Розташований у
центральній частині Румунії, на півдні історичного регіону Трансільванія, Сібіуський повіт щороку приваблює все більше туристів у пошуках ідеального відпочинку.
Від Анки Ніцой, археолога Національного музею
Брукенталь, фахівця доби середньовіччя, дізнаємося, що Сібіу вперше згадується в документах ХІІ століття, в 1191 році, коли Папа Целестін II присвоїв Сібіу титул «препозитора», таким
чином визнавши церковну владу цього міста над навколишніми територіями: «Але, до заснування Сібіу, я хотіла би уточнити те, що саксонська
колонізація здійснена угорським королем Гезою II, в ХІІ столітті, простягнулася
на кілька періодів і охопила південну частину Трансільванії. Це сталося в цьому регіоні, бо йому була потрібна армія для захисту своїх кордонів.У цьому контексті з’являються два дуже важливі міста:
Сібіу та Брашов. Сібіу, який розвинувся швидше ніж Брашов, мав набагато більшу
адміністративну важливість в середньовічній добі. Тоді Сібіу став церковним
центром, де ми знаходимо найважливіші гільдії ремісників. Отже в Сібіу жили
багато торговців та ремісників. У XV столітті, а саме в 1468 році, у Сібіу, був
заснований Саксонський університет. Ось полюс у розвитку Трансільванії, від
Середньовіччя до наших днів.»
Доказом цього, у 2007 році, м. Сібіу було
європейською культурною столицею, увічненням свого історичного значення.Це, певним чином,
було результатом значення, яке Сібіу має з історичної, архітектурної,
економічної, але й туристичної точок зору. Анка Ніцой: «Сібіу – це конгломерат
етнічних груп, і з цієї точки зору, ми можемо милуватися католицькими, євангелічними
та православними церквами та соборами, синагогами. З релігійного погляду в Сібіу
можна знайти майже все, що означає християнство та іудаїзм. Перш за все
раджу гостям нашого міста відвідати
Площу Хует та Малу площу. Там вони можуть побачити красиву євангелічну церкву. Також
раджу їм побачити укріплення Сібіуської фортеці. Це стіни, що оточювали місто в
середньовічний період. Сьогодні вони є лише туристичною атракцією, але з ХІІІ
по ХУІ століття вони відігравали надзвичайну роль у захисті фортеці. Сібіу
ніколи не був завойований. Він відчинив свої ворота після облоги, але ніколи не
був завойований. Місто було побудоване з цегли та вкрите черепицею. Тому воно
було відоме як Червоне місто. Його не так легко можна було спалювати, як інші
міста. Раджу відвідати також Велику площу, де є найкрасивіші будинки та палац барона
Брукенталя. Це ідеальна зупинка в Сібіу. Там туристи можуть зупинитися на
терасі, щоб побачити всю панораму будинків, більшість з яких було відреставровано».
Однією з
будівель, що виділяється на цій площі, є будинок Хехта, що був власністю мерам. Сібіу. Пізніше, у XVIII столітті, він став центральним осідком Саксонського університету. Археолог Анка Ніцой розповідає про будинки розташовані на Великій площі та
про заходи організовані у Сібіу: «Ви можете побачити Будинок Халер.
Він належав одному з мерів, який розвинув Сібіу протягом XVI століття, Ренесансу та Реформації. Теж там розташована Католицька
церква, збудована у XVIII столітті, Палац Брукенталя відомого губернатора
Трансільванії Самуеля фон Брукенталя, покровителя мистецтв того періоду в
Трансільванії. Є багато атракцій, зовнішністю та історією яких ви можете
насолоджуватися випивши каву. Сібіу – столиця театру Східної Європи.
Міжнародний театральний фестиваль є другим за масштабом в Європі після
Единбурзького фестивалю. Він залучає до Сібіу щороку сотні тисяч туристів, тому
що це інноваційний фестиваль. Ті, хто хоче ознайомитися із традиціями
румунського народу, може прийти на Фестиваль гірських пісень. У нашому регіоні
є Музей Астра, де іноземний турист може дізнатися про історію та традиції
румунів. Кожні вихідні відбувається там захід. Також в кінці року відбувається
Різдвяний ярмарок, надзвичайно відвідуваний різдвяний ярмарок, один із
найкрасивіших у Румунії.»
У повіті Сібіу ви можете вибрати маршрути, які поєднують їзду на велосипеді з відвідуванням
історичних міст та традиційних сіл,або маршрути, які перевірять ваш фізичний стан, перетинаючи шосе Трансфегерешан. У повіті є понад 250 км маркованих маршрутів, які зв’язують мальовничі поселення в районі Трансільванських пагорбів.
Археолог Анка Ніцой радить вам зупинитися в Мерджінімя Сібіулуї: «Мерджінімя Сібіулуй, як точка порівняння та орієнтиру для історії південної
Трансільванії. Якщо в Сібіу на кожному кроці ми знаходимо фрагменти історії
саксонців, то в Мерджінімя Сібіулуй ми можемо ознайомитися із історією румунів з півдня Трансільванії. В останні роки інтерес до традиційної
культури сильно зріс. Рекомендую пансіонати в цьому регіоні за їхню участь у
збереженні традицій. В н.п. Гура Реулуй проходить щороку Фестиваль рододендрону карпатського, що цвіте в червні. У н.п. Сібієл, також, відбуваються заходи про життя румунського села. Ми чекаємо на вас у Сібіу, ви точно не
пошкодуєте».
