Про Румунську службу інформації
Президент Румунії Клаус Йоханніс заявив, що Румунська служба
інформації є поважним та надійним партнером в рамках євроатлантичного інформаційного
співтовариства, додавши, що це робить Румунію постачальником безпеки в регіоні.
На презентації підсумків роботи РСІ за 2015 рік глава держави привітав, між
іншим, внесок секретної служби до боротьби з корупцією та мережами ухильників від
сплати податків і організованої злочинності. РСІ повною мірою, ефективно і
надійно виконала свій обов’язок, – сказав президент. У свою чергу, директор Румунської
служби інформації Едуард Хелльвіг
повідомив що в минулому році близько 350 осіб, підозрюваних у причетності до
терористичної діяльності були вислані або отримали заборону на в’їзд на
територію Румунії. З-поміж найбільш серйозних проблем, з якими стикається установа, він
перелічив: наплив біженців, агресивність Росії, нестабільність в Україні і
непередбачуваність Молдови. За словами Едуарда Хелльвіга одним їз недоліків РСІ
залишається відсутність прозорості. З іншого боку, на цьому тижні секретна служба
оголосила, що розслідує разом із західними партнерами використання передплачених
румунських SIM-карток в районах де діють терористичні організації. Румунська
служба інформації, яка вже давно наполягає на обов’язковій ідентифікації та
реєстрації покупців всіх SIM-карток, повідомила, що з наявної інформації
випливає, що такі SIM-картки використовувалися для обговорення можливих нападів
на транспортну інфраструктуру європейської країни. Після недавніх кривавих терактів
у Брюсселі румунський прем’єр-міністр, технократ Дачіан Чолош сказав, що передплачені
картки операторів мобільного зв’язку Румунії, однієї з небагатьох країн ЄС, де
їх продаж здійснюється без необхідності надання персональних даних покупця,
були використані при підготовці терактів у Європейському Союзі.
П’ять місяців від трагедії в рок-клубі «Колектив»
Родичі, друзі та вцілілі вшанували пам’ять 64 людей, які
загинули п’ять місяців тому під час пожежі в столичному рок-клубі «Колектив». У
цьому контексті на цьому тижні спеціальна слідча комісія оприлюднила доповідь
про організацію аварійно-рятувальних робіт при ліквідації наслідків пожежі та
надання швидкої медичної допомоги в ніч трагедії, з якої випливає ряд
невідповідностей в діях останніх. Однак Департамент Румунії з надзвичайних
ситуацій стверджує, що багато даних у доповіді відповідної слідчої комісії не
відповідають дійсності, а також різним законам, які регулюють національні або
міжнародні процедури в таких випадках. Керівник служби з надзвичайних ситуацій
Раєд Арафат, після зустрічі з представниками слідчої комісії, заявив, що готовий
піти у відставку, якщо цього вимагатиме прем’єр-міністр Дачіан Чолош. У той же
час Трибунал Бухареста змінив запобіжний захід для трьох власників клубу «Колектив»
з домашнього арешту на особисте зобов’язання – підписку про невиїзд.
Ще один комуністичний кат за ґратами
Колишній комендант трудової колонії Періправа (південний
схід Румунії), 87-річний Йон Фічор у середу був засуджений Верховним судом Румунії
до 20 років ув’язнення за злочини проти людяності. Рішення не є остаточним і
може бути оскаржене в апеляційному порядку. Генеральна прокуратура у 2014 році
передала до суду кримінальне провадження з обвинувальним актом проти Йона
Фічора за звинуваченням у тому, що з 1958 по 1963 роки, коли очолював трудову
колонію Періправа, він запровадив репресивний, насильницький, нелюдський і
дискреційний режим поводження з політичними ув’язненими, що призвело до смерті
більше ста осіб. Фічор став другим комуністичним катом, засудженим за злочини
проти людяності. У подібній справі, колишній начальник в’язниці в Римніку
Серат, 88-річний Александру Вішінеску був засуджений так само до 20 років
позбавлення волі за нелюдське ставлення до політв’язнів.
Доповідь «AmCham»
На цьому тижні Американська торгова палата в Румунії
оприлюднила в Бухаресті Доповідь про конкурентоспроможність. У документі відзначено зростання румунської економіки у
рейтингах глобальної конкурентоспроможності, але наголошується й на значному
відставанні від більшості країни ЄС. Серед сфер, які зареєстрували позитивні
зміни за час, що минув від публікації першої доповіді про
конкурентоспроможність в 2011 році налічуються боротьба з корупцією та швидкість
підключення до Інтернету. У документі перелічені й галузі, які вимагають
негайних дій влади, зокрема охорона здоров’я, освіта, інфраструктура, демографічна
політика і витік мізків. Присутній на презентації доповіді, віце-прем’єр Костін Борк
заявив, що такі документи допомагають уряду поліпшити свою роботу.
На Буковині відзначили 75-річчя білокриницької трагедії
У п’ятницю в урочищі Варниця села Біла Криниця Чернівецької області відбувся мітинг-панахида з нагоди вшанування пам’яті розстріляних радянськими військами мирних жителів. 1 квітня 1941 року більше 2000 місцевих румунів повірили в поширені радянськими службами чутки про те, що в цей день буде відкритий кордон та всі бажаючі зможуть безперешкодно перейти його в Румунію. Величезна колона рухалася з церковними хрестами, сподіваючись, що у хрести стріляти не будуть. Їх зустріли, однак, військовики-прикордонники кулеметними чергами. У поминальних заходах взяв участь і міністр з питань зв’язків з румунами у всьому світі Дан Стоєнеску, котрий сказав, що цей трагічний момент залишиться в колективній пам’яті румунів і українців. Він сказав також, що так склалася історія, що по обидві сторони румунсько-українського кордону живуть компактні громади українців в Румунії та румунів в Україні. Дан Стоєнеску зазначив, що обидві країни зобов’язані працювати разом, щоб створити умови хорошого співжиття, в атмосфері поваги і довіри, сприяючи забезпеченню дуже потрібної стабільності в цій частині Європи.
Церемонія вручення премії «Ґопо»
Повнометражна кінострічка «Аферім!», режисера Раду Жуде став
найкращим фільмом цьогорічної Х-ї кінопремії «Ґопо» за заслуги в галузі румунського кінематографу.
Фільм переміг у всіх 12-ох категоріях, в яких був номінований, здобувши «Ґопо» в тому числі в номінаціях «Кращий
фільм», «Кращій режисер» і «Краща чоловіча роль» (Теодор Корбан). Іоана Флора була названа «кращою
актрисою в головній ролі» за гру у фільмі «Вдома у тата» режисера Андрея Кона.
Приз за найкращий акторський дебют дістався Ніколаю Констанітну за роль у
фільмі «Світ мій» режисера Ніколая Константіна Тенасе.