Tag: Сербія

Румунія
найближчим часом розгорне піхотну роту,
номіновану як частину стратегічного
резерву для операції НАТО в Косово, -
повідомило Міністерство оборони Румунії.
Це рішення було прийнято після того, як
Північноатлантична рада НАТО надала
свій дозвіл на
виділення додаткових сил для врегулювання
поточної ситуації на Західних Балканах.
Як член НАТО і Європейського союзу,
Бухарест взяв на себе зобов’язання
робити внесок силами та військовими
засобами в зусилля з підтримки стабільного
середовища безпеки в Балканському
регіоні, історично визнаного
як «порохова бочка Європи».

Разом
з Іспанією, Грецією, Кіпром і Словаччиною,
Румунія є однією з п’яти країн-членів
Європейського Союзу, які не визнають
Косово, а
її війська перебувають там за міжнародним
мандатом для збереження крихкого миру
між громадами. На даний момент Румунія
має близько 330 військовослужбовців,
розгорнутих на Західних Балканах, з
яких
близько 250 в Боснії і Герцеговині і
близько 80 в Косово.
Напруженість у Косово
знову зросла після того, як наприкінці
минулого місяця воєнізована банда з
кількох десятків людей вбила косовського
албанського поліцейського і поранила
ще одного поблизу села Банка на півночі
краю.

Троє
членів цього воєнізованого
командування,
всі косовські серби, згодом були вбиті
під час операції, розпочатої спецпідрозділами
косовської поліції. Розміщення сербських
військ на кордоні з Косово нагадує
поведінку Росії щодо України перед її
вторгненням, – заявила міністр
закордонних справ Косово
Доніка Гервалла-Шварц. За її словами,
за останні роки не було такої
концентрації військ, а
зброя, яку вони там мають, танки,
викликають у нас погане передчуття,
тому що ми не знаємо, як відреагує
міжнародне співтовариство.
Гервалла-Шварц закликала ЄС вжити
заходів проти Сербії, наприклад,
заморозити її статус кандидата
на вступ.

Ще
минулого тижня Сполучені Штати оголосили,
що вони спостерігають за тривожним
нарощуванням військової активності
Сербії вздовж кордону з Косово, що
викликає занепокоєння. Також минулого
тижня президент Сербії Александар Вучич
заявив, що не планує віддавати наказ
своїм військам перетинати кордон
колишньої сербської провінції, з
мажоритарним албанським населенням,
яка
проголосила незалежність від Белграда
у 2008 році. За словами Вучича, ескалація
конфлікту зашкодила б прагненню Сербії
приєднатися до Європейського Союзу.
Пізніше командувач сербською армією
генерал Мілан Мойсилович заявив, що
віддав наказ про відведення близько
половини з більш ніж 8 000 військовослужбовців,
дислокованих на кордоні.

Візит президента Сербії до Бухареста

Румунія має чудові відносини з Сербією і вони
будуть ще кращими, – заявив президент Клаус Йоханніс у Бухаресті після зустрічі
зі своїм сербським колегою Александром Вучичем. Глави держав обговорили
двосторонні відносини та заходи, необхідні для стимулювання постійно зростаючих
економічних відносин. Об’єднання енергетичних і транспортних мереж є іншим
важливим питанням, – сказав глава румунської держави, додавши, що це полегшує товарообмін
між двома країнами. Клаус Йоханніс зазначив, що румуни в Сербії та серби в
Румунії грають дуже важливу роль в посиленні містка між двома країнами. Президенти
обговорили й європейські прагнення Сербії, а також те, як Румунія зможе
підтримати свого сусіда на європейському шляху. Глава румунської держави вважає,
що не можна говорити про прогрес в цьому напрямку без знайдення рішення в
справі Косова. Клаус Йоханніс: «Рішення не може бути нав’язане ззовні, але воно
може бути знайдене відповідними сторонами. Незалежно від того яке рішення буде
знайдене, воно повинно бути правильним і взаємоприйнятним для сторін. Я не можу
уявити собі рішення для Косова з яким не згодні серби, а також не можу уявити рішення для Косова, з яким не згодна будь-яка інша зацікавлена сторона.» У
свою чергу, Президент Сербії сказав, що він вдячний за підтримку, яку Румунія надає
Сербії на її європейському шляху, додавши, що Белград прагнутиме знайти
компромісне рішення. Нагадаємо, що Румунія є однією з п’яти країн ЄС, які не
визнали незалежність, проголошену 10 років тому Косовим, колишньою сербською провінцією,
в якій більшість населення складають албанці.

Про правосуддя в Румунії

Румунська держава
має повернути один мільярд євро, конфіскованих у кримінальних провадженнях Національної
антикорупційної дирекції, – заявила керівник управління Лаура Кодруца Кьовеші.
Головний прокурор сказала, що коли говорить про накладення арешту на майно, має
на увазі лише активи на території Румунії, але цікаво, що зараз серед
правопорушників спостерігається тенденція відкривати рахунки в інших країнах. Тепер
податкові органи Румунії зобов’язані якнайшвидше виконати судові рішення, – додала
Лаура Кодруца Кьовеші. У 2017 році прокурори наклали арешт на майно, вартістю
понад двісті мільйонів євро. У свою чергу Генеральний прокурор Румунії Августін
Лазер на презентації підсумків роботи Генеральної прокуратури за 2017 рік
сказав, що у минулому році прокурори здійснили процесуальне керівництво майже в
1,75 млн кримінальних справах, було спрямовано до суду обвинувальні акти у
більш ніж 550 тис кримінальних провадженнях і майже 60 тис підсудних постали
перед судом. З них 35% порушили правила дорожнього руху, що було спричинено
двома основними причинами: поганою дорожньою інфраструктурою та невідповідною
поведінкою водіїв, зокрема водіння автомобіля в нетверезому стані. Він також
повідомив, що в минулому році зросла кількість випадків насильства в сім’ї, а
також зросла майже до чотирьох тисяч кількість неповнолітніх правопорушників,
які постали перед судом. З іншого боку у доповіді «Європейський семестр»,
оприлюдненій на цьому тижні Європейська Комісія зазначає, що «незворотність
прогресу Румунії в боротьбі з корупцією недавно опинилася під загрозою». Єврокомісія
вважає, що бажання ліво-центристської парламентської більшості здійснити
суперечливу судову реформу і значний тиск на суддів і прокурорів «можуть
негативно вплинути на незалежність судової системи і знищити прогрес, здобутий
за останні десять років».

Економіка Румунії в європейському контексті

Обмежений прогрес – таким є основний висновок
доповіді, складеної Європейською Комісією й опублікованої у середу щодо
способу, в який Румунія виконала рекомендації Брюсселя в економічному плані. Згідно
з документом, упродовж цього року Бухарест має докласти значних зусиль з точки
зору дотримання вимог податкового законодавства та збору податків, щоб досягти
середньострокової бюджетної мети. З іншого боку, лідер за економічним зростанням
в Європейському Союзі з 7% ростом ВВП у 2017 році порівняно з попереднім роком,
Румунія матиме стійке зростання і цього року. До такого висновку нещодавно прийшли
експерти Національного банку Румунії, які стверджують, що з 2019 року ці темпи уповільняться.
Аналогічні дані містяться і в останній оцінці агентства Standard&Poor’s.
Таким чином, в цьому році ВВП Румунії може зрости на 4,7%, і становитиме
приблизно 3,5% річних в 2019-2021 роках. З-поміж найбільших загроз для економіки
експерти відзначають часті політичні зміни в Румунії, але стверджують, що
найбільшу стурбованість викликаю численні спроби внести змінити до чинного законодавства.

Криза імуноглобулінів у Румунії

Для виходу з кризи імуноглобулінів, що суттєво
впливає на життя багатьох людей, у понеділок Румунія офіційно звернулася по
допомогу країн ЄС. Міністр охорони здоров’я Соріна Пінтя повідомила про
активування Європейського механізму цивільного захисту, що є інструментом
ефективного управління надзвичайними ситуаціями. Як опинилася країна в цій
ситуації? Виробники, які забезпечували понад 80% потреби в таких продуктах
покинули румунський ринок, породжуючи кризу, яку румунська влада досі не зуміла
вирішити. З іншого боку з початку
епідемічного сезону кількість летальних випадків, спричинених грипом і його
ускладненнями стрімко зростає і наближається до 100. Проте, міністр охорони
здоров’я Соріна Пінтя стверджує, що наразі немає підстав для оголошення
епідемії грипу в Румунії.

Один з небагатьох сусідів, з якими Сербія ніколи не перебувала в стані війни та одна з п’яти країн Європейського союзу, які
не визнали незалежність, проголошену 10 років тому колишньою сербської
провінцією Косово, – такою є Румунія в сприйнятті президента Сербії Александра Вучича, який перебував з офіційним візитом, у четвер в Бухаресті. У
ході переговорів з Президентом
Румунії Клаусом Йоханнісом та іншими ключовими політичними діячами, Президент
Сербії Александр Вучич високо оцінив двосторонні відносини й торкнувся широкого
кола питань, від прав
нацменшин до економіки та від інфраструктури до туризму.

У свою чергу, Президент Клаус Йоханніс ствердив, що Румунія має чудові відносини з Сербією і вони будуть ще кращими, та пообіцяв брати активну участь разом зі своїм сербським колегою у посиленні економічного
співробітництва. Торкаючись питання Косово, колишньої сербської
провінції, в
якій більшість населення складають албанці та яка проголосила 10 років тому свою незалежність від Сербії, Президент Румунії вважає що це є складним питанням. Вирішення цього питання стане
величезним кроком у європейському напрямку для всієї зони Західних Балкан, а вступ Сербії до ЄС матиме місце лише тоді, коли будуть з’ясовані стосунки між Белградом і Пріштіною. Президент Клаус Йоханніс: Рішення не може бути нав’язано ззовні, але воно може бути знайдене відповідними сторонами. Незалежно від того як рішення буде знайдене, воно повинно бути правильним і взаємоприйнятним для сторін. Я не можу уявити собі рішення для Косова з яким не згодні серби, а також не можу уявити собі рішення для Косова, з яким не згодна будь-яка інша зацікавлена сторона.

У свою чергу, Президент Сербії Александр Вучич сказав: Я вдячний президентові Клаусу Йоханнісу та румунському народу за підтримку, яку Румунія надає Сербії на її європейському шляху та за бажання
дійти компромісу стосовно питання Косово. Зрозуміло, що Румунія не визнала
незалежність Косово. Для нас це питання є дуже серйозним, але ми будемо намагатися знайти компромісне рішення.

Президент
Сербії пообіцяв, що влада у Белграді намагатиметься допомогти румунській громаді, яка проживає у Сербії. Ця тема вже тривалий час є дуже делікатною для всіх румунських політичних діячів, незалежно
від їхньої політичної приналежності. А причиною цього є драматична
розбіжність у
ставленні сербів, з одного боку, до приблизно 30 тисяч етнічних румунів, які проживають у Воєводині, які як правило,
користуються правами на європейських
стандартах, та з іншого боку, до кілька ста тисяч румунів, які проживають у долині річки Тімок, яким навіть не визнається румунська ідентичність.

Два президенти також обговорили питання взаємозв’язку в енергетичному і транспортному секторах. До речі ці теми були
обговорені й у ході зустрічі Президента Александра Вучича з румунським
прем’єр-міністром Віорікою Денчіле та спікерами двох палат Парламенту Румунії, Келіном Попеску
Терічану та Лівіу Драгнею.

Реакції в Румунії після оголошення результатів виборів у США

Румунська
влада привітала Дональда Трампа з перемогою на президентських виборах у
Сполучених Штатах Америки. У своєму листі привітання президент Румунії
підкреслив тверду рішучість Бухареста поглибити співпрацю з наступною
адміністрацією США в сфері безпеки, розвитку
економічної складової та двостороннього стратегічного партнерства. Клаус Йоханніс: Ми готові
до співпраці для зміцнення стратегічного партнерства між Румунією і Сполученими
Штатами. Чи будуть зміни? Можливо будуть зміни, в тому сенсі, що будуть
зміцнені партнерські відносини у трьох складових – політичній, безпековій та
економічній. Вже багато часу я кажу, що, якщо перші дві працюють надзвичайно
добре, нам потрібне більше економічного співробітництва і можливо зараз виникла
така можливість. І прем’єр-міністр Дачіан Чолош торкнувся важливості
Стратегічного партнерства між Румунією і Сполученими Штатами, наголосивши на
необхідності приділення особливої уваги розвитку і поглибленню економічних
відносин.

У Румунії стартувала передвиборча кампанія

У п’ятницю почався виборчий
процес чергових виборів депутатів і сенаторів. Цьогорічні парламентські
вибори, намічені на 11 грудня, відбудуться за новим законодавством. Таким чином
парламентарії знову обиратимуться за партійними списками, як це було до 2004
року. Так само були запроваджені й нові правила представництва: 1 депутат на 73
тисячі жителів і 1 сенатор на 168 тисяч румунів. За 466 місць у парламенті
змагатимуться 6493 кандидати. Більшість із них балотуються в списках партій,
які мають шанси здолати виборчий поріг. Мова йде про Соціал-демократичну
партію, Націонал-ліберальну партію, Альянс лібералів і демократів, Партію
Народний рух, Демократичний союз угорців Румунії та Союз Рятуйте Румунію. У
виборах до парламенту беруть участь і незалежні кандидати. Новинкою цих виборів
стане система голосування поштою для румунів, які тимчасово або постійно
проживають за межами країни. Йон Барбу, директор Пошти Румунії сказав, що було
зареєстроване перше волевиявлення: Я можу підтвердити, що один виборець з
Австрії вже надіслав перший лист з бюлетенями, скориставшись своїм правом
голосу. Пакет буде знаходитися у Виборчому бюро з питань голосування поштою до
дня виборів, 11 грудня, коли будуть відкриті конверти для підрахунку голосів.

Зустрічі глав МЗС дев’яти країн НАТО в Бухаресті

Міністри закордонних справ
дев’яти східних країн-членів НАТО (Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі,
Словаччини, Угорщини та Румунії) зібралися на цьому тижні в Бухаресті.
Ініційовані в минулому році Польщею і Румунією, переговори в цьому форматі є
платформою для співпраці у вирішенні специфічних регіональних питань та в
утвердженні країнами регіону певних ініціатив у Північноатлантичному альянсі.
На зустрічі в Бухаресті була присутня й заступник генерального секретаря НАТО
Роуз Геттемюллер. Під час спільної прес-конференції з нею, глава румунської
дипломатії Лазер Коменеску заявив: Ми здійснили оцінку великого значення
зміцнення присутності Альянсу в нашому регіоні, особливої важливості приділення
підвищеної уваги південній складовій східного флангу Альянсу, тому що, як ми
можемо констатувати, найбільші виклики в сфері безпеки йдуть з цієї частини
сусідства НАТО. Один з чотирнадцяти пунктів прийнятої в Бухаресті спільної
декларації був присвячений українській проблематиці. Зокрема міністри висловили
рішучу підтримку суверенітету і територіальної цілісності України в її
міжнародно визнаних кордонах та право України приймати рішення про своє
майбутнє і про свою закордонну політику без будь-якого втручання ззовні. Вони
також підтвердили, сильну і принципову позицію щодо агресивних дій Росії проти
України і щодо постійного порушення Москвою норм і зобов’язань міжнародного
права, в тому числі шляхом незаконної анексії Криму.

Румунія підтримує вступ Сербії
в ЄС

Румунія підтвердила свою
підтримку вступу Сербії до Європейського Союзу на зустрічі в Тімішоарі (захід)
прем’єр-міністра Дачіана Чолоша та глави сербського уряду Александара Вучіча.
Прем’єр-міністр Чолош заявив: І ми зацікавлені у тому, аби мати європейську
Сербію з усіх точок зору на Західних Балканах. Нами був підписаний протокол і я
запевнив прем’єр-міністра у нашій повній підтримці у реформах, які Сербія має
здійснити в рамках підготовки до вступу в Європейський Союз. Дачіан Чолош та
Александар Вучіч обговорили питання зміцнення співпраці в різних сферах, в тому
числі й зайнятості населення, економіки і нацменшин. Було підписано низку
домовленостей, в тому числі Протокол про створення і здійснення спільного
патрулювання вздовж спільної ділянки державного кордону та Протокол щодо
спільних дій із запобігання та ліквідації наслідків стихійних лих. Водночас
були узгоджені подальші кроки в реалізації спільного проекту будівництва
автостради Белград-Тімішоара.

Супер-лазер в Мегуреле був
представлений громадськості та бізнесменам

Дослідники Інституту фізики і
ядерної інженерної у Мегуреле на початку цього тижня представили представникам
громадянського суспільства та бізнесменам, сфери, в яких можна буде використати
найпотужніший у світі лазер, який запрацює незабаром поблизу Бухареста. Високий
представник уряду з цього питання Адріан Кураж зачитав послання
прем’єр-міністра Дачіана Чолоша, в якому останній підкреслив здатність проекту
генерувати економічне зростання і розвиток. Адріан Кураж: Мегуреле це
унікальний науковий і технологічний проект, що має незвичайну здатність
генерувати розвиток. Це не проект цього регіону, це проект Румунії, в якому
Румунія говорить, що хоче і може, а здобуті результати матимуть фантастичний
вплив на румунську економіку – робочі місця, благополуччя. Я впевнений, що
проект вже має достатню динаміку, достатню тягу і буде на порядку денному
будь-якого уряду. Звичайно, державні підходи можуть змінюватися в залежності
від політики уряду, але інтереси, що випливають з цього проекту і власне проект
є незаперечними. Найпотужніший лазер у світі має запрацювати до 2019 року.

Президент Румунії Клаус Йоханніс відвідав у четвер Сербію, сусідня держава, про яку він сказав, що є ключовим партнером в регіоні. Переговори з сербським колегою Томіславом Ніколічем, прем’єр-міністром Александром Вучічем та спікером парламенту Maйєю Гойковіч стосувались регіональної стабільності, економічного співробітництва, перспективи європейської інтеграції Сербії та ситуації румунської меншини. Румунія і Сербія прагнуть до досягнення низки спільних проектів, – заявив президент Клаус Йоханніс. Йдеться зокрема про інфраструктуру, прикордонне співробітництво та енергетичні зв’язки. Глава держави також зазначив, що Румунія підтримує європейську перспективу Сербії і сподівається, що переговори про її вступ розпочнуться цього року.

Більше того, Бухарест готовий надати допомогу Белграду в процесі інтеграції. З іншого боку, Клаус Йоханніс підкреслив, що румунська меншина в Сербії має повністю користуватися всіма правами, закріпленими в міжнародних документах, чи йде мова про доступ до освіти, богослужіння або пресу рідною мовою.. Я знаю, що в останні роки здійснений прогрес, але його слід продовжити, щоб він відповідав вашим очікуванням. Я підкреслив це ясно у ході переговорів з моїми співрозмовниками і висловлюю впевненість, що сербська влада вжиє необхідних заходів у цьому сенсі, що випливають із взятих на себе зобов’язань цією владою, сказав Клаус Йоханніс, згідно Адміністрації Президента.

Він сказав, що румунська держава розглядає всіх сербських громадян, які вважають себе румунами, незалежно від регіону в Сербії, де вони живуть або назва під якою вони відомі, румуни або влахи, як таких, що належать до румунської меншини. Президент виступив на користь знайдення конструктивних рішень для полегшення доступу румунських учнів з північно-східної Сербії до вивчення румунської мови. Ваша сила і здатність зберігати свою ідентичність виходить із солідарності та розуміння. Тому, моє послання до всіх румунів в Сербії таке: Бути об’єднаними. Це спосіб, в який румуни, лояльні державі де вони живуть, можуть бути почуті, як. єдиний і сильний голос, передав румунський президент своїм співвітчизникам в Сербії.

У поточному регіональному контексті, – сказав президент – солідарність стала дуже цінною. Я вірю в необхідність більшої солідарності на рівні Європейського Союзу, щоб мати безпечний і процвітаючий регіон. Румунія проявляє цю солідарність в тому числі підтримуючи європейський шлях Сербії, процес, який враховує і просування прав людини та захист меншин .