Tag: споживачі

Ціна на електроенергію в Румунії буде обмежена з 1 січня 2023 року. Після того, як президент Клаус Йоханніс підписав відповідний закон, Національне управління регулювання в галузі енергетики опублікувало форму, яку споживачі повинні заповнити, щоб користуватись обмеженою ціною з 2023 року. Згідно з новими положеннями, поточні обмеження цін у 13 євроцентів/кВт-год для середнього рівня споживання та 16 євроцентів/кВт-год для низького рівня споживання будуть збережені. Новинка полягає в тому, що ціна буде обмежена 26 євроцентами також для рівнів споживання понад 300 кВт/год.

У разі побутових споживачів, які мають лише одне місце споживання, автоматично застосовується обмеження ціни без будь-яких інших формальностей. Зміна стосується кінцевих споживачів, які мають два або більше жител. Вони можуть скористатися обмеженням тарифів лише за однією з адрес на підставі декларації, поданої постачальнику електроенергії. Заступник голови національного регулятора в галузі енергетики Золтан Нодь пояснив в інтерв’ю Румунському Радіо, які можливості мають особи, які володіють декількома місцями споживання, а також люди, які живуть в оренді. Золтан Надь: «Якщо клієнт має більше одного місця споживання, обмеження автоматично застосовуватиметься для домашньої адреси. Якщо клієнти хочуть, щоб це було застосовано до іншого пункту споживання, вони повинні будуть подати запит щодо цього своєму постачальнику. Люди, які проживають в орендованих будинках, повинні мати договір на своє ім’я, а не на ім’я власника. Вони також повинні мати малий або середній рівень споживання, щоб застосовувати обмежений тариф».

Регулятор в галузі енергетики також уточнив, що особи, які використовують медичні прилади, необхідні для лікування, сім’ї, які мають щонайменше трьох дітей, і неповні сім’ї, які мають хоча б одну дитину, також повинні подати декларацію під власну відповідальність до енергопостачальника. Документи можна подати онлайн або у фізичному форматі, причому зразки можна завантажити з веб-сайту www.anre.ro. Обмеження почне діяти наступного місяця після подання запиту. За даними управління, лише близько 10% споживачів повинні будуть подати такі запити на пільгові тарифи, а решта з них скористаються заходом автоматично, оскільки вони підпадають під пільговий тариф. Згідно з офіційними даними, близько 5 мільйонів людей скористаються мінімальним рівнем обмеження, приблизно 2,8 мільйона – середнім рівнем, тоді як 800 000 румунів платитимуть за електрику за максимальним тарифом.

У розпал технологічної революції та разом зі збільшенням доступу до Інтернету цілком природно, що онлайн-транзакції помножуються. Маючи широкий спектр цифрових технологій під рукою, люди легко можуть купувати та продавати в Інтернеті. Доказом цього є той факт, що 50% споживачів в ЄС регулярно купують в Інтернеті. Серед них є й румуни, які після багатьох років коли входили до тієї категорії європейців, які купували найменше в інтернеті – в 2016 році, тільки два з десяти румунських користувачів у віці від 16 до 75 років проводили онлайн-транзакції – у 2017 році вони різко скоротили цю різницю.

Таким чином, у минулому році, вартість покупок, зроблених румунами онлайн, досягла 2,8 млрд євро, що на 40% більше, ніж в 2016 році. Найзатятішими покупцями стали міщани: 44% інтернет-користувачів в міських районах здійснили онлайнові покупки принаймні щомісяця. А для 45% користувачів Інтернету порівняння цін різних магазинів стає все більш поширеною практикою, в той час як для 46% румунів, найулюбленішим інструментом для шопінгу є мобільний телефон.

Але яким є рівень безпеки транзакцій, якими користуються цифрові споживачі в Румунії? За словами Флорінела Іоана Кіша – виконавчого директора Румунської асоціації інтернет-магазинів (АРМО), Румунія є найбезпечнішим європейським ринком, що стосується платежу з карткою, з 0% ставкою шахрайства. Флорінел Йоан Кіш: Ми маємо найнижчий рівень шахрайства в Європі, згідно з даними за походженням від процесорів платежів: Visa та Mastercard. Лише 7% МСП використовують онлайн-торгівлю. З іншого боку, темпи зростання онлайн-торгівлі є хорошими. Це свідчить про те, що клієнти довіряють онлайн-торгівлі. Крім того, в сільському середовищі, Інтернет пропонує демократизацію торгівлі, оскільки є багато торговців або сільськогосподарських виробників, які не мають магазинів по селах. Крім того, онлайн-торгівля звільняє вас від зусиль пересуватися і вибрати з вузького кола продуктів, оскільки у сільській місцевості не існує повної мережі магазинів по всій території країни.

Разом зі збільшенням числа онлайнових транзакцій, здається, що виріс і рівень довіри європейських споживачів до цього виду торгівлі, як спостерігає депутат ЄС Марія Грапіні, член Комітету з питань внутрішнього ринку та захисту прав споживачів у Європейському парламенті: Щоправда, в 2007 році, довіра споживачів до онлайн-середовища була дуже низькою, близько 29%, але в 2017 році, ця цифра зросла до 55% довіри до онлайн-торгівлі. Умови для інтернет-споживачів, як правило, є кращими для мешканців тих держав-членів, які розташовані в Північній і Західній Європі, ніж тих, що на сході і півдні. 94% фінів подають скарги, коли стикаються з проблемою, на відміну від болгар, наприклад, 55% з яких подають скарги. Ми повинні, отож, зайнятися вихованням громадян подавати скарги і звертатися в установ тоді коли у них проблеми, але й ознайомити їх з правами споживачів. Багато споживачів не знають своїх прав.

Серед них – румуни, які проявляють стриманість коли йдеться про їхні права і це через низьку довіру до установ, які повинні їх захищати. Це буде однією з причин того, чому рівень онлайн-шахрайства в Румунії дорівнює нулю, вважає депутат ЄС Марія Грапіні: У нас така цифра, тому що немає скарг, тому що люди не подають скарги. Ось деякі статистичні дані: у країнах Східної Європи лише 32% громадян подають скарги, коли в країнах Західної Європи – цей рівень становить 65-70%. Громадяни не задоволені тим, як їх скарги вирішуються. Люди кажуть, що подають клопотання, а потім чекають судового розгляду.

У Румунії існує державна установа, відповідальна за захист споживачів та вирішення скарг від них: Національний орган захисту прав споживачів (ANPC). Проте останнім часом люди звертаються до цієї установи, а її керівники мають пояснення щодо темпів вирішення скарг. Богдан Панделіке, голова Національного органу захисту прав споживачів: Різниця між європейськими державами та Румунією полягає в тому, що ми розглядаємо кожну окрему скаргу. У минулому році було подано понад 20.000 скарг, орієнтованих на онлайн-замовлення, із загальної кількості майже 100.000 скарг. У державах-членах ці скарги розглядаються, коли вони досягають 50 або 100, щоб стати темою загальної дискусії. Ми розглядаємо, натомість, всі скарги окремо. Тематика скарг різноманітна: від продуктів харчування та непродовольчих товарів, маркування, до фінансових та банківських послуг, телефонних послуг тощо. Саме тому ми намагаємося знайти рішення для швидкого розгляду скарг.

Очевидно, будь-яка розмова про кількість онлайн-транзакцій має враховувати рівень інтернет-підключення румунських домогосподарств. Відомо, що швидкість Інтернету є тут дуже хорошою. Але статистика свідчить, що в 2017 році рівень проникнення фіксованого Інтернету у 100 домогосподарствах становив близько 55%, а рівень проникнення мобільного Інтернету на 100 мешканців становив 85%, в умовах коли ще з 2016 року, 90% домогосподарств у Європейському Союзі мали доступ до домашньої інтернет-мережі.

Румунія крок за кроком адаптує своє економічне законодавство до стандартів
ЄС. У неділю набуло чинності термінове розпорядження уряду, яке передбачає, між
іншим, що всі магазини будуть зобов’язані замінити, на прохання, протягом 15
днів, закуплений товар, якщо він не відповідає нормативним вимогам.

До тепер, за винятком інтернет-магазинів, магазини не були зобов’язані
поміняти на прохання придбаний товар. Обмін товару або повернення грошей,
витрачених на покупку товару залежало лише від продавця. Існували навіть
випадки коли торговці ставили плакати, на яких було написано, що проданий товар
не замінюється.

Новий нормативно-правовий акт передбачає, що ремонт дефектних товарів буде
проводитися протягом 15 днів з дати, коли покупець повідомив продавця, що
відповідний товар виявився неякісним. У разі перевищення цього терміну,
покупець може отримати назад свої гроші. Нормативно-правовий акт також більш
чітко встановлює, яку інформацію повинен містити гарантійний талон. Він повинен
обов’язково містити інформації про права споживачів, передбачених законом та
чітко зазначити, що на ці права не впливає гарантія щодо якості товару.

Термінове розпорядження також доповнює визначення поняття споживача. Стаття
2 відповідного закону передбачає, що споживачем є фізична особа або група осіб,
що створила асоціації споживачів, які купують продукцію для особистих потреб,
безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю. Відповідно до нового
закону, і асоціації власників житла та управителів житловою нерухомістю
вважаються асоціаціями споживачів.

Економічні аналітики
вважають, що внесення змін до закону Про продаж та гарантії якості товарів, призведе до збільшення підзвітності підприємців. Водночас,
оцінюється, що таким чином підвищиться довіра клієнтів до магазинів.

2015 рік був
оголошений посадовими особами ЄС Європейським
роком розвитку, щоб ще більше виявити спосіб, в якому ЄС допомагає
компаніям і країнам, які за його межами, розвиватися. Кожний місяць року
присвячений пакету заходів на обрану тему, серед яких налічується і безпека
харчових продуктів з наголосом на викорінення недоїдання, від якого щорічно
помирають понад 3 млн дітей.

Однак, у
Румунії проблема безпеки харчових продуктів пов’язана з тим на скільки
безпечними для здоров’я споживачів є продукти, що продаються в магазинах та на
ринках у кожному місті. Зрозуміло, що численні державні установи, стежать за тим, щоб на полицях
магазинів, і потім на столі румунів були безпечні та поживні продукти, серед
яких Національне управління з питань захисту прав споживачів та Національне
ветеринарно-санітарне управління та безпека харчових продуктів.

Вищезгадані
установи перевіряють, щоб виробники і продавці пропонували споживачам безпечні
продукти, – стверджує міністр сільського господарства Даніель Костянтин:
Стосовно продовольчої безпеки, я думаю, що сьогодні в Румунії, беручи до уваги й чинне законодавство, вже немає багато скептичних споживачів
у зв’язку з безпекою харчових продуктів, особливо коли йде мова про
ліцензовані приміщення. Ми завжди намагалися передавати всім споживачам
наступне: кожний ліцензований магазин має безпечні продукти. Є також багато
державних установ, уповноважених безпекою харчових продуктів. Я, як споживач,
якщо йду в магазин купити певний продукт, я знаю дуже точно звідки походить
відповідний товар. На селянських ринках походження товарів таких як: сир, яблука було великою проблемою. Я не міг
знати точно чи яблуко походить з місцевості Воєнешть чи ні. Але починаючи від 1
травня, коли був введений торговельний квиток, кожний виробник і
продавець, який торгує на ринках зобов’язаний афішувати походження товарів.

Незважаючи
на це, не всі покупці впевнені, що харчові продукти в магазинах і на ринках є
здоровими, натуральними. У супермаркеті, ми зустріли Ніку, якого попросили
поділитися думкою щодо безпеки харчових продуктів: Чесно кажучи, мені не здаються
безпечними, враховуючи хімічні речовини, які вони містять. Не слід забувати про
різні надбавки в окремих продуктах. Влада радить споживачам перевіряти
етикетки, але це дуже важко. Літні люди або ті, хто немає відповідної
підготовки не можуть читати етикетки. З іншого боку, можна запримітити те, що
смак продуктів вже не є тим, яким ми знали раніше. Продукти вже не є
натуральними, овочі та фрукти не є натуральними, а ні в магазинах, а ні на ринках.

Ми запитали
Ніку чи віддає він перевагу органічним продуктам. Ось, що він відповів: Ці
органічні продукти дуже дорогі, тому що їх важко виробляти. Ідеально було б,
щоб ми всі їли органічні продукти, але не всі можемо собі дозволяти їх. З
іншого боку, на мою думку всі продукти, які знаходяться у торгових мережах
повинні бути органічними.

Кетеліна
скептично дивиться навіть й на органічні продукти: Не є безпечні ані органічні
продукти, ані звичайні продукти. На етикетці може бути написано одне, а товар
може містити інше. Покупець не може перевірити істину, написаного на етикетці.

Якщо
продукти не є 100% натуральними, можуть виникати проблеми зі здоров’ям, вважає
Кетеліна: Навіть якщо не помітні відразу проблеми з травленням або інші
проблеми зі здоров’ям викликані їжею, протягом часу можна бачити наслідки. Я маю на
увазі проблеми шлунково-кишкового тракту, зубів і т.д. Овочі і фрукти у
магазини іонізуються, щоб простояли як найбільше часу на полицях. Крім того,
вони обробляються пестицидами.

Серед важких
захворювань налічується рак, який на думку окремих споживачів, завдячується
різним добавкам, що використовуються у вироблені харчових продуктів, що
знаходяться в будь-якому магазині та
від яких багато людей останнім часом відмовляються. Але, Коріна Зуграву
лікар Національного інституту громадського здоров’я заспокоює нас:
Абсолютно все, що дозволено в Європі, дозволено і в нас, і навпаки. Твердження, згідно якому
існують канцерогенні речовини в їжі є фальшивою. При проведенні аналізу щодо
введення добавок в їжі, перший бар’єр є саме для тих речовин, що можуть мати
канцерогенний вплив. Тоді коли здається, що добавка може мати канцерогенну дію,
відповідна добавка не прийнята, ні в якому разі не може потрапити в їжу. На мій
погляд, набагато легше повірити, що добавка призвела до захворювання, ніж
нездоровий спосіб життя і неправильне харчування.

Експерти з
питань харчування стверджують, що зрівноважений та здоровий спосіб життя
повинен містити свіжі фрукти та овочі. Коріна Зуграву: Правда, що
оброблені харчові продукти не є здоровими. Існують альтернативи навіть у
торговельних мережах. Харчові продукти сильно оброблені, тому що багато
споживачів хочуть їх так. Окремі споживачі віддають перевагу дуже солодким,
солиним або жирним продуктам.

Як висновок, тоді коли
йде мова про продовольчу безпеку, як державні установи, так й споживачі мають
свою частку відповідальності щодо перевірки та обрання продуктів, які б не були
шкідливими для здоров’я.