Tag: скорочення

Президентські вибори без Келіна Джорджеску

У Румунії добігає кінця тиждень, протягом якого кандидати на найвищу посаду в державі могли подати свої кандидатури на травневі вибори. Процес перевірки продовжиться після 15 березня, крайнього терміну, встановленого Центральним вборчим бюро (ЦВБ). Момент, на який всі чекали, настав, коли до ЦВБ надійшла кандидатура проросійського, екстреміста Келіна Джорджеску. Нагадаємо, що він, фактично невідомий 4 місяці тому, несподівано переміг у першому турі минулорічних президентських виборів, але Конституційний суд анулював результати голосування – безпрецедентне рішення – після того, як встановив, що весь виборчий процес був сфальсифікований на користь Джорджеску за широкого вртручання Росії. Не дивно, що в неділю ЦВБ відхилив його кандидатуру, на підставі рішення Конституційного суду від грудня минулого року. На думку ЦВБ, кандидатура Джорджеску не відповідає умовам законності, оскільки він, не дотримуючись правил виборчої процедури, порушив саме зобов’язання захищати демократію, яка базується на чесних і неупереджених виборах. У вівторок Конституційний суд підтвердив рішення ЦВБ, поклавши край передвиборчій авантюрі Джорджеску, яка розпочалася в TikTok і завдала стільки шкоди політичній системі. Найбільш радикальні прихильники Джорджеску організували бурхливі протести після рішення ЦВБ, поранивши жандармів та спричинивши руйнування.

Старі та нові кандидати

Залишившись сиротами після того, як їхній ідейний батько вийшов з президентських перегонів, лідери двох популістських та ультранаціоналістичних партій у Парламенті Джордже Сіміон від Альянсу за обєднання румнуів та Ана-Марія Гавріле від Партії молодих людей вирішили, за порадою Джорджеску, брати участь у перегонах, щоб потім один з них зняв свою кандидатуру. Самоназвана сувереністська зона також представлена Діаною Шошоаке від «SOS Румунія», яка робить другу спробу після минулорічного відхилення її кандидатури Конституційним судом. Також у сувереністській зоні знаходиться колишній прем’єр-міністр і колишній лідер соціал-демократів Віктор Понта, чия участь у президентських перегонах призвела до його виключення з Соціал-демократичної партії. Понта також намагався стати президентом у 2014 році, але тоді програв Клаусу Йоганнісу. Іншим претендентом на другу спробу є колишній лідер лібералів Крін Антонеску. Він є спільним кандидатом від правлячої коаліції СДП-НЛП-ДСУР і представляє проєвропейський табір. Він боротиметься за голоси виборців, лояльних до членства Румунії в європейських та євроатлантичних структурах, з Нікушором Даном, нинішнім мером Бухареста, який вперше балотується на посаду президента, та головою Союзу «За порятунок Румунії» Еленою Ласконі. Остання пройшла до фіналу виборів у 2024 року, які однак не відбулися.

Розшукують Хорацію Потру

На цьому тижні Верховний суд відхилив апеляції, подані найманцем Хораціу Потрою, близьким соратником Келіна Джорджеску, його сином Доріаном Потрою та іншим членом сім’ї Александру Потрою, і залишив у силі заочні ордери на арешт, видані два тижні тому на їхні імена. Ці троє особи були оголошені в розшук після того, як покинули територію Румунії. Троє інших найманців залишаються під вартою. Натомість судді вирішили звільнити 11 найманців з групи Потри з-під варти і помістити їх під домашній арешт, а чотирьох інших поставили під судовий контроль. Після обшуків у справі, пов’язаній з фінансуванням виборчої кампанії Келіна Джорджеску, слідчі виявили справжній військовий арсенал у будинках, які використовували Хораціу Потра та його соратники, а також купу готівки та золотих злитків у сейфі, схованому під підлогою. Прокуратура стверджує, що Потра і група найманців намагалися проникнути на протести, організовані відразу після скасування минулорічних президентських виборів, щоб створити хаос.

Заходи для румунів з низькими пенсіями а також для привілейованих румунів державної системи

Уряд Румунії схвалив термінову постанову про фінансову підтримку пенсіонерів у цьому році. Це стосується румунів, які перебувають у державній пенсійній системі та державній військовій пенсійній системі, чиї доходи менші або дорівнюють 2.574 леям (близько 515 євро). Вони отримають фінансову підтримку в розмірі 800 леїв, що становить близько 160 євро. У такій ситуації опинилися понад 2,5 мільйона пенсіонерів. Вони отримають гроші двома рівними частинами, перша – у квітні, друга – у грудні. Від людей зі низькими доходами до привілейованих румунів державної системи: міністр навколишнього середовища Мірча Фекет оголосив, що уряд скасував безсоромні бонуси, які раніше отримували працівники Romsilva, коли виходили на пенсію. «Ми гарантуємо, що в Romsilva більше не буде таких ситуацій,  як це сталося у випадку з преміями в розмірі 100.000 євро при виході на пенсію кількох співробітників, деякі з яких повернулися на свої посади, як тільки отримали гроші», – сказав міністр. За словами міністра, тільки за останні два роки понад 1.200 працівників лісового управління отримали майже 200 мільйонів леїв (40 мільйонів євро).

Чемпіон Румунії з футболу FCSB покинув Лігу Європи

Чемпіон Румунії з футболу FCSB (ФЧСБ) з Бухареста покинув Лігу Європи після поразки у матчі з французьким «Олімпіком Ліон». Після перемоги в Бухаресті з рахунком 3:1, французи перемогли й в четвер вдома з рахунком 4:0. Виступ румунів, однак, заслуговує на похвалу. У групі, команда FCSB здобула 4 перемоги і 2 матчі внічию, програвши лише двом відомим британським командам, «Манчестер Юнайтед» і «Глазго Рейнджерс». Після двох перемог над грецькою командою «Паок Салоніки», яку тренує румунський тренер Резван Луческу, вони вийшли до одної восьмої фіналу.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Парламент Румунії  на пленарному засіданні у середу ввечері прийняв законопроєкти про державний бюджет та бюджет державного соціального страхування на 2025 рік. Бюджет базується на економічному зростанні у 2,5% та дефіциті бюджету у 7% ВВП, що, за словами міністра фінансів Танцоша Барни, відповідає умовам підтримки розвитку через рекордні інвестиції, забезпечення виплати зарплат та пенсій, захисту вразливих верств населення та відновлення рівноваги у фінансах країни.

УРЯД – Коаліційний уряд провів сьогодні своє перше засідання після прийняття цьогорічного державного бюджету. На порядку денному кабінету міністрів було затвердження кількох інвестиційних проєктів, спрямованих на “зелений” перехід, вартістю майже 90 мільйонів леїв (близько 18 мільйонів євро), обговорення цьогорічних пріоритетів у рамках Програми місцевого розвитку ім. Ангела Саліньї, а також затвердження формули розрахунку мінімальної базової заробітної плати, з урахуванням тенденцій інфляції та продуктивності праці, відповідно до положень європейською директиви у цій галузі. З початку року мінімальна заробітна плата брутто в Румунії становить 4050 леїв (близько 810 євро), а нова формула розрахунку має забезпечити передбачуваність динаміки доходів працівників.

СКОРОЧЕННЯ – Чисельність парламентських державних службовців буде скорочена на 400 посад після того, як Палата депутатів, нижня плата румунського парламенту, схвалила в середу рішення про реорганізацію свого робочого апарату. Скорочення будуть проведені від Канцелярії голови Палати депутатів та офісів членів Постійного бюро до різних департаментів та управлінь палати. За словами керівництва Палати депутатів, скорочення на 240 посад призведе до щорічної економії в розмірі 35 мільйонів леїв (близько 7 мільйонів євро). Нещодавно Сенат прийняв аналогічне рішення про скорочення майже 200 посад, незважаючи на протести з боку працівників. Керівна коаліція посилається на необхідність скорочення витрат з метою обмеження бюджетного дефіциту, в той час як опозиція критикує відсутність прозорості та порушення законодавства.

ІМПІЧМЕНТ – У середу ввечері Партія молодих людей, яка щойно увійшла до парламенту, з третьої спроби зареєструвала в парламенті пропозицію про усунення президента Клауса Йоганніса з поста в порядку імпічменту. Цей крок був зроблений після двох невдалих спроб внести це питання до порядку денного парламенту через процедурні недоліки. Якщо цього разу всі юридичні процедури будуть дотримані, керівництво парламенту скличе спільне пленарне засідання обох палат для голосування. 21 грудня минулого року мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін Клауса Йоганніса, але після скасування президентських виборів його перебування на чолі країни було продовжено до обрання нового глави держави.

ВІЗИТ – Румунія продовжить надавати всю необхідну підтримку як країна, що приймає Бойову групу НАТО в Румунії, –  сказав у четвер міністр оборони Ангел Тилвер французькому міністру з європейських справ Бенджаміну Хаддаду. Переговори в Бухаресті були зосереджені на співпраці в рамках НАТО, зокрема на посиленні Бойової групи НАТО в Румунії, де Франція є рамковою країною. У середу Бенджаміна Хаддада також прийняв міністр закордонних справ Еміль Гурезяну. Французький міністр перебував з дводенним візитом у Бухаресті, щоб висловити солідарність своєї країни з Румунією, яка зазнає іноземного кібернетичного втручання у внутрішні справи. Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ Франції. Французька служба з питань захисту від іноземних цифрових перешкод – VIGINUM, стверджує у звіті, який цитує паризький кореспондент Радіо Румунія, що такі дії порушили нормальний перебіг президентських виборів в Румунії наприкінці минулого року.

РАБСТВО – Іспанська поліція звільнила 52 громадян Румунії, яких утримували в напіврабстві на плантації в регіоні Севільї. Умови, в яких вони жили і працювали, були описані владою як такі, що “важко собі уявити”. Відповідальне угруповання складалася з чотирьох румунів і займалося залученням громадян Румунії до сільськогосподарських робіт, переважно для збору апельсинів і оливок. Підозрювані вербували працівників за допомогою оголошень, розміщених у соціальних мережах, обіцяючи високий заробіток, пристойне житло та безкоштовний транспорт. Після прибуття до Іспанії у них конфіскували документи, що посвідчують особу, під приводом укладання договору про надання соціальних послуг, хоча розслідування виявило, що жоден із 52 румунів не був зареєстрований для отримання цих пільг. Заробітна плата, яку вони отримували, також була набагато нижчою за обіцяну, оскільки румуни працювали від світанку до заходу сонця. Особи виправдовували зменшену суму необхідністю покрити борги робітників за житло і транспорт. Жертвам погрожували насильством, якщо вони звертатимуться до органів влади. Члени угруповання були заарештовані співробітниками поліції в Андалусії, а 52 жертви зараз перебувають під захистом іспанських соціальних служб.

РОБОТА – Румуни є одними з найбільш працьовитих громадян Європи. Принаймні це випливає з опублікованого сьогодні дослідження Євростату. Таким чином Бухарест та навколишній повіт Ільфов має найвищий показник інтенсивності праці серед усіх європейських регіонів. За ними йдуть Зальцбург і Тіроль в Австрії з аналогічними показниками, Братислава в Словаччині, а на п’ятому місці знову північно-східний регіон Румунії, де лише 1,7% домогосподарств мають низьку інтенсивність праці. Інтенсивність праці визначається кількістю годин, фактично присвячених роботі. Дані Євростату також показують, що найвищий показник низької інтенсивності праці спостерігається в домогосподарствах на французьких територіях за межами континентальної Європи, у Французькій Гвіані та Реюньйоні. У Французькій Гвіані, наприклад, майже 42% домогосподарств мають цю характеристику. За нею йдуть два регіони в Німеччині, такі як Бремен, з майже 23%, а також регіони в Бельгії та Італії з аналогічними показниками.

ПРАВОСУДДЯ – Дві медсестри постали перед судом у справі про пожежу, що спалахнула в листопаді 2020 року у відділенні анестезії та інтенсивної терапії П’ятра-Нямецької повітової лікарні швидкої допомоги, в результаті якої загинули дев’ять осіб. Їм були пред’явлені звинувачення у необережному знищенні або пошкодженні майна, що призвело до катастрофи, і недотриманні правил охорони здоров’я та безпеки на робочому місці. Дві медсестри нібито не вжили необхідних заходів, щоб винести з палати або загасити свічку, що горіла на тумбочці пацієнта, який перебував в агонії. Цим вони нібито порушили низку правил охорони здоров’я та безпеки праці, пожежної безпеки та належної практики надання медичної допомоги.

ФЕЙК – Міністерство національної оборони Румунії спростовує повідомлення в ЗМІ про те, що кілька солдатів Сил спеціальних операцій брали участь у приватних охоронних місіях в Африці. Жоден румунський військовослужбовець не брав за власний рахунок для участі в таких місіях, – повідомив інтернет-виданню PressOne речник міністерства генерал-майор Константін Спину. Він зазначив, що в період 2022-2024 років лише один військовослужбовець Сил спеціальних операцій перебував у неоплачуваній відпустці з об’єктивної причини, не пов’язаної з темою статті. За даними вищезгаданого видання, у 2023 році Хораціу Потра, найманець з оточення кандидата в президенти сувереністів Келіна Джорджеску, нібито взяв близько 1 000 румунів воювати в Конго, в тому числі десятки солдатів з елітних структур, резервістів зі спецпідрозділів, колишніх комбатантів Французького легіону, співробітників спецслужб і людей зі спеціальних підрозділів поліції.

ГАЗА – Сектор Газа є невід’ємною частиною майбутньої палестинської держави,- заявив у середу Європейський Союз у відповідь на заяви президента США Дональда Трампа напередодні про перехід цієї території під контроль  США. Брюссель залишається твердо прихильним рішенню про дві держави – єдиному шляху до міцного миру для ізраїльтян і палестинців, – заявив речник ЄС. Плани глави Білого дому переселити палестинців, які проживають на охопленій війною території, до Йорданії або Єгипту викликали лавину протестів по всьому світу. Зокрема, президент Франції Еммануель Макрон та його єгипетський колега Абдель Фаттах ас-Сісі попередили, що будь-яке насильницьке переміщення палестинців зі Смуги Гази і Західного берега річки Йордан буде серйозним порушенням міжнародного права і серйозним дестабілізуючим фактором для Єгипту та Йорданії, куди їх можуть відправити.

Заводи з тимчасово зупиненим виробництвом, сектор
HoReCa на межі виживання, закриті театри та кінотеатри, дрібні виробники сільськогосподарської
продукції тимчасово вивезені із закритих ринків. Минулого року епідемія нікого
не оминула і зачіпила всю румунську економіку та суспільство. Криза була глобальною, а її
регіональні наслідки очевидні. У Болгарії туристичний двигун постраждав.

Майже не зачеплена кризою десятиліття тому, економіка Польщі вперше постраждала
минулого року після майже чверті століття невпинного
економічного зростання. Загалом, у 2020 році економіка Румунії скоротилася майже на 4% порівняно з попереднім роком. Дані, представлені Національним інститутом статистики, вказують, однак, на
найвищий економічний
ріст у четвертому кварталі та один з найменших
економічних спадів у Європі – радіє прем’єр-міністр ліберал Флорін Кицу, який впевнений у позитивній еволюції економіки цього року.

Валовий внутрішній продукт Румунії зріс на понад 5% в
останньому кварталі минулого року,коли перед тим, як залучити до урядування і Союз «Рятуйте Румунію» та Демократичний
союз угорців Румунії, ліберали управляли країною урядом меншості. Міністр фінансів у колишньому уряді Націонал-ліберальної партії, чинний прем’єр-міністр, стверджує що ці показники є результатом його діяльності і звинувачує соціал-демократичну опозицію. Флорін Кицу: Те, що
я стверджував весь 2020 рік, і труби від СДП намагалися мені заперечити, я мав рацію, це збулося. Що
стосується Румунії, то в четвертому кварталі економіка скоротилася на
мінус 3,9 і зросла на близько
3%, у 4-му
кварталі, Румунія будучи тією країною Європейського
Союзу, яка уникнула технічної рецесії. У нас є шанс зазнати економічне зростання в першому
кварталі цього року, тобто повернути все те, що ми втратили через кризу
минулого року.

Як завжди в контексті політичної конкуренції,
опоненти розшифровують по-різному ці показники. Колишній міністр праці, депутат
від СДП Маріус Будай каже, що насправді цифри вказують не на економічне зростання,
а на зменшення. Маріус Будай: Румуни повинні знати, що у четвертому кварталі
минулого року економіка скоротилася на понад 16% порівняно з першим кварталом,
коли в Румунії не було пандемії. Це не лише моя думка, це думка багатьох
економістів Румунії, а саме що ми не зазнаємо економічне відновлення ані цього
року, оскільки це замкнене коло суворої економії не принесе нічого хорошого в
економіці.

Представники СДП також піддають
критиці положення термінової постанови про деякі фіскально-бюджетні
заходи, опублікованої у вівторок урядом, які вказують на відкладення підвищення пенсій та
допомог працівникам Румунської
залізничної компанії, скорочення на 50% субсидій на транспорт для
студентів або скасування цього
року відпочинкових купонів для бюджетників. Усі ці заходи, за їхніми словами, негативно вплинуть на рівень життя румунів.

Міжнародний валютний фонд переглянув у бік значного
зниження свої оцінки про розвиток світової економіки в цьому році. Погіршення спричинено
більш ніж очікуваним негативним впливом пандемії на економічну діяльність у
першій половині цього року, тоді як відновлення, прогнозоване на 2021 рік, буде
більш поступовим, ніж прогнозувалося спочатку. Зокрема,
несприятливий вплив на домогосподарства є значним, що ставить під загрозу
прогрес, досягнутий у зменшенні глобальної бідності з 90-х років, згідно з
останнім звітом про світову економіку.

Згідно з документом, якщо в
квітні МВФ передбачав, що глобальна економіка в цьому році знизиться на 3%,
згідно з новими прогнозами, скорочення складе 5%.
Економіка США знизиться на 8%, а єврозона на 10,2%. Іспанія та Італія
будуть з-поміж найбільш постраждалих. Таким чином, за оцінками,
неплатоспроможність збільшиться на 22% в Іспанії та на 37% в Італії до 2021
року порівняно з минулорічними рівнями. Поточний фінансовий стан компаній двох
країн є здоровішим, ніж у період, що передував світовій фінансовій кризі 2009
року, іспанським компаніям вдалося зменшити свій борг на 20 відсоткових пунктів
до третього кварталу минулого року, а італійські також покращили своє
матеріальне становище, хоча і меншою мірою.

Що стосується Румунії, то в квітні МВФ очікував, що економіка цього року
скоротиться на 5%, а відновиться в 2021 році, коли зростання складе 3,9%. З
іншого боку, прогнози МВФ також показали про значне зростання рівня безробіття
в Румунії – з 3,9% в 2019 році до 10,1% в 2020 році, а в 2021 році безробіття скоротиться
до 6%. Ринок праці сильно постраждав у всьому світі після пандемії на тлі
різкого спаду економічної активності.

За даними Міжнародної організації праці, з приблизно двох мільярдів
нелегально працюючих робітників у всьому світі майже 80% сильно постраждали. Є
також деякі обнадійливі ознаки, повідомляє МВФ. Фіскально-фінансові заходи,
вжиті для протидії наслідкам пандемії в деяких державах з початку кризи,
запобігли погіршенню короткострокових втрат. Скорочення графіку роботи та
надання допомоги працівникам через схеми тимчасового безробіття послаблювало
зростання безробіття, тоді як фінансова підтримка, надана компаніям, та інші заходи
перешкоджали розмноженню банкрутств. У деяких випадках дії центрального банку
покращують ліквідність та обмежують витрати на запозичення, йдеться у звіті
МВФ.

Прийнятий Сенатом у квітні, новий проект Податкового кодексу, ініційований Урядом Румунії був схвалений у понеділок одноголосно Комітетом з питань бюджету Палати депутатів. Проект буде затверджений у середу на пленарному засіданні Палати. Одним з основних передбачених заходів є зниження ставки податку на додану вартість з 24 до 19%. В початковій версії, зниження було на рівні 4 відсотків. Міністр фінансів Єуджен Теодорович, заявив у понеділок, що, хоча новий Податковий кодекс набуде чинності в 2016 році, захід може бути застосований раніше, якщо буде достатньо надходжень до бюджету протягом перших 6 місяців.
Єуджен Теодорович: Ми розглядаємо у Міністерстві фінансів навіть можливість того, щоб такий захід був застосований раніше 1 січня 2016 року. Унаслідок розрахунків, ми побачимо, відколи можемо застосувати такий захід.

Поправка була аргументом, щоб і депутати ліберальної опозиції голосували за новий проект Податкового кодексу. Хоча він голосував за скорочення ПДВ, колишній міністр фінансів ліберал Георге Яломіцяну, закликав уряд взяти на себе можливість негативних наслідків внаслідок застосування цього заходу, який із застереженням сприймається МВФ та Європейською комісією.

За розрахунками фахівців, захід призведе до збільшення дефіциту на 2,5 млрд євро, приблизно 1,5% від ВВП. Інше важливе положення нового проекту Податкового кодексу стосується зниження ПДВ з 24 до 9%, на продовольчі товари, безалкогольні напої та послуги громадського харчування. Захід набув чинності 1 червня і додається до зниження ПДВ на хліб і хлібобулочні вироби. Ці заходи були розглянуті Урядом як спосіб заохочення споживання і, таким чином, щоб зміцнити економічне зростання.

Новий проект Податкового кодексу також передбачає заходи на користь платників податків, як наприклад скасування плати податків за спеціальні конструкції, з 1 січня наступного року, та ліквідацію акцизу на паливо на рівні 7 центів, що збільшило ціну дизельного палива і бензину в квітні минулого року. Також з 1 січня 2016 буде скасований податок на рівні 16% на доходи від дивідендів, а єдина ставка оподаткування буде знижена з 16% до 14% у січні 2019. МВФ і ЄК неодноразово попереджали про ризик того, що застосовуючи ці заходи Румунія перевищує узгоджений цільовий показник по дефіциту бюджету в угоді про попереджувальний стенд-бай, яка триває.

Перший крок комплексного процесу скорочення податків, передбачених румунським урядом був оголошений, і полягає у зниженні з 1 червня ПДВ з 24 до 9 відсотків, на продуктів харчування, безалкогольні напої та послуги громадського харчування. Уряд хоче, щоб цей захід підтримав коректне конкуренційне середовище, скоротив ухилення від сплати податків і не в останню чергу, заохотив споживання і дав поштовх економіці. Значне зниження ПДВ на продукти харчування має місце через півтора року після застосування скороченої до 9 відсотків ставки ПДВ на хліб, без серйозних наслідків щодо цін, вважають аналітики.

Навіть тепер, зниження ставки ПДВ не матиме як наслідок значне скорочення цін, вважає голова Податкової Ради, Іонут Думітру, керівник установи, яка від самого початку виступила проти Податкового кодексу, запропонованого кабінетом Віктора Понти. Іонуц Думітру вважає, що зниження буде десь на рівні 50 – 60 відсотків від передбаченого, оскільки залежатиме від політики великих торгових центрів. Незважаючи на те, що не є обовязковим, щоб зниження ставки ПДВ, викликало серйозний ризик збільшення дефіциту бюджету, голова Податкової Ради попереджає, що це відбудеться за рахунок скорочення державних інвестицій. Вплив буде негативним щодо фінансування інфраструктури, необхідної для поліпшення бізнес-клімату для залучення інвестицій і стимулювання економічного зростання, вважає Іонуц Думітру.

Дебати з приводу ПДВ на продукти харчування та його наслідків торкаються і теми вступу Румунії в євро зону, а з цього приводу у четвер відбулась зустріч організована Національним банком. Голова Податкової Ради зазначив, що правила інтеграції в єврозону слід добре обдумати, враховуючи, що це безповоротній процес. Іонуц Думітру: “Той факт, що ми плануємо перейти на євро у 2019 є тільки політичним чисто декларативним зобов’язанням. Але до тоді ми повинні пройти нелегкий шлях і багато чого виконати, щоб були підготовленими до цього моменту. Це зовсім зрозуміло, на мій погляд, що новий податковий пакет, який значно знижує податки і, очевидно, призводить до збільшення дефіциту бюджету, віддаляє нас від цієї мети, в 2019 році”.

До речі, турбулентності, що відбулося в зоні євро зменшили ентузіазм щодо переходу на євро, в однаковій мірі на рівні політиків та експертів.

Як можна буде покрити скорочення внесків, що сплачують роботодавці до Фонду соціального забезпечення? На це запитання зажадав конкретної відповіді від уряду президент Румунії Траян Бесеску перед тим як підписати закон. Захід підтримується президентом, бізнесовим середовищем і опозицією, але всі хочуть знати звідки візьме уряд гроші, щоб покрити відповідне скорочення та наслідки його застосування. Минулого тижня, на зустрічі з президентом, премєр-міністр Віктор Понта і міністр фінансів Іоана Петреску прийшли непідготовленими, з якої нагоди Траян Бесеску висловив побоювання, що зниження на 5 відсотків внесків роботодавців до Фонду соціального забезпечення може призвести до збільшення податків або скорочення інвестицій.

Учора, премєр-міністр і міністр фінансів зустрілися з бізнесменами, яким представили аргументи, які дозволяють застосування з 1 жовтня цього заходу. Понта підкреслив, що цей захід є стійким, і що тепер Румунія може дозволити собі зробити це і повинна скоротити внески до Фонду соцзабезпечення, які сплачують роботодавці. Він сказав, що йдеться про 4,8 млрд. леїв на рік, сума, що може бути покритою через додаткові надходження в сфері соціальних внесків через новостворені робочі місця, додаткові доходи від ПДВ в результаті можливих нових інвестицій, стягнення заборгованості від неплатоспроможних компаній та скорочення ухилення від сплати податків.

Понта показав і позитивний ефект від цього заходу: “Насамперед ми хочемо створити нові робочі місця, підтримувати за допомогою політики стимулювання прямі іноземні інвестиції, погашення компаніями заборгованості по податках, скорочення ухилення від сплати внесків до Фонду соцзабезпечення і скорочення тіньового сегменту ринку праці. Якщо ми не втілимо в життя це рішення в цьому році з такою кількістю позитивних елементів, то ясно, що ми це ніколи не зробимо.”

Бізнесмени запевнили премєр-міністра, що підтримують скорочення внесків до Фонду соцзабезпечення за умови, щоб захід застосувати у середньостроковій і довгостроковій перспективі. Анджела Рошка, член Коаліції з розвитку Румунії: “Ми вважаємо, що це дуже хороший захід, враховуючи, що ми всі знаємо, що оподаткування в Румунії праці високе в порівнянні з тим, що відбувається в Європі та сусідніх країнах. Ми вважаємо, що повинні врахувати дві найважливіші речі, з одного боку, поліпшення збору, де є багато можливостей для вдосконалення, і, з іншого боку, звичайно, більш ефективно витрачати бюджетні кошти.”

У тому числі в опозиції партії підтримують ці заходи, крім Партії Народний рух, яка вважає, що захід хороший в принципі, але його слід прийняти на економічних засадах, а не на виборчих критеріях.