Tag: СКУ

12-15 квітня у Бухаресті відбувався Саміт Світового Конґресу Українців, в якому взяли участь понад 200 очільників та представників українських громад із 55 країн світу та 5 континентів. Усе – аби окреслити стратегії подальшої підтримки України й захисту її інтересів в умовах безпрецедентних безпекових та екзистенційних викликів.

Після урочистого відкриття, в якому взяли участь лідери СКУ, представники румунського та українського урядів, міжнародні експерти, дипломати, почесні гості, партнери, прихильники та друзі СКУ, розпочалася безпосередня робота саміту, що відбувалась у форматі засідань, панельних дискусій та круглих столів. Загалом учасники саміту зосередилися на обговоренні різних актуальних тем, серед яких – єдність та сила українських громад, українська школа за кордоном, адвокаційна робота на підтримку України, як СКУ може наблизити перемогу, відбудова України під час війни та після перемоги тощо. Особлива увага була приділена розробці конкретного плану заходів та обговорення ідей і пропозицій щодо подальших дій закордонного українства в контексті нових безпрецедентних викликів для українського народу, а також щодо подальшої підтримки України – гуманітарної, політичної, військової, фінансової, освітньої, яка вкрай необхідна в умовах повномасштабної війни.

Докладніше про це в інтерв’ю Українській редакції Всесвітньої служби Радіо Румунія розповів президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод. «Головне було, щоб ми обговорили і вдосконалили наш план дій. Це був дуже практичний саміт, де ми опрацювали конкретні плани щодо трьох наших головних пріоритетів, які є: перше – перемога України, друге – це відбудова України і третє – це сильний український світ. І під кожним з трьох наших пріоритетів є серія різних акції щодо перемоги: це є адвокація, це є допомога – збільшення зброї, військової підтримки для України, це є політичні питання, такі як вхід України в НАТО, вхід України до Європейського Союзу. Це також мирний план президента Зеленського, просування цього плану, це питання відбудови, як ми можемо сьогодні і в майбутньому долучитися до цієї відбудови. Ми висвітлювали і обговорювали як можна долучитися до наших проєктів Energize  Ukraine, де ми стараємося знаходити обладнання для електричної мережі України. Щодо сильного українського світу – ми обговорювали, як будувати цей світ. Бо реально українці, які, незалежно від того чи приїхали рік тому, чи приїхали 10 років тому, чи народжені за кордоном, важливо, щоби вони не асимілювалися, Важливо, щоб вони інтегрувалися в суспільство, де вони живуть, але щоб вони лишалися українцями. Аби ми могли й надалі просувати інтереси України, це є надважливо для України, бо без міжнародної підтримки Україна сама не зможе вижити. І тому ми обговорили можливість як це формувати. Це є й українські садочки, й українські школи, й українські молодечі організації, й релігійне життя, українські церкви, різні сфери спорту, молоді, культурного напрямку, тобто як конкретно будувати цей потужний український світ. Ми обговорили усе це дуже конкретно. Крім цього, ми обмінялися найкращими практиками, бо тут є багато досвіду, були представники понад п’ятдесяти країн, які тут зібралися, понад двісті делегатів, котрі мають позаду дуже багатий досвід. Тож ми обмінювалися ідеями як найкраще працювати, як співпрацювати разом.»

Саміт СКУ відбувся в приміщенні Парламенту Румунії, а його співорганізатором виступив Союз українців Румунії, на чолі з депутатом Миколою-Мирославом Петрецьким, який заявив, що вибір місця проведення Саміту Світового Конґресу Українців не був випадковим. За його словами, Румунія є надійним партнером України, а двосторонні відносини є дуже тісними і набули стратегічного характеру. Водночас у Румунії діє дуже потужна й організована етнічна українська громада. Лідери СКУ відзначили надзвичайний організаційний хист проводу СУР та визнали українську громаду Румунії найпотужнішою у своєму регіоні. На цьому наголосив і Павло Ґрод. «По-перше: в Румунії є дуже організована українська громада, у них тут дуже потужні організації Союзу українців Румунії. По-друге: це є стратегічно важлива країна для України, бо Румунія стала дуже великим союзником на всіх рівнях – військовому, економічному, культурному і тут сильно підтримують українську громаду, я скажу загальну українську громаду, бо це є і тимчасові переселенці, й автохтонні українці, які живуть на цих територіях понад 700 років. І це близько до України. Тому багато було делегатів, які приїхали з України, яких ми запрошували як гостей. Чи це з Міністерства юстиції, щоб обговорити питання конфіскації російських активів, чи це з Міністерства закордонних справ. Крім цього присутність в Румунії також дала нам нагоду поїхати в Україну, щоб також попрацювати з владою і зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським.»

Отже перед початком саміту СКУ в Бухаресті делегація Світового Конґресу Українців на чолі з президентом СКУ Павлом Ґродом провела у Чернівцях офіційну зустріч з президентом України Володимиром Зеленським, який повертався з Вільнюса. Зокрема, обговорили потребу у міжнародній підтримці України, Володимир Зеленський наголосив на важливості роботи СКУ з урядами, парламентами та громадами інших країн, щоб забезпечувати міжнародну підтримку України. Передусім це стосується адвокації військової допомоги, Формули миру, ініційованої президентом Зеленським, а також вступу України до НАТО та Європейського Союзу. Також йшлося про участь світової української спільноти в наближенні перемоги та відбудові України. Павло Ґрод представив Президентові Зеленському ключові проєкти СКУ – “Unite With Ukraine” для допомоги українським захисникам, що зібрав близько 60 мільйонів доларів, а також “Energize Ukraine” – ініціативу СКУ для підтримки та відновлення української енергосистеми.

Ця зустріч була надзвичайно важливою, адже СКУ та Офіс Президента отримали нагоду скоординувати ключові пріоритети та плани у подальшій співпраці», – заявив Павло Ґрод. «Президент озвучив кілька головних пріоритетів і ми змогли опрацювати ці пріоритети. Це є двосторонні відносини, у тому розумінні, що ми працюємо як партнери України і президент попросив, щоб ми долучилися до адвокаційних кампаній, зокрема щодо вступу України до НАТО, бо в липні у Вашингтоні відбудеться зустріч лідерів НАТО. Долучитися до адвокації щодо вступу України до Європейського Союзу, а також долучитися до акції, щоб заохочувати країни брати участь у Саміті миру, який відбудеться у червні  в Швейцарії. Важливо є, щоб ми попрацювали особливо з такими країнами, як Бразилія, Південна Африка, які мають занадто нейтральну позицію. Тому президент просив, щоб наші громади, СКУ до цього долучилися. По-друге, Володимир Зеленський озвучував важливість української ідентичності і просив, щоб ми опрацювали це питання. Очевидно, що ми це робимо, але він наголосив, що це для нього також важливі пріоритет, у тому розумінні, що мільйони українців виїхали і якщо вони не втримують свою українську ідентичність, вони не повернуться. А питання повернення є дуже важливим для України. Ми обговорювали й багато інших тем, різні теми щодо повернення, як, наприклад, закон про множинне громадянство. Як можна його удосконалити? Президент це дуже підтримує і ми мали нагоду йому пояснити наші зауваження щодо цього закону. Головне – має бути рівність всіх громадян. Немає різниці, чи хтось має другий паспорт чи ні, це було принципово. Ми мали нагоду відверто поспілкуватися, зрозуміти чого президент очікує від нас, могли представити інтереси на різних рівнях нашої громади. І це дуже важливо, бо ми працюємо, знову ж таки, з 80 країнами світу, де працюють наші українські організації і ми можемо сконцентровано передати ці ключові меседжі, згуртувати їх і тоді працювати з окремими міністерствами. Бо в нас є дуже багато справ, від освіти до гуманітарної сфер, до імміграційної та інших галузей. І тому президент нам порадив працювати з кабінетом міністрів, з його радниками і дійсно є відкриті двері до нас у співпраці з українським урядом.»

Учасники розробили та затвердили «Дорожню карту 2024 – 2027», що містить основні цілі та принципи, якими Світовий Конґрес Українців керуватиметься в роботі протягом наступних трьох років, зосереджуючись на трьох головних пріоритетах: перемога України, відбудова України та потужна українська спільнота. Пало Грод розповідає: «Основний документ, який ми опрацювали і представили сьогодні – це дорожня карта. І в цій дорожній карті ми озвучили ключові пріоритети і конкретні дії. Це головне, бо резолюції, гасла це легко, але треба діяти конкретно. Тому ми всіх закликали до конкретних планів по різних галузях. Наприклад, в освіті. Як ми маємо працювати, які наші наступні кроки щодо вдосконалення процесу освіти. Так само опрацювали нашу стратегію щодо конфіскації заморожених російських активів. Тобто перед нами дуже багато роботи. Ми всі зійшлися, щоб опрацювати наші наступні кроки, дуже конкретні кроки. Я б сказав, що є два найголовніші наші підходи до цього. Це, по-перше, сильна адвокація, робота з урядами тих країн, де ми проживаємо, аби переконати їх сильніше підтримувати Україну. Щоб ми не тільки з гаслами виходили на вулицю, хоча і це важливо, між іншим, ці наші вуличні акції є дуже важливими, але наші громади мусять також, після тих акцій, заходити в кабінети політиків, які вирішують ці питання і конкретно представляти їх. Тому завдяки зв’язку безпосередньо із Офісом Президента ми знаємо точно, що потрібно, чого просити в пріоритетному порядку від кожної країни і, що вони дійсно дають або не дають вчасно. Коли є такий постійний зв’язок і ми маємо ці інформації, то наші громади можуть закликати їхні уряди конкретно діяти, а не тільки по гаслах.»

СЕРЕДНІЙ СХІД – «Ні регіон, ні світ не можуть дозволити собі більше війни», – заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, закликаючи до «максимальної стриманості» на засіданні Ради Безпеки після ударів Ірану по Ізраїлю. «Близький Схід знаходиться на межі. Народи регіону стикаються з реальною небезпекою руйнівного тотального конфлікту. Настав час для деескалації», – зазначив Антоніу Гутерріш. Іранська атака, що отримала назву «Чесна обіцянка», стала відповіддю на удар по іранському консульству в Дамаску 1 квітня, в результаті якого загинули сім членів Революційної гвардії, ідеологічної армії Ісламської Республіки. Іран звинуватив Ізраїль, який не підтвердив і не спростував цю інформацію. З часів іранської революції 1979 року Ізраїль оголошений ворогом Ісламської Республіки. Досі Тегеран не атакував Ізраїль безпосередньо і дві країни зазвичай конфліктували через треті сторони, такі як ліванське шиїтське угруповання «Хезболла».

ВІЗИТ – Цього тижня прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку здійснить офіційний візит до Катару та Об’єднаних Арабських Еміратів. Основними темами переговорів будуть енергетика, портова інфраструктура, сільське господарство та ІТ. Будуть також обговорені інвестиційні можливості Румунії в галузі відновлюваної енергетики, як офшорної, так і наземної. Сторони також мають намір розвивати державно-приватне партнерство для підтримки масштабних проєктів у сфері автомобільної та залізничної інфраструктури. Одним з таких проектів, за словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку є автомагістраль «Молдова». Будуть також обговорені теми, що становлять регіональний та міжнародний інтерес.

РУМУНІЯ-УКРАЇНА – Румунські та українські органи влади та організації працюють разом над забезпеченням рівних прав особам, які належать до національних меншин у двох країнах, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку під час зустрічі з президентом Світового Конгресу Українців Павлом Ґродом у понеділок у Бухаресті. «Румунська меншина в Україні та українська меншина в Румунії є справжніми мостами для тіснішої співпраці між нашими народами», – написав Чолаку в дописі на урядовій сторінці в Х. Союз українців Румунії у партнерстві зі СКУ з 12 по 15 квітня організував  у Бухаресті Саміт лідерів Світового Конгресу Українців .

КІБЕРБЕЗПЕКА – Міністерство енергетики Румунії у співпраці з кількома організаціями організувало у понеділок захід, присвячений першим в Румунії навчанням з кібербезпеки. Згідно з повідомленням відомства, метою навчань є визначення рівня готовності енергетичних компаній до можливих кібератак. На основі навчань буде проведена оцінка ризиків і, в залежності від результатів, будуть складені плани закупівель товарів і послуг з кібербезпеки, повідомило джерело.

КОРУПЦІЯ – Васлуйський трибунал у понеділок змінив з тримання під вартою на домашній арешт запобіжний захід щодо колишнього повітового лідера керівної Соціал-демократичної партії Думітру Бузату, звинуваченого в отриманні хабаря. Обвинувачений зобов’язаний не залишати будинок без дозволу судового органу. Бузату був заарештований 23 вересня 2023 року після того, як антикорупційні прокурори спіймали його на гарячому під час отримання 1,25 мільйона леїв (еквівалент близько 250 000 євро) у вигляді хабаря за сприяння компанії в укладанні договору з державою. Гроші були знайдені слідчими в багажнику його автомобіля після того, як він нібито отримав їх у ресторані. Бузату (68 років), якого преса вважає одним з найвпливовіших місцевих соціал-демократів, був головою Васлуйської повітової ради з 2012 року і парламентарієм з 1992 року.

ПАЛЬНЕ – У Румунії середня ціна літра бензину зросла на 3,2% у порівнянні з минулим місяцем, а ціна літра дизельного палива збільшилася на один відсоток. З середньою ціною 1,47 євро за літр бензину і 1,51 євро за літр дизельного палива, Румунія посідає третє місце в Європейському Союзі серед країн з найдешевшим пальним, після Болгарії та Мальти. Ціни на нафту можуть зрости після удару Ірану на Ізраїль, вважають аналітики, яких цитує Reuters. Усе залежатиме від того, як Ізраїль і Захід вирішать відповісти.

СТРАЙК – Працівники Національного торгового реєстру Румунії у четвер розпочнуть загальнонаціональний японський страйк, – йдеться в прес-релізі, опублікованому в понеділок AGERPRES. Вони вимагають від уряду вжити термінових заходів для підвищення заробітної плати на 15%, враховуючи, що НТРР є державною установою з найнижчим рівнем заробітної плати в системі правосуддя. Водночас профспілчани вимагають встановлення надбавки за ризик та нервово-психічне перенапруження, яка передбачена для всіх інших категорій працівників професійної категорії «Правосуддя». Профспілкові лідери оголосили про проведення загальнонаціональних мітингів у всіх повітах з 23 по 25 квітня, а також мітингу біля Міністерства юстиції 26 квітня. У серпні буде ініційовано колективний трудовий конфлікт, – заявляють лідери профспілок.

АВТОРАЛІ – Сімоне Темпестіні став першим румунським гонщиком в історії, який виграв етап Чемпіонату Європи з ралі після перемоги на Ралі Угорщини, першому етапі континентальних змагань сезону 2024 року. Восьмиразовий абсолютний чемпіон Румунії, Темпестіні, за словами спортивної преси, провів бездоганну гонку в Угорщині разом з другим пілотом Серджіу Їту. Він виграв дві з 13 спецділянок, ще в шести був на подіумі, а наприкінці майже 190 кілометрів показав час – 1 год 52 хв 50 сек 4/10. Спортсмен народився в Італії, але оселився в Румунії майже 15 років тому, а з 2016 року також є громадянином. Румунії.

САМІТ СКУ – Представники українських спільнот з усього світу зібралися в суботу, 13 квітня, на другий день Саміту Світового Конгресу Українців, який проходить у Бухаресті, в палаці Парламенту Румунії. На порядку денному такі основні теми: єдність та сила українських громад – запорука  спільного успіху; українська школа за кордоном: вектор збереження української ідентичності; адвокаційна робота на підтримку України; як СКУ може наблизити перемогу; відбудова України під час війни та після перемоги. Як зазначають в СКУ ці теми відображають прагнення та зацікавленість у зміцненні та просуванні українських цінностей та інтересів у всьому світі. Представники майже 70 країн світу обговорюють цими днями шляхи сприяння зміцненню української культури, ідентичності, традицій та мови серед громад по всьому світу. Представник української меншини в румунському парламенті, голова Союзу українців Румунії Микола-Мирослав Петрецький, в інтерв’ю Румунському радіо заявив, що вибір місця проведення конгресу не був випадковим. За його словами, Румунія є надійним партнером України, а двосторонні відносини є дуже тісними і набули стратегічного характеру. Українська діаспора є однією з найбільших у світі і налічує понад 26 мільйонів осіб, до яких додалося близько 6 мільйонів біженців після російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року.

ЗАРПЛАТНЯ – У Румунії середня чиста заробітна плата в лютому зросла до 4 876 леїв (близько 980 євро), що на 17 леїв більше, ніж у попередньому місяці. Про це свідчать дані, опубліковані Національним інститутом статистики Румунії. Найнижчі зарплати, як і раніше, залишаються у виробництві одягу, а найільші – в сфері інформаційних технологій. У порівнянні з динамікою споживчих цін, середні заробітки фактично були трохи нижчими, ніж у січні, але в порівнянні з лютим 2023 року вони зросли на 14%. Мінімальна заробітна плата з 1 липня зросте з 3300 леїв до 3700 леїв (740 євро).

ВІЙНА В УКРАЇНІ – «Обстановка на східному фронті останніми днями суттєво загострилася», – заявив Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський. Він зазначив, що Це пов’язано насамперед зі значною активізацією наступальних дій противника після проведення в РФ президентських виборів. Київ місяцями просить своїх західних союзників надати більше боєприпасів і систем протиповітряної оборони. Але допомога закінчилася через політичний глухий кут у Вашингтоні, що змушує українських військових економити боєприпаси, – відзначають інформаційні агентства. Українським військовим також важко мобілізувати новобранців проти більших і краще оснащених російських військ.

ЄВРОСОЮЗ – Європейська Комісія направила державам ЄС пропозицію щодо продовження заходів державної допомоги в умовах кризи, спричиненої війною в Україні. До 30 червня країни ЄС можуть надати низку стимулів для обмеження негативних наслідків війни в таких сферах, як сільське господарство та енергетика. Єврокомісія прийняла таке рішення у відповідь на труднощі, з якими стикаються, зокрема, європейські фермери і після консультацій з ними за допомогою онлайн-опитування, завершеного 27 березня. Згідно з опитуванням, ринки країн-членів ЄС все ще залишаються незбалансованими через наслідки війни, а також через заходи ЄС з підтримки українського експорту сільськогосподарської продукції. Згідно з пропозицією Єврокомісії, країни-члени можуть надати державну допомогу в розмірі до 280 000 євро компаніям у сільському господарстві, до 335 000 євро – у галузі рибальства та аквакультури та до 2,25 млн євро – в інших секторах. Інший вид допомоги спрямований на компенсацію витрат на енергоносії, і тут вона в першу чергу спрямована на великих промислових споживачів.

ПРАВОСУДДЯ – Судді Бухарестського трибуналу вирішили скоротити термін ув’язнення за корупцію колишнього мера міста Бая-Маре (північний захід) Кетеліна Керекєша з 5 до 4 років. Судді взяли до уваги період, який колишній мер провів під вартою під час розслідування у 2016 році, а також час, який він провів у німецькій в’язниці після втечі з країни. Рішення було прийняте за клопотанням Кетеліна Керекєша, який подав апеляцію на вирок. Він також подав позов до ЄСПЛ проти румунської держави, стверджуючи, що йому не було забезпечено справедливого судового розгляду. У четвер тесть і теща Керекєша були засуджені до трьох років позбавлення волі умовно після спроби підкупу судді для винесення більш м’якого вироку у справі про корупцію їхнього зятя.