Tag: сміття

  • День виснаження ресурсів Землі

    День виснаження ресурсів Землі

    День виснаження планети в цьому році настав 1 серпня. За останніми підрахунками Global Footprint Network, з 1 січня по 1 серпня людство використало природні ресурси, які екосистеми планети можуть виробити за цілий рік. Інакше кажучи, всього за сім місяців людство спожило те, що Земля здатна відтворити за календарний рік.

    У порівнянні з 2023 роком, цьогорічний День виснаження Землі настав на день раніше. Більш рання дата пояснюється незначним скороченням викидів вуглецю, але це компенсується меншим поглинанням вуглецю океанами. По суті, хоча людство виробило менше вуглецевих викидів, океани не змогли їх поглинути, а результат виявився негативним.

    Незважаючи на те, що за останнє десятиліття глобальна тенденція до виснаження призупинилася, людство втрачає позиції в цій гонці. Наші дії не відповідають цілям до 2030 року. Це захист 30% океанів, суші та прісних вод планети і скорочення викидів вуглецю приблизно на 45% у всьому світі порівняно з 2010 роком. Один лише захід зі скорочення викидів вуглецю дозволить перенести День виснаження ресурсів Землі на 22 дні щороку протягом наступних шести років.

    Експерт з переробки відходів Богдан Константінеску склав список дій, які кожен з нас може зробити, щоб допомогти захистити планету.

    «Однією з найважливіших є профілактика. Коли ми йдемо за покупками, ми маємо скласти список того, що хочемо купити і варто двічі подумати, чи потрібно нам все це в найближчий період. По-друге, у магазині варто купляти вагові продукти й уникати купівлі упакованих, якщо це можливо. Якщо ж вони упаковані, слід надавати перевагу екологічно чистим упаковкам, які можна повторно використовувати або переробити. У випадку з відходами, ми маємо дбайливо ставитися до харчових відходів. Потрібно готувати стільки їжі, скільки може з’їсти наша сім’я, а решту продуктів, якщо вони залишилися, використовувати для приготування інших страв. Ті хто має земельну ділянку, мають робити компост з кавової гущі та помаранчевої або яблучної шкірки.»

    День виснаження ресурсів Землі – це заклик до проактивного реагування, щоб запобігти катастрофі шляхом прийняття правильних рішень.

  • Незаконний імпорт сміття в Румунію

    Незаконний імпорт сміття в Румунію






    Контейнер із приблизно 9 тоннами відходів з
    Великобританії був виявлений митниками в порту Констанца (схід Румунії).

    На
    прикордонному пункті пропуску Борш (західна Румунія) було виявлено понад 15
    тонн відходів, що складалися з вживаного одягу та взуття з Польщі, без
    документів на імпорт. Поліція та комісари Служби охорони навколишнього
    середовища заборонили в’їзд автопоїзду в країну.




    Контрольні органи Румунії на пункті перетину
    румунсько-болгарського кордону Русе-Джурджу (південь Румунії) заборонили в’їзд
    на територію Румунії автопоїзду, що перевозив понад 21 тонну пластикових
    відходів з Греції.

    За останні два місяці прикордонна поліція при в’їзді до
    Румунії через пункт пропуску через державний кордон Русе-Джурджу зупинила 287 тонн відходів зі сталі, пластику,
    алюмінію, цинку, інших металевих матеріалів, металевого пилу, латунних стружок
    та полістиролу, які 13 болгарських та п’ятеро румунських водіїв намагалися
    ввезти в країну без належних документів.




    Це лише кілька останніх новин про спроби ввезення в
    Румунію різних видів відходів. Порт Констанца є важливим пунктом ввезення в
    Румунію великої кількості відходів, хоча, згідно з документами, в контейнерах
    мали б бути вживані одяг чи побутова техніка, автозапчастини або сортоване
    сміття для переробки. Але насправді вони не потрапляють в мережу кругової економіки.




    Тиждень тому генеральний комісар Національної
    охорони навколишнього середовища Октавіан Берчану був у Констанці, де всього за
    тиждень було виявлено 55 порушень, виписано штрафи за які перевищили 1,2
    мільйона леїв (приблизно 240 тисяч євро). Діяльність трьох румунських компаній
    була припинена, а понад 1000 тонн незаконно ввезених відходів було відправлено
    назад до Нідерландів та Болгарії.

    З цього приводу генеральний комісар
    Національної охорони навколишнього середовища Октавіан Берчану заявив: «Кордони
    Румунії перебувають під постійним тиском. Нам потрібні нові засоби, на іншому
    рівні, в міру викликів, а також потрібна реструктуризація служби. Потрібні законодавчі
    зміни, що дозволили б нам діяти ефективніше в цій сфері та більш суворі закони.»





    У Румунії незаконне скидання та спалення сміття в
    даний час вважаються адміністративним порушенням і караються лише штрафами,
    тоді як в інших європейських країнах вони вважаються злочинами.

    Комісари Служби
    охорони навколишнього середовища нещодавно виявили на території незаконного звалища старих
    автомобілів поблизу Бухареста 300 вживаних шин, які напередодні були
    вивантажені з автопоїзда, імовірно для спалення. Служба охорони
    навколишнього середовища повідомила, що з початку року її працівники перешкодили потраплянню в
    Румунію понад 3600 тонн відходів.




    Хоча переробка відходів може здатися вигідною
    економічною діяльністю, враховуючи, що тарифи в Румунії нижчі, ніж в інших
    європейських країнах, насправді багато відходів, що ввозяться в Румунію, не
    переробляються і не нейтралізуються, а в решті-решт потрапляють на незаконні
    звалища, спалюються, забруднюючи повітря, а іноді просто закопуються в землю.



  • 9 червня 2021 року

    КОРОНАВІРУС – У Румунії всі повіти
    та Бухарест станом на 9 червня знаходяться на «зеленому» рівні епідемічної
    небезпеки. Влада повідомила про 140 нових випадків інфікування людей вірусом SARS-CoV-2 за
    минулу добу, після обробки 28 тисяч тестів.
    У відділеннях інтенсивної терапії перебувають лише 272 пацієнти. Водночас зменшилася
    кількість охочих отримати щеплення від Covid-19. За минулу добу було
    імунізовано менше 50 тис. людей. Лікарі попереджають, що коронавірус все ще передається
    в громаді і, що сезон відпусток може сприяти поширенню більш заразних мутацій.
    На сьогоднішній день понад чотири мільйони румунів пройшли повний курс
    вакцинації від нового коронавірусу.




    ЗАКОН – Уряд Румунії на
    засіданні у середу схвалив законопроект, який забороняє одночасно отримувати пенсію
    та зарплату в державному секторі та надає можливість охочим працювати до 70
    років. Прем’єр-міністр Флорін Кицу заявив, що проєкт буде розглянутий парламентом
    в надзвичайній процедурі. Згідно з новим нормативно-правовим актом особи, які досягли
    пенсійного віку, у тому числі ті, хто отримує службові або військові пенсії, матимуть
    можливість продовжити роботу у центральних та місцевих органах виконавчої влади
    або державних компаніях. Але вони отримуватимуть лише зарплату. Також сьогодні кабінет
    міністрів вирішив продовжити режим надзвичайної ситуації ще на 30 днів,
    починаючи з 12 червня 2021 року, а також схвалив заходи, які
    застосовуватимуться в цей період для запобігання поширенню COVID-19 та боротьби
    з наслідками пандемії.




    ВІЗИТ – Румунія є справжнім
    другом єврейського народу та Ізраїлю в боротьбі з антисемітизмом, – заявив
    президент Ізраїлю Реувен Рівлін в середу на пленарному засіданні румунського парламенту.
    Він нагадав, що в січні 2020 року, коли лідери всього світу відзначали 75-ту
    річницю звільнення концтабору Освенцим-Біркенау, президент Румунії Клаус Йоганніс
    зобов’язався зберігати пам’ять про Голокост та продовжити боротьбу з
    антисемітизмом, расизмом та ксенофобією. Президент Ізраїлю також заявив, що
    його країна не може погодитися зі спробами підірвати своє право на існування
    шляхом незаконного використання насильницьких засобів та норм міжнародного
    права. Ізраїль є найближчим союзником і стратегічним партнером Румунії у Середньому
    Сході, а румунсько-ізраїльські відносини базуються на довірі та стійкості, -
    заявила спікерка Сенату Анка Драгу. Співпраця між двома країнами побудована на
    міцній основі взаємної поваги та глибокої дружби, зазначив в свою чергу голова
    Палати депутатів Людовік Орбан. Президент Реувен Рівлін перебуває з державним
    візитом у Румунії. У вівторок він мав зустрічі з главою румунської держави
    Клаусом Йоганнісом та з прем’єр-міністром Флоріном Кицу. У парламенті сьогодні
    відбувся й Румунсько-ізраїльский бізнесфорум.




    СМІТТЯ – Європейська
    комісія закликала Румунію та ще 12 держав ЄС узгодити своє національне
    законодавство з положеннями Директиви про сміттєзвалища. Про це сьогодні
    повідомила прес-служба Єврокомісії. Директива вводить обмеження на вивезення на
    сміттєзвалища відходів, які можна переробити або використати для виробництва
    енергії починаючи з 2030 року. Нормативно-правовий акт також має на меті
    обмежити частку побутових відходів, що відправляються на звалища, до 10% до 2035
    року та вводить чіткі критерії досягнення цієї мети. Також у середу Європейська
    комісія закликала Румунію та шість інших держав-членів повністю перейняти в національне
    законодавство нові правила ЄС щодо поводження з відходами, включені до
    директиви, що встановлює мінімальні експлуатаційні вимоги до схем розширеної
    відповідальності виробників, а також встановлює нові цілі щодо переробки побутових
    відходів.




    КІНО – Приз глядацьких
    симпатій LUX 2021 був присуджений документальному фільму «колектив»,
    румунського режисера німецького походження Александра Нанау. На цю нагороду
    також були номіновані художні фільми «Ще по одній» і «Тіло христове». Нагорода
    присуджується Європейським парламентом та Європейською кіноакадемією (EFA) у
    партнерстві з Європейською комісією та мережею Europa Cinemas. Режисер Александру
    Нанеу на прес-конференції у Страсбурзі заявив, що премія LUX є містком для
    кращого спілкування між громадянами ЄС і тими, хто представляє їх у
    Європарламенті. Він сказав, що радий тому, що цей неймовірний документальний
    фільм набрав найбільше голосів людей та депутатів Європарламенту, оскільки дає силу
    творчим людям, які борються за важливі справи та повертають віру в
    документальний фільм. «колектив»
    розповідає
    про журналістське розслідування щодо корупції в румунській системі охорони
    здоров’я, виявленої внаслідок пожежі в бухарестському рок-клубі «Колектив» у
    жовтні 2015 року, яка забрала життя понад 60 людей.

  • Міжнародний день Чорного моря

    Міжнародний день Чорного моря

    Щороку в останній день жовтня відзначають Міжнародний день Чорного моря. Нагодою
    для становлення цього дня стало підписання 31 жовтня 1996 року
    урядовими організаціями 6 причорноморських країн – Болгарії, Грузії, Росії, Румунії,
    Туреччини та України Стратегічного плану дій з відновлення та захисту Чорного моря.
    Необхідність в такому документі виникла у зв’язку з небезпекою руйнування
    унікальних природних комплексів водної території, адже після проведення
    досліджень морського середовища, було констатовано, що його життєздатність
    погіршилася порівняно з попередніми десятиліттями.




    Стратегічний план дій був оновлений та схвалений у
    2009 р. в Софії та був задуманий як важливий робочий інструмент співпраці у
    Чорноморському регіоні. Основна його мета – оцінити, розробити, гармонізувати,
    впровадити та контролювати екологічну політику та стратегії зменшення та
    усунення антропогенного тиску, що призвело до деградації екологічного
    різноманіття екосистеми Чорного моря.




    Головна теза цього дня – екологія чорноморського басейну та її збереження. У цей день різні установи, організації та
    активісти проводять різноманітні заходи щодо інформування широкого загалу про поточний
    екологічний стан Чорного моря, пропагують ідеї очищення і збереження морського
    середовища, в тому числі шляхом протидії перелову риби, який завдає значної
    шкоди морській екосистемі.




    У Румунії Міністерство навколишнього середовища впроваджує положення Стратегічного
    плану дій щодо Чорного моря, який є інструментом для роботи та співпраці на
    регіональному рівні. У цьому контексті щорічно відомство фінансує комплексний моніторинг фізико-хімічних та біологічних факторів
    Чорного моря. Отримані результати стають основою для прийняття рішень щодо
    поліпшення екологічного стану Чорного моря.




    Крім цього у Румунії діє Національний інститут морських досліджень та розробок
    імені Григорія Антіпи, з осередком у Констанці. Його основним завданням є
    здійснення фундаментальних досліджень, прикладних та технологічних розробок у
    галузі океанографії, морської та прибережної техніки, екології та охорони
    морського середовища, а також управління живими ресурсами в Чорному морі чи
    інших морських районах.




    29 жовтня цього року Національний інститут
    морських досліджень та розробок відзначив не лише Міжнародний день Чорного моря,
    а й 50 років безперервної діяльності. У зв’язку з коронавірусною пандемією подія
    та наукові дискусії, присвячені ювілею та святкуванню Міжнародного дня Чорного
    моря, пройшли в режимі відеконференції. У них взяли участь експерти з
    причорноморських країн та різних профільних організацій. Серед них і директор Українського
    наукового центру екології моря Віктор Коморін.




    Однією з основних тем онлайн-конференції були заходи, вжиті для зменшення
    впливу забруднення на морську екосистему. Скидання стічних вод, неконтрольовані
    розливи нафти та надмірний вилов призвели до екологічного дисбалансу в
    акваторії Чорного моря за останні три десятиліття. Останнім часом прибережні
    країни активізували свої зусилля щодо зменшення впливу забруднення на морську
    екосистему, зазначив організатор заходу Сіміон Ніколає, директор Національного
    інституту морських досліджень та розробок ім. Григорія Антіпи. він сказав, що ефективно боротися з цим явищем можна лише спільними зусиллями. «Якою б сильною
    не була певна держава, вона не може самотужки вирішити проблеми в цій галузі.
    Забрудненню немає меж, оскільки кругові течії, що існують у Чорному морі,
    значною мірою гомогенізують дію цих забруднювачів.»




    Кожного року у море потрапляють сотні тонн сміття: пластику, мінеральних
    добрив, пестицидів і нафтопродуктів. Така концентрація отруйних речовин
    призводить до вимирання жителів Чорного моря та руйнування його екосистеми. У
    Чорному морі майже не залишилося риб-хижаків і значно зменшилася кількість
    дельфінів. Боротьба із забрудненням моря відходами, що потрапляють у воду з
    пляжів залишається на першому плані дій громадської організації Mare Nostrum,
    тим більше, що в умовах пандемії на додачу до надлишку пластикових відходів,
    який вже загрожує морському життю Чорне море заполонив новий вид сміття, каже директор
    організації Міхаєла Кандя: «Цього року ми переходимо у віртуальний простір і сподіваємось,
    що зможемо обговорити з якомога більшою кількістю наших партнерів з
    чорноморських країн проблему нового виду сміття, з яким ми стикаємось на пляжах,
    а саме хірургічні маски, а також багато інших пластикових відходів, що Mare
    Nostrum зустрічає при кожному моніторингу пляжів.»





    Щорічно 33 тис. одиниць сміття викидають туристи на пляжах румунського
    узбережжя, а в Чорне море щодня води Дунаю привозять понад 4 тонни пластику,
    який складає 83% морського сміття. За статистикою, румунські пляжі найбрудніші серед
    країн Європейського Союзу, а в Чорному морі сміття значно більше, ніж в інших
    морських водах Європи. Наприклад, кількість морського сміття в Чорному морі
    майже вдвічі перевищує аналогічну цифру для Середземного моря. Відсутність
    екологічної освіти й турботи про навколишнє середовище або бездіяльність людей
    призводять до того, що сміття, яке потрапляє у море негативно впливає на сотні
    тисяч морських мешканців та породжує явище забруднення, яке загрожує й нашому
    здоров’ю.