Масовий приплив біженців та управління цією проблемою є одними з найбільших викликів, з якими стикається ЄС з самого початку свого існування. Щодо цієї ситуації кожен має свою думку, що базується на більш-менш правильній інформації. Здається, що румуни не мають нічого проти того, щоб біженці прибували до Румунії, але з іншого боку, не хочуть інтегрувати їх в суспільство або жити поряд з ними. Таким є висновок опитування Сприйняття румунів про кризу з біженцями, проведеного недавно Асоціацією Про демократія.
Керівник проекту в рамках асоціації Юліана Ілієску пояснює: Здебільшого, люди беруть інформацію про кризу з біженцями із соціальних мереж. Майже 55% стверджують, що вони беруть інформацію звідти і 29% з радіо і телебачення. В основному вони стурбовані цією ситуацією через негативні новини, які з’являються в цих мережах. Щодо числа біженців, які знаходяться на території Румунії, я маю на увазі тих, хто прибув після 2015 року, то більшість опитаних, близько 35%, вважає, що їх понад 300 біженців. Всі ми знаємо, що в даний час в Румунії перебувають всього 15 біженців. Що стосується запитання, чи згодні вони із присутністю біженців, тут існує баланс між так і ні. Близько 54% сказали, що ні, 46% відповіли так. На запитання, чи згодні вони прийняти на роботу або у сім’ю європейського громадянина, який прибув би до Румунії, або біженця, то тут існує величезна розбіжність. Що стосується біженців, 26,5% румунів воліють приймати біженців як простих туристів. З огляду на ситуацію в Сирії і не тільки, досить тривожне число з нашої точки зору, а саме 18% румунів кажуть, що вони б вигнали з країни біженців. У порівнянні з 2,5%, коли справа доходить до європейського громадянина іншої національності.
Однак, коли мова заходить про дітей біженців, румуни є більш поблажливими, більшість з них не мають нічого проти того, щоб колегами їхніх синів і дочок були діти біженців. Тривожним є той факт, що більше 40% вважають, що біженців необхідно розмістити в спеціальних таборах, а не в міських або сільських районах, так як це вважалося би нормальним для інтеграції, попереджає Юліана Ілієску.
Інше опитування, проведене INSCOP Research, показує, що понад 80% румунів не згодні з тим, щоб біженці/іммігранти поселялися в Румунії. У цьому місяці, Інформаційне бюро Європейського парламенту в Румунії і Асоціація Про демократія організували захід, присвячений кризовій ситуації з біженцями. Клаудіу Кречун, експерт Асоціації Про демократія, розповів про те, що в минулому, румуни мали позитивний досвід з біженцями греками, турками, з Середнього Сходу. За словами Клаудіу Кречуна, румуни не проявляють великий опір на міжособистісному рівні, апокаліптична картина про прибуття біженців створена за допомогою політиків, установ, засобів масової інформації.
У тих же дебатах, Елеодор Пирву, заступник директора Головної інспекції у справах імміграції в рамках Міністерства внутрішніх справ, повторив ідею, що явище імміграції існує протягом тривалого часу в Румунії і говорив про румунське законодавство у цій сфері: Система притулку, міграції та інтеграції була створена відразу ж після Революції, але були зроблені дуже важливі кроки, відразу після революції, головним чином, шляхом приєднання до Конвенції про статус біженців 1991 року. Після цього було схвалено низку законів, які регулюють метод імплементації політик у цій сфері, кульмінацією яких є чинне законодавство і створена система у сфері притулку, міграції та інтеграції. Це законодавство в повністю відповідає законодавству ЄС в галузі з усіма існуючими директивами – Директивою про кваліфікацію, Директивою про процедури, Директивою про умови прийому біженців. У нас є два регламенти – Дублінський регламент і EURODAC.
За словами Елеодора Пирву, в останні роки зареєстровано близько 1200 – 1300 клопотань про надання притулку в Румунії, поданих громадянами третіх країн. У нашій країні діє установа, яка координує шістьма центрами з прийому осіб, які шукають притулку в Румунії, із загальною місткістю 950 місць, що може бути збільшено в разі кризи. Всі клопотання про надання притулку на території Румунії обробляються протягом відносно короткого строку – 30 днів. Це найкоротша процедура надання притулку в Європі. Елеодор Пирву: Всі особи, які звертаються за наданням притулку перевірені, зареєстровані в нашій базі даних. Інформації ці обробляються відповідно до стандартів в сфері добре підготовленими людьми. Ті, яким відмовлено в наданні притулку, можуть оскаржити це рішення в суді. Біженці отримують ту чи іншу форму захисту, тобто статус біженця або додатковий захист, можуть брати участь в процесі інтеграції, який, в даний момент, не є обов’язковим процесом для осіб, які отримали форму захисту. Недавно до закону про надання притулку було введено певні умови для отримання безвідплатної допомоги, що румунська держава забезпечує протягом 12 місяців, протягом яких людина бере участь в заходах інтеграції на різних рівнях.
