Tag: Р.Молдова

Тисячі
людей протестували в неділю в столиці Республіки Молдова проти чинного, проросійського
президента Ігоря Додона та утвореної соціалістами, парламентської більшості. Люди вимагали відставки
парламенту та уряду, якии дорікають за сприяння корупції та розтрату державних
грошей, та наполягали на проведенні дострокових парламентських виборів.

Протест
відбувся після заклику новообраної президентки Майї Санду, проєвропейської
політичної діячки, до якої приєднались лідери опозиційних парламентських партій,
а також кількох позапарламентських партій. Майя Санду вважає, що дострокові
парламентські вибори неминучі, а найкоротший шлях до них, це відставка нинішнього
кабінету міністрів, оскільки громадяни більше не можуть терпіти корупцію та
хочуть кращого життя.

Минулого тижня парламентська більшість, в якій переважають
соціалісти, прийняла низку суперечливих нормативно-правових актів, зокрема закон
про виведення Служби інформації і безпеки з-під контролю президента в
підпорядкування парламенту та закон про надання особливого статусу російській
мові. Вже тоді сотні людей протестували перед будівлею молдовського парламенту,
але Ігор Додон заявив, що його наступниця поширює хаос та організовує зайві
акції протесту.

У
Бухаресті Міністерство закордонних справ Румунії критично відреагувало на дії
нинішньої більшості в молдовському парламенті, стверджуючи, що ці закони, «негативно
впливають на верховенство права та функціонування демократичної системи» в
сусідній державі.

У
листопаді в Р.Молдова відбулись президентські вибори. Суперниками в другому
турі виступили діючий проросійський президент Ігор Додон, який балотувався на
другий термін, та екс-прем’єрка Майя Санду. Остання перемогла на виборах,
здобувши 57,75% голосів, а церемонія інавгурації новообраної президентки Республіки
Молдова відбудеться 24 грудня.

Протягом майже трьох десятиліть, відколи Кишинів проголосив свою незалежність від Москви, Бухарест є найбільш твердим і енергійним захисником суверенітету та територіальної цілісності Республіки Молдова. І майже десять років він рішуче заохочує її європейські прагнення. Невипадково, в понеділок в Брюсселі міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану очолив засідання Групи з європейських дій Республіки Молдова, організована в кулуарах засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ.

Неформальний міністерський механізм, започаткований у січні 2010 року, також за ініціативою Румунії та підтримки Франції Група проаналізувала європейський шлях Кишинева, зосереджуючи увагу на процесі реформ та пріоритетних діях в контексті імплементації Угоди про асоціацію між Республікою Молдова та ЄС. Мелешкану висловився за тверду підтримку європейських цілей Республіки Молдова державами-членами та інститутами ЄС. Тому що, за його словами, крім прогресу, досягнутого у багатьох сферах, необхідні додаткові зусилля. Румунський міністр повідомив, що виконавчий орган ЄС виділить Р. Молдова уже з квітня кошти, щоб забезпечити її економічну макростабільність, і заявив – виключно для Радіо Румунія – що це є визнанням реформ, проведених прозахідним урядом в Кишиневі.

Глава дипломатії в Бухаресті додав, що один з висновків Ради стосувався свободи преси в Республіці Молдова, з огляду на те, що кишинівська влада стурбована впливом російських ЗМІ: Рекомендація полягала у забезпеченні свободи мас-медіа, і в той же час знайти способи заохотити і усвідомити про важливість просування справжніх новин, а не підроблених. І, перш за все, збільшення стійкості державних установ, коли різні канали використовуються для поширення часто неправдивих новин та посилань на відносини між Р. Молдова та ЄС.

Заяви Теодора Мелешкану стосуються нового закону про аудіовізуал в Республіці Молдова, так званий антипропагандистський закон, який обмежує трансляцію російських телеканалів. Ані цензура, ані обмеження свободи вираження поглядів, на думку експертів, закон обмежує лише хвилю антизахідної пропаганди і, зокрема, антирумунську пропаганду, що виливається на медіаринок в Кишиневі і приносить наклепи та апокаліптичні чутки. Аналітики відзначають, що ставка цієї медіаї кампанії є як виборчою, так і геополітичною. Тому що під час парламентських виборів служить лише соціалістичній партії проросійського президента Ігоря Додона, який відкрито закликає відмовитися від європейського шляху та повернення республіки до орбіти Москви.

Відносини між Республікою Молдова та Європейським Союзом були офіційно започатковані з підписанням у листопаді 1994 року Угоди про співробітництво та партнерство, яка набрала чинності через чотири роки. Зближення між Європейським Союзом та Республікою Молдова продовжилось у 2004 році через включення Республіки Молдова до Європейської політики сусідства, а через два роки її було прийнято як повноправного члена Процесу співробітництва у Південно-східний Європі, а з травня 2009 року Кишинів бере участь у ініціативі Східне партнерство.

Наприкінці листопада 2013 року Республіка Молдова підписала Угоду про асоціацію з Брюсселем, а у вересні 2014 року 28 міністрів закордонних справ Європейського Союзу підписали цю угоду. В даний час Брюссель та Кишинів вдосконалюють свої відносини через поступову економічну інтеграцію, поглиблюючи співпрацю в політичному напрямку. Іншими словами, користуючись підтримкою Брюсселя в цьому демарші, через всі свої дії прозахідний уряд в Кишиневі залишається послідовним цій ясній меті щодо інтеграції країни в Європейський Союз.

У Бухаресті університетський професор Штефан Попеску, запрошений на Радіо Румунія, досить скептично ставиться до того, що ця мета буде досягнута в найближчі роки: З російськими військами в Придністров’ї хтось може мріяти, що Р. Молдова вступить до Європейського Союзу? Звичайно, реформи повинні бути зроблені, але населення Республіки Молдова скорочується швидше, ніж населення Румунії, і вона ризикує стати, перш за все, невдалою державою. Це потребує інвестицій, але, на жаль, для олігархічної держави дуже важко отримати довіру інвесторів. Румунія тут несе велику відповідальність, і я хотів би побачити все більше і більше румунських компаній, які перетинають річку Прут, але, звичайно, влада Кишинева також повинна сприяти цьому перетину Прута.

Ситуація в сепаратистському російськомовному регіоні Придністров’я, що в східній частині Республіки Молдова залишається дійсно чутливою. Російська Федерація взяла на себе зобов’язання вивести війська та військову техніку з Республіки Молдова ще на Стамбульському саміті в 1999 році, але дотепер лише частина свого важкого озброєння було виведено. Тамтешні війська здійснили понад 200 військових навчань минулого року, а з початку цього року більше 20 навчань. Директор Бухарестського Центру запобігання конфліктам Юліан Кіфу пояснює ситуацію в Придністров’ї: «В сепаратистській зоні є два типи сил, є так звані миротворчі сили, хоча ніхто ніколи не просив Російську Федерацію взяти участь в будь-якому форматі миротворчих сил, але вона знаходиться там з цими військами, йдеться про Оперативну групу російських військ. І були війська 14-ї армії, які формально нібито були виведені з регіону, відповідно до зобов’язань в Стамбулі в 1999 році Таким чином, існує дві категорії військовослужбовців. Крім них, є третя категорія, яка відноситься до категорії так званих воєнізованих сепаратистського режиму, яка налічує приблизно 10-12.000 тисяч людей, в основному з російської армії, які мають сім’ї і живуть в цьому регіоні. Отже маємо три категорії військ. Проблема полягає в тому, що миротворчі сили, так звані миротворці, проводять навчання з сепаратистськими силами і Оперативною групою російських військ. Тут велика проблема, бо практично через такі навчання Росія відмовляється від свого статусу незалежності, непричетності, якщо хочете, до конфлікту.

Військові навчання, проведені російськими військами, які були розгорнуті в Придністровському регіоні, мали на меті, зокрема, протидіяти тероризму та підготовці військових, згідно деяким прес-релізам, опублікованим на офіційному сайті Міністерства оборони Російської Федерації,. Однак кишинівська дипломатія розглядає ці військові навчання як пряму і жорстоку загрозу суверенітету та територіальній цілісності Республіки Молдова. Політолог Влад Цуркану, колишній радник президента в Кишиневі зазначив: Справді, влада Кишинева не може запобігти ворожим військовим навчанням, таким, як ті, що регулярно відбуваються протягом останніх декількох місяців на лівому березі Дністра. Експерти з питань безпеки дуже стурбовані цим, хоча таке сприйняття не має місце на рівні суспільства.

У Бухаресті все ясно: стратегічною метою Румунії у відносинах з Республікою Молдова є європейська інтеграція сусідньої держави, це будучи єдиним варіантом, здатним забезпечити процвітання, безпеку та свободу громадян незалежно від їхнього віку, етнічної приналежності, мови спілкування або релігійної конфесії.

Основною причиною того, що Республіка Молдова на даний час не є членом Європейського союзу поряд з іншими колишніми радянськими республіками, як балтійські країни, є вагання суспільства і політичного класу щодо напрямку розвитку країни. Цю думку висловив премєр-міністр Юріє Лянке на форумі “Майбутнє Республіки Молдова у ЄС”, організованого нещодавно Фондом Конрада Аденауера в Кишиневі. Ось, як аргументує молдавський чиновник це твердження: “У 1991 році Республіка Молдова і Латвія, дві колишні радянські республіки, були на майже тому самому рівні з економічної та соціальної точок зору. Сьогодні у Латвії середня пенсія становить 300 євро, а середня заробітна плата складає 800 євро, субсидії у сільському господарстві у розмірі 180 євро на гектар орної землі, також підвищився рівень соціальної та політичної безпеки. Я переконаний, що Латвії вдалося консолідували суспільство, а нам менше, ні через те, що ми менш розумні, або менше працьовиті, а тому що з 1991 року до нинішнього часу ми постійно вагалися. Ми не мали дуже чітку ціль, не мали бачення щодо майбутнього цієї країни та політичної системи, куди прямуємо, які правила ми хочемо втілювати в життя. Як висновок, у нас є ще слабкі установи, які ще під впливом політики.”

Тепер Республіка Молдова ближче ніж будь-коли раніше до Брюсселя. Президент Республіки Молдова Ніколає Тімофті висловив своє переконання, що колишня радянська республіка подасть заявку на членство в ЄС в 2015 році, в контексті майбутніх парламентських виборів, що відбудуться 30 листопада та на яких проєвропейська правляча коаліція змагатиметься з лівими партіями, що виступають за наближення до Росії.

“Надання статусу країни-кандидата буде стимулювати інтеграційні процеси, сприяти модернізації державних структур, також дозволить Молдові відчувати себе в більшій безпеці у звязку з подіями, які відбуваються в регіоні”, – ствердив Ніколає Тімофті. Ратифікація, тиждень тому Європейським Парламентом Угоди про асоціацію Республіки Молдова з ЄС, була сприйнята як великий успіх, як для Кишинева, так і для Брюсселя, будучи суттєвим елементом для збільшення прозорості та економічного зростання, а також стабільності та процвітання цієї країни. Угода була підписана 27 червня 2014 в Брюсселі, а 2 липня була ратифікована Парламентом Республіки Молдова. Семи національних парламентів з 28 держав-членів ЄС вже ратифікували цю угоду, першим будучи парламент Румунії.

За даними останнього опитування громадської думки, проєвропейські партії мають невелику перевагу над партіями, які утверджують ідею інтеграції у євразійські структури, контрольовані Росією. Молдовські політичні оглядачі не виключають варіант створення широкого коаліційного уряду, який би включав і комуністів, якщо проєвропейські партії не зможуть набрати достатню кількість голосів, щоб залишитися при владі. Кореспондент Радіо Румунія в Кишиневі Васіле Стате: “Шести політичних партій мають шанси увійти в майбутній однопалатний Парламент в Кишиневі — зазначається у опитуванні громадської думки, проведеного Інститутом громадської політики. Три з них: Ліберально-демократична партія, Демократична партія і Ліберальна партія чітко визначили свій проєвропейський вибір, в той час як інші три: Комуністична партія, Соціалістична партія і партія “Батьківщина” виступають за наближення до Росії. Але, треба відмітити той факт, що останнім часом партія екс-президента Володимира Вороніна оголосила, що вона не буде денонсувати Угоду про асоціацію з ЄС. Згідно опитуванням, якби наступної неділі мали місце парламентські вибори, три проєвропейські партії: Ліберально-демократична партія, Демократична партія і Ліберальна партія отримали б 33% голосів, а Комуністична партія, Соціалістична партія і партія “Батьківщина” – 29%. Навіть у цих умовах, формування парламентської більшості буде вкрай складним процесом, враховуючи майже ту саму силу двох таборів.”

Директор Інституту громадської політики Аркадій Барберошіє не виключає варіант створення альянсу, до складу якого входили б проєвропейські партії та Комуністична партія: “Мабуть, ми повинні подумати створити широку коаліцію, за участю, наприклад, Комуністичної партії, яка б забезпечувала політичну стабільність протягом наступних шести років. Оскільки, якщо через два роки ми не матимемо президента, знову будуть організовані позачергові парламентські вибори.“

На думку соціолога Йона Жігеу можливий альянс між Комуністичною партією, Соціалістичною партією та партією “Батьківщина” не зможе забезпечити стабільність в Республіці Молдова.