Tag: рівень життя

  • Занепокоєння румунів

    Занепокоєння румунів

    Румуни та австрійці найбільше задоволені своїм життям з-поміж мешканців країн Центральної та Східної Європи, але перші значно більше стурбовані зростанням бідності, можливою нестачею їжі чи води на довший час або збільшенням економічного розриву між людьми. Це один з висновків дослідження якості життя у 2024 році, проведеного компанією Kantar Румунія. Дослідження показує, наскільки люди в Центральній та Східній Європі задоволені своїм життям в цілому і в різних аспектах: сім’я, кар’єра, соціальне життя, доходи або політичне життя. Дослідження також розглядає поточні загрози, які сприймають люди, а також ставлення до балансу між роботою та особистим життям і до здорового способу життя. Тим не менш, більшість людей в Центральній і Східній Європі задоволені своїм життям, причому румуни перевищують середній рівень задоволеності у регіоні.

    Однак, хоча румуни задоволені фінансовим становищем своєї сім’ї, вони також досить незадоволені своїм професійним і соціальним життям. У Чехії, Словаччині та Угорщині рівень занепокоєння ще вищий, тоді як Україна стикається з величезною екзистенційною невизначеністю. Кармен Петрашку, виконавчий директор Kantar Румунія, зазначила, що інші дослідження показують, що румуни відносяться до найбільш задоволених своїм життям європейців. «Високий рівень задоволеності сімейним життям, про який повідомляють румуни і в нашому дослідженні, може вказувати на те, що сім’я є фактором, який компенсує їхні різноманітні турботи. Сім’я забезпечує сильну емоційну та соціальну підтримку, яка може пом’якшити негативні наслідки економічної невизначеності», – каже Кармен Петрашку. Вона пояснила, що ці результати також можуть бути ознакою реалізму або обережності: румуни можуть бути задоволені своєю нинішньою ситуацією, але побоюються за майбутнє через невизначеність і вразливість до економічних змін, і багато хто з них все ще добре пам’ятає економічну та фінансову кризу 2010 року.

    Що стосується задоволеності сімейним життям, то румуни досить близькі до австрійського рівня, але відстають у професійному і, особливо, в соціальному житті. «Таким чином, ми бачимо більший розрив між задоволеністю румунів сімейним життям та їхнім професійним і громадським життям, ніж в Австрії. Окрім українців, найнижчий рівень задоволеності за всіма трьома вимірами мають словаки та угорці», – додають автори дослідження. Згідно з дослідженням, весь регіон розчарований політичною системою. Лише кожен п’ятий житель Центральної та Східної Європи задоволений напрямком розвитку демократії у своїй країні, тим, як вона управляється, і представниками на політичній арені. У Румунії лише кожен десятий  задоволений представленням на політичному рівні (президент, уряд, парламент).

  • Євробарометр напередодні європейських виборів

    Румунія зафіксувала друге за величиною зростання намірів голосувати на цьогорічних виборах до Європарламенту у порівнянні з 2019 роком, після Чехії, досягнувши 74%, що на 19 відсоткових пунктів вище, ніж під час опитування п’ятирічної давнини, – показує останнє опитування Євробарометра, опубліковане в середу. Однак Румунія не входить до першої третини країн ЄС за часткою намірів голосувати на європейських виборах 6-9 червня. На запитання, чи будуть вони голосувати на європейських виборах, якщо вони відбудуться наступного тижня, майже три чверті румунів відповіли, що, ймовірно, будуть голосувати, і лише 6% сказали, що, ймовірно, не будуть.

    Майже половина румунів продовжує повністю позитивно ставитися до Європейського парламенту, як і восени минулого року, хоча відсоток тих, хто повністю негативно ставиться до нього, зріс до 19%. У той же час, більше половини румунів хотіли б, щоб Європейський парламент відігравав більш важливу роль у майбутньому, як і в середньому по ЄС, тоді як 37% хотіли б, щоб ця інституція відігравала менш важливу роль. Водночас, трохи більше половини румунів стверджують, що голосування на європейських виборах є важливим для них особисто, 40% вважають, що голосування має середню важливість, а 5% – що голосування має для них низьку важливість.

    Більш важливим для румунів є голосування на національних виборах, які 63% вважають дуже важливими, для третини респондентів – вибори мають середнє значення і лише для трьох відсотківнизьке значення. Румуни також вважають, що основними питаннями, які повинні обговорюватися під час виборчої кампанії в ЄС, є підтримка економіки та створення робочих місць, охорона здоров’я та боротьба з бідністю і соціальною ізоляцією.

    Відповідаючи на запитання, яким цінностям Європарламент повинен надавати перевагу у наступні п’ять років, румуни назвали демократію, повагу до національної ідентичності, культури і традицій держав-членів, а також солідарність між державами-членами ЄС і між його регіонами. Не менше 45% румунів вважають, що справи в ЄС рухаються в правильному напрямку, що значно вище середньоєвропейського показника, в той час як 41% вважають, що справи рухаються в неправильному напрямку, в той час як середній показник по ЄС становить 49%.

    Лише 34% румунів вважають, що в цілому справи в країні йдуть у правильному напрямку, тоді як 57% відповіли, що справи йдуть у неправильному напрямку. Однак румуни більш оптимістичні, ніж в середньому по ЄС, щодо того, що їхній рівень життя зросте в наступні п’ять років, і менш песимістичні щодо того, що їхній рівень життя знизиться в наступні п’ять років.

    Румуни також більш оптимістичні, ніж в середньому по ЄС, щодо того, що економіка країни стане кращою через рік, але вони знаходяться на тому ж рівні з точки зору впевненості в майбутньому ЄС. Нарешті, Євробарометр також показує, що більшість румунів вважають, що їхня країна скористалася перевагами членства в ЄС, і лише 30 відсотків так не вважають. Слід зазначити, що в Румунії вибори до Європейського парламенту відбудуться в один день з місцевими виборами, 9 червня.

  • Єврокомісія рекомендує вступ Румунії до Шенгену

    Єврокомісія рекомендує вступ Румунії до Шенгену


    Вже
    більше десяти років Румунія прагне
    отримати статус країни-члена Шенгенської
    угоди, статусу, в якому їй досі відмовляли
    через небажання кількох країн-членів.
    Зараз Бухарест відновлює переговори
    про вступ, і, здається, його прийняття
    в зону вільного пересування швидко
    наближається. Новий крок у цьому напрямку
    було зроблено в середу, коли Європейська
    комісія звернулася до Європейської
    ради із
    закликом
    негайно вжити
    необхідних заходів для повного приєднання
    Румунії, Болгарії та Хорватії до
    Шенгенської зони. Виконавчий
    орган ЄСуточнив,
    що Румунія має надійне
    та якісне управління кордонами
    і бере участь у міжнародному співробітництві
    у справах прикордонної поліції.

    Крім
    того, в очах ЄК Румунія активна на двох
    пріоритетних напрямках: боротьба з
    нелегальною міграцією та боротьба з
    торгівлею людьми. Що стосується дотримання
    основних прав, то Румунія має ефективні
    структури для гарантування доступу до
    міжнародного захисту з
    дотриманням
    принципу невидворення біженців,
    вважає Європейська комісія. «Настав
    час привітати ці
    три країни. Ії
    очікування
    було надто довгим», – заявила єврокомісар
    із внутрішніх справ Ільва Йоханссон.
    За її словами, три держави відповідають
    усім умовам для вступу.

    Ільва
    Йоханссон: «Шенгенська зона є одним із
    найбільших
    досягнень Європейського Союзу. Налагоджені
    зв’язки призвели до розвитку внутрішнього
    ринку та економіки. Шенген також покращив
    рівень життя людей. До Шенгену входять
    22 країни-члени та ще чотири країни, які
    не входять до ЄС. Настав час прийняти
    ще трьох
    країн. Болгарія, Румунія та Хорватія
    продемонстрували, що вони відповідають
    усім умовам, у них є інструменти, у них
    є необхідні структури та процедури для
    управління зовнішніми кордонами,
    включаючи можливі загрози безпеці».

    Це
    ще одна позитивна оцінка, яка додається
    до справи
    Румунії,
    документ, який відображає рівень
    підготовки, на якому зараз знаходиться
    наша країна, відреагував у соціальних
    мережах прем’єр-міністр Ніколає
    Чуке. Оголошення
    Комісії також привітав міністр внутрішніх
    справ Лучіан Боде: «Румунія наближається
    до приєднання до Шенгенської зони.
    Європейська комісія підтвердила, що
    Румунія продовжує відповідати всім
    необхідним умовам для приєднання до
    Шенгенської зони та належним чином
    впроваджує
    правила Шенгенської
    угоди. Висновки
    звіту є позитивними і показують, що
    виконано всі технічні умови для того,
    щоб Румунія якнайшвидше стала членом
    Шенгенської зони».

    Рішення
    щодо приєднання Румунії, Болгарії та
    Хорватії до Шенгену має бути прийнято
    8 грудня, однак
    для цього необхідна одностайність
    голосів міністрів
    внутрішніх справ і юстиції європейських
    країн. Нідерланди, давній опонент
    прийняття Румунії
    через недоліки в судовій системі, з
    часом змінили свою позицію, але зберігають
    деякі застереження, які аналітики
    пояснюють політичною ситуацією в Гаазі.

  • Інфляція, тривожні темпи

    Інфляція, тривожні темпи


    Румунам вдається
    все важче справлятися з
    підвищенням цін, тим більше, що їхні
    доходи – зарплати чи пенсії – стагнували
    або були індексовані значно менше
    за рівень інфляції. У звіті Національного
    банку Румунії приблизно місяць тому
    було показано, що інфляція посилила
    темпи зростання з квітня по червень і
    перевищила 15 відсотків на тлі шоків,
    спричинених високими
    цінами на енергію, паливо або підвищенням
    цін на продукти харчування. У перспективі
    НБР
    прогнозує,
    що
    інфляція вкінці
    цього
    року становитиме
    близько
    14%.




    Однак,
    принаймні на даний момент, люди повинні
    діставати
    додаткові гроші зі своїх кишень. Нагадаємо,
    що Румунія, разом з Болгарією, є країною
    з найнижчим рівнем життя в Європейському
    Союзі, розбіжності між доходами і
    витратами величезні, на відміну від
    інших західних держав, наприклад. Утім,
    згідно з останніми даними, опублікованими
    Національним інститутом статистики, у
    Румунії річний рівень інфляції відновив
    темпи
    зростання
    в серпні, досягнувши 15,32%, після падіння
    трохи нижче 15% у липні.




    Динаміка
    зростання цін продовжилася,
    навіть якщо вона
    трохи знизила
    свій аванс. У серпні ціни були на 0,6%
    вищими, ніж у липні, але порівняно з
    аналогічним
    періодом минулого року продукти
    харчування
    подорожчали
    на понад 18%, непродовольчі товари -
    майже на 16%, послуги – на понад 8%. Найбільше
    подорожчало
    порівняно з минулим літом блакитне
    палево
    – на 70%, картопля – на 54% та олія – на
    50%. Що стосується зарплати, то середній
    чистий дохід у липні знизився на 0,1%,
    впавши до 3975 леїв, що дорівнює
    лише майже 800 євро.




    Найбільший
    приріст середньої зарплати був у сфері
    ІТ та комп’ютерних послуг, а найменший
    – у галузі ГоРеКа
    (готелі, ресторани, кав’ярні).
    Що стосується середньомісячних
    пенсій
    тих
    приблизно
    5 мільйонів пенсіонерів усіх категорій,
    то вона становила 1851 лей, тобто лише
    близько 370 євро. З огляду на ці цифри,
    фінансові
    аналітики вважають
    ситуацію зовсім не обнадійливою!
    Центробанк
    прогнозує на третій
    квартал поточного року період стагнації
    інфляції, потім період спаду. Згідно
    прогнозу, лише
    з третього кварталу наступного року
    інфляція впаде нижче двозначного числа,
    на кінець 2023 року вона
    становитиме
    7,5%.




    Тим
    часом політичний клас в
    Бухаресті обіцяє спробувати
    знайти рішення для підтримки найбільш
    незахищених категорій
    населення. Опозиційний
    Союз За порятунок Румунії, однак,
    критикує урядову коаліцію у
    складі СДП, НЛП і ДСУР
    за відсутність заходів. Партія,
    яка була при владі у 2020-2021 роках,
    заявляє, що дуже розчарована
    відсутністю реакції уряду.

  • Соціальні наслідки кризи

    Соціальні наслідки кризи




    Пройшли чотири місяці з
    моменту, коли впершев мегаполісі Ухань, в Китаї, з’явився новий коронавірус, який швидко поширився, збентеживши повсякденне
    життя людей у
    всьому світі.
    Колись ця пандемія закінчиться, але її наслідки будуть
    глибокими. Дослідження, проведене соціологами з Інституту дослідження якості
    життя Румунської академії, звертає увагу на те, що Румунія стикається, паралельно, з двома кризами в контексті пандемії з новим
    коронавірусом: медичною та економічною.


    Згідно з доповіддю «Пандемія
    та рівень життя. Політика соціального захисту, на відміну від медичної
    кризи, яка має негайні наслідки, економічна криза має соціальний вплив, який
    вже відчувається і стане помітнішим в найближчій і середньостроковій
    перспективі. Життєвий рівень постраждає особливо після того, як медична криза
    пройде або зменшиться, стверджують дослідники, які підкреслюють, що
    уроки криз з економічними та соціальними наслідками, які пережила Румунія,
    показують, що повернення до існуючої купівельної спроможності зарплат та пенсій
    триває не менше п’яти років. Фахівці зазначають, що частина доходів населення була
    вже скорочена пандемією, а найбільш постраждали працівники, які були
    відправлені у так-зване «технічне безробіття», а це означає понад один мільйон
    осіб, яким були припинені їх трудові договори.


    Також в результаті пандемії постраждали
    особи, які займаються
    сільським господарством, число яких залишається невідомим, а також особи, які нещодавно повернулися з-за кордону і які не мають доходів. Однією з пропозицій соціологів, у даному випадку, є підвищення допомоги по
    безробіттю, протягом наступних 3-6 місяців до 1000 леїв на місяць (близько 200
    євро), що означало б 75% від мінімальної
    чистої зарплати.




    Щодо соціальної допомоги, то
    дослідники пропонують мінімальний гарантований дохід у розмірі 1000 леїв на
    наступні три місяці, підвищення коштів від державного бюджету на екстрену
    допомогу муніципалітетам протягом трьох місяців, перегляд закону «Про соціальну
    допомогу», розроблення секторних стратегій у соціальній сфері на 2021-2027 рр.
    на основі нових реалій. У звіті також зазначається, що, за підрахунками МВФ,
    державний дефіцит Румунії цього року становитиме 8,9% ВВП, що дорівнює близько
    19 млрд євро та зменшення ВВП у реальному вираженні на 5%.


    Для підтримки державного дефіциту пропозиції
    соціологів включають термінові переговори з Міжнародним валютним фондом та
    запровадження податку на солідарність. Вони
    також рекомендуютьзаходи у сфері пенсій та зарплат, а саме скасування або пролонгацію реалізації пенсійного закону, прийнятого в 2019 році,
    індексацію пенсійного пункту відповідно до
    рівня інфляції, підвищення заробітної плати лише для
    компенсації рівня інфляції або введення єдиної національної шкали зарплат для органів місцевого
    самоврядування.