Tag: скасування

  • Протести в Румунії

    Протести в Румунії

    Румуни розділені! З одного
    боку знаходяться ті, хто продовжує протестувати проти термінового розпорядження
    про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, що
    правлячий коаліційний уряд, домінований соціал-демократами, прийняв 31 січня.
    Під тиском вуличних протестів, уряд скасував, у ці вихідні, нормативний акт,
    однак протести тривають вже шостий день поспіль.




    В демонстраціях, організованих
    по всій країні, взяли участь сотні тисяч людей. Найбільше з них зібралися на
    площі Перемоги в Бухаресті. Як тільки надворі смеркло, все більше людей
    приходили на площу з барабанами, прапорами, плакатами і транспарантами перед
    будинком Уряду. Після скасування термінового розпорядження, вони вимагають,
    зараз, відставки нинішнього кабінету на чолі з Соріном Гріндяну за те, як він
    схвалив цей нормативний акт, тобто – кажуть вони – пізно ввечері без згоди
    Вищої ради суддів та прокурорів. Хто може довіряти цим людям? Ми не
    можемо! Вони скомпрометовані! Тільки, що були вибори, але вони знущаються над
    нами і нашими голосами. Ось чому ми вийшли на вулицю.





    По країні, найбільше число
    протестувальників було в містах Клуж-Напока і Сібіу (центр), Тімішоара (захід)
    і Ясси (північний схід). Антиурядові протести відбулися і в діаспорі, у Софії,
    Брюсселі, Парижі, Лондоні, Амстердамі, Барселоні, Римі та Мадриді. У Будапешті,
    кореспондент Радіо Румунія розмовляв з протестувальниками, в основному молодими
    людьми: Ми керуємося принципом поки не побачу, не повірю, і
    навіть якщо вони опублікували нормативний акт в Офіційному віснику, це не
    означає що, вони не зроблять інші кроки, щоб все відбулося як вони
    хочуть.





    По тому боці є прихильники
    Виконавчого органу. Вони бажають щоб всі дотримувалися результатів голосування
    в законодавчих виборах від 11 грудня і щоб призначений місяць тому уряд мав
    можливість продовжити свою роботу, на основі програми, представленої в ході
    передвиборної кампанії. Вони закидають правому президенту Клаусу Йоханнісу,
    який в результаті голосування змушений співпрацьовувати з лівим урядом, те
    як він посередничав між державними
    установами у питанні термінового розпорядження. Тому, кілька сотень осіб, переважно літнього віку, зібралися біля Адміністрації
    Президента на знак підтримки уряду Гріндяну і вимагали відставки президента
    Клауса Йоханніса. Я хочу, щоб вони поважали мій голос, щоб всіх нас
    румунів поважали, щоб він був президентом всіх румунів, щоб він любив свою
    країну, так як цього роблю я, усім моїм серцем. Ми захищаємо демократичне
    голосування від 11 грудня. Люди які протестують перед будинком уряду нехай
    йдуть додому, бо розпорядження було скасоване, і якщо вони не рушать додому,
    ані ми не підемо звідси.





    Прем’єр-міністр Сорін Гріндяну
    оголосив, що він не піде у відставку під тиском протестувальників: Такою
    є демократична гра, і я думаю, що нам потрібно якомога терміново повернутися до
    цих понять. Уряд може бути скинутий тільки в результаті резолюції вотуму
    недовіри, бо інший варіант, а саме, щоб я подав у відставку, не представляється
    можливим.






    Прем’єр-міністр зажадав від Міністерства юстиції
    почати у терміновому порядку громадські дебати з політичними партіями і
    громадянським суспільством на тему схваленого, а потім скасованого термінового
    розпорядження. Уряд вважає їх абсолютно необхідними для узгодження
    Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів з рішеннями
    Конституційного Суду і європейськими директивами. Законопроект, в результаті
    цих дискусій, буде направлений до Парламенту для обговорення. Водночас,
    Законодавчий орган готується обговорити і голосувати резолюцію про вотум
    недовіри уряду на тему Уряд Гріндяну – Уряд національної зневаги. Не
    узаконюйте злодійство в Румунії, подану опозиційними Націонал-ліберальною
    партією і Союзом Рятуйте Румунію.

  • Фінансування Суспільного радіо і редакційна незалежність

    Фінансування Суспільного радіо і редакційна незалежність

    Фінансування суспільних радіо і телебачення з державного бюджету є найгіршим варіантом з можливих рішень, вважає юридичний директор Європейської мовної спілки Річард Бернлі, який перебував днями в Бухаресті. У заяві Румунському телебаченню, Бернлі висловив занепокоєння з приводу планованого скасування збору за користування радіо і телебачення шляхом проекту ініційованого СДП і звернувся із закликом до Парламенту Румунії не голосувати на користь цього заходу.

    Річард Бернлі: Я дуже стурбований тим, що відбувається. Передплата за використання радіо і телебачення не є збором, є дуже важливим внеском суспільства щодо фінансування суспільних радіо і телебачення. Спроба видалити цю передплату викликає велике занепокоєння, тому що дотеперішній досвід показує, що найкращим рішенням для фінансування суспільних радіо і телебачення є передплата. Таким чином, обидві служби є повністю незалежними і створюються відносини з громадськістю, яка є власником цих двох установ. Фінансування з державного бюджету є найгіршим з можливих рішень. В Європі, лише у кількох країнах діє ця занадто політизована система фінансування, коли вся влада знаходиться в руках політичного класу, і коли змінюється влада, то вона може скоротити бюджет, що сильно ускладнює ситуацію. Такі речі вже відбулися в Європі, і тому закликаю Парламент переглянути свою позицію.

    Рада правління Румунського товариства радіомовлення не підтримує законодавчу ініціативу щодо ліквідації збору за використання радіо і телебачення. Згідно з комюніке Рада правління, скасування цього збору радикально змінить автономну і незалежну діяльність державних засобів масової інформації. Депутат НЛП Еуджен Ніколаеску зазначив, що соціал-демократи хочуть зробити політично-залежними суспільні радіо і телебачення, включенням пропозиції про скасування збору за використання радіо і телебачення, до своєї програми урядування. З іншого боку, міністр фінансів Анка Драгу попередила, що бюджетні наслідки ліквідації тих 102 неподаткових зборів складають 1,6 млрд леїв (близько 400 мільйонів євро), тобто двічі більше ніж прогнозували ініціатори законопроекту.

    Анка Драгу наполягала на тому, що дефіцит бюджету в наступному році не повинен перевищувати 3% ВВП Румунії. Проект закону про скасування з 1 січня 2017 року 102 неподаткових зборів, був прийнятий Сенатом Румунії минулого тижня. Днями, ця пропозиція отримала позитивний висновок від Юридичної комісії Палати депутатів і наступного вівторка, парламентська група СДП сподівається, що він буде схвалений на пленарному засіданні цієї палати румунського Парламенту, яка має вирішальну роль у цьому питанні.