Tag: статистика

Валовий внутрішній продукт Румунії у першій
половині цього року зріс на 4,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Про це свідчать останні дані, опубліковані Національним інститутом статистики
та Євростатом.

Ці показники були озвучені у середу на початку засідання уряду
прем’єр-міністром Віорікою Денчіле: «Другий квартал 2019 року став п’ятим поспіль
кварталом прогресивного економічного зростання більш ніж на один відсоток щоквартально.
У першому півріччі цього року прямі іноземні інвестиції зросли на 30% порівняно
з аналогічним періодом минулого року.» Глава румунського уряду також заявила,
що Румунія займає друге місце серед країн ЄС за рівнем економічного зростання в першому
кварталі поточного року. Прем’єрка додала, що з початку року було зареєстровано
понад 53 тис. нових робочих місць.

Ці дані статистики підтверджує й останнє дослідження
компанії GFK, з якого випливає, що ВВП Румунії на душу населення на річному
рівні збільшився минулого року на 18%, сягнувши майже 5100 євро, приблизно на
1000 євро більше, ніж у 2016 році. Що стосується купівельної спроможності
румунів, тобто щорічного чистого доходу після відрахування податків та
соціальних внесків, найбільш розвиненими регіонами є Бухарест і Клузький (північний
захід), Тіміський (захід) та Ільфовський (південний схід) повіти. У столиці
купівельна спроможність щонайменше на 20% вища середнього по країні. Проте, за оцінкою
дослідження, міста Сібіу, Брашов (центр), Арад (захід), Констанца (південний
схід) та Алба Юлія (центр) найближчим часом зазнають більш стрімкого розвитку
ніж столиця, оскільки вони приділяють більшу увагу розвитку інфраструктури та адаптуванню
вищих навчальних закладів до потреб ринку праці.

У дослідженні відзначається підвищення рівня життя
в центральних повітах, де показник купівельної спроможності вище середньої по
країні і в яких окреслюється нова промислова зона Румунії, що залучає великі
інвестиції. Клуж, Тімішоара та Брашов посідають чільні позиції за рівнем
освоєння коштів з європейських фондів і темпів розвитку інфраструктури. Місто Арад,
що знаходиться на західному кордоні країни, забезпечило собі дуже велику кількість
транспортних сполучень з європейською дорожньою мережею, тоді як Алба Юлія, в
центрі Румунії, є абсолютним національним лідером серед розумних міст країни
завдяки впровадженню найбільшої
кількості проектів «smart city» – зазначається у дослідженні. На протилежному кінці списку – повіти
Ботошань (північний схід), Васлуй (схід), Келерашь (південний схід) та Джурджу
(південь), де купівельна спроможність значно нижча середнього по Румунії.

У всьому світі 1 жовтня відзначається Всесвітній день боротьби з раком грудей. Упродовж всього місяця відбудуться заходи з метою звернення уваги суспільства на проблематику раку молочної залози, щоб покращити знання з цього питання для діагностики захворювання на початковій стадії та здійснення належного лікування.

Статистика показує, що двом третинам жінок, які хворіють на рак молочної залози, сповнилося 50 років, а решті – від 39 до 49 років. У Румунії, хоча рівень захворюваності в порівнянні з іншими європейськими країнами – нижчий, смертність від цієї хвороби вдвічі зросла протягом останніх 50 років. Щорічно діагноз рак молочної залози отримують близько 10 тисяч румунок. Міністр охорони здоров’я Соріна Пінтя вважає, що необхідне постійне інформування та проведення програм первинної профілактики та скринінгу раку, оскільки рак залишається однією з головних причин смерті у всьому світі. Соріна Пінтя: Зазвичай випадки раку виявляються лише на ІІІ та IV стадіях, дуже пізно. Ми розпочали, починаючи з травня, програму скринінгу, яка фінансується європейськими коштами. Ця програма, вартістю 21 мільйон євро, допоможе 40 тисячам малозабезпеченим жінкам. Програма адресована як застрахованим, так і незастрахованим жінкам, що є великою річчю. Фахівці стверджують, що хоча рак молочної залози трапляється частіше у жінок у віці понад 50 років, зараз він виявляється у дуже молодих жінок.

Інша тривожна статистика походить від кардіологів. Вони стверджують, що серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності в Румунії, втричі більше ніж у випадку смертності від раку. Голова Румунського товариства кардіологів Драгош Вінереану зазначає, що смертність від серцево-судинних захворювань є основною причиною, у цьому випадку показник середньої очікуваної тривалості життя в Румунії на десять років нижчий ніж у Європейському Союзі. Він зробив цю заяву з нагоди відзначення Всесвітнього дня серця 29 вересня.

За словами Драгоша Вінереану серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності серед все більше і більше молодих людей, середній вік яких становить 30 років у жінок та 39 років у чоловіків. Він зазначив, що представлена ситуація тісно пов’язана з фінансуванням системи охорони здоров’я, бюджет, виділений для цієї галузі в Румунії є одним із найнижчих у Європейському Союзі. Недоліком є недостатня увага, яка приділяється первинній профілактиці, хоча добре відомий той факт, що наслідки первинної профілактики є набагато дешевші та набагато кращі , – додав голова Румунського товариства кардіологів Драгош Вінереану.

Румунія потребує структурних реформ, – вважає голова Центробанку Мугур Ісереску. Він зробив цю заяву у ході щорічного Економічного форуму країн Центральної та Східної Європи, організованого журналом Forbes в Бухаресті.

З цієї нагоди Мугур Ісереску закликав прискорити освоєння коштів з європейських фондів, що стимулюватиме і структурні реформи. Голова Національного Банку Румунії додав, що дуже важливим є зміцнення макроекономічної рівноваги. Крім того, Мугур Ісереску вважає, що інвестиції в інфраструктуру і в освіту залишаються пріоритетом, оскільки ці інвестиції сприяють підвищенню продуктивності праці, що є важливим для поліпшення рівня життя румунів. Він стверджує, що: Може бути досягнутий більш високий темп економічного зростання. Хочу, щоб ви мене добре зрозуміли. Я не думаю, що Румунія повинна зупинитися на рівні 3-4%. Щоб економічне зростання було стійким і не створювало проблем, цей більш високий рівень повинен бути досягнутий завдяки дії кількох факторів, які можуть призвести до більш високого темпу економічного зростання. З огляду на те, що потенціал зростання румунської економіки страждає від відкладення відновлення державних інвестицій та проведення структурних реформ, треба зосередитися передусім на усуненні проблем, які перешкоджають швидкому прогресу в цих двох галузях.

Останнє опитування, проведене Національним інститутом статистики показує, що бідність є однією з найбільших проблем, з якими стикаються багато румунів. Дослідження показує, що майже половина з них важко справляються із витратами на повсякденне життя. Для проведення опитування було взято до уваги ситуацію в 2015 році, коли більше 32% сімей не впоралися із головними щомісячними витратами такими як: оплата житлово-комунальних послуг та виплата за кредитом. Понад 13% домогосподарств не змогли забезпечити собі опалення житлового приміщення, а понад 69% не змогли оплатити семиденну відпустку.

Науковець Інституту дослідження якості життя Кодрін Скутару пояснює: На жаль, ця важка економічна та соціальна ситуація впливає і на людей, які сплачують соціальне страхування протягом багатьох років, після чого вони отримують суму грошей, яка вже не дозволяє їм забезпечити собі гідний рівень життя. А ця ситуація не змінюється від одного року до іншого. Економічне зростання помітне лише після декількох років та не супроводжується аналогічним зростанням рівня якості життя румунів.

За даними Національного Інституту статистики найважче справляються сім’ї без батька, люди віком понад 65 років або сім’ї з двома та більше дітьми.

Для румунів, сексуальні домагання є, скоріше, поняттям, що зустрічається в американських кінофільмах, ніж реальною проблемою. Хоча настирливе спонукання до сексуальної діяльності або іншої, пов’язаної із сексом поведінки через обіцянку винагороди, в обмін на послуги, професійне просування або високі оцінки вважається злочином в Румунії і сексуальні домагання караються законом, заявлених випадків про сексуальні домагання є відносно мало. Насправді, немає навіть точної статистики, яка показує рівень цього явища, а також його найчастіші форми.

Центр ФІЛІЯ (FILIA), феміністська організація, яка бореться з нерівністю статей вирішила почати наукове дослідження про сексуальні домагання у вищих навчальних закладах. Онлайн запитальники були заповнені понад 600 особами, студентами, докторантами, професорами і допоміжним персоналом з 42 вузів країни. І навіть якщо це не є представницьким дослідженням, відповіді дають нам деякі підказки про масштаби цього явища і про загальне ставлення до нього. Перший висновок полягає в тому, що проблема існує у вузівському середовищі водночас зі страхом подання скарг на сексуальні домагання. Крім того, деякі респонденти вказали на необхідність більш чіткого визначення сексуального домагання в Кодексі етики університетів та введення штрафів пропорційних із діяннями сексуальних домагань.

Більше про це розповість Андреа Брага, голова Центру ФІЛІЯ: Сексуальні домагання визначаються в Законі № 202/2002 про рівність шансів між чоловіками і жінками. Це, в основному, закон, який особливо відноситься до ринку праці. Сексуальні домагання визначаються в Кримінальному Кодексі, але чіткого визначення, що застосовується у всіх університетах немає. Етичні кодекси варіюють від одного університету до іншого. У деяких університетах це визначення є більш ясним, більш нюансованим, у той час як у інших, сексуальні домагання просто заборонені. Більш широке визначення або визначення, яке надає більш конкретних прикладів, могло б спростити процедури подання скарг і стимулювало би осіб, що опиняються у такій ситуації, подавати скарги. Один з результатів нашого дослідження показує, що на запитання, чи опинилися вони у ситуації сексуального домагання, 20% респондентів підтвердили. Але даючи їм конкретні приклади утисків і запитуючи їх чи вони опинилися в одному з цих конкретних випадків, відсоток тих респондентів, що відповіли «так», підвищився. Таким чином, відсоток зростає до 50%. Маємо, отже, й проблему асоціювання сексуальних домагань із серйозними випадками, які іноді з’являються в засобах масової інформації. Ці випадки включають обмеження, пов’язані із спонуканням до сексуальної діяльності з метою отримання кращих оцінок. Ми оминаємо ті випадки сексуального домагання, що вважаються простішими.

Простішими випадками вважаються, наприклад, жарти і недоречні та образливі загравання сексуального плану, випадки, які, очевидно, не обмежуються науковими колами, але широко поширені в суспільстві, такі як легкі дотики в міських транспортних засобах. Згідно Андреї Брага, ці факти не повинні бути зведені до мінімуму: Чоловіки скаржаться що, тепер не можна жартувати, тому що ми зненацька вистрибуємо і робимо звинувачення в домаганнях. Але ці жарти сексуального характеру можна продовжити до жартів про зґвалтування і узаконити певну пізнішу поведінку. Так само стається і з легким небажаним дотиком. Люди кажуть: Давай, ну, що ж він тобі зробив? Доторкнувся трохи, велика справа. Але в кінцевому рахунку це моє тіло, це моя інтимність. Я знаходжуся у просторі, де я повинна навчатися, де повинна розвиватися, а не замкнутися в себе і думати, що це, можливо, моя провина, тому що я одягнулася в блузку, яка дає чоловікові відчуття, що він може доторкнутися мене.

Але що саме відбувається у цьому просторі призначеному для виховання та особистого розвитку, коли ситуація набирає дещо інших обертів? Ми дізнаємося з дослідження Центру ФІЛІЯ та від Андреї Брага: На перший погляд 380 осіб із 668 відповіли, що є сексуальні домагання в університетах, в цілому. З них, 165 осіб, принаймні раз, були свідками жартів із сексуальним підтекстом, що спонукало їх відчувати себе некомфортно. 129 респондентів зізналися, що отримали прізвиська, які носили сексуальний характер. 13 наших респондентів навіть стикнулися із погрозами і обмеженнями, пов’язаними з академічною або професійною оцінкою, у зв’язку з відмовою надати сексуальні послуги.

Хто є агресором в більшості з цих випадків? Андреа Брага: Більшість осіб вказаних респондентами були чоловік-студент та чоловік-професор. Є і такі відповіді як докторант або докторантка або професорка, але таких випадків набагато менше. У більшості випадках вказується на «чоловіка-студента» або «чоловіка-професора», що означає, що проблема існує, як у стосунках між колегами, так і у відносинах студент-професор. Можливо, в цій ситуації, ти боїшся виступити проти людини, від якої залежить твоє майбутнє.

За цих обставин, університетам належить завдання засуджувати та карати сексуальні домагання. Андреа Брага: Важливе значення має і середовище, в якому ми навчаємося чи працюємо, а також реакції наших колег, коли ми опиняємося у цій ситуації. Ми бачимо, що іноді, деякі форми насильства по відношенню до жінок зводяться до мінімуму. І коли справа доходить до сексуальних домагань, то тобі важче вийти вперед і пройти через це. Є цілий ряд факторів, і упевненість у те, що установа, в якій ти навчаєшся може вирішити твою проблему, може бути зміцнена тільки стратегіями, які були б прийняті на рівні кожного університету і які би припускали поправки в Кодексах етики факультетів. Все це необхідно доповнити програмами та інформаційними сесіями з питань прав і обов’язків студентів та викладачів.

Центр Філія сподівається, що попереднє дослідження про сексуальні домагання в університетах буде як сигналом тривоги, так і нагодою для вичерпного дослідження цього явища.

ПОСЛАННЯ – Нормальна робота державних установ є обов’язковою умовою для забезпечення свободи і стабільного розвитку. Вони, однак, не можуть функціонувати без верховенства закону, без компетентності і без етики, – зазначає Король Румунії Міхай І-й в своєму посланні до румунського суспільства, оприлюдненому в неділю, у День Святих Михайла та Гавриїла. Колишній король згадав і про молодих людей, які в ці дні протестують в Бухаресті та інших містах, вимагаючи глибокого реформування державних установ і політичного класу та викорінення корупції. На його думку просунутого законодавства та громадянської активності, на жаль, недостатньо для досягнення і забезпечення міцного інституційного життя. «Я впевнений, що молоде покоління зуміє знайти в своїй Румунії необхідну рівновагу між громадянською позицією і державними установами», – сказав Король Міхай І-й. «Зі 150 років монархії в Румунії, майже 100 я пережив особисто. Усе це дає мені право сказати нашій молоді наступне: Час вашої Румунії настав!», – завершив колишній король своє послання до румунського народу.

СТАТИСТИКА – Румунія посіла минулого року перше місце в Європейському Союзі за часткою населення, зайнятого в сільському господарстві, – повідомляє Національний інститут статистики. За його даними Румунія дедалі має досить велику кількість осіб, зайнятих в сільському господарстві (25,4%), значно випереджаючи країни, що займають наступні місця в списку, зокрема Грецію, в якій частка працюючих в сільському господарстві становить 13% і Польщу – 11,2%. Найбільша частка зайнятих у промисловості була зафіксована в Чехії (38,3%) та Словаччині (35,5%). У 2014 році у сфері послуг найбільше осіб працювало в Люксембургу (87,6%) і Нідерландах (81,5%), – повідомляє Національний інститут статистики. За даними інституту в Румунії відсоток працюючих у промисловості становить 30,1%, а частка населення, зайнятого у сфері послуг складає 44,5%.

ЕВАКУАЦІЯ – 140 румунських туристів, евакуйованих з єгипетських курортів Хургада і Шарм-ель-Шейх прибули в Бухарест, – повідомило МЗС Румунії. Згідно з повідомленням операція з евакуації румунів була проведена Міністерством транспорту за підтримки зовнішньополітичного відомства, яке надало громадянам Румунії всю необхідну допомогу та консульський захист в процесі репатріації. Після поширення інформації про те, що найбільш імовірною причиною катастрофи російського літака в Єгипті був влаштований терористами підрив на борту вибухового пристрою, багато країн вирішило евакуювати своїх громадян і тимчасово призупинили польоти над Синайським півостровом або змінили маршрути літаків. Росія та Велика Британія, які мали найбільшу кількість відпочиваючих на єгипетських курортах, проводять планове повітряне вивезення своїх громадян. За попередньою інформацією в Єгипті відпочивало приблизно 78 тисяч росіян і близько 20 тисяч британців. Міжнародна комісія, до якої входять російські, французькі та єгипетські фахівці повідомила, що самописці зафіксували звук вибуху на борту, але каже, що поки рано говорити про вибух як причину катастрофи. Єгипетське угруповання, пов’язане з Ісламською державою, взяла на себе відповідальність за падіння російського пасажирського літака в Єгипті, на борту якого знаходилося 224 особи.

ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – У порту Констанци сьогодні пришвартувався британський ракетний есмінець «Данкан». До 11 листопада румунські і британські моряки проведуть спільні навчальні дії для визначення загальних операційних процедур під час подальших навчань, запланованих в територіальних водах Румунії і в міжнародних водах Чорного моря. Есмінець ВМФ Великої Британії оснащений радаром і системою протиповітряної оборони останнього покоління. Поточні місії в міжнародних водах суден цього типу включають боротьбу з піратством і незаконним обігом наркотиків, а також надання гуманітарної допомоги потерпілим від стихійних лих в різних регіонах світу.

УНІОНІЗМ – У Кишиневі кілька сотень прихильників об’єднання
Молдови з Румунією у неділю взяли участь у марші, організованому за ініціативою
Блоку національної єдності та Ради об’єднання. Трагедія в клубі Колектив
ясно показала, що в Румунії потрібне перезавантаження політичного класу. З
іншого боку, соціально-економічна катастрофа, яка охопила Республіку Молдова
чітко показала, що нам потрібно повністю реорганізувати державу. І Бухарест, і
Кишинів мають шанс зробити важливий крок, щоб жити разом в кращій Румунії:
створити один уряд для двох румунських держав, – сказав Константін Кодряну,
представник Блоку національної єдності – коаліції, що складається з 22 неурядових
організацій.

В.Понта повернувся на пост прем’єра

Прем’єр-міністр Віктор Понта у четвер повернувся до
виконання обов’язків глави уряду, які протягом останніх трьох тижнів тимчасово
виконував віце-прем’єр Габрієл Опря. Віктор Понта повернувся в Румунію у середу
після операції на коліно, яку переніс в Туреччині усередині минулого місяця. На
15 червня, день, коли був прооперований, прем’єр був викликаний для показань до
Національної антикорупційної дирекції у справі, порушеній проти нього за
фактами підробки приватних документів, співучасті в ухиленні від сплати
податків і відмивання грошей. Прокурори стверджують, що ці злочини були
вчинені, коли чинний прем’єр був адвокатом і співпрацював разом з його колегою
по партії, сенатором Даном Шовою, колишнім міністром транспорту в уряді Понта.

Європейські гроші для розвитку інфраструктури Румунії

Дев’ять з половиною мільярдів євро з європейських фондів
має Румунія в розпорядженні до 2020 році для будівництва і модернізації
швидкісних автомобільних доріг, аеропортів, мереж водопостачання та систем
електропостачання. Гроші стали доступними після підписання в п’ятницю у
Бухаресті Операційної програми «Велика інфраструктура». Це, до речі, найбільша
операційна програма в Румунії і друга за обсягом інвестицій в ЄС. Комісар ЄС з
питань регіональної політики Коріна Крецу, яка представила в Бухаресті
Європейську комісію, зазначила, що в рамках цієї програми Уряд Румунії
зобов’язався до 2020 року прокласти мережі питного водопостачання до будинків
усіх румунів. Пріоритетними проектами на погляд Єврокомісії є будівництво
швидкісних автомагістралей: Сібіу – Пітешти, Бакеу – Пашкань і Тиргу-Нямц -
Унгень, яка зв’яже Румунію з Молдовою. Враховуючи співфінансування з державного
бюджету, загальний обсяг інвестиційної програми складе 12 млрд. євро.

Останні дані від Національного інституту статистики

Валовий внутрішній продукт Румунії у першому кварталі
2015 року зріс на 4,1% в порівнянні з аналогічним періодом 2014 року, а в
порівнянні з четвертим кварталом 2014 року, економіка зросла на 1,5%, зазначається
в другій тимчасовій доповіді, опублікованій на цьому тижні Національним
інститутом статистики. Румунська економіка зросла торік на 2,8% порівняно з
2013 роком. У цьому році Національна комісія з питань прогнозування переглянула
убік підвищення до 3,3%, прогноз зростання ВВП країни. Міжнародний валютний
фонд прогнозує зростання економіки Румунії у 2015 році на рівні 2,7%, а Світовий банк переглянув свій прогноз зростання румунської економіки цього року убік підвищення з 2,9
до 3%. Відповідно до Національного інституту статистики річна інфляція склала
мінус 1,6% у червні, на 1,2% менше порівняно з попереднім місяцем, а місячна
інфляція досягла 2,95%. Сповільнення інфляції в червні призвела до зниження цін
на два процентних пункти порівняно з травнем, а річний індекс складе трохи
більше мінус одного відсотка, але важливо, щоб люди не сприйняли це падіння, як
дефляцію, – заявив напередодні Губернатор Національного банку Румунії Мугур
Ісереску.

Зустріч у Бухаресті міністрів закордонних справ Румунії та
Італії

Італійські бізнесмени впевнені в стабільності румунської економіки, унаслідок чого щомісяця понад 100 нових компаній розширюють свою
діяльність в Румунії. Таку заяву зробив італійський міністр закордонних справ
Паоло Джентілоні, який на цьому тижні здійснив офіційний візит до Бухареста і
обговорив з главою румунської дипломатії Богданом Ауреску стадію і перспективу
двосторонніх відносин. Румунія та Італія мають прекрасні відносини та міцне
стратегічне партнерство, – сказав Богдан Ауреску, який наголосив на необхідності
збереження активного діалогу. Грецька криза і міграційні питання були також на
порядку денному переговорів. Нагадаємо, що загальний товарообіг між Румунією та Італією перевищив 12 млрд євро.

Румунія підтримує Республіку Молдова

Румунія є найпотужнішим партнером Молдови в процесі її інтеграції до ЄС, заявив Президент Румунії Клаус Йоханніс у вівторок на церемонії присвоєння звання Почесного доктора сучавського Університету їм. Штефана Великого його молдовському колезі Ніколаю Тімофті. Нагорода була присуджена за видатні заслуги у розвитку курсу європейської інтеграції Молдови, зміцнення відносини з Румунією та за увагу, яку він приділяє освіті та вихованню молодого покоління. Глава румунської держави привітав проведення демократичних місцевих виборів в сусідній державі і зазначив, що Р.Молдова повинна докласти більше зусиль в процесі реформування держави.

Привід для постійного невдоволення як пацієнтів, так і фахівців, які працюють у цій галузі, румунська охорона здоровя була недавно порівняна із медичними системами в інших 34 європейських країнах. Дослідження «Охорона здоровя в цифрах», опубліковане Європейською Комісією в кінці минулого року, представило останні дані про стан здоровя населення, фактори ризику для здоровя і доступ до якісних медичних послуг в усіх державах-членах ЄС, країнах-кандидатах на вступ (за винятком Албанії) та в країнах-членах Європейської асоціації вільної торгівлі.

Отримані результати показують, як зазвичай, суміш позитивних і негативних ситуацій у всіх державах, в тому числі Румунії. Наприклад між 1990 і 2012 роками середня очікувана тривалість життя при народженні в країнах-членах ЄС збільшилася більш ніж на 5 років, досягнувши 79,2 років. Тим не менш, різниця між найвищим рівнем тривалості життя (Іспанія, Італія і Франція) і найнижчим (Литва, Латвія, Болгарія і Румунія) – не зменшилася з 90-тих років. У Румунії, поясненням такого стану справ може бути те, що, згідно з тим же документом, румунська влада витрачає на охорону здоровя кожної людини менше ніж навіть Сербія або Чорногорія.

Наприклад Румунія є європейською країною, в якій найменше використовуються високоінформативні методи діагностики, такі як магнітно-резонансна томографія або компютерна томографія. Постійне недофінансування, зокрема через низький рівень виділених бюджетних асигнувань (всього 4% від ВВП в 2015 році) і обовязкові платежі, які кожна людина має сплатити до Фонду медичного страхування, пояснюють частково низьку ефективнусть профілактичної медицини. Одним із наслідків цього є зростання смертності від раку шийки матки серед жінок (найвищий серед країн ЄС), форма раку, котра виявлена на ранній стадії, в більшості випадках є виліковною. Звідси випливає і взаємозалежність між системою охорони здоровя та економічною ситуацію в кожній країні: багаті країни мають більш розвинуті системи охорони здоровя ніж бідні, такі як Румунія.

З огляду на низький рівень продуктивності румунської економіки порівняно з іншими європейськими країнами, система охорони здоровя має надто мало джерел фінансування. Основним джерелом є, на сьогодні, обовязкові внески працівників та роботодавців до Фонду медичного страхування, яким розпоряджається Національний будинок медичного страхування. Приватне страхування є менш поширеним в Румунії, а багато людей платять безпосередньо зі своєї кишені за отримані медичні послуги. Кожен пятий румун самотужки покриває кошти на обстеження і лікування. До цих неформальних платежів можна віднести і так звані “подарунки” медперсоналу, дуже суперечливе, але й надзвичайно поширене явище в Румунії.

Директор Національної школи охорони громадського здоровя Крістіан Вледеску повязує цю ситуацію з низькою оплачуваністю праці лікарів і порівнює доходи працівників охорони здоровя з доходами працівників судової системи. «Багато років тому у нас була визнана соціальна значимість правової системи, унаслідок чого доходи фахівців відповідної галузі були підвищені до середнього міжнародного рівня. На жаль цього не сталося в сфері охорони здоровя. Інакше кажучи держава не визнала соціальну значимість лікарів. Проте, населення визнає їх особливу роль, так можна пояснити ті неформальні платежі. Тим не менш, в короткостроковій і середньостроковій перспективах необхідно знайти рішення, щоб збільшити видатки системі охорони здоровя, в тому числі підвищення зарплатні медперсоналу.»

Окрім низької заробітної плати лікарів, новою великою проблемою останнім часом стає величезний брак лікарів. Румунія налічується серед європейських країн з найменшою кількістю лікарів на душу населення – всього 2,5 на тисячу осіб. За цим показником ситуація складніша тільки в Польщі. Ситуація виглядає ще більш тривожною, коли мова заходить про масову міграцію працівників охорони здоровя в західні країни. «Ми крутимося у порочному колі, з одного боку, від лікарів вимагають того ж рівня продуктивності в порятунку життя, як від їхніх західних колег, але в той же час, держава оплачує їх працю на рівні менш важливої професії. Порочне коло почало розриватися, коли ми увійшли в ЄС і розпочався відтік лікарів у західноєвропейські країни. І надалі це явище набиратиме обертів тому, що на заході попит на лікарів дуже високий.»

Організація та фінансування системи охорони здоровя залежать не тільки від економічних чинників, а й від пріоритетів кожної держави. Хоча ЄС приділяє особливу увагу стану здоровя своїх громадян, що випливає й з дослідження «Охорона здоровя в цифрах», проведеного Єврокомісією спільно з Організацією економічного співробітництва та розвитку, Брюссель і Страсбург не можуть навязати країнам певні політики, а лише давати рекомендації. Розповідає румунський депутат в Європарламенті Ренате Вебер. «На жаль галузь охорони громадського здоровя, з причин, які я особисто не розумію, не має спільної політики на всій території ЄС. У цьому випадку застосовується принцип субсидіарності, тобто охорона здоровя та освіта регулюється національним законодавством кожної держави-члена. Я не розумію, чому. Щоб мати здоровий Євросоюз з усіх точок зору, я вважаю, що здоровя громадян і освіта повинні бути однаковими у всіх державах. Є деякі рекомендації Брюсселя щодо державної політики, але вони не мають обовязкового характеру.»

Попри економічну ситуацію та законодавчі рамки, здоровя залежить від рівня обізнаності населення і мінімуму знань про профілактику. Ренате Вебер. «Коли говорю про виховання, я маю на увазі ту поведінку, що має бути обовязковою на рівні всієї громадськості, щоб таким чином запобігти хворобам. У цьому напрямку ми домоглися певного прогресу завдяки законодавству. Я маю на увазі заборону куріння, регулювання обігу електронних цигарок, наприклад. Тут поєднуються законодавство з вихованням.»

Зрештою, стосовно Румунії, дослідження «Охорона здоровя в цифрах» містить низку як позитивних, так і негативних аспектів. У Румунії спостерігається найвища смертність у Європі від інсульту, а також найвищі в ЄС показники смертності немовлят. Водночас у нашій країні було зафіксовано найнижчий рівень захворюваності на діабет 1-го типу на 100 тисяч населення. З точки зору споживання алкоголю і тютюну Румунія знаходиться нижче середнього показника по ЄС. Однак разом з Болгарією та Фінляндією румуни споживають найменше фруктів, але не поступаються решті європейських країн за рівнем споживання овочів, завдяки чому Румунія має найменшу в Європі кількість людей, страждаючих ожирінням.

Останні дані, опубліковані Європейським статистичним бюро “Євростат”, свідчать про збільшення промислового виробництва в єврозоні і у всьому Європейському Союз на 0,6% у вересні порівняно з попереднім місяцем. А Румунія є однією з країн, в яких промислове виробництво, зареєструвало найвищі темпи росту.

Точніше вона посідає 5 місце за еволюцію цього показника серед 28 країн-членів ЄС. Обсяг промислового виробництва збільшився на 2,4% в Румунії, яка поступилася лише Хорватії, Чехії, Ірландії та Угорщині.

Ці результати нас радують, але ми не повинні забувати про структурні проблеми, зокрема про залежність промисловості від зовнішніх замовлень, зазначає генеральний секретар Асоціації підприємців Румунії Крістіан Пирван: “Той факт, що Румунія ще має потенціал для зростання експорту є позитивом і радує нас, йдеться про людей, робочі місця. З іншого боку, дуже амбітні і хвалебні заяви повинні бути заспокоєні кількома елементами, які ніхто не обговорює. Одним з цих елементів є торговельний дефіцит, на тлі скорочення імпорту природного газу на 65% порівняно з минулим роком, що свідчить про те, що замість того аби виробляти більше і якісніше, ми імпортуємо. Другим елементом є те, що наш експорт зберігає ту саму, вкрай обмежену структуру. Якщо взяти, наприклад, імпорт-експорт нафтопродуктів, слід зробити більш детальний аналіз того, чому Румунії, країні, яка видобуває нафту, потрібен такий обсяг імпорту. Нарешті, в промисловому секторі, Румунія залишається в значній мірі залежною від іноземних замовлень, тому, існує вразливість, яка може в будь-який момент перетворитися на загрозу.”

Крістіан Пирван зазначає, що факт зосередження зовнішньої торгівлі Румунії на європейських країнах, що вважалося позитивом до кризи, став фактором ризику зараз, коли єврозона, здається, ще не вирішила цілий ряд структурних проблем.

З іншого боку, аналіз Bloomberg відзначає, що, аби утримати дефіцит на рівні до 3% ВВП, встановленому ЄС, румунська влада обмежила витрати, що призвело до зниження прибутковості десятирічних облігацій Румунії з 5,3% до 3,7%. Статистика показує, що в кінці жовтня державний бюджет Румунії мав профіцит, внаслідок чого були виділені додаткові кошти на будівництво дитячих садків, доріг, каналізації. Згідно Bloomberg, ці витрати можуть сприяти прискоренню відновленню румунської економіки

У найближчі десятиліття чисельність населення Румунії продовжить скорочуватися і, за прогнозами, досягне близько 12 млн. жителів в 2060 році. Останні демографічні данні були оголошені Національним інститутом статистики, з нагоди Всесвітнього дня народонаселення, що відзначається щороку 11 липня, Дня статистики і 155-ої річниці створення румунської статистики.

Торік кількість молодих людей в Румунії знизилася на 50.000. Це особи у віці понад 14 років, в той час як населення у віці старше 65 років збільшилося на майже 40.000 осіб. На початку цього року майже 54% населення проживало в містах. Частка жінок у загальній чисельності населення Румунії становить 51,2%, на майже 10 тисяч більше, ніж чоловіків. Середня очікувана тривалість життя жінок становить понад 78 років, вище, ніж загальна очікувана тривалість життя при народженні, яка за розрахунками Національного інституту статистики складає 74 з половиною років.

З іншого боку фахівці інституту повідомляють, що середня заробітна плата в травні 2014 року у Румунії знизилася на близько 3% в порівнянні з квітнем. Економічний аналітик Константін Рудніцкі каже, що хороші результати Румунії на макроекономічному рівні не відображаються належним чином на зарплатах, оскільки приватні компанії ще потерпають від наслідків світової кризи.

Константін Рудніцкі: «Навіть якщо промисловість, взята в цілому, як і раніше складає десь 30% ВВП, у Румунії тільки певні галузі промисловості є високопродуктивними, більше того, лише деякі компанії демонструють високу продуктивність, зокрема ростуть в основному компанії-експортери та компанії, які мають значний ринок збуту на внутрішньому ринку, переважно в сфері нафтової промисловості, збуту нафти і природного газу, а також в енергетичній сфері.»

Це, ймовірно, пояснює і той факт, що 91% середнього заробітку Румунії йдуть на мінімально необхідні щомісячні витрати. Днями Національний інститут статистики оприлюднив і останній прогноз інфляції на період червень-липень 2014 року, яка може знизитися до нуля і навіть бути негативною. У Румунії це явище є незвичайним, з огляду на те, що протягом останніх 20 років, головною проблемою економістів був занадто високий рівень інфляції.

Деякі аналітики вважають, що зниження інфляції до рекордно низького рівня дозволить Національному банку Румунії скоригувати убік зниження прогноз інфляції на другу половину цього року, таким чином, створюючи підстави для зниження рівня облікової ставки.