Tag: рішення

Дворазова переможниця турнірів «Великого шолома» («Ролан Гаррос» у 2018 році та «Вімблдону» у 2019, колишня перша ракетка світу Сімона Халеп переживає переломний момент у своєму спортивному житті. Вона отримала чотири роки дискваліфікації за порушення антидопінгових правил. Про це повідомило Міжнародне агентство з чесності в тенісі (ITIA), яке уточнило, що Незалежний трибунал звинуватив Сімону Халеп у двох окремих порушеннях Тенісної антидопінгової програми. Перше стосується вживання забороненої речовини під назвою роксадустат під час Відкритого чемпіонату США у 2022 році після допінг-тесту, а друге – невідповідність у біологічному паспорті спортсменки.

Біологічний паспорт – це електронний моніторинг певних біологічних параметрів в часі протягом усієї кар’єри спортсмена, що дозволяє непрямим методом виявити вживання допінгу більш ефективно, ніж спроби прямого визначення допінгової субстанції чи методу. Трибунал постановив, що румунська тенісистка вчинила навмисне порушення антидопінгових правил. Суд прийняв аргумент Халеп про те, що роксадустат міг опинитися в її організмі через забруднення харчової добавки, але визнав, що обсяг її споживання не міг призвести до такої концентрації роксадустату у пробі.

Сімона Халеп заявила, що вона шокована і розчарована цим рішенням і оголосила, що оскаржить його в Спортивному арбітражному суді в Лозанні, Швейцарія. Вона також оголосила, що подасть до суду на компанію, яка постачала їй забруднені харчові добавки. Останній рік був найскладнішим у моєму житті, і, на жаль, боротьба триває. Я присвятила своє життя прекрасній грі в теніс. Я дуже серйозно ставлюся до правил, які регулюють наш вид спорту, і пишаюся тим, що я ніколи свідомо чи навмисно не вживала жодних заборонених речовин. Відмовляюся прийняти рішення про чотирирічну дискваліфікацію», – написала Сімона Халеп у соцмережах. Вона стверджує, що надала суду переконливі докази на свій захист, в тому числі численні законні запитання щодо результатів біологічних паспортних тестів. Сімона сказала, що вдячна за підтримку, яку вона отримала від сім’ї, друзів і вболівальників тенісу зі всього світу.

Румунська преса важко сприямає шокуючу новину про покарання, яке, якщо його підтвердить Спортивний арбітражний суд, швидше за все, означатиме кінець кар’єри великої тенісистки та зірки румунського спорту в цілому. З іншого боку, доказові коментатори дезавуюють теорію змови, яка починає набирати обертів і до якої багато хто піддається. Оголошення про відсторонення з’явилося якраз на тому тижні, коли Сімона Халеп офіційно вибула з рейтингу WTA через брак балів. Нагадаємо, що Сімона Халеп була тимчасово відсторонена від змагань у жовтні 2022-го, тому термін простою буде зарахований до терміну дискваліфікації. Можлива спроба повернутися в жовтні 2026 року або раніше, якщо швейцарський суд скоротить термін покарання, в будь-якому випадку вимагатиме величезних зусиль, які фахівці не вважають можливими для тенісистки, якій наприкінці місяця виповниться 32 роки.

Global Shapers Bucharest Hub – це
група молодих людей ентузіастів, які під опікою Всесвітнього економічного форуму працюють
разом, щоб знайти рішення місцевих, регіональних та глобальних викликів нашого
суспільства. У партнерстві з Товариством студентів медицини столиці представники Global Shapers ініціювали серію бесід
на суперечливу тему
психічного здоров’я.

Перша така зустріч відбулася в Бухарестському
університеті медицини та
фармації імені Карола Давіла. Діана Лорета Пеун, радник президента Департаменту
громадського здоров’я розповідає про основні проблем, з якими стикається психіатрична медицина в Румунії:
У нас є проблеми у сфері ресурсів.Це, до речі, проблеми системи охорони здоров’я в
Румунії. Я маю на увазі, перш за все, людський ресурс, молодих людей, які
залишають країну після закінчення навчання. Існує великий дефіцит у сфері
фінансових ресурсів та інфраструктури. Підхід до психіатричного пацієнта
обмежений. Взагалі, після встановлення діагнозу ми переходимо до
медикаментозного лікування. Адже правильний підхід також передбачає соціальну допомоги, соціальну реінтеграцію,
поведінкову терапію та соціальну психіатрію, елементи, які в Румунії, на жаль,
взагалі недостатньо розвинені.

За роки тоталітаризму румунська психіатрія
виробила проблеми підходу та бачення, які все ще щорічно негативно впливають на життя значної кількості
пацієнтів. Багато хто з тих же причин залишається не діагностованим.
Повертається з деталями Діана Лорета Пеун: Ми залишаємось з певними недоліками, які нам наклали роки комунізму. Я
вважаю, що дискримінація та стигматизація пацієнтів із психічними
захворюваннями походять з тих часів. Крім того, ми живемо в суспільстві, в
якому ми все більше зазнаємо стресу. Це передбачає адаптацію, і ми часто не можемо
адаптуватися. Ми розвиваємо психічні розлади, розвиваємо депресію, яка може
призвести до самогубства. Всі ці речі потрібно враховувати, щоб знайти
найкращий підхід. У повсякденному житті, починаючи з цього невизнаннянами якихось розлад, наслідки очевидні. Пацієнти
уникають звернення до медичних служб, уникають звернення до психолога,
психіатра і, таким чином, втрачаються з поля діагностики і не отримують лікування.

Однак були кращі часи румунської
психіатричної медицини. Якщо до Другої світової війни наші фахівці були на межі
залучення до
західних тенденцій, то наприкінці 1970-х минулого століття посунули науку про психологію в тіньовий конус, накладений
комуністичним режимом. Жульєн-Ференц Кішш, психолог, автор статті Історія психоаналізу в
Румунії розповідає: До початку 1940-х років в Румунії існувала дуже
сильна психологічна традиція. Підтвердженням цього є те, що в Бухаресті мав відбутися Міжнародний з’їзд психології. Це не сталося через
війну. Але,
вперше країна поза західним блоком запропонувала організувати з’їзд. Звичайно, ми говоримо про
психологію взагалі, а не про психоаналіз. Тому психоаналіз не закріпився
в Румунії. А те, що сталося після 1948 року,
навіть означало заперечення психології. Це був час, коли психологію навіть
скасували. У 1977 році факультети психології були скасовані, в тому числі
професія психолога була вилучена зі списку
професій.»

Лейла Сафта-Зекерія, соціолог Західного університету
міста Тімішоара, дослідила проблему установ з психологічним профілем різних
епох Румунії. На жаль, погана ситуація та сприйняття психіатричної медичної системи,
здається, не покращились значно дотепер: Незважаючи на прогресивну ідею вдосконалення через нову
психіатричну інфраструктуру, запропоновану лікарями Обреджа та Пархоном, у першому десятилітті після Першої світової війни ми
дізнаємось від Пархона, що в Соколі (психіатричному закладі поблизу міста
Яси) знову не було
гігієнічних умов, що знову виникли проблеми з годуванням пацієнтів мінімальною
їжею. Це деякі проблеми, з
якими ми стикалися протягом історії. Кожна політична система, включаючи
комуністичну, запропонувала зміну. Коли комуністичний режим запропонував свої зміни, він розширив систему
притулку. Притулки з’являються за моделлю догляду за багатьма людьми, у
40-х-50-х роках, а далі розширюються лікарні через психіатричні
відділення, а також перша спроба громадських послуг у лабораторіях психічного здоров’я у
1970-х. У 1990 році було кілька повідомлень, які свідчили про те, що були
місця, де госпіталізовані особи були позбавлені
волі та основних умов. Багато з цих речей успадковані і донині».

Поточна світова статистика психічного
здоров’я насторожує. Медичні системи в усьому світі стикаються з
безпрецедентним викликом, і Румунія потребує відновлення традицій, які часто
перевіряються в різних історичних періодах. Штефан Бандол є президентом
Асоціації КРИЛА для пацієнтів із психіатричними проблемами та пояснює важливість
цієї галузі: Це основна проблема, з якою стикаються всі люди, з усього світу. Йдеться про
дискримінацію та стигматизацію. Статистика Всесвітньої організації охорони
здоров’я показує, що в 1990-х роках 25% населення Земної кулі потребувала хоча б раз у житті спеціалізований
медогляд. У 2000-х роках цей відсоток збільшився до 33%, так що після
2010 року остання статистика говорить про те, що в майбутньому 50% населення
Землі потребуватиме
хоча б раз у житті спеціалізованого медогляду. Якщо врахувати, що кожен з них має
в своїй сім’ї родича, друга чи колегу з психологічними чи
психіатричними проблемами, практично все населення Земної кулі безпосередньо чи
опосередковано пошкоджене цим явищем».

«Історія проблем Румунії з психічним
здоров’ям» є частиною проекту «Формування розмов: психічне здоров’я», в рамках
якого Global Shapers Bucharest Hub висуває важливі теми в галузі психічного
здоров’я. Захід продовжиться дебатами Реальність психічного здоров’я та Цифрова
революція відповідає психічному здоров’ю, 5 березня та 9 квітня.

Завдяки пандемії
коронавірусу, найбільше спортивне змагання у світі – Літня Олімпіада 2020 року – перенесено на наступний
рік. Рішення прийняли у вівторок прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе та голова
Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах.

За нинішніх обставин та
на основі інформації, наданої Всесвітньою організацією охорони здоров’я,
президент Міжнародного олімпійського комітету та прем’єр-міністр Японії дійшли
висновку, що 32- і Олімпійські ігри в Токіо повинні бути перенесеніпоза 2020 рік, але
не пізніше
літа 2021 р., щоб дбати
про здоров’я спортсменів, усіх причетних до Олімпійських ігор та міжнародної
спільноти, – йдеться у повідомленні Міжнародного олімпійського
комітету. Лідери погодилися, що
Олімпіада в Токіо може бути маяком надії у світі в ці неспокійні часи. Олімпійський
вогник може стати світлом у кінці тунелю, у якому сьогодні знаходиться світ. Таким чином, було
встановлено, що олімпійський вогонь залишиться в Японії, але також, що Ігри
зберігають назву Олімпійські і Паралімпійські ігри в Токіо 2020
, – йдеться у прес-релізі.

В останні дні багато спортивних федерацій та національних олімпійських
комітетів тиснули на Міжнародний олімпійський форум, щоб прийняти перенесення
Ігор. Після оголошення про перенесення Олімпійських ігор президент Румунського олімпійського
і спортивного комітету Міхай Коваліу сказав Аджерпрес: Це було те, чого
ми очікували. Це було практично питанням днів, годин, поки було оголошено це
рішення. Добре, що воно надійшло в цей момент, щоб не залишити місця інтерпретаціям і дозволити спортсменам та тим,
хто їх керує, переглянути свої тренувальні плани та стратегію». Спортивним
федераціям доведеться повторно проаналізувати запропоновані цілі до
Олімпійських ігор у наступному періоді, додав Коваліу.

Слід також сказати, що рішення, прийняте у вівторок, є історичним. У мирний
час Олімпійські ігри ніколи не були скасовані, або перенесені.

Румунія не хоче Європу з різними швидкостями, оскільки такі формули переконфігурації ЄС можуть призвести до розпаду європейського проекту – ствердив у середу в Бухаресті, президент Клаус Йоганніс у ході зустрічі з прем’єр-міністром Мальти Джозефом Мускатом, чия країна головує в Союзі. Йоганніс знову підтвердив позицію Бухареста в той день, коли президент ЄК Жан-Клод Юнкер представив в Брюсселі, на пленарному засіданні Європейського парламента, Білу книгу про майбутнє ЄС після виходу Великої Британії з спільнотного блоку.

У документі, в якому докладно представлені п’ять можливих сценаріїв, розглядається як Європа буде змінюватися в наступному десятилітті, від впливу нових технологій на суспільство і зайнятість до сумнівів викликаних глобалізацією, проблемами безпеки і зростанням популізму. Одним зі сценаріїв є продовження імплементації поточної програми реформ в дусі декларації в Братиславі в 2016 році. Другий може припустити, щоб Європа зосередилась тільки на єдиному ринку,а це означає, аби держави-члени більше не займались разом такими питаннями, як міграція, безпека та оборона.

Третій сценарій представляє двошвидкісну Європу, тобто країни, які хочуть і можуть працювати разом, в деяких сферах, а інші можуть приєднатися пізніше. Шенгенський простір є, в даному випадку, хорошим прикладом. Четвертий сценарій пропонує Європі зосередитись на конкретних галузях: безпека, боротьба з тероризмом, телекомунікації та отримати більш швидкі результати. Останній сценарій, під заголовком «більше разом» – має на меті поглиблення європейської інтеграції. Біла книга відразу ж викликала бурхливі реакції з боку депутатів Європарламенту.

Версія Європи з кількома швидкостями була розкритикована румунським євородепутатом соціал-демократом Віктором Боштінару: Ми виступаємо проти ідеї Європи з двома або кількома швидкостями, адже це небезпечно, а обраний момент для представлення є найгіршим з можливих. Ця пропозиція може генерувати тільки нові поділи, занепокоєння, розчарування і приниження, навіть у суспільствах глибоко переконаних у важливості європейського проекту, і готові лояльно співпрацювати для зміцнення ЄС..

У свою чергу, комісар ЄС з економічних питань П’єр Московічі привертає увагу на те, що у «Білій книзі знаходиться і варіант ліквідації ЄС, який має бути розглянутий, як й інші. Документ буде представлений європейським лідерам на саміті в Римі 25 березня, з нагоди 60 річчя заснування Європейського Союзу. Біла книга знаменує собою початок процесу, за допомогою якого 27 країн, які залишаться в ЄС будуть вирішувати про майбутнє Союзу.

Співробітники румунської пенітенціарної служби почали в понеділок, на невизначений строк, акції протесту по всій країні. Вони вимагають, між іншим, поліпшення умов праці, усунення несправедливості у підходах до оплати праці і скорочення дефіциту персоналу у системі, оцінений, близько у восьми тисяч чоловік. Національна адміністрація пенітенціарних установ має 15 тисяч робочих місць, з яких тільки 12 000 зайняті, а попит оцінений у 20 тисяч робітників. Члени профспілки погрожують, що не будуть працювати понаднормово, що, на їхню думку, призведе до блокування діяльності в тюрмах.

Президент Федерації профспілок Національної адміністрації пенітенціарних установ Флорін Шкйопу оголосив у понеділок після зустрічі з міністром юстиції Ралукою Пруне, що переговори зазнали невдачі, і протести триватимуть. Пруне сказала, що частина вимог співробітників пенітенціарної системи розглядається урядом. Дуже шкода, що в Румунії затверджуються закони перед тим, як побачити чи забезпечені фінансові і людські ресурси, сказала Ралука Пруне. Керівництво Національної адміністрації пенітенціарних установ оголосило, що взяло до відома вимоги профспілок системи, але попереджає, що співробітники не можуть страйкувати або добровільно переривати роботу, вони можуть організувати форми протесту в рамках закону.

Крім того, пенітенціарна служба заявила, що працівники в даний час отримують зарплату відповідно до затверджених нормативно-правових актів для цієї категорії. Національна пенітенціарна служба стверджує, що вжила адміністративні та організаційні заходи, щоб люди не працювали більше 180 понаднормових годин. Акції персоналу в’язниць відбуваються після гучних протестів влітку ув’язнених, незадоволених переповненістю камер і медичними послугами. Ув’язненим було запропоновано взяти участь у підприємницькій діяльності, щоб їм були скорочені строки ув’язнення і умовно-дострокове звільнення.

Влітку, міністр юстиції зазначила, що ситуація в пенітенціарній системі є серйозною. Ралука Пруне оголосила тоді, що виправлення цієї ситуації є пріоритетом її перебування на посаді. На початку липня Міністерство юстиції оголосило, що воно прийняло спільно з Пенітенціарною службою план дій щодо забезпечення доступу до зайнятості, збільшення медичного персоналу, гігієнізація приміщень і забезпечення стоматологічних послуг для ув’язнених. Європейський суд з прав людини неодноразово зобов’язав Румунію виплатити компенсацію деяким засудженим за неналежні умови утримання в тюрмах.

Тема вступу Румунії до Шенгену була згадана нещодавно в щорічній зустрічі румунської дипломатії в Бухаресті, прем’єр-міністром Румунії Дачіаном Чолошом, який зазначив, з цього приводу, що вже понад 5 років Румунії відмовлено в доступі до європейського простору вільного пересування через політичні причини. Політичні причини, які в даний час здаються абсолютно застарілими, маючи на увазі реалії, що стоять перед нами, вважає Чолош.

Будучи послідовною у досягненні цієї мети закордонної політики, Румунія доклала значних зусиль для виконання технічних критеріїв, факт підтверджений навіть брюссельськими посадовцями. Заплановане на березень 2011 року, приєднання залишається ще недосягнутою метою. Навіть поширені пізніше версії про поетапне приєднання, спочатку з відкриттям військово-морських і повітряних кордонів не здійснилися.

Тема приєднання до Шенгену була обговорена і в ході переговорів, що Президент Румунії Клаус Йоханніс провів у Бухаресті зі своїм французьким колегою Франсуа Олландом, глава румунської держави підтвердивши з цією нагодою, що Румунія поводить себе протягом тривалого часу як фактичний член Шенгенського простору і дуже добре впоралася з кризою мігрантів. Це на користь Союзу, щоб Румунія доказала свій досвід у цьому просторі. З практичних причин, це не може бути досягнуто відразу.

Ми повинні зробити відповідні демарші в Брюсселі, щоб всі могли користуватися безпекою румунських аеропортів, вважає Йоханніс. Румунія інвестувала в сфері контролю за переміщенням осіб, які прямують транзитом через аеропорти, оснастившись важливою структурою для нашої безпеки. Для нас це дуже важливий момент в боротьбі з тероризмом, тому дискусії повинні проходити в Брюсселі, щоб дізнатися про те як румунські аеропорти своєю ефективністю можуть внести свій вклад в Шенгенську зону, сказав президент Франції.

Як і в випадку вступу в Європейський Союз, що відбувся в 2007 році, Румунія і Болгарія йдуть в тандемі у процесі вступу до Шенгенської зони. Чи завжди буде знаходитися Румунія на тому ж аркуші паперу з Болгарією або йтиме мова про окремі переговори? Університетський професор Юліан Кіфу, директор Центру із запобігання конфліктам пояснює: Можливість відокремлення припускає більш глибокі ускладнення, однак не означає, що це неможливо, за винятком тієї ситуації, коли аргументи не є достатньо сильними, щоб дозволити цю можливість. Тобто, вважається простіше йти вже відомим варіантом, звичайним, ніж те, щоб європейські партнери погодилися із серйозними змінами, якщо не має дійсно сильних аргументів, які насправді розділили би ці дві держави. Ми не там. На даний момент практично у нас є однаковий підхід з точки зору європейських партнерів .

Якщо Бухарест користується істотною підтримкою в Європі щодо приєднання, у тій же мірі виникають проблеми з тими країнами, чиї лідери повинні отримати схвалення в Парламенті для важливих зовнішньополітичних рішень. Однією з цих країн і, можливо, найбільш рішучою, є Нідерланди, отримання позитивного голосу від цієї держави будучи справжнім пробним каменем. Нідерландські лідери вважають, що Румунія не вжила всіх початкових вимог, щоб стати державою-членом Європейського Союзу.

Румунія не була готова у момент приєднання. Вона була підготовлена у багатьох відношеннях, але не в істотних – у сферах законодавства, судової системи, що стосується ефективності та рівновіддаленості в застосуванні законів, інституційної корупції кажуть вони, настоюючи на зв’язку між Шенгеном і поважанням стандартів ЄС. Крім того, крім опозиції проявленої в основному партіями євроскептиків, ми розмовляємо в даний момент про порядок денний питань Європейського Союзу, починаючи з тих надзвичайно складних, як існування Європейського союзу, його зміна, активізація європейського проекту, елементи європейського лідерства, тобто елементи самого існування або форми існування, розвитку і гнучкості цієї організації, відновлення Європейського Союзу.

Таким чином описує Юліан Кіфу поточний контекст, коли Бухарест і Софія сподіваються, однак, на сприятливе рішення про приєднання до Шенгену: На порядку денному, який так і починається, і продовжується тероризмом, міграцією, іноземними бойовиками, відсутністю безпеки, і появи ксенофобських партій, популістських, антисистемних, ісламофобних, по всій Європі, вже в самому серці, на першому плані політичного життя, обидві категорії проблем є настільки важливими, що такі теми, як розширення ЄС, реформа в західних Балканах або невирішене питання приєднання Румунії і Болгарії до Шенгену, на жаль, дуже важко повернути на цей порядок денний, тому що він надзвичайно перевантажений. Так само Брексіт або ситуація Греції, якій не вдалося досягти очікуваних результатів, є питаннями дійсно важливими, унікальними. Європейський Союз сам ніколи ще не опинився в таких ситуаціях – дивись Брексіт – і не знає як може здолати цю проблему.

Іншими словами, складний контекст, який дає мало сподівання на вирішення проблеми – приєднання до Шенгену – яка затягнулася на кілька років.

До минулого літа, суперечлива
стаття закону про статус місцевих обранців передбачала, що мери, місцеві та повітові радники, які були умовно
засуджені за факти корупції, можуть зберегти свої
мандати. У червні
2015 року Верховний Суд Румунії вирішив, що всі засуджені обранці, у тому числі умовно втрачають свої
мандати. І таким чином, почали зміни з посад. Але багато з обранців відмовилися
передати свій мандат та оскаржили в суді накази префектів.

Паралельно, кілька парламентарії ініціювали законопроект про
скасування рішення Верховного суду. І, нарешті, були внесені зміни до закону про статус обранців, згідно яким обранці, які були засуджені
до умовного тюремного
ув’язнення могли зберегти свої мандати.

Президент Румунії Клаус Йоханніс ствердив, що нормативний акт суперечить принципам верховенства закону
та що негативно впливає на боротьбу з корупцією та звернувся
до Конституційного суду з поданням. Вчора, Конституційний
суд Румунії задовольнив подання Президента Клауса Йоханніса про
неконституційність закону про статус місцевих обранців, згідно якому мери,
місцеві та повітові радники, які були засуджені умовно за факти корупції,
можуть зберегти свої мандати.

Ми мали на увазі той факт, що був створений дискримінаційний
режим та що прийняте рішення Парламентом могло суперечити законодавству, а саме захистити
цілісність та відповідальність функції
місцевого обранця, – ствердив
тимчасовий голова Конституційного
суду Румунії Валер Дорняну.

Таким
чином, місцеві обранці втратять
свої мандати, в тому числі, ті які були засуджені
до умовного тюремного
ув’язнення. Це
рішення здорового глузду для всіх, крім
політиків з проблемами. Я думаю,
що всім зрозуміло, що місцеві обранці не можуть
далі бути представниками громадян, після того, як зробили деякі
факти, які позбавляють їх права виконувати такого
роду функції , – сказав
виконавчий директор Центру з питань громадської інновації,
політолог Овідіу Войку в інтерв’ю приватній радіостанції.

Слід нагадати, що в минулому році, понад 60 мерів було умовно засуджено. У Бухаресті, були затримані прокурорами генеральний мер та чотири з шістьох районних мерів. У місті Дева відбудуться нові місцеві
вибори, після того як обраний мер 5 червня, Мірча Мунтяну був засуджений до
шести років позбавлення волі за керування транспортним засобом під впливом
алкоголю та за
зловживання службовим становищем.

Напередодні парламентських канікул, Сенат Румунії прийняв, у вівторок, кілька спірних рішень. Перше з них пов’язане з відхиленням проекту, що дозволяє Уряду видавати розпорядження під час парламентських канікул. Відповідно до безпрецедентного за останні 25 років рішення, проект був відхилений із 77 голосами проти, 25 голосами за і 8 утриманнями. Проект передбачав, що основними галузями щодо яких Уряду дозволено видавати термінові розпорядження є державні фінанси та економіка, регіональний розвиток і державне управління, охорона здоров’я, юстиція, культура, сільське господарство, транспорт. Останнє слово в цьому питанні відведено, однак, Палаті Депутатів, як вирішальному органу.

Сенатор з боку Соціал-демократичної партії Шербан Ніколає пояснив тим, що рішення надати уряду технократів право займався тільки поточними питаннями, відповідає інтересам Румунії та її громадян. Замість цього, ліберал Пую Гашотті заявив, що ніколи в історії постреволюційної Румунії не було відкинуто звернення Виконавчого органу видавати термінові розпорядження під час парламентських канікул, додавши, що не раз протягом років Парламент проголосував на користь видачі урядових розпоряджень навіть урядами меншості.

З іншого боку, Сенат в Бухаресті, як вирішальний орган забезпечив мерам, заступникам мерів, головам та заступникам голів Повітових рад безтурботної старості, після того як прийняв рішення про виділення їм спеціальних пенсій після щонайменше одного повного мандату. Не отримуватимуть ці пенсії державні посадовці, які були остаточно засуджені під час виконання функції. За підтримки соціал-демократів, законопроект був підданий критиці під час дебатів лібералами, які ствердили, що проект цей носить популістський характер. Ліберальний сенатор Октавіан Моток вважає, що мери повинні мати більш високу заробітну плату, а не спеціальні пенсії.

Ще одне рішення, прийняте Сенатом і піддане критиці навіть главою держави Клаусом Йоханнісом стосується сенатора СДП Тітуса Корлецяна, обвинуваченого НАД у зловживанні службовим становищем і перешкоджанні здійсненню виборчого права. Він не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності у справі голосування у діаспорі під час президентських виборів у листопаді 2014 року, тому що Сенат не задовольнив подання прокурорів Національної антикорупційної дирекції щодо скасування депутатської недоторканності сенатора Соціал-демократичної партії.

Прокурори стверджують, що на тлі організування виборів, Тітус Корлецян, як міністр закордонних справ, дискреційним методом організував виборчі дільниці за кордоном, і, таким чином, отримав неправомірну вигоду для Віктора Понти, кандидата запропонованого і підтриманого партією, чиїм членом він був. Неправомірна вигода для іншого полягала в обмеженні числа румунських громадян, які могли здійснювати своє право голосу за кордоном, стверджують прокурори. У листопаді 2014 року, румуни з великих європейських міст – Лондону, Дубліну, Мадриду, Парижа, Відня – скаржилися на недостатню кількість виборчих дільниць і персоналу виборчих комісій.

Надана допомога батьками, у перші роки життя дітям з вадами упродовж часу повинна скоротитись, оскільки вони будуть змушені засвоїти навички, щоб стати незалежним і в змозі заробити на хліб. Таким чином, асоціації, які підтримують їх завчасно ініціюють діяльності та уроки у цьому сенсі. Йдеться і про “Освітній центр Ралука” асоціація з міста Клуж, що надає допомогу молодим людям з синдромом Дауна. Центр був заснований Адріаною Аврам та її чоловіком, які вирішили допомогти цим молодим людям, але й їхній дочці Ралука.

По закінченні школи, Ралука залишилися за межами суспільства, вважає її мати, тому що її ніде не приймили на роботу. Адріана Аврам: “Професійна діяльність почала проводитися навесні 2013 року, коли я облаштувала напівпрофесійну кухню, у відкритті якої взяв участь перший переможець конкурсу MasterChef Румунія. Я побачила тоді, що ці молоді люди справляються на кухні, вони готували страви разом з переможцем. З цієї нагоди, ми подумали відмовитись від зроблених вдома бутербродів і готувати обід в рамках асоціації. З тих пір, двоє молодих людей щоденно працюють на кухні.”

Крім кулінарії, молодим людям Освітнього центру Ралука дуже подобається малювати, робити квіткові декори та прикраси на свята. Тому і здобуті ними навички будуть спрямовані на подібні галузі. Адріана Аврам: “Навіть цього року діти здобули фах квіткового декоратора. Тепер ми готуємо працівників у сфері торгівлі, але їхні шанси отримати роботу невеликі. Причиною є незнання потенціалу цих людей. Кожен поспішає, і ні у кого немає терпіння з людьми з синдромом Дауна. Ми вирішили цього року відкрити захищений центр, де всі ці люди можуть працювати. У той же час, ми прагнемо зробити щось у продовольчій сфері. Я ще не знаю, що саме буде оте “щось”, тому що ми стикаємось з упередженнями та стриманістю.”

Місце, де молоді люди з синдромом Дауна не зіткнулися з упередженням це піцерія в Клужі, де в даний час один з молодих людей Освітнього центру Ралука проводить практику з надією, що в певний момент, він і інші молоді люди будуть там працювати.

Більш відома за кордоном, ніж в Румунії, дислексія- це нездатність оволодіти навичками читання текстів, що починає бути помітним в шкільні роки дитини. Тому може виникнути у дітей з нормальним коефіцієнтом інтелекту і проявляється труднощами читання, письма та складання тексту. Труднощі можуть виникнути і в навчанні математиці, що називається дискалькулія. Для них, і для їхніх батьків, компанія OMV Румунія провела перший табір для розвитку особистості та креативності дітей та підлітків з дислексією в Румунії, за підтримки Румунської Асоціації дітей, які страждають на дислексію в Тиргу-Муреші. Табір є частиною соціальної програми: “Продовжуйте читати” перша програма в Румунії, присвячена дислексії. Анджела Іон, актриса, засновник «Бухарестської Асоціації дітей з дислексією” і мати дівчинки, яка страждає від дислексії, представить структуру табору: “На першому етапі приїхали діти віком до 10 років і група їх старших братів, які, в свою чергу, страждали від психічних розладів, але яких вони у переважній більшості подолали. До них відноситься і моя 15 річна дочка та ще одна 17 річна дівчина, як і дівчина, яка страждала на дислексією, і нині працює психологом, і їй вдалося подолати багато з цих проблем і навіть спеціалізуватися в галузі, яка завдала їй так багато проблем. До другої частини табору входять діти віком до 15 років, також з групою старших братів. Вправи і заходи, запропоновані в таборі спрямовані на знання та самопізнання і встановлення більш тісних зв’язків між батьками і дітьми. Дуже багато ми працювали в напрямок згуртованості між батьками, дітьми, і потім між групами батьків і дітей. Це був табір для батьків з дітьми з дислексією. Батьки побачили, що незважаючи на проблеми з якими діти стикаються в школі, вони виняткові діти.”

Доказом цієї якості є те, що, можливо, як компенсація, діти з деслексією мають сильні художні нахили, тенденції, які можуть бути розвинуті тільки через власну впевненість та довіру показану батьками. Анджела Іон: “У результаті наших обговорень і нашої діяльності ми переконались, що головними є впевненість, довіра. Ми констатували, що всі ми з дефіцитом що стосується “довіри”, і прийшли в табір з невеликою довірою в наші здатності освоїти проблему наших дітей. Ми прийшли з малою довірою до наших дітей, навіть якщо ми теоретично знаємо, що вони можуть бути надзвичайними. Крім того, деяким дітям бракувало довіри у власні сили, але вони зрозуміли, через контакт зі схожими дітьми, що їх проблеми можуть бути вирішені. Таким чином, вони здобули довіру в себе, але й ми, батьки подолали недовіру, і йдемо звідси з позитивним почуттям.”

Отож, з великою довірою в здібності дітей і відкидаючи упередження, суспільство може приймити в своє лоно цих молодих людей, як будь-яких інших, але вони потребують трохи заохочення.