Село Качіка розташована у Східних Карпатах, на півночі країни, у Сучавському повіті, на відстані 18 км від міста Гура Гуморулуй. Десь навколо 1780 року на місці, де зараз розміщене село Качіка були віднайдені поклади солі. 8 років по тому було здано в експлуатацію соляну шахту, куди Австро-угорська імперія вирішила переселити галицьких працівників та фахівців гірничої справи. Найбільша частина цих працівників були поляками, римо-католиками. Зведена ними соляна шахта є унікальною, оскільки її галереї були вириті вручну. Галереї були підкріплені дерев’яними дошками, що зберіглися до наших днів. На відміну від звичайних печер, деревина у соляних печерах ніколи не гниє від вологи, а тільки вбирає солі. Завдяки цьому, дерев’яні хрести та ікони збереглися до сьогодні. Печери й величезні зали прикрашені скульптурами й барельєфами із солі й з’єднані довгими переходами. Неймовірно, але все тут виконано з солі.
Качіка польською мовою означає “качка”. Це була болотиста зона з багатьма дикими качками, тому поляки дали їй цю назву. Фахівці підрахували, що шахта має сольові запаси на ще 500 років. Видобуток почався в 1791 році. У шахті є невелика каплиця, православна, з кількома соляними скульптурами. На 38-метровій глибині є штучне озеро, на краю якого утворюються соляні кристали. На озері пливе човен, яким колись шахтарі, у вільний час, прогулювалися разом зі своїми дітьми та онуками. На 41-метровій глибині шахти є бальний зал, де шахтарі проводили бали і вечірки. Він був названий ім’ям першого генерального директора шахти Агріпи Попеску. Потім на 75-метровій глибині, колисьбуло сховище для сиру. При постійній температурі в 10 градусів, сир зберігався дуже добре в шахті. Тепер тут було улаштовано спортивний майданчик для тих, хто прибуває сюди на лікування, хворих на астму, або з захворюваннями органів дихання. Є також ігрові майданчики для дітей. При вході до соляної шахти можна побачити чудову соляну скульптуру, що зображує розп’ятого Ісуса. Глибина шахти – 75 метрів, а спускатися до неї можна 192 дерев’яними сходинками. Стіни каплиці в шахті прикрашені соляними барельєфами, що представляють біблійні сюжети. Висвітлює каплицю світильник, зроблений із кристалічної солі. Розміри каплиці захоплюючі, як і краса її інтер’єрів: висота – 7 м, довжина – 25 м, а ширина 9 м.
Отже, у 1810 році в Качіці була освячена невелика дерев’яна церква. Її історію дізнаємося від священика Антона Мерендеску: “Нинішня церква існує з 1904 року. Доцієї церкви, в 1810 році, була побудована менша дерев’яна церква. З нагоди будівництва старої церкви також була привезена чорна чудотворна ікона, яка носить ім’я “Мадонна Нера”. Вона пережила пожежу. У візантійській іконографії завжди Пресвята Діва Марія намальована з немовлям на руках. У 1903 році було освячено перший камінь фундаменту нинішньої церкви, а в 1904 році церква була закінчена за кошти Польської держави. Костел збудований у неоготичному стилі, у формі хреста, з переламаною аркою, у формі стріли. Це справжня перлина архітектури”.
Церква побудована з каменю та червоної цегли. На 30-тиметровій висоті, на вежі змонтований круглий балкон, що спирається на стіни вежі численними кам’яними колонами, завершеними у вигляді башточок, як би відтворюючи форму каплиці. З архітектурної точки зору виділяються вітражі, розташовані у 5 вікнах пресвітерію. Вони представляють п’ять славетних таємниць розарію. Цінними є також два величезні бічні вікна в поперечних навах, зроблені з кольорового скла. Також відвідувачі побачать стіну, на якій зображено кілька об’єктів. Пояснює священик Антон Мерендеску: “У центрі розміщене найбільше серце, на знак вдячності після війни. Його привезли і подарували саме тому, що Бог допоміг цим християнам пережити війну. Протягом року богослужіння відбуваються румунською мовою. Проте є особливі події, як велике паломництво 14-15 серпня, коли літургії відбуваються також українською та німецькою мовами”.
Великий ювілей 2000 року приніс цій святині виняткове визнання. На прохання яського єпископа Петра Ґергеля, з 17 січня 2000 року римо-католицька церква в Качіці була публічно визнана Папою, який присвоїв їй титул Малої Базиліки (Basilica Minor). 14 березня 2000 року Папа Йоан Павло ІІ, статуя якого розміщена на подвір’ї костелу, надав цей титул Качіцькій церкві. За церквою на туристів чекає ще один сюрприз, зізнався священик Антон Мерендеску: “Це грот, який показує об’явлення Богоматері в Лурді. Тому що пагорб загрожував церкві, місцеві жителі почали викопувати цей пагорб з думкою залити його бетоном. Потім прийшла геніальна ідея побудувати грот в ім’я Богоматері.”
Чотири роки тому влада надала комуні Качіка статус туристичного курорту місцевого значення. Головні визначні пам’ятки – це соляна шахта, Мала базиліка і православна церква. Біля шахти Качіка є навіть солоне озеро, де зазвичай влітку відпочивають люди. Усі ці об’єкти можна відвідати за один день.
