Radio România Internațional

Tag: смертність

  • Народження та смертність під час пандемії коронавірусу

    Народження та смертність під час пандемії коронавірусу

    У Румунії цього року стартував новий перепис населення
    та житла, який спочатку був запланований на 2021 рік, але був перенесений на рік через пандемію коронавірусу. Очікуючи остаточних даних, які будуть порівнянні з тими,
    що були зібрані в 2011 році під час попереднього перепису, нинішня статистика дає нам тривожну картину смертності та
    народжуваності в країні. Хоча кількість
    новонароджених залишалася відносно на тому ж рівні й під час пандемії коронавірусу, рівень смертності зріс.

    У 2021 році загальна кількість померлих румунів (незалежно від причин)
    перевищила 334 тисяч, що на 27% більше, ніж у допандемічний період. А загалом за два роки
    пандемії кількість померлих осіб перевищила 100 тисяч. Водночас у Румунії в 2020 році народилося на 40 тисяч менше дітей, ніж у 2019 році. Фактично, в цей останній
    період народилося найменше дітей за останні сто років, – стверджує Васіле Гецеу, соціолог та експерт з
    питань демографії.

    Таким чином природний приріст – різниця між кількістю новонароджених і
    смертей – залишається негативним, а це означає прискорення скорочення населення, – вважає Васіле Гецеу: «Природне скорочення населення до пандемічного періодув 2019 році становило 71 тисяч. У 2020 році природне скорочення становило 120 тисяч, а дані за 11 місяців 2021 року свідчать про дуже стрімке зростання кількості померлих, при цьому природне скорочення населення досягло майже 150 тисяч жителів. Якщо додати місяць грудень, то в минулому році
    ми б мали стрімке природне скорочення -
    160-170 тисяч жителів лише за один рік. Це жахлива цифра для населення країни, що становить
    19 мільйонів жителів.»

    Васіле Гецеу розповідає про причини такого високого рівня смертності: «Збільшення кількості смертей у 2020 році, і особливо в 2021 році,
    пов’язане лише помірно зі захворюванням на коронавірус. Рівень смертності був особливо високий від захворювань системи кровообігу та дихальної системи, ніж від коронавірусу. Однак це зростання було пов’язано з пандемією. Але дослідження все ще продовжується. Наприклад, визнається той факт, що у випадку захворювань системи кровообігу, соціальна ізоляція в умовах карантинних обмежень спричинила збільшення смертності серед людей похилого
    віку. У випадку респіраторних захворювань, відмінних від COVID, якщо ми беремо до уваги певні дані, ми побачимо, що збільшились випадки смертності внаслідок пневмонії. Ймовірно, існує зв’язок із загальним контекстом пандемії та
    характеристиками цього вірусу, але остаточні дані, коли вони будуть доступні, дадуть нам дуже точну ситуацію про рівень смертності та її причини. Тоді ми зможемо знати точну кількість летальних випадків від коронавірусу по відношенню до загальної смертності.»


    До того часу можна виміряти безпосередні наслідки смертності за останні
    роки. Васіле Гецеу: «Підвищення смертності у жовтні та
    листопаді мало прямий вплив на очікуване зниження очікуваної тривалості життя
    при народженні. Так, на рівні календарного року очікувана тривалість життя при
    народженні для всього населення, чоловіків і жінок, в Румунії становить майже
    76 років. Дані за перші 11 місяців минулого року показують, що очікувана
    тривалість життя на три роки нижча, тобто 73 роки. А якщо додати грудень, то
    дуже ймовірно, що тривалість життя за весь рік досягне 72 років. Чотирирічне
    скорочення тривалості життя величезне. Звичайно, в інших країнах також велика
    ймовірність того, що високий рівень смертності, викликаний пандемією, призведе до
    зменшення очікуваної тривалості життя. Але ці дані значно нижчі, ніж ті, які ми зареєстрували
    в 2020 році в нашій країні, і нижчі ніж ті, які чітко окреслені на 2021 рік.»

    Ці
    цифри ще чіткіше описують явище, яке триває вже давно: нові покоління, що
    народилися в Румунії, більше не забезпечують рівень заміщення населення, -
    стверджує соціолог Васіле Гецеу: «Якщо в середньому одна жінка народжує більше двох дітей, потенційне населення
    збільшиться, тож буде надлишок понад кількість замін. Але в Румунії останнє
    покоління, яке забезпечило її генетичну заміну, – це покоління, народжене в
    1961 році. Усі наступні покоління мали менше двох дітей на жінку. Оскільки такі
    покоління накопичуються з часом, очевидно, що популяція з часом зменшиться,
    тому що вона не забезпечує власної заміни.»


    Після перепису населення у нас буде більше даних та, зрозуміло, більш детальну картину
    подальшої демографічної еволюції та інволюції.

  • Попередження експертів ВООЗ у Бухаресті

    Попередження експертів ВООЗ у Бухаресті

    Ситуація
    в румунських лікарнях драматична і потрібні негайні медичні заходи для захисту,
    передусім, вразливих людей. До такого висновку прийшли члени делегації Всесвітньої
    організації охорони здоров’я у Бухаресті, що відвідали різні медичні заклади по
    всій країні та зустрілася з членами парламентських комітетів з питань охорони
    здоров’я Сенату та Палати депутатів.




    Вакцинація
    є основним способом для запобігання нових хвиль зараження, але також важливо
    дотримуватися протиепідемічних заходів та забезпечити чітку та послідовну
    комунікацію, аби до населення надходила правильна інформація, – сказала Хезер
    Паповіц, кризовий менеджер ВООЗ з питань Румунії: «Найважливіше зараз зібрати
    всіх учасників процесу за одним столом, щоби мати один план та діяти в один
    голос у боротьбі з пандемією. Ми повинні негайно зупинити цю хвилю та знизити
    високий рівень смертності. Маршрут лікування пацієнта починається з його помешкання
    і пролягає через систему первинної медичної допомоги, відділення невідкладної
    допомоги, лікарні та відділення інтенсивної терапії. Важливо не дійти до
    ситуації, коли життя пацієнта знаходиться під загрозою.»




    У
    свою чергу, колишній представник Румунії при ВООЗ Александру Рафіла заявив, що
    в Бухаресті були допущені помилки щодо запровадження «зеленого» сертифіката
    COVID-19, оскільки людям не пояснили, що це за документ і, що він не стосується
    виключно вакцинації. За його словами, в Румунії проводиться мало тестів у
    порівнянні з іншими країнами, котрі мають подібну кількість випадків і роблять
    «уп’ятеро, удесятеро більше тестів».




    «Тож
    зрозуміло, що в цьому у нас є велика проблема – обмеження доступу до
    тестування. «Зелений» сертифікат є чутливим питанням для обговорення в Румунії,
    це правда, але це не означає, що ми не повинні обговорювати його запровадження.
    Я б хотів почав з обговорення плюсів і мінусів. Треба пояснити, чому це
    корисно, що це індивідуальний захист, це захід захисту громади і, що це
    прийнятний інструмент, якщо держава підтримує два елементи – вакцинацію та
    загальний доступ до тестування»    , – підкреслив Александру Рафіла.




    З
    іншого боку, ВООЗ попередила, що Європа знову опинилася «в епіцентрі» пандемії
    COVID-19 і що, у разі збереження цієї тенденції, до лютого на континенті можуть
    померти ще півмільйона осіб. А основною причиною високого рівня смертності є низький відсоток
    щеплення від COVID-19. Згідно з офіційними даними, за останні місяці темпи
    вакцинації уповільнилися по всьому континенту. У найскладнішій ситуації зараз
    перебувають країни Східної Європи, які мають дуже низький рівень охоплення щепленнями,
    – також повідомляє Всесвітня організація охорони здоров’я.

  • Наслідки демографічного спаду

    Населення Румунії старіє. Основна причина: негативний природний приріст. Друга причина – феномен еміграції. Статистичні дані показують, що станом на 1 січня 2021 року населення впало нижче 19,2 млн осіб, що майже на 143.000 осіб менше, ніж 1 січня 2020 року. За один рік Румунія втратила населення середнього міста, ствердив аналітик Костантін Рудніцкі в інтерв’ю Радіо Румунія: «Причини тут цілком зрозумілі. Досить низький рівень народжуваності, відносно високий рівень смертності і основною причиною є еміграція, виїзд громадян Румунії з країни. Звісно, вони їдуть проживати у спільному Європейському Союзі, але вони виїжджають. Статистика невблаганна і показує цю тенденцію. З іншого боку, проблема старіння також дуже чітка. Ми маємо зростаючу чисельність структури літніх людей, скажімо, і зменшення частки молодих людей, а аналіз показує, що ці тенденції триватимуть».

    Не тільки Румунія стикається з демографічним спадом, а й Європа в цілому. Якщо на початку XIX століття населення континенту становило 15% населення планети, то до 2050 року воно становитиме лише 5%. Ситуація значною мірою зумовлена зростанням населення в інших частинах світу. Але також різке скорочення населення в Європі. Це незважаючи на те, що європейці хотіли б більше дітей. Є дві причини, чому вони неохочі до варіанту мати велику сім’ю – це відсутність економічної безпеки та турбота про майбутнє дітей. Результат: все більше й більше зменшення кількості дітей, що має важливі наслідки, такі як загроза для ринку праці, системи охорони здоров’я та пенсійної системи. За оцінками, до 2050 року середній вік у Європейському Союзі може досягти 49 років. Тобто, зростання демографічного процесу старіння, що означає збільшення кількості пенсіонерів та зменшення кількості людей, активних на ринку праці.

    Для Румунії розрив знову поглиблюється в результаті феномену еміграції. Мільйони румунів за останні роки вирішили жити в інших країнах, переважно в Західній Європі, і, за даними Національного інституту статистики, у 2020 році кількість емігрантів перевищила кількість імігрантів майже на 29 тисяч осіб. Знову ж таки, економічний аналітик Костантін Рудніцькі: Вплив на економіку цілком очевидний, а саме, з одного боку, ми маємо економічну проблему, тому що це кваліфіковані люди, люди з робочою силою. Отже, втрачається важливий трудовий ресурс. З іншого боку, очевидно, що суспільство, яке старіє, має інші види потреб та інші зростаючі витрати, і тут я маю на увазі витрати з пенсіями та системою охорони здоров’я, які в будь-якому випадку в Румунії є чутливими, оскільки вони мають дефіцити, система охорони здоров’я – недофінансована, тому з цієї точки зору проблеми, здається, загострюються .

    Згідно з даними, оприлюдненими Євростатом навесні, із 1216 регіонів у системі відліку ЄС NUTS (Номенклатура територіальних одиниць для статистики), 802 матимуть меншу чисельність населення у 2050 році порівняно з 2019 роком, а інші 414 матимуть більше населення у 2050 році порівняно з 2019 роком. Найшвидше населення, які старіють, спостерігаються в регіонах, розташованих переважно у Східній Європі (країни Балтії, Польща, Словаччина, Румунія та Болгарія) та південній Європі (Італія, Іспанія та Португалія). Чехія, Греція, Хорватія, Угорщина та Фінляндія – це інші країни з переважною більшістю регіонів, де очікується скорочення населення. На протидежному полюсі, молоде населення очікується лише у 10% регіонів, 8 з 10 з яких – у Німеччині, де середній вік зменшиться максимум на 4 роки.Останні дані Євростату показують, що 2020 рік був, з іншого боку, в контексті пандемії, роком, позначеним найвищим показником смертності в ЄС за останні 60 років. Країни ЄС зареєстрували на 534 тисячі більше летальних випадків минулого року, ніж у 2019 році, а це означає зростання на 11%.

    Так, населення Європейського Союзу скоротилося з 447,3 млн мешканців до 447 млн мешканців. Найбільше скорочення населення в загальній кількості осіб зареєстровано в Італії (-384.000, або -0,6% населення), далі йдуть Румунія (-143.000, -0,7%) та Польща (-118.000, -0,3%). Однак, у відсотках від загальної кількості населення, у порівнянні з населенням кожної держави, Румунія займає перше місце у цьому небажаному рейтингу. Якими є рішення для зупинення цього демографічного спаду? Аналітик Костантін Рудніцкі проявив скептицизм: На жаль, немає жодних рішень, які б зупинили це явище, або немає видимих рішень. Я бачив в інших державах всілякі варіанти заохочення народжуваності, починаючи від грошових сум, наданих матерям, і відпусток для матерів на довший період. Їх також можуть бути застосовані в Румунії, але, схоже, на даний момент тема демографії не присутня на порядку денному політиків.

    У Республіці Молдова ситуація набагато гірша. Аналіз Інституту розвитку та соціальних ініціатив « Майбутнє» з Кишинева показує, що з 1991 року населення Республіки Молдова скоротилося майже на 1,5 мільйона осіб. Кількість молдовських громадян наразі становить 2,9 мільйона, включаючи громадян сепаратистського Придністровського регіону, де проживають трохи більше 300 тисяч громадян. Майже третина населення Республіки Молдова виїхала за останні три десятиліття жити закордоном, країна стала однією з найбільш постраждалих від демографічного спаду.

  • Різке зростання захворюваності на COVID-19

    Різке зростання захворюваності на COVID-19




    У вівторок в Румунії було зареєстровано зростання
    випадків коронавірусу – понад 11 000 нових випадків на день, що стало черговим антирекордом
    з початку пандемії. Також зросла кількість смертей – понад 200 випадків, а
    кількість госпіталізованих хворих на коронавірус становить 11400 людей, що вдвічі більше, ніж
    два тижні тому. Вірус швидко поширюється, а ситуація по всій країні викликає стурбованість:
    сотні населених пунктах вже перевищили рівень захворюваності на 3 випадки на
    тисячу жителів, а більшість нових випадків зараження зареєстровано в Бухаресті.

    Заступник
    голови Палати
    депутатів, лікар Александру Рафіла, вважає, що на нинішню ситуацію із
    переповненими лікарнями переважно нещепленими пацієнтами, вплинуло послаблення
    протиепідемічних заходів протягом літнього сезону, а також низький рівень імунізації
    населення: «У нас рівень імунізації населення низький і тому переважна
    більшість людей, які потрапляють до лікарні та до відділень інтенсивної терапії
    – нещеплені особи, і вони складають
    більшість, тобто 70% населення Румунії. Це по-перша. По-друге, ми не винесли
    жодного уроку з повного розслаблення протиепідемічних заходів до 10 вересня.»




    У свою чергу, координатор Національної кампанії з імунізації населення Валеріу
    Георгіце попередив про можливий колапс румунської системи охорони здоров’я,
    якщо кількість випадків зараження на SARS CoV-2 продовжуватиме зростати. «Штам Дельта, який наразі є домінуючим, поширюється
    настільки швидко, що збільшує ризик інфікування людей, які не виробили імунітет,
    не мають жодного захисту внаслідок перенесення хвороби, або в результаті вакцинації,
    котрі живуть у великих містах з     високою концентрацією населення. З цієї точки
    зору у нас є сотні тисяч людей, які не мають жодного захисту і для нас важливо,
    щоб ці люди не заразилися в короткостроковій перспективі, тому що це, очевидно,
    призведе до блокування закладів системи охорони здоров’я.»





    Координатор національної кампанії вакцинації проти
    COVID-19 Валеріу Георгіце також заявив, що на національному рівні охоплення
    вакцинацією населення віком від 12 років становить приблизно 33%. Практично,
    третина населення Румунії наразі вакцинована щонайменше однією дозою, більшість
    із них пройшли повний курс щеплення, – зазначив Валеріу Георгіце. За його
    словами, рівень вакцинації в Бухаресті становить понад 51%, а у повітах, за
    одним винятком, рівень охоплення становить трохи більше 20%.


  • Ризики для матерів та дітей в Румунії

    Ризики для матерів та дітей в Румунії

    Добробут матері та дитини є не лише показником економічного розвитку певної країни, а й показником ефективності соціальних політик. У Румунії, на жаль, цей показник залишає бажати кращого, як випливає з міжнародного дослідження, опублікованого Фондом «Врятуйте дітей». Дослідження, проведене щороку упродовж останніх 15 років, містить дані про ситуацію в Румунії, отримані як він Національного інституту статистики, так і з європейських досліджень про охорону материнства і дитинства.



    Результати дослідження станом на 2012 рік представила Адіна Клапа, працівник румунської філії Фонду «Врятуйте дітей». «Дослідження було проведено у 178-ох країнах. Ми зрозуміли, що і на цей раз у рейтингу кращих країн для материнства перші місця посідають північноєвропейські країни на чолі з Фінляндією. Румунія 15-й рік поспіль зайняла останнє місце в ЄС і займає 65 місце у світі. Румунія має найвищий показник малюкової смертності – 9 проміле, що вдвічі більше ніж в Європі, де цей показник складає в середньому 4,3 проміле. Кількість померлих у середньому за рік становить у нас 1812 немовлят. Це жахлива і соромна ситуація. Основною причиною малюкової смертності – передчасні пологи і різні респіраторні або травні захворювання та побутові нещасні випадки. Всі вони говорять нам, що майже третину цих смертей можна запобігти.»



    Крім бідності, однією з причин проблем, з якими стикаються жінки і діти в Румунії є і низький рівень освіти та обізнаності майбутніх мам. Багато жінок не ходять на регулярні перевірки для моніторингу вагітності, а після народження — не ведуть своїх дітей на періодичні медичні огляди. Тому, ані з цього погляду ситуація дітей в Румунії не є кращою, як ми дізналися з іншого дослідження, проведеного Фондом «Врятуйте дітей», про яке розповідає Чіпріан Гредінару: «Дослідження проводилося у всіх 28 країнах-членах ЄС, а також в Ісландії, Норвегії та Швейцарії. Таким чином, ми виявили, що близько 28% дітей віком до 18 років перебувають під загрозою бідності та соціальної ізоляції. Це відбувається через розрив між багатими і бідними, наголошується у дослідженні. З іншого боку, в Румунії цей відсоток майже удвічі більший: близько 52% дітей знаходяться в цій ситуації. За цим показником в ЄС ми поділяємо перше місце з Болгарією. Іншим аспектом, що випливає з дослідження, є те, що хоча інтенсивність домашньої праці у Румунії є однією з найвищих в ЄС, ми маємо дуже високий рівень бідності серед дітей. Ще одним важливим висновком дослідження є те, що в Румунії бідність в першу чергу вражає дітей. Відсоток дітей, які перебувають під загрозою бідності та соціальної ізоляції, вищий на 13% ніж серед дорослих.»



    Враховуючи те, що румуни працюють більше, постає запитання: чому ризик бідності вищий? По-перше, тому що робоча сила в Румунії дешевша. Іншу відповідь дає Чіпріан Гредінару: «Показники інтенсивності праці стосуються кількості членів сімї, які працюють. У нас, щоб вижити в родині повинні працювати якнайбільше членів. Тому батьки використовують працю неповнолітніх дітей. Якщо уважно придивитися, і не лише до ситуації в сільській місцевості, то побачимо, що більша частина румунських дітей є економічно активною. Тому у нас, попри високу інтенсивність праці, бідність не зменшується.»



    І неурядова організація «World Vision» спробувала визначити умови праці дітей у домашньому господарстві. Про це розповідає Данієла Буздуча: «Ми були раді бачити, на першій стадії, що економічне зростання Румунії в сільській місцевості, про яке повідомлялося в минулому році, відчувається на рівні життя сімей. З 75% до 66% зменшилася кількість родин, які говорять, що їм дуже важко покрити повсякденні сімейні витрати. Але дедалі тривожним і сумним є той факт, що це економічне покращення сімей не передається і дітям. Наприклад, збільшилася на 2% кількість дітей, які говорять, що вони лягають спати голодними, а також більше дітей кажуть, що вони працюють та іноді пропускають заняття в школі, тому що мусять працювати. Мова йде про роботу у власних або сусідніх господарствах близько двох годин на день.»



    Бідність і дитяча праця пояснює, також, високий рівень відсіву учнів. Великим шансом для цих дітей можуть бути кошти з європейських фондів, за умови, їх мудрого й ефективного використання. Інший рішенням може бути інституційний підхід: співпраця між системою освіти і системою соціального захисту та місцевими органами влади.