Tag: співробітництво

Занепокоєння щодо розвитку
пандемії Covid 19 у Румунії. Влада вживає заходів

Найближчі місяці будуть для
Румунії зовсім непростими, ствердив
президент Клаус Йоханніс, наголосивши, що епідеміологічна
ситуація не дозволяє повернення до нормальності. Глава держави звернув увагу на те, що країна
знову перебуває у критичній точці.На восьмому місяці боротьби з новим
коронавірусом Румунія має тривожні підсумки. Після кількох днів добового приросту нових
випадків інфікування у межах 2000, у середу їх кількість різко зросла,
наблизившись вперше до 3000 нових випадків. Того
ж дня був зафіксований і антирекорд кількості летальних випадків протягом доби
та пацієнтів, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії. Прем’єр-міністр
Людовик Орбан зажадав від
міністра охорони здоров’я Нелу Тетару
збільшити спроможність тестування
на коронавірус, а також кількість ліжок у відділеннях інтенсивної терапії. У
цьому контексті міністр охорони здоров’я знов звернувся до населення із закликом дотримуватися норм санітарного
захисту, авлада знову вжила заходів для обмеження
поширення коронавірусу. За його
словами, медична система наразі справляється, але потрібно уникати додаткового
навантаження, оскільки є багато інфікованих медпрацівників. Наприклад,
у Бухаресті стало обов’язковим носіння
масок поблизу шкіл, а також
закриття розважальних та ігрових залів. Готелі можуть обслуговувати лише своїх
клієнтів, а ресторани більше не можуть приймати клієнтів всередині. У населених
пунктах, де рівень захворюваності перевищує 1,5 випадки на тисячу жителів, ресторани,
кав’ярні та клуби були закриті на два тижні. Працівники HoReCA (готелі, ресторани, кав’ярні) протестували
в Бухаресті перед будинком
виконавчого органу проти цього рішення. За словами голови румунської Федерації готельного
господарства Келіна
Іле, майже 100.000
працівників сектору HoReCa будуть звільнені до кінця року, а галузь зазнає
збитків у розмірі 3 мільярди євро через обмеження, прийняті урядом у контексті
Covid 19. З метою надання підтримки
працівникамцієї галузі, виконавчий орган обговоривпроєкт термінової постанови, яка звільняє компанії з HoReCa від
сплати податку до кінця цього року. З іншого боку, будипосилені
перевірки дотримання епідемнорм на ярмарках, ринках та у громадському
транспорті, які проводились в тому числі працівниками поліції у цивільному
одязі.

ВРОК затвердила документи для
застосування національної оборонної стратегії Румунії на період 2020-2024 рр.

На початку тижня, Верховна рада оборони країни затвердила низку документів щодо
застосування національної оборонної стратегії Румунії на найближчі чотири роки,
включаючи стратегічний аналіз і так
звану Білу хартію
оборони. Стратегічний аналіз
оборони обґрунтовує нову концепцію організації, комплектування, забезпечення та
підготовки румунської армії. Документ передбачає три етапи: завершення Програми
модернізації Армія-2026 року, імплементація нових технологій та реорганізація
румунської армії для багатоцільових дій 2032 року та завершення Програми Армія-2040. Біла
хартія оборони є документом, що дозволяє реалізувати цілі безпеки, визначені
Програмою дій уряду, для забезпечення безпеки громадян та оборони країни. Біла
хартія оборони має в основі п’ять ключових елементів: високотехнологічні
можливості, високоосвічений та висококваліфікований людський ресурс, потужну
вітчизняну оборонну промисловість, розвиток інституційної культури,
орієнтованої на знання та інновації і сталий розвиток.

Румунія та США мають нову
дорожню карту оборонного співробітництва на найближчі 10 років

Під час офіційного візиту до
Вашингтона міністр національної оборони Румунії Ніколає Чуке обговорив зісвоїм американським колегою Марком Еспером Нову національну стратегію оборони Румунії. За
словами Чуке, нова стратегія наголошує на важливості та
пріоритеті співпраці. Щоб забезпечити стратегічну гнучкість Сполучених Штатів у
Чорноморському регіоні, Румунія збереже і посилить свій статус стабільного, надійного та
передбачуваного актора безпеки та
символа демократії в регіоні.
Міністр оборони Румунії та його американський колега підписали в четвер
Дорожню карту, присвячену співпраці на рівні Оборони на період 2020-2030 рр. Міністр оборони США заявив, що
10-річна угода включає всі стратегічні цілі та румуно-американські інтереси,
такі як модернізація оборони та забезпечення безпеки в Чорноморському регіоні, посилення зусиль у галузі кібербезпеки, відповідно домомога США у виконанні цілей союзників та модернізації збройних сил. Марк Еспер заявив, що Сполучені Штати вдячні Румунії за
її відданість Північноатлантичному альянсу, особливо шляхом розміщення Системи протиракетної оборони в Девеселу(південь), ключового елемента протиракетної
оборони НАТО.

Збірна Румунії з футболу
пропустила кваліфікацію до
чемпіонату
Європи

Збірна Румунії з футболу
пропустила кваліфікацію до фінального континентального турніру, програвши у четвер,
в гостях, з рахунком 1-2,поєдинок зізбірною Ісландії,у
півфіналі стикових матчів Євро- 2020. У групі 1В Ліги
націй Румунія лідерує,
після того, як у вересні на
власному полі зіграла внічию з
рахунком 1: 1 з Північною Ірландією та перемогла Австрію з рахунком 3: 2. До
групи також входить Норвегія, з якою румуни зустрінуться в неділю, в Осло.

Румунію та Італію пов’язують тривалі привілейовані стосунки. Двосторонні відносини в останні два десятиліття, особливо після того як наша країна вступила в НАТО і стала частиною Європейського Союзу, характеризуються інтенсивним політичним діалогом та економічною, культурною і науковою сталою співпрацею на базі Консолідованого стратегічного партнерства. Не можна нехтувати ані важливою роллю, яку відіграють румунська громада на півострові – понад 1 мільйон осіб – та італійська громада в Румунії, це будучи міцними мостами між двома суспільствами.

Під такою егідою пройшли, у вівторок, у Римі, переговори міністра закордонних справ Румунії Лазера Коменеску зі своїм візаві Паоло Джентілоні про двостороннє співробітництво, майбутнє Європи після Brexit, міграцію, ситуацію в Республіці Молдова після президентських виборів або про відносини з Російською Федерацією. Італія і Румунія об’єднані високо якісними економічними і торговими відносинами, в першу чергу за рахунок послідовної присутності близько 25.000 італійських комерційних товариств в Румунії – заявив голова зовнішньополітичного відомства Італії. Так само, для Італії, Румунія є дуже важливим ринком, а й платформою для бізнесу до регіону між Чорним і Каспійським морями.

Ці дві країни можуть зробити, однак, і багато іншого! Тому Лазер Коменеску і Паоло Джентілоні обговорили можливу майбутню співпрацю в різних галузях економіки. Потім, за словами міністра Лазера Коменеску, італійці з Румунії та румуни на півострові є фактором для зміцнення двосторонніх стосунків: Через десять років після вступу Румунії до Європейського союзу, ми можемо вважати, без ніяких вагань, що наявність румунів в Італії, як і присутність італійців в Румунії є фактором зміцнення наших двосторонніх відносин. І коли я говорю про італійців з Румунії, я маю на увазі не тільки бізнес-спільноту, а й італійську етнічну громаду, яка, хоча і не є дуже чисельною, є одним із контрибюторів до культурної спадщини і, в цілому, еволюції румунського суспільства.

Румунія та Італія, в рівній мірі, зацікавлені співпрацьовувати в європейських справах: мати, наприклад, спільну позицію щодо того як Великобританія має покинути ЄС і тримати відкритим шлях до вступу в ЄС країн Західних Балкан. Міністр Коменеску подякував, водночас, своєму колегу Паоло Джентілоні за надану підтримку Румунії щодо вступу до Шенгену: Особливо в поточному контексті, коли ми бачимо, що тоді коли йде мова про питання міграції, все частіше говориться про велике значення зміцнення зовнішніх кордонів Європейського Союзу, я можу сказати вам одну річ: Румунія вже має істотний внесок у цьому питанні і, звичайно, її приєднання до Шенгенської зони сприятиме сильнішому убезпеченню зовнішніх кордонів Союзу.

Нарешті, торкнувшись явища міграції, міністр Коменеску висловив солідарність Румунії з тими європейськими країнами, що розташовані в першій лінії, а Італія є однією з них.

П’ятеро найбільш видатних та оригінальних польських артисток моменту взяли участь в кінці лютого – початку березня на Бухарестському мікрофестивалі Новини з Польщі, організованому Національним центром танцю і Польським інститутом в Бухаресті. Через театральні вистави, танець та перформерс були досягнуті теми, характерні для сучасного польського театру, але важливі і зрозумілі на всесвітньому рівні. Все, пов’язане між собою запитаннями про особисту ідентичність, художню, національну, людську.

Наприклад, монодрама І прийде Різдво натхненна від падіння в Смоленську в 2010 році літака, на борту якого знаходилися 96 польських високопосадовців, у тому числі президент Лех Качинський. Хоча режисура й драматургія була зроблена її колегам, ідея належить актрисі Агнешці Пшепюрскій, протагоністці вистави: В Польщі був період, коли після Смоленської авіакатастрофи я була в пошуках роботи. Я сиділа вдома, читала газеті і всюди бачила тих жінок … вони дивилися на мене, дивилися на всю Польщу і розказували про свої страждання. Повсюди ці майже 90 вдів, дружин великих політиків. І я запитала себе, чому вони дозволяють журналістам увійти так багато в своє життя. Тому що деякі з них відкрили двері і запросили їх у свій дім, розповіли їм про своє життя. Я задавалася питанням, чому одні жінки відкривали двері, а інші – ні. І це був момент, коли я почала думати про цих вдів. Це не дуже політичний виступ, скоріше він пов’язаний з емоціями жінки, яка втратила свого чоловіка, важливого політика. Дружина, яка не мала власного життя. Я не знаю, чи я права, але політика є лише фоном у цій моновиставі.

За словами Юлії Попович, куратора фестивалю Новини з Польщі, одним із намірів організування цього заходу в Бухаресті було здруження румунської публіки з формами вираження, які не обов’язково звичні в Румунії, як, наприклад, монодрама. Цей жанр дуже оцінений, надзвичайно потужний і значимий для польської сцени. До цієї категорії увійшли вистави І прийде Різдво, Діва, ID-ance. Проте фестиваль закінчився виставою, яка зібрала на сцені багатьох артистів. Дельфін, який мене любив – це вистава, де зустрічається документальний театр, нові середовища та рухливі вправи. Проект оснований на експерименті 60-их років, проведеному Джоном Ліллі й фінансований НАСА, метою якого було навчити декількох дельфінів англійської. Наголос ставиться на емоційну історію відносин Маргарет Хоу Ловетт із дельфіном Петером.

Режисерська пропозиція Магди Шпехт представляє реальний виклик для публіки і має в основі підхід до театру як до місця, де ти розвиваєш свою уяву. Магда Шпехт: Ми вибрали з експериментів вісім моментів, які були найважливішими. І частини вистави є саме про ці моменти. Але ми не просто розповідаємо історію. Кожна сцена представляє наші враження про те, що ми знали про конкретний момент із історії й те, що сталося в лабораторії. Я думаю, що головною темою є спілкування. Не тільки між виконавцями, а й між тим, що відбувається на сцені, і тим, що відчуває публіка. Тому що ми пішли від ідеї, що на сцені знаходяться дельфіни, а серед публіки – люди. Таким чином, ми повинні були зробити все, як із початку, щоб створити відчуття, що у нас є щось спільне, і, можливо, ми могли б спілкуватися. Але ми не один і той ж вид. Ми не одні й ті ж створіння.

Події, які привертають увагу румунських глядачів до польського театру й танцю, відбуваються вже протягом тривалого часу. Існує вже сформована публіка, яка очікує з великим інтересом нові пропозиції. Куратор Юлія Попович про фестиваль Новини з Польщі: Дотепер Польський інститут представляв або вечори монодрам, або міні-фестивалі танцю. А зараз ми запропонували собі звести докупи ці дві області і сконцентрувати їх над надзвичайно живою для теперішньої Польщі реальністю, яка є жіночим творінням. Ми представили вистави різних форм, опрацьовані й створені жінками, зіграні, в основному, жінками, які пропонували різні перспективи про історії деяких жінок, але це не означало, що вони були лише дискурсом одних жінок до інших. Або що вони пропонували відкрито феміністський підхід . Про що йшла мова? Про те, як, у Польщі на даний момент голоси жінок-артисток стають все сильнішими і впливають на сприйняття театру й танцю, й на те, що означає мейнстрім.

Румунсько-польське артистичне співробітництво проявляється в різних формах. Недавнім прикладом є постановка Стальні матері, яка є румунсько-польським проектом артисток Меделіни Дан та Агати Шінярскої, представленим кілька днів тому на другому виданні Чеського Міжнародного фестивалю незалежних вистав Bazaar.

Румунія може стати вхідними воротами Ірану до Європу. Під час візиту до Ірану, міністр закордонних справ Румунії Лазар Коменеску заявив для Радіо Румунія, що велике число представників румунських компаній встановили контакти з іранськими компаніями в галузі енергетики, видобутку і переробки нафти, автомобільної промисловості, сільського господарства і управління водними ресурсами.

Лазер Коменеску: Я обширно обговорив з моїм іранським колегою можливості, що виникають у зв’язку з будівництвом транспортної інфраструктури, що зв’язувало би Іран з Румунією, через Азербайджан, Грузію, Чорне море, і далі Дунаєм. Це транспортний маршрут, яким зможуть користуватися іранські компанії, які бажають транспортувати свою продукцію до Західної Європи. У кожній області, представники румунської бізнес-спільноти, які супроводили мене у цьому візиті, встановили вже прямі контакти зі своїми іранськими партнерами.

Коменеску визначив разом з іранськими співрозмовниками напрямки економічного співробітництва. Лазер Коменеску: Бажання та інтерес побачити повернення Румунії в якості важливого економічного партнера Ірану були рішуче підкреслені як президентом Ірану Хассаном Рохані, так і міністром закордонних справ. Ми ідентифікували, рушаючи з колишнього досвіду нашого економічного співробітництва, що є такі області, де потенціал є особливо високим: енергетика, видобуток і переробка нафти, газ, машинобудування. У Ірані виробляються автомобілі марки Рено і велика частина компонентів цих автомобілів приходять з Румунії.

І це не єдині галузі з потенціалом для двостороннього торгово-економічного співробітництва, сказав Коменеску: Існує також великий потенціал стосовно розвитку співробітництва в галузі сільського господарства, харчової промисловості, в області меліорації та управління водними ресурсами, а також я знаходжу надзвичайно важливими можливості, що пропонує Румунія в якості вхідних воріт для Ірану до Європи, Центральної та Східної Європи, але і до ЄС в цілому.

Коменеску домовився з іранським міністром економіки Алі Тайєбнія щодо створення секторальних робочих груп з підготовки Змішаної економічної комісії, запрограмованої відбутися в Бухаресті в цьому році. Глава румунської дипломатії зустрінувся також з Алі Ларіджані, спікером Парламенту.

Продовження зусиль для надання нового імпульсу двостороннім відносинам між Румунією та Україною та зусилля Бухареста з наближення Києва до Європейського Союзу — так можна кількома словами охарактеризувати румунсько-українські міждержавні відносини упродовж минулого року. Сторони продовжили, також, розвиток економічних і транскордонних відносин між двома країнами.

Перший рік третьої декади румунсько-українських дипломатичних відносин продемонстрував щире прагнення як Бухареста, так і Києва до переходу на якісно новий рівень двосторонньої співпраці. Обидві сторони зосередили свою увагу на невирішених питаннях, з особливим наголосом на економіці. Так вже на початку року міністр економіки Румунії Варужан Восганіан мав зустріч з Послом України в Румунії Теофілом Бауером в ході якої обговорив позитивні тенденції розвитку торговельно-економічної співпраці між двома сусідніми країнами, приділивши особливу увагу питанню виконання зобов‘язань України перед Румунією, як країни-учасника у будівництві Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, в який Бухарест вклав приблизно 800 млн. доларів США. Варужан Восганіан наголосив на тому, що вирішення цієї проблеми було б дуже сильним сигналом для розвитку економічних відносин між Румунією та Україною. Ця проблема стала й центральною темою переговорів між Варужаном Восганіаном і Олександром Каленковим, заступником міністра промислової політики України, в ході візиту румунського міністра до Києва на початку вересня цього року. Сторони дійшли домовленості детально вивчити на рівні експертів можливі взаємоприйнятні шляхи і способи відшкодування Румунії витрат на будівництво криворізького комбінату, щоб вирішити цю проблему на взаємовигідній основі.

У 2013 році все більшого значення набула діяльність у сфері транскордонного співробітництва в різних сферах між прикордонними регіонами Румунії та України, особливо в рамках Європейської політики добросусідства. Однією з центральних подій, спрямованих на поглиблення транскордонного співробітництва став Міжнародний форум економічної співпраці «Буковинський діалог», який пройшов 28 травня в місті Сучава. Ця форма розширеного діалогу, що відбувається щороку, була започаткована в 2011 році з ініціативи Австрії. На цей раз темою зустрічі було: «Еко-Буковина — можливості розвитку», а організатором заходу виступила Сучавська повітова рада. На форумі були присутні посол Румунії в Україні, посол України в Румунії, а також посли Австрії в Румунії та Україні, представники Чернівецької області тощо. Румунський посол у Києві Корнел Йонеску висловив упевненість в тому, що сучасний стан двосторонньої і регіональної співпраці та протяжність спільного румунсько-українського кордону сприятимуть поширенню подібного співробітництва і на інші прикордонні регіони двох країн.

Однак головною подією року в двосторонньому плані став офіційний візит до Бухареста міністра закордонних справ України. 13 вересня глави МЗС Румунії, Тітус Корлецян, та України, Леонід Кожара, обговорили увесь спектр румунсько-українських відносин, євроінтеграційні перспективи України, графік подальших офіційних зустрічей і перемовин, а також визначили подальші шляхи розвитку торговельно-економічного та культурно-гуманітарного співробітництва. Глава румунської дипломатії зазначив, що зустріч була змістовною, висловивши сподівання, що вона стане важливим поштовхом для розвитку двосторонніх відносин між двома сусідніми державами. “Ми вирішили поглибити політичний діалог у наступному році та разом шукати шляхи вдосконалення і підвищення ефективності роботи в існуючих форматах двосторонньої співпраці. Стосовно економічної співпраці, ми дійшли домовленості про необхідність проведення регулярних засідань Спільної комісії з питань економічного, промислового, наукового та технічного співробітництва, як інструмента, здатного сприяти урізноманітненню і збільшенню обсягу товарообігу. Так само ми мали відверту розмову і на тему прав громадян, які належать до національних меншин. Ми розглядаємо шляхи гармонізації наших підходів до забезпечення специфічних прав українських громадян румунської національності та румунських громадян української національності, у відповідності до міжнародних стандартів і позитивного досвіду в цій сфері.” Леонід Кожара, у свою чергу, підтвердив бажання України інтенсифікувати діалог з Бухарестом на всіх рівнях: “Сьогодні відбулись дуже позитивні переговори з моїм колегою. Ми домовились розглянути ті існуючі механізми співпраці, які є на сьогоднішній день, підвищити ефективність роботи міжурядових і міжміністерських механізмів і, там де потрібно, спробувати оптимізувати інституційні елементи наших міждержавних відносин, щоб створити більш надійні й ефективні механізми взаємодії.”

Румунія з прикрістю сприйняла рішення української влади призупинити підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, що мало відбутися в рамках саміту Східного партнерства у Вільнюсі, – заявив наприкінці листопада глава румунської дипломатії Тітус Корлецян. Він сказав, що це рішення є прикрим як з точки зору європейського інтересу та середньо- і довгострокових інтересів України, так і з точки зору Румунії, тому що Україна є найбільшим сусідом румунської держави, котра завжди була прихильником європейських устремлінь сусіднього народу. Водночас Тітус Корлецян підкреслив подальшу зацікавленість Румунії в створенні європейської, демократичної та процвітаючої України, з якою офіційний Бухарест прагне поглибити двосторонні відносини. І Президент Румунії Траян Бесеску висловив жаль у звязку з відмовою України підписати у Вільнюсі Угоду про асоціацію з ЄС, зазначивши, що непідписання двох угод є провалом Європи, Європи до якої належить і Румунія.

Румунія з прикрістю сприйняла рішення української влади призупинити підписання Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом, що мало відбутися в рамках саміту Східного партнерства у Вільнюсі, наміченого на 28-29 листопада. Про це заявив минулого тижня глава румунської дипломатії Тітус Корлецян.

Він сказав, що це рішення є прикрим як з точки зору європейського інтересу та середньо- і довгострокових інтересів України, так і з точки зору Румунії, тому що Україна є найбільшим сусідом Румунії, котра завжди була прихильником європейських устремлінь сусідньої держави. Водночас Тітус Корлецян підкреслив подальшу зацікавленість Румунії в створенні європейської, демократичної та процвітаючої України, з якою прагне поглибити відносини, в тому числі в області нацменшин.

Отож рішення офіційного Києва було несподіваним і викликало різні реакції румунських оглядачів та експертів. Чому українська влада відмовляється від асоціації з Євросоюзом і, що змусило Віктора Януковича піти на такий крок? — запитали ми румунського аналітика, директора Інституту міжнародних відносин Румунської академії Дана Дунгачу: “Усе, від парламентських виборів, які наближаються в Україні, до економічних переваг чи недоліків, в тому числі питання безпеки, очевидно було враховано В.Януковичем. Звичайно, коли Юлія Тимошенко буде звільнена без ніяких обтяжень від покарань, застосованих українськими судами, вона стане суспільним ворогом, політичним ворогом номер один Віктора Януковича, з яким останньому буде дуже важко справитись, враховуючи те, що у нього буде ще один потужний ворог, а саме Російська Федерація і президент Путін. Президент Путін, який ставитиметься зовсім інакше до Януковича, який підписав Угоду про асоціацію і повернувся спиною до Росії. Отож поєднання Юлії Тимошенко і Володимира Путіна є “вибухонебезпечним”, як це вже сталося в новітній історії України. Янукович знає це дуже добре.”

Дан Дунгачу вважає, що Україна призупинила процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС і тому, що Брюссель не дав їй чіткої перспективи євроінтеграції: “Звичайно, європейська інтеграція тягне за собою витрати, великі політичні витрати, тому що адаптація до простору Європейського Союзу вимагає реформ, які, як я вже сказав, припускають великі зусилля і негативно впливають на рейтинги. Потім, звичайно, ми повинні подумати й над іншим аспектом. Хіба це не трохи наївно вимагати від такої країни, як Україна здійснювати реформи, не даючи їй гарантії інтеграції в ЄС? Я маю на увазі ті реформи, які здійснили такі країни, як Румунія, Болгарія, Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина, але вони, якщо можна так сказати, бачили світло в кінці тунелю — перспективу європейської інтеграції. А держави Східного партнерства, у тому числі Україна, перебувають у цій ситуації — інтеграції без перспективи членства. Це нова, унікальна і, дехто може сказати, наївна ситуація з точки зору Європейського Союзу, який змушує ці країни щось робити не даючи їм гарантії того, що їхні зусилля принесуть плоди.”

Румунський аналітик вважає, що непідписання офіційним Києвом відповідної угоди з ЄС може стати провалом для політики ЄС “Східного партнерства” в умовах коли з 6 держав Східної Європи лише Р.Молдова і Грузія готуються до парафування угод з ЄС. “Я вважаю, що, якщо Вільнюс стане провалом, тобто якщо Україна не підпише угоду з ЄС, Східне партнерство стане, ще більш очевидно тим, чим дехто зобразив його, коли він був створений — тобто інструментом, що тримає ці держави за межами цивілізуючи їх, але не приймаючи до Європейського Союзу. Або як сказав Баррозу в той час, “everything, but institutional – даємо все, крім інституцій”. На жаль, ситуація Східного партнерства не є найкращою з точки зору інтеграції.”

Що може зробити Румунія, щоб підвищити шанси інтеграції Р.Молдови до ЄС та продовження зближення України з європейським співтовариством? Чи може Румунія зробити щось зараз? Аналітик Дан Дунгачу: “Напевно Румунії не варто було поспішати із міркуваннями і заявами напередодні саміту у Вільнюсі. Румунія поставила перед собою надзвичайно високі цілі у Вільнюсі. По-перше: підписання угоди з Україною; по-друге: повне парафування угоди з Республікою Молдова і по-третє: європейська перспектива для країн Східного партнерства. Я думаю, що до кінця залишиться тільки парафування угоди з Молдовою і було трохи поспішною заява щодо цілі Румунії добитися підписання угоди з Україною. Таким чином, з цієї точки зору, я думаю, ми повинні брати до уваги вкрай складні особливості цього простору, а подібні заяви не дуже корисні для довіри до Румунії в цьому просторі.”

І Президент Румунії Траян Бесеску назвав листопадовий саміт “Східного партнерства” у Вільнюсі провальним для Євросоюзу: “Судячи з усього, Вільнюс буде провалом для ЄС, але успіхом для Румунії та Р.Молдова. Прошу вибачення за такий підхід, але такою є реальність. Непідписання Угоди про асоціацію та угоди про вільну торгівлю Україною є провалом Європи, Європи до якої належимо й ми. Але для Румунії є успіхом те, що Р.Молдова парафуватиме ці дві угоди.”

Глава румунської держави теж висловив жаль у звязку з відмовою України підписати у Вільнюсі Угоду про асоціацію з ЄС, зазначивши, що треба бути реалістами і розуміти, що Вільнюс не є гарантією вступу Р.Молдова в ЄС, але лише ще одним кроком, тому що сам ЄС не вважає парафування двох угод запрошенням Р.Молдови приєднатися. Але це шанс приєднатися, хоча ніхто зараз ні до чого не зобовязується, – сказав президент Траян Бесеску.