Tag: скарб

  • 7 лютого 2025 року

    7 лютого 2025 року

    МВФ – Збереження макроекономічної стабільності, стійкий темп інвестицій та продовження реформ є цілями румунського уряду на цей рік, заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку на зустрічі з делегацією МВФ у Бухаресті в п’ятницю. Під час консультацій він підкреслив зобов’язання уряду утримати дефіцит бюджету в межах 7% ВВП цього року і продовжити тенденцію до скорочення дефіциту в наступні роки, відповідно до Фіскального плану, узгодженого з представниками ЄС. У цьому контексті Марчел Чолаку наголосив на заходах щодо скорочення державних витрат на персонал, реструктуризації бюджетного апарату та адміністративно-територіальної реорганізації, які включені до числа пріоритетів уряду на найближчий період. Експерти МВФ також зустрілися з посадовцями Національного банку Румунії, в тому числі з його головою Мугуром Ісереску. Делегація МВФ не вимагала від Румунії радикальних фінансових заходів, підвищення податків або інших заходів жорсткої економії, запевнив міністр фінансів Танцош Барна, який зустрівся в четвер з новим головою місії МВФ в Румунії, південнокорейцем Джун Шик Кангом. Наразі Румунія не має угоди про фінансування з МВФ, але фінансова установа щорічно оцінює розвиток румунської економіки на основі консультацій, що є обов’язковим заходом нагляду для всіх країн-членів.

     

    ДАКІЙСЬКІ СКАРБИ – Контрольний орган прем’єр-міністра Румунії виявив порушення і недбалість в організації виставки в музеї Дренца в Ассені, де були викрадені дакійські скарби. Звіт, направлений до прокуратури, показує, що Національний музей історії Румунії та Міністерство культури вжили менш суворих заходів безпеки, ніж ті, що були встановлені для виставок у Мадриді та Римі, наприклад, відсутність постійних охоронців. Інше порушення стосується того, що виставка не мала висновку Керівної ради музею, як того вимагають чинні правила, а також того, що договір позики не був укладений у завіреній формі. Крім того, страхова вартість товарів, представлених на виставці в Нідерландах, була встановлена ​​останньою, а для деяких артефактів вона ґрунтувалася на переоцінці, проведеній 14 років тому. За даними нідерландської поліції, було отримано сотні повідомлень про крадіжку цінних румунських артефактів. Багато з них стосувалися того, де підозрюваних бачили після пограбування і з ким вони контактували. Минулого тижня поліція заарештувала трьох підозрюваних, двох чоловіків і жінку, які відмовилися сказати, де знаходяться викрадені артефакти. Усі троє підозрюваних досі перебувають під вартою. Арт-детектив Артур Бранд вважає, що існує 50% ймовірність того, що злодії вже встигли переплавити золоті артефакти – шолом і три браслети, які є предметами спадщини.

     

    ВВП – Румунія обігнала Польщу за показником валового внутрішнього продукту на душу населення, скоригованого за паритетом купівельної спроможності – згідно з дослідженням експертів Бухарестської академії економічних наук. Згідно з цитованим джерелом, Румунія також випереджає інші економіки регіону, такі як Угорщина, Хорватія та Греція, а її номінальний ВВП на душу населення, який протягом останніх п’яти років зростав у середньому на 11% на рік, перевищив 80% від середнього показника по ЄС.

     

    G7 – Міністри закордонних справ Чехії, Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Ірландії, Латвії, Литви, Норвегії, Польщі, Румунії та Швеції у спільному листі закликають країни G7 вжити подальших заходів для обмеження доходів Москви від продажу енергоносіїв. «За рахунок цих доходів Росія фінансує свою триваючу агресію в Україні в умовах, коли третина доходів Росії і дві третини її експорту пов’язані з енергоносіями», – йдеться в п’ятничній заяві румунського МЗС. За словами джерела, 12 держав «послідовно підтримують прийняття найжорсткіших обмежувальних заходів проти Росії». Таким чином, G7 заохочується використовувати верхню межу ціни на нафту, щоб вона продовжувала слугувати дієвим інструментом для обмеження потоків доходів Росії, накласти додаткові санкції на кораблі московського «флоту-примари» і причетних до цього суб’єктів, а також розглянути додаткові заходи, спрямовані на транспортування експортних товарів російського походження, додали в МЗС Румунії.

     

    ПРОГНОЗИ – Згідно з останніми макроекономічними прогнозами Європейської комісії, заробітна плата в Румунії зростатиме помірними темпами у 2025 та 2026 роках. Виконавчий орган ЄС обґрунтовує свій прогноз вже значним підвищенням мінімальної заробітної плати урядом у Бухаресті, зниженням інфляції та послабленням напруженості на ринку праці, що, як очікується, сприятиме подальшому зниженню рівня безробіття. Експерти Комісії прогнозують значне уповільнення зростання цін на енергоносії та продукти харчування. Також прогнозується, що середня інфляція продовжить знижуватися і досягне цільового діапазону Національного банку Румунії в 2,5% плюс-мінус один процентний пункт лише до кінця 2026 року.

     

    АВТО – Реєстрація нових автомобілів в Румунії минулого місяця склала майже 12 000 одиниць, що на 6 відсотків менше, ніж у січні 2024 року, повідомляє Асоціація автовиробників. Що стосується старих автомобілів, то їх кількість перевищила 27 000. Dacia все ще залишається лідером внутрішнього ринку з 4 000 проданих одиниць, за нею з великим відривом слідують Toyota і Skoda, з більш ніж 800 зареєстрованими автомобілями кожна. Минулого року виробництво автомобілів в Румунії встановило новий рекорд: понад 550 000 автомобілів, вироблених компаніями Dacia та Ford Otosan.

     

    ЗДОРОВ’Я – У Румунії відкрито понад 300 центрів для амбулаторної діагностики респіраторних застуд та грипу, список яких опублікувало Міністерство охорони здоров’я, щоб зменшити навантаження на відділення невідкладної допомоги лікарень, оскільки минулого тижня кількість випадків захворювання на грип подвоїлася. Минулого тижня в країні було зареєстровано понад 170 000 випадків респіраторних інфекцій, а 15 осіб померли від грипу, в результаті чого кількість жертв з початку епідемічного сезону зросла до 35. «Це найінтенсивніший період за останні роки з точки зору кількості захворювань», – заявив міністр охорони здоров’я Александру Рафіла. Він заявив, що не підтримує закриття шкіл і підкреслив, що учнів з респіраторними інфекціями не можна відправляти в колективи. Александру Рафіла порекомендував людям з симптомами респіраторних захворювань носити маски, уникати місць скупчення людей, а також всім зробити вакцинацію як єдиний спосіб запобігти поширенню грипу.

  • 26 січня– 01 лютого 2025 року

    26 січня– 01 лютого 2025 року

    Календар виборів президента Румунії

    Коаліційний уряд СДП-НЛП-ДСУР затвердив графік проведення президентських виборів у Румунії. Згідно з документом, перший тур виборів відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. Кандидатури повинні бути подані до Центральної виборчої комісії до 15 березня. Виборча кампанія розпочнеться 4 квітня і завершиться 3 травня о 7:00. У той час як власне голосування в Румунії розпочнеться 4 травня о 07:00 і закінчиться о 21:00, голосування за кордоном відбуватиметься протягом трьох днів, починаючи з 2 травня о 07:00 за місцевим часом. У третій день голосування завершиться о 21:00 за місцевим часом, але, як і вдома, існує можливість продовжити його до 23:59 за місцевим часом, якщо на виборчій дільниці все ще є виборці, які чекають у черзі. Другий тур голосування розпочнеться в країні 18 травня, тоді як голосування за кордоном також триватиме понад три дні і розпочнеться 16 травня за тими ж правилами, що й перший тур. 6 грудня минулого року, після того, як перший тур був визнаний дійсним, а другий тур вже проходив на закордонних виборчих дільницях, Конституційний суд Румунії анулював президентські вибори на підставі втручання державного суб’єкта. Потім КСР вирішив, що весь виборчий процес повинен бути відновлений.

    Венеціанська комісія та румунські вибори

    Венеціанська комісія опублікувала в понеділок свій звіт щодо скасування Конституційним судом Румунії президентських виборів. У рекомендаціях йдеться про те, що таке рішення не повинно ґрунтуватися виключно на секретних інформаціях, які не гарантують необхідної прозорості, а повинно точно вказувати на порушення і докази. Крім того, повноваження Конституційного Суду визнавати вибори недійсними мають бути обмежені винятковими обставинами і чітко регламентованими. Незалежні експерти з конституційного права також стверджують, що доведення порушень закону під час онлайн-кампаній та в соціальних мережах є особливо складним. Нарешті, Венеціанська комісія відмовилася виносити рішення щодо рішення Конституційного суду Румунії про скасування президентських виборів. У Бухаресті опозиційні політичні партії, а саме проєвропейський Союз “За порятунок Румунії”, сувереністський Альянс за об’єднання румунів і Партія молодих людей, відреагували негайно, підкресливши, що консультативний орган Ради Європи по суті підтвердив, що рішення Конституційного суду було незаконним і неправомірним. Колишній міністр юстиції Тудорел Тоадер пояснив, однак, що комісія видала висновки, а не рішення, і зроблені пропозиції не є обов’язковими до виконання.

    Проєкт державного бюджету Румунії на цей рік завершено

    Проєкт державного бюджету Румунії на 2025 рік проходить завершальну стадію, перш ніж уряд надішле документ на обговорення до парламенту, де прем’єр-міністр Марчел Чолаку очікує отримати остаточне голосування наступного тижня. Виконавча влада обіцяє виважений бюджет, заснований на реалістичних оцінках доходів і кращому збиранні податків податковими органами, зі значними асигнуваннями на інвестиції. Бюджет будується з урахуванням економічного зростання на 2,5% у 2025 році та середньої інфляції на рівні 4,4%, дефіцит закладено на рівні 7% валового внутрішнього продукту. Кошти, що виділяються на Адміністрацію президента, Сенат і Палату депутатів, зменшаться, а бюджети деяких міністерств, наприклад, довкілля, охорони здоров’я, освіти чи транспорту, зростуть. Найбільше зростання, згідно з проєктом, передбачається для міністерств освіти, охорони здоров’я, екології та транспорту, але, безумовно, найсуттєвіше зростання буде для міністерства енергетики – 153%.

    У Нідерландах затримано трьох підозрюваних у справі про крадіжку румунського дакійського скарбу

    Трьох осіб, підозрюваних у крадіжці румунського дакійського скарбу з музею Дренте в Ассені, було заарештовано нідерландською поліцією в містечку Хеерхуговаард в провінції Північна Голландія. Інформацію підтвердили представники румунського МВС, які заявили, що всі троє є громадянами Нідерландів. Але інформації про місцезнаходження викрадених артефактів немає. За словами міністерки культури Румунії Наталії Інтотеро, мова йде про золотий шолом з Коцофенешть і три дакійські браслети з Сармізегетузи-Регії – артефакти культурної спадщини, які є невід’ємною частиною історії та ідентичності румунського народу, безцінною культурною спадщиною не тільки для Румунії, але й для всього світу. Міністерка звільнила з посади директора Національного музею історії Румунії, якого розкритикувала за те, як він публічно та інституційно спілкувався з громадськістю у справі викрадення скарбів. Саме цей історичний музей відправив артефакти на виставку до Нідерландів. Тим часом у країні триває кілька розслідувань щодо того, як була організована виставка в Нідерландах і чи були дотримані всі правові норми.

    Чемпіонка Румунії з футболу FCSB зіграє у плей-офф Ліги Європи

    Чемпіонку Румунії з футболу FCSB обіграла англійська команда «Манчестер Юнайтед» з рахунком 2:0 у четвер ввечері на Національній арені в Бухаресті у восьмому, заключному раунді футбольної Ліги Європи. Бухарестська команда зіграє в плей-офф за вихід в 1/8 фіналу. Чемпіонка Румунії фінішувала на 11-му місці, а вісім кращих команд кваліфікувалися безпосередньо до 1/8 фіналу.

  • 29 січня 2024 року

    29 січня 2024 року

    БЮДЖЕТ – Лідери правлячої коаліції в Бухаресті сьогодні знову обговорили проєкт бюджету на поточний рік. Це остаточні розрахунки щодо розподілу державних грошей перед тим, як у п’ятницю проєкт нормативного акта буде схвалений урядом, а наступного тижня – проголосований парламентом. Найбільші суми будуть спрямовані на пенсійні виплати та на продовження інвестицій, а видатки на товари, зарплати та послуги будуть скорочені в усіх міністерствах і установах, зазначив міністр фінансів. Бюджети міністерств планується скоротити на 5% порівняно з минулим роком, за винятком сфери охорони здоров’я, внутрішніх справ, освіти, транспорту та національної оборони. Інвестиції перевищуватимуть 7% ВВП для підтримки економічного зростання та розвитку країни. У сфері сільського господарства пріоритетами залишаються підтримка розвитку галузі тваринництва, продовження програми ІНВЕСТАЛІМ, фінансування зрошувальних систем. Мінекономіки продовжить масштабну підтримку підприємців за програмами Start-up Nation і Construct Plus, а оборонна промисловість і цього року отримає понад 2% ВВП. Як і в попередні роки, Міністерство транспорту продовжить інвестувати в автомагістралі, швидкісні дороги та покращення національної дорожньої мережі.

     

    ДИПЛОМАТІЯ – Глава румунської дипломатії Еміль Гурезяну обговорив з виконавчим віце-президентом Європейської комісії, відповідальним за соціальні права та компетенції, якісні робочі місця та навчання, Роксаною Минзату, низку важливих досьє, що стосуються поточного європейського порядку денного. Вони обговорили такі теми, як збереження підтримки процесу розширення ЄС, продовження підтримки України та Республіки Молдова, розробка стратегічного бачення для Чорного моря. Вони також обговорили питання просування цілей конвергенції та згуртованості в переговорах щодо наступної Багаторічної фінансової програми після 2027 року та посилення європейських дій у сфері оборони. Румунський міністр взяв участь у засіданні Ради міністрів закордонних справ у Брюсселі та зустрівся з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

     

    СКАРБ – З’являється нова інформація про скарб, що належить Румунії, викрадений у ніч із п’ятниці на суботу з музею в Нідерландах. Поліція цієї країни оголосила, що має докази того, що кілька підозрюваних у крадіжці походять із провінції на північному заході Нідерландів. Влада Нідерландів також заявляє, що в музеї та його околицях були проведені масштабні технічні та тактичні розслідування, а команда з десятків слідчих і спеціалістів працює над справою, щоб затримати злодіїв і повернути викрадене. За словами міністра культури Румунії Наталії Інтотеро, йдеться про золотий шолом з Коцофенешть і три дакійські браслети з Сармісегетузи Регії – артефакти культурної спадщини, а також невід’ємні частини історії та ідентичності румунського народу, безцінну культурну спадщину не лише для Румунії, але й для всього світу. Міністерка культури звільнила з посади директора Національного музею історії Румунії Ернеста Оберлендера-Тирнов’яну, розкритикувавши його за те, як він публічно та інституційно спілкувався з громадськістю у справі викрадення скарбів. Нагадаємо, на виставку до Нідерландів артефакти відправив саме Національний Музей історії.

     

    ВШАНУВАННЯ – У середу Румунська академія урочисто відкрила «Рік кардинала Юліу Хоссу» сесією вшанування. 2025 рік було встановлено законом як «Рік кардинала Юліу Хоссу», щоб відзначити його життя, діяльність, особистість, мученицьку смерть, вирішальну роль у досягненні Великого об’єднання та зусилля, які він докладав для порятунку євреїв під час Голокосту. Блискучий трансільванський інтелектуал, кардинал Юліу Хоссу ознаменував історію Румунії. Був заарештований і ув’язнений у комуністичних тюрмах за відмову зректися греко-католицької віри та діяльність на захист об’єднаних із Римом віруючих. Президент Клаус Йоганніс звернувся з посланням з нагоди «Року кардинала Юліу Хоссу», в якому нагадує слова кардинала: «Наша віра — це наше життя!» – і ствердив, що вони можуть стати потужним закликом до громадянської свідомості, до єдності та мужності, до солідарності з нашими ближніми та з майбутнім країни.

     

    ВИБОРИ – У вівторок коаліційний уряд СДП-НЛП-ДСУР у Бухаресті ухвалив рішення, що визначає виборчий календар напередодні першого туру президентських виборів, що пройдуть  4 травня. Виборчий період розпочниться 18 лютого, а крайній термін подання кандидатур до Центральної виборчої комісії – 15 березня. Виборча кампанія розпочниться 4 квітня і завершиться вранці 3 травня. Голосування в Румунії відбудеться 4 травня, а за кордоном – на 950 виборчих дільницях, організованих протягом трьох днів – 2, 3 і 4 травня. Румунські виборці за кордоном можуть також проголосувати поштою, зареєструвавшись на сайті www.votstrainatate.ro.

     

    РЕФОРМА – Президентка Європейської комісії Урсула фон де Ляєн запропонувала масштабну економічну та регуляторну реформу ЄС, яка має на меті стимулювати розвиток ЄС, щоб він не відставав від глобальних конкурентів, таких як Китай та Сполучені Штати. Нова стратегія під назвою «Компас конкурентоспроможності» поєднує в собі промислову політику, інвестиції та реформи. Урсула фон де Ляєн зазначила, що ЄС має «можливо, найбільш освічену робочу силу в світі». Вона сказала, що економіка ЄС є другою за величиною у світі, але Європа відстає через слабкі місця, такі як бізнес-модель, яка протягом багатьох років покладалася на дешеву робочу силу з Китаю, дешеву енергію з Росії та аутсорсинг інвестиційної безпеки. Ці дні минули, підкреслила президентка Європейської комісії. Запропонована нею стратегія складається з трьох розділів. Перший стосується посилення конкурентоспроможності за допомогою інновацій, декарбонізації, зменшення залежності і підвищення безпеки ланцюжка постачання технологій і ресурсів. У другому йдеться про спрощення законодавства та бюрократичної тяганини, а в третьому – про громадян ЄС, які завдяки навчанню та добре оплачуваній роботі є джерелом і ціллю цієї реформи.

  • Реакція після крадіжки в Нідерландах

    Реакція після крадіжки в Нідерландах

    Чотири найважливіші артефакти національної спадщини Румунії були викрадені з нідерландського музею Дренте міста Ассен. Це золотий шолом з Коцофенешть (Coțofenești), датований 5-4 століттям до н.е., і три дакійські золоті браслети з Сармізеджетуса-Реджіа, датовані другою половиною 1 століття до н.е. Експонати, що мають неоціненну історичну цінність, були частиною виставки «Дакія! Королівство золота і срібла», яка відкрилася 7 липня 2024 року і мала закритися 25 січня.

    Пограбування сталося в п’ятницю ввечері, коли четверо людей за допомогою вибухового пристрою увірвалися до музею, викрали лише румунські артефакти і втекли на автомобілі. Потім вони, очевидно, підпалили машину, щоб замести сліди. Нідерландська поліція не виключає, що до пограбування причетні румуни, і розслідує можливість їхньої втечі до Німеччини. Викрадені чотири предмети є частиною колекції Національного музею історії Румунії і були найціннішими експонатами виставки. Всі експонати були застраховані на 30 мільйонів євро перед відправкою за кордон відповідно до румунського та міжнародного законодавства. Як приміщення, так і вітрини, де були виставлені предмети культурної спадщини, були захищені та обладнані системами спостереження, а також сигналізацією, пов’язаною з місцевою поліцією.

    У Бухаресті Генеральна прокуратура оголосила, що було відкрито кримінальну справу ex officio, а розслідуванням займатимуться прокурори Прокуратури Верховного суду і фахівці Генеральної інспекції румунської поліції. Водночас, уряд Румунії створив кризову групу, а прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що повернення шолома і трьох дакійських браслетів є пріоритетним завданням. Міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдужа заявив, що крадіжка дакійського скарбу є міжнародною ганьбою і що необхідно провести розслідування, щоб з’ясувати, чи не було це пограбування організовано з метою маніпулювання націоналістичною течією напередодні травневих президентських виборів.

    Контрольний орган прем’єр-міністра перевіряє документи в Міністерстві культури, які були підставою для відправки національних скарбів на виставку, а міністерка культури Наталія Інтотеро зустрінеться з королівською родиною і прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схуфом. Міністр внутрішніх справ Кетелін Предою також оголосив, що команда судових експертів румунської поліції терміново приєднається до своїх нідерландських колег, щоб допомогти в розслідуванні, і що румунська влада перебуває в постійному контакті з нідерландською та європейською владою. Президент Румунії Клаус Йоганніс обмінявся месаджами з прем’єр-міністром Діком Схуфом, який запевнив, що нідерландська влада вживає всіх необхідних заходів для ідентифікації злочинців і повернення скарбів.

  • 26 січня 2025 року

    26 січня 2025 року

    КРАДІЖКА – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку оголосив у неділю про створення урядового кризового штабу, який координуватиме повернення чотирьох румунських артефактів, викрадених напередодні з музею Дренте в Нідерландах. Він також розпорядився перевірити юридичну документацію, на підставі якої була організована виставка. Прем’єр-міністр обговорив з міністром внутрішніх справ Кетеліном Предою необхідність терміново направити до Нідерландів групу офіцерів-криміналістів, які працюватимуть разом з голландською поліцією в розслідуванні цієї справи. У той же час, Генеральна Прокуратура Румунії повідомила, що за фактом крадіжки експонатів з музею Дренте було порушено кримінальну справу. Нагадаємо, що невідомі підірвали єдину зовнішню стіну будівлі музею і викрали золотий дакійській шолом з Коцофенешть, датований 5-4 століттями до н.е., і три золоті дакійські браслети з Сармізегетузи, датовані другою половиною 1 століття до н.е., які є одними з найважливіших артефактів у національній спадщині Румунії. Усі викрадені артефакти були застраховані відповідно до румунського законодавства та міжнародних стандартів організації виставок

     

    ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА – Колишній лідер Націонал-ліберальної партії (НЛП) Крін Антонеску був одноголосно затверджений єдиним кандидатом від правлячої коаліції на президентських виборах, які відбудуться у травні. Виборча кампанія до президентських виборів є найважливішою політичною битвою для Румунії після падіння комунізму, – заявив тимчасовий виконувач обов’язків голови НЛП Іліє Боложан. Він підкреслив, що для відновлення довіри румунів необхідні рішучі дії, належне управління та прозорість. Крін Антонеску заявив, що балотується не для себе чи НЛП, а заради громадян країни і для Румунії. Ліберали першими серед політичних сил урядової коаліції офіційно затвердили кандидатуру Кріна Антонеску. Демократичний союз угорців Румунії  проголосує наступного тижня, а 2 лютого на позачерговому з’їзді аналогічне рішення мають прийняти й  соціал-демократи. Перший і другий тури президентських виборів були намічені на 4 і 18 травня. У грудні минулого року Конституційний суд анулював вибори на найвищу державну посаду на підставі того, що весь виборчий процес був порушений на користь незалежного кандидата, проросійського екстреміста Келіна Джеорджеску.

     

    ДЕРЖБЮДЖЕТ – Проєкт Державного бюджету Румунії на 2025 рік буде схвалений урядом та направлений до парламенту на затвердження найближчими днями. Уряд планує внести дежрбюджет на голосування депутатів і сенаторів у перший тиждень роботи парламенту нового скликання, який розпочнеться 3 лютого. Бюджет базується на цільовому показнику дефіциту в 7% від Валового Внутрішнього Продукту, на понад півтори відсотка менше ніж минулого року. З цією метою уряд вже прийняв рішення заморозити будь-яку індексацію або підвищення заробітної плати працівникам бюджетного сектора та не підвищувати пенсії відповідно до рівня інфляції. Водночас було оголошено про реорганізацію центральних державних установ та державних компаній. Ці заходи викликали невдоволення та протести.

     

    ЄВРОСОЮЗ – Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну візьме участь у понеділок у Брюсселі у засіданні Ради ЄС із закордонних справ. На порядку денному засідання – агресія Росії проти України, ситуація на Середньому Сході та відносини між ЄС і США. Серед поточних питань – енергетична криза в Молдові та події в Грузії. Також у вівторок, 28 січня, міністр закордонних справ Румунії проведе двосторонні зустрічі з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, віце-президенткою Європейської комісії, відповідальною за соціальні права та навички, якісні робочі місця та професійну підготовку Роксаною Минзату та Комісаром з питань розширення Мартою Кос.

     

    ЦЕРКВА – Минулого року Православне архиепископство Бухареста витратило понад 17 мільйонів леїв (близько 3,4 мільйона євро) на підтримку вразливих верств населення або на будівництво медичних центрів чи закладів догляду. Сотні соціальних центрів по всій Румунії працюють під патронатом Православної Церкви Румунії, надаючи допомогу людям похилого віку, людям у скруті та дітям з неблагополучних сімей. Ці цифри представив Патріарх Православної Церкви Даниїл, який також нагадав, що роботи з будівництва Національного собору триває. Він буде освячений цього року 26 жовтня – історична подія, яка співпаде з 140-річчям визнання Румунської Православної Церкви Автокефальною Церквою та 100-річчям її піднесення до рангу Патріархату.

     

    ЗАБРУДНЕННЯ – Сьогодні в Чорному морі біля берегів Краснодарського краю Росії та анексованого Кримського півострова були виявлені нові плями мазуту після аварії двох російських танкерів у Керченській протоці в грудні минулого року. Москва визнала, що на ліквідацію наслідків можуть піти роки. Хоча експерти поки що виключають можливість того, що забруднення досягне румунського узбережжя, влада розпочала моніторинг Чорного моря. Однак Міністерство навколишнього середовища в Софії, проаналізувавши оновлені супутникові знімки і морські течії, заявило, що ризику забруднення територіальних вод Болгарії немає. Танкери, що затонули, перевозили 9 200 тонн мазуту.

     

    ГАНДБОЛ – Чемпіон Румунії з гандболу серед жінок CSM Бухарест у неділю на виїзді здобув перемогу над данським Nykobing з рахунком – 29:27 і піднялися на третє місце в групі А Ліги чемпіонів. Перші два місця посідають французька команда Metz та угорський Ferencvaros. На сьомому місці в групі знаходиться ще одна румунська команда Gloria Бістріца. Третя румунська команда, присутня на змаганнях Rapid Бухарест програла у неділю, з рахунком – 26:28, данській команді Esbjerg у групі B Ліги чемпіонів з гандболу. Rapid посідає 7-е місце в своїй групі.

  • Історія виставки «Золотий скарб Національного банку Румунії» в Європейському парламенті

    Історія виставки «Золотий скарб Національного банку Румунії» в Європейському парламенті

    Існує приказка, що якщо ви не знаєте своєї історії, ви приречені на її повторення. Знання більш ніж столітньої історії золотого скарбу Національного банку Румунії (НБР) є дуже важливим, саме тому на початку березня в Європейському парламенті в Брюсселі відбулася виставка «Золотий скарб Національного банку Румунії».

    Це частина традиції Національного банку Румунії, який взяв на себе місію зробити цю історію відомою, – каже Бриндуша Костакє, начальниця відділу архівів, бібліотек та поширення інформації Дирекції Секретаріат НБР:

    «Проведення цієї виставки фактично є продовженням зусиль, присвячених цьому питанню з міжвоєнного періоду. Історія Скарбу починається в 1916 році, коли в умовах участі Румунії в Першій світовій війні, перед обличчям наступаючих військ Центральних держав, державні установи, в тому числі Національний банк, були змушені евакуюватися до Ясс. Скарб Національного банку вагою 91,5 тонни, коштовності королеви Марії, цінності комерційних банків та незліченна кількість інших цінностей, що належали до національної культурної спадщини, були відправлені до Росії, щоб захистити їх на території союзної держави. Але царська імперія виявилася колосом на глиняних ногах: восени 1917 року владу захопили більшовики. Незабаром після цього, в січні 1918 року, дипломатичні відносини з Румунією були розірвані, а румунські цінності, що зберігалися в Кремлі, були захоплені. Дипломатичні зусилля з повернення цих цінностей були розпочаті одразу після закінчення війни, але безуспішно. Згодом відбулося два часткових повернення румунських культурних цінностей, але ця реституція не включала золотий запас НБР.»

    Бриндуша Костакє, начальниця відділу архівів, бібліотек та поширення інформації Дирекції Секретаріат НБР продовжила свою розповідь.

    «У 1934 році Національний банк підтримав видання книги Михайла Григорія Ромашкану «Румунський скарб у Москві», щоб привернути до цього питання увагу громадськості. Після 1990 року Центральний банк відновив заходи, спрямовані на нагадування громадськості про цю проблему. До них відносяться дебати в рамках «Щорічного симпозіуму з історії банківської справи та цивілізації Крістіана Попіштяну», організованого журналом «Magazin Istoric» за підтримки Національного банку, книги, опубліковані радником голови Національного банку Румунії Крістіаном Пеунеску, участь представника Національного банку Румунії в роботі Спільної румунсько-російської комісії, створеної в 2003 році для обговорення проблем, що випливають з історії двосторонніх відносин, в тому числі питання румунського скарбу, вивезеного до Москви в роки Першої світової війни. Таким чином, можна сказати, що ми вже маємо давню традицію, а організація цієї виставки в Європейському парламенті в Брюсселі є її продовженням.»

    Ми запитали нашу співрозмовницю, чому Національний банк Румунії вирішив організувати цю виставку саме зараз і чому саме в Брюсселі?

    «Нинішній міжнародний контекст керівництво банку вважає сприятливим для інтернаціоналізації цього питання, оскільки ми потребуємо міжнародного визнання зобов’язання Росії повернути Румунії понад 91,5 тонни дорогоцінного золота із запасів НБР. Саме тому документи, які Банк зберігає в своєму архіві, свідчать про існування цієї претензії, обґрунтованість якої не може бути поставлена під сумнів. У цьому контексті Національний банк приєднався до ініціативи депутата Європарламенту Єуджена Томака, який привернув увагу Європейського парламенту до цього питання, прийнявши Резолюцію про повернення національного золотого запасу Румунії, незаконно привласненого Росією. Резолюція була обговорена і прийнята Європейським парламентом, який цим самим продемонстрував підтримку Румунії.»

    Серед експонатів виставки – старовинні фотографії, карти та фотографії на основі історичних документів. Бриндуша Костакє розповідає:

    «Виставка стала гарною нагодою представити широкому загалу зображення оригіналів протоколів, підписаних в Яссах і Москві представниками румунської та російської влади з нагоди перевезення і зберігання в Росії скарбу НБР та інших румунських цінностей. Також були представлені документи, складені в Москві на початку 1917 року для інвентаризації золотого запасу банку. Хочу зазначити, що ці документи опубліковані Крістіаном Пеунеску в його томах про евакуйований до Москви румунський скарб, а подальша доля румунського скарбу, після 1918 року, була реконструйована шляхом представлення на виставці документів, виявлених в російських архівах і опублікованих істориком Іліє Шипором в книзі “Доля Скарбу Румунії”.»

    У нещодавно прийнятій резолюції депутати Європарламенту зазначили, що, незважаючи на кілька спроб дипломатичних переговорів після Першої світової війни, національні скарби Румунії, відправлені на зберігання до Росії в період з 1916 по 1917 рік, так і не були повернуті в повному обсязі, що є безпрецедентним міжнародним випадком незаконного привласнення золотого запасу та об’єктів культурної спадщини іншої держави.

  • 10 – 16 березня 2024 року

    10 – 16 березня 2024 року

    Про “Скарб Румунії”, в Брюсселі

    Європейський парламент ухвалив, у четвер, резолюцію, в якій зажадав від Росії повернути незаконно привласнений національний скарб Румунії в повному обсязі. Це безпрецедентний міжнародний випадок незаконного привласнення золотого запасу та об’єктів культурної спадщини, що викликає постійне занепокоєння румунського суспільства”, – заявили депутати Європарламенту. Згідно з резолюцією, парламент вітає значні зусилля Європейського Союзу щодо захисту національної, культурної та історичної спадщини шляхом імплементації законодавства та механізмів співпраці, що регулюють повернення об’єктів культури та спадщини, незаконно вивезених з територій країн Союзу, а також його зусилля щодо боротьби з незаконною торгівлею культурними цінностями. Євродепутати закликають Європейську комісію та Європейську службу зовнішньої діяльності включити питання реституції румунського національного скарбу до двостороннього дипломатичного порядку денного, що регулює відносини між ЄС та Росією, як тільки регіональний контекст дозволить відновити політичний діалог між сторонами. Під час Першої світової війни, між 1916 і 1917 роками, Румунія відправила до союзної царської Росії національний скарб (який включав значну кількість золота, реліквій, колекцій мистецтва, коштовностей, архівів) для захисту на випадок окупації території країни німецькими, австро-угорськими, болгарськими та турецькими військами. Після приходу до влади більшовицького режиму, заснованого Володимиром Іллічем Леніним, Росія захопила скарб і відмовилася його повертати, і більшість цінностей залишаються неповерненими донині. Питання повернення скарбу безуспішно обговорюється протягом десятиліть спільною румунсько-російською комісією.

     

    Про президента Йоганніса, в НАТО

    Цього року, президент Румунії Клаус Йоганніс завершить свій другий п’ятирічний президентський термін, на який він має право згідно з Конституцією. І, як багато хто очікував, у вівторок він оголосив про висунення своєї кандидатури на посаду генерального секретаря НАТО. Посаду, яку норвежець Єнс Столтенберг залишить цього року, також через десять років. За словами Йоганніса, легітимізує його кандидатуру на посаду голови найпотужнішого військово-політичного альянсу в історії глибоке розуміння викликів, що стоять перед ним, а також діяльність Румунії в НАТО, яка є сусідом України, що зазнала російського вторгнення. “У складному безпековому контексті наша країна довела, що є опорою стабільності в регіоні”, – заявив глава держави, додавши, що для Румунії настав час взяти на себе ще більшу відповідальність в рамках євроатлантичних керівних структур. Наскільки відомо, президент Румунії змагатиметься з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте, який також йде з національної політики, за лідерство в НАТО. Він здається фаворитом, оскільки має підтримку найбільших держав НАТО: Сполучених Штатів, першої серед рівних в Альянсі, Великої Британії, Франції та Німеччини. Але вибір робиться шляхом дипломатичних консультацій між усіма країнами-членами, і рішення оголошується лише тоді, коли буде досягнуто консенсусу щодо єдиного кандидата. А Рютте, якого погано прийняли в канцеляріях Туреччини, Румунії, Угорщини та Болгарії, зараз далекий від одностайності.

     

    Про Україну, але без румунських військ

    Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у вівторок, що Румунія не відправлятиме війська в Україну, додавши, що Румунія підтримує Україну багатьма іншими способами і робитиме це й надалі. «Можливе відправлення військ в Україну не може розглядатися в рамках мандату НАТО, оскільки Україна не є членом Альянсу. В іншому випадку, якщо є двосторонні домовленості між певною державою і Україною з будь-якого питання, то ці питання є суто предметом цих двосторонніх домовленостей. Румунія не буде посилати війська в Україну. Ми підтримуємо Україну у різні інші способи і надалі робитимемо те, що робили до цього часу. Я говорив це багато разів і я радий повторити: Румунія підтримує Україну й українців, і ми надаватимемо допомогу Україні так довго, як це буде потрібно.»

     

    Про економіку, в ОЕСР

    Економіка Румунії може зрости на 3,1% цього року і на 3,3% наступного року, вважає Матіас Корманн, генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Він сказав, що його організація очікує, що інфляція знизиться, щоб продовжити процес конвергенції Румунії, з подальшим зростанням рівня життя і доходів, але це вимагатиме послідовних реформ. За словами Генерального секретаря ОЕСР, утримання людей на роботі довше матиме позитивний вплив на економіку. Необхідно також підвищити рівень податкової дисципліни. Повне використання фондів ЄС для підвищення продуктивності також є важливим, каже генеральний секретар ОЕСР. Румунія отримує 28,5 мільярдів євро коштів на відновлення, величезний відсоток ВВП, які повинні бути інвестовані в інфраструктуру та транспортну сферу, – сказав також Матіас Корманн.

     

    Про візи, із Сімоною Халеп 

    Румунська тенісистка Сімона Халеп у понеділок вирушила до Маямі, де зіграє свої перші офіційні матчі після більш ніж півторарічної дискваліфікації за вживання допінгу. У своєму дописі в соціальних мережах колишня перша ракетка світу в жіночому тенісі подякувала Посольству США за підтримку в отриманні віз для неї та її команди. Вона також закликала румунів підтримати програму “Безвіз”. Вона закликала тих, хто вже має візи, поновити їх, у тому числі поштою. Це збільшить кількість схвалених віз, що є важливою умовою для вступу Румунії до цієї програми відкритого доступу до Сполучених Штатів. Турне в Майамі розпочнеться 17 березня.

  • Чи поверне коли-небудь Москва румунський скарб?

    Чи поверне коли-небудь Москва румунський скарб?

    «Безпрецедентний міжнародний випадок незаконного привласнення золотого запасу і об’єктів спадщини!». Так у резолюції Європейського парламенту, ухваленій у четвер переважною більшістю голосів, визначено досі невирішену справу про скарб, який Королівство Румунія передало на зберігання царській Росії під час Першої світової війни і з якого було повернуто лише невелику частину. У резолюції Європарламент закликає Російську Федерацію повернути Румунії скарб, відправлений до Москви в 1916-1917 роках.

    Дебати щодо скарбу вперше в Європарламенті ініціював депутат Європарламенту від Партії «Народний рух» Єуджен Томак, якого підтримали всі його румунські колеги.

    Еуджен Томак: «Мова йде про картини, коштовності, цінні речі з румунських церков і монастирів, архівИ державних установ, а також про понад 91,5 тонни золота, що становлять скарбницю Національного банку Румунії. Деякі з культурних і релігійних цінностей були повернуті за радянських часів, але румунське золото все ще перебуває під арештом у Росії.»

    Представниця Соціал-демократичної партії Рована Плумб пояснила, чого хотіли досягти румунські євродепутати за допомогою цієї резолюції:

    «Ми хочемо привернути увагу громадськості та європейських політиків до цієї специфічної ситуації Румунії. Ми створюємо передумови для того, щоб, якщо після закінчення агресивної війни Росії проти України відбудуться переговори між Європейським Союзом і Росією, тема повернення румунських скарбів була включена до порядку денного дискусій Європейського Союзу.»

    Дебати про викрадення національного багатства Румунії свідчать про історичні травми, які пережили румуни, – заявив колишній прем’єр-міністр Дачіан Чолош, представник партії РЕПЕР.

    Дачіан Чолош: «Я хотів би, щоб ці дебати допомогли нам зрозуміти, що ми повинні рішуче реагувати на відсутність докорів сумління у випадку з Росією. Жорсткі заходи проти путінської Росії, включаючи економічні заходи і використання заморожених активів цього путінського режиму без зволікань, є виправданою відповіддю в цьому контексті. Румунія вже заплатила ціну російської диктатури та імперіалізму, і це має стати уроком для Європи сьогодні.»

    Комісар ЄС з питань згуртованості та реформ Еліза Феррейра зазначила, що румунський скарб був переданий Царській імперії під час Першої світової війни для захисту, але так і не був повністю повернутий Румунії ні СРСР, ні Російською Федерацією. Євросоюз готовий підтримати румунську владу та її зусилля, спрямовані на повне повернення скарбу, якщо вона про це попросить, – сказала комісар Феррейра. Але на даний момент, за її словами, політичний діалог і механізми співпраці з Росією призупинені через війну.

    Вкрай низький апетит Москви до діалогу, який був постійним протягом багатьох років і тепер трагічно підтверджений, залишає мало місця для оптимізму щодо повернення скарбу. Однак резолюція Європарламенту важлива, оскільки вона надає міжнародний вимір цій історичній суперечці між Бухарестом і Москвою.