Tag: саміт НАТО

САМІТ – Саміт НАТО у Вашингтоні буде присвячений війні в Україні та загрозам з боку Росії, особливо після масованої російської атаки на кілька українських міст у понеділок, в результаті якої загинули десятки людей. Президент України Володимир Зеленський, який візьме участь у зустрічі, закликав союзників більш рішуче відповісти Росії шляхом посилення протиповітряної оборони його країни. Зі свого боку, президент США Джо Байден заявив, що Північноатлантичний альянс оголосить про нові заходи, які допоможуть Україні захистити свої міста і цивільне населення. Він зустрінеться із Зеленським та новим прем’єр-міністром Великої Британії Кейром Стармером. Румунія, представлена президентом Клаусом Йоганнісом, підтвердить свою рішучу підтримку України, включаючи членство в НАТО. Вона також закликатиме до подальшої підтримки вразливих партнерів Альянсу, зокрема Республіки Молдова, і до посилення їхньої здатності реагувати на гібридні загрози. Програма саміту передбачає проведення трьох засідань Північноатлантичної ради на високому рівні, в тому числі у форматах з Україною, Європейським союзом і партнерами НАТО в Індо-Тихоокеанському регіоні, а також ювілейний захід з нагоди 75-ї річниці НАТО.

УКРАЇНА – Посол України в Бухаресті Ігор Прокопчук взяв участь у понеділок у спонтанній жалобній акції, присвяченій жертвам понеділкових російських атак на міста України, в тому числі на дитячу лікарню в Києві. У заході взяли участь українські дипломати, громадяни України, які знайшли притулок у Румунії, та румуни, повідомила сьогодні дипломатична місія в Бухаресті. Посол Прокопчук рішуче засудив російський тероризм і заявив, що, незважаючи на жорстокі атаки, Росії не вдасться перемогти український народ, який продовжить боротьбу за свою незалежність і територіальну цілісність.

ТРАНСПОРТ – За час моєї каденції Румунія отримала новий транспортний коридор і загалом 12 мільярдів євро, виділених на транспорт з різних фінансових інструментів, що є безпрецедентною сумою, заявила комісар ЄС з питань транспорту Адіна Велян на підсумковій конференції в Бухаресті у вівторок. Новий транспортний коридор Північ-Південь з’єднує Балтійське, Чорне та Егейське моря. Представник ЄС також повідомила, що південно-східний чорноморський порт Констанца (південний схід) отримав 149 мільйонів євро від ЄС на поліпшення залізничної інфраструктури та 13 мільйонів євро на електрифікацію залізничного сполучення в порту. За словами комісара, Румунія є 6-ю країною в Європейському Союзі за обсягом виділених коштів, після Польщі, Італії, Франції, Німеччини та Чехії.

TAROM – Усі внутрішні та закордонні рейси румунської державної авіакомпанії TAROM здійснюються за розкладом після того, як у вівторок було скасовано кілька рейсів – 30 зі 150 пілотів оголосили про свою недоступність за станом здоров’я. За словами профспілки пілотів авіакомпанії, насправді це був протест проти умов праці та заробітної плати, а також менеджменту, який вважається незадовільним. Наразі керівництво ТАРОМ і представники льотного складу досягли домовленості з питань заробітної плати. Акція пілотів спричинила значні проблеми для пасажирів, які повинні були бути поінформовані заздалегідь, щоб вони могли по-іншому спланувати свої подорожі, каже комісар з питань транспорту Румунії Адіна Велян. Вона попередила, що ситуація не обіцяє нічого доброго в умовах, коли компанія отримує державну допомогу, схвалену Європейською Комісією. Компанія Tarom вибачилася і оголосила, що відшкодує кошти пасажирам, які придбали квитки безпосередньо у компанії і звернулися за відшкодуванням.

НАРКОТИКИ –  Понад 300 000 румунів отримали користь від заходів з профілактики наркоманії, організованих фахівцями Національного агентства з боротьби з наркотиками в першому півріччі на національному рівні, в школах, сім’ях та громадах. Також була надана інформація про наслідки вживання заборонених речовин на заходах з великим скупченням людей або в багатолюдних місцях відпочинку і туристичних курортах. Ці заходи спрямовані на дітей дошкільного віку, школярів, учнів, студентів, вчителів, батьків або опікунів, дітей, які перебувають в інтернатних закладах, а також медичний персонал або колишніх споживачів.

Щеплення і не надто багато

У Румунії впродовж багатьох тижнів кількість заражень коронавірусною інфекцію зменшується. Однак, представники влади стверджують, що восени, найімовірніше, ми будемо свідками четвертої хвилі пандемії, саме тому, – кажуть вони – вакцинація є єдиним способом запобігання цього захворювання. Незважаючи на це, інтерес населення до щеплення нижчий за очікування, а це означає, що на даний момент Румунія має надлишок вакцин проти Covid-19. Отже, Бухарест вимагав припинити в цьому місяці доставку мільйонів доз вакцин. В деяких центрах імунізації діяльність тимчасово буде припинена, а в інших робочий графік скорочений. Уряд також затвердив термінову повстанову, якою уповноважує Міністерство охорони здоров’я укладати від імені румунської держави контракти з іншими країнами на перепродаж вакцин, які не можуть бути використані на національному рівні. Водночас, оскільки у сільських місцевостях кампанія вакцинації значно нижча від очікувань, центральна та місцева влада розглядають можливість організувати акції, спрямовані на просування вакцинації під девізом «Місто вакцинує село». На сьогоднішній день в Румунії вакциновано менше 5 мільйонів людей однією або двома дозами.

Ненавмисне вбивство

Цього тижня румунські судді вирішили помістити двох працівників під домашній арешт – сантехніка та керівника Технічної служби бухарестської лікарні-інституту Віктор Бабеш, обвинувачених у ненавмисному вбивстві. У квітні, три пацієнти мобільного відділення інтерсивної терапії для пацієнтів хворих на Sars-CoV-2, розташованому на подвір’ї цього медичного закладу, втратили життя. Згідно з первинною інформацією, трагедія ймовірно сталася після різкого підвищення тиску в кисневій установці, що призвело до повного блокування вентиляторів, до яких були підключені вісім чоловік. Троє з них померли. Аварія в лікарні імені Віктора Бабеша сталася всього через кілька місяців після двох інших трагедій в медичних установах Румунії. У листопаді минулого року спалахнула пожежа в лікарні швидкої допомоги в П’ятра Нямц (на сході країни), в одному з відділень інтенсивної терапії, призначених для пацієнтів з COVID-19. Інша пожежа сталася в цьому році, в кінці січня, в елітному медичному закладі в Бухаресті «Матей Балш», який знаходився на першій лінії боротьби з пандемією. В обох пожежах загинули люди, і досі ніхто не притягався до відповідальності.

Омбудсмен був відкликаний Парламентом Румунії

У середу румунські парламентарії більшістю голосів відкликали з посади Омбудсмена Ренате Вебер. Партії керівної коаліції стверджують, що Ренате Вебер перевищила свої повноваження та порушила Конституцію. Нинішня парламентська більшість (Націонал-ліберальна партія, партія USR-Plus та Демократичний союз угорців Румунії) дорікає омбудсменці в тому, що вона діяла на користь тих, хто призначив її на цю посаду, тобто опозиційної СДП. Депутат від USR-Plus Андрей Лупу: «Я абсолютно впевнений, що ви компетентна людина, проте останнім часом ви продемонстрували ще одну велику проблему. Ви займали посаду та виконували свої обов’язки егоїстично, у власних інтересах та в інтересах тих, хто призначив вас на цю посаду.» З опозиції Соціал-демократична партія, парламентарії якої відмовилася брати участь у голосуванні, звинувачує лібералів у бажанні призначити свою людину на пост Омбудсмена, який би не оскаржував у Конституційному суді суперечливі термінові постанови уряду. Сенатор СДП Тітус Корлецян заявив: «Ви не хочете, щоб на обман зловмисних НУО нападав Омбудсмен, ви не хочете, щоб ніхто не казав вам, що коли ви приймаєте, як уряд, обмежувальні заходи щодо основних прав і свобод, які не передбачені законом, вони є неконституційними, і як правило, вам не подобаються установи, які вас не слухають». СДП оскаржила відкликання з посади Ренате Вебер у Конституційному суді. З іншого боку, у четвер, останній оголосив як такими, що не відповідають основному закону нещодавні тимчасові призначення Парламентом керівників Громадського радіо і телебачення, запропоновані USR-Plus та, відповідно, НЛП.

Саміт НАТО в Брюсселі

Росія та Китай очолюють список занепокоєнь НАТО, поряд із такими загрозами, як кібератаки, тероризм та зростання тоталітарних режимів. Саміт, що пройшов, у понеділок, у Брюсселі, завершився декларацією, в якій союзники окреслюють червоні лінії безпеки. З точки зору Румунії, президент Клаус Йоханніс був задоволений тим, що Альянс зміцнює свій східний фланг. Водночас, він повторив, що протиракетний щит НАТО, який також розміщений і в Румунії, має виключно оборонний характер: «Ми не маємо наміру нападати на нікого цим щитом, але ми дуже твердо налаштовані захищати наші держави, і саме тому погодилися, на той час, розмістити елементи цього щита і в Румунії». Теж в Брюсселі, лідери НАТО також вирішили розпочати процес розробки нової стратегічної концепції Альянсу. Для Румунії це необхідний крок, оскільки з моменту прийняття в 2010 році чинної стратегічної концепції, середовище безпеки та Альянс зазнали глибоких змін. Не в останнє, глава держави оголосив, що запросив американського президента Джо Байдена до Румунії.

Матчі Євро 2020 проходять також в Румунії

На найбільшому стадіоні у Бухаресті та Румунії, Національ-арена, місткістю у 55.600 місць, з яких влада дозволила заповнити лише чверть через пандемію, пройшли матчі фінального турніру Чемпіонату Європи з футболу 2020, відкладеного на це літо. Минулої неділі Австрія перемогла Північну Македонію з рахунком 3:1 у групі С. Потім, у четвер, Україна перемогла Північну Македонію з рахунком 2:1. У понеділок, 21 червня, Національна арена прийме матч Україна – Австрія, а згодом, 28 червня – матч 1/8 фіналу. Радість румунських уболівальників брати участь в Євро-2020 була затьмарена тим, що їх збірна не бере участь в цьому чемпіонаті.

11 та 12 липня відбудеться саміт Північноатлантичного альянсу в Брюсселі. Саме тому Верховна рада оборони країни (ВРОК) зібралася в Бухаресті, щоб проаналізувати та затвердити цілі Румунії на майбутньому саміті. Саміт – йдеться в прес-релізі Адміністрації Президента – дасть можливість для конкретного вираження союзної єдності та солідарності, відповідно трансатлантичного рішення щодо все більших глобальних загроз. З румунської точки зору зустріч в Брюсселі буде мати особливе значення, з огляду на бажання, щоб проекти з консолідації позиції оборони та стримування на східному фланзі НАТО просувались паралельно із забезпеченням клімату стабільності у східному сусідстві, особливо в Чорноморському регіоні.

Також на зустрічі ВРОК в Бухаресті були схвалені збройні сили, які можуть бути готові для участі в наступному році в місіях та операціях за межами території румунської держави. У порівнянні з 2018 роком вони зросли більш ніж на 11 відсотків. Таким чином, Румунська армія буде присутня у зовнішніх місіях з 2098 військовослужбовцями та цивільними особами, а МВС 932 військовослужбовцями та поліцейськими. Не пов’язана з союзним самітом 11-12 липня, але з величезним впливом на саме існування історичної зони Румунії, тема Рошія Монтане була включена до порядку денного ВРОК. Міністр культури поінформував членів Ради про стан включення культурно-гірничого ландшафту, що в Горах Апусень(Західні Карпати) до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Адміністрація Президента уточнює, що тема Рошія Монтане, як частина національної та загальної культурної спадщини, була постійно під увагою президента Клауса Йоганніса як з культурної, так і з соціальної точок зору. За існуючими правовими рамками уряд має інструменти та інститути для управління всім процесом включення Рошія Монтане до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тому, на основі правових положень, члени ВРОК взяли до відома інформацію, надану міністром культури, і питання буде надалі керуватися урядом.

Нагадаємо, що включення Рошія Монтане до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО йде паралельно з судовим процесом між Румунією та канадською компанією Gabriel Resources, яка хотіла видобувати золото в цьому районі за допомогою ціаніду. Оскільки проект було заблоковано, канадці тепер вимагають відшкодування у понад 4 мільярди доларів. Для багатьох румунів тисячолітні артефакти у цьому районі, добре збережені, унікальні в світі, є ціннішими ніж золото у землі. Йдеться про близько 300 тонн золота, 1600 тонн срібла, а також родовища рідкісних руд.

Символічно, аналітики зазначають, що Захід вже здобув перемогу, коли вирішив організувати саміт НАТО в Польщі, де в розпалі холодної війни, колишній Радянський Союз змусив своїх сателітів бути формально союзниками у так званому Варшавському договорі. Сьогодні з Естонії до Болгарії, колишні комуністичні держави східної та центральної частини континенту є частиною вільного світу, як члени Європейського Союзу і НАТО, але залишається незмінною їхня турбота щодо відродження агресивності і територіального апетиту Москви. 28 держав-членів НАТО об’єднані перед Росію, яка не є обов’язково загрозою, але ні партнером не є, – підкреслив у Варшаві, генеральний секретар НАТО Й.Столтенберг.

Він додав, що принципи, які лежать в основі відносин союзників з Москвою є доповнюючими: сильна оборона і конструктивний діалог. Як складова системи ПРО було прийнято рішення розгорнути в країнах Балтії і Польщі чотири багатонаціональні батальйони і перетворити румунську бригаду на багатонаціональну структуру НАТО. Союзники вирішили передати контроль і координацію від Сполучених Штатів Америки до НАТО протиракетного щита в Девеселу (південь). Румунія, підкреслив Клаус Йоганніс після саміту, зміцнює, таким чином, свої позиції в якості члена НАТО і регіонального актора, який сприяє підтримці безпеки і стабільності в регіоні, якому загрожують численні ризики. Глава румунської держави закликав Альянс надати змістовну допомогу колишнім радянським республікам, котрі прагнуть вступити до ЄС та навіть НАТО: Р. Молдова, Україні та Грузії. Він також попередив, що на південному кордоні НАТО, кризи в Сирії, Іраку та Лівії створюють численні проблеми, і що терористичне угруповання Ісламська держава є серйозною загрозою для міжнародної безпеки.

У кулуарах саміту,до речі, НАТО і Європейський союз офіційно оголосили про співпрацю у таких сферах, як міграція, гібридні загрози і кібербезпека. Так звана Варшавська декларація, прийнята учасниками саміту містить посилання на повітряну і морську безпеку в Чорному морі, у зв’язку з чим будуть прийняті важливі рішення на жовтневій зустрічі міністрів оборони держав-членів. Вони могли б виправити те, що ЗМІ в Бухаресті назвали провалом, тобто пропозицію президента Клауса Йоганніса про створення флотилії НАТО в Чорному морі, яка не викликала ентузіазму в сусідній Болгарії, і не була взята на себе ані західними союзниками. Ідея залишається, як і раніше, актуальною, стверджують аналітики, оскільки український Крим, анексований Росією два роки тому, знаходиться всього в декількох сотнях кілометрів від Румунії, Болгарії або Туреччини.