Tag: спад

Національний банк Румунії оголосив про значне падіння прямих іноземних інвестицій минулого року порівняно з 2022 роком. Їх чистий приплив у 2023 році досяг майже 6,75 млрд євро, що на 36,3% менше від рекордної суми, зафіксованої в попередньому році. На думку експертів Центрального банку, такий розвиток подій відповідає міжнародній тенденції та може бути пояснений переважно економічною невизначеністю та геополітичною напруженістю, особливо в контексті затяжної війни в сусідній Україні та конфлікту на Близькому Сході, які спонукали іноземних інвесторів дотримуватися обережного підходу.

Їхнє стримання, на думку інших, було посилене тим, що дехто називає початок блокування франко-німецького економічного двигуна Європи. Основними сферами, які приваблювали іноземні гроші в Румунію, були промисловість, фінансове посередництво, страхування і торгівля, а загальна сума іноземних коштів, безпосередньо поглинутих румунською економікою, досягла 118 млрд євро на кінець 2023 року.

Фінансовий аналітик Адріан Кодірлашу, заступник голови CFA Румунія (організації інвестиційних професіоналів) зазначає, що ця тенденція до зниження збереглася і в 2024 році: приблизно на 800 мільйонів євро менше. Фахівці кажуть, що існує прогалина, яка може бути заповнена за рахунок місцевих інвестицій. За словами міністра інвестицій та європейських проєктів Адріана Кичу, загальна вартість інвестицій, здійснених румунською державою, які фінансуються або з національних фондів, або з безповоротних європейських фондів, або через Національний план відновлення та стійкості, становить 155 мільярдів євро – близько половини валового внутрішнього продукту.

Нещодавно уряд Румунії повідомив про запуск пакету стратегічних програм розвитку економіки, і найважливішою є національна програма підтримки великої промисловості вартістю один мільярд євро. План також включає схему державної допомоги в розмірі 500 мільйонів євро та фіскальні пільги для стратегічних інвестицій понад 150 мільйонів євро в обробну промисловість. Бенефіціар повинен безпосередньо створити щонайменше 250 робочих місць і розвиватися в регіонах з валовим внутрішнім продуктом на душу населення нижчим від середнього по країні.

Уряд також обіцяє двісті п’ятдесят мільйонів мільйонів євро на рік для компаній, які інвестують у виробництво промислової сировини. Цього всього, зізнаються державні урядовці, неможливо досягти без державно-приватного партнерства. Вони також попереджають, що Румунії доведеться продовжувати запозичувати, щоб завершити розпочаті масштабні проєкти – автомагістралі, лікарні, нові стадіони чи спортивні зали, відремонтовані школи, модернізовані порти та залізниці – але стверджують, що кредити будуть погашені природно, через те, що називають економічними екосистемами, створеними цими інвестиціями.

Закінчення дії надзвичайного стану та перехід
до режиму надзвичайної ситуації

У Румунії завершився строк дії
надзвичайного стану, введеного у березні через пандемію коронавірусу. Починаючи
з 15 травня країна перейшла на режим надзвичайної ситуації, який триватиме
щонайменше 30 днів. Національний комітет з особливо тяжких надзвичайних
ситуацій під головуванням прем’єр-міністра Людовіка Орбана оголосив нові правила,
наголошуючи на тому, що усі дозволені заходи повинні здійснюватися відповідно
до чинних норм щодо запобігання поширенню інфекції. Йдеться, зокрема про обов’язковий
«масковий режим» у громадському транспорті, а також у торговельних та інших
закритих приміщеннях. Працівники державних установ та органів влади, а також
працівники державних та приватних компаній працюватимуть, у міру можливостей, в
режимі «дистанційної» роботи, а також проходитимуть регулярну перевірку
температури. Тераси, кав’ярні та ресторани залишаються закритими, так само й торгово-розважальні
центри, за винятком магазинів, які мають прямий доступ з вулиці. Знову
запрацювали готелі та всі стоматологічні кабінети, відкрилися музеї та парки, за
винятком дитячих майданчиків, а також було дозволене вільне пересування людей у
межах населеного пункту постійного проживання. Однак виїзд за межі населеного
пункту дозволяється лише з обґрунтованих причин. Були продовжені обмеження на
пересування повітряного, автомобільного та залізничного, транспорту. Водночас
усі румуни, які повертаються з-за кордону зобов’язані стати на карантин, але не
інституціоналізований, а вдома, у родинному колі. Ті, хто не має такої можливості
або не хоче наражати на небезпеку близьких, можуть обрати інституціоналізований
карантин у спеціальних центрах. Уряд продовжив на період надзвичайної ситуації деякі
заходи економічного характеру. Йдеться про виплату технічного безробіття працівникам
підприємств в економічних секторах, що залишаються закритими та виплати, до
кінця навчального року, спеціального грошового забезпечення батькам, змушеним залишатися
вдома зі своїми дітьми. Також пріоритетною залишається виплата лікарняних
особам, які перебувають на карантині та інфікованим COVID-19. Сімейна лікарі та
амбулаторно-поліклінічні заклади можуть надалі працювати дистанційно, а надання
медичних послуг здійснюватися без без фізичного використання медичної картки. З
іншого боку, юридичні та фізичні особи все ще можуть подавати заявку для
оформлення в банку відстрочки по кредиту. Президент Клаус Йоганніс подякував
румунам за дотримання карантинних обмежень, запроваджених після введення надзвичайного
стану два місяці тому та повторив, що найважливішою реформою, яка потрібна
Румунії, є реконструкція держави. «Охорона здоров’я, освіта, адміністрація,
системи, ігноровані і розкрадені упродовж багатьох років, мають стати нашими нашими
пріоритетами. Законодавство повинне бути розроблене узгоджено, щоб дозволити
швидке втручання держави у випадку надзвичайної ситуації», – заявив глава
держави, який попередив, що він не вагатиметься знову оголосити надзвичайний
стан,аби уникнути переповнення
лікарень, якщо ситуація погіршиться, а дані покажуть, що кількість інфікованих
стрімко зростає. Станом на сьогодні кількість підтверджених випадків
інфікування коронавірусом у Румунії перевищила 16500, понад тисяча людей
померли і близько 10 тисяч людей вилікувались.

Вотум недовіри міністру фінансів

Найбільша опозиційна Соціал-демократична
партія Румунії, ініціювала резолюцію про недовіру міністру фінансів, лібералу
Флоріну Кицу. На цьому тижні документ був обговорений у Палаті депутатів та схвалений
більшістю голосів. Соціал-демократи стверджують, що міністр Кицу довів свою неспроможність
розробити ефективні заходи з підтримки економіки. Вони кажуть, що хоча отримав
від попереднього соціал-демократичного уряду зростаючу економіку, з невеликим
дефіцитом бюджету та з низьким рівнем частки боргу до ВВ, Флорін Кицу завів
Румунію в тупик. Соціал-демократи розкритикували міністра фінансів і за останні
фінансові запозичення держави та їхній вплив на громадян до кінця року. У
відповідь Флорін Кицу відкинув усі звинувачення і відповів критикою щодо стану
економіки країни, яку він отримав від соціал-демократичного уряду. Він пояснив,
що останні запозичення уряду були потрібні для покриття витрат, здійснених під
час перебування при владі СДП і сказав, що завдяки рішенням чинного кабінету
міністрів економіка Румунії швидко відновиться після кризи. Говорячи про
ефективність заходів, вжитих ліберальним урядом, Флорін Кицу навів приклад
програми «МСП Інвест», оцифрування Національного агентства податкового
управління або збільшення доходів до бюджету та звинуватив соціал-демократів у
спробі скористатися нинішньою кризою для перешкоджання роботі уряду.

Перспектива економіки Румунії

Очікується, що цього року економіка
Румунії переживе спад у 4% через кризу, спричинену пандемією коронавірусу.
Принаймні це випливає зі звіту, оприлюдненого у середу Європейським Банком Реконструкції та Розвитку.
За оцінками ЄБРР у 2021 році ВВП Румунії зросте на 4%. У попередньому прогнозі, опублікованому в
листопаді минулого року, експерти банку передбачали
зростання реального обсягу ВВП Румунії на 3,2% у 2020 році. ЄБРР є основним
інституційним інвестором у Румунії, з інвестиціями у понад 8,6 млрд євро. Й Європейська
Комісія погіршила свій прогноз щодо ВВП Румунії в цьому році, стверджуючи, що
румунська економіка у 2020 році зазнає спаду на рівні 6%, уперше після кількарічного
сталого зростання. У свою чергу Міжнародний Валютний Фонд прогнозує, що
економіка Румунії зазнає в поточному році падіння в 5%, але відновиться у 2021
році, коли зросте на 3,9%.