ДЕРЖБЮДЖЕТ
– Прем’єр-міністр Сорін Гріндяну оголосив, що проект
Державного бюджету Румунії на 2017 рік буде схвалений на засіданні уряду в
п’ятницю і в той же день буде поданий на розгляд парламенту. Глава уряду
запевнив, що були враховані всі заходи, оголошені в Програмі дій коаліції
більшості, що складається з Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів та
демократів. Велика частина бюджетних коштів буде виділена таким галузям як
транспорт, сільське господарство, охорона здоров’я та мале й середнє підприємництво.
Менше грошей ніж у 2016 році отримають
освіта, енергетика, регіональний розвиток, внутрішні справи, закордонні справи,
Адміністрація президента, Парламент та Служба зовнішньої розвідки. У проекті
держбюджету на поточний рік передбачається зростання економіки на 5,2%, а
дефіцит бюджету – на рівні 2,96% від ВВП. Президент Клаус Йоханніс піддав критиці
бюджети установ системи національної безпеки. Глава держави в четвер направив лист
прем’єр-міністру, в якому вважає скорочення цих бюджетів не тільки невиправданим,
а й абсолютно несвоєчасним.
СПЕЦСЛУЖБИ
– Румунська служба інформації (РСІ) працює над Кодексом професійної етики
працівників установи, який буде опублікований в Офіційному віснику за кілька
днів – оголосив директор секретної служби Едуард Хелльвіг. Він пояснив, що цей
документ чітко визначить всі випадки несумісності роботи офіцера розвідки з
іншими видами діяльності. Це оголошення було зроблене після заслухання у середу
керівництва Румунської служби інформації членами парламентської комісії з
питань контролю над РСІ. Наприкінці слухань, що тривали більше семи годин,
глава Румунської служби інформації заявив, що в ці дні спостерігаються
безпрецедентні нападки на адресу установи, яку він очолює, але запевнив, що ця служба
не брала і не братиме участі в політичних іграх.
КОРУПЦІЯ
– Міністерство юстиції Румунії сьогодні оголосило, що 30 січня відбудуться
громадські дебати щодо проектів двох Термінових розпоряджень уряду про
помилування певних категорій засуджених і про внесення змін до Кримінального та
Кримінально-процесуального кодексів. У понеділок Вища рада юстиції винесла
негативний висновок щодо двох законопроектів, однак він має консультативний
характер. Ці проекти передбачають, зокрема, звільнення від подальшого виконання
призначеного судом покарання
осіб,
засуджених до позбавлення волі на строк до п’яти років. Акт помилування не
поширюється на рецидивістів та осіб, засуджених за насильницькі злочини,
злочини проти державної безпеки, а також корупційні злочини на високому рівні. Законопроект про внесення змін до кримінального законодавства передбачає,
що зловживання службовим становищем буде вважатися злочином, якщо розмір
заподіяного збитку перевищує 200.000 леїв (близько 44 тисяч євро) та скорочення
максимального терміну покарання у вигляді позбавлення волі за скоєння
відповідного злочину від 7 до 3 років. Обидва проекти гостро розкритикувала
парламентська опозиція, а в кінці минулого тижня кілька десятків тисяч людей
провели акцію протесту проти цієї ініціативи, до якої приєднався і президент
Клаус Йоханніс. Міністр юстиції Флорін Йордакє стверджує, що ці зміни необхідні
для вирішення проблеми переповненості пенітенціарних установ і для приведення
чинного законодавства у відповідність до рішень Конституційного суду.
ПАРЄ – Румунський сенатор і колишній міністр закордонних справ, соціал-демократ Тітус Корлецян був переобраний на посаді голови підкомітету ПАРЄ з питань Середнього Сходу і Арабського світу. Подія, на якій були присутні делегації законодавчих органів Ізраїлю і Палестини, відбулася в рамках чергової сесії Парламентської асамблеї Ради Європи в Страсбурзі. Відповідно до прес-релізу Сенату Румунії, у своїх виступах присутні порушили тему необхідності продовження ізраїльсько-палестинського мирного процесу та мирного і безпечного співжиття двох держав, а також підкреслили загрози міжнародного тероризму та ІДІЛ. На майбутніх засіданнях підкомітету будуть розглянуті інші питання, що представляють інтерес для Середнього Сходу.
Р.МОЛДОВА – Президент Республіки Молдова, соціаліст і русофіл Ігор Додон оголосив, що має намір провести референдум, на якому будуть розглядатися питання щодо внесення ряду змін до Конституції, зокрема щодо збільшення своїх повноважень, які б дозволили йому розпустити парламент. ЗМІ та експерти з конституційного права експерти кажуть, що обраний в листопаді на пост глави держави Ігор Додон намагається встановити диктаторський режим і розпочав боротьбу за повну владу в країні. Згідно з Конституцією Р.Молдова президент не має право ініціювати референдум щодо внесення змін до Конституції. Подібне право мають лише громадяни, Уряду або третина депутатів.
