Tag: скандал

100-річчя об’єднання Бессарабії з Батьківщиною

Парламент
Румунії у вівторок провів урочисте
засідання з нагоди 100-ї річниці об’єднання Бессарабії з
Румунією. Була прийнята Декларація, в якій зазначається, що Парламент вважає
законним
бажання тих громадян Р. Молдова, які підтримують
возз’єднання з Румунією як природне продовження процесу розвитку і становлення румунської нації. Бессарабія,румунська провінція, яка протягом 106 років перебувала під окупацією Російської
імперії, об’єдналася з Батьківщиною в 1918 році. Однак в 1940 році Радянський Союз виснув Румунії ультиматум і знову анексував цю територію, на частині якої була
створена нинішня Республіка Молдова. Утиснений та заперечений в часи СРСР, румунізм був спотворений на цій території
шляхом винайдення в радянських
лабораторіях молдавської мови і самобутності, окремої від румунської. Тим часом вже багато років, кожен виборчий цикл набуває форму запеклих боїв між політиками, які підтримують європейську
інтеграцію і тими, хто хоче повернути Республіку Молдова на
орбіту Росії. Слід ще згадати що в 1992 році російські війська підтримали проросійські
сепаратистські амбіції в придністровському регіоні, де досі
знаходиться велика кількість важкої російської зброї. Тому,на думку багатьох аналітиків перспектива возз’єднання з Румунією є відносно далекою. До такого часу більшість румунських політиків усвідомлюють важливість поглиблення зв’язків між Румунією і
Р.Молдова та підтримки її європейських та євроатлантичних устремлінь найбіднішої в Європі сусідньої
країни. З іншого боку в середу було підписано угоду про придбання румунською Transgaz аналогічної молдовської компанії Vestmoldtransgaz. У зв’язку
з цим прем’єр-міністр Віоріка Денчіле заявила: «З цього моменту ми можемо стверджувати, що компанія Transgaz стала регіональним гравцем, але в той же час ми раді енергетичному об’єднанню Румунії та Р. Молдова.» Ця угода сприятиме завершенню будівництва газопроводу Унгень-Кишинів, що буде продовження газогону, який з’єднує
в даний час румунське місто Ясси з молдовським містом Унгень.»

Суперечлива
судова реформа

Опозиційні парламентські Націонал-ліберальна партія та
Союз Рятуйте Румунію вдруге оскаржили в Конституційному Суді щойно
схвалену суперечливу судову реформу після того як Конституційний Суд оголосив
неконституційними окремі положення трьох законів, що були прийняті взимку
парламентською більшістю. У
документах, поданих у четвер, зазначено 37 ознак неконституційності у нових
редакціях трьох законів: про статус суддів та прокурорів, про судоустрій та про
Вищу раду правосуддя. Опозиція піддала критиці поспішність і поверховість, з
якими більшість узгодила ці нормативно-правові акти з рішенням Конституційного
Суду і надалі стверджує, що навіть після внесених змін вони залишають
можливості для зловживань і ставлять під сумнів незалежність правосуддя. Депутат
НЛП Габрієль Андронакє наводить приклад: «У день прийняття, в пленумі
Сенату до закону про внесення змін і доповнень до Закону №303 була внесена
поправка, яку парламентська більшість назвала «законодавчо-технічною кореляцією»,
коли фактично вона змінила визначення судової помилки. Ми вважаємо неприйнятним
такі порушення парламентської процедури. Є також багато інших проблем змісту
цих поправок, які роблять різні положення токсичними системи правосуддя Румунії.»
З іншого боку, керівна Соціал-демократична партія каже, що зміни були здійснені
з дотримання демократичних процедур і наполягають на гострій необхідності
здійснення реформи правосуддя. Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня: «Вони були
оскаржені в Конституційному суді, Конституційний Суд, за винятком кількох
статей, оголосив закони такими, що відповідають Конституції. Тепер подивимося,
що вони знову оскаржать.» Судді Конституційного Суду висловлять свою думку. Ця
відчайдушність врешті-решт закінчиться.» Конституційний Суд Румунії оголосив,
що розгляне відповідне конституційне
подання 19 квітня.

Дипломатичний
скандал: Росія проти всіх

Росія зображує із себе жертву і вирішила дати дзеркальну відповідь на рішення Заходу, надалі заперечуючи свою причетність до отруєння 4 березня у Великобританії отруєння колишнього розвідника
Сергія Скрипаля та його дочки. Тим часом британська поліції
повідомляє, найбільшу концентрацію нейротоксичної речовини знайшли біля вхідних дверей будинку.Зважаючи
на послідовне нехтування Росією нормами міжнародного права щодо застосування хімічної зброї та в знак солідарності з Великобританією понад 20 країн Північної Америки, Європи та Австралії вирішили вислати майже 140 російських дипломатів. Крім того, в США
Адміністрація Дональда Трампа вирішила закрили Консульство РФ в
Сіетлі, стверджуючи, що воно знаходиться занадто близько до найбільшої американського бази атомних підводних
човнів. І офіційний Бухаресту понеділок оголосив персоною
нон-грата і вислав одного
російського
дипломата. Глава МЗС Теодор Мелешкану пояснив необхідність в солідарності, особливо в контексті БРЕКЗИТу, щоб довести, що Європейський Союз і надалі хоче мати дуже тісні стосунки
з Лондоном у сфері оборони і безпеки, незважаючи на вихід
цієї країни з єврейського співтовариства. Рішення Румунії є, мабуть, «проявом колективного політичного божевілля», -
відреагувало Посольство Росії в Бухаресті. Згодом, у другій половині тижня, ситуація набула нових масштабів: Москва
обіцяє дзеркальні кроки кожній країні у відповідь на висилку своїх дипломатів.

Національна антикорупційна дирекція (НАД), яка користується широкою підтримкою на міжнародному плані, опинилась в епіцентрі нового скандалу.

В ефірі ток-шоу на одному каналі новин колишній депутат від
соціал-демократичної партії Влад Косма, засуджений судом першої інстанції до
п’яти років позбавлення волі, висловив низку серйозних звинувачень на адресу
прокурорів територіального управління Національної антикорупційної дирекції в
повіті Прахова (південь). Він ствердив, що прокурори відповідного управління
спонукали його сфальсифікувати докази
у провадженні колишнього прем’єр-міністра Румунії Віктора Понти та бізнесмена
Себастьяна Гітце, який пізніше втік до Сербії.

У підтвердження своїх слів Влад
Косма оприлюднив ніби аудіозапис розмови. У відповідь, на спеціальній
прес-конференції головний прокурор антикорупційного управління в повіті Прахова
Лучіан Оня заявив, що в очолюваній ним установі ніколи не підроблялися докази і
не було ніяких протиправних домовленостей з обвинуваченими.

Щойно після цих заяв та оприлюднення аудіозапису Суддівська інспекція
почала спеціальну перевірку для виявлення можливого дисциплінарного проступку.
А управління карного розшуку та криміналістики Генеральної прокуратури Румунії
порушило за цим фактом кримінальне провадження. Крім того, представники
громадянського суспільства у Вищій раді правосуддя Ромео Коларіу та Віктор
Алістар, вважають, що «можлива спроба зам’яти цю справу та невжиття
коригувальних заходів у цій сфері може бути найбільшим ударом по незалежності
Юстиції», оскільки, кажуть вони, ця справа не є єдиним подібним випадком в
румунському правосудді.

Як зазвичай у будь-якому скандалі і щодо цього питання думки в суспільстві
радикально розходяться. З одного боку знаходяться ті, хто висловлює глибоку
стурбованість практикою, на кшталт тієї, про яку говорить колишній депутат Влад
Косма. Є немало тих, хто говорить про існування так званої незаконної паралельної
держави, представники якої, незважаючи на останні парламентські вибори,
на яких перемогу здобули соціал-демократи, намагаються перейняти політичний контроль у державі, в тому числі шляхом заведення кримінальних справ.

Крім того, якщо твердження про роботу антикорупційного управління в повіті Прахова є вірними, то на думку окремих осіб можна
говорити про елементи політичної поліції. Ось чому все більше представників керівної
Соціал-демократичної партії кажуть, що головний прокурор
Національної антикорупційної дирекції Лаура Кодруца Кьовеші повинна подати у відставку.

З протилежного боку, прихильники Національної антикорупційної дирекції категорично
заперечують існування паралельної держави. Вони стверджують, що заяви
колишнього депутата Влада Косми є спробою дискредитувати прокурорів та слідчих,
які, борючись з корупцією, поставили під загрозу незаконні інтереси корумпованих
політиків та суперечливих бізнесменів.

Ця інформація не повинна бути предметом
політичних дебатів, – кажуть представники правої опозиції в Бухаресті. Вони
говорять, що якщо ці заяви виявляться правдою, то всі компетентні органи влади, мають
здійснити покладені на них Конституцією та законами Румунії повноваження.

5 січня камери, встановлені в ліфті будинку в одному з районів Бухареста, записують сексуальне насильство чоловіка середнього віку проти двох дітей, брата і сестри, яким 5 і ,відповідно, 9 років. Перелякані, діти розповіли про все, як тільки вони повернулися додому, а батьки сповістили поліцію. Зображення підозрюваного транслювались по телебаченню та Інтернет-сайтах, а через кілька днів, 9 січня, винуватця виявлено і затримано. Поступово бунт та почуття огидності громадськості дублюються загальним приголомшенням: педофіл – поліцейський. Йому 45 років, він працює водієм бригади дорожньої поліції з 2010 року, і раніше працював протягом двох десятиліть у жандармерії.

Сам батько двох дітей, поліцейський був звинувачений в минулому у сексуальному насильстві, але кримінальне розслідування не могло продовжитись через відсутність доказів. Тому коріння зла, як вважає преса, є глибокими і давнім. У першій реакції, міністр внутрішніх справ, соціал-демократ Кармен Дан закликала терміново зробити загальну оцінку керівництва Румунської поліції на всіх рівнях і серйозну психологічну перевірку співробітників системи громадської безпеки. Вона публічно висловила невдоволення тим, як керівники поліції відреагували на два випадки сексуального насильства щодо неповнолітніх, до яких був раніше причетний співробітник поліції.

Кармен Дан: «Як на мене, ми стикаємося з тим же поверховим підходом і тим же недоліком громадської відповідальності від тих, хто має високі посади в румунській поліції. Я не бачила у ці дні жодного з тих, хто обіймає керівні посади в Румунській поліції, щоб публічно виступили і дали пояснення громадськості.

Міністр зазначила наскільки серйозними і строгими були психологічні тестування співробітника поліції Дорожньої бригади, які професійні оцінки отримав він в останні роки, і як було можливо, щоб з 1990 року, відколи він працює в системі, керівники не помітили його поведінку. Кармен Дан категорична: починаючи з начальником Румунської поліції Богданом Деспеску, голови причетні до цієї справи повинні піти у відставку.

Лідер СДП Лівіу Драгня каже, що потрібно як ретельний аналіз щодо керівництва румунської поліції, так і перевірка того, як були здійснені психологічні тести поліцейського. Натомість, права опозиція нагадує, що пані Дан очолює міністерство вже рік, і що вона перша повинна піти у відставку. І преса вважає, що один з поліцейських, якому міністр просить відставку, керівник відділу Служби вбивств поліції Бухареста Раду Гавріш став фактично небажаним, оскільки публічно розкритикував зміни, які соціал-демократична більшість в Парламенті хоче внести до Кримінальних кодексів.

Скандал довкола приватних пенсій: рішення і штрафи

Національне управління фінансового нагляду Румунії у четвер оштрафувало найбільший приватний пенсійний фонд «NN» за поширення інформації, спрямованої на дестабілізацію пенсійної системи. Рішення було прийнято після того, як компанія «NN» розіслала по електронній пошті своїм клієнтам листа, в якому попередила про можливе рішення влади про націоналізацію приватних пенсійних фондів. Лідер правлячої Соціал-демократичної партії та спікер Палати депутатів Лівіу Драгня заявив, що в найближчі дні у парламенті буде розпочата процедура звільнення всього керівництва Національного управління фінансового нагляду. Міністерство фінансів категорично заперечує сценарій націоналізації приватних пенсій.

Екс-депутат Себастіан Гіце був затриманий у Белграді

Колишній румунський депутат Себастіан Гіце, що перебував у міжнародному розшуку, був виявлений і затриманий сербською поліцією у ніч проти п’ятниці в Белграді через майже чотири місяці від втечі з Румунії. Бухарест порушив процедуру екстрадиції екс-депутата і бізнесмена в Румунію. Він був затриманий після пред’явлення підроблених документів країни ЄС. Себастіан Гіце зник 21 грудня 2016 року і спочатку був оголошений у національний розшук після порушення умов запобіжного заходу підписки про невиїзд. 10 січня колегія Верховного суду видала європейський ордер на арешт, після чого він був оголошений у міжнародний розшук по лінії Інтерполу. Себастіан Гіце проходить по двох справах корупції, що перебувають на стадії судового розслідування, і в ще у двох – на стадії досудового розслідування.

Відкладено внесення на розгляд парламенту Закону «Про оплату праці бюджетників на основі Єдиної тарифної сітки»

Уряд відклав внесення у парламент довгоочікуваного проекту закону «Про оплату праці бюджетників на основі Єдиної тарифної сітки». Лідер Соціал-демократичної партії, найбільшої політичної сили правлячої коаліції, Лівіу Драгня, який також є спікером Палати депутатів, заявив, що проект буде винесено на громадське обговорення на цьому тижні. Документ передбачає щомісячне зростання зарплат у середньому на 50% протягом найближчих п’яти років, а в загальному рахунку на підвищення зарплатні працівників бюджетної сфери буде виділено 32 млрд леїв (понад 7 млрд євро). Прем’єр-міністр Сорін Гріндяну оголосив, що переговори з профспілками та бюджетними установами продовжаться у парламенті, щоб скоротити строки прийняття закону. Законопроект, що має вступити в силу 1 липня, охоплює всі державні установи, за винятком Національного банку Румунії та Національного управління фінансового нагляду. Спочатку буде збільшено заробітну плату військовослужбовців і поліцейських. Заробітки інших категорій бюджетників зростуть з 1 січня наступного року. Найвищу зарплату у державній системі матиме президент у розмірі 12 мінімальних зарплат. Оклади вищих чиновників зменшаться, але зростуть зарплати парламентаріїв, суддів і прокурорів.

МОЗ оприлюднив проект нового закону «Про щеплення»

Міністерство охорони здоров’я у вівторок оприлюднило проект закону «Про щеплення». Він передбачає створення повітових комісій з питань щеплення, які розглядатимуть випадки, коли батьки відмовляються від обов’язкової схеми імунізації дітей. Міністр охорони здоров’я Флорін Бодог заявив, що за підсумками дебатів у суспільстві та в парламенті, до законопроекту буде внесено розділ про покарання. Він зазначив, що міністерство візьме на себе відповідальність за лікування у разі виникнення побічних ефектів та ускладнень після вакцинації. Раніше МОЗ оголосило, що 21 особа померла від епідемії кору в Румунії. За даними Національного центру з нагляду і контролю за інфекційними захворюваннями з вересня минулого року у країні було зареєстровано близько чотирьох тисяч випадків захворювання на кір. Для обмеження поширення кору влада проводить кампанію з вакцинації дітей у віці від 9 місяців до 9 років.

Уряд схвалив нову стратегію децентралізації Румунії

Кабінет міністрів у середу схвалив Стратегію децентралізації Румунії. Віце-прем’єр-міністр Севіль Шхайде заявила, що протягом наступних трьох місяців усі міністерства проведуть оцінку впливу Стратегії децентралізації, а щонайпізніше через сім місяців будуть прийняті галузеві закони, що регулюватимуть власне процес децентралізації. Цей дуже необхідний і досі відкладений процес охопить такі сфери як: сільське господарство, освіта, охорона здоров’я, культура, охорона навколишнього середовища, молодь, спорт і туризм. Загальною метою стратегії є передача нових повноважень, за винятком інспекцій та контролю, органам місцевої влади: меріям, повітовим та місцевим радам. Багато з цих повноважень в даний час здійснюють децентралізовані департаменти міністерств.

Черги на пунктах пропуску через кордон

Черги на румунських пунктах пропуску
збільшилися після набуття чинності 7 квітня, нового регламенту ЄС про посилення
прикордонного контролю та на тлі Великодніх свят. Час очікування на кордоні
коливає від 60 хвилин до 10 годин, а найбільші черги спостерігаються на західній
та північно-західній ділянках кордону. Влада намагається забезпечити рівновагу між
безпекою громадян та потоком машин і рекомендує використовувати всі пункти
перетину кордону. Для румунських громадян, що виїжджають за кордон під час Великодніх
свят, МЗС Румунії розробило «Путівник мандрівника». Він містить корисні
рекомендації та інформацію про найпопулярніші у цей період туристичні напрямки,
а також інформацію, що може допомогти румунам уникнути будь-яких неприємних
ситуацій, які можуть виникнути під час відпочинку за кордоном.

Помилування і протести

Проекти двох Термінових розпоряджень про помилування і про внесення змін до кримінального законодавства, ініційовані новим кабінетом міністрів вивели на вулиці Бухареста та інших великих міст Румунії кілька тисяч протестувальників. Після появи напередодні в ЗМІ інформації про те, що кабінет міністрів планує потайки, без громадського обговорення, схвалити відповідні термінові розпорядження, проекти були розміщені на веб-сайті Міністерства юстиції та направлені для ознайомлення головним установам системи правосуддя. У відповідних нормативно-правових актах передбачено відмову держави від подальшого виконання призначеного судом покарання щодо осіб, засуджених до позбавлення волі на строк до п’яти років. Так само у проекті передбачено скорочення наполовину покарання особам, які досягли 60-річного віку, які мають неповнолітніх дітей у віці до п’яти років, а також вагітних жінок. Помилування обумовлене відшкодуванням, протягом одного року з дня звільнення, шкоди, якої було завдано внаслідок злочину і не поширюється на рецидивістів або осіб, засуджених за насильницькі злочини, злочини проти державної безпеки, а також корупційні злочини на високому рівні. Термінове розпорядження, яким вносяться ряд змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів передбачає, що заявники про злочин не звільняються від кримінальної відповідальності, якщо повідомлення про вчинення злочину не було здійснене протягом шести місяців з дня скоєння злочину. Крім того, зловживання службовим становищем буде вважатися злочином, якщо розмір заподіяного збитку перевищує 200.000 леїв (близько 45 тисяч євро). Міністр юстиції Флорін Йордакє стверджує, що ці зміни необхідні для вирішення проблеми переповненості пенітенціарних установ і для приведення чинного законодавства у відповідність до рішень Конституційного суду. Противники проекту стверджують, однак, що цим самим правляча коаліція хоче помилувати корумпованих політиків, а також небезпечних злочинців та звільнити від кримінальної відповідальності осіб, звинувачених у зловживанні службовим становищем і конфлікті інтересів. Судді і прокурори вважають, що ці зміни чинного законодавства не допомагають правосуддю та боротьбі з корупцією, а Посол США в Румунії Ганс Клемм вважає цю ініціативу недоречною, оскільки вона веде до послаблення правової держави.

Пріоритети закордонної політики Румунії

Президент Клаус Йоханніс у середу представив послам іноземних країн, акредитованим в Румунії пріоритети закордонної політики Бухареста в 2017 році. За його словами основні вектори румунської закордонної політики залишаються незмінними – поглиблення партнерства зі Сполученими Штатами і зміцнення ЄС та НАТО. Серед інших пріоритетів глава держави згадав боротьбу з тероризмом і нелегальною міграцією. З іншого боку, Клаус Йоханніс сказав, що Румунія готова взяти участь у переговорах довкола виходу Великої Британії з Євросоюзу і наголосив на необхідності забезпечення інтересів румунів, які проживають у цій країні. Президент згадав і про поглиблення стратегічних відносин з Німеччиною, Францією та Італією. Так само й з Польщею, особливо в сфері безпеки та на регіональному рівні. Він сказав, що буде посилене і Стратегічне партнерство з Туреччиною, дуже важливим союзником для забезпечення регіональної стабільності, а також поглиблена співпраця з країнами Балтії. Конкретні зобов’язання підтримати європейську та євроатлантичну інтеграцію західнобалканських держав, а також подальший розвиток відносин з Україною є іншими координатами румунської закордонної політики в 2017 році. Президент Клаус Йоханніс сказав, що на жаль міжнародні зусилля з врегулювання кризи на сході України не увінчалися успіхом, а Мінські угоди не виконуються. Він висловив сподівання, що 2017 рік принесе врегулювання цієї кризи, щоб уникнути перетворення ситуації на затяжний конфлікт, що може негативно вплинути на здатність України продовжити процес реформ. Глава румунської держави сказав, що з огляду на те, що незаконна окупація Криму та мілітаризація півострова і Чорного моря продовжилися в минулому році, на засіданні Європейської ради в грудні минулого року він, разом з іншими главами держав і урядів, підтримав продовження санкцій, які будуть діяти до виконання Мінських угод. Глава держави також зазначив, що особлива увага буде приділена економічній співпраці з державами Центральної Азії та Середнього Сходу і наголосив на необхідності більш активного розвитку відносин з країнами Азії, Латинської Америки й Африки. Клаус Йоханніс торкнувся і відносин з Республікою Молдова та запевнив, що однією з основних цілей зовнішньої політики Румунії залишається незворотна орієнтація Кишинева на Євросоюз.

Друга за
посадовою ієрархією людина в керівництві румунської розвідки, генерал Флоріан
Колдя на цьому тижні був відсторонений від посади, яку обіймав протягом 12 років
і звільнений у запас. Рішення було прийнято на тлі звинувачень на його адресу з
боку колишнього депутата Себастьяна Гіце, що є суб’єктом кримінального
провадження і перебуває в європейському розшуку. Останній дав зрозуміти, що
секретні служби втручаються у роботу правосуддя. Хоча спеціальна слідча комісія
за результатами внутрішнього розслідування прийшла до висновку, що Флоріан Колдя
своїми діями не порушував законодавство, він вирішив зробити крок назад,
відмовившись від посади. У контексті суспільних дебатів довкола
поширеної в ЗМІ інформації, президент Клаус Йоханніс звернувся із закликом до
нової парламентської більшості, стверджуючи, що її підхід до законодавчих змін
у сфері національної безпеки і правосуддя покаже рівень її політичної зрілості.
Президент пояснив, що для сильних і ефективних спецслужб потрібен потужний і
неупереджений парламентський контроль.

Перевірка
доцільності останньої корекції держбюджету

Сенат і Палата
депутатів Румунії на спільному засіданні прийняли рішення провести
розслідування змін до бюджету, внесених в минулому році урядом технократів на
чолі з Дачіаном Чолошем. Будуть перевірені процедура і дані, відповідно до яких
уряд Дачіана Чолоша прийняв ряд поправок до держбюджету в серпні і листопаді
2016 року, в умовах, коли, за словами лідера головної правлячої партії Лівіу Драгні,
бюджетні надходження зменшувалися з кожним місяцем. Теж з ініціативи голови
Соціал-демократичної партії Палата депутатів доручила Рахунковій палаті
здійснити перевірку діяльності
попереднього кабінету міністрів. Це рішення піддали критиці опозиційні
Націонал-ліберальна партія (НЛП) та Союз «Рятуйте Румунію» (СРР), які
проголосувати проти відповідної ініціативи. Колишній
прем’єр-міністр, технократ Дачіан Чолош відповів на всі звинувачення у зв’язку
виконанням бюджету на своїй сторінці в Facebook. Він каже, що ця ідея є
«димовою завісою» тих, хто не має як виконати свої передвиборчі обіцянки.
Екс-прем’єр нагадує про рекордний рівень освоєння коштів з фондів ЄС – 7 млрд
євро, гроші, які увійшли в Румунію. Крім того, враховуючи еволюцію румунської
економіки в першому півріччі, позитивне коригування бюджету в другій половині
року було виправданим, – ствердив Дачіан Чолош.

Після того, як компанія Hexi Pharma потрапила у вир величезного медіа-юридичного скандалу, пов’язаного з розчиненими дезінфікуючими засобами, які доставляла румунським лікарням її власник Дан Кондря помер у неділю в дорожньо-транспортній пригоді. Поліція оголосила про відкриття кримінального розслідування за умисне вбивство, не виключаючи гіпотезу про самогубство, тому що на місці аварії не знайдено слідів гальмування. Кондря повинен був сьогодні прийти до Генеральної прокуратури для повторних слухань, з великими шансами бути затриманим. ДТП розглядається в більш широкому контекст, в якому відтепер, його колишня компанія – основний постачальник дезінфікуючих засобів в системі охорони здоров’я – переживає делікатних моментів.

Журналістське розслідування виявило порушення здійснені Hexi Pharma, враховуючи, що боротьба з внутрішньолікарняними інфекціями є питанням життя і смерті, і розглядатися з відповідальністю в будь-якій медичній системі в цивілізованому світі. Безвідповідальність, з якою Hexi Pharma торгувала здоров’ям пацієнтів змусила прокурорів висунути звинувачення про зрив боротьби з хворобами та ,відповідно, підробку продукції. Суд, в свою чергу, ввів кілька заборон компанії з акцентом на процедури розпуску або ліквідації, відчуження активів і виробництво біоцидів.

Як доказ величезного скандалу, міністр охорони здоров’я Патрічу Акімаш-Кадаріу подав у відставку і криза в охороні здоров’я буде на цьому тижні, головною темою засідання Верховної ради оборони країни. Навіть якщо президент Клаус Йоганніс зізнається, що: Не Верховна рада оборони країни повинна вирішити цю проблему. На цьому засіданні обговорюється та знаходяться взаємозв’язки між тим, що роблять, наприклад, Міністерство охорони здоров’я та Спецслужби. Але вирішення проблеми не у Верховній раді оборони країни, а в уповноважених установ. Політики слід створювати у Міністерстві охорони здоров’я. Також Міністерство охорони здоров’я має розробити більш ефективні правила, встановити процедури для запобігання подальших такого роду проблем. Прокурори та поліція повинні шукати тих, хто, винуваті за скоєння злочину.

З іншого боку, незважаючи на те, що має надзвичайно серйозні наслідки, проблема дезінфікуючих засобів тільки частина проблеми з якою стикається охорона здоров’я. Хронічне недофінансування, відображене і в заробітній платі медичного персоналу, політика закупівлі, загальна лікарняна інфраструктура або підозри, що висять над ринком медикаментів постачають недовіру до системи, яку вже давно оголошено «національним пріоритетом».

Компанія Hexi Pharma, яка спровокувала скандал в румунській медицині, пов’язаний з розчином дезінфікуючих засобів, відкликала свою заяву про неплатоспроможність, подану до Суду Бухареста. Через звинувачення в тому, що розчинювала речовини для стерилізації, які постачала багатьом лікарням по всій країні, проти компанії порушене провадження у справі, що розслідується Генеральною прокуратурою, за вчинення злочину неналежної участі у боротьбі з хворобами. Представники компанії подали минулого тижня заяву про неплатоспроможність, стверджуючи, що вони не можуть впоратися з боргами, через несприятливу економічну обстановку.

Компанія стверджує, що повинна сплатити близько 23 млн боргу до державного бюджету, а також борги двом іноземним компаніям у понад 20 мільйонів євро. Але представники компанії передумали, і у вівторок, судді зазначили, що фірма відкликала свою заявку про неплатоспроможність. Рішення фірми має місце після того, як судді задовольнили прохання прокурорів Генеральної прокуратури і прийняли низку превентивних заходів щодо Hexi Pharma. До них відносяться заборона ініціювання розпуску або ліквідації, заборона злиття, поділу або зменшення статутного капіталу, заборона виробництва і продажу біоцидів.

Інший захід стосується заборони відчуження активів, платежів і грошових переказів, за винятком тих, які необхідні для оплати комунальних послуг та заробітної плати. Що стосується кримінальної справи про розчинені дезінфікуючі засоби, вона швидко прогресує, сказав генпрокурор країни Августин Лазар: За недовгий час ми виконаємо ефективне розслідування, і роз’яснимо ці речі. Разом із зверненням до прокуратури, прокурор в цій справі, працює в швидкому темпі, як ви можете констатувати. Щодо кримінального переслідування Hexi Pharma є багато роботи, прокурори здійснюють і фізико-хімічні тести даних речовин.

Генеральний прокурор Августин Лазар зазначив, що у цій справі, є всі необхідні ресурси, як з боку Генеральної прокуратури, так і судової поліції, і мета полягає в тому, щоб визначити винних. У той же час, робота компанії Hexi Pharma перевіряється і Національним агентством податкового управління, яке перевіряє в тому числі її відносини з іноземними компаніями.

Величезний скандал, який спалахнув навколо дезінфікуючих засобів для лікарень демонструє, якою хиткою є медична система в Румунії. Проведені останнім часом контролі в медичних установах з Румунії підтвердили результати журналістського розслідування, яке виявило, що поставлені компанією Hexi Pharma дезінфікуючі засоби в лікарнях мають концентрацію у десять разів меншу ніж передбачено. Це є серйозними звинуваченнями, з огляду на той факт, що життя пацієнтів залежить від рівня забезпечення стерильності інструментарію, стерильності в операційному блоці та, взагалі, в лікарнях. Серйозність ситуації призвела до тимчасового припинення операцій протягом кілька днів у окремих лікарнях та до відставки міністра охорони здоров’я Патрічу Акімаш-Кадаріу. Генеральна Прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактами скоєння злочину з порушення правил боротьби із захворюваннями та фальсифікації дезінфікуючих засобів.

Президент Румунії Клаус Йоханніс і прем’єр-міністр Дачіан Чолош провели дискусій в зв’язку з використанням дезінфікуючих засобів у лікарнях та домовилися, що потребується швидка зміна законодавства про державні закупівлі у сфері охорони здоров’я з метою забезпечення більш ефективного контролю придбаних виробів у медичних закладах. Стандартизація у сфері придбання призведе до обладнання медичних установ матеріалами, які не ставлять під загрозу життя людей. Від коли використовуються у лікарнях невідповідні дезінфікуючі засоби? Кримінальне провадження Генеральної Прокуратури виявить цю річ. Румунська служба інформації стверджує, що впродовж останніх п’ять років постійно висилала інформації про погану якість, використаних дезінфікуючих засобів у лікарнях, законним бенефіціарам: Президенту Румунії, Прем’єр-міністру, міністрам, префектам, повітовим радам.

У зв’язку з цим, голова Комітету з питань парламентського контролю за діяльністю Служби інформації Румунії Джорджіан Поп заявив, що отримає у наступні дні ситуацію про інформації у зв’язку з внутрішньолікарняними інфекціями, інформації, які були передані Службою інформації Румунії законним бенефіціарам: «Які законні бенефіціари були поінформовані та коли? Такими є основні питання контролю, і це дуже нормально, оскільки ця тема цікава громадськості. Це небажане та негативне явище внутрішньолікарняних інфекцій є питанням, що становить інтерес для Служби інформації Румунії, тому що це стосується конституційного права на охорону здоров’я. Це явище було відоме, а законні бенефіціари були поінформовані.»

У зв’язку з тим же скандалом, Національна спілка суддів зажадала від Вищої ради суддів та прокурорів, щоб Судова інспекція перевірила спосіб, в якому прокуратури в країні використовували інформації, отримані від Румунської служби інформації про використання невідповідних дезінфікуючих засобів у лікарнях, тому що за словами суддів, використання даної інформації могло уникнути захворювання тисяч румунів.