Tag: санкції

Європейська комісія має обов’язок захищати європейські компанії. Тепер нам доведеться діяти, – заявив президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер, перед оголошенням процесу закону про блокування blocking status, щоб нейтралізувати позатериторіальні американські санкції для європейських компаній, які хочуть інвестувати в Ірані. Мова йде про європейський регламент з 1996 року, створений тоді для протидії ембарго накладеного Кубі і, нарешті, невикористаний, оскільки розбіжність була вирішена на політичному рівні. Тепер вищезгаданий закон виходить на перший план після рішення США вийти з ядерної угоди з Іраном і потребує адаптації до 6 серпня, коли будуть введені в дію перші санкції, нещодавно прийняті Вашингтоном. Так званий закон про блокування дозволяє компаніям та європейським судам не дотримуватись правил санкцій, прийнятих третіми країнами, і передбачає, що жоден вирок, прийнятий іноземними судами на підставі цих правил, не буде застосовуватися в ЄС.

Йдеться про захист міжнародних компаній, де існує європейська причетність перед рішеннями адміністрації США, пояснив європарламентар Юліу Вінклер: «Сполучені Штати залишають багатосторонність. Сполучені Штати перебувають у стані атаки проти Світової організації торгівлі. Вони незадоволені СОТ, вони незадоволені багатосторонніми торговельними угодами, у яких Сполучені Штати були, каже президент Трамп, обмануті партнерами на світовому ринку. Тепер Сполучені Штати відмовляються від ключових багатосторонніх угод, на мій погляд, на Близькому Сході. Отож весь цей напад на багатосторонність, є, до речі, вважають американські аналітики, тактикою самотнього ковбоя, яку застосовує президент Трамп. Багатогранність є ключовим питанням для Європи і Європейського Союзу, як з точки зору торгівлі та економіки, так і міжнародних стратегічних або геополітичних відносин. Подумайте про те, що означала Європа індивідуалізму в минулому столітті. Очевидно, що ми не хочемо повернутися туди, і ми, звичайно, хочемо в Європі, звичайно, з трохи іншим акцентом від канцлера Меркель та президента Макрона, ми хочемо вчитися на глобальному рівні і боротися в всіх умовах та всіма засобами, які ми маємо для підтримки багатосторонності.

Брюссель також вирішив дозволити Європейському інвестиційному банку сприяти європейським інвестиціям в Ірані, Комісія, одночасно, підтримуючи співпрацю з ним. Немає альтернативного рішення для угоди з Іраном, – сказала глава європейської дипломатії Федеріка Могеріні у відповідь на промову свого американського колеги Майка Помпео, який висунув 12 радикальних умов для укладення нової угоди з Тегераном, замість тієї, що була укладена у 2015 році, яка передбачає обмеження іранської ядерної програми в обмін на скасування санкцій. Кожен у Європейському Союзі поділяє думку про те, що ця угода не є досконалою, але ми повинні дотримуватися цієї угоди та продовжувати переговори з Іраном з інших тем, таких як програма балістичних ракет, – заявила пресі канцлер Німеччини Ангела Меркель.

Аналізуючи рішення Європейського Союзу по відношенню до рішення лідера Білого дому Адріан Мітрой, професор міжнародних відносин бухарестської Академії економічних студій, оцінює, що баланс Європи між комерційним інстинктом та геостратегічним інстинктом є дуже складним. Ми вступаємо в дуже цікаву і, мабуть, економічно критичну сферу, сказав професор Мітроі, сфера в якій тиск спрямований на ціну нафтового барелю, з негайним наслідком – незначним уповільненням економіки. У цьому рівнянні не слід забувати про залежність Європи від російського газу та той факт, що Вашингтон виступає проти цих торговельних відносин. Чи може Європейський Союз сподіватися бути одним з сильних полюсів планети поряд з США, Росією та Китаєм?

Професор Адріан Мітрой досить скептичний: Чесно кажучи не думаю, тому що ЄС багато втратив докладаючи зусиль у зовнішній політиці. Європа не виступає багато у зовнішньополітичних іграх. Економіка все ще нестабільна. Американський континент досяг успіху, а Європейський Союз не має загальної скарбниці, і тоді політики трохи відрізняються. Ми чутливі до сильного долара або до більш високих процентних ставок по долару. Той факт, що ми перебуваємо в процесі переформатування ЄС, ми втрачаємо трохи швидкості ».

Але, каже також професор Мітрой, є також великий плюс того факту, що Європа визнає, що є ще багато речей, які нас пов’язують, ніж ті, які нас роз’єднують.

Екс-президент Румунії
Траян Бесеску та 16 інших нинішніх та колишніх лідерів європейських країн
направили новообраному президенту США Доднальду Трампу лист, в якому закликають його та майбутню адміністрацію
надалі непохитно захищати спільні цінності.

«Як ваші
союзники, ми закликаємо американців в новій адміністрації США і Конгресі твердо
стояти на захисті наших спільних цілей і інтересів: миру, свободи і трансатлантичних
відносин», – зазначено в листі.

Як повідомляє
газета Washington Post, європейські лідери закликають Трампа не вірити президенту
Росії. «Путін не хоче великої Америки, – пишуть автори, – але цього бажаємо ми,
ваші союзники.»

Європейські
лідери написали, що вітають обрання Трампа, але якщо він вирішить об’єднати
зусилля з Путіним, можливі серйозні негативні наслідки для Європи і Сполучених
Штатів.Вони вважають, що ідея скорочення або скасування
санкцій проти Росії може поставити під загрозу безпеку і стабільність, яку
європейці й американці створили після Холодної війни.

«Не сумнівайтеся:
Володимир Путін не є ні союзником Америки, ні надійним міжнародним партнером.
Обидва попередні президенти США спробували налагодити взаємодію з російським
лідером в дусі довіри і дружби. Велика помилка: Путін поставився до цих намірів,
як до можливості діяти», – йдеться в листі, в якому учасники посилаються на
дестабілізацію України і незаконну анексію Криму.

Лідери європейських
країн стверджують, що адміністрація Трампа не повинна послаблювати санкції щодо
Росії або мовчки погоджуватися з російською анексією Криму. За їх словами, це
не тільки деморалізує проамериканські сили в Україні, а й економічно дестабілізує
регіон та розв’яже руки екстремістським, антизахідних силам.

Європейські
політики, які поставили свій підпис на цьому листі нагадують, що їх країни
завжди були союзниками США, а не Росія Володимира Путіна.

«Коли
Америка попросила нашої підтримки в минулому, ми прийшли. Ми були поруч з вами
в Іраку. Були поруч в Афганістані. Ми разом ризикували, разом пожертвували
своїми синами і дочками. Ми єдиними фронтом стали на захист трансатлантичної
безпеки. Це зробило нас сильним Альянсом. Коли Сполучені Штати сильні, всі ми
сильні», – зазначається в листі.

Серед підписантів
листа, окрім екс-президента Румунії
Траяна Бесеску та його радника з питань національної безпеки Юліана Фоти налічуються чинний президент Болгарії
Росен Плевнелієв, екс-президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес, екс-президент
Латвії Вайра Віке-Фрейберга, екс-прем’єр і екс-глава МЗС Швеції Карл Більдт, колишній
міністр оборони Польщі Януш Онишкевич, колишній прем’єр-міністр Словаччини Мікулаш
Дзурінда колишній угорський депутат Матіаш Ерші, колишній міністр закордонних
справ Чехії Карел Шварценберг, колишній міністр закордонних справ Польщі Радослав
Сікорський тощо.

У п’ятницю 11 грудня, в Бухаресті відбулося
33-тє засідання Ради
міністрів закордонних справ країн-членів Організації Чорноморського
Економічного Співробітництва (ОЧЕС), що
стало завершальним заходом у рамках головування Румунії, після чого керівництво
організацією на наступні шість місяців перейшло до Росії.

У ході міністерського засідання голови делегацій, а також
представники країн-членів ОЧЕС, її інституцій, спостерігачі, секторальні
діалогові партнери та інші гості виступили із заявами, обговорили поточну
ситуацію та перспективи співробітництва у різних сферах діяльності, а також
обмінялися думками щодо майбутнього організації.

У виступах більшості національних делегацій основна увага
була зосереджена на необхідності практичної реалізації положень Економічного
порядку денного ОЧЕС та реформування організації з урахуванням підготовки до
майбутнього саміту ОЧЕС з нагоди її 25-річчя, наміченого на червень 2017 р.

У своїй вступній промові міністр закордонних справ
Румунії Лазер Коменеску, нагадав девіз румунського головування в ОЧЕС «Будуючи
стабільність, зміцнюємо зв’язки», в рамках якого Бухарест привернув особливу
увагу зміцненню економічної місії організації та зосередженню на пріоритетах,
передбачених в Економічному порядку денному організації та з урахуванням
наявних фінансових ресурсів.

Глава румунської дипломатії підкреслив прогрес,
досягнутий упродовж минулих шести місяців в основних областях галузевого
співробітництва та поділився з учасниками міркуваннями румунської сторони про
необхідність модернізації економічного міждержавного співробітництва в регіоні.

«Наш мандат був зосереджений на поверненні до основної
цілі організації, а саме до сприяння розвитку регіональних економічних
проектів, розширення взаємодії з іншими зовнішніми партнерами ОЧЕС, насамперед
з Європейським Союзом» – сказав глава МЗС Румунії.

У контексті переходу
головування від Румунії до Російської Федерації, делегація України звернулась
до учасників із закликом рішуче засудити триваюче порушення Російською
Федерацією суверенітету і територіальної цілісності України. Надзвичайний і
Повноважний Посол України в Румунії Теофіл Бауер, який очолив українську
делегацію на зустрічі зазначив, що Російська Федерація в якості держави-агресора
не може забезпечити ефективне головування таких організацій. У цьому зв’язку закликано країни-члени ОЧЕС підтвердити свою прихильність Статуту ООН, Гельсінському заключному акту, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, а також дотримуватися в рамках ОЧЕС виконання Резолюції генеральної Асамблеї ООН від 27 березня 2014 р. «Територіальна цілісність України» (68/262).

Проте, російська сторона вважає, що організація повинна
займатися передбаченими в її статутних документах питаннями економічного
розвитку і піддала критиці спроби привнесення до порядку денного ОЧЕС
політичних проблем, включаючи врегулювання територіальних суперечок. Заступник
голови МЗС Росії Василь Нєбєнзя, який очолив російську делегацію на засіданні в
Бухаресті заявив: «Ми наголосили і продовжимо
наголошувати під час російського головування в ОЧЕС на тому, що не треба
втягувати цю економічну організацію в політичні питання і суперечки, які б
відвернули її від своїх основних функцій.»

Однак, в цьому контексті
постає запитання: як можна розвивати економічну співпрацю в умовах
запровадження Москвою жорстких економічних санкцій проти інших членів ОЧЕС,
таких як Україна, Р.Молдова або Туреччина? Глава молдовського
зовнішньополітичного відомства Натілія Герман закликала Москву припинити
економічну війну, що має явний політичний характер, і скасувати санкції, які не
мають під собою абсолютно ніяких економічних підстав: «Санкції, особливо
торговельні, не мають як призвести до розвитку і просування економічного
співробітництва. Принаймні, що стосується моєї країни. Я хочу підкреслити, що
на наш погляд торгові санкції Росії проти Молдови не мають нічого спільного з
торгівлею. Вони були введені щойно після того, як Молдова завершила переговори,
підписала і ратифікувала Договір про асоціацію та про вільну торгівлю між
Молдовою та ЄС. Це було дуже контрпродуктивним рішенням і, повірте мені,
Молдова не зробила нічого, щоб викликати економічні й торговельні санкції з боку
Російської Федерації.»

Звертаючись
до присутніх глава МЗС Румунії Лазер Коменеску наголосив на необхідності
збереження подібного каналу для діалогу, особливо в нинішній складній
геополітичній ситуації. «Я думаю, що всі згодні з тим, що в нинішній дуже
складній обстановці треба створювати умови для діалогу. Гадаю, що Організація Чорноморського Економічного
Співробітництва може стати ідеальною платформою
для діалогу.»

Нагадаємо, що членами ОЧЕС
є 12 країн: Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова,
Росія, Румунія, Сербія, Туреччина та Україна. Організація охоплює територію, що
становить майже 20 мільйонів квадратних кілометрів із населенням, що нараховує
350 мільйонів осіб. На країни-члени ОЧЕС припадає 5% світової торгівлі.

Міністр сільського
господарства Румунії Данієль Константін піддав критиці указ Володимира Путна про знищення санкційних
продуктів і просить інститути
Організації Об’єднаних Націй (ООН) відрегувати на дії президента Росії.

У листі на ім’я
Генерального директора Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН
(ФАО) Жозе Граціано да Сілва, опублікованому на веб-сайті міністерства, Данієль Константін зазначає, що «указ президента Росії про знищення деяких імпортованих
із Заходу харчових продуктів суперечать міжнародним зобов’язанням, які ця
країна взяла на себе у рамках ФАО».

Румунський
міністр нагадує, що ці зобов’язання Росія взала не себе на конференції, яку він очолював, що
відбулася у Румунії в 2014 році. «Враховуючи мою позицію
міністра сільського господарства в країні, яка докладає значних зусиль задля зменшення харчових
відходів, я вважаю за необхідне довести положення відповідного указу до відома всіх
людей, які потерпають від голоду і злиднів. Ми просто зобов’язані боротися
з марнотратством харчових продуктів», – каже Данієль Константін.

Міністр
сільського господарства Румунії звернувся до ФАО, оскільки ця організація проводить
часті зустрічі з представниками Росії і сподівається, що таким чином у цьому
питанні буде знайдене рішення.

«Знищення
продовольства у світі, що бореться з голодом є недоречним і аморальним, а ми
повинні об’єднати свої зусилля, щоб зупинити такі дії. Я готовий допомогти у вирішенні
цієї проблеми», – сказав Данієль Константін.

Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску заявив, що на позачерговому засіданні Ради ЄС наполягав на необхідності посилення санкцій проти Російської Федерації через значне погіршення ситуації в Україні та «чіткі докази» безпосередньої підтримки Росією сепаратистів на сході України.

«Ми бачимо, що обстріл Маріуполя 24 січня є дуже важливим випробуванням для міжнародного співтовариства, в тому числі для ЄС. Цей сигнал є дуже серйозним, оскільки відбувається на тлі докладання зусиль з активізації політичних переговорів щодо пошуку рішення. Це свідчить, з географічної точки зору, про певний намір розширення територій, контрольованих сепаратистами та є підтвердженням того, що обстріли спрямовані проти цивільного населення у відповідному регіоні», – сказав Богдан Ауреску на прес-конференції у приміщенні МЗС.

Крім того, румунський міністр попередив про небезпеку того, що за відсутності рішучих заходів та щирого політичного бажання знайти розв’язку шляхом переговорів, цей конфлікт може поширитися і на інші регіони України.

«На засіданні Ради ЄС я наполягав на необхідності рішучої, чіткої та адекватної відповіді на те, що відбувається в дійсності. Будь-яке зволікання з боку Європейського Союзу може вплинути на довіру до ЄС в цілому», – сказав Богдан Ауреску.

Румунія підтримає зміцнення санкцій проти Росії, заявив міністр закордонних справ Богдан Ауреску, в ході розмови зі своїм угорським колегою, говориться в прес-релізі румунського МЗС.

Такою буде позиція Румунії на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, присвяченій загостренню ситуації в Україні, яка відбудеться у четвер, 29 січня, на тлі зростання підтримки, яку Росія надає сепаратистам в Україні.

Богдан Ауреску сказав своєму угорському колезі Петеру Сійярту, що зустріч міністрів закордонних справ має «генерувати більш ефективні способи підтримки зусиль міжнародного співтовариства у пошуку дипломатичного вирішення кризи в Україні».

“Діалог з Росією потрібен, але міжнародні санкції мають бути збережені доти, доки суверенітет України знаходиться під загрозою”, йдеться в прес-релізі, поширеному новообраним президентом Румунії Клаусом Йоханнісом після європейського саміту в Брюсселі.

На шляху вирішення спільних проблем будь-якого роду, узгодження закордонної політики держав-членів ЄС є суттєвим, вважає Клаус Йоханніс, який заступить на посаду президента 21 грудня.

У цьому контексті новий президент привітав рішення Європейського парламенту, прийняте на цьому тижні, про збільшення обсягу безмитного імпорту фруктів з Р.Молдови в Європейський Союз, стверджуючи, що “ембарго Росії на цілий ряд категорій продовльства з Молдови буде компенсовано за рахунок солідарності європейських громадян”.

Президент Траян Бесеску у четвер перед відльотом до Брюсселя для участі в засіданні Ради Європи, заявив про необхідність запровадження додаткових санкцій проти Росії, враховуючи нинішню ситуацію на сході Україні, що ризикує стати другим Придністровям.

Траян Бесеску: «Ми вважаємо, що ситуація на сході України, точніше в Донбаському басейні рухається убік розвязки на кшталт Придністровя. Очевидно, що Російська Федерація продовжує підтримувати сепаратистів на сході України, те, що, на мій погляд, вимагає підвищення рівня санкцій проти Москви. Дійсно, запроваджені досі санкції почали мати руйнівні наслідки для російської економіки і, я думаю, що мало-помалу, пан Путін втихомирить свої амбіції.»

Глава румунської держави прокоментував і заяву міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що Москва виступає за збереження Донбасу у складі України: «Я бачив вчорашню чи позавчорашню заяву міністра закордонних справ Лаврова стосовно того, що Москва не має наміру перетворити Східну Україну на другий Крим — це дитяча гра. Ніхто не говорить, що Російська Федерація хоче анексувати східні території України, всі кажуть, що Росія хоче створити на сході України друге Придністровя. Кремль нікого вже не зможе обдурити цим типом закордонної політики. Я сподіваюсь почути від російських чиновників, що вони не будуть створювати ще одне Придністровя на сході України, а не – другий Крим, ніхто не запідозрив їх в цьому.»

Траян Бесеску додав, що румунська влада дуже добре задокументовані про події та політичні процеси в Україні і тому він наполягатиме на збільшення рівня санкцій, щоб Москва зрозуміла, що Європейський Союз не відступає від своїх принципів. «В Європі не можна створювати “придністровя”, “калінінгради” щоразу, коли маєш інтереси розширення свого впливу», – сказав президент Румунії.

Коріна Крецу — Комісар ЄС з регіональної політики

Майбутній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер презентував новий склад своєї команди на період 2014-2019 роки. Кандидат Румунії, європарламентарка Коріна Крецу була призначена комісаром з питань регіональної політики. Вона буде розпоряджатися бюджетом в 350 мільярдів євро, що будуть використані для прискорення економічного зростання і створення нових робочих місць, напрями котрі були оголошені пріоритетними в політичній програмі Жана-Клода Юнкера: “Нова комісія має виняткову можливість і обовязок почати новий старт в Європі і почати працювати, щоб вийти зі складної геополітичної ситуації і досягти відновлення економіки ЄС. Ми хочемо побудувати Європейський Союз, здатний створювати нові робочі місця і сприяти економічному зростанню.” Той факт, що представник Румунії відповідає за політику регіонального розвитку є, на думку премєр-міністра Віктора Понти, великим успіхом Бухареста.

Нові санкції проти Росії

Президент Барак Обама заявив, що США приєднуються до більш жорстких санкцій Євросоюзу проти Росії, через її вторгнення до України, які спрямовані проти фінансового, енергетичного та оборонного секторів. Обама сказав, що нові санкції збільшать політичну ізоляцію Росії, а також витрати російської економіки. Нові санкції Євросоюзу, що вступили в силу 12 вересня, обмежать доступ ряду провідних російських нафтових та оборонних компаній до європейських ринків капіталу. У відповідь Москва оголосила, що підготувала другий пакет санкцій щодо західних країн, які запровадили санкції проти неї. Нещодавно премєр-міністр Дмитро Медведєв заявив, що Москва реагуватиме «асиметрично» на нові санкції, не виключаючи можливості заборони польотів західних авіакомпаній у повітряному просторі Росії. Інші контрзаходи стосуються обмеження імпорту з ЄС легкових автомобілів та низки товарів легкої промисловості.

Нові соціальні заходи

Законопроект, що передбачає скорочення на 5% внесків роботодавців до Фонду соціального забезпечення був прийнятий на цьому тижні Палатою депутатів. Міністр фінансів Іоана Петреску запевняє, що в бюджеті є ресурси, необхідні для впровадження положень закону як цього, так і наступного року. У липні глава держави заявив, що він підтримує цю ініціативу, але повернув закон до парламенту, тому що має сумніви щодо гарантій забезпечення фінансової стійкості держбюджету. Теж на цьому тижні парламентарії прийняли закон про податкову амністію для пенсіонерів, матерів і бюджетників, які помилково отримали певні грошові суми. Нові положення стосуються близько 20.000 матерів, 50.000 пенсіонерів та 25.000 державних працівників. Закон набуде чинності 1 січня 2015 року, а гроші будуть повернуті рівними частинами протягом пяти років. Хоча стверджує, що ці соціальні ініціативи влади мають виключно передвиборний характер і спрямовані на прямий підкуп виборців у період президентської кампанії, за відповідні законопроекти проголосувала й опозиція.

Стан румунської економіки

Економічні показники Румунії демонструють, що вона стала одним з лідерів економічного відновлення в ЄС, прогрес досягнутий Бухарестом перевищивши очікування. За даними дослідження динаміки показника країнового ризику для Румунії, проведеного компанією Кофейс, приріст ВВП країни в 2013 році становив 3,5%, а прогноз на поточний рік є позитивним. Найбільший вклад у розвиток національної економіки мали сільське господарство та промисловість, зокрема галузь автомобілебудування, яка реалізувала свою продукцію переважно на експорт. За даними дослідження, зростання реального ВВП Румунії перевищило очікування, зокрема в останньому кварталі, коли сягнуло 5,1%. Основним фактором, який сприяв зростанню економіки торік були експорт (що зріс на 13,5%), зокрема сільськогосподарської продукції і техніки. З іншого боку, в 2013 році сільськогосподарське виробництво Румунії склало 17 мільярдів євро, що становить близько 5% сільськогосподарського виробництва ЄС, пояснюють аналітики Кофейс. Прогноз сільськогосподарського виробництва в 2014 році поки виглядає неоднозначно, але найбільш реалістичний сценарій передбачає, що цього року врожай буде нижчим, ніж в 2013 році. Експорт може зрости за рахунок попиту на нові легкові автомобілі, автомобільна промисловість маючи значний вклад в розвиток румунської економіки. Експерти прогнозують і активніше зростання внутрішнього попиту, завдяки збільшенню витрат населення на побутові товари, які до цих пір були обмежені низьким обсягом кредитування.

Черговий імпічмент президента?

Чинний спікер Сенату Келін Попеску Терічану ініціював третій імпічмент президента Траяна Бесеску. Він направив офіційну пропозицію з цього питання лідерам парламентських фракцій, запропонувавши і графік впровадження процедури відсторонення Траяна Бесеску від посади президента: 23 вересня питання про імпічмент розгляне парламент, а референдум запропоновано провести в один день з першим туром майбутніх президентських виборів, запланованих на 2 листопада. За словами Келіна Попеску Терічану поведінка президента виходить за рамки Конституції і в багатьох випадках, набула форму прямої підтримки певної політичної партії під час передвиборної агітації. Наразі спікеру Сенату не вдалося зібрати необхідну кількість підписів для продовження процедури імпічменту президента.

Після того, як упродовж декількох місяців мав обережну позицію, навіть занадто обережну, вважають деякі спостерігачі щодо Москви, ЄС дає зрозуміти, що його економічні інтереси – величезні у відносинах з Росією — відходять на другий план перед загрозою, яку вона представляє для безпеки континенту. Після того, як попередні санкції проти Росії не мали бажаного результату, ЄС оголосив, що він перейде до нового, третього етапу, санкцій, які, на цей раз, спрямовані на основні галузі економіки, які з величезними сумами підтримують бюджет.

Деталі про нові санкції подає кореспондент Радіо Румунія в Брюсселі Сорін Кроїтореску: “Санкції спрямовані на обмеження доступу російських державних банків на європейський ринок капіталу. Буде введено ембарго на поставки військового обладнання з ЄС, і буде заборонений експорт товарів подвійного призначення, цивільних і військових, і чутливих технологій в Росію. Вони відносяться до декількох конкретних проектів пов’язаних з пошуками нафти на Арктиці, шельфової нафти та видобутку нафти з глибин.”

Метою санкцій, стверджують європейські лідери, є сильно вдарити по економіці Росії, та примусити, таким чином, кремлівського лідера Володимира Путіна змінити свою політику щодо сусідньої України. Загалом, санкції ЄС, результат рішень на високому рівні, не введенні тільки з економічних чи геополітичних причин або через повагу до міжнародного права, Цього вимагає населення європейського співтовариства. Німеччина, яка має тісні економічні зв’язки з Росією, швидше за все, може мати величезні економічні втрати.

Проте, більше половини німців, 52% висловились на користь посилення санкцій проти Москви, незважаючи на те, що багато з них, майже 300 тисяч працюють в галузях, які залежать виключно від комерційних звязків з Росією. У тандемі з ЄС, США оголосили також, що вони перейшли на новий рівень санкцій проти Росії. Президент США Барак Обама заявив, що вони застосовні, як і у випадку ЄС, у фінансовій, енергетичній та оборонній сферах.

Через чотири місяці після вторгнення до Криму, і після трьох місяців підтримки, в тому числі військової, сепаратистів у Східній Україні, Росія, стверджують аналітики зовнішньої політики, здається, тільки тепер починає платити дійсно за її дії. А краплею, що переповнила чашу, стверджують ті ж аналітики, є недавня авіакатастрофа малайського літака на Сході України, в якій загинуло багато західних громадян.