Tag: ссавці

  • Національний парк Гори Мечінулуй

    Національний парк Гори Мечінулуй

    Любителі природи, які прибувають в Добруджу (східну Румунію), мають можливість відвідати Національний парк Гори Мечінулуй у повіті Тулча – захищений район особливої краси. Парк був оголошений біосферним заповідником у 1998 році, будучи єдиним районом в Європейському Союзі, де степові екосистеми розвиваються поряд з підсередземноморськими та балканськими лісами. Національний парк Гори Мечінулуй є невід’ємною частиною мережі «Природа 2000» і єдиним національним парком Європи, створеним для захисту та сприяння збереженню біорізноманіття в степових біорегіонах.

    Гори Мечінулуй – це найдавніші гори Румунії, де знаходимо майже 70% відомих видів порід, рослини, що ростуть на сухій землі, птахи, представницькі для інших придунайських країн та багато рідкісних видів. Ця територія також є важливою ланкою на міграційних шляхах птахів, лінією річок Прут і Сірет. Це єдине місце в Європі, де водиться найбільша кількість видів хижих птахів, а саме 29. До речі, у результаті орнітологічного багатства, Гори Мечінулуй були включені до Переліку важливих районів для птахів у Європі.

    Віорел Рошка є директором Національного парку Гори Мечінулуй і розповість про цю природну лабораторію: Тут водяться 181 вид птахів, тому що тут місцева геоморфологія, чергування долин із гострими піками, висхідні повітряні потоки є раєм для птахів, які використовують ці потоки в пошуках їжі. Ви можете милуватися безліччю рідкісних видів, що знаходяться під загрозою зникнення, яких можна побачити в інших частинах Європи тільки в підручниках. У нас є багато видів орлів, підорлик великий (Aquila clanga), малий підорлик (Aquila pomarina), змієїд (Circaetus gallicus), яструб коротконогий (Accipiter brevipes), балабан (Falco cherrug) – який знаходиться під загрозою зникнення. Цей птах гніздиться у горах Мечінулуй в чотирьох місцях, отже, тут існують особливі умови для гніздування цього птаху. Поряд з орлами, у нас є багато видів дрібних птахів, крім хижих, такі як кам’янка попеляста (Oenanthe isabelina), яку японці прибувають фотографувати і дивуються настільки багато їх у нас. Королевою цього степового краю є добруджанська черепаха (Testudo graeca), більше 4000 екземплярів. Теж до категорії рептилій належить і полоз сарматський (Elaphe sauromates), довжина якого доходить до 3-х метрів, це неотруйна змія, яка водиться серед скель гір. У Національному парку Гори Мечінулуй водиться, також, гологолов європейський (Ablepharus kitaibelii) рідкісний вид, ящірка зелена (Lacerta viridis) – це одна з найкрасивіших істот в нашій країні з відмінним колоритом.

    З-поміж наявних в цій зоні екосистем нагадуємо: ліси, чагарники і луки, річки, болота, скелі і осипи, археологічні розкопки. Гори Мечінулуй є єдиним місцем в Добруджі, де водиться карпатський олень, населення якого збільшилося в останні роки до 160. Сарна європейська та кабани є іншими видами ссавців, які населяють територію, а в останні роки з’явилися і розмножилися шакали (Canis aureus), головний хижак ссавців у парку. Що стосується рослин, на піку під назвою Кульмя Прікопанулуй – зустрічаємо 27 відомих видів тільки в Добруджі, інші 72 будучи захищеними як рідкісні або вразливі види. Деякі рослини ростуть прямо з каміння, на думку фахівців, це пов’язано з магматичними породами, багатими на поживні речовини.

    Віорел Рошка розповість нам про інші пам’ятники природи в Національному парку Гори Мечінулуй: Є понад 1.900 видів рослин, отже більше половини флори Румунії. Навесні у нас були весняні підсніжники Два види підсніжників зустрічаються тільки тут: підсніжник складчастий (Galanthus picatus) є підсніжником із згиненими пелюстками і підсніжник південний – грецький підсніжник. Росте тут і шафран сітчастий (Crocus reticulatus), рідкісні іриси, такі як ірис райхенбаха (Iris reichenbachii) або ірис карликовий (Iris pumila), авринія скельна (Alyssum saxatile) або добруджанський дзвіночок (Campanula romanica), інший ендемічний вид, що є й логотипом нашого парку. Він росте на кам’янистому ґрунті, має особливу систему адаптації до екстремальних умов природи, тому що Гори Мечінулуй є найбільш посушливими горами в нашій країні. У нас все ще росте різнобарвний тюльпан (Fritillaria Meleagris), що особливо поширений на полянах. У нас ростуть два види півонії: добруджанська півонія і півонія вузьколиста, а також смілка звичайна (Silene Vulgaris) та інші цікаві рослини. Серед дерев найважливішим є бук ягідний (Fagus taurica) – різновид бука, що росте на висоті 155 метрів, на відміну від інших видів бука, що ростуть на висоті понад 700 метрів. На території нашого парку маємо компактну територію цього бука, що досягає двох метрів в діаметрі і 40 метрів висоти.

    Протягом кількох років на території села Греч знаходиться Інформаційний центр Національного парку Гори Мечінулуй, де відбуваються постійні виставки про біологічне різноманіття парку, а також тимчасові виставки, що сприяють традиціям меншин цієї частини країни.

  • Зубри у Карпатах

    Зубри у Карпатах

    Починаючи з 2013 року Асоціація Всесвітнього фонду дикої природи Румунія і Rewilding Europe започаткували проект з поповнення популяції зубрів у Південних Карпатах. Була підібрана зона у горах Царкулуй, щоб створити життєздатну дику популяцію у щонайменше 100 зубрів до 2020 року, яка могла б зрости до 200 особин до 2024 року. Ця зона була ще із незапам’ятних часів сприятливим місцем для поселення зубрів. Незважаючи на це, ці тварини зникли звідси у 1762 році.

    Проект спрямований на відновлення цих особливо важливих для європейської природи популяцій, які через надмірне полювання, зникли з дикої природи. У 1927 році було ще 54 особин, всі у природних парках. Глобальна популяція зубрів складає більш ніж 5000 особин і тільки 3200 з них живуть у вільних або напіввільних стадах.Важливим етапом в процесі поповнення цього виду тварин було створення центру з розплодження зубрів в Хунедоарському зоопарку, навесні цього року.

    Більше про цю програму перезаселення Карпат зубрами дізнаємося від Адріана Хегеціша, менеджера проекту Асоціації Всесвітнього фонду дикої природи Румунія: В даний момент ми маємо 30 зубрів, 20 з них перебувають на повній свободі, а зараз ми привезли інших 10 зубрів, які проходять через процес акліматизації, перш ніж бути випущеними на свободу до кінця цього літа. Восени вони будуть випущені на свободу. Ці 10 зубрів, які ми привезли в цьому році, є частиною іншого циклу нашої ініціативи, другого етапу нашого проекту. Зараз ми розгортаємо проект Життя, розроблений з європейських фондів на наступні 5 років, і щороку ми привозитимемо принаймні 20 зубрів. Новизною є те, що починаючи з цього року, у нас є інша територія для розплодження зубрів, у населеному пункті Поєнь, Хунедоарському повіті. Сюди ми привеземо в цьому році перших зубрів, у кінці серпня. Процес акліматизації зубрів не позбавлений проблем, у тому сенсі, що зубри походять із зоопарків і різних форм напіввільного життя і вони зараз знаходяться в процесі акліматизації. Вони вчаться відновити зв’язок з природою. Узимку трохи важкувато для них, тоді відбувається справжній процес природного відбору. Для цього ми плануємо привести принаймні 100 зубрів за ці 5 років проекту, щоб мати серйозну кількість здорових і найкращих пристосованих зубрів.

    Зубр є найбільшим диким ссавцем в Європі. Колись у європейських лісах водилася велика кількість зубрів. Зараз зубр живе серед дикої природи тільки в декількох європейських країнах, в тому числі Румунії. Привезені до нашої країни зубри походять з різних європейських зоопарків та заповідників. У Румунії водяться більше 100 зубрів у чотирьох заповідниках. Процес відновлення популяції зубра почався в 1958 році, коли була привезена з Польщі перша пара зубрів.