Tag: світ

Після 1945 року Європа була жорстоко розділена, і надії європейців на те, що після закінчення Другої світової війни, коли вони звільняться від фашизму, вони повернуться до нормального життя, були розбиті. Залізна завіса, що розділила Європу на процвітаючий і демократичний Захід та бідний і тиранізований комуністичним режимом Схід, проходила через центр Німеччини та її столицю Берлін. Близько двох десятиліть, до кінця 1960-х – початку 1970-х років, дві європейські країни ненавиділи одна одну, і напруженість досягла точки кипіння, особливо під час ракетної кризи 1962 року. Але якщо в Західній Європі можна було побачити бажання цих народів бути частиною демократичної системи, то в Східній Європі воля народів, окупованих Радянським Союзом і підбурюваних до ненависті до інших європейців, була розтоптана ногами. Антикомуністичні повстання в Польщі та Східній Німеччині в 1953 році, в Угорщині в 1956 році та в Чехословаччині в 1968 році, жорстоко придушені Радянським Союзом, довели, що східні європейці не хотіли бути ворогами західних європейців.

Але з плином часу і зміною поколінь ставлення змінилося. Європейці, як із Заходу, так і зі Сходу, шукали знайти рішення жити в мирі та пропонували нові концепції, такі як розрядка у відносинах на старому континенті. Ці нові менталітети матеріалізувалися у створенні  Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ), форуму для обговорення гострих питань між європейцями. Столиця Фінляндії, як нейтральної країни, була обрана для проведення першої зустрічі форуму в липні 1973 року. Наступна зустріч відбулася у Женеві у вересні 1973 року, а через два роки, у серпні 1975 року, в Гельсінкі було підписано Заключний акт, який від імені Румунії підписав Ніколає Чаушеску. Хоча Акт мав переважно європейське значення, врешті-решт 57 країн, деякі з Північної Америки та Азії, також підписали його.

Дипломат і професор Крістіан Діаконеску, колишній міністр закордонних справ, описав зміни в європейських відносинах: «Починаючи з 1970-х років, однак, два блоки почали процес спроб заспокоїти ситуацію, намагаючись розслабитися. Попередні переговори почалися в 1972 році, і поступово було вирішено, що на Гельсінській конференції 1 серпня 1975 року буде прийнято Заключний акт, що охоплює чотири сфери, підписаний усіма європейськими державами, Канадою та Сполученими Штатами, за винятком Албанії, яка не захотіла брати в ньому участь.»

10 статей Акта також відомі як Декалог Конференції, і вони викладені наступним чином: рівність суверенітетів і повага до прав, що випливають з них; утримання від загрози силою або її застосування; непорушність кордонів; територіальна цілісність держав; мирне врегулювання спорів; невтручання у внутрішні справи; повага до прав людини і основних прав, включаючи свободу думки, совісті, релігії і переконань; рівні права і самовизначення народів; співпраця між державами; взаємна довіра і впевненість у міжнародному праві.

Крістіан Діаконеску підсумував принципи, на яких ґрунтується Декалог: «Гельсінський Заключний акт охоплював чотири сфери. Першою сферою була військово-політична сфера, яка охоплювала очевидну політичну і військову сфери, територіальну цілісність, визначення кордонів, мирне врегулювання спорів і реалізацію заходів з розбудови довіри і безпеки. Друга сфера стосувалася економічного виміру. Третім був гуманітарний вимір, і тут, відповідно до сьогоднішніх проблем, ми говоримо про свободу міграції, возз’єднання сімей, розділених внутрішніми кордонами, культурні обміни, свободу преси. І, нарешті, в останньому розділі йшлося про встановлення регулярності механізмів, дебатів і вивчення виконання. Були й інші зустрічі Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ), такі як наради з безпеки і співробітництва в Європі до 1990 року, в 1977 і 1978 роках у Белграді, в 1980 і 1983 роках у Мадриді, та  в 1986 і 1989 роках у Відні. 1 січня 1995 року Нарада з безпеки й співробітництва в Європі змінила свою назву на Організацію з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) і стала інституціоналізованою багатосторонньою структурою на цих чотирьох рівнях. ОБСЄ, НБСЄ на той час, була єдиною багатосторонньою організацією, яка обговорювала такі питання.»

Після 1990 року, коли хвиля громадянських революцій 1989 року змела комуністичні тиранії у східній половині Європи, нові зміни торкнулися і спадщини Гельсінського Заключного акту. Він залишився чинним, а на його місці новим документом була створена Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Крістіан Діаконеску: «Віденський документ був прийнятий. Цей документ стосувався саме заходів з розбудови довіри та безпеки. Що містив цей документ? Готовність повідомляти один одного про військову діяльність, про різні дії з військово-політичним підтекстом, які могли б породити загрозу. І тоді, щоб не трактувати такий розвиток подій так чи інакше через кордони, було необхідне раннє попередження.»

З 1970-х років європейці знають, як створити на своєму континенті нову архітектуру безпеки. Викликів наступних років не бракувало, а випадки розпаду колишньої Югославії, що був найбільш трагічним, і колишньої Чехословаччини перевірили життєздатність принципів і концепцій спільної безпеки та співпраці. Спадщина Гельсінського Заключного акту призвела до зміцнення переконання, що війна не є рішенням, але сьогодні європейці повинні бути готові до будь-чого.

20 січня відбулася інавгурація нового президента Сполучених Штатів, мабуть найвпливовішої людини на планеті, тому що лідер у Білому домі є також головнокомандувачем Збройних сил США. Дональд Трамп, ймовірно, хоче, щоб його другий і, можливо, останній термін перебування на посаді увійшов в історію американських президентів, які зробили ключовий внесок у регіональну зовнішню політику США. Із заяв Трампа стає зрозуміло, що він хоче підвищити роль США в регіональній політиці двох Америк навіть більше, ніж було передбачено Доктриною Монро 1823 року. З січня 2025 року світ вступив у нову еру геоглобального і геостратегічного розвитку, що призведе до змін в тому числі в Європі і в нашому регіоні. Сьогодні ми спробуємо визначити, які наслідки матиме другий президентський термін Дональда Трампа для євроатлантичної безпеки і чи вдасться йому покласти край війні в Україні.

 

Історик Віктор Боштінару, колишній член комітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту, в інтерв’ю Радіо Румунія зазначив, що ми живемо в світі постійних змін, надзвичайної динаміки не лише внаслідок обрання 47-го президента США Дональда Трампа, а й внаслідок подій останніх чотирьох-п’яти років, які принесли безпрецедентний з часів Другої світової війни рівень непередбачуваності та підвищеного глобального ризику. Постає запитання: чого очікувати від другого президентського терміну Трампа? Віктор Боштінару відповідає: «Слід очікувати спроби Сполучених Штатів Америки розрядити два великих конфлікти, які сьогодні турбують всю планету. Я маю на увазі війну в Україні, навіть якщо тут погляди деяких країн-членів Європейського Союзу дещо або навіть суттєво відрізняються від поглядів Сполучених Штатів та, останнє, але не менш важливе, вплив, який президент Трамп може мати на розвиток подій на Середньому Сході, оскільки конфлікти в Україні та на Середньому Сході відбиваються на трансатлантичних відносинах.»

Заяви лідера Білого дому привернули увагу всього світу, як під час передвиборчої кампанії, так і після виборів, в тому числі під час церемонії його інавгурації. Яким є його бачення безпеки і як новий лідер у Вашингтоні може вплинути на євроатлантичні відносини?, – запитали ми військового аналітика та колишнього голову медія-тресту Збройних сил Румунії, полковника запасу Йона Петреску. «По суті, завдяки телебаченню, ми всі стали свідками справжнього геополітичного шоу. До речі, Дональд Трамп, як відомо, почав свою кар’єру на телебаченні, і він любив свої ток-шоу за їхні напружені, непередбачувані моменти, навіть виганяв деяких своїх молодих гостей-підприємців. Йому подобалося бути і залишатися в центрі американської і, за можливості, міжнародної громадської думки. Цього він домігся, коли склав присягу 47-го президента Сполучених Штатів Америки, апогеєм якої став вечір, коли він підписав низку указів, в яких, з одного боку, скасував рішення колишнього президента Байдена, а з іншого – висунув нові вимоги відповідно до своєї публічно проголошеної політики, включаючи введення надзвичайного стану на кордоні з Мексикою, ще раз наголосивши в цьому контексті, що американська армія, в першу чергу, повинна забезпечувати територіальну цілісність і безпеку кордонів Сполучених Штатів Америки.»

Наш співрозмовник додає, що Дональду Трампу подобається бути переможцем, перебувати в центрі уваги й тримати весь світ у напрузі. «Якщо придивитися уважніше до моменту підписання його перших указів, то можна помітити, що було приділено увагу інформуванню присутніх журналістів про необхідний і майбутній діалог між Трампом і Путіним з метою пошуку взаємоприйнятних рішень для припинення російсько-української війни на території України. Тут застережень дуже багато, і перше з них полягає в тому, що стало зрозуміло, що цей конфлікт неможливо вирішити за 24 години. Але за 24 години, з одного боку, Трамп дав конструктивний меседж, і на нього відповів Путін, Путін, який був більш обережним у своїх висловлюваннях. Він розповів про перипетії, з якими Трамп зіткнувся на шляху до своєї другої перемоги на президентських виборах у США, що, на думку багатьох компетентних спостерігачів за кордоном, свідчить про те, що Путін також у скруті і шукає, можливо, навіть за підтримки Трампа, вихід з цього виснаження Російської Федерації, російських військових, я маю на увазі з російсько-української війни, спровокованої незаконним вторгненням російських військ на територію України.»

В умовах відкритої повномасштабної війни на старому континенті, яка триває вже третій рік, а також численних та різноманітних гібридних дій Росії проти Заходу, ЄС почав активно підвищувати свою оборонну готовність та швидко розвивати оборонну промисловість. Чи повинна Європа ще більше зміцнювати свою оборону в новому безпековому середовищі, в тому числі у світлі заяв президента Дональда Трампа? На це запитання відповідає колишній член комітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту Віктор Боштінару: «Звісно, що так і це треба було робити, так чи інакше, навіть якби Дональд Трамп не був переобраний президентом, тому що війна в Україні висвітлила надзвичайно низький рівень готовності Європейського Союзу, країн-членів Європейського Союзу, на момент початку конфлікту в Україні. А з іншого боку, вона виявила неймовірно низьку промислову спроможність підтримувати військові зусилля, особливо в умовах довготривалої війни, війни на виснаження, якою зрештою виявилася війна проти України. Ці речі – разом з уроками про заміну військової техніки новими поколіннями і новими підходами, починаючи від ролі безпілотників і закінчуючи переосмисленням ролі бронетехніки, переосмисленням ролі важкої артилерії, важливості підводних і надводних безпілотників, всього цього, а також ролі штучного інтелекту у веденні війни, важливості супутникового зв’язку, захист супутників для забезпечення безпеки комунікацій у воєнний час – всі ці елементи показали, що Європа виявилася жахливо непідготовленою. І це доведеться виправити, тому що ризики для безпеки в цій частині світу залишаються, а гарантії від Росії важко прийняти, навіть якби вони були надані, не кажучи вже про нинішню путінську Росію, навряд чи вона буде сприйнята всерйоз будь-яким іншим партнером на цій планеті.»

Віктор Боштінару стверджує, що Європі доведеться більше і краще готуватися до можливого конфлікту з Росією та об’єднувати свої ресурси, адже стара римська приказка «Хочеш миру – готуйся до війни» дедалі демонструє свою актуальність. «Ми нарешті побачили розмови про об’єднання двох великих концепцій щодо літаків 6-го покоління, що є ознакою того, що війна в Україні певним чином зробила європейських лідерів мудрішими. Я неодноразово наголошував на тому, що ми, країни Європейського Союзу, повинні зробити членство в ЄС і засоби, що надаються з бюджету Європейського Союзу, інструментом підтримки зусиль нашого континенту в галузі оборони і безпеки, тому що, врешті-решт, Дональд Туск, прем’єр-міністр Польщі, був правий, коли сказав в Європейському парламенті: якщо Європа хоче вижити, вона повинна озброїтися. Це звучить дуже сильно, якщо згадати те, що ЄС був створений, щоб забезпечити тривалий мир серед його членів, попередити виникнення конфліктів на старому континенті, а також традицію, яка призвела до майже безумовних анти-оборонно-безпекових рефлексів, особливо в західних країнах-членах Європейського Союзу.»

Ми також є свідками зміни парадигми, яку можна інтерпретувати як продовження доктрини Монро. Дональд Трамп має особливе бачення розширення сфер безпекових інтересів США. Але, як каже аналітик Йон Петреску усі заяви Трампа щодо Панами, Канади та Гренландії, ґрунтуються на американських економічних інтересах. Він каже, що указ Трампа про перейменування Мексиканської затоки на Американську це не просто зміна назви, а публічний знак рішучості нового президента дати зрозуміти, що це зона економічних інтересів США. Заяви Трампа щодо Гренландії викликали напруження у відносинах між Європою і США, а Франція обговорила з Данією можливість відправки до Гренландії своїх військ.

Аналізуючи ситуацію довкола цього стратегічно важливого острова військовий аналітик Йон Петреску зазначив: «Сполучені Штати зараз мають там військовий аеродром і дислоковані там війська, тому що Гренландія де-факто охороняється американськими військами – там є авіабаза – але поки що, на рівні інформації, передчасно говорити про те, наскільки великої військової присутності Трамп захоче в Гренландії. Звичайно, прем’єр-міністр Данії заявив, що тільки народ Гренландії вирішуватиме своє майбутнє, але мова йде про 50 000 гренландців, щонайбільше, які будуть прагматичними та, ймовірно, поставлять собі запитання: що нам дає Трамп, чого не дала Данія, яка була державою, що контролювала економічне існування Гренландії. Це питання, на які ми дізнаємося відповідь у найближчому майбутньому, але, цілком ймовірно, Гренландія дійсно трансформується і стане, зі стратегічної точки зору, маяком для Сполучених Штатів Америки, які стежитимуть за проходженням кораблів Російської Федерації через цей район та інших союзних Російській Федерації держав, щоб на північ від Європи і особливо на південь від Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії були виключені військово-морські стратегічні несподіванки.»

Дональд Трамп хоче зблизити два береги Атлантики, звісно метафорично, шляхом розширення американських інтересів у Гренландії, але це може призвести до погіршення стосунків з давніми союзниками США. Ось що каже про це Віктор Боштінару. «Й у випадку Канади, й у випадку Данії йдеться про союзників Сполучених Штатів Америки, країн-членів НАТО, які традиційно мають надзвичайно тісні відносини зі Сполученими Штатами Америки. Зараз навіть заяви про Канаду як 51-й штат федерації Сполучених Штатів Америки або захоплення Гренландії викликає добре контрольовану, але дуже нервову реакцію в Оттаві і Копенгагені. Сполучені Штати Америки також перебувають у ситуації, коли їм потрібні друзі, союзники і довіра. Американське лідерство без престижу і довіри важче нав’язати. Тому я думаю, що заяви це одне, а реальні дії – зовсім інше, і вони будуть набагато обережнішими і стриманішими, звичайно, включаючи економічні механізми співпраці і перетворення Гренландії на платформу для Сполучених Штатів, щоб проєктувати свою силу в більшому масштабі, ніж зараз, але я не бачу, як вони можуть отримати фізичний контроль над Гренландією без значного погіршення відносин, в тому числі з Євросоюзом – подивіться на реакцію ЄС, який заявив, що Гренландія перебуває під захистом договорів Європейського Союзу.»

Президент США Дональд Трамп закликав керівника Росії Володимира Путіна зупинити війну проти України й «укласти угоду», оскільки далі для Росії «буде тільки гірше». Водночас Путін заявив, що не готовий підписувати мирний договір із президентом України Володимиром Зеленським, якого він знову назвав «нелегітимним». Румунський генерал-лейтенант запасу Александру Грумаз стверджує, що Путін не збирається закінчувати війну. «Росія не зацікавлена в мирі в Україні. Росія зацікавлена в діалозі зі Сполученими Штатами, тому що відносини між двома ядерними державами досягли найнижчого рівня. Зараз на мій погляд Путін не збирається укладати мирний договір з Україною, це неможливо. Усе, що може бути досягнуто – це перемир’я, що означає припинення вогню на невизначений період часу, і не більше…»

Тобто замороження війни, чого власне й прагне Путін, він хоче отримати паузу для переозброєння та продовження війни.

 

ЗАКОНОПРОЄКТ – Палата депутатів Румунії ухвалила проєкт закону щодо Угоди про військове співробітництво між Румунією та Республікою Молдова. Згідно з документом, обидві країни підтримуватимуть одна одну в усіх аспектах підготовки та участі в багатонаціональних місіях та операціях під егідою ООН, ОБСЄ, НАТО або ЄС. Депутат Данієль Георге заявив, що адміністрація Кишинева повинна відмовитися від нейтралітету, який тримає її в полоні пострадянського простору, а угода з Румунією є кроком до стандартизації з Північноатлантичним регіоном. Угода про ратифікацію була підписана в той час, коли Республіка Молдова готується взяти участь в операції Європейського Союзу в Боснії та Герцеговині, EUFOR, Алтея, у складі румунського контингенту.

ЄВРОКОМІСІЯ – Голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн сьогодні представила новий склад Колегії європейських комісарів. Кандидат від Румунії на одну з 27 посад, колишній міністр європейських фондів та нинішній депутат Європарламенту Роксана Минзату, була призначена виконавчим віце-президентом Європейської комісії з питань людей, навичок та навчання, а також матиме портфель комісара з питань зайнятості, соціальних прав та освіти. У Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку привітав той факт, що Румунія вперше з моменту вступу до ЄС отримує посаду віце-президента блоку, а також те, що Роксана Минзату координуватиме великий портфель, який управлятиме 235 мільярдами євро – однією п’ятою бюджету ЄС. Обраних Урсулою фон дер Ляєн комісарів заслухають депутати Європарламенту, і якщо вони отримають схвальні висновки, весь європейський законодавчий орган проголосує за всю команду. З огляду на тривалі процедури, нова комісія може розпочати роботу пізніше, ніж планувалося, можливо, в грудні.

ДОПОМОГА ПОСТРАЖДАЛИМ – Уряд Румунії схвалив надання прямої фінансової допомоги постраждалим від повеней на сході країни, в результаті яких загинуло семеро людей та пошкоджено майже 6.500 будинків. Гідрологи кажуть, що небезпека повеней ще не минула і оголосили червоний, помаранчевий та жовтий коди попередження для водотоків, що стосуються повітів, які вже постраждали від сильних дощів і зливових паводків. Люди все ще залишаються на нічліг у спеціальних місцях, організованих місцевою владою, а сили МВС були доповнені працівниками інспекцій з надзвичайних ситуацій інших повітів, які прибули до постраждалих регіонів. Тим часом розпочався розподіл продовольчої та водної допомоги для постраждалих від стихійного лиха, як з державних резервів, так і з приватних ініціатив компаній і приватних осіб, які мобілізувалися і привезли в постраждалі населені пункти предмети першої необхідності, такі як одяг, взуття, ковдри і матраци. Червоний Хрест також відправив туди вантажівки з водою та продуктами харчування.

КОНФЕРЕНЦІЯ – Румунія продовжить підтримувати Республіку Молдова на двосторонньому рівні, на європейському рівні в переговорах про вступ до ЄС, а також у конкретних питаннях, пов’язаних з економічним розвитком, консолідацією інфраструктури і, перш за все, енергетичною безпекою, – заявила у вівторок в Кишиневі міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску. Глава румунської дипломатії була співголовою п’ятої міністерської конференції Платформи партнерства для Республіки Молдова. У цьому зв’язку вона нагадала, що Платформа була створена з метою надання як фінансової, так і секторальної підтримки Республіці Молдова, яка серйозно постраждала від наслідків війни Росії проти України. У цьому контексті було прийнято Спільну декларацію міністрів закордонних справ Румунії, Франції, Німеччини та Республіки Молдова, в якій підтверджується важлива роль цього формату співпраці та спільне зобов’язання підтримувати Республіку Молдова в процесі європейської інтеграції, а також у її зусиллях з розвитку економіки та зміцнення її стійкості. У Кишиневі главу румунської дипломатії разом з іншими міністрами прийняла президентка Республіки Молдова Майя Санду.

СУД – Конституційний суд Румунії відклав на четвер обговорення передачі до Високого касаційного суду та юстиції у зв’язку з «Законом про втікачів». Верховний суд подав подання на початку грудня минулого року, але Конституційний суд кілька разів відкладав його. Закон, ухвалений Палатою депутатів у листопаді 2023 року, передбачає, що остаточно засуджені особи, які не з’являться до поліції протягом семи днів для ув’язнення, вважатимуться втечею та їм загрожує покарання від 6 місяців до 3 років. На думку Верховного суду, цей закон порушує право на справедливий судовий розгляд і право на особисту свободу. Покарання, призначене за втечу, додається до покарання, яке не було відбуте на момент втечі, додає закон. Сорін Опреску, колишній мер столиці, та Аліна Біка, колишній головний прокурор Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму, є в списку засуджених в Румунії, яким вдалося покинути країну, щоб уникнути в’язниці. Італія та Греція є улюбленими країнами для засуджених втікачів.

КЛІМАТИЧНИЙ НЙТРАЛІТЕТ– Румунія має намір досягти кліматичної нейтральності до 2045 року, переносячи попередній дедлайн, встановлений на 2050 рік, згідно з новою версією Національного інтегрованого плану з енергетики та зміни клімату. Бухарест також хоче забезпечити 38% свого валового кінцевого споживання енергії з відновлюваних джерел до 2030 року. Міністерство енергетики оголосило у вівторок у своїй заяві, що опублікувало додаткову політику і заходи, спрямовані на збільшення частки відновлюваних джерел енергії, значне скорочення викидів парникових газів і впровадження інноваційних рішень у всіх секторах економіки. Переглянутий план включає заходи зі скорочення викидів у таких ключових секторах, як енергетика, транспорт, житлово-комунальне господарство та промисловість, і спрямований на впровадження передових технологічних рішень, таких як використання відновлюваного водню та енергоефективність.

ФЕСТИВАЛЬ – 19-й Міжнародний конкурс класичної музики імені Джордже Енеску проходить у Бухаресті до 27 вересня під патронатом Адміністрації президента Румунії. Цього року для участі у престижному музичному заході зареєструвалися рекордні 667 музикантів у віці від 13 до 35 років. Міжнародний конкурс імені Джордже Енеску, започаткований у 1958 році, є однією з найважливіших музичних подій у світі, що пропонує молодим музикантам платформу для міжнародного визнання. З роками конкурс зміцнив позиції Румунії на світовій культурній арені, будучи єдиним конкурсом в країні, що входить до Всесвітньої федерації міжнародних конкурсів класичної музики, і відкрив численні таланти, які стали всесвітньо відомими артистами. Серед співпродюсерів – Румунське товариство радіомовлення.

Через сім місяців після початку
військової агресії в Україні лідер Кремля Володимир Путін у середу оголосив про
часткову мобілізацію резервістів. Міноборони Росії повідомило про призов 300
тисяч резервістів із досвідом військової служби.

Путін також попередив, що Москва
готова використовувати «всі свої засоби оборони», включаючи ядерні, щоб, за
його словами, «захищатися». Це оголошення було зроблено в умовах коли Росія
втрачає позиції на полі бою, а указ про часткову мобілізацію було оголошено
лише через день після того, як сепаратистські чиновники в чотирьох областях
України, частково окупованих російською армією, оголосили проведення референдумів про
приєднання до Росії.

Після того, як очільник Кремля
оголосив про мобілізацію резервістів для боротьби в Україні, в Росії спалахнула
серія протестів. Правозахисна організація в цій країні стверджує, що російська
влада заарештувала сотні людей за те, що вони протестували проти часткової
мобілізації. Найбільше арештів було здійснено в Москві та Санкт-Петербурзі,
проте акції протесту відбулися у понад 30 інших містах.

Відреагувало й міжнародне співтовариство.
Терміново зібравшись у Нью-Йорку, на зустрічі, скликаній у середу, паралельно з
Генеральною асамблеєю ООН, міністри закордонних справ держав-членів ЄС ухвалили
заяву, в якій рішуче засуджують Росію за нещодавню ескалацію конфлікту через
мобілізацію резервістів за наказом президента Путіна. Високий представник ЄС Жозеп
Боррель заявив, що країни-члени розглядають нові санкції проти Росії, які негайно
запрацюють. Цей новий пакет санкцій торкнеться нових секторів російської економіки,
включаючи технології, і включатиме нових осіб, але він ще не доопрацюваний, – сказав
Жозеп Боррель.

Американські чиновники також
засудили наказ про часткову мобілізацію. Глава Білого дому Джо Байден заявив,
що війна в Україні була
розв’язана за рішенням однієї людини, і 141 країна об’єдналася, щоб
однозначно засудити та розкритикувати Володимира Путіна за ядерні загрози. Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг засудив
«небезпечну ядерну риторику» російського президента і додав, що перша
мобілізація Росії після Другої світової війни не є несподіванкою, але це
призведе до ескалації конфлікту в Україні.

Своєю чергою, глава румунської
держави Клаус Йоганніс засудив повідомлення про наступні кроки Росії щодо
продовження ескалації цієї війни. Румунія
знову закликає Росію негайно припинити агресію проти України та повністю
вивести всі свої збройні сили», – заявив Клаус Йоганніс.

З іншого боку, держави-члени ЄС
Латвія, Литва та Естонія, які межують з Росією, не нададуть притулок жодному
громадянину Росії, який захоче покинути країну після оголошення мобілізації
військ, – заявили офіційні особи трьох держав. Також реакція надійшла від Китаю,
який у середу вимагав перемир’я шляхом діалогу в Україні.

Всесвітня організація охорони
здоров’я (ВООЗ) повідомила про безпрецедентний добовий приріст захворюваності
на коронавірус. Станом на 13 вересня в усьому світі кількість інфікованих
збільшилася на 308 тисяч. Найбільш
тривожна статистика зафіксована в Індії, США та Бразилії. За даними ВООЗ, з моменту початку
пандемії в кінці грудня і до тепер офіційна
кількість інфікованих новим коронавірусом
становить близько 29 мільйонів по всьому світу, з них 19 мільйонів одужали, а
918.000 людей померли.

Однак
кількість інфікованих людей не відповідає дійсності! У окремих країнах тестування проводиться тільки у
важких випадках, а в інших, бідних країнах, є дуже обмежені можливості для
виявлення інфікованих людей. Крім того, здається, що почала «друга хвиля» пандемії, якої побоюються в
усьому світі. Цей термін вже офіційно використовується в Австрії, де канцлер
Себастьян Курц закликав населення суворо дотримуватися встановлених заходів і зводити до мінімуму фізичні контакти.

В Ізраїлі рішення про застосування заходів щодо ізоляції населення
було знову прийнято на національному рівні, принаймні, протягом наступних трьох
тижнів. Таким чином, жителям Ізраїлю буде заборонено від 18 вересня відходити
від своїх будинків на відстань понад 500 метрів. Будуть закриті навчальні
заклади, ресторани, торговельні та бізнес-центри, державні установи будуть
працювати з обмеженнями. Продуктові магазини, супермаркети і
аптеки продовжують працювати. Забороняються зібрання більше десятьох людей. При цьому, Аеропорт Бен-Гуріон в Тель-Авіві
залишиться відкритим.

В Англії вступило в силу «правило шести», тобто заборонені зібрання більше шести людей різних сімей. Винятки становлять
школи, робочі місця, весілля або похорони. Нові правила самоізоляції, принаймні
частково, набули чинності в Джакарті, Індонезії, після погіршення епідеоміологічної
ситуації. Занепокоєння викликає також ситуація в Чехії та Франції.

У Румунії влада вважає за необхідне в четвертий раз
продовжити режим надзвичайної ситуації. Незважаючи на всі ці заходи, звіт Міжнародної
Ради з моніторингу
глобальної готовності (GPMB), цитована агентством Reuters, показує, що колективна
нездатність політичних лідерів врахувати попередження і підготуватися до
коронавірусної пандемії перетворила «світ у небезпеці» в «безладний світ».
Рада, скликана Світовим банком та ВООЗ дійшла висновку, що світові лідери
ніколи не були так чітко попереджені заздалегідь про небезпеки руйнівної
пандемії, але не змогли належним чином підготуватися і встановити пріоритети.

Через
понад десять років після виникнення кризи, яка заставила великі економіки світу та Європейський Союз в
цілому, перевірити свою спроможність реагувати та управляти винятковою
ситуацією, відомий американський професор Джефрі Сакс здійснив візит до Бухареста на запрошення представників румунської влади та зробив цікаву рентгенографію
світової економіки.

На його думку, світова економіка переживає сприятливий момент, саме тому причинами нової економічної кризи можуть бути політичні правління держав світу, а не економічні фактори: Якщо
наближається криза, причиною є лише слабка підготовка політичних лідерів, інших підстав для економічної кризи немає. В даний час, ситуація у всіх основних регіонах США, Європи, Китаю,
Індії, є доброю.

Іншими словами, світова економіка виглядає добре, але все залежить від
того, які рішення будуть приймати світові лідери. У Сполучених Штатах Америки стало помітним зростання темпів економіки, однак загальний добробут населення не зріс. Добробут населення падає з року в рік, люди є незадоволеними, а їх очікувана
тривалість життя зменшується, – додав американський професор Джефрі Сакс, відомий своїми критиками на адресу
Президента Дональда Трампа.

На думку американського професора Джефрі
Сакса, економічні кризи виникають через
неправильні політики, і зараз небезпека в цьому сенсі є більш очевидною. З
іншого боку, він ствердив, що наявний позитивний та цікавий порядок денний глобальної
економіки, який включає використання нових технологій, щоб збільшити добробут
населення, покласти край бідності та формувати моделі економічного розвитку на основі відновлювальної енергетики.

За словами Джефрі Сакса, показники валового внутрішнього продукту (ВВП) вже не відображають реальний стан справ в економіці та в суспільстві. ВВП не відображає,
наприклад, забруднення повітря чи якість життя в цілому. Економічне зростання
може бути просто конфісковане кількома людьми або кількома компаніями.
Важливими є життя людей та їх добробут, – стверджує Джефрі Сакс,
який закликає країни співпрацювати і думати на те, яке майбутнє вони бажають. Який світ ми хочемо? Чи ми бажаємо мирний, процвітаючий світ зі сталим розвитком? Світ якого ми хочемо має бути в центрі наших політичних зусиль.

Американський професор Джефрі
Сакс, який вважається одним з провідних
міжнародних експертів в галузі економічного розвитку та скорочення бідності, закликав
Румунію виступати за більш сильний Європейський Союз, щоб вона далі мала відкриту економіку, збільшувала рівень інвестицій, орієнтованих на сталий розвиток: Румунія потребує сильних державних та приватних інвестицій. Необхідно, щоб ці
інвестиції були орієнтовані на сталий розвиток країни. Йде мова про залучення
інвестицій у відновлювані джерела енергії, у розробку та поширення передових
технологій, у розвиток електричних
автомобілів та сталої інфраструктури. Зрозуміло, стабільна податкова політика держави сприятиме цим довгостроковим інвестиціям. У сучасній
ринковій економіці, ключем до довгострокового розвитку є добре підготовлена робоча сила, дуже добрі університети,
добрий зв’язок між роботодавцями та університетами та відкритість до партнерів та іноземних інвесторів, які допомагають створювати міжнародні ринки. Отож,
стосовно регіонального розвитку в Румунії, виникають наступні запитання:
Наскільки підготовлена робоча сила? Якою є інфраструктура? Якими є зв’язки з міжнародними ринками? Чи
відповідні регіони зуміли залучити іноземних інвесторів? Якими мають бути державні політики, щоб бути впевненими,
що всі регіони розвиватимуться?

Бізнес-лідери в Румунії вважають, що споживча модель економічного зростання в Румунії не дуже здорова. Нещодавно оприлюднене дослідження показує, що понад 90%
бізнес-лідерів дотримуються вищезгаданої думки та що 85% румунських компаній вважають,
що нестабільність та непередбачуваність податкової політики призводять
до високих податкових ризиків для інвестиційних
планів – такими є результати проведеного аудиторською компанією Ернст енд Янг (Ernst & Young) в Румунії дослідження.

Міхаєла Матей, координатор дослідницьких програм вищезгаданої компанії пояснює: Головні висновки дослідження стосуються недовіри та занепокоєння з боку бізнес-лідерів
в Румунії до цьогорічного економічного зростання, яке зосереджується на збільшенню
споживання, а також недовіри до стратегії країни. Майже 99% респондентів бажали б, щоб стратегія
країни, зосереджувалась на сталу модель економічного зростання та бажали б, щоб структурні різниці між Румунією та країнами Західної Європи скоротилися.

Під час нещодавнього робочого візиту до Бухареста, експерти Міжнародного валютного фонду, для того щоб
зберегти минулорічні темпи економічного зростання, рекомендували Румунії забезпечити збалансоване
поєднання грошово-кредитної та фіскальної політик та заохочувати інвестиції. Вони наголосили на важливості покращення
системи збору податків та збереження державних витрат в прийнятних рамках. Румунський уряд прогнозує економічне зростання в 2018 році на рівні 6,1% на основі інвестицій, зокрема через підвищення
рівня освоєння коштів від ЄС.

Головні теми порядку
денного ЄС

Влада в Лондоні почала в березні,
через дев’ять місяців після референдуму, який створив поділ у Великобританії, процедуру виходу з ЄС. Після декількох місяців напружених переговорів, Брюссель та Лондон дійшли нарешті згоди у переговорах щодо Брекзиту, що
уможливило перехід до другої фази переговорів. У грудні, Європейська Рада відзначила, що Великобританія домоглася значного
прогресу щодо трьох пунктів: майбутнього статусу британців в ЄС і громадян
країн ЄС у Британії, питання фінансових зобов’язань Великої Британії та
майбутнє кордону з Ірландією й пов’язана з ним доля мирного врегулювання в
Північній Ірландії. Слідують переговори у сфері торговельних відносин між Великобританією
та ЄС,
про які експерти стверджують,
що будуть теж важкими. Імміграція була й в 2017 році
актуальним питанням, хоча
кількість біженців, які штурмували Європу знизилися.
Греція та Італія залишаються під тиском, в той час як деякі країни ЄС в Центральній і
Східній Європи, зокрема Угорщина, далі
виступають проти квоти на перерозподіл біженців, яку запропонувала Єврокомісія. Хоча менш
страждала від тиску біженців, Іспанія пройшла в кінці року бурхливу політично-соціальну атмосферу, через
організування суперечливого референдуму про
незалежність Каталонії. 27 жовтня Каталонський Парламент в односторонньому порядку проголосив за незалежність регіону від Іспанії. Референдум не був визнаний
ЄС. Мадрид запровадив пряме правління в Каталонії, розпустив уряд та
Парламент та призначив дострокові вибори у регіоні, в той час голова уряду Каталонії Карлес Пучдемон,
відсторонений від посади, поїхав до Бельгії. Стосовно зовнішньої політики, ЄС вступив в
нову еру відносин зі Сполученими Штатами Америки, набагато холодніші, після приходу до влади Дональда Трампа, та зберіг дистанцію з Росією, зокрема на тлі економічних
санкцій проти неї, після анексії Криму та початку конфлікту на Сході України. Натомість великий крок вперед вважається укладення торговельної угоди
з Японією, третьою за
величиною економікою
світу.

У Європі праворадикальні партії набувають
популярності

Вибори, які відбулися у 2017 році у
Франції, Німеччині, Нідерландах та Австрії підтвердили той факт, що праворадикальні
партії здобувають популярність. Цього року подібні партії отримали історичні результати,
хоча не були національними перемогами. У Франції, лідер ультраправої партії Національний фронт Марін Ле Пен отримала у першому турі президентських виборів майже
в два рази більше голосів ніж отримав її батько Жан-Марі Ле Пен 15 років тому. Але
у другому турі здобув перемоги проєвропейський кандидат-центрист лідер руху Вперед! Еммануель Макрон, який набрав 66% голосів. У Німеччині після
федеральних виборів, правопопулістська партія Альтернатива для Німеччини вперше
увійшла до Бундестагу, здобувши 12% голосів. Крайня права Партія свободи популіста
Ґерта Вілдерса стала другою політичною силою у Парламенті Нідерландів, після лібералів. Ультраправа Австрійська партія
свободи здобула на парламентських виборах від жовтня 26% голосів. Цей результат
забезпечив представникам партії ввійти до складу уряду, очоленого 31-річним лідером консервативної Австрійської
народної партії Себастіаном Курцом, який став наймолодшим головою
уряду в Європі. Хоча не повністю,
здобутий успіх популістськими, євроскептичними партіями, прискорює політичну перебудову
в ЄС.

Перший рік мандату Президента США
Дональда Трампа

20 січня, республіканський мільярдер Дональд Трамп став
президентом США. Передвиборне гасло Трампа було Америка в першу чергу, але підозри у причетності РФ затінили його
початок мандату. Підтвердження цього
є і його зовнішня політика, яка порушує баланс свого попередника демократа
Барака Обами, після того, як США розрірвали або погрожують розірвати більше
міжнародних угод, серед них Транстихоокеанское
партнерство, підписане з 11
країнами Азіатсько-Тихоокеанського
регіону, в тому числі Японією, а також Паризька угода про зміни клімату та Установчий
акт Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО).
Однак визнання Єрусалиму столицею Ізраїлю було, мабуть, найбільш суперечливим
рішенням нетрадиційного президента. Цей захід був майже одностайно критикований
західноєвропейськими партнерами і викликав хвилю протестів на Близькому Сході.
Крім того, цілий рік Дональд Трамп мав дуже агресивну промову про те, що він
назвав жорстокий режим Пхеньяна через чергові балістичні випробування
Північної Кореї.

Теракти в країнах західного
світу

Сотні людей загинули в результаті терактів, які сталися у
2017 році в західному просторі, зокрема в США та Великобританії, незважаючи на докладені
зусилля міжнародним співтовариством у боротьбі з тероризмом. У травні в
британському місті Манчестер стався
теракт на стадіоні Манчестер Арена, під час
концерту американської співачки Аріани Гранде. Загинули 22 людини,
в тому числі діти, майже 60 осіб отримали поранення. У серпні на головній
туристичній вулиці Барселони стався інший теракт, жертвами якого стали 14
людей та інші 100 отримали поранення, після того як мікроавтобус наїхав на
перехожих на бульварі Рамбла – найбільшій туристичній вулиці міста. Найбільш кривавий
теракт стався у Лас-Вегасі у жовтні на
кантрі-фестивалі, в результаті якого 59 людей загинуло та понад 500 отримали поранення. Нападник, який відкрив стрілянину з автомата з його готельного номеру по відвідувачах фестивалю, був 64-річним місцевим
жителем.

Завершення кар’єр
великих спортсменів

Найбільший спринтер усіх часів, суперзірка
легкої атлетики, спортсмен з незрівнянною харизмою, ямайський Усейн Болт, прізвисько
«Блискавка» пішов з легкої атлетики у серпні після Чемпіонату світу. Він був
дев’ятиразовим олімпійським чемпіоном, десятиразовим чемпіоном світу, власником
діючих світових та олімпійських рекордів на дистанції 100 та 200 метрів та
вважався найшвидшою людиною у світі. У свою чергу, любителі футболу попрощалися
з багатьма легендарними гравцями. Йде мова про Франческо Тотті з Італії, Філіп
Лам з Німеччини, Хабі Алонсо з Іспанії та Кака з Бразилії, які завершили
свої кар’єри гравців.

З початку 2016
року, світова економіка продовжила свою сильно негативну еволюцію, яка була
помітна упродовж всього минулого року та існує висока ймовірність, що погіршення економічної ситуації в Китаї може розширитися, а найближчим часом
світ знову може опинитися на грані економічної кризи. Про це попереджає все
більша кількість експертів, згідно яким наявні схожі риси із подіями, які
мали місце напередодні кризи, що почалася 2007 року та нинішньою ситуацією.
Якщо тоді головною причиною виникнення світової кризи була іпотечна криза в
США, нинішньою причиною може бути економічна криза в Китаї, спровокована теж
проблемами ринку нерухомості.

Більше того, як
тоді, так і сьогодні фондові ринки падають без жодних ознак, що ця тенденція
буде зворотною найближчим часом. Водночас, спостерігається тенденція відтоку значних пакетів акцій. З іншого боку, деякі експерти стверджують, що те, що відбувається
на фондовому ринку можна вважати волатильністю. Фінансовий
консультант Іонел Бленкулеску належить до категорії тих, хто вважає, що є причини для занепокоєння. У інтерв’ю даному Радіо Румунія Іонел Бленкулексу
ствердив, що світовій економіці загрожує нова глобальна фінансова криза:
Вперше за останні десятиліття накопичилося декілька факторів економічного
занепаду. Йде мова про різке падіння ціни на нафту, зниження до історичного
мінімуму ціни на сировину та ситуація, що склалася в Китаї. Отож, всі ці
причини, до яких додається драматична ситуація в Європейському Союзі на тлі
кризи з біженцями та ситуації банків, які не активізували свою діяльність,
призводять до чіткого висновку, що ми опинитися на грані серйозної економічної
кризи.

Європейські
фондові біржі зазнали різкого спаду, зокрема через паніку яка здається, що охопила
фінансові ринки. Втрати співпадають з найгіршим стартом на біржовому ринку,
індекси будучи тими самими як два роки тому. Причинами побоювання інвесторів не
є ясними, однак вони спричиняють шкоди зокрема для банківських акцій. Пояснення
полягає в тому, що через дуже малі або іноді негативні процентні ставки за
депозитами, інвестори обирають безпечніші стратегії інвестування. Глобальна
економіка буде небезпечною в 2016 році, економічне зростання буде майже
непомітним в розвинених країнах, що компенсуватиме наявні слабкості на ринках
країн, які розвиваються, зі інфляцією та надто низькими процентними ставками та
напругою, що може посіяти насіння великої фінансової кризи,
попереджували, ще на початку року фінансові експерти. Чи може Румунія уникнути
нової фінансової кризи?

Думітру Мірон,
професор Академії економічних наук нагадує, що Румунія підключена до світової
економіки та не може бути застрахована від проблем, з якими стикається:
Враховуючи той факт, що торговельний дефіцит Румунії становив 12
мільярдів доларів минулого року,
означає, що ми вже не є такими ізольованими та що всі канали експорту-імпорту
та припливу і відпливу капіталу, репатріація прибутку є елементами зв’язку з
турбулентним середовищем.

Якщо б виникла
нова криза, ми зазнали б ті самі збитки як і минулого разу, комунікаційні
канали є тими самими: іноземний капітал, експорт та паніка. Економіст Драгош
Кабат в інтерв’ю одному фінансовому виданню сказав, що банки вже не будуть
надавати кредити на місцевих ринках, що спричинить зниження рівня ліквідності.
Ефект буде відразу помітний у випадку освоєння коштів від європейських фондів,
тому що вже не буде співфінансування. На експорт впливатиме зниження попиту, а
внутрішній попит знизиться внаслідок виникнення паніки. Нарешті, дефіцит
збільшиться. Вже не будуть дисбаланси як у 2008 році, але ми не є повністю
захищеними, – сказав економічний аналітик.

На папері,
макроекономічна ситуація в Румунії виглядає досить добре – темпи економічного
зростання складають 3%, національна валюта досить стабільна та борг
Міжнародному валютному фонду, який був зроблений в кризовий період 2009 року,
був сплачений – показує проведений аналіз спеціалізованою фірмою у бізнесі та
управлінням кредитами. Але статистики можуть ввести в оман, тому що зазначається
в документі, загальні економічні показники ринку приховують нерівний розвиток
економіки зі сильним наголосом на торгівлю та зі занепадом промислового
сектору, до чого додається зростаюча
поляризація доходів на світовому рівні.

Поки що, Європейська комісія переглянула у бік збільшення зростання економіки Румунії, яка досягне піку в 4,2% цього року, а наступного року становитиме 3,7%. Основним двигуном економічного зростання залишатиметься внутрішній попит, в той час як чистий внесок експорту залишиться в негативній площині. У разі виникнення нової кризи, перші ознаки такі як: зростання безробіття, зниження заробітної плати, скорочення активності, будуть помітні в Румунії у другій половині 2016 року.

Сьогодні розповів вам про іншого українського поета й письменника з Румунії, члена Румунської Спільки Письменників, покійного Михайла Небиляка.

Народився він 17 січня 1949 року в гарному селі Верхня Рівна, що на Мараморощені, селі, що дало українській громаді з Румунії інших сучасних письменників та поетів, серед найважливіших будучи Іван Федько та Павло Романюк. У школі свого рідного села майбутній письменник закінчив семирічку, де вчителем української мови був Іван Федько, автор першої новели українською мовою, опублікованої в Румунії.

У 1967 році закінчив навчання в українському класі ліцею ім. Драгоша Воде у місті Сігету-Мармаціей, і того ж року року поступив на українське відділення Факультету Іноземних мов і літератур, Бухарестського університету. Наступного, 1968 року, дебютував, як поет, на сторінках газети Новий Вік, а 1972 р. вийшла у світ перша його збірка поезій Криниці моїх очей.

Але він залишився в українській літературі з Румунії автором першого роману “Лорана (1975 рік), який був великою несподіванкою для читачів, звісно, у доброму розумінні, оскільки цей роман приніс йому важливу премію з боку Румунської спільки письменників, членом якої він пізніше став. Другий його роман Любов до ближнього вийшов у світ 1978 р. Роман був перекладений і на румунську мову.

“Дехто каже, що Михайло Небиляк зрадив поезію, перейшовши на прозу. Однак він, водночас, служив дуже добре й поезії, і прозі. В поезії чи прозі Небиляк – оригінальний творець, який не йшов протоптаними іншими шляхами, а прокладає в часі та просторі свою вірну стежину, яка йому належатиме. І що ж може бути кращим для письменника – писав про нього у книзі “Слово про побратимів талановитий його колега по перу Степан Ткачук. Тому виходом у світ другої його збірки поезій Неспокій весни, у 1990 році, Михайло Небиляк доказав, що після двох прекрасних прозових творів може повернутися до першого кохання, поезії, виявивши симетричність між поезією і прозою.

Сюжети обох романів пов’язані з Другою світовою війною, однак тема війни присутня і в поетичній творчості Михайла Небиляка. Його поезія, як і всіх поетів, що дебютували збірками на початку восьмого десятиліття – це поезія самопізнання і пізнання світу, намаганням проникнути в глибинну суть існування, явищ і речей, тривожного переживання за всіх і за все.

Завершу розповідь про письменника Михайла Небиляка теж написаними про нього словами Степана Ткачука: Михайло Небиляк зранку до ночі мандрує марамороськими лісами, та своїм чаклунським мисливським ріжком кличе на тайну вечерю лиш ті слова та думки, які знають напамять усі земні та небесні молитви та закохані в ключ-зілля, а з вечора до ранку спалахує на вогнищі пораненого світла і на фоні космічної музики, водно повторюючи: “Мій сум – ще не сон Клеопатри, Мій сон – ще не крок в забуття; Я, зорі програвши у карти, Розгулявсь на бенкеті життя…. Покинув цей світ Михайло Небеляк 18 лютого 2003 року.