Tag: соціальні мережі

Розроблений ЮНЕСКО план боротьби з нестримним поширенням дезінформації та мови ворожнечі в Інтернеті, заснований на семи ключових принципах, спрямований на захист цілісності демократичних процесів і глобального інформаційного ландшафту. План є результатом безпрецедентного процесу консультацій, в якому взяли участь понад 10 000 учасників зі 134 країн світу, що тривав 18 місяців. «Є нагальна потреба в регулюванні, оскільки неправдива інформація та мова ненависті в Інтернеті, що прискорюються та посилюються платформами соціальних мереж, становлять серйозні ризики для соціальної згуртованості, миру та стабільності», – сказала Одрі Азулє, Генеральний директор ЮНЕСКО.

Опитування, проведене соціологічною компанією Ipsos на замовлення Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури в 16 країнах, де цього року відбуваються вибори, включно зі Сполученими Штатами, показало, що 56% інтернет-користувачів покладаються насамперед на соціальні мережі для отримання новин, і цей відсоток перевищує відсоток телебачення і традиційних сайтів ЗМІ. Цей перехід до соціальних мереж як домінуючого джерела новин викликає занепокоєння через нижчий рівень довіри до інформації, яку вони надають, порівняно з традиційними ЗМІ. Понад 85% респондентів висловили глибоке занепокоєння наслідками дезінформації в Інтернеті, а 87% з них вважають, що вона вже завдала шкоди політичному ландшафту в їхній країні.

Платформи соціальних мереж були визначені як основний розсадник неправдивої інформації в усіх 16 країнах, де проводилося опитування, причому 68% респондентів вказали на них як на головних винуватців цього явища. У контексті нинішньої геополітичної кризи та кризи безпеки, а також цьогорічних виборів, фейкові новини поширюються швидше, ніж перевірені новини, тому люди більше піддаються впливу дезінформації, ніж достовірних джерел, – заявив в ефірі Радіо Румунія Антоніо Момок, викладач факультету журналістики та комунікаційних наук Бухарестського університету. Він проаналізував, як відбувається комунікація в Інтернеті і розповів про те, як ЗМІ адаптуються до нових викликів.

Найбільшу небезпеку у поширенні фейкових новин становлять соціальні мережі, попереджає Антоніо Момок: «Є багато досліджень у різних соціальних мережах – Twitter, Facebook, Instagram, TikTok – які показують, що фейкові новини поширюються більше і з більшою швидкістю, ніж перевірені новини. Це математичний, статистично підтверджений факт. Набагато більше людей читають фейкові новини, ніж перевірені, набагато більше людей стикаються з теоріями змови. Якщо ви подивитеся на TikTok, то щосекунди знайдете теорію змови, щосекунди знайдете історію, яка пояснює всілякі речі і вигадує щось про історію, про традиції, про поточні події. Не кажучи вже про глибокий фейк тощо. Алгоритми надають інформацію, яка привертає нашу увагу, яка утримує нас на платформі довше і, яка приносить дохід – алгоритми виконують свою роботу і в цей момент пошукові системи, штучний інтелект, по суті, монетизують для Google, для Facebook… Те, що перекручується, те, що поширюється, те, що посилюється там, – це насамперед наші почуття розчарування і ненависті, наш гнів і той факт, що ми можемо якось відповісти через коментарі, через реакції в соціальних мережах.»

Тепер, каже професор, вся ця інформація, всі ці теорії, всі ці фейкові новини не тільки тримають нас у пастці, але й зміцнюють те, у що ми віримо і змушують нас голосувати проти цілої системи. Зрозуміло, що традиційна журналістика зазнає впливу цифрових платформ, але державні ЗМІ, радіо і телебачення повинні швидко адаптуватися до нових тенденцій і бути присутніми в цифровому середовищі з правильною і якісною інформацією, – додав Антоніо Момок. «Ми провели дослідження споживання інтернету та телебачення до і після пандемії. Споживання телебачення до, під час і після пандемії зросло. Ми припускали, що зросло споживання інтернету, але насправді йому не було куди зростати. Звичайно, люди споживали багато інтернету в тому сенсі, що вони робили покупки, була пандемія, вони застрягли вдома, але з точки зору споживання інформації, вони все одно перевіряли новини з радіо і телебачення або друкованих ЗМІ, які також були в інтернеті. Отже, з цієї точки зору, телебачення і радіо все ще залишаються засобами масової інформації, яким довіряють. Це медіа, де люди добре знають, що є професійні журналісти і, якщо вони хочуть отримати якісні новини, вони йдуть туди. Звичайно, на альтернативних платформах також з’являється все більше професійних журналістів, але радіо, телебачення, будучи конвергентними і працюючи в онлайн-просторі, залучають свою аудиторію і спілкуються з онлайн-аудиторією також. Інтернет – це просто ще одне середовище, де може проявлятися якісна журналістика.»

Висновок? Медіаосвіта, яка вчить вас, де брати інформацію та джерела новин, критичне мислення та загальна грамотність є цінною зброєю в боротьбі з дезінформацією на цифрових платформах. А в умовах зростаючого впливу дезінформації в Інтернеті традиційні медіа можуть стати врівноважуючим фактором.

Поширене переважно в онлайн-середовищі, явище «фейкових новин» набуло
особливого розмаху протягом останніх років не лише в засобах масової
інформації, а особливо в соціальних мережах. Наведені у формі інформації про
реальну подію, так звані «фейкові новини» можуть включати навмисно перекручені
переклади, вигадані факти, майже справжні новини, неіснуючі або перекручені
дані, створені, щоб маніпулювати читачем.

Для боротьби з цим явищем Європейська
Комісія нещодавно утворила групу експертів. Серед 39 членів групи, які є
фахівцями з інформаційних технологій та засобів масової інформації, науковцями,
представниками соціальних мереж Facebook і Twitter, а також гіганту Google,
налічується декан Факультету комунікацій та зв’язків з громадськістю
Бухарестської Національної школи політичних та адміністративних наук Аліна
Берґеоану, яка пояснила, що слід розуміти за загальним поняттям «фейкові новини».
«Це суміш даних, які є грубо неправдивими з правдивою інформацією. Отже, це
частково правдиві або частково неправдиві новини. Але крім цього, явище, яким
займається європейська експертна група набагато ширше. Йдеться про справжні
вади розвитку інформаційної екосистеми, про те, що я називаю своєрідним новим
інформаційним розладом. Ми говоримо про набагато ширший простір прояву,
комп’ютерну пропаганду, фабрики «лайків», алгоритми, що генерують зміст,
екокамери, дезінформування. Отже, справжній сенс прояву є набагато більшим, ніж
сфальсифіковані новини.»

У цьому контексті Європейська комісія розпочала публічну консультацію в
Інтернеті увигляді анкет, що триватиме до 23 лютого, для збору даних про це
явище. Є два види анкет: одна для громадян, а інша для організацій та
журналістів. Викладач права в Бухарестському університеті Даніель Міхай Шандру:
«Контекст, в якому ведеться дискусія про «фейкові новини» має розглядатися у
більш ширших рамках. Ці рамки включають нейтралітет Інтернету, а також
пропозицію Комісії щодо авторського права в Інтернеті та захисту
Інтернет-посилань, а також всі інші дії Європейської Комісії щодо регулювання
Інтернету, включаючи загальне регулювання про захист персональних даних, яке
вступить в силу з 25 травня 2018 року.» Європейська комісія, ймовірно,
наприкінці поточного або у наступному році схвалить низку законодавчих заходіву
цій сфері, – каже професор Шандру.

Мета сфальсифікованих новин є маніпуляція громадською думкою в спробі
змінити погляд людини на певного політичного актора, наприклад, щоб вплинути на
вибори, або, щоб дискредитувати когось чи, навпаки, щоб показати щось у сприятливому
світлі. Референдум про вихід Великої Британії з ЄС, проведений влітку 2016 року і вибори в США,
кілька місяців по тому, стали двома подіями, які підняли рівень тривоги в цьому
напрямку. Інформагентства писали, що перевірки вартими довіри ЗМІ, виявили
причетність, в тому числі фінансову, російських громадян і організацій, деякі з
них фінансовані безпосередньо російською державою, чиї співробітники, так звані
тролі, здійснюють масштабні кампанії в соціальних мережах та поширюють
маніпулятивну інформацію. Нещодавно, на слуханнях з цього питання в
Європарламенті, Комісар ЄС з питань безпеки Джуліан Кінг, звинуватив Росію в
навмисному поширенні неправдивої інформації з метою дестабілізації європейської
спільноти, а Москва не робить з цього секрету.

«Офіційна військова доктрина Росії, а також деякі високопоставлені
російські генерали вважають використання сфальсифікованої інформації та
дестабілізуючої пропаганди випавданими засобами, своєрідною додатковою збройною
силою», – сказав Джуліан Кінг, презентувавши позицію Єврокомісії щодо явища
«фейкових новин»: «Умисна дезінформація збільшує ставку як для свободи слова,
так і для функціональних демократій. Головний виклик державних органів на всіх
рівнях полягає в тому, щоб знайти шляхи боротьби з дезінформацією без негативного
впливу на свободу вираження поглядів. Комісія вивчає, що може бути зроблено для
боротьби з ворожою пропагандою підроблених новин та онлайн-дезінформації,
завжди враховуючи необхідність забезпечення рівноваги між боротьбою з
дезінформацією та повагою демократичних цінностей, передусім свободи слова.»

Професор Маріус Векерелу, викладач кафедри адміністративних наук та
геополітики вважає, що схильність кожної людини до інтелектуальних зусиль, до
читання, є ключем відповіді на те, чи є новина сфальсифікованою або правдивою.
Добре обізнану з галуззю людину неможливо обманути. Ключ до протидії цьому
явищу лежить в освіченості.

Цими днями виповнюються 6 років від протестів у Молдові, в яких взяли участь десятки тисяч людей, в основному молоді люди, незадоволені тим, як були проведені парламентські вибори 5 квітня і життєвим рівнем, що вважався найнижчим у Європі.

Тоді перемогу на виборах одержала правляча Комуністична партія, але протестувальники звинуватили владу в підтасовці результатів.

6 та 7 квітня 2009 року в Кишиневі тисячі мешканців столиці вийшли на демонстрацію, що переросли у масштабні сутички з поліцією, а потім підпалення будинків Адміністрації Президента і Парламенту. Принаймні, один протестуючий був убитий і сотні були заарештовані.

Тодішній глава держави Володимир Воронін звинуватив Румунію в організації протестів і оголосив про висилку з країни посла Румунії та запровадив візовий режим для румунських громадян. Міністерство закордонних справ Румунії категорично відкинуло звинувачення Вороніна.

Після протестів, опозиція заблокувала процедуру обрання президента, що привело до проведення дострокових виборів і приходу до влади про-європейських партій. Вони сформували парламентську коаліцію під назвою “Альянс за європейську інтеграцію”, що мала 53 з 101 місця у парламенті.

Пізніше альянс розпався через розбіжності у поглядах на теми, такі як вихід Республіки Молдова з військового нейтралітету, обєднання з Румунією, або розподіл посад.

Потім були три періоди тимчасового заміщення президента аж до березня 2012 року, коли був досягнутий консенсус з цього питання, а саме: обрання главою держави аполітичну людину, суддю Ніколая Тімофті. Чинний уряд Республіки Молдова був створений за результатами виборів від 30 листопада 2014 року та був приведений до присяги в парламенті в січні за допомогою голосів депутатів Комуністичної партії.

Протести від 7 квітня назвали “Революцією Твіттер”, тому що після першої революції в прямому ефірі в грудні 1989 року у Румунії, кишинівські події були висвітлені в режимі реального часу в цій соціальній мережі.

Політичні спостерігачі вважають, що саме у Молдові соціальні мережі вперше показали здатність мобілізувати маси. Після 7 квітня 2009 року ситуація повторилася на іншому континенті: в Тунісі та Єгипті, де протести були організовані таким же чином, використовуючи Facebook і Twitter, за допомогою яких люди змогли розповісти світу про події, що відбувається в їхніх країнах.

І сьогодні у соціальних мережах є групи, які закликають до революції, зокрема в Сирії або Ємені, в той час як в інших країнах, соціальні мережі були офіційно заборонені.