Radio România Internațional

Tag: соцопитування

  • 20 вересня 2024 року

    20 вересня 2024 року

    ДЕРЖБЮДЖЕТ – Уряд підготував перші зміни до закону “Про Державний бюджет Румунії та 2024 рік”. Додаткові кошти отримають охорона здоров’я, освіта і транспорт. Згідно з проєктом постанови, опублікованим на сайті Міністерства фінансів, найбільше грошей піде на транспорт – майже 5,5 мільярдів леїв (близько 1,1 мільярда євро), а також на охорону здоров’я, внутрішні справи та інвестиції – понад 3 мільярди леїв на кожну з цих сфер. Бюджет соціального забезпечення також збільшується, щоби мати гроші на виплату пенсій після підвищення 1 вересня. Існують також відомства, які матимуть менші бюджети: Генеральний секретаріат Уряду, Міністерство економіки, Сенат, Палата депутатів і Служба спецзв’язку. Згідно з проєктом, дефіцит збільшується до майже 7%, що приблизно на два відсотки більше, ніж передбачалося на початку року, а економічне зростання переглянуто до 2,8% з 3,4%, скільки передбачалося раніше.

    СОЦОПИТУВАННЯ – Колишній заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане має мінімальну перевагу над лівим прем’єр-міністром Румунії Марчелом Чолаку у першому турі президентських виборів, які відбудуться в Румунії. Принаймні  це випливає з опитування, проведеного компанією INSCOP Research. Мірча Джоане (66 років), колишній лідер СДП, який програв президентські вибори 2009 року і зараз балотується як незалежний кандидат, отримав би 21,4% голосів у першому турі, в той час як нинішній лідер соціал-демократів Марчел Чолаку (56 років) – 20,3%. Елена Ласконі, лідерка правоцентристського опозиційного Союзу «За порятунок Румунії», посіла б третє місце з 14,2% голосів, а Ніколає Чуке, лідер керівної Націонал-ліберальної партії, яка перебуває при владі разом із соціал-демократами, посів би шосте місце, поступившись двом ультранаціоналістичним кандидатам. Одинадцять кандидатів оголосили про свої плани балотуватися на посаду президента і замінити Клауса Йоганніса, в якого в грудні закінчується другий та останній термін повноважень. Хоча роль президента здебільшого церемоніальна, його прерогативи включають призначення прем’єр-міністра після виборів, призначення суддів і прокурорів, а також повернення законопроєктів до парламенту на повторний розгляд. Президентські вибори відбудуться у два тури 24 листопада та 8 грудня відповідно, а між ними, 1 грудня, пройдуть парламентські вибори. Опитування, яке має похибку 3%, було проведене серед 1 102 осіб з 11 по 16 вересня.

    ОБОРОНА – Румунія безпосередньо зацікавлена в існуванні на своїй території промислових потужностей, здатних забезпечити виробництво сучасної військової техніки – таким є один з висновків Вищої ради національної оборони, засідання якої відбулося в четвер у Бухаресті. На засіданні також було проаналізовано останні події на українському фронті і схвалено Національний план імплементації Цивільного пакту у сфері Спільної політики безпеки й оборони. Засідання ВРНО відбулося після зустрічі у столиці Румунії міністрів оборони країн Бухарестської дев’ятки цього тижня, які підписали Спільну декларацію, що підкреслює важливість зміцнення оборонної промисловості та існування спільної системи протиповітряної оборони, а також підтвердили свою підтримку України.

    ЗАВОД – Партнерство з приватним сектором є кращим шляхом для розвитку Румунії, – заявив сьогодні прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку. Він відвідав з робочим візитом завод Nokian Tyres в місті Орадя (західна частина країни), який було урочисто відкрито в четвер. За словами прем’єр-міністра, завод, перенесений з Росії до Румунії, є прикладом історії успіху, що об’єднує інвестора міжнародного рівня, місцеву владу та румунський уряд, який рішуче підтримав таку інвестицію. Nokian Tyres є першим у світі заводом з виробництва шин з нульовим рівнем викидів вуглекислого газу. Починаючи з 2025 року, 550 працівників будуть виробляти тут шість мільйонів автомобільних шин щорічно, в тому числі для великих позашляховиків. Завод площею 10 гектарів використовує лише відновлювану енергію, а вся технологічна пара виробляється без використання викопного палива. Фінська інвестиція в Ораді, що оцінюється в 650 млн. євро, на яку уряд виділив 100 млн. євро державної допомоги, є однією з найбільших, здійснених у Румунії за останні роки.

    ЄС-УКРАЇНА – Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила в п’ятницю, що прибула до столиці України Києва, щоб обговорити європейську підтримку, підготовку до зими та прогрес щодо кредитів G7. Урсула фон дер Ляєн повідомила, що Єврокомісія надасть Україні кредит на 35 мільярдів євро в межах узгодженого країнами G7 плану кредитування на 50 млрд доларів з використанням заморожених активів Росії. Вона підкреслила, що щоденні російські атаки демонструють, що Україна потребує постійної підтримки з боку ЄС. У четвер очільниця Єврокомісії ЄС оголосила про виділення 160 мільйонів євро нової допомоги для енергетичної системи України, яка постраждала від безперервних російських бомбардувань. Україна потребує 17 гігават потужностей взимку, але значна частина її енергетичної інфраструктури була зруйнована російськими ударами. ЄС зараз допомагає Україні відновити ці електростанції і постачає Києву турбіни, генератори і трансформатори. ЄС також допомагає з’єднати мережі і доставити енергію в Україну, забезпечуючи 25% потреб України взимку.

  • Пріоритети румунської молоді

    Пріоритети румунської молоді

    Щороку 12 серпня в світі відзначається Міжнародний день молоді. Це можливість відзначити потенціал молодих людей як партнерів у суспільстві, а також привернути увагу громадськості до проблем, з якими вони стикаються. У Румунії, на замовлення Міністерства сім’ї, молоді та рівних можливостей, Центр міської та регіональної соціології (CURS) провів барометр громадської думки щодо становища молоді та її очікувань. Ось деякі з результатів опитування!

    Молоді румуни хочуть підтримки з точки зору ринку праці, житла та доступу до освіти, а також профорієнтації та консультування. Найважливішими аспектами для них є високі доходи і гарантія зайнятості, ймовірно, – вважають соціологи, – також через невизначеність, яка характеризує нинішній економічний контекст.

    Проте, за даними CURS, доступ до працевлаштування залишається головною перешкодою на шляху до незалежності молодих людей. З точки зору якості життя, поточна ситуація розглядається молодими людьми як проблемна, ймовірно, в ширшому контексті пандемії, війни та інфляції: «Існує причинно-наслідковий зв’язок між роботою та доходами, з одного боку, і житлом та створенням сім’ї, з іншого. Відсутність стабільної роботи та складний доступ до житла є основними перешкодами для молодих людей, які хочуть створити сім’ю», – роблять висновок автори соціального дослідження.

    Хоча молоді люди незадоволені тим, як школа готує їх до життя, вони визнають важливість освіти для досягнення успіху в житті. Що стосується громадянської активності, то вони здебільшого відчувають, що їхня здатність впливати на державні рішення є низькою, а отже, вони не надто зацікавлені в участі в суспільному житті. Що стосується мобільності та еміграції, барометр показує, що виїхати за кордон все ще прагнуть багато молодих людей в Румунії.

    Румунія має добре підготовлену і якісну молодь, яка повинна бути сміливою і рішучою для досягнення своїх цілей, – каже міністерка у справах молоді та сім’ї Наталія Інтотеро, додавши, що «дуже важливо бути сміливими і в цьому суть мого послання, яке я хочу донести до кожної молодої людини в цій країні».

    «У молодості, коли ви сміливі, рішучі та наполегливо йдете до своєї мрії, вона може здійснитися», – заохочує молодих людей міністерка Наталія Інтотеро і запевняє, що їхній голос буде почутий.

    Урядовиця також представила молодих представників Румунії в Організації Об’єднаних Націй на період 2024-2025 років – Алексіана-Артура Старка та Патрицію-Александру Нає. Програма молодіжних делегатів до ООН була започаткована в Румунії в 2006 році і координується Міністерством у справах сім’ї, молоді та рівних можливостей і Міністерством закордонних справ.

  • 14 квітня 2016 року

    ВІДСТАВКА – Міністр праці Ана Костя у четвер оголосила про свою відставку. Рішення було прийнято на тлі невдоволення профспілками державного сектора текстом проекту постанови про заробітну плату в бюджетній сфері, в результаті чого міністр праці відкликав свою підтримку документа. Прем’єр-міністр Дачіан Чолош прийняв відставку й оголосив, що найближчим часом подасть кандидатуру нового керівника зазначеного відомства президенту Клаусу Йоханнісу. Теж у четвер Д.Чолош заявив, що наступного тижня почне переговори з профспілками на тему оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки у пошуку прийнятного для них рішення, але яке б було здійсненним з бюджетного та правового поглядів.

    ВІЗИ – Міністерство закордонних справ Румунії висловило розчарування тим, що переговори довкола скасування візового режиму для румунських громадян, які відвідують Канаду не привели ні до яких результатів. МЗС вважає, що збереження візового режиму створює очевидні і невиправдані незручності для румунів порівняно з іншими європейськими громадянами. Румунське зовнішньополітичне відомство нагадало, що влада Канада неодноразово, починаючи з 2008 року, зобов’язалася скасувати візовий режим для Румунії з тим, щоб забезпечити свободу пересування для всіх без дискримінації європейських громадян. З іншого боку, Європейська комісія закликала Раду Європи і Парламент ЄС в терміновому порядку розпочати дискусію і прийняти, не пізніше 12 липня, рішення про введення візового режиму для громадян США і Канади. Відповідну позицію Єврокомісія прийняла на тлі відмови США і Канади скасувати візовий режим для громадян певних країн ЄС, включаючи Румунію.

    ПРАВА ЛЮДИНИ – У Румунії, найпоширенішими формами порушення прав людини є систематична дискримінація ромів, випадки жорстокого поводження з ув’язненими та умови утримання у в’язницях, що не відповідають міжнародним стандартам. Принаймні це випливає з доповіді Державного департаменту США з прав людини в світі. У документі, в розділі присвяченому Румунії, згадуються окремі антисемітські висловлювання і статті, опубліковані в пресі або расистські, ксенофобські і націоналістичні висловлювання в Інтернеті. Були виявлені і випадки тиску на приватні або державні засоби масової інформації з боку їх власників або політиків. З іншого боку, в доповіді наголошується на тому, що Національна антикорупційна дирекція ГПР продовжує розслідування, в досить прискореному темпі, справ щодо корупції на високому рівні. Хоча румунські закони гарантують права людини, влада не завжди забезпечує їх ефективне дотримання, – зазначається в доповіді.

    ІММІГРАНТИ – Кількість офіційно зареєстрованих румунських іммігрантів у Великобританії значно зросла, – повідомляють ЗМІ з посиланням на результати дослідження, проведеного Обсерваторією з питань міграції престижного Оксфордського університету. Таким чином їх кількість зараз перевищує 220 тисяч, хоча в 2011 році у Великобританії було зареєстровано лише 80 тисяч румунів. У документі наголошується, між іншим, що, в середньому, заробітна плата у Великій Британії в 4,2 рази більша ніж в Румунії. Автори дослідження також стверджують, що, в цілому, частка громадян південних і східних країн Європи, які працюють у Великобританії значно зросла, особливо в зв’язку з перевагами ринку праці Великобританії, на відміну від країн походження іммігрантів.

    СОЦОПИТУВАННЯ – Майже половина румунів (49,7%) вважають Сполучені Штати Америки головним союзником Бухареста у разі загрози національній безпеці, показує соціологічне дослідження, результати якого були сьогодні опубліковані. На значній відстані від американців знаходяться Німеччина – 9,2% опитаних і Франція – 4,5%. Автори дослідження вважають, що вибір румунів є природним, враховуючи те, що наша країна має стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами, а Вашингтон посилив свою військову присутність в регіоні після початку кризи в Україні. З найбільшою симпатією більшість респондентів ставиться до країн, що представляють основні напрямки румунської імміграції, зокрема до Італії – 83,5%, Іспанії – 83% і Великобританії – 82,3%. З-поміж сусідніх країн, найбільший рівень симпатії більшість опитаних (71,7%) продемонстрували до Р.Молдова. Водночас тільки 27,9% опитаних стверджують, що мають скоріше позитивні почуття по відношенню до Росії, а з найменшою довірою румуни дивляться на Сирію та Іран.

    ІНВЕСТИЦІЯ – У четвер, в присутності посла США в Румунії Ханса Клема, був офіційно відкритий новий завод, побудований неподалік міста Плоєшти в результаті американської інвестиції. Йдеться про завод з виробництва автозапчастин на якому працюватимуть 300 осіб. Нова виробнича лінія постачатиме європейським автовиробникам компоненти системи склоочистки транспортних засобів.

    КІНО – Фільми «Випускні іспити» режисера Крістіана Мунджіу та «Сьєрра – Невада» Крісті Пую були відібрані до офіційного змагання Каннського кінофестивалю, який пройде з 11 по 22 травня, оголосили в четвер організатори. Нагадаємо, що в 2007 році Крістріан Мунджіу отримав «Золоту пальмову гілку», головний приз Каннського кінофестивалю за кінострічку «4 місяці, 3 тижні і 2 дні». У 2012 році він знову увійшов до конкурсної програми цього престижного кінофестивалю з фільмом «За пагорбами», який отримав дві нагороди: «Кращий сценарій» і «Краща роль». У свою чергу Крісті Пую у 2005 році здобув головний приз кінофестивалю в Каннах в розділі «Особливий погляд» за фільм «Смерть пана Лезереску». Цього року за Гран-прі конкурсної програми «Особливий погляд» змагатиметься кінострічка «Собаки» румунського режисера Богдана Міріке. Крім цього в офіційному відборі на кінофестивалі цього року будуть представлені два румунські короткометражні фільми «4:15 вечора – кінець світу» режисерів Кетеліна Ротару і Габі Вірджинії Сарги та «Усі ріки впадають в море» режисера Александра Баді.