестом, – заявив премєр-міністр Юріє Лянке, за словами якого підтримка румунської влади є важливою складовою європейської допомоги, спрямованої на модернізацію молдовського суспільства і державних інститутів. Лянке з оптимізмом каже, що Молдова добється успіху, разом з Бухарестом, в процесі поглиблення європейської інтеграції.

Юріє Лянке: ”Той факт, що у Вільнюсі ми зуміли зробити крок вперед, наразі парафувавши ці документи, має велике значення. Я не сумніваюся в тому, що ми добємося успіху в наступному році і підпишемо угоду про асоціацію та угоду про вільну торгівлю, будуючи таким чином торговельно-економічні домовленості, правову базу, які сприятимуть тому, що наша економічна інтеграція і, ми сподіваємося пізніше політика в європейському просторі, разом з Румунією та за допомогою Румунії, стануть цілком природним процесом.”

У той час як в Бухаресті премєри Румунії та Молдови підтвердили братські відносини між двома країнами, у Кишиневі було оприлюднене оголошення про надходження 15 мільйонів євро у вигляді допомоги від Європейської Комісії на впровадження стратегії з реформування правосуддя до 2016 року. Відповідна сума є першим траншем загальної допомоги у розмірі 60 млн. євро. Це безпрецедентна підтримка, надана країні, що не є членом європейського співтовариства, – заявив молдовський міністр юстиції Олег Єфрим на спільній прес-конференції з главою делегації ЄС в Республіці Молдова Пірккою Тапіолою.

Євросоюз покриє більше половини витрат на впровадження стратегії реформи судочинства, що є головною умовою Єврокомісії для надання Молдові подальшої допомоги. Підтримка з Брюсселя є результатом політичної волі, яку продемонструвала влада в Кишиневі, котра парафувала в листопаді угоди про асоціацію та про вільну торгівлю з ЄС, – заявив Піркка Тапіола. ЄС обумовлює виділення наступних траншів фінансової допомоги задовільним здійсненням реформ, особливо в сфері боротьби з корупцією.