Tag: спека

На тлі прискорення кліматичних змін літо 2024 року принесло новий набір тривожних глобальних і регіональних рекордів, що підкреслюють значний вплив глобального потепління на навколишнє середовище і суспільство. Більше того, в Румунії за останні сім десятиліть спостерігається посилення цього процесу і з’явилося явище «міського острова тепла». Після колективної наукової роботи групи з 11 авторів був опублікований звіт, в якому детально проаналізовано всі зміни клімату та їх наслідки в Румунії.

Згідно з доповіддю «Стан клімату. Румунія, 2024», між 1950 і 2023 роками тривалість і частота спеки значно зросла, причому в більшості регіонів було зафіксовано перевищення на 10-15 днів, а на південному заході і сході країни – на 25-30 днів. Прогнозується, що ця тенденція збережеться до кінця століття, впливаючи на здоров’я населення та економіку. Окрім хвиль спеки, посуха є ще одним серйозним викликом для Румунії. Площі, що страждають від помірних, сильних та екстремальних посух, збільшилися, з піками у 2018-2020 та 2021-2023 роках.

Посуха 2018-2021 років була найтривалішою за всю історію спостережень і мала руйнівний вплив на сільське господарство та продовольчу безпеку. Тенденція до аридизації продовжується, глибоко впливаючи на екосистеми та сільськогосподарське виробництво. Інші екстремальні погодні явища, такі як сильні шторми, також почастішали. У період з 1940 по 2023 рік спостерігалося збільшення сприятливих умов для таких явищ, особливо на сході та півночі країни. Прогнози на 2025-2050 роки та кінець століття вказують на посилення цих явищ, що матиме негативний вплив на сільське господарство та інфраструктуру.

Богдан Антонеску, один з авторів звіту, є дослідником в галузі метеорології та кліматології, викладачем Фізичного факультету Бухарестського університету та науковим співробітником Національного науково-дослідного інституту фізики Землі, який спеціалізується на вивченні сильних штормів та екстремальних погодних явищ в контексті зміни клімату. Його внесок включає розробку першої кліматології торнадо в Румунії та детальної кліматології торнадо в Європі.

«На жаль, звіт показує, що ми матимемо все більше таких наслідків. Це тому, що середня глобальна температура продовжує зростати. Європа теплішає більше, ніж інші регіони і ми відчуватимемо вплив цих кліматичних змін все більше і більше. Ми матимемо більше хвиль тепла, більш тривалих та інтенсивних. Кращим прикладом є те, що сталося цього року в Румунії, коли ми мали дуже сильну спеку. Тоді наслідки відчує безпосередньо населення міста. Це тому, що в містах існує так званий «міський острів тепла». Через те, що є бетонні, асфальтовані поверхні в містах, що випромінюють більше тепла, ніж у сусідній сільській місцевості. Тож будь-яка теплова хвиля, що насувається на місто, посилюється самим містом. Звідси – наслідки для здоров’я, економічні наслідки, але загалом теплові хвилі матимуть ще більші наслідки, адже ми говоримо про теплові хвилі, які накладатимуться на посухи, а отже, впливатимуть на сільське господарство. Тож протягом наступних кількох років ситуація продовжуватиме розвиватися в цьому напрямку. Більше хвиль спеки, більше посушливих періодів, на жаль, і більше штормів в Румунії, ніж ми бачили досі.»

І в минулому були періоди сильних посух і надмірної спеки, але зараз вони поєднуються з більшою кількістю парникових газів в атмосфері, що означає підвищення середньої глобальної температури. Таким чином, природна мінливість, тобто явища, які раніше відбувалися природним чином, тепер посилюються. Частота виникнення, тривалість і, перш за все, інтенсивність явищ змінюються, – пояснює дослідник Богдан Антонеску.

«Наприклад, посилення штормів, на кшталт шторму Борис, який спричинив опади в Центральній Європі. Цей шторм був детально проаналізований і кількість опадів була б на 20% меншою, якби не ці кліматичні зміни. А льодовики – це критична точка в кліматичній системі. Після того, як вони розтануть, вони не зможуть відновлюватися. Ми фактично говоримо про те, що льодовики зникнуть, а це означає підвищення рівня моря і затоплення прибережних територій. Це вплине в першу чергу на водні екосистеми, а також на прибережні споруди. На жаль, це саме той напрямок, але льодовики будуть танути протягом дуже тривалого періоду. Навіть якщо вони досягнуть критичної точки, як, наприклад, льодовики Гренландії, процес танення триватиме довгий час, мова не йде про кілька років.

Ще одна критична точка – корали. Підвищення температури в океанах сильно впливає на корали. Вони швидко опинилися у критичному положенні. Але для інших явищ мова йде про десятиліття, якщо не сотні років. На жаль, технологічні рішення ще тільки з’являються. Наприклад, вилучати вуглекислий газ з атмосфери. Але що ми можемо зробити, так це вплинути на причину, тобто спробувати зменшити викиди парникових газів, щоб не продовжувати змінювати кліматичну систему. Зміна вже відбулася і звідси є лише рішення, як пристосуватися до хвиль спеки, до періодів посухи. Наприклад, у сільському господарстві, це використання  інших видів рослин, які легше адаптуються до періодів посухи, нам потрібно діяти, щоб скоротити викиди парникових газів у великих масштабах, а не регіонально.»

Автори звіту «Стан клімату. Румунія, 2024» показують, що на національному рівні впроваджуються заходи з енергоефективності та просування відновлюваних джерел енергії, але відсутність національного кліматичного законодавства та погана імплементація підкреслюють необхідність комплексного бачення. Енергетичний сектор відіграє центральну роль у цьому переході. Хоча викопні види палива домінують, існують плани щодо збільшення потужностей відновлюваних джерел енергії та атомної енергетики до 2050 року. Електрифікація економіки та розвиток інфраструктури зберігання енергії також є ключовими для досягнення кліматичної нейтральності.

З іншого боку, громадська думка є неоднозначною. Хоча зміна клімату визнається як проблема, лише 4% румунів вважають її національним пріоритетом, при цьому домінують економічні проблеми. Усвідомлення впливу на сільське господарство, воду, економіку та здоров’я ще не перетворилося на потужний попит на кліматичні дії.

Вибори за виборами!

Уряд Румунії затвердив календар цьогорічних президентських виборів. Перший тур відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Минулого тижня кабінет міністрів також визначився з датою проведення парламентських виборів, які пройдуть 1-го грудня, у Національний день Румунії. Цього року у червні вже відбулися вибори до Європейського парламенту та місцевих органів влади. Згідно з опитуванням CURS, проведеним у період з 6 по 22 серпня, кандидати від керівних Соціал-демократичної партії – Марчел Чолаку та Націонал-ліберальної партії – Ніколає Чуке вийшли б до другого туру президентських виборів, якби голосування відбулося в неділю. На парламентських виборах СДП лідирує за кількістю голосів виборців, за нею йде її партнер по уряду, НЛП. За словами прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку, лідера соціал-демократів, нинішня коаліція СДП-НЛП все ще може працювати в майбутньому. Він вважає, що наступний уряд може бути приведений до присяги ще до Різдва, 23 грудня. Чолаку заявив, що, незважаючи на різкі заяви з обох сторін на тлі висунення кандидатів у президенти, чинний уряд працюватиме в нинішньому вигляді до парламентських виборів. Прем’єр-міністр також заявив, що в майбутньому СДП не бачить іншої коаліції при владі, окрім як з Націонал-ліберальною партією. Лідер лібералів Ніколає Чуке також висловився за продовження роботи уряду, незалежно від того, що станеться в коаліції.

Пенсійний хаос

Тиждень у Румунії пройшов під знаком хаосу, спричиненого новим законом про підвищення державних пенсій. Новий закон мав на меті усунути деякі невідповідності в системі, але в результаті сотні тисяч людей залишилися незадоволеними. Незважаючи на те, що значна частина пенсій зросла, багато хто отримав рішення про перерахунок, згідно з яким їхні доходи є нижчими або навіть набагато нижчими, ніж вони отримували раніше. Крім того, деякі категорії пенсіонерів кажуть, що після перерахунку вони більше не зможуть отримувати регулярну індексацію протягом наступних років. Вони також бояться, що ці рішення, які зменшують їхні пенсії, можуть бути застосовані в майбутньому, хоча і прем’єр-міністр, і профільний міністр неодноразово запевняли, що, незалежно від результатів перерахунку на папері, жодна пенсія не буде меншою. Люди також скаржаться на прорахунки. У будь-якому випадку, так звані «спеціальні пенсії» деяких категорій працівників, які є значно вищими і не залежать від страхових внесків, жодним чином не постраждали. Щоб зменшити напругу з 1 жовтня податковий поріг для пенсій буде підвищено з 2 000 леїв (400 євро) до 3 000 леїв (600 євро), – оголосила міністерка праці Сімона Букура-Опреску. Поки що невідомо, чи вплине пенсійний хаос на майбутні вибори.

Дефіцит бюджету перевищив очікування

Згідно з даними Міністерства фінансів дефіцит бюджету Румунії за підсумками перших 7 місяців цього року перевищив поріг у 4% від Валового Внутрішнього Продукту. Аналіз виконання бюджету показує, що в січні-липні держава отримала загальні доходи в розмірі понад 331 мільярд леїв (еквівалент понад 66 мільярдів євро), що більш ніж на 15% більше, ніж за перші 7 місяців 2023 року. Витрати, однак, зросли більш ніж на 23% до понад 402 мільярдів леїв (понад 80 мільярдів євро). Слід нагадати, що цьогорічний бюджет побудований на дефіциті 5% ВВП. З іншого боку, міністр інвестицій та європейських проєктів Адріан Кичу оголосив, що Румунія вже отримала кошти з фондів Політики згуртування на суму майже 24 мільярди євро у 2014-2020 фінансовому році і досягла рівня освоєння понад 99%.

Спека та посуха

Румунські фермери, чиї посіви були знищені посухою, отримають компенсацію від уряду. Заходи, які будуть схвалені наступного тижня, мають на меті забезпечити кошти для відшкодування збитків, понесених аграріями цього літа, а також створити механізм страхування осінніх та весняних посівів. Міністр сільського господарства Флорін Барбу заявив, що буде надано до 3 000 леїв на гектар (близько 600 євро), що призведе до розблокування кредитування для фермерів, відповідно до результатів переговорів з представниками банків. Необхідні кошти будуть отримані з національного бюджету, плюс 17 млн євро з фонду ризиків ЄС. Схема державної допомоги, відома як «фермерський кредит», також буде доповнена 400 мільйонами леїв (близько 80 мільйонів євро). Зазначимо, що після надзвичайно спекотного і сухого літа в Румунії в кількох районах почалася ґрунтова посуха.

Дві гарні новини

Румунія офіційно отримала позитивний висновок у сфері конкуренції в рамках процесу вступу до Організації економічного співробітництва та розвитку. Згідно з прес-релізом Ради з питань конкуренції, висновок був виданий після завершення процесу оцінки діяльності, проведеної в період 2018-2022 років. Під час перевірки Рада мала продемонструвати, що її діяльність відповідає вимогам міжнародної організації. Також були надані рекомендації, стан виконання яких буде представлений через рік. Вступ до ОЕСР є пріоритетом для Румунії, який вважається третьою головною стратегічною метою після вступу до НАТО та Європейського Союзу. З іншого боку 15 жовтня очікується, що США оголосять рішення про скасування віз для румунів, яке буде застосовано з 2025 року, – повідомили урядові джерела в Бухаресті.

Спека, що охопила Румунію з червня, поступово спадатиме на більшій частині території країни. Люди зможуть оговтатися від високих температур, сильного теплового дискомфорту і тропічних ночей, які характеризували більшу частину літа. Незважаючи на це, погода залишається теплішою, ніж зазвичай, з невеликою кількістю опадів.

Метеорологиня Іріс Редукану: «У середу хвиля спеки продовжиться в західних регіонах, де температурні показники все ще перевищуватимуть норму, з високим рівнем теплового дискомфорту і максимальною температурою повітря до 35°C. У південних регіонах також буде дуже спекотно, очікується до 36° тепла. На півдні погода буде в цілому мінливою зі зливами, грозами та сильними поривами вітру».

Мінлива хмарність спостерігатиметься і на південному сході, місцями на сході, в горах, а також в центрі та на півночі країни. Яким буде вересень після трьох спекотних і сухих місяців літа? Відповідає Іріс Редукану: «Наступні чотири тижні будуть теплішими, ніж зазвичай, особливо в західних і південних регіонах, а кількість опадів буде незначною.»

Водний потік Дунаю на вході до Румунії становить трохи більше половини середньобагаторічного показника, а в 42 зі 120 ділянок, де проводиться моніторинг, він нижчий за мінімально необхідний для задоволення потреб у воді, -повідомляє Румунське управління водними ресурсами. Що стосується внутрішніх річок, то через спеку і відсутність опадів два водотоки на півдні країни повністю пересохли. У понад 600 населених пунктах країни, особливо на сході, водопостачання обмежене. У майже 300 інших, не підключених до централізованих систем, пересохли криниці. Крім того, у повітах Вилча (південь) та Васлуй (схід) спостерігаються рослинні пожежі.

Більше того, лише у Васлуйському повіті за останні кілька днів згоріло близько 270 гектарів сухої рослинності, а військові пожежники погасили 25 пожеж. Вони звернулися до населення із закликом пам’ятати, що пожежі в спекотні і сухі періоди, неконтрольовані або при сильному вітрі, можуть загрожувати здоров’ю і навіть життю людей і тварин, а також завдати значних матеріальних збитків.

У сільському господарстві фермери готуються до нового сільськогосподарського року, але посуха цього літа завдала значних збитків. Більше того, масштаби збитків у Румунії можуть мати наслідки для всього європейського континенту, попереджають аналітики, яких цитує Reuters. Наприклад, вони вважають, що Румунія, яка конкурує з Францією за звання найбільшого виробника кукурудзи в ЄС, цього року через численні періоди посухи та спеку може виробити на 30% менше. Вирощування кукурудзи в печі – це виклик. Це один з найскладніших сезонів, з яким коли-небудь стикалися румунські фермери, – каже один з аналітиків. Міністерство сільського господарства  Румунії оголосило, що, окрім компенсації, воно планує надати фермерам право призупинити виплати за кредитами з 1 вересня.

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ – Президентка Майя Санду у вівторок привітала громадян Республіки Молдова з 33-ю річницею проголошення Незалежності: «Молдова – наш дім і ми обираємо майбутнє в мирі та добробуті. Ми пишемо свою історію. З Днем Незалежності, Молдова!», – сказала Майя Санду. У Бухаресті президент Клаус Йоганніс заявив, що Румунія продовжить надавати Молдові стратегічну підтримку на всіх рівнях: «Вітаю громадян Республіки Молдова з Днем Незалежності! Ви є частиною великої європейської сім’ї, а продовження нинішніх зусиль зробить вступ до Європейського Союзу досяжною метою», – написав глава румунської держави на платформі X. Інші румунські високопосадовці привітали Молдову із Днем Незалежності та висловили свою підтримку. 27 серпня 1991 року десятки тисяч громадян зібралися на Великих національних зборах у центрі Кишинева, щоб закликати парламент проголосувати за незалежність. Того ж дня депутати першого скликання прийняли Декларацію про незалежність.

ПЕНСІЇ – У Румунії податковий поріг для пенсій зросте з 2 000 леїв (400 євро) з 1 жовтня до 3 000 леїв (600 євро). Про це оголосила в понеділок увечері міністерка праці Сімона Букура-Опреску. Вона сказала, що рішення було прийнято після аналізу, який вона провела разом з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку. З 1 жовтня податок становитиме 10% від різниці, що перевищує 3 000 леїв. Заява міністерки праці з’явилася після того, як глава уряду оголосив, що звернувся до міністра фінансів з проханням вивчити можливість встановлення нового порогу для оподаткування пенсій, враховуючи, що після набуття чинності нового закону деякі з них перевищать нинішній поріг. Очікується, що Міністерство фінансів проведе необхідне моделювання, щоб переконатися, що пенсіонери не втратять право на соціальні купони на харчування в результаті перерахунку. Наразі пенсії до 2000 леїв не оподатковуються, але з суми, що перевищує цей поріг, стягується податок у розмірі 10%

БЕЗРОБІТТЯ – У Румунії рівень безробіття на кінець липня 2024 року становив 3,09%, що на 0,03 процентних пункти вище, ніж у попередньому місяці. Про це повідомило Національне агентство з питань зайнятості робочої сили. Кількість безробітних у сільській місцевості утричі перевищує кількість безробітних у містах. Найбільше безробітних зафіксовано серед осіб віком від 40 до 49 років, за ними йдуть люди старше 55 років. Неосвічені безробітні та безробітні з початковою освітою мають значну частку в загальній кількості зареєстрованих безробітних.

ПОСУХА – Дві річки в повіті Арджеш (південна Румунія) повністю пересохли. У понад 600 населених пунктах країни обмежено водопостачання, а в кількох сотнях сіл, не підключених до централізованих систем, через посуху і тривалу спеку пересохли колодязі. Національна адміністрація водних ресурсів Румунії також зазначає, що в 42 з 120 секторів, за якими ведеться спостереження, потік Дунаю є нижчим за мінімально необхідний для задоволення потреб у воді. На щастя для Чернаводської АЕС (південний схід), проблем з водопостачанням немає.

ГІМНАСТИКА – Румунська гімнастка Сабріна Войня подала апеляцію до Верховного суду Швейцарії на рішення Спортивного арбітражного суду в Лозанні, який присудив її партнерці по команді Ані Бербосу бронзову медаль у вільних вправах на Олімпійських іграх в Парижі, – повідомила в понеділок увечері Федерація гімнастики Румунії. Спортивний арбітражний суд (CAS) вирішив, що бронзова медаль у вільних вправах на Олімпіаді в Парижі повинна дістатися гімнастці Ані Марії Бербосу, після того, як Федерація гімнастики Румунії та Румунський олімпійський і спортивний комітет подали відповідне клопотання. Після цього рішення, румунській гімнастці повернули бронзову медаль у вільних вправах, в той час як Сабріна Войня завершила змагання на 4-му місці. Апеляція, подана Федерацією гімнастики Румунії та Сабріною Войнею була відхилена. 5 серпня Ана Бербосу була оголошена на кілька секунд бронзовою призеркою у вільних вправах у фіналі змагання, але американка Джордан Чілес оскаржила рішення суддів. Після розгляду судді підвищили американці бал на 0,1 і цього виявилось достатньо, аби вона посіла третє місце. Сабріна Войня також оскаржила свою оцінку, але її скаргу було відхилено. Після рішення Спортивного арбітражного суду Ана Марія Бербосу стала 3-ю, Сабріна Войня – 4-ю, а американка Джордан Чілес – 5-ю.

СПЕКА – Румунські метеорологи оголосили у вівторок попередження про жовтий рівень небезпеки у зв’язку з нестабільною погодою, дійсне до ранку середи на половині території країни. У центрі, в горах, східних і південних районах очікуються зливи, грози і пориви вітру до 60 км/год. Місцями будуть грози та град, кількість опадів перевищуватиме 15 – 25 літрів на квадратний метр, а в окремих районах – до 40 літрів на квадратний метр. З іншого боку, сьогодні спека утримується лише у південних та західних областях, де було дуже спекотно, з високим рівнем теплового дискомфорту. Максимальні температури, як правило, коливалися від 27 і 35 градусів тепла. У Бухаресті стовпчики термометрів піднялися до + 36.

СПЕКА – У Румунії зберігається дуже спекотна погода. Метеорологи оголосили попередження про спеку та сильний тепловий дискомфорт. У повіті Тіміш на заході країни оголошено найвищий «червоний» рівень небезпеки. Максимальна температура повітря там сягає 38-39° за Цельсієм, а температурно-вологісний індекс перевищує критичний поріг у 80 одиниць. Ще 10 повітів на заході та півдні країни, а також столиця – перебувають в зоні «помаранчевого» попередження, з максимальною температурою повітря 37…38 градусів за Цельсієм. На решті території країни – «жовтий» рівень небезпеки, температура 34-37 градусів за Цельсієм. Три повіти на півночі країни, один на південному сході та прибережні чорноморські райони не підпадають під дію цього попередження.

ПОЖЕЖІ У ГРЕЦІЇ – Румунські пожежники, які допомагають гасити пожежі в Греції, в суботу здійснили моніторингову місію в двох районах регіону Аттика. Вони були розділені на дві команди і супроводжувалися грецькими офіцерами зв’язку. Генеральний інспекторат з надзвичайних ситуацій заявляє, що в разі виникнення пожеж обидві команди будуть попереджені і, за координації своїх колег з приймаючої країни, втрутяться, щоб обмежити наслідки пожеж. У цій країні ризик лісових пожеж дуже високий, в тому числі в районі, де дислокуються румунські пожежники. Греція звернулася за підтримкою до ЄС і перебуває у стані підвищеної готовності після того, як лісові пожежі вийшли з-під контролю, охопивши понад 10 000 гектарів.

GAUDEAMUS – Книжковий ярмарок Gaudeamus, організований Радіо Румунія, пройшов цими вихідними в старому центрі міста Сібіу. Ярмарок об’єднав понад 40 експонентів у 15 павільйонах. Серед них – найвідоміші румунські видавництва та дистриб’ютори книг, ігор, музики та освітніх матеріалів. Були організовані видавничі заходи, презентації книг та автограф-сесії. Усі вони також транслювалися наживо на сайті gaudeamus.ro.

ОНОВЛЕННЯ АВТОПАРКУ – У Румунії в понеділок розпочинається новий етап програми «Rabla plus» із загальним бюджетом у сто мільйонів леїв (близько 20 мільйонів євро) для фізичних осіб. 25 500 леїв (близько 5130 євро) буде надано за старий автомобіль, зданий на утилізацію, на придбання нового чистого електромобіля або 13 000 леїв (близько 2615 євро) на придбання нового гібридного електромобіля з викидами 80 г CO₂/км або електричного мотоцикла. Можна здати максимум два транспортні засоби, старші за 6 років з дати виробництва, а ціна нового електромобіля, що купується, не повинна перевищувати 70 000 євро з урахуванням ПДВ.

ОСВІТА – Наступного тижня відбудуться письмові іспити на другу сесію іспиту на атестат про повну середню освіту. У понеділок пройде іспит з румунської мови та літератури, потім математика або історія, залежно від профілю, а в наступні дні – іспит на вибір. Перші результати будуть опубліковані 26 серпня, а остаточні результати, після розгляду скарг, 30 серпня. Понад 33 600 кандидатів зареєструвалися, щоб скласти іспит або тільки раніше не просунуті роботи. Більшість з них – випускники 2024 року, близько двох третин. Під час літньої сесії відсоток успішного складання іспитів склав трохи більше 78%. Наступного року Міністерство освіти планує запровадити можливість для учнів бачити свої роботи на національному іспиті після виставлення оцінок, щоб вони могли вирішити, чи оскаржувати отримані оцінки, або ні.

КІНО – Легенда французького кіно Ален Делон помер сьогодні у віці 88 років. «Він помер мирно вдома в Душі, в оточенні трьох своїх дітей та родини», – йдеться в заяві, опублікованій для агентства Франс прес Актор був зіркою золотого віку французького кіно, відомий своїми ролями в таких відомих фільмах, як «Самурай» і «Борсаліно». Колись його називали найкрасивішим чоловіком у кіно, він знімався у фільмах 1960-х років, серед яких «Гепард» і «Рокко та його брати». Алена Делона знали і любили у всьому світі. Його називали найкрасивішим чоловіком світового кінематографу, він знявся у понад 90 фільмах. Газета Le Parisien назвала Делона «легендою кіно», а Liberation описала його як «провідну фігуру кіно, символ темної мужності, актора з неймовірною харизмою». Остання гучна публічна поява Делона відбулася, коли він отримав почесну “Золоту пальмову гілку” на Каннському кінофестивалі у травні 2019 року. На заході він виголосив емоційну промову, в якій, здавалося, прощався з кіно.

СПЕКА – У семи повітах на південному заході Румунії до ранку неділі оголошено «червоний» рівень небезпеки через спеку. Максимальна температура повітря сягатиме 38-39° за Цельсієм, місцями навіть 40° тепла. У той же час, у вісьмох інших повітах і в столиці через спеку оголосили «помаранчевий» рівень небезпеки, з сильним тепловим дискомфортом і максимальною температурою близько 38°C. У решті території країни діє «жовтий» код небезпеки через спеку і тепловий дискомфорт, з температурою 34-37°C. Лише південно-східний повіт Тульча та чорноморські курорти не підпадають під дію цих попереджень.

ЗАБРУДНЕННЯ – Викиди парникових газів від економічної діяльності в Європейському Союзі скоротилися у 20 країнах-членах, залишилися стабільними на Кіпрі та зросли в Румунії, Мальті, Литві, Латвії, Греції та Словенії. Найбільш значне скорочення викидів парникових газів в ЄС відбулося в Болгарії – понад 15% та Німеччині – майже 7%. Скорочення викидів парникових газів вплинуло на європейський ВВП, який, за даними Євростату, зріс лише на 0,3%. З 20 країн, де було зафіксовано скорочення, вісім також повідомили про зниження свого ВВП, тоді як інші 12 повідомили про незначне зростання Валового Внутрішнього Продукту.

ПОЖЕЖІ – Румунські пожежники, які допомагають гасити пожежі в Греції, в суботу вирушили з моніторинговою місією до двох районів в регіоні Аттика. Згідно з прес-релізом Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій, 16 вогнеборців на 3 лісових пожежних машинах та авто першого втручання і командування діють в районі Агія Кіріакі, в той час як інша команда з 15 рятувальників діє в районі Рафіна. Обидві групи румунських пожежників супроводжують грецькі офіцери зв’язку. Генеральний інспекторат з надзвичайних ситуацій заявляє, що в разі виникнення пожеж обидві команди будуть попереджені і, за координації своїх колег з приймаючої країни, втрутяться у визначені місця, щоб обмежити наслідки пожеж. Ризик лісових пожеж є дуже високим, в тому числі в районі, де діють румунські пожежні бригади, – йдеться в заяві.

GAUDEAMUS – Книжковий ярмарок Gaudeamus, організований Радіо Румунія, триває цими вихідними в старому центрі міста Сібіу. Ярмарок об’єднує понад 40 експонентів у 15 павільйонах. Серед них – найвідоміші румунські видавництва та дистриб’ютори книг, ігор, музики та освітніх матеріалів. Організовуються видавничі заходи, презентації книг та автограф-сесії. Усі заходи також транслюють онлайн на сайті gaudeamus.ro.

ВІЙНА ПРОТИ УКРАЇНИ – Українські війська продовжують наступати в Курській області Росії. Київ заявляє, що захопив 82 населених пункти і 1150 квадратних кілометрів території в ході наступу в Росії, який триває вже 12-й день. Командувач українських ВПС заявив, що вони також беруть участь в операції і бомбардують шляхи постачання і логістичні центри противника. Reuters зазначає, однак, що найзапекліші бої в п’ятницю відбувалися за сотні кілометрів на Донбасі, який росіяни намагаються повністю окупувати. Протягом місяців російська армія просувається на Донбас, незважаючи на те, що, за оцінками, втрачає близько 1000 солдатів на день, пригнічуючи українську оборону інтенсивними артилерійськими обстрілами і піхотними атаками.

СЕРЕДНІЙ СХІД – Переговори про припинення вогню і звільнення ізраїльських заручників, утримуваних палестинським ісламістським рухом ХАМАС у секторі Газа, мають поновитися наступного тижня в Каїрі на основі нової пропозиції США. Про це йдеться у спільній заяві, оприлюдненій у Досі США, Катаром та Єгиптом – головними посередниками між Ізраїлем та ХАМАС-ом. Вашингтон представив дорожню карту з кількома кроками для припинення бойових дій і звільнення заручників, викрадених під час нападу ісламістського руху ХАМАС на півдні Ізраїлю 7 жовтня. За словами трьох країн-посередників, шлях до порятунку життів, допомоги населенню Гази і зниження регіональної напруженості тепер відкритий. У відповідь ХАМАС відкинув нові ізраїльські умови в пропозиції, повідомили агентству France Presse два представники палестинського угруповання. За їхніми словами, нові умови передбачають збереження ізраїльських військ у секторі Газа вздовж кордону з Єгиптом. Війна, що послідувала за вторгненням ХАМАС 7 жовтня, в результаті якого в Ізраїлі загинуло близько 1200 осіб, призвела до катастрофічної гуманітарної ситуації майже для всіх 2,4 млн. палестинців, які страждають від нестачі продовольства в секторі Газа. Крім того, бомбардування і наступ ізраїльської армії призвели до загибелі майже 40 000 палестинців, переважно мирних жителів.

ДЕНЬ ВМФ – Президент Клаус Йоганніс заявив у четвер у Констанці (найбільшому румунському морському порту) під час урочистостей, організованих з нагоди Дня ВМС, що союзники вважають Румунію надійним стовпом регіональної безпеки і головним контрибутором у процес зміцнення сил стримування і оборони НАТО на східному фланзі. Тут, на березі Чорного моря, по сусідству зі збройною агресією Росії проти України, ми як ніколи чітко бачимо результати політичних, дипломатичних і військових зусиль Бухареста за останні роки, – сказав президент. За його словами, Румунія сьогодні має найміцніші гарантії безпеки, а її громадяни захищені від будь-яких потенційних загроз. Клаус Йоганніс сказав морякам, що відданість, наполегливість і дух самопожертви, які визначають їх, є прикладом досконалості, а Військово-морські сили Румунії є символом національної сили і стійкості. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку також привітав моряків, як військових, так і цивільних, і подякував їм. «Вітаю усіх зі святом у цей особливий день – 15 серпня, свято Успіння Пресвятої Богородиці, покровительки всіх моряків», – написав Чолаку в соціальних мережах. З нагоди 122-ї річниці заснування ВМС ЗСР у Констанці, Мангалії, Бреїлі, Галаці, Тульчі і Бухаресті відбулися урочисті заходи, в тому числі показові навчання, виставки техніки та озброєння, інтерактивні семінари, культурні заходи з військово-морською специфікою і концерти військової музики.

СВЯТО – Православні християни (більшість у Румунії) і католики відзначають сьогодні Успіння Пресвятої Богородиці, свято, що нагадує про момент відходу Діви Марії з цього світу. У християнстві існує традиція, що Діва Марія після смерті була піднесена на небо. Пресвята Богородиця користується найбільшою пошаною в християнстві після Святої Трійці, і саме тому до неї звертається найбільше молитов. Успіння Пресвятої Богородиці є престольним святом більшості монастирів Румунії та нагодою для великих паломництв. Багато паломників у цей день ходили до монастирів Пресвятої Діви Марії, щоб взяти участь у богослужіннях і помолитися біля ікон, які вважаються чудотворними.

ЧОРНЕ МОРЕ – Міністр оборони Румунії Ангел Тилвер зустрівся в четвер у Румунії з командувачем Військово-морських сил Туреччини адміралом Ерджументом Ратліоглу, з яким обговорив безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні і можливості двосторонньої, регіональної та союзницької співпраці. Згідно з прес-релізом міноборони, Ангел Тилвер високо оцінив добру співпрацю між румунськими і турецькими збройними силами, яка матеріалізувалася у великих спільних навчаннях, місіях з патрулювання повітряного простору, військово-морських операціях і військовій присутності в багатонаціональних структурах, розгорнутих на території двох країн. «Введення в дію Оперативної групи з боротьби з морськими мінами в Чорному морі є результатом спільних зусиль і доказом згуртованості і солідарності чорноморських держав, які підписали цю ініціативу – Болгарії, Румунії і Туреччини. Вкрай важливо, щоб ми продовжували діяти скоординовано для зміцнення безпеки Чорного моря, а військово-морська сфера є одним з основних напрямків», – сказав міністр Ангел Тилвер.

ПОСУХА – Заявки на компенсацію збитків, завданих ґрунтовою посухою, можна подавати до 19 серпня 2024 року. Про це у четвер повідомило Міністерство сільського господарства та розвитку сільських територій. У липні міністр сільського господарства Флорін Барбу повідомив єврокомісара Януша Войцеховського про те, що великі території Румунії постраждали від посухи і попросив Європейську комісію в листі від 7 серпня надати термінову компенсацію з огляду на значній збитки понесені фермерами. За даними міністерства сільського господарства, сільськогосподарським виробникам необхідно терміново відшкодувати загальну суму у понад 75 млн. євро за осінні посіви 2023 року. З іншого боку, екстремальні погодні умови поставили під загрозу й весняні посіви, зокрема кукурудзи та соняшнику, на площі близько двох мільйонів гектарів по всій країні.

ПОГОДА – Національна метеорологічна служба оголосила «червоний», «помаранчевий» та «жовтий» рівні небезпеки через сильну спеку і тепловий дискомфорт, що діятимуть у четвер та п’ятницю на більшій частині території Румунії. Сьогодні в 7 повітах на заході та південному заході країни, в яких оголошено «червоний» рівень небезпеки, температура коливатиметься від 39 до 41 градуса, а мінімальні показники становитимуть близько 23 градусів, подекуди до 26 градусів. «Помаранчевий» рівень небезпеки оголошено в регіонах на північному заході, в центрі та на півдні Румунії. «Жовтий» рівень небезпеки через сильну спеку і тепловий дискомфорт діє на північному заході, в центрі, на півдні та частково на сході країни, де максимальна температура повітря становитиме від 34 до 37 градусів. Мінімальна температура не опуститься нижче 18 градусів. Аномальна спека спостерігається і в Бухаресті та передмісті, а температурно-вологісний індекс буде вище критичного порогу у 80 одиниць. Максимальна температура повітря підніметься до 39 градусів. Найближчими днями спека збережеться на більшій частині території країни.

СПЕКА – У Румунії оголошено червоне попередження про спеку, яке продовжено на більшій частині країни до четверга. Виняток становлять 11 повітів у північній половині країни, які перебувають під помаранчевим кодом спекотної погоди. Прогнозується, що максимальна температура сягне 42 градусів за Цельсієм, а мінімальна не опуститься нижче 22 градусів за Цельсієм. Дискомфорт буде особливо відчутним, а температурно-вологісний індекс (ТВІ) перевищить критичний поріг у 80 одиниць. Небо буде мінливим. Спостерігатимуться періоди атмосферної нестабільності, спочатку в гірських районах, потім локально та в північній половині, і лише поодинокі на решті території. Атмосферна нестабільність проявлятиметься тимчасово підвищеною хмарністю, зливами, які також матимуть зливовий характер, частими грозами та посиленням вітру (пориви переважно 50…70 км/год).

ХХХ –  У зв’язку з екстремальними температурами, з 11 ранку до 19 вечора діють обмеження на рух транспортних засобів з максимальною дозволеною масою понад 12 тон на всіх національних, швидкісних дорогах і автомагістралях по всій країні, за винятком чотирьох повітів на півночі країни.  Залізничний транспорт також продовжує працювати в особливих умовах по всій країні, потяги рухаються зі зниженою швидкістю, відповідно до червоного коду попередження про спеку. Національна залізнична компанія оголосила, що цей захід буде підтримуватися щодня протягом годинних інтервалів, коли температура на рівні колії досягне порогу в 50 градусів за Цельсієм. З іншого боку, влада звертає увагу на те, що питну воду слід використовувати відповідально, надаючи пріоритет питтю. Ґрунтова посуха посилилася в останні тижні в результаті спеки, і воду вже подають з обмеженнями в майже 300 населених пунктах по всій країні. Більше того, коефіцієнт наповнення 40 водосховищ становить трохи більше 80% і, як очікується, знизиться ще на кілька відсотків наприкінці цього місяця, повідомляє Румунське національне агентство з водних ресурсів. Ця установа також оголосила, що стік Дунаю на вході в країну буде зменшуватися. Наразі для Чернаводської АЕС немає проблем з водопостачанням. Інтенсивна і стійка спека також чинить тиск на національну енергетичну систему. Високий рівень споживання в останній період зробив необхідним збільшення національного виробництва електроенергії на 400 мегават. Про цей захід оголосив відповідальний міністр Себастьян Бурдужа після засідання комітету з питань енергетики, скликаного з метою уникнення великих відключень електроенергії через спеку. Міністр заявив, що система є безпечною, і немає жодних сумнівів щодо масових відключень.

ПРОГНОЗ – Міжнародний валютний фонд (МВФ) зберіг свій прогноз щодо зростання світової економіки на 3,2% цього року на тлі поліпшення прогнозів зростання для Китаю та Індії, згідно з останнім оновленням «Перспектив розвитку світової економіки», опублікованим у вівторок. МВФ також дещо покращив свій прогноз зростання на 2025 рік, коли світова економіка, як очікується, зросте на 3,3%, що на 0,1 відсоткового пункту більше, ніж прогнозувалося раніше. Прогнози для країн Європи, що розвиваються (до яких входить Румунія), також були підвищені на 0,1 відсоткового пункту до 3,2% цього року. Останні прогнози МВФ щодо Румунії датуються квітнем, коли міжнародна фінансова установа оцінила, що румунська економіка зросте на 2,8% цього року, прискорившись до 3,6% у 2025 році.

ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Сьогодні розпочав свою роботу новий склад Європейського парламенту. Перше пленарне засідання проходить у Страсбурзі і, згідно з порядком денним, євродепутати мають три дні, щоб обрати президента, віце-президентів та склад спеціалізованих комітетів. У четвер депутати Європарламенту голосуватимуть за продовження мандату Урсули фон дер Ляєн на посаді голоси Єврокомісії. Для переобрання Урсулі фон дер Ляєн, яка вже має підтримку глав держав та урядів ЄС, потрібні голоси щонайменше 361 депутата Європарламенту. Європейська народна партія, з рядів якої вона походить, залишається найбільшою політичною силою в Європарламенті, маючи 188 депутатів після червневих виборів. Соціал-демократи отримали 136 місць, а ліберали з «Renew» – 77 місць. Таким чином, велика коаліція, яка традиційно об’єднує ці три партії, забезпечить достатню кількість голосів для переобрання Урсули фон дер Ляєн, але, як і у випадку з голосуванням 2019 року, немає впевненості, що всі депутати більшості проголосують за неї, тому вона також шукає підтримки від партії зелених. Сьогодні Роберта Метсола отримала широку підтримку на посаді голови Європейського парламенту і, таким чином, очолюватиме законодавчий орган ЄС ще два з половиною роки. Кандидатура Роберти Метсоли була схвалена переважною більшістю законодавців ЄС. Віце-президентами ЄП були обрані румунські депутати Віктор Негреску (СДП) та Ніколає Штефануца (Зелені). Всього в Європарламенті 14 віце-президентських посад.

ВЕДМЕДІ – Палата депутатів у Бухаресті, скликана на позачергову сесію, прийняла нові квоти на полювання на ведмедів. Законопроект, ініційований ДСУР, вносить зміни до законодавства і передбачає, що в 2024 і 2025 роках буде вбито понад 400 ведмедів. Цей захід був прийнятий після трагедії, що сталася днями в горах, коли на туристичній стежці ведмідь убив молоду дівчину.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Ірина Бегу вийшла в 1/8 фіналу турніру WTA 250 у Палермо (Італія) із загальним призовим фондом 232.244 євро, обігравши іспанку Марину Бассольс Ріберу з рахунком 6:0, 6:0. Бегу виграла поєдинок всього за 58 хвилин. У другому колі вона зустрінеться з італійкою Мартіною Тревізан або п’ятою фавориткою турніру Арантою Рус з Нідерландів. Також в одиночному розряді на Сицилії сьома фаворитка Жаклін Крістіан з Румунії зіграє в першому колі з Хулією Рієрою з Аргентини.

СПЕКА  – У Румунії триває задушлива спека. Червоний код небезпеки спекотної погоди діє до середи. Виняток становлять 4 повіти в північній частині країни, де діє помаранчевий код. Тепловий дискомфорт особливо гострий, а температурно-вологісний індекс (TIU) перевищує критичний поріг у 80 одиниць.  Максимальні температури будуть зафіксовані в межах 37-42 градусів тепла, а на узбережжі (південний схід) сягатимуть 36 градусів тепла. Влада вжила заходів для захисту населення, і це вплинуло на транспортний рух на автошляхах. Через спеку введено обмеження на рух великовантажних автомобілів, а державна залізнична компанія оголосила, що поїзди знизять швидкість руху. Лікарі радять людям уникати перебування на сонці та подорожей опівдні. З суботи і до кінця дії червоного рівня небезпеки в Центрі координації та управління втручаннями Бухарест-Ільфов постійно працює група з моніторингу наслідків екстремальних температур.

ВЕДМЕДІ – Скликана на позачергову сесію Палата депутатів у Бухаресті в понеділок переважною більшістю голосів схвалила ініційований Демократичним союзом угорців Румунії законопроект, який вносить зміни до законодавства про полювання на ведмедів, документ, прийнятий минулого року в Сенаті. Законопроект передбачає на 2024 і 2025 роки можливість знищення шляхом відстрілу понад 400 бурих ведмедів, більшість з яких знаходяться в центральних повітах Гаргіта, Ковасна, Брашов і Муреш. Це рішення було прийнято після трагедії, що сталася минулого тижня, коли 19-річна дівчина загинула на гірській стежці в Південних Карпатах після нападу ведмедя. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що поправка до закону не дасть волю відстрілу ведмедів, як цього побоюються деякі урядові організації, оскільки законодавчі заходи спрямовані на запобігання нападам ведмедів на людей і зменшенню шкоди, заподіяної ними населенню. Закон був скерований на підписання до Президента.

ЕНЕРГІЯ – Виробництво електроенергії в Румунії було збільшено на 400 мегават на тлі нещодавнього високого споживання, повідомив профільний міністр Себастьян Бурдужа після засідання міністерського комітету з питань енергетики. Він сказав, що хоча Румунія переживає складний період з точки зору температур, в даний час немає ризику серйозних аварій, що призведуть до значних відключень електроенергії. Він зазначив, що деякі втручання в електромережі були відкладені саме для того, щоб максимально підвищити її доступність. Що стосується тарифів на електроенергію, міністр зазначив, що доступ Румунії до імпортованої енергії є фактором, який пом’якшує зростання цін, але явище зростання цін вважається нормальним коли споживання досягає піку. В даний час споживання електроенергії в Румунії перевищує внутрішнє виробництво майже на 1000 мегават, що пов’язано з майже безперервною роботою кондиціонерів, за даними Асоціації споживачів енергії та громад. З іншого боку, за перші п’ять місяців цього року первинні енергетичні ресурси країни скоротилися на 5%, а електроенергія – на 2,4% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, свідчать дані, опубліковані Національним інститутом статистики.

ІНВЕСТИЦІЇ – Прямі інвестиції нерезидентів у Румунії зросли на понад 35% за перші п’ять місяців цього року порівняно з аналогічним періодом 2023 року та перевищили 3,3 млрд євро, повідомляє Національний банк Румунії. Згідно з даними Національного офісу торговельного реєстру, у цьому періоді в Румунії було засновано майже 2900 компаній з іноземним капіталом, що на 1,2% менше порівняно з першими п’ятьма місяцями 2023 року. Найбільше зареєстровано компаній з іноземним капіталом – 26%, у сфері оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автомобілів і мотоциклів, на другому місці – професійна, адміністративна, науково-технічна діяльність – 21,5%, транспорт і комунікації 17,8%. На кінець травня 2024 року в Румунії було понад 254 000 комерційних товариств з іноземною участю в акціонерному капіталі, а загальна вартість підписного капіталу становила понад 70,6 мільярда доларів.

ЄВРОКОМІСАР – Представник Румунії в Європейській комісії, єврокомісар з питань транспорту Адіна Велян подала у відставку, щоб взяти на себе повноваження євродепутата, оголосила виконавча влада ЄС у Брюсселі. За Адіну Велян послідував комісар з питань навколишнього середовища, океанів та рибальства Віргініюс Сінкявічюс, чия відставка набуде чинності 16 липня. Для забезпечення безперервності роботи Єврокомісії президент Урсула фон дер Ляєн вирішила тимчасово покласти відповідальність за транспорт на комісара з питань кліматичної політики Вопке Хукстру, а за навколишнє середовище, океани та рибальство – на виконавчого віце-президента Мароша Шефчовича. Європейську комісію очолює Колегія комісарів, що складається з 27 комісарів, по одному від кожної країни ЄС, які призначаються на п’ятирічний термін.

МИРНИЙ ПЛАН – Президент України суттєво змінив свою позицію щодо Росії – вперше Володимир Зеленський висловився за участь Москви у новому міжнародному мирному саміті, про що він оголосив після після повернення з Вашингтона. За даними міжнародних агентств, ця нова зустріч стане продовженням тієї, що відбулася минулого місяця у Швейцарії, на яку Москву не запросили. На цьому новому саміті Зеленський також запропонує новий мирний план, який Київ має завершити до листопада. Нагадуємо, що Росія відкинула план, оголошений президентом Зеленським у Швейцарії, і повторила свої умови: відмова України від чотирьох анексованих Росією території плюс Крим і гарантувати, що Україна ніколи не вступить до НАТО.

СПЕКА – У Румунії оголошено червоний рівень небезпеки спеки, за винятком деяких районів у центрі, на півночі та південному сході, де оголошено помаранчевий рівень небезпеки. Це наймасштабніше попередження такого роду, оголошене до цього часу в Румунії. З понеділка, на два дні, по всій країні набуває чинності новий червоний рівень небезпеки, за винятком дев’яти повітів у північній половині країни, які будуть під помаранчевим кодом. Вдень максимальні температури піднімаються до 42 градусів за Цельсієм в тіні, а вночі не опускаються нижче 20 градусів за Цельсієм. Тепловий дискомфорт особливо виражений, а температурно-вологісний індекс (TIU) перевищує критичний поріг у 80 одиниць. Національні та місцеві органи влади намагаються впоратися з ситуацією. У кількох населених пунктах були розгорнуті пункти першої медичної допомоги та пункти питного водопостачання, щоб допомогти людям, які страждають від екстремальної спеки. Рух автомобільного та залізничного транспорту обмежено. Лікарі нагадують, що в таких ситуаціях потрібні спеціальні заходи, особливо для вразливих груп населення, таких як люди похилого віку, маленькі діти, вагітні жінки та люди з хронічними захворюваннями. У понеділок та вівторок, з 11:00 до 19:00, на дорогах загального користування країни буде обмежено рух вантажівок з максимальною дозволеною загальною масою понад 12 тон. Дорожня компанія поінформувала Прикордонну поліцію Румунії, яка дозволить вантажівкам в’їжджати в країну лише з дотриманням встановленого інтервалу часу.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку надіслав привітання французькому народу з нагоди національного свята – 14 липня, підкресливши, що обидві країни поділяють однакові демократичні цінності, засновані на ідеях свободи, рівності, братерства. Французи святкують національний день менш ніж за два тижні до церемонії відкриття літніх Олімпійських ігор у Парижі. Цього року свято знову відзначили традиційним військовим парадом, але в ньому взяло участь менше військовослужбовців і техніки, чиновників і громадськості, а церемонії перенесли з Єлисейських полів на прилеглу вулицю, не таку широку і довгу. Причиною невеликого параду є не політична криза і складність формування стабільного уряду після дострокових виборів минулої неділі, а організація Олімпіади. Олімпіада має стати унікальним досвідом, з церемонією відкриття 26 липня на річці Сена та тимчасовими стадіонами, встановленими у відомих місцях міста, разом з обмеженням руху.

ЕКСПОРТ – Цільовий показник експорту Румунії на цей рік становить 100 млрд євро, оголосив міністр економіки, підприємництва та туризму Раду Опря. Він додав, що в 2023 році було досягнуто 93 млрд євро, а основним експортером була автомобільна промисловість. Чиновник пояснив, що вартість експорту може бути збільшена шляхом діалогу та підтримки інтересів румунської промисловості, а також шляхом відкриття нових ринків. Міністр Раду Опря також повідомив, що у вівторок він проведе дискусію з представниками великих торговельних мереж, оскільки влада хоче заохотити експорт румунської продукції через ці мережі.

КОМПАНІЇ – Понад 9 000 фірм у Румунії призупинили діяльність за перші п’ять місяців цього року, що на третину більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Згідно з даними, опублікованими Торговим реєстром, більшість компаній, що опинилися в такій ситуації, походять з великих міст, таких як Бухарест, Клуж-Напока, Брашов та Ясси. За секторами діяльності найбільша кількість призупинень була зафіксована в оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів і мотоциклів, професійній, науковій і технічній діяльності та будівництві. Цього року набули чинності кілька податкових заходів, ухвалених урядом наприкінці 2023 року і розкритикованих бізнес-спільнотою. Вони призвели до підвищення деяких податків і зборів, а також до нових бюрократичних зобов’язань для компаній.

ЗАМАХ – Світові лідери відреагували у неділю на замах на колишнього президента США Дональда Трампа. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що вона “глибоко шокована”. Канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав замах на Дональда Трампа огидним актом. Зі свого боку, президент Франції Еммануель Макрон назвав це “трагедією для наших демократій”, а ультраконсервативна глава уряду Італії Джорджія Мелоні висловила свою “солідарність” з Трампом, сподіваючись, що “діалог і відповідальність візьмуть гору над ненавистю і насильством”. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш також “однозначно” засудив замах. “Насильство і агресія не є атрибутами жодної демократії”, – зазначив президент Румунії Клаус Йоганніс. Глава румунської держави заявив, що шокований цим нападом. Дональд Трамп, кандидат від Республіканської партії на виборах в США, був евакуйований з передвиборчого мітингу в Пенсильванії в суботу після поранення у вухо в результаті кількох пострілів. Нападник і перехожий були вбиті, ще двоє отримали серйозні поранення. Це був його останній мітинг перед з’їздом Республіканської партії, який пройде наступного тижня, де Дональд Трамп буде офіційно оголошений кандидатом від Республіканської партії проти чинного демократа Джо Байдена на виборах у листопаді. ФБР оголосило, що ідентифікувало 20-річного Томаса Метью Крукса як “суб’єкта, причетного” до замаху на колишнього президента. Крукс, уродженець Бетель Парку, штат Пенсильванія, був зареєстрований як республіканець, згідно зі статистикою виборців штату.

ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Наступного тижня в Страсбурзі депутати Європарламенту голосуватимуть за другий термін Урсули фон дер Ляєн на посаді голови Європейської комісії, а перед голосуванням пройдуть дебати. 65-річному німецькому політику потрібні голоси щонайменше 361 з 720 депутатів Європарламенту, щоб бути переобраною на посаду президента Комісії. Цього тижня в Європарламенті сформувалися дві нові ультраправі фракції, і одній з них вдалося зібрати достатню кількість депутатів, щоб стати третьою за величиною політичною силою в законодавчому органі ЄС. Народна партія, соціал-демократи, ліберали та зелені мають 454 місця в європейському законодавчому органі і є тими чотирма фракціями, які хочуть створити так званий санітарний кордон, щоб ізолювати дві ультраправі фракції – “Патріоти заради Європи” та “Європа суверенних націй”. Ці дві групи виступають проти допомоги Україні, вважаються такими, що мають дружні погляди щодо Москви, і їх звинувачують у тому, що вони складаються з авторитарних партій. Також наступного тижня у Страсбурзі нові депутати Європарламенту обиратимуть свого спікера, 14 віце-президентів та квестора. Уродженка Мальти Роберта Метсола, 1979 року народження, може бути знову затверджена на посаді голови Європарламенту.

ФУТБОЛ – Сьогодні в Берліні збірна Англії зустрінеться з командою Іспанії у фіналі Чемпіонату Європи з футболу – ЄВРО-2024, який приймає Німеччина. У півфіналі англійці мінімально перемогли Нідерланди з рахунком 2:1, а іспанці з таким же рахунком здолали Францію. Іспанія та Англія зустрічалися 11 разів з 1950 року. Піренейці перемагали чотири рази, англійці – стільки ж разів, а три матчі завершилися внічию. Іспанія тричі вигравала чемпіонат Європи з футболу (1964, 2008, 2012), тоді як Англія грає у другому поспіль фіналі Євро після чемпіонату 2021 року, який вона програла Італії в серії післяматчевих пенальті. Нагадаємо, що збірна Румунії з футболу була переможена Нідерландами з рахунком 0:3 в 1/8 фіналу. Румунія вийшла до 1/8 фіналу як переможець групи E після перемоги над Україною 3:0, поразки 0:2 від Бельгії та нічиєї 1:1 зі Словаччиною. Румуни не виходили до стадії плей-офф континентального або світового фінального турніру з часів Чемпіонату Європи 2000 року, і це було вперше в історії участі нашої збірної в Чемпіонаті Європи, коли вони виграли свою групу.

Україна в центрі уваги саміту союзників у Вашингтоні

П’ять лідерів НАТО, в тому числі президент США Джо Байден і президент Румунії Клаус Йоганніс, підписали декларацію на саміті Альянсу у Вашингтоні, в якій зобов’язалися поставити Україні системи протиповітряної оборони Patriot. Таким чином, Київ зможе використовувати батареї “Патріот”, надані Сполученими Штатами, Німеччиною та Румунією, а також компоненти, надані Нідерландами, і систему, надану Італією. “Ми робимо все це: підтримуємо Україну, передаємо системи Patriot, допомагаємо Молдові, допомагаємо іншим країнам регіону, тому що можемо і тому що вважаємо, що це правильно”, – сказав Президент Йоганніс. За його словами, Румунія перетворилася з держави, яка благала отримати будь-яку допомогу, на державу, яка має силу, енергію та можливості для експорту безпеки в усьому регіоні. На двосторонньому рівні Клаус Йоганніс та його український колега Володимир Зеленський підписали у Вашингтоні Угоду про співпрацю у сфері безпеки. Це політичний документ, який систематизує існуючу співпрацю між двома країнами в різних сферах, включаючи зобов’язання Києва продовжувати необхідні реформи в рамках європейського та євроатлантичного курсу, повагу до прав національних меншин та співпрацю в боротьбі з транскордонною злочинністю. Допомога Україні була головним питанням порядку денного саміту НАТО. “Ми маємо намір виділити основний пакет допомоги в розмірі щонайменше 40 млрд. євро на наступний рік, а потім підтримувати безпекову допомогу на сталому рівні, щоб Україна перемогла”, – пообіцяли країни-члени НАТО.

Відкритий протест, маскований протест

На внутрішньому плані тиждень розпочався з незвичайного протесту, організованого бухгалтерами та економістами під гаслом “Досить хаосу в податковому законодавстві”. У Бухаресті та інших містах учасники протесту засудили закони та податкові заходи, які вони вважають репресивними, оскільки вони глибоко вплинуть на кожного підприємця, економіста, бухгалтера та платника податків в Румунії. Протестувальники стверджують, що запровадження таких механізмів, як електронний інвойс або електронний ПДВ, насправді збільшує бюрократію. Протест бухгалтерів був оголошений заздалегідь. Інша ситуація склалася в міжнародному аеропорту “Отопень”, де десятки внутрішніх і зовнішніх рейсів національної авіакомпанії “ТАРОМ” були скасовані після того, як деякі пілоти оголосили про свою непридатність до польотів. Пізніше з’ясувалося, що це був своєрідний маскований страйк, який було розпочато несвоєчасно, що вплинуло на багатьох пасажирів і призвело до подальших збитків для компанії. Польоти відновилися наступного дня, після того, як керівництво TAROM досягло домовленості з льотним складом щодо питань заробітної плати. Комісар ЄС з питань транспорту Адіна Велян заявила, що проблема в “Таром” не обіцяє нічого хорошого, оскільки компанія отримує державну допомогу, схвалену Європейською комісією. ТАРОМ щороку зазнає величезних фінансових збитків, і аналітики ставлять під сумнів, що зусилля держави з реорганізації та порятунку компанії є марними.

Транспортні проблеми

Транспортний рух по національній дорозі DN7 в долині річки Олт, життєво важливій артерії, яка проходить через південь країни і з’єднує центрально-західні ділянки автомагістралі, був закритий протягом місяця в денний час для проведення робіт з розчищення для будівництва автомагістралі Сібіу-Пітешть, на яку румуни чекають більше трьох десятиліть. Обмеження спричинили головний біль для автоперевізників та інших, і наслідки не змусили себе довго чекати: на і без того перевантаженій трасі DN1 між містами Плоєшть і Брашов утворилося кілька заторів. І це ще не все з точки зору транспорту: міст дружби Джурджу-Русе через Дунай на болгарській стороні Дунаю в середу пішов на дворічний ремонт. Громадянам Румунії також рекомендується використовувати інші пункти перетину кордону з Болгарією, яка є туристичним напрямком для румунів, а також транзитною країною до Греції і Туреччини, двох основних літніх напрямків.

Суперечлива постанова

У четвер уряд вніс зміни до термінової постанови про тестування водіїв на наркотики після того, як закон зазнав різкої критики з боку громадянського суспільства. У водіїв, які отримають позитивний результат або відмовляться від тестування, будуть вилучені водійські права, але їх повернуть протягом трьох днів, якщо судово-медичні лабораторії не нададуть попередні результати аналізів крові протягом цього часу. Одна з неурядових асоціацій закликала скасувати постанову про тестування на наркотики на тій підставі, що вона містить зловживання, наприклад, позитивні результати навіть у разі вживання звичайних ліків від застуди.

Спека накрила Румунію

Румунські метеорологи оголосили про найтриваліший в історії країни “червоний код” спекотної погоди на вихідні, яка охопить три чверті території країни. Вихідним передували п’ять спекотних днів, коли температура піднімалася до 39 градусів за Цельсієм, а за ними послідують ще три дні екстремальних температур, які, за прогнозами, перевищать 40 градусів. Уряд звернувся до центральних і місцевих органів влади з проханням бути готовими до ефективного втручання у разі необхідності.

Заохочувальний старт міжклубних футбольних змагань

Після вдалого курсу на чемпіонаті Європи румунської збірної, увага футбольних фанатів переключається на клубні команди, які беруть участь у континентальних змаганнях. І початок сезону був успішним: чемпіон Румунії ФКСБ (Бухарест) у вівторок розгромив на виїзді чемпіонів Сан Марино “Віртус” з рахунком 7:1 у першому матчі попереднього раунду Ліги чемпіонів, а володарка Кубку Румунії Корвінул Хунедоара (центрально-західна Румунія) розгромила на виїзді володарів Кубку Угорщини “Пакші” з рахунком 4:0 у першому матчі попереднього раунду Ліги Європи. У другому попередньому раунді ФКСБ зустрінеться з ізраїльським “Маккабі” з Тель-Авіва, а “Корвінул” зіграє з хорватською “Рієкою” у другому кваліфікаційному раунді.

СПЕКА – У Румунії оголошено червоний рівень небезпеки спекотної погоди, за винятком деяких районів у центрі, на півночі та південному сході, де оголошено помаранчевий рівень небезпеки. Це наймасштабніше попередження такого роду, оголошене в Румунії до цього часу. З понеділка, на два дні, по всій країні набуває чинності новий червоний код небезпеки спекотної погоди, за винятком дев’яти повітів у північній половині країни, які будуть під помаранчевим кодом. Вдень максимальні температури піднімаються до 42 градусів за Цельсієм в тіні, а вночі не опускаються нижче 20 градусів за Цельсієм. Тепловий дискомфорт особливо відчутний, а температурно-вологісний індекс (TIU) перевищує критичний поріг у 80 одиниць. Національні та місцеві органи влади намагаються впоратися з ситуацією. У кількох населених пунктах були створені пункти першої медичної допомоги та гідратації, щоб допомогти людям, які постраждали від екстремальної спеки. Введено обмеження на рух великовантажного транспорту. Автомобілям вагою понад 7,5 тонн заборонено рух на автомагістралях, швидкісних трасах та національних дорогах цими вихідними.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку подякував у п’ятницю Франції за те, що вона “без вагань і в рекордно короткі терміни мобілізувала свої сили і взяла на себе роль рамкової країни Багатонаціональної бойової групи НАТО, а також за присутність в Румунії значного контингенту військовослужбовців”. Глава Уряду взяв участь у прийомі з нагоди Національного дня Франції в Бухаресті. Він згадав про двостороннє Стратегічне партнерство і зазначив, що наступного року відзначатиметься 145 років дипломатичних відносин, “протягом яких ми стали сім’єю”. Марчел Чолаку також нагадав, що Франція є одним з найважливіших іноземних інвесторів в Румунії. З іншого боку, він подякував країні-партнеру за підтримку повного приєднання Румунії до Шенгенської зони, а також у процесі вступу до ОЕСР. Глава уряду підтвердив, що передова присутність на східному фланзі є важливим компонентом стримування і оборони НАТО.

НАРКОТИКИ – Уряд Румунії вніс зміни до термінової постанови про тестування водіїв на наркотики після того, як закон зазнав різкої критики з боку громадянського суспільства. Було вирішено, що водії, чиї права були вилучені, отримають їх назад, якщо результати біологічних тестів у судово-медичних лабораторіях не будуть готові протягом 72 годин. Влада заявила, що співробітники поліції будуть перевіряти водіїв, як тільки стане зрозуміло, що в транспортному засобі або при водієві є заборонені речовини. Якщо остаточні результати судово-медичних лабораторій покажуть наявність наркотиків в організмі, то водійське посвідчення буде знову вилучено, а водій відповідатиме відповідно до  закону.

МУЗЕЙ – У Національному музеї історії Румунії проходитиме протягом місяця проект CultMuse, який фінансується ЄС. На суботу було заплановано нове полювання за скарбами. У рамках проекту CultMuse волонтери з Румунії, Франції, Швеції, Естонії, Фінляндії та Латвії працюють у трьох робочих групах: впровадження, логістики та просування. Вони проводитимуть заходи в Національному музеї історії Румунії з метою надання громадськості цікавого музейного досвіду, підкреслюючи при цьому роль музею як важливого ресурсу неформальної освіти. CultMuse має на меті заохочувати освітню діяльність у музеях, допомогти зрозуміти, як працюють ці культурні інституції, а також надати громадськості можливість брати участь у мультидисциплінарних заходах, організованих волонтерами з європейських країн, які походять з різних інтелектуальних та професійних середовищ.

ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Наступного тижня в Страсбурзі депутати Європарламенту голосуватимуть за другий термін Урсули фон дер Ляєн на посаді голови Європейської комісії, а перед голосуванням пройдуть дебати. 65-річному німецькому політику потрібні голоси щонайменше 361 з 720 депутатів Європарламенту, щоб бути переобраною на посаду президента Комісії. Цього тижня в Європарламенті сформувалися дві нові ультраправі фракції, і одній з них вдалося зібрати достатню кількість депутатів, щоб стати третьою за величиною політичною силою в законодавчому органі ЄС. Народна партія, соціал-демократи, ліберали та зелені мають 454 місця в європейському законодавчому органі і є тими чотирма фракціями, які хочуть створити так званий санітарний кордон, щоб ізолювати дві ультраправі фракції – “Патріоти заради Європи” та “Європа суверенних націй”. Ці дві групи виступають проти допомоги Україні, вважаються такими, що мають дружні погляди щодо Москви, і їх звинувачують у тому, що вони складаються з авторитарних партій. Також наступного тижня у Страсбурзі нові депутати Європарламенту обиратимуть свого спікера, 14 віце-президентів та квестора. Уродженка Мальти Роберта Метсола, 1979 року народження, може бути знову затверджена на посаді голови Європарламенту.

ПОЖЕЖНИКИ – Другий контингент з 40 румунських пожежників вирушив у суботу до Франції для обміну персоналом, який протягом останніх двох тижнів надавав підтримку французьким колегам у моніторингу територій, що знаходяться під загрозою лісових пожеж. З 1 по 31 липня Департамент з надзвичайних ситуацій Міністерства внутрішніх справ, через Генеральну інспекцію з надзвичайних ситуацій, бере участь зі спеціалізованим національним модулем з боротьби з лісовими пожежами в програмі попередньої підготовки, організованій Генеральним директоратом з питань європейського цивільного захисту та операцій з гуманітарної допомоги (DG ECHO), з метою посилення стійкості французьких пожежників в управлінні цим типом ризику. Перший контингент у складі 40 пожежників і 8 технічних засобів (3 лісові пожежні машини місткістю 3 000 літрів, 1 автоцистерна місткістю 30 000 літрів, 1 велика пожежна машина місткістю 10 000 літрів, 2 автомобілі швидкого реагування і управління та 1 мікроавтобус) прибув до Франції 30 червня.

СПЕКА – У суботу та неділю центр, північ та південний схід Румунії перебуватимуть під помаранчевим кодом спекотної погоди, в той час як решта території країни – під червоним. Це наймасштабніше попередження такого роду, яке досі оголошувалося в Румунії, а максимальна температура повітря становитиме від 37 до 41 градуса. У Бухаресті опівдні буде близько 40 градусів. Національні та місцеві органи влади намагаються впоратися з наслідками екстремальної спеки, яка посилюється по всій країні. У кількох населених пунктах були створені центри першої медичної допомоги та гідратації, щоб допомогти людям, які постраждали від екстремальної спеки. У зв’язку зі спекою буде введено обмеження на рух великовантажного транспорту. З 10:00 до 20:00 цих вихідних на автомагістралях, швидкісних і національних дорогах у 28 повітах, що перебувають під червоним кодом попередження від спеки буде заборонено рух транспортних засобів вагою понад 7 з половиною тон.

НАРКОТИКИ – Уряд Румунії вніс зміни до термінової постанови про тестування водіїв на наркотики після того, як закон зазнав різкої критики з боку громадянського суспільства. Було вирішено, що водії, чиї права були вилучені, отримають їх назад, якщо результати біологічних тестів у судово-медичних лабораторіях не будуть готові протягом 72 годин. Влада заявила, що співробітники поліції будуть перевіряти водіїв, як тільки стане зрозуміло, що в транспортному засобі або при водієві є заборонені речовини. Якщо остаточні результати судово-медичних лабораторій покажуть наявність наркотиків в організмі, то водійське посвідчення буде знову вилучено, а водій відповідатиме відповідно до  закону.

ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Середня чиста заробітна плата в Румунії в травні цього року впала до 5.118 леїв (еквівалент близько 1.025 євро), що на 99 леїв (-1,9%) менше, ніж у квітні 2024 року, згідно з даними, опублікованими в п’ятницю Національним статистичним інститутом (НСІ). Середня брутто-заробітна плата склала 8 355 леїв, що на 177 леїв (-2,1%) менше, ніж у квітні 2024 року. Найвища середня чиста заробітна плата була зафіксована в сфері ІТ – 11.253 леї, а найнижча – у виробництві одягу – 2.784 леї.

ШАХТАРСЬКИЙ ПОХІД – Лівий колишній прем’єр-міністр Румунії Петре Роман з’явився вранці в п’ятницю до Генеральної прокуратури, щоб бути заслуханим у так званій справі “Шахтарський похід червня 1990 року”, в якій його звинувачують у скоєнні злочинів проти людяності. У цій справі переслідуються колишній президент Іон Ілієску, колишній віце-прем’єр-міністр Джелу-Войкан Войкулеску, колишній директор Румунської служби інформації Вірджіл Мегуряну та інші. Прокуратура була змушена відновити розслідування справи після того, як зібрані слідчими докази були анульовані в суді. Військова прокуратура стверджувала, що 11 і 12 червня 1990 року державна влада вирішила здійснити насильницький напад на демонстрантів на Університетській площі в Бухаресті, які мирно висловлювали свої політичні погляди на противагу поглядам більшості, що перебувала на той час при владі. У нападі, як стверджується, були незаконно задіяні сили Міністерства внутрішніх справ, Міністерства національної оборони, Румунської служби інформації, а також понад 10.000 шахтарів та інших робітників з кількох районів країни. За даними Військової прокуратури, напад був здійснений вранці 13 червня 1990 року і призвів до загибелі чотирьох осіб, зґвалтування двох осіб, заподіяння шкоди фізичній або психічній недоторканності загалом 1.388 особам, а також позбавлення фундаментального права на свободу з політичних мотивів загалом 1.250 особам.

ІСТОРІЯ – Національний історичний музей Румунії протягом одного місяця приймає проєкт CultMuse, в рамках якого 14 волонтерів з країн ЄС організовують різноманітні цікаві заходи, щоб допомогти громадськості відкрити для себе світ музеїв. Волонтери походять з Румунії, Франції, Швеції, Естонії, Фінляндії та Латвії.

ВЕДМЕДІ – Палата депутатів у Бухаресті була скликана на позачергову сесію в понеділок, щоб ухвалити низку законодавчих змін, що стосуються ведмедів у лісах Румунії. Рішення, серед іншого, дозволять полювання на майже 500 ведмедів у місцях, де вони становлять загрозу для життя людей. В даний час в лісах Румунії водяться близько 8.000 ведмедів, але природне осещище може забезпечити їжею лише половину з них”, – заявив в інтерв’ю Радіо Румунія колишній міністр навколишнього середовища Танцош Борно. Проблема розмноження ведмедів та їхньої зростаючої присутності в населених пунктах знову стала предметом обговорення після трагедії молодої дівчини, яку три дні тому вбила ведмедиця на популярному туристичному маршруті в горах.

ФУТБОЛ – Володар Кубка Румунії “Корвінул Хунедоара” (південний захід) розгромив на виїзді угорський “Пакші” з рахунком 4:0 у першому матчі попереднього раунду Ліги Європи в четвер увечері. Вирішальний матч відбудиться у четвер 18 липня в Румунії. “Корвінул” повернувся до єврокубків після чотирьох десятиліть перерви. У Кубку УЄФА 1982-83 років румуни перемогла  австрійський “Грацер АК” у першому раунді, а в другому раунді зазнали поразки від боснійського ФК “Сараєво”, тоді в Югославії. У вівторок чемпіони Румунії бухарестський ФКСБ розгромив на виїзді “Віртус” з Сан Марино з рахунком 7:1 у першому матчі попереднього раунду Ліги чемпіонів. Матч-реванш пройде наступного тижня в Бухаресті.