Другий захід «Міжетнічне співіснування в Сату-Маре – конкурс традиційного українського кулінарного мистецтва» Сату-Марська філія Союзу українців Румунії, Теребештська місцева рада, Сату-Марський повітовий музей та Телеканал «Газета/Норд Вест» організували 22 вересня в місцевості Теребешть, де компактно проживає українська громада.
Tag: співіснування
-
Міжетнічне співіснування в Сату-Маре – конкурс традиційного українського кулінарного мистецтва
Добре відомо, що українці є одними з найбільш гостинних народів. Вони вміють шляхом приготування страв та гостинців зробити справжнє свято. Захід, присвячений українській кухні та міжетнічному співіснуванню зібрав понад 220 учасників з Румунії та гостей з України.Голова Сату-Марської Філії СУРу д-р Ірина-Люба Горват подає деталі: «Другий захід «Міжетнічне співіснування в Сату-Маре – конкурс традиційного українського кулінарного мистецтва» пройшов на високому рівні. Його метою є згуртувати українців з Румунії та з України, румунів, угорців та інших представників нацменшин, будучи відомий той факт, що повіт Сату Маре є зразком для гарного співіснування. Люди живуть у мирі та співпраці. Вони поважають культуру один одного, а кулінарні конкурси є дуже доброю нагодою куштувати різні традиційні страви та обмінюватися рецептами. На заході були присутні українські представники з Мікули, Агріша, Тарна-Маре та Сату-Маре, а також багато місцевих жителів. З української сторони участь у заході взяли Мирослава Ливч, керуюча справами Закарпатської обласної ради та депутат Закарпатської обласної ради, Віктор Семканич – мер громади Довге, Василь Немчук – депутат Довжанської сільської ради та Жанна Микитюк – директор Хустської ЗОШ І-ІІІ ступенів. У заході також взяв участь Роберт Ласло, менеджер Сату-Марького Повітового Центру збереження та просування традиційної культури. Василь Бучута, перший заступник голови СУР Сату-Маре, згадав про низку важливих заходів, організованих Союзом у повіті. Мер комуни Теребешть Маріанна Ніколета Аворнічіці подякувала СУР та депутату Миколі Мирославу Петрецькому за підтримку та організацію заходу в населеному пункті. Вона підкреслила, що саме за сприяння СУР буде укладено угоду про співпрацю та побратимство між громадою Теребешть та громадою Довге з України, що є вигідним для обох населених пунктів. Роберт Ласло підтвердив постійну підтримку інституції у проведенні таких заходів. Пані Міхаєла Григорян, представниця Повітового Музею Сату-Маре, розповіла про приємний досвід співпраці з СУР, особливо під час таборів, організованих для українських дітей. Василина Мотіка, голова місцевої організації СУР Теребешть, подякувала СУР за фінансову підтримку заходу і подякувала господиням, які приготували традиційні українські страви. Гості з України високо оцінили внесок СУР у зміцнення української громади в Румунії, у співпраці та подякували Голові СУР за його постійну підтримку України та українського народу. Виступив на відкритті співак і автор пісень Адріан Лупеску, а вокальний гурт «Боржава» з Довгого прекрасно представив український весільний обряд і традиційні пісні. Такі заходи зміцнюють ідентичність української громади. Щиро дякую всім організаторам, учасникам та гостям.»Директорка Хустської спецшколи І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради Жанна Микитюк поділилася своїми враженнями від участі у заході в місцевості Теребешть: «Я мала за честь разом з делегацією з нашої школи бути на дуже чудовому заході, який був організований Союзом українців Румунії, а саме Повітовою Сату-Марською філією СУР. По-перше щиро дякую організаторам пані Ірині-Любі Горват, а також всім тим, хто був причетний до цього чудового свята за те, що ми мали можливість презентувати на цьому заході наше кулінарне мистецтво Закарпаття, могли показати елементи нашої культури, наших традицій. Дійсно це було величне свято, яке об’єднує народи, яке об’єднує нації, яке об’єднує громади і саме у Теребешть ми побачили наскільки об’єднуються люди заради того щоб зберігати традиції, в першу чергу це кулінарне мистецтво. Ми представили стіл Закарпатської кухні, на які були елементи нашого традиційного кулінарного мистецтва. Також показали свої вишивки, показали наше національне вбрання у вигляді вишиванки. Щиро дякуємо за те, що ви підтримуєте традиції українців у Румунії, за те що підтримуєте українську громаду. В першу чергу дякую СУРу, тому що враження, яке залишилися після участі у цьому міжетнічному святі це незабутні, тому що це приклад справді об’єднання співпраці громад. Щиро дякую, сподіваємося на подальшу співпрацю. Бажаю успіху та процвітання громаді Теребешть Сату-Марського повіту та всій Румунії. Дякуємо за те, що ви підтримуєте нас українців у цей складний час, час війни. Щиро дякуємо за допомогу, за моральну та матеріальну підтримку, за все що ви робити для нас. Слава Україні! Слава Румунії!»Мирослава Ливч, керуюча справами Закарпатської обласної ради та депутат Закарпатської обласної ради розповідає про участь делегації з України у заході в Теребешть. Вона щиро подякувала румунам та СУРу за постійну підтримку українському народу: «Захід Міжетнічне співіснування в Сату-Маре – конкурс традиційного українського кулінарного мистецтва, організований Сату-Марською філією СУРу в комуні Терешть Сату-Марського повіту, пройшов на найвищому рівні. Адже це збереження української культури, традицій, мистецтв. Ми українці, які приходимо на захід цінує те, що СУР пропагує українську культуру, українські традиції, передає його з покоління в покоління українській меншині, яка компактно проживає в Румунії. Мене найбільше вразило те, що румуни з українцями, де компактно проживають, підтримують один одного, адже румуни стали нам в допомозі коли ворог наступив на нашу країну, саме румуни дуже багато прийняли батьків з малими дітьми, надали нам гуманітарну допомогу, саме через Румунію йшла військова допомога, підтримка нашого війська. Дуже вражає те, що уряд та Парламент Румунії підтримують нацменшини на державному рівні. Нацменшини завдячуючи цій підтримці можуть зберігати свої традиції, свою культуру, свою мову. Участь української делегації полягала в тому, що саме через такі заходи ми можемо посилювати транскордонне співробітництво між нашими громадами, як громадами Закарпаття України так громадами Сату-Марського повіту Румунії, де на таких заходах, як наші українці, так румуни в нас в Україні пізнають наші традиції, нашу культуру. Завдячуючи таким заходам ми посилюємо транскордонне співробітництво. Ми маємо дві спільні транскордонні програми це Україна-Румунія-Словаччина та Україна-Румунія. Саме через СУР маємо живив мостик між нашими громадами України та громадами Румунії, де посилюється транскордонне співробітництво в різних напрямках таких як: освіта, медицина, культура, інфраструктура. Тож ці заходи, які організовує СУР нам дуже потрібні та дають результат, приносять розвиток наших територіальних громад. На заході в Теребешть були присутні голова села Довге зі своїм аматорським народним колективом «Боржава», який поставив виставу плетіння вінків перед весіллям. Жителі села Теребешть мали можливість подивитися на українські традиції з України. Зі свого боку, українці з України насолоджувалися тим, що українці з Румунії передають нашу культуру по всьому світу, по всьому Європейському союзі. Так як ми незабаром станемо повноцінним членом ЄС, то нам дуже важлива співпраця між нашими сусідами ЄС. Саме через це, ми, українці інтегруємось в ЄС. Закарпатська обласна рада та Союз українців Румунії всіляко сприяє тому, щоб транскордонне співробітництво посилилось у співпраці між нашими громадами.» -
«Безпека для людей – захист для ведмедів», у Беїле Тушнад
Беїле Тушнад прагне стати першим «bear smart» або дружнім до ведмедів містом в Румунії та прикладом для всієї Європи. Так, цього місяця було розпочато новий проєкт, спрямований на покращення відносин між людьми та ведмедями. З цією метою в рамках пілотного проєкту «Безпека для людей – захист для ведмедів» було придбано та встановлено 16 антиведмежих смітників.
Крістіан-Ремус Папп, координатор відділу дикої природи, представництва Всесвітнього фонду дикої природи в Румунії розповідає як виникла ідея цього проєкту: «Ми говоримо про громаду, яка розташована прямо на екологічному коридорі, який використовується ведмедями в основному для пересування, саме тому взаємодія є досить частою. І ми дуже добре знаємо, що це населений пункт, який історично звик до присутності ведмедів, але за останні роки кількість завданих ведмедями пошкоджень досить стрімко зросла, саме тому ми зосередили свою увагу на цій території і хочемо продемонструвати, що, застосовуючи узгоджені заходи, повне залучення зацікавлених сторін, ми можемо знизити рівень цих конфліктів і спробувати примножити ці рішення в інших громадах.»
Імеч Іштван, еколог, координатор команди проєкту в Беїле Тушнад розповів про нововведення в управлінні відносинами людина-ведмідь. «Перше нововведення – це те, що нам вдалося прикріпити GPS-нашийник на ведмедя, якого можна побачити цими днями на шляху до озера Святої Анни. Це 4-річний ведмідь і ми хотіли мати можливість відстежувати його пересування і вночі або вранці бачити, куди він ходить, як впливає на нього присутність людей і його ставлення до них. Давайте трохи дослідимо, як туристи впливають на екземпляр. Паралельно з цією діяльністю нам вдалося зв’язатися з компанією зі Словаччини, яка виготовляє різні типи смітників, антиведмежих смітників. Минулого року представник Татранського національного парку був присутній на нашій тематичній конференції «Tușnad Ecobear Fest». І під час заходу він показав нам, що ці смітники використовуються в Татранському національному парку і на територіях навколо парку. Ми плануємо придбати кілька типів для міста Беїле Тушнад. Нещодавно ми зрозуміли, що ми перші в країні, хто тестує такі моделі. Це цікава ситуація, тому що ведмеді можуть навчити нас, як користуватися смітниками на рівні туристичної дестинації.»
Крістіан-Ремус Папп, координатор відділу дикої природи, представництва Всесвітнього фонду дикої природи в Румунії додав: «Поки що результати досить обнадійливі. Якщо у 2021 році було зафіксовано понад 40 конфліктів на рівні громад, то минулого року кількість таких конфліктів скоротилася до нуля. Цього року також не було зафіксовано жодного конфлікту. Якщо вірити статистиці, то у 2021 році було зафіксовано понад 220 викликів, а минулого року – лише 8. Нам вдалося, зокрема, завдяки кращому моніторингу проблемних ведмедів та їхнього становища, вчасно вжити заходів. Команда інтервенції мала підтримку. З іншого боку, ми намагаємося придумати інші компоненти. Звичайно, потрібно інвестувати в цей компонент моніторингу ведмедів, які можуть створювати проблеми, але в той же час потрібно працювати з громадою. І в цьому плані нам вдалося закупити ряд антиведмежих смітників, які були вироблені в Словаччині, вони пройшли там тестування і вони працюють. Важливо побачити як вони працюють в умовах реалій у Беїле Тушнад, зрозуміло, що потрібні інші моделі, поки ми не дійдемо до того стану, коли всі належним чином користуватимуться цими контейнерами і ведмеді, врешті-решт, не захотять заходити і шукати їжу в цих контейнерах.»
Хоча використання цих смітників просте та інтуїтивно зрозуміле, фахівці, залучені до проєкту, хотіли переконатися, що інструкції з використання будуть зрозумілі кожному, тому вони підготували серію детальних інструкцій для тих, хто буде ними користуватися – місцевих жителів та туристів. Імеч Іштван, еколог та координатор команди проєкту в Беїле Тушнад розповів: «Що ми знаємо точно, так це те, що якщо вони будуть належним чином закриті, ведмеді не зможуть дістатися до сміття. Ми не знаємо, чи буде населення використовувати їх за призначенням, чи прийме цю зміну, тому що зміни дуже важко прийняти. Ось чому ми взяли лише кілька штук, щоб побачити, чи люди використовуватимуть їх належним чином і якщо результати будуть задовільними, то ми маємо намір змінити всю систему поводження з відходами в цьому місті. Ми вважаємо, що якщо вони були ефективними на рівні національного парку, то підійдуть і для нас, але нам потрібно дати людям час звикнути до їх використання і тоді, сподіваємось, ми отримаємо хороші результати.»
Ще три нашийники будуть надіті на інших ведмедів, а Імеч Іштван запевнив нас, що з вересня в місті не було жодного оповіщення, незважаючи на те, що місто знаходиться в лісовій місцевості. Це гарна можливість зрозуміти і донести до громадськості проблеми співіснування людини і ведмедя, а також способи, якими зацікавлені сторони працюють над їх подоланням.