Tag: споживання

Життя розгортається у всесвіті чисел, тому дослідження рівня життя, що проводяться різними профільними компаніями, або централізовані дані Національного інституту статистики, наприклад, не можуть залишитися непоміченими. Це важливі показники, оскільки вони відображають рівень доходів і купівельну спроможність, рівень життя і задоволеність людей своїм життям, вони свідчать про їхній рівень освіти чи здоров’я і про те, наскільки вони можуть дозволити собі будинок, автомобіль або відпустку.

Таке дослідження, проведене GfK Purchasing Power Europe, показує, наприклад, що 2022 рік був роком, коли ані авіаквитки, ані путівки на відпочинок не користувалися великим попитом, а румуни, стурбовані майбутнім економічним розвитком, в переважній більшості заявили, що мають намір більше заощаджувати (68%) та інвестувати в освіту (22%). Дослідження також показує, що середня купівельна спроможність була на 51% нижчою за середньоєвропейський показник, що поставило Румунію на 31-ше місце серед 42 країн, які брали участь у дослідженні.

Останні дані, цього разу від Національного інституту статистики, показують, що хоча середній сукупний місячний дохід у Румунії минулого року становив майже 6500 леїв (близько 1300 євро) на домогосподарство, що майже на 14% більше порівняно з 2021 роком, рівень життя не став кращим. Це тому, що сказала своє інфляція – витрати склали понад 85% від зароблених грошей. На рівні міст загальний місячний дохід перевищив 7.000 леїв (близько 1400 євро), тобто був у 1,3 рази вищим, ніж у селах. Основні витрати були спрямовані на споживання в домогосподарствах (понад 60%) та податки і збори (30%).

Третина споживання домогосподарств припадала на продукти харчування, за ними йшли витрати на житло та комунальні послуги. Румуни витратили 265 леїв на місяць на алкоголь і тютюн і лише 17 леїв на освіту. Недостатні доходи мають важливі соціальні наслідки – вони виводять на вулицю все більше професійних категорій.

Вже майже три тижні загальний страйк освітян не сходить з перших шпальт новин, тоді як працівники системи охорони здоров’я, пенітенціарних установ та залізничники також протестують проти низької заробітної плати. Опинившись між вимогами профспілок і необхідністю скоротити витрати, оскільки надходження до бюджету не такі високі, як очікувалося, політики шукають рішень. Рішення, які є ще більш необхідними з огляду на те, що економічне зростання цього року очікується нижчим, а інфляція все ще сягає двозначних цифр.

Згідно з дослідженням Тенденції культурного споживання в умовах пандемії, проведеним Національним інститутом культурних досліджень та підготовки (INCFC), у 2020 році румуни більше читали, більше слухали музику, дивилися більше фільмів, серіалів, телешоу чи документальних фільмів, вони також дивились більше театральних вистав у Інтернеті чи просто неба.

Результати дослідження показують, що збільшився відсоток тих, хто заявив, що в 2020 році читали більше книг та більше слухали музики. У 2020 році 35% респондентів сказали, що читали книги, порівняно з 22% у 2019 році. У 2020 році 88% респондентів слухали музику (на різних пристроях) порівняно з 74% у 2019 році. Через загрозу поширення коронавірусу, споживання театрів та фільмів у залах зменшилося, але румуни виявили інтерес до перегляду вистав і фільмів в онлайн або просто неба, коли санітарні обмеження або погода дозволяли цього. Таким чином, у 2020 році було переглянуто більше художніх фільмів та серіалів (79%) порівняно з 2019 роком (76%), більше анімаційних фільмів (40% порівняно з 31% у 2019 році), розважальних шоу (76% порівняно з 69% у 2019 році) та передач для дітей (38% порівняно з 25% у 2019 році).

Про потребу румунів споживати культуру, з акцентом на зацікавленість жителів Бухареста до культурних чи соціальних заходів та пропозицій, ми поговорили з директором Бухарестського муніципального музею Адріаном Мажуру, який ствердив: «Людина споживає культуру, і коли вона не хоче цього робити, вона не може існувати поза культурою поки вона живе, ми також включаємо сюди професію. Але ми не знали, як вона споживає культуру і як пристосовується до різних умов, як наприклад загроза здоров’ю, економічна чи соціальна кризи, яких можна передбачити чи ні. І тоді можна робити висновки в реальному часі. В принципі, йде мова про відродження певних звичаїв, такі як читання чи спілкування на форумах.»

Про те як столичні музеї адаптувались до нових форм культурного споживання, зокрема в онлайн через пандемію коронавірусу розповість Адріан Мажуру: «Я належу до покоління, яке зробило стрибок, від написання листа, над яким іноді працював протягом трьох годин до написання повідомлення у соціальних мережах, якого слід дуже уважно писати, інакше можуть появитися інші слова. Як результат, ми почали використовувати різні технології, щоб розвивати комунікацію з людьми. Ми перетворили 15 сторінок у Facebook, які належать 10 музеям та 5 колекціям. Шанс Бухарестського муніципального музею полягав у тому, що ми маємо найрізноманітнішу спадщину в столиці: тобто музей містить нумізматику та одяг, археологію та мистецтво. Під час надзвичайного стану ми розміщували інформацію в онлайн три рази в день, а нашу сторінку відвідали понад мільйон осіб за півтора місяця, коментарі також збільшились.Також відвідували і наші сторніки в Instagram або Twitter. А потім, коли ми знову відкрили музей в травні, відвідувачі знову почали приходити, однак ми втратили 30% візитів у порівнянні з 2019 роком. Зрозуміло, що кількість відвідувачів зменшилась, тому що люди почали мати турботи щодо їх санітарної безпеки, місце праці, професії, які починають перетворюватись або зникати. Нам було цікаво подавати, окрім інформації про проведення часу, й поради для життя. Йде мова про кілька абзаців на сторінці в Facebook або спілкування на форумі, про певні поради, бо відповідну бібліографію можуть знайти нижче на наші сторінці всі ті, хто шукає більше ніж культурне повідомлення. З моєї точки зору, ми всі вже не будемо працювати як колись – адже грошей буде все менше, вони будуть все рідші та дорожчі, до речі, навіть із державного бюджету, і тоді ми повинні мати міждисциплінарний зміст, так би мовити з більшої сфери інтересу, щоб задовольнити більшу кількість людей.»

Ми поговорили з директором Бухарестського муніципального музею й про пропозицію віртуальних подорожей музеєм та про те, як можна отримати доступу до них, про те, що пропонує цей культурний заклад напочаток 2021 року. Адріан Мажуру сказав: «Зрозуміло у нас є веб-сайт, на якому є вся необхідна інформація по різних розділах. У нас є оцифровані фільми про наші колекції, яких ми пропонуємо безкоштовно, також є документальні фільми, зроблені нами про музеї, про колекції, про Бухарест, є записані конференції, що транслювалися в прямому ефірі, є близько 40 конференцій з іноземними гостями на дуже цікаві теми, пов’язані з життям. Але, повернувшись до планування це означатиме анатомічне продовження цього року принаймні на перші 6 місяців, може бути і більш скориговане продовження. Нашими перевагами, яких слід відновити – це організація різноманітних заходів, які б залучали широке коло відвідувачів: концерти класичної музики, сучасної музики, вистави, хепенінги, а потім будь-яка ідея, яка приходить з боку громад. Ми продовжимо ідею закликати долучатися до певного проєкту, пропонуючи зацікавленим особам необхідний простір та нашу безкоштовну допомогу. Ми маємо на увазі також виставкові проєкти, але дотепер надійшли лише запити на проведення семінарів та різних зустрічей педкадрів. У нас є бюлетень під назвою Бухарест у 5 хвилин, який був включений до журналу Контемпоранул і від цього року продаються разом по всій країні. Це було непросто, тому що Контемпоранул- це академічний журнал, який є більш літературним, однак на своїх сторінках вікрив кілька нових розділів: археології, мистецтва, антропології, допомогаючи нашим спеціалістам. Крім того, наші спеціалізовані журнали доступні на веб-сайті у форматі PDF. Практично, нашою головною метою є дотримуватися бажання громади, а також зрозуміти її проблеми.»

Румунія може витратити 80
мільйонів євро на підтримку фермерів, постраждалих від кризи COVID-19, після
того як європейські установи прийняли прохання нашої
країни використати з цією метою невикористані кошти з Європейського сільськогосподарського фонду розвитку
сільського господарства – оголосив міністр сільського господарства Адріан Орос.
Максимальна сума підтримки не перевищить 5000 євро для фермера та 50 000 євро для
переробників. Ця нова допомога доповнює кошти, що
виділяються фермерам, постраждалим від посухи, які будуть виплачуватися з
державного бюджету.

Уряд готує кредитний та гарантійний фонд, а також варіанти підтримки оплати сезонних робітників, щоб
допомогти виробникам, – заявив також міністр сільського господарства на Радіо
Румунія. За його словами, в цьому році постраждало понад мільйон гектарів
сільськогосподарських угідь від засухи, райони з найбільшими проблемами -
південний та північний схід. Однак міністр запевненяє, що для забезпечення
необхідного внутрішнього харчування достатньо резервів.

Щодо розвитку цін на основні
продукти хачування Адріан Орос сказав: Я у даний час не можу зробити
оцінку. Наприклад, тепер ціни на багато товарів низькі, оскільки є дуже великі
запаси. Ми не знаємо, якою буде еволюція, ми не знаємо, скільки збиремо восени, наскільки ця криза буде тривалою і
наскільки ця криза вплине на економічні показники фермерів та продовольчу галузь.
Поки що через кризу постраждали лише
декілька сфер. Якщо ми відновимося швидко, максимум через місяць споживання
почне трохи збільшуватися, і відносини між
споживачами-виробниками-переробниками та торговцями відновляться, ми можемо не понести
дуже великі втрати».

Орос зазначив, що в найгірших сценаріях, пов’язаних з наслідками цієї
посухи, внутрішнє споживання зернових буде покрито врожаєм зібраним цієї осені.
Чиновник додав, що не виключається припинення продажу за кордон основних продовольчих товарів, якщо це необхідно. Адріан Орос: Ми
маємо впевненість, що запаси зерна є достатніми до нового врожаю, і тоді ми
будемо робити так, щоб у державному резерві та на складах румунських економічних агентів було достатньо зерна для
щоденного споживання румунських громадян, І якщо буде необхідно ми можемо
зупинити експорт деяких товарів».

За даними Міністерства охорони навколишнього середовища в Бухаресті,
квітень 2020 року був найсухішим в історії, перевищивши рекорд, встановлений у
2007 році.

Румунія не робить виняток і звітує за 2017 рік або прогнозує економічне зростання на 2018 рік, як і всі держави Європейського Союзу. Але те, що її відрізняє від них, – це високе зростання, яке ставить її на перше місце. Наприклад, Франція має всі мотиви заздрити: в 2017 році її економічне зростання досягло найвищого рівня за останні шість років, і становило 1,9%. Румунія може похвалитися приблизно 6-ма відсотками, тому Франс Пресc назвав її тигром Європи! У неділю Комісія з прогнозу в Бухаресті переглянула у бік зростання ВВП до 6,1%.

У той же час вона зберегла прогноз зростання на 5,7% в 2019 та 2020 роках та, відповідно, 5% у 2021 році. Незважаючи на те, що прогнози з-за кордону не такі оптимістичні. Європейська комісія сподівається, що у 2018 році економіка Румунії зросте на 4,4%, подібне до останніх прогнозів Міжнародного валютного фонду. Світовий банк оцінює збільшення ВВП на 4,5%, а Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) передбачає зростання на рівні 4,2%. Але що робить економіку Румунії такою конкурентоспроможною? Який рецепт успіху, здається, знайшли центральна або місцева влада в країні, де, однак, є гостра нестача працівників, в умовах сильної міграції та скорочення населення?

Незважаючи на те, що уряди нинішньої коаліції при владі СДП-AЛДЄ гордились економічним зростанням у 2017 року, здається, що громадяни Румунії, завдяки високому споживанню, швидше за все, сприяли цьому успіху. У 2018 році як економічні аналітики, так і фахівці Національного банку Румунії очікують, що економічне зростання сповільниться: це також підтверджують вже наведені міжнародні прогнози! Вони кажуть, що важко повірити, що в цьому році двигуни зростання будуть продовжувати йти тими ж темпами, зважаючи на те, що, по-перше, зростання доходів і заробітної плати, які було вирішено до цих пір, не можуть продовжуватись, Потім, у нещодавньому звіті комерційного банку, зазначається, що інвестиції потерпіли через податкові невизначеності та популістські заходи.

Більше того, якщо нинішній уряд має вжити заходи для підвищення податків або скорочення державних витрат, щоб дефіцит бюджету не перевищив 3% від ВВП, то сповільнення економічного зростання може посилитись. Що ж стосується промислового виробництва, то очікується, що воно збільшиться внаслідок попиту європейських економік. Проте, імпорт буде зростати швидше, ніж експорт, оскільки він покриває значну частину внутрішнього попиту. Підсумовуючи, наступні роки можуть виявитися досить складними для румунської економіки, а тигр може стати мильною бульбашкою.