Tag: скрипка

  • 13 грудня 2019 року

    БРЕКЗИТ – ЄС очікує якомога швидшого голосування
    британського парламенту за угоду про Брекзит та прояснення намірів Лондона
    після перемоги прем’єр-міністра Бориса Джонсона на парламентських виборах, які
    відбулися у четвер у Великій Британії, – заявив у п’ятницю президент
    Європейської Ради Шарль Мішель. У свою чергу президент Клаус Йоганніс сказав,
    що результат парламентських виборів у Великобританії «дуже хороший» для
    румунів, які там проживають. За його словами, британський прем’єр-міністр Борис
    Джонсон прагнув виходу Великобританії з ЄС на базі угоди.




    УРЯД – Уряд Румунії заплатить заборгованість, яку
    румунська держава має перед двома бізнесменами, братами Мікули, щоб уникнути зупинення
    роботи компанії ROMATSA, яка здійснює аеронавігаційне обслуговування у
    повітряному просторі Румунії. Борг є результатом кількарічного судового процесу,
    який двоє зазначених бізнесменів виграли в Міжнародному арбітражному суді. Вони
    мали отримати 84 мільйони євро від румунської держави, але з часом, у
    результаті нарахування пені, сума сягнула близько 400 мільйонів євро. З іншого
    боку кабінет міністрів планує взяти на
    себе відповідальність у парламенті та скасувати деякі положення, що вважаються
    шкідливими для економіки, термінової постанови №114, якою було запроваджено
    цілу низку заходів у сфері державних інвестицій, фіскально-бюджетних заходів,
    внесено ряд змін та доповнень до певних нормативно-правових актів. Уряд хоче
    скасувати податки на енергоносії, комунікації та банківську систему, низку умов щодо IІ-го рівня пенсійної системи та скасувати
    Суверенний інвестиційний фонд. Буде збережена мінімальна заробітна плата в сфері
    будівництва.




    ВІЗИ – Сполучені Штати Америки та Європейський Союз
    зобов’язалися спільно працювати над питанням скасування американських віз для громадян
    Болгарії, Кіпру, Хорватії та Румунії, шляхом включення цих країн до
    американської програми безвізового в’їзду Visa Waver, – йдеться у заяві Ради
    ЄС. Відповідна програма надає громадянам країн-учасниць право безвізового
    в’їзду на територію США з діловою чи туристичною метою на термін до 90 днів. Румунія
    продовжує докладати зусиль щодо виконання умов включення до програми Visa Waver.
    У спільній декларації Румунія – США, прийнятій президентами Клаусом Йоганнісом
    та Дональдом Трампом 20 серпня 2019 року, США підтвердили свою підтримку
    зусиллям Румунії отримати право на вступ до програми безвізового в’їзду,
    відповідно до вимог законодавства США.




    БІЗНЕС – Румунія має добре консолідоване ділове
    середовище, а солідарність та конкурентоспроможність є надійними складовими
    економіки, – заявив сьогодні віцепрезидент Румунсько-американської
    торгово-промислової палати (AmCham Romania) Раду Флореску. Відкритість до
    бізнес-середовища свідчить про бажання нового ліберального уряду на чолі з
    Людовіком Орбаном використати наявні у нас ресурси для зростання економіки
    країни, – сказав він. Коаліція за розвиток Румунії сьогодні організувала зустріч, на якій
    представники організацій, які беруть участь у координації коаліції, презентували
    в присутності прем’єр-міністра Людовіка Орбана пріоритетні напрямки дії задля
    розвитку Румунії. Під час заходу Коаліція за розвиток Румунії підписала
    Декларацію про співпрацю з Урядом Румунії, яка визначає пріоритети, які стануть
    предметом діалогу між двома сторонами у наступний період. Починаючи з січня
    наступного року Асоціація румунських підприємців перейме піврічне головування в
    Коаліції за розвиток Румунії.




    СКРИПКА – Держави-члени Європейського Союзу в минулому
    році експортували 105 тис. скрипок на суму 23,3 мільйона євро, а Румунія є
    найбільшим експортером серед країн
    європейського співтовариства. Ці дані були
    оприлюднені в п’ятницю Європейським бюро статистики. Більше половини
    скрипок (52%) було продано в інших країнах-членах ЄС. Крім Румунії, найбільшими
    експортерами скрипок в ЄС є Данія, Німеччина, Великобританія та Чехія. Майже
    половина скрипок, експортованих Євросоюзом, було спрямовано до США та Південної
    Кореї. За ними йдуть Японія, Канада, Австралія, Швейцарія та Гонконг. Дані
    Євростату були опубліковані до Всесвітнього дня скрипки, що відзначається 13
    грудня.




    ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу, клузький CFR, вийшов
    до 1/16 фіналу Ліги Європи. У четвер вдома в останньому матчі групового раунду
    румунський клуб здобув перемогу з рахунком 2:0 над шотландським Селтик «Глазго».
    З чотирма перемогами румуни зуміли пробитися у весняну частину Ліги Європи. В
    іншому матчі групи Е французький Ренн з аналогічним рахунком переміг італійський
    Лаціо, однак обидві команди вибули з Ліги Європи. Жеребкування плей-офф ЛЄ
    2019/20 відбудеться у понеділок, коли румунський клуб дізнається свого
    наступного суперника на стадії 1/16 фіналу Ліги Європи. Ним може бути один
    титулованих західноєвропейських клубів, таких як Аякс «Амстердам» (Нідерланди),
    Інтер «Мілан» (Італія), Севілья (Іспанія), Манчестер Юнайтед (Великобританія).

  • Румунській скрипці- 65!

    Румунській скрипці- 65!


    У січні сповилося 65 років з дня початку промислового виробництва
    румунських скрипок. Ювілей був відзначений Фабрикою дерев’яних музичних
    інструментів Хора в місті Реґін. Ця єдина в своєму роді фабрика у Румунії та
    найбільша в Європі була побудована в 1951 році у комуністичний період.

    Після
    антикомуністичної революції Реґінська фабрика дерев’яних музичних інструментів «Хора»
    була приватизована, шляхом придбання контрольного пакету акцій його
    працівниками і з тих пір стала найбільшим виробником дерев’яних музичних
    інструментів в Європі після того як престижних компаній Європи розділилися або
    припинили свою діяльність.




    До 1951 року, коли було прийнято рішення створити першу вітчизняну фабрику
    з виробництва дерев’яних музичних інструментів у Румунії діяло всього кілька
    невеликих скрипкових майстерень, а міжнародне визнання прийшло після початку
    експорту гітар, скрипок і віолончелей в 1959 році.




    Ніколає Бизган інженер-механік і менеджер фабрики «Хора» з 1967 року, який
    присвятив все своє життя діяльності на цьому підприємству в Реґіні, розповів
    історію місцевої скрипки: «Скрипка насправді є королевою музичних інструментів.
    Нижня і верхня деки виготовляються з ялини, а шийка та обичайка – з явора. Ця
    деревина ріжеться, задовго до обробки, оскільки ставиться на повільне,
    однорідне висихання, без внутрішньої напруги, аби деревина зберегла свою
    щільність. Річні шари в стовбурі дерева, з якого робиться скрипка, ялини або
    явора, повинні бути однорідними, без дефектів, таких як сучки або скручені
    волокна. Це деревне волокно має бути правильним, щоб не виникло спотворення
    звуку. Ялина і явір традиційно використовувалися румунськими скрипковими
    майстрами упродовж більш ніж 600 років.»





    Ми запитали Ніколая Бизгана чи потрібна пристрасть для виробництва скрипок:
    «Так, пристрасть, терпіння і особливо витончений смак. Тому що скрипка є
    прикладом стилю бароко, прикладом досконалості. Якщо подивитися на скрипку, можна
    побачити тіло жінки, з плечима, талією, стегнами. І стиль бароко зробив неможливим
    змінити форму скрипки упродовж сотень років. Настільки глибоко вона вкоренилася
    в традиції.»





    Найвизначнішим
    фактом світового визнання якості реґінської скрипки стало те, що на ній зіграв відомий радянський скрипаль Давід Ойстрах на Фестивалі ім. Джордже Енеску в Бухаресті у
    1967 році. Чим пояснюється така популярність
    реґінських музичних інструментів? Відповідає Ніколає Бизган: «Наші інструменти цінуються
    в першу чергу завдяки якості деревини, з якою ми працюємо. Ми маємо запаси
    деревини для виготовлення скрипок ще 10 років. Крім того, після розпилювання
    деревини, вона проходить повільне атмосферне та штучне сушіння в спеціальному
    критому приміщенні до вологості 6-8%. Це сушіння необхідне, аби скрипка стала стійкою
    до змін температури й вологості.»



    З 1986 по 1987 рр. у Реґіні були перші спроби
    виготовлення флейти Пана, але ця ініціатива була
    відкинута до початку 2000-их років. В останні роки фабрика виготовляє флейти Пана
    з десятків видів деревини, у тому числі з чорного дерева, яка коштує
    понад 1000 євро у виробника. Відомий румунський музикант Георге Замфір грає на
    флейті Пана, виготовленій у цьому місті, покійний Раду Сіміон грав на флейті Пана,
    виготовленій цією фабрикою, а також його молода учениця Корнелія Тіхон, -
    розповідає генеральний директор фабрики «Хора». Крім скрипок і флейт Пана, тут
    виробляються більше 200 видів музичних інструментів і більше 300 видів
    аксесуарів для музичних інструментів, які високо цінуються як в країні, так і
    за кордоном.




    Докладніше про це – Ніколає Бизган: «У Реґіні ми виробляємо всі види
    смичкових інструментів: скрипка, альт, віолончель, контрабас, як класичні, так
    і електричні. Так само ми виробляємо класичні гітари як для дітей, так і для
    дорослих, акустичні гітари, електричні, групу дерев’яних ударних інструментів,
    ксилофони як для дітей, так і для професіоналів, ударні струнні інструменти,
    цимбали, малі та концертні, дерев’яні духові інструменти, труби, флейти тощо.
    Ми виготовляємо як традиційну румунську флейту Пана, так і перуанську, а також розробили
    гібридну флейту, яка значно полегшує налаштування. Флейта Пана є духовим
    інструментом і має бути налаштована, кожен раз, коли температура навколишнього
    середовища змінюється.»



    «Ми зобов’язані продовжити цю добру традицію», – сказав
    Ніколає Бизган, директор фабрики «Хора» на завершення своєї розповіді. Розповіді
    про пристрасть, про самовідданість, про мистецтво створення дорогоцінних
    інструментів.

  • Міжнародний конкурс “Джордже Енеску”

    Міжнародний конкурс “Джордже Енеску”

    Цьогорічний випуск Міжнародного конкурсу
    Джордже Енеску розпочався, у суботу, в Румунському Атенеумі в
    Бухаресті, гала-концертом, в якому солістами були лауреати попередніх випусків
    конкурсу – Анна Тіфу (скрипка), Валентин Редуціу (віолончель) та Міхай Рітівою
    (фортепіано), поряд з Філармонічним оркестром Джордже Енеску, під керівництвом
    Хорії Андреєску. Протягом трьох тижнів, відбудуться 19 концертів і кілька
    сольних концертів, за участі 200 молодих музикантів з 38 країн світу.


    Вони
    виконуватимуть композиції Джордже Енеску і пройдуть через кілька іспитів, коли
    вони намагатимуться переконати журі, що вони є найкращими. Розгортаючись у
    новій концепції, цьогорічний конкурс приносить на ту саму сцену відомих
    музикантів, членів журі, лауреатів минулих років, які розвинули собі міжнародну
    кар’єру, а також переможців конкурсу від 2014 року. Директор
    компанії-організатора Міхай Константінеску дає нам більш детальну інформацію:
    На додаток до етапів конкурсу, у нас будуть шість сольних концертів за
    участі трьох членів журі і трьох переможців останнього випуску конкурсу, а
    також урочистий концерт, в якому виступлять три лауреати минулих випусків
    конкурсу Джордже Енеску.




    Окрім
    трансляції в прямому ефірі, які як щороку пропонує Радіо Румунія та Суспільне
    телебачення, цього року вперше матимуть місце трансляції у прямому ефірі за
    кордоном. Живи своєю мрією! – так звучить цьогорічний виклик
    конкурсу Енеску 2016 року. Темою є, отже, сила перетворити мрії на дійсність,
    сила, яка одушевляє також і молодих конкурентів підготуватися, працювати і
    виступати на сцені перед журі та публікою.


    У
    рівній мірі в цьому бере участь і публіка за посередництвом нового додатку, що
    дозволяє користувачам представити свою власну мрію життя на сайті Конкурсу. Масштабний захід, конкурс Джордже
    Енеску зарекомендував себе протягом довгого часу в якості платформи для
    просування молодих талантів на міжнародній сцені. Міністерство культури є
    традиційним партнером цього змагання, а загальна вартість призів для чотирьох
    конкурсних розділів – скрипка, віолончель, фортепіано і композиція – складає
    115.000 євро.



    Конкурс проводиться раз на два роки, чергуючись з Міжнародним фестивалем
    Джордже Енеску. Теж кожні два роки відбувається і єдиний міжнародний фестиваль, присвячений
    європейським оркестрам радіо – RadiRo, організований Суспільним Радіомовленням
    у період 24 вересня – 1 жовтня. В цьому році виступлять з концертами 6 великих
    симфонічних оркестрів Європи і Азії.