Tag: Секурітатє

  • Невідомі жертви Секурітатє, таємної поліції комуністичної Румунії

    Невідомі жертви Секурітатє, таємної поліції комуністичної Румунії

    Створена Указом №221 від 30 серпня 1948 року під назвою Головне управління народної
    безпеки, за радянським прикладом, таємна
    поліція комуністичного режиму Секурітатє до 19189 року наводила на всіх румунів
    жах. Маючи
    близько 3000 працівників Секрутатє втілила суть репресивної системи
    комуністичної тиранії, ставши втіленням
    зла. Секурататє разом з Червоною армією, партійним апаратом, міліцією, прокуратурою та
    силовими структурами діяла як військова сила, як «наконечник спису» в боротьбі проти ворогів
    народу, тобто проти всіх
    виразників капіталістичної Румунії: політичних, військових, економічних, інтелектуальних і сільських еліт, аж до пересічних людей, які не поділяли цінності комунізму.




    Історик Маріус Опря створив
    Інститут розслідування злочинів комунізму і з 2006 року шукає невідомих жертв Секурітатє.
    За його підрахунками у Румунії було без суду і слідства страчено приблизно 8000
    осіб. До тепер було виявлено лише 37 із них. Маріус Опря розповів про кількох жертв
    комунізму, виявлених за 14 років пошуків. «У районі місцевості Дялу Капсей, в надзвичайно
    гарній місцевості Апусень, на заході Румунії, ми знайшли рештки Ніколая Селаджі.
    Він був одним з останніх вцілілих членів партизанському загону Ніколая Дабіжи, що
    був знищений 2 лютого 1949 року під час однієї з багаточисельних операцій
    органів безпекию. 25 партизанів були оточені, сімом з них вдалося втекли.
    Ніколая Селаджу впіймали серед останніх і розстріляли на місці. Там він і був
    похований, під дорогою, яка з’єднує кілька хатин на Пагорбі Капсей. Як я знайшов
    місце його поховання? Після того, як розстріляли його, силовики змусили його 6-річного
    хлопчика охороняти тіло батька, поки не прийдуть селяни поховати його. Вони не
    втомилися зробити це. Той хлопчик сидів поруч із тілом батька до наступного
    ранку, коли прийшли мешканці села і поховали батька там, під дорогою. Коли я
    заснував інститут, той хлопчик, який давно хотів перепоховати батька, подзвонив
    нам. Ось так я знайшов решти Ніколая Селаджі. Через майже 70 років цей чоловік
    нарешті зміг поховати свого батька на кладовищі.»




    Кожна
    історія позасудової (сумарної) страти приховує зруйновану долю і розкриває
    трагедію, яку пережили близькі люди. Історик Маріус Опря розповів про іншу
    жахливу історію, точніше про долю Андрея Мештера. «Андрей Мештер
    представляв сільську еліту, був кожухарем у Сельчуі, у повіті Алба, що на
    заході Румунії. Він був весільним батьком понад 40 сімей в долині річки Арієш і
    був дуже шанованою людиною. Але у нього була одна велика проблема: агітував
    проти колективізації. У результаті цього напередодні ярмарку на Покрову його
    забрали з дому, розстріляли та виставили на вході в ярмарок з картонкою на шиї із
    написом: «Хто робитиме як він, того чекає така сама доля». Єдиною провиною
    цього чоловіка було те, що він виступав проти політики колективізації. Після
    того, як його застрелили, дружині вдалося викупити його тіло у міліціонерів, котрі
    його охороняли. Вона поховала його на задньому подвір’ї і поклала на могилу
    хрест, зроблений ним за життя. Люди, які приходили на ярмарок, бачити тіло вбитого.
    Андрей Мештер став єдиним похованим по-християнськи і усіх сумарно страчених,
    залишки тіл яких мені вдалося знайти.»

    Публічне вивішування
    трупів розстріляних мало одну мету: налякати людей. Дійсно, страх був основною
    опорою режиму, – каже історик Маріус Опря. «Петру Анкуліна та Георге Урдеряну
    були партизанами, як Селаджя. Вони входили до партизанського загону полковника Уце і були страчені в 1949 році. Тоді
    було розстріляно четверо партизанів, але я знайшов місце поховання лише двох,
    інші двоє були поховані десь в іншому місці і ми досі не знайшли де саме. Я
    сподіваюся, що ми їх таки знайдемо. Двох ми знайшли відносно швидко, на окраїні
    кладовища. Вони були закопані один над іншим у дещо незвичному положенні, з
    віддаленими від тіла руками. Потім ми з’ясували і чому, а також з’ясували, чому
    були проколоті кістки передпліччя. Усі чотири після розстрілу працівниками
    Секурітатє були розп’яті в парку перед меріею Терегови Караш-Северінського
    повіту, що на південному заході Румунії, де вони провисіли 27 днів. Усі жителі навколишніх
    сіл були змушені дивитися на це. На груди їм причепили листівку з написом «бандит».
    Петру Анкулія мав прив’язані дротом і ланцюгом ноги, він був взути був взутий у
    гумові постоли, не шкіряні. Це були прості селяни, які пішли в гори, щоб
    захистити свою сутність, свою віру та свою землю.»

    Перше, що Маріус
    Опря та його команда роблять, коли виявляють рештки жертв – це християнське
    богослужіння як останній акт репарації для тих людей, які продемонстрували свою
    незламність, коли все навкруги розвалювалось.

  • 21 вересня 2019 року

    ВИБОРИ – Ще двоє кандидатів у президенти сьогодні
    подали документи до Центрального виборчого бюро Румунії, зокрема голова
    Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Хунор та незалежний кандидат Мірча
    Діакону, якого підтримують Альянс лібералів і демократів та партія «Про
    Румунія». Учора до ЦВБ документи для реєстрації подали чинний президент Клаус
    Йоханніс, якого підтримує найбільша опозиційна Націонал-ліберальна партія, та
    лідер Союзу «Рятуйте Румунію» Дан Барна, який покладається на підтримку Альянсу
    СРР-ПЛЮС. У четвер документи до Центрального виборчого бюро для реєстрації
    кандидатом на виборах президента подали прем’єр-міністр та лідер керівної СДП
    Віоріка Денчіле та представник опозиційної партії «Народний Рух» Теодор
    Палеологу. Виборча кампанія з виборів президента розпочнеться 12 жовтня і
    триватиме 30 днів. Оглядачі кажуть, що нинішній передвиборчий період
    характеризується більшою кількістю кандидатів порівняно з попередніми виборами.
    Водночас, з графічної точки зору, кандидати ставлять наголос на зображенні, а
    не гаслі як до тепер. Перший тур президентських виборів відбудеться 10 листопада, а другий – 24 листопада.

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле у неділю
    відбуде з тижневим робочим візитом до Сполучених Штатів Америки. Прем’єрку супроводжуватимуть міністр оборони Габрієль
    Леш та міністр фінансів Єуджен Теодоровіч. Глава уряду у суботу повідомила, що
    зустрінеться з віце-президентом США Майком Пенсом та візьме участь у
    конференції з питань боротьби з тероризмом. Віоріка Денчіле також заявила, що під час візиту буде
    підписаний меморандум про співпрацю в сфері енергетики та документ про
    співпрацю зі Світовим банком у галузі охорони здоров’я. Програма візиту також
    передбачає зустріч з американськими бізнесменами, яким буде представлено
    переваги інвестицій в Румунію. У той же час прем’єр-міністр заявила, що має
    намір зустрітися з представниками румунських громад у США.






    СЕКУРІТАТЄ – Траян Бесеску, колишній президент
    Румунії з 2004 по 2014 роки, співпрацював з таємною поліцією комуністичного періоду Секурітатє,
    – постановив у п’ятницю Апеляційний суд Бухареста. Рішення не є остаточним, а
    Траян Бесеску, який у травні був обраний депутатом Європарламенту від партії
    «Народний рух», вже оголосив, що оскаржить його у Верховному суді. Згідно з Національною
    радою з питань дослідження архівів Секурітатє (CNSAS), у 1975 році, на той час офіцер
    цивільного флоту, колишній президент написав дві інформаційні записки під кодовим
    іменем «Петров». В результаті однієї з них Секурітатє відхилила кандидатуру
    одного з моряків до складу екіпажу румунського судна, що прямувало за кордон. Нагадаємо,
    що на початку 2000-их років колишній президент отримав від Національної ради з
    питань дослідження архівів Секурітатє довідку про неспівпрацю з таємною
    поліцією під час комуністичного режиму.




    ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ – По всій Румунії сьогодні день
    національного прибирання. Минуло дев’ять років, як організація «Зробимо це,
    Румуніє!» об’єднує десятки тисяч добровольців на щорічну акцію зі збирання сміття.
    Ініціатива є складовою більш широкої акції, в якій беруть участь більше ста країн
    світу. Теж сьогодні розпочалася добровільна акція з очищення пляжів та річок
    Румунії. За словами організатора: асоціації «Дії заради майбутнього», серед іншого,
    за допомогою спеціальної установки, керованої двома човнами буде зібрано сміття
    з поверхні води, на узбережжі Чорного моря, а в понеділок за підтримки команди
    водолазів збиратимуть сміття з дна моря. У жовтні відбудуться акції з очищення
    берегів і вод Дунаю. Щороку один румун викидає приблизно 254 кг несортованого
    сміття, з якого переробляється менше 10%. На рівні ЄС у середньому переробляється
    28% відходів. Якщо з наступного року Румунія не перероблятиме 50% побутових
    відходів, буде змушена платити штрафні санкції у розмірі до 200 тис. євро в
    день і може бути позбавлена безвітплатних коштів з фондів ЄС з охорони
    довкілля.




    БУХАРЕСТ – Бухарест відзначає 560 років з першої
    документальної згадки. З цього приводу Мерія столиці організує протягом
    вихідних безліч культурних заходів: майстер-класи, вуличні акції, театральні
    вистави, вуличні фуд-корти, концерти та вже традиційний міжнародний конкурс
    3D-відеомепінгу «iMapp Бухарест», що відбудеться вже ушосте. У суботу вісім
    команд представлять свої барвисті, звукові та світлові шоу на фасаді Палацу
    парламенту, другої за величиною адміністративної будівлі у світі після
    Пентагону. Перед змаганням відомі музиканти Шиллер та Вальдек, виступлять з
    концертами на сцені на площі Конституції у центрі столиці. З іншого боку у
    суботу в Бухаресті на озері Морій відбулося унікальне водно-повітряне шоу, єдиний
    в Румунії фестиваль, що поєднує повітряну та водну акробатику.




    ФЕСТИВАЛЬ – До закінчення Міжнародного фестивалю класичної
    музики ім. Джордже Енеску залишилось 2 дні. У суботу в програмі фестивалю: концерт
    Бухарестського симфонічного оркестру під керівництвом Ніколая Молдовяну. Теж сьогодні
    піаніст Франсуа-Фредерік Гай, який здобув міжнародну репутацію, особливо як
    винятковий виконавець німецької романтики, виступає на сцені залу Аудиторіум
    Національного художнього музею. Програму дня доповнює виступ на Сцені Румунського
    Атенеуму Камерного оркестру Малера, що складається з музикантів з 20 країн,
    разом з піаністкою Міцуко Учидою у подвійній іпостасі диригента та соліста. А
    на сцені зали Палацу виступить нідерладський Королівський оркестр Консертгебау,
    один з найкращих у світі. У цьому році програмою Міжнародного фестивалю імені
    Джордже Енеску передбачено проведення 84 концертів за участі понад 2500
    найвідоміших музикантів світу. Радіо Румунія виступає співпродюсером фестивалю.



  • 20 вересня 2019 року

    ВИБОРИ – У неділю, 22 вересня Центральне виборче бюро завершить реєстрацію кандидатів у президенти Румунії. Сьогодні до ЦВБ документи для реєстрації подали чинний президент Клаус Йоханніс, якого підтримує найбільша опозиційна Націонал-ліберальна партія, та лідер Союзу «Рятуйте Румунію» Дан Барна, який покладається на підтримку Альянсу СРР-ПЛЮС. У четвер документи до Центрального виборчого бюро для реєстрації кандидатом на виборах президента подали прем’єр-міністр та лідер керівної СДП Віоріка Денчіле та представник опозиційної партії «Народний Рух» Теодор Палеологу. Перший тур президентських виборів відбудеться 10 листопада, а другий – 24 листопада.

    ЗАБРУДНЕННЯ – Екологічні та правозахисні організації Румунії сьогодні розпочали тиждень протестів проти відсутності ефективних заходів боротьби зі зміною клімату. Сьогодні в Бухаресті відбувся марш протесту від одного з центральних парків міста до Міністерства навколишнього середовища, з метою привернути увагу влади до наслідків зміни клімату на національному рівні, а також до необхідності вжиття заходів у найбільш забруднюючих галузях промисловості. Акція є частиною глобального протесту проти забруднення, кульмінаційною подією якого буде гігантське зібрання у Нью-Йорку, за три дні до саміту ООН з екологічних питань. Недавнє дослідження французьких вчених показує, що глобальне потепління відбувається набагато швидше, ніж вважалося раніше.

    ФЕСТИВАЛЬ – Останні три дні Міжнародного фестивалю імені Джордже Енеску будуть багатими на події. Сьогодні у програмі фестивалю: концерт Тімішоарського філармонічного оркестру «Банатул» у концертній залі Радіо Румунія. Потім на сцені румунського Атенуму французький вокально-інструментальний ансамбль «Ліричні дарування» під керівництвом Крістофа Руссета виконає оперу Фрідріха Генделя «Юлій Цезар в Єгипті». У ролі Клеопатри виступає канадська сопрано Каріна Говін. Теж сьогодні любителі класичної музики мають змогу побачити оперу Арсенала Шенберга «Мойсей та Аарон» у виконанні філармонічного оркестру ім. Джордже Енеску. У цьому році програмою Міжнародного фестивалю імені Джордже Енеску передбачено проведення 84 концертів за участі понад 2500 найвідоміших музикантів світу. Радіо Румунія виступає співпродюсером фестивалю.

    СЕКУРІТАТЄ – Колишній президент Румунії Траян Басеску співпрацював з комуністичною таємною поліцією. Відповідну ухвалу у п’ятницю прийняв Апеляційний суд Бухареста. Судова справа була порушена за клопотанням Національної ради з питань дослідження архівів Секурітатє про оголошення екс-президента таємним співпрацівником Секурітає Траян Басеску заявив, що оскаржить рішення Апеляційного суду. За словами його адвоката, у той час, коли він нібито давав інформаційні замітки, на які посилається Національна рада з питань дослідження архівів Секрутатє, будучи студентом Морського інституту колишній глава держави був військовим і був зобов’язаний беззастережно виконувати накази. Нагадаємо, що на початку 2000-их років колишній президент отримав від Національної ради з питань дослідження архівів Секурітатє довідку про неспівпрацю з таємною поліцією під час комуністичного режиму.

    ШАХРАЙСТВО – Колишній головний антикорупціонер Румунії Лаура Кодруца Кьовеші у четвер заручилася достатньою кількістю голосів послів держав-членів ЄС, необхідною для її обрання Головним прокурором ЄС, – повідомляє EUObserver. А публікація USNews зазначає, що вона стане першим прокурором ЄС по боротьбі з шахрайством, а більшість держав-членів підтримали її кандидатуру, незважаючи на опозицію румунського уряду. Цей факт розцінюється її прихильниками як важливий крок у боротьбі з поширенням авторитаризму у багатьох центрально- та східноєвропейських країнах, – зазначає Financial Times, тоді як Courrier International пише, що непідкупна румунка бере штурмом європейське шахрайство. Європейська прокуратура буде створена в наступному році з метою боротьби з корупцією, шахрайством з ПДВ та іншими правопорушеннями, які негативно впливають на бюджет ЄС, – зазначає Reuters.

    БУХАРЕСТ – Сьогодні виповнюється 560 років з першої документальної згадки про столицю Румунії – Бухарест. З цього приводу Генеральна мерія організує протягом вихідних безліч культурних заходів: майстер-класи, вуличні акції, театральні вистави, вуличні фуд-корти, концерти та вже традиційний міжнародний конкурс 3D-відеомепінгу «iMapp Бухарест», що відбудеться вже ушосте. У суботу вісім команд представлять свої барвисті, звукові та світлові шоу на фасаді Палацу парламенту, другої за величиною адміністративної будівлі у світі після Пентагону. Перед змаганням відомі музиканти Шиллер та Вальдек, виступлять з концертами на сцені на площі Конституції у центрі столиці.

  • «Aktionsgruppe Banat»

    «Aktionsgruppe Banat»

    «Aktionsgruppe Banat» або «Група дій Банат» – була як літературним, так і опозиційним рухом групи румунських письменників німецького
    походження до політики комуністичного режиму. Вона була створена у 1972
    році як літературний гурток
    ліцею міста Синніколау Маре, з дев’ятьма засновниками, на тлі ідеологічної «відлиги», оголошеної
    в середині 1960-х рр.


    У квітні 1972 року в німецькомовній газеті Neue Banater Zeitung в Тімішоарі, була опублікована стаття, що містила думки молодих письменників про літературу та соціальну дійсність, про
    стан молоді в цілому. Назву група отримала з урахуванням поставленої перед собою мети: бути групою дій молодих письменників. Незабаром «Aktionsgruppe Banat» стала неконформістською культурною групою, що виступала з соціальною та політичною критикою
    проти режиму Чаушеску.





    Корнеліу Пінтілеску, історик
    Інституту історії ім. Джордже Баріціу міста Клуж-Напока стверджує, що група
    була впливовою з самого початку. Як будь-який інтелігент в умовах комуністичного
    режиму, коли цензура була потужною і члени «Групи дій Банат» опинилися перед дилемою публікації своїх
    текстів. Корнеліу Пінтілеску каже, що як і в інших випадках молоді німецькі
    письменники вдалися до гумору. Крім того, на початковому етапі, групу було
    важко покарати, тому що її члени стверджували, що сповідують марксистську
    ідеологію. «Група діяла в Тімішоарі, звідки поширилася в інші міста Банату
    (західної Румунії) з 1972 по 1975 роки, але значно вплинула на інших
    письменників і після цього періоду, в тому числі на роботи таких авторів, як
    Герта Мюллер. Навіть якщо не входила до складу «Aktionsgruppe
    Banat» Герта Мюллер та інші письменники
    сформувалися під її впливом. Цей гурток був відтворений пізніше в інших формах.
    Специфічною особливістю цієї групи є те, що вона декларує свою ідеологічну приналежність до західного
    марксизму та імітує культурний дух протестних рухів у західних вищих навчальних
    закладах 1968 року. Чим відзначився з літературної
    точки зору цей гурток? Низкою статей, що містять завуальовану критику, особливо
    з допомогою гри слів, на адресу реалій Румунії 1970-1980 років. Вони критикували
    режим з марксистських позицій, чим дещо спантеличили Секурітатє і стали справжнім
    викликом для цієї служби безпеки. Ці письменники, незважаючи не те, що за багатьма
    з них уважно стежили, їх затримували та допитували, опублікували багато статей,
    тобто вони були присутні. Видавництво «Критеріон», наприклад, опублікувало безліч їх творів, те що показує їх двозначність у відносинах з владою. Іншим цікавим
    аспектом був їх зв’язок марксистськими рухами у ФРН та Австрії. У 1970 році
    вони опублікували свої твори в численних журналах лівого спрямування на Заході.»








    «Група дій Банат» багато
    експериментувала, друкуючи як індивідуальні, так і колективні статті. Але
    репресивні органи змінюють своє ставлення до неї відповідно до ситуації.
    Корнеліу Пінтілеску. ««Група дій Банат» є особливим випадком, але я кажу, що це є гарним
    прикладом, який добре ілюструє загальну політику комуністичного режиму і Секурітатє
    в 1970-1980 роках по відношенню до інтелігенції. Цей приклад добре фіксує зміну
    методів, техніки та політики Секурітатє в різні періоди. У 1971 році Вільям
    Тоток був заарештований та допитаний Секрутітає за відправлення листа на Радіо «Вільна
    Європа». Але врешті-решт він був звільнений, тому що Секурітатє не знайшла в
    його діях нічого небезпечного і запропонувала реабілітацію автора шляхом участі у зібраннях Союзу комуністичної молоді. Для порівняння, у 80-х роках, в інших справах,
    схожих з «Aktionsgruppe
    Banat» були кримінальні
    провадження та засудження до позбавлення
    волі. Інакше кажучи, ми маємо справу з поступовим переходом від приборкання культурної
    опозиції до використання більш жорстоких, більш репресивних методів. Цей
    випадок є прикладовим і з точки зору політики Секрутатє щодо інтелектуальної
    еліти німецької меншини в епоху Чаушеску, оскільки вловлює специфіку німецької
    меншини: міцні зв’язки з ФРН, німецькомовним простором Заходу.»




    Для розшифровки гумору та інтерпретації
    статей, що представляли соціальну реальність, Секурітатє використовувала
    літературознавців. Таким чином, багато істориків вважають, що репресивний
    апарат спеціалізувався і на літературних тлумаченнях, тоді як інші історики
    говорили про народження «поліцейської естетики». Гумор було важко перетворити на
    політичну провину, а Секрітатє це
    зрозуміла. У відносинах з письменником Вільямом Тотоком служба безпеки намагалася схилити його до співпраці. Корнеліу
    Пінтілеску. «Джерело «Томас», тобто Вільям Тоток, пережив всі три іпостасі
    відносин, які людина могла мати з Секурітатє. За ним стежили, проти нього
    порушили провадження і він був джерелом інформації одночасно. Його
    переслідування починається в 1971 році, коли Секурітає дізналася, що листи, надіслані
    на Радіо «Вільна Європа» наприкінці 1960-х років з міста Синніколау Mare, були написані
    Тотоком. Його розкрили випадково, мама Токока написала про це в листі,
    адресованому іншій людині. Тоток був затриманий та допитаний. І хоча справа була
    солідною Секурітатє вирішила не передавати її до суду. У середині 70-х років,
    коли Тоток брав активну участь у засіданнях «Aktionsgruppe
    Banat». Секурітатє спробувала переконати його співробітничати, Тоток погодився давати інформацію, але повідомив про це
    своїх колег.»


    «Aktionsgruppe Banat» так само як інші опозиційні рухи врешті решт була заборонена.
    Багато істориків мінімізують її
    діяльність, але дії цих письменників слід розглядати виключно в контексті репресивної логіки злочинного режиму.