Tag: Степан Ткачук

Караш-Северінська філія Союзу українців Румунії провела 30 січня 2022 року
в приміщенні сурівської організації міста Карансебеш захід із вшанування
пам’яті відомого українського поета, прозаїка, публіциста, громадського діяча в
Румунії Степана Ткачука, колишнього депутата та першого голови СУР.

Голова Караш-Северінсько філїї СУР, композитор Іван Лібер ствердив, що
повітова організація кожного року проводить захід, присявений Степану Ткачуку, захід, що здавна був включений до плану культурних подій: «Караш-северінські українці
щороку в лютому місяці відзначають постать Степана Ткачука, видатного
українського поета, члена Спілки письменників Румунії, відомого поета не лише в
Румунії, але й в Україні, Америці та Канаді. Степан Ткачук піклувався коріннями
Союзу українців Румунії, був кілька разів поспіль обраний головою цієї
організації та депутатом в Парламенті Румунії. Сліди Степана Ткачука можна
помітити в організаціях СУР, а також по всій країні там, де проживає українська
меншина. Відомий український поет Степан Ткачук написав й видав понад 40 книг
віршів.»

І цього року караш-северінські українці зібралися віддати шану Степану
Ткачуку. Учасники заходу представили основні аспекти з життя й творчості
письменника, розповіли про внесок Степана Ткачука в розвиток не лише
української, а й румунської літератури та культури взагалі, а також у
просування молодих письменників, у розвиток румунсько-українських відносин та
діяльності Союзу українців Румунії. Вони також декламували вірші Ткачука, та
співали пісні на слова Ткачука. Голова Караш-Северінської філїї СУР Іван Лібер подає деталі: «Захід відкрив
відомий активіст й талановитий акордеоніст Іван Малиновський, який відмітив
важливість цієї події для життя українського населення Банату. Потім філолог
Іван Росоха представив кілька аспектів з життя й творчості Степана Ткачука, високо
оцінюючи його творчість та його роль у розвитку української літератури і не
лише, порівнюючи його з іншими відомими поетами Європи. Подія продовжилася
декламуванням віршів поета. Під керівництвом солістки пані Марії Блаж, яка
багато років співала у хорі «Зелена ліщина», а тепер співає у хорі «Голос
українців», хор Караш-северінської філії виконав кілька пісень на слова Степана
Ткачука, музика Івана Лібера, серед яких пісню «Плаче глухо моє серце». Слід
уточнити, що цю пісню український хор «Зелена ліщина» з Караш-северінського повіту виконав 20 років тому в Чернівецькому державному театрі. Також були виконані
пісні «Мамо, ось твій син прийшов», «Мамин рушиник» та інші пісні.
Подія тривала довгий час, присутні також говорили про різні аспекти життя банатських українців.»

Степан Ткачук народився 13 січня 1936 року в селі Данила Сучавського
повіту. Закінчив Український ліцей у місті Сігету Мармацієй Марамуреського
повіту та Бухарестський політехнічний інститут. З 1954 року жив у столиці. У
1990 році після грудневої революції його обрали першим головою СУР-у, а потім
депутатом української меншини в Парламенті Румунії. За фахом інженер, він мав
велику любов до літератури. В його творчому доробку – кілька десятків поетичних
збірок та прозових книг, серед яких збірки поезії: «Розколоте небо» (дебютна
збірка 1971), «Час без часу» (1975), «Посміх світу» (1977), «Подорож у
вічність» (1982), «Сміх і плач слів» (1986), «Молитва за рідну мову» (1996),
«Воскреслі поезії» (1999), «Дзвони пам’ять» (2000); збірки прози: «Сузір’я
предків» (1974), «Калейдоскоп» (1985), «Хвилино, зупинись! » (1989); роман:
«Нічия пора» (1979), а також численні переклади. Писав він також поезії
румунською мовою і перекладав українську поезію на румунську. Він мав велику роль
у популяризації української літератури в Румунії, зокрема своїми перекладами на
румунську мову, серед яких тритомну антологію української сучасної поезії 80
de privighetori ucrainene («80 українських солов’їв», 1995 рік), сприяючи
таким чином доступу румунських читачів до української літератури. У 2000 році
вийшла друком книга критики Слово про побратимів. Його вірші та
проза друкувалися в журналах та антологіях України, США, Канади тощо. Отримав
чимало національних та міжнародних премій. Член Спілки письменників Румунії та
Національної Спілки письменників України. Він заохочував своїх колег писати
українською мовою та брати активну участь у житті української громади Румунії.
Помер Степан Ткачук 27 липня 2005 року в Бухаресті. У 2018
році, на честь відомого поета та громадського діяча, у центральному
приміщенні Союзу українців Румунії в Бухаресті, була офіційно відкрита
Бібліотека імені Степана Ткачука, за фінансовим сприянням СУРу.

На завершення нашої рубрики запрошуємо вас послухати пісню «Мамин
рушник», слова Степана Ткачука, музику склав Іван Лібер.

Караш-Северінська філія Союзу українців Румунії провела 30 січня 2022 року
в приміщенні сурівської організації міста Карансебеш захід із вшанування
пам’яті відомого українського поета, прозаїка, публіциста, громадського діяча в
Румунії Степана Ткачука, колишнього депутата та першого голови СУР.

Голова Караш-Северінсько філїї СУР, композитор Іван Лібер ствердив, що
повітова організація кожного року проводить захід, присявений Степану Ткачуку, захід, що здавна був включений до плану культурних подій: «Караш-северінські українці
щороку в лютому місяці відзначають постать Степана Ткачука, видатного
українського поета, члена Спілки письменників Румунії, відомого поета не лише в
Румунії, але й в Україні, Америці та Канаді. Степан Ткачук піклувався коріннями
Союзу українців Румунії, був кілька разів поспіль обраний головою цієї
організації та депутатом в Парламенті Румунії. Сліди Степана Ткачука можна
помітити в організаціях СУР, а також по всій країні там, де проживає українська
меншина. Відомий український поет Степан Ткачук написав й видав понад 40 книг
віршів.»

І цього року караш-северінські українці зібралися віддати шану Степану
Ткачуку. Учасники заходу представили основні аспекти з життя й творчості
письменника, розповіли про внесок Степана Ткачука в розвиток не лише
української, а й румунської літератури та культури взагалі, а також у
просування молодих письменників, у розвиток румунсько-українських відносин та
діяльності Союзу українців Румунії. Вони також декламували вірші Ткачука, та
співали пісні на слова Ткачука. Голова Караш-Северінської філїї СУР Іван Лібер подає деталі: «Захід відкрив
відомий активіст й талановитий акордеоніст Іван Малиновський, який відмітив
важливість цієї події для життя українського населення Банату. Потім філолог
Іван Росоха представив кілька аспектів з життя й творчості Степана Ткачука, високо
оцінюючи його творчість та його роль у розвитку української літератури і не
лише, порівнюючи його з іншими відомими поетами Європи. Подія продовжилася
декламуванням віршів поета. Під керівництвом солістки пані Марії Блаж, яка
багато років співала у хорі «Зелена ліщина», а тепер співає у хорі «Голос
українців», хор Караш-северінської філії виконав кілька пісень на слова Степана
Ткачука, музика Івана Лібера, серед яких пісню «Плаче глухо моє серце». Слід
уточнити, що цю пісню український хор «Зелена ліщина» з Караш-северінського повіту виконав 20 років тому в Чернівецькому державному театрі. Також були виконані
пісні «Мамо, ось твій син прийшов», «Мамин рушиник» та інші пісні.
Подія тривала довгий час, присутні також говорили про різні аспекти життя банатських українців.»

Степан Ткачук народився 13 січня 1936 року в селі Данила Сучавського
повіту. Закінчив Український ліцей у місті Сігету Мармацієй Марамуреського
повіту та Бухарестський політехнічний інститут. З 1954 року жив у столиці. У
1990 році після грудневої революції його обрали першим головою СУР-у, а потім
депутатом української меншини в Парламенті Румунії. За фахом інженер, він мав
велику любов до літератури. В його творчому доробку – кілька десятків поетичних
збірок та прозових книг, серед яких збірки поезії: «Розколоте небо» (дебютна
збірка 1971), «Час без часу» (1975), «Посміх світу» (1977), «Подорож у
вічність» (1982), «Сміх і плач слів» (1986), «Молитва за рідну мову» (1996),
«Воскреслі поезії» (1999), «Дзвони пам’ять» (2000); збірки прози: «Сузір’я
предків» (1974), «Калейдоскоп» (1985), «Хвилино, зупинись! » (1989); роман:
«Нічия пора» (1979), а також численні переклади. Писав він також поезії
румунською мовою і перекладав українську поезію на румунську. Він мав велику роль
у популяризації української літератури в Румунії, зокрема своїми перекладами на
румунську мову, серед яких тритомну антологію української сучасної поезії 80
de privighetori ucrainene («80 українських солов’їв», 1995 рік), сприяючи
таким чином доступу румунських читачів до української літератури. У 2000 році
вийшла друком книга критики Слово про побратимів. Його вірші та
проза друкувалися в журналах та антологіях України, США, Канади тощо. Отримав
чимало національних та міжнародних премій. Член Спілки письменників Румунії та
Національної Спілки письменників України. Він заохочував своїх колег писати
українською мовою та брати активну участь у житті української громади Румунії.
Помер Степан Ткачук 27 липня 2005 року в Бухаресті. У 2018
році, на честь відомого поета та громадського діяча, у центральному
приміщенні Союзу українців Румунії в Бухаресті, була офіційно відкрита
Бібліотека імені Степана Ткачука, за фінансовим сприянням СУРу.

На завершення нашої рубрики запрошуємо вас послухати пісню «Мамин
рушник», слова Степана Ткачука, музику склав Іван Лібер.

Комісія з питань культури Союзу українців Румунії провела нещодавно
в Бухаресті серію
заходів із вшанування видатного українського поета, прозаїка, публіциста,
громадського діяча в Румунії Степана Ткачука, колишнього депутата та першого
голови СУР.

Віддали йому шану
члени Бухарестської філії, які 30 січня поклали квіти до його могили, а опісля
взяли участі у культурному заході «85-річчя від дня народження Степана Ткачука». Учасники розповіли про внесок Степана
Ткачука в розвиток не лише української, а й румунської літератури та культури
взагалі, а також у просування молодих письменників,
у розвиток
румунсько-українських відносин та діяльності
Союзу українців Румунії. Вони також декламували вірші Ткачука,
а Наталія Панчек-Колотило зіграла на скрипці кілька українських пісень.

Наступного дня, румунські
письменники, актори та журналісти, шанувальники
української літератури та симпатизанти СУР, у свою чергу віддали
шану письменнику Степану Ткачуку. Вони відмітили
його роль у
популяризації української літератури в Румунії, зокрема своїми перекладами на
румунську мову, серед яких слід згадати антологію української
сучасної поезії 80 de privighetori ucrainene («80 українських солов’їв»,1995).

Завершився цикл заходів 2 лютого, в бібліотеці Союзу українців Румунії
імені Степана Ткачука. Взяли участь у заході редактори сурівських видань,
письменники, журналісти та представники адміністративного департаменту СУР. У
рамках заходу були представлені основні аспекти з життя й творчості письменника
та пролунали його вірші українською та румунською мовами. Голова Бухарестської
філії Михайло Трайста виступив з доповіддю, в
якій зазначив, між іншим: «Цього року виповняються 85 років від дня народження
Степана Ткачука, письменника, культурного діяча, перекладача, великої людини.
Так як Тарас Шевченко є пророком та Кобзарем українського
світу, я вважаю Степана Ткачука Кобзарем українців Румунії,
тому що він був одним із засновників Союзу
українців Румунії, першим його головою та першим депутатом у Парламенті
Румунії, який представляв українську меншину. Степан Ткачук відомо всім був
добрим публіцистом, журналістом, написав багато книг та статей для всіх
сурівських видань і не тільки. Його статті друкувалися в Україні та в інших
країнах. Він видав понад 25 поетичних збірок, написав роман «Нічия пора», також
у його спадщині є кілька збірок короткої прози. Дуже багато перекладав Степан
Ткачук з української мови на румунську та з румунської на українську і таким
чином він зробив, як сам зізнався, калиновий міст між румунською та
українськими культурами. Я почав перекладати його роман «Нічия пора» на
румунську мову, тому що роман дуже цікавий. Є вже певний досвід у цьому сенсі,
тому що були перекладені вже кілька українських письменників Румунії на
румунську мову, як наприклад твори Михайла Михайлюка, Миколи Корсюка та інших.
Ми запримітили той факт, що румунські читачі дуже зацікавлені літературою українських
письменників Румунії.»

У 2018 році
у центральному приміщенні Союзу українців Румунії в Бухаресті була офіційно
відкрита Бібліотека імені Степана Ткачука, за фінансовим сприянням СУРу. Ідея
створення бібліотеки належить Михайлу Трайсті: «Комісія з питань культури СУР
вирішила заснувати бібліотеку і, на мою пропозицію, Рада СУР схвалила, щоб ця
бібліотека носила ім’я Степана
Ткачука. По-перше ця бібліотека є для всіх редакцій сурівських видань. Мені
вдалося зібрати всі книги українських письменників, які вийшли у видавництві «Критеріон», книги
видані Союзом українців Румунії, книги з України. Багато книг подарували також
українські письменники Румунії, серед яких Михайло Михайлюк, Корнелій Ірод,
Магдалина Ласло-Коцюк та інші українці з Бухареста. По-друге бібліотека
адресується студентам, які часто приходять позичати книги та іншим зацікавленим
особам.»

Степан Ткачук народився
13 січня 1936 року в селі Данила
Сучавського повіту. З 1954 року жив у Бухаресті. Написав поезію, прозу,
публіцистику та перекладав. Перша його поетична збірка «Розколоте небо» з’явилася 1971 року,
слідували «Час без часу» (1975), «Посміх світу» (1977), «Подорож у вічність»
(1982), «Сміх і плач слів» (1986), «Молитва за рідну мову» (1996), «Воскреслі
поезії» (1999), «Дзвони пам’ять» (2000); збірки прози: «Сузір’я предків»
(1974), «Каледойскоп» (1985), «Хвилино, зупинись! » (1989); роман: «Нічия пора»
(1979), а також численні переклади. У 2000 році вийшла
друком його книга літературної
критики Слово
про побратимів.Степан Ткачук був лауреатом премії Спілки письменників
Румунії та премії Літературного фонду ім. Івана Франка (Чикаго), член Спілки
письменників Румунії та Національної Спілки письменників України. Помер Степан
Ткачук 27 липня 2005 року в Бухаресті.

Комісія з питань культури Союзу українців Румунії провела нещодавно
в Бухаресті серію
заходів із вшанування видатного українського поета, прозаїка, публіциста,
громадського діяча в Румунії Степана Ткачука, колишнього депутата та першого
голови СУР.

Віддали йому шану
члени Бухарестської філії, які 30 січня поклали квіти до його могили, а опісля
взяли участі у культурному заході «85-річчя від дня народження Степана Ткачука». Учасники розповіли про внесок Степана
Ткачука в розвиток не лише української, а й румунської літератури та культури
взагалі, а також у просування молодих письменників,
у розвиток
румунсько-українських відносин та діяльності
Союзу українців Румунії. Вони також декламували вірші Ткачука,
а Наталія Панчек-Колотило зіграла на скрипці кілька українських пісень.

Наступного дня, румунські
письменники, актори та журналісти, шанувальники
української літератури та симпатизанти СУР, у свою чергу віддали
шану письменнику Степану Ткачуку. Вони відмітили
його роль у
популяризації української літератури в Румунії, зокрема своїми перекладами на
румунську мову, серед яких слід згадати антологію української
сучасної поезії 80 de privighetori ucrainene («80 українських солов’їв»,1995).

Завершився цикл заходів 2 лютого, в бібліотеці Союзу українців Румунії
імені Степана Ткачука. Взяли участь у заході редактори сурівських видань,
письменники, журналісти та представники адміністративного департаменту СУР. У
рамках заходу були представлені основні аспекти з життя й творчості письменника
та пролунали його вірші українською та румунською мовами. Голова Бухарестської
філії Михайло Трайста виступив з доповіддю, в
якій зазначив, між іншим: «Цього року виповняються 85 років від дня народження
Степана Ткачука, письменника, культурного діяча, перекладача, великої людини.
Так як Тарас Шевченко є пророком та Кобзарем українського
світу, я вважаю Степана Ткачука Кобзарем українців Румунії,
тому що він був одним із засновників Союзу
українців Румунії, першим його головою та першим депутатом у Парламенті
Румунії, який представляв українську меншину. Степан Ткачук відомо всім був
добрим публіцистом, журналістом, написав багато книг та статей для всіх
сурівських видань і не тільки. Його статті друкувалися в Україні та в інших
країнах. Він видав понад 25 поетичних збірок, написав роман «Нічия пора», також
у його спадщині є кілька збірок короткої прози. Дуже багато перекладав Степан
Ткачук з української мови на румунську та з румунської на українську і таким
чином він зробив, як сам зізнався, калиновий міст між румунською та
українськими культурами. Я почав перекладати його роман «Нічия пора» на
румунську мову, тому що роман дуже цікавий. Є вже певний досвід у цьому сенсі,
тому що були перекладені вже кілька українських письменників Румунії на
румунську мову, як наприклад твори Михайла Михайлюка, Миколи Корсюка та інших.
Ми запримітили той факт, що румунські читачі дуже зацікавлені літературою українських
письменників Румунії.»

У 2018 році
у центральному приміщенні Союзу українців Румунії в Бухаресті була офіційно
відкрита Бібліотека імені Степана Ткачука, за фінансовим сприянням СУРу. Ідея
створення бібліотеки належить Михайлу Трайсті: «Комісія з питань культури СУР
вирішила заснувати бібліотеку і, на мою пропозицію, Рада СУР схвалила, щоб ця
бібліотека носила ім’я Степана
Ткачука. По-перше ця бібліотека є для всіх редакцій сурівських видань. Мені
вдалося зібрати всі книги українських письменників, які вийшли у видавництві «Критеріон», книги
видані Союзом українців Румунії, книги з України. Багато книг подарували також
українські письменники Румунії, серед яких Михайло Михайлюк, Корнелій Ірод,
Магдалина Ласло-Коцюк та інші українці з Бухареста. По-друге бібліотека
адресується студентам, які часто приходять позичати книги та іншим зацікавленим
особам.»

Степан Ткачук народився
13 січня 1936 року в селі Данила
Сучавського повіту. З 1954 року жив у Бухаресті. Написав поезію, прозу,
публіцистику та перекладав. Перша його поетична збірка «Розколоте небо» з’явилася 1971 року,
слідували «Час без часу» (1975), «Посміх світу» (1977), «Подорож у вічність»
(1982), «Сміх і плач слів» (1986), «Молитва за рідну мову» (1996), «Воскреслі
поезії» (1999), «Дзвони пам’ять» (2000); збірки прози: «Сузір’я предків»
(1974), «Каледойскоп» (1985), «Хвилино, зупинись! » (1989); роман: «Нічия пора»
(1979), а також численні переклади. У 2000 році вийшла
друком його книга літературної
критики Слово
про побратимів.Степан Ткачук був лауреатом премії Спілки письменників
Румунії та премії Літературного фонду ім. Івана Франка (Чикаго), член Спілки
письменників Румунії та Національної Спілки письменників України. Помер Степан
Ткачук 27 липня 2005 року в Бухаресті.

У центральному
приміщенні Союзу українців Румунії в Бухаресті була офіційно відкрита
Бібліотека імені Степана Ткачука. Ідея створення бібліотеки належить
письменнику та голові комісії з питань культури СУР-у Михайлу Гафії Трайсті за
фінансовим сприянням СУР-у. На офіційному відкритті бібліотеки були присутні письменники,
фольклористи, науковці, лінгвісти й професори з Румунії та України, представники СуР-у тощо.

Настоятель Бухарестської
української православної церкви Святого Петра Могили Дмитро Колотило
освятив приміщення бібліотеки та відслужив поминальну панахиду на згадку про
колишнього голову СуР-у, письменника Степана Ткачука. Письменник Михайло Трайста,
Голова СУР-у та
депутат Микола-Мирослав Петрецький, а також лектор Клузького університету д-р
Іван Гербіль привітали присутніх та відмітили важливість заснування бібліотеки
імені Степана Ткачука для збереження українського культурного скарбу в Румунії.
Вони підкреслили також роль, яку відіграв Степан Ткачук у гуртуванні українців
Румунії як перший голова СуР-у та в організуванні різних культурних подій та
книговидань, будучи один із найкращих поетів, прозаїків та перекладачів. Виступили з цікавими
промовами та висловили свою радість з нагоди відкриття бібліотеки й голова Карашсеверінської повітової філії СУР, композитор
і диригент Іван Лібер, публіцист Іван Кідещук, публіцист Євсебій Фрасинюк, головний редактор літературного журналу
Наш голос Ірина Мойсей та голова бухарестської організації СУР Ярослава
Колотило.

Висловили свої думки й гості
з України: Оксана Івасюк, викладач літератури Київського університету ім.
Бориса Грінченка, Наталія Колесніченко-Братунь, керівник секретаріату
Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України; Наталія
Богданець-Білоскаленко, завідуюча науково-дослідною лабораторією
грінченкознавства Київського університету ім. Бориса Грінченка та Світлана
Романюк, доцент кафедри педагогіки та методики початкової освіти Чернівецького
національного університету ім. Юрія Федьковича. Вони привітали українську
громаду Бухареста із відкриттям бібліотеки та подарували книжки, привезені з
України.

Письменник Михайло Трайста, голова комісії з питань культури СУР-у розповів як виникла ідея створення бібліотеки імені Степана Ткачука: Я хотів, щоб бібліотека містила не тільки книги, видані за фінансові кошти Союзу українців Румунії, а й книги, які появилися у видавництві Критеріон до Антикомуністичної революції 1989 року. Мені дуже багато допомогли письменники Корнелій Ірод, Микола Корсюк, Іван Ковач, Михайло Михайлюк, які подарували книги зі своїх бібліотек СУРівській бібліотеці. Тут можуть знайти ці книги студенти та кожен читач, який цікавиться українською літературою в Румунії й не лише, оскільки ми отримали чимало книг із України. Ми вже працюємо над електронним каталогом бібліотеки, а далі з студентами українського відділу Бухарестського філологічного факультету ми будемо ставити ці книги в електронний формат таким чином, щоб ті, хто цікавиться ними, міг читати їх онлайн. Ми вже організували в приміщенні бібліотеки зустрічі зі закарпатськими письменниками Василем Густієм та Петром Ходаничем, а минулого тижня зі Львова приїхали до нас голова обласної Спілки письменників України Ігор Гургула з дружиною, віце-голова Спілки письменників України Олесь Дяк та письменник і журналіст Олександр Масляник. Ми повідомили бухарестську громаду і прибули чимало людей зустріти цих письменників. Таким чином, читачі мали можливість поспілкуватися з письменниками з України, які подарували їм книги або залишали їх у бібліотеці, звідки читачі можуть запозичувати їх, як до речі й інші книги, написані українськими письменниками Румунії. Читачі цікавляться не лише літературою, а й історичними та політичними книгами, збірниками пісень, фольклору. У нас є й багато румунської літератури про Україну.

Про тематичну структура бібліотеки імені Степана Ткачука, письменник Михайло Трайста ствердив: Я подумав організувати бібліотеку на маленькі секції. Таким чином у нас є секція літератури національних меншин Румунії, секція українських словників та енциклопедій та не лише, секція літератури про Тараса Шевченка, яка містить нове видання Шевченківська енциклопедія, подарована Корнелієм Іродом. Потім, є секція відомих українських класиків таких як: Леся Українка, Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська тощо, секція сучасної прози та поезії України та української діаспори, секція фольклору, секція дитячої літератури, а також секція прози, секція поезії та секція перекладу українських письменників Румунії.

Ми запитали письменника Михайла Трайсту чому бібліотека носить ім’я Степана Ткачука. Ось, що він відповів: По-перше, Степан Ткачук був одним з головних засновників СуР-у, він був і головою СУР-у та депутатом. По-друге, він був найпліднішим письменником, прозаїком, поетом та публіцистом. Він залишив понад 40 книг та дуже багато перекладів. Так як Тарас Шевченко є Кобзарем українців всього світу, я вважаю Степана Ткачука
Кобзарем українців Румунії. Він відкрив багато письменників та всім допомагав.
Він докладав багато зусиль, щоб українська література в Румунії піднялася на
такий високий рівень. Доказом є той факт, що письменники Іван Драч, покійний
Богдан Бойчук, Ігор Драч та інші вважають українську літературу Румунії одну з
найкращих. Ми також започаткували фестиваль-конкурс «Юні
українські таланти Румунії». Тепер проходить вже другий випуск. Нам надсилають свої
твори учні від II до XII класів, а також студенти. Найкращі роботи ми преміюємо та
друкуємо у наших газетах. Так що надіємось на нову зміну.

Степан Ткачук народився 6
січня 1935 року в селі Данила Сучавського повіту. З 1954 року жив у столиці. У 1990 році після грудневої революції
його обрали першим головою СУР-у, а потім депутатом української меншини в
Парламенті Румунії. За фахом інженер, він мав велику любов до літератури.
Написав поезію, прозу, публіцистику та перекладав. Перша збірка його поезій Розколоте
небо з’явилася 1971 року. 1974 року побачила світ збірка оповідань
Сузір’я предків, а 1979 року роман Нічия пора!. Писав
він також поезії румунською мовою і перекладав українську поезію на румунську.
У 1995 році переклав на румунську мову і видав тритомну антологію української
сучасної поезії під заголовком 80 українських солов’їв. У 2000 році
вийшла друком книга критики Слово про побратимів. Степан Ткачук був лауреатом премії Спілки
письменників Румунії та премії Літературного фонду ім. Івана Франка (Чикаго),
членом Національної спілки письменників України. Він зберіг численні рукописи
його недрукованих творів і цінну кореспонденцію з видатними українськими
культурними діячами. У 1984 році він відвідав США, де виступив із доповідями
про життя українців у Румунії та зустрівся з членами української громади. Він заохочував своїх колег писати українською
мовою та брати активну участь у житті
української громади Румунії. Степан Ткачук помер 27 червня 2005 року в Бухаресті.

У центральному
приміщенні Союзу українців Румунії в Бухаресті була офіційно відкрита
Бібліотека імені Степана Ткачука. Ідея створення бібліотеки належить
письменнику та голові комісії з питань культури СУР-у Михайлу Гафії Трайсті за
фінансовим сприянням СУР-у. На офіційному відкритті бібліотеки були присутні письменники,
фольклористи, науковці, лінгвісти й професори з Румунії та України, представники СуР-у тощо.

Настоятель Бухарестської
української православної церкви Святого Петра Могили Дмитро Колотило
освятив приміщення бібліотеки та відслужив поминальну панахиду на згадку про
колишнього голову СуР-у, письменника Степана Ткачука. Письменник Михайло Трайста,
Голова СУР-у та
депутат Микола-Мирослав Петрецький, а також лектор Клузького університету д-р
Іван Гербіль привітали присутніх та відмітили важливість заснування бібліотеки
імені Степана Ткачука для збереження українського культурного скарбу в Румунії.
Вони підкреслили також роль, яку відіграв Степан Ткачук у гуртуванні українців
Румунії як перший голова СуР-у та в організуванні різних культурних подій та
книговидань, будучи один із найкращих поетів, прозаїків та перекладачів. Виступили з цікавими
промовами та висловили свою радість з нагоди відкриття бібліотеки й голова Карашсеверінської повітової філії СУР, композитор
і диригент Іван Лібер, публіцист Іван Кідещук, публіцист Євсебій Фрасинюк, головний редактор літературного журналу
Наш голос Ірина Мойсей та голова бухарестської організації СУР Ярослава
Колотило.

Висловили свої думки й гості
з України: Оксана Івасюк, викладач літератури Київського університету ім.
Бориса Грінченка, Наталія Колесніченко-Братунь, керівник секретаріату
Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України; Наталія
Богданець-Білоскаленко, завідуюча науково-дослідною лабораторією
грінченкознавства Київського університету ім. Бориса Грінченка та Світлана
Романюк, доцент кафедри педагогіки та методики початкової освіти Чернівецького
національного університету ім. Юрія Федьковича. Вони привітали українську
громаду Бухареста із відкриттям бібліотеки та подарували книжки, привезені з
України.

Письменник Михайло Трайста, голова комісії з питань культури СУР-у розповів як виникла ідея створення бібліотеки імені Степана Ткачука: Я хотів, щоб бібліотека містила не тільки книги, видані за фінансові кошти Союзу українців Румунії, а й книги, які появилися у видавництві Критеріон до Антикомуністичної революції 1989 року. Мені дуже багато допомогли письменники Корнелій Ірод, Микола Корсюк, Іван Ковач, Михайло Михайлюк, які подарували книги зі своїх бібліотек СУРівській бібліотеці. Тут можуть знайти ці книги студенти та кожен читач, який цікавиться українською літературою в Румунії й не лише, оскільки ми отримали чимало книг із України. Ми вже працюємо над електронним каталогом бібліотеки, а далі з студентами українського відділу Бухарестського філологічного факультету ми будемо ставити ці книги в електронний формат таким чином, щоб ті, хто цікавиться ними, міг читати їх онлайн. Ми вже організували в приміщенні бібліотеки зустрічі зі закарпатськими письменниками Василем Густієм та Петром Ходаничем, а минулого тижня зі Львова приїхали до нас голова обласної Спілки письменників України Ігор Гургула з дружиною, віце-голова Спілки письменників України Олесь Дяк та письменник і журналіст Олександр Масляник. Ми повідомили бухарестську громаду і прибули чимало людей зустріти цих письменників. Таким чином, читачі мали можливість поспілкуватися з письменниками з України, які подарували їм книги або залишали їх у бібліотеці, звідки читачі можуть запозичувати їх, як до речі й інші книги, написані українськими письменниками Румунії. Читачі цікавляться не лише літературою, а й історичними та політичними книгами, збірниками пісень, фольклору. У нас є й багато румунської літератури про Україну.

Про тематичну структура бібліотеки імені Степана Ткачука, письменник Михайло Трайста ствердив: Я подумав організувати бібліотеку на маленькі секції. Таким чином у нас є секція літератури національних меншин Румунії, секція українських словників та енциклопедій та не лише, секція літератури про Тараса Шевченка, яка містить нове видання Шевченківська енциклопедія, подарована Корнелієм Іродом. Потім, є секція відомих українських класиків таких як: Леся Українка, Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська тощо, секція сучасної прози та поезії України та української діаспори, секція фольклору, секція дитячої літератури, а також секція прози, секція поезії та секція перекладу українських письменників Румунії.

Ми запитали письменника Михайла Трайсту чому бібліотека носить ім’я Степана Ткачука. Ось, що він відповів: По-перше, Степан Ткачук був одним з головних засновників СуР-у, він був і головою СУР-у та депутатом. По-друге, він був найпліднішим письменником, прозаїком, поетом та публіцистом. Він залишив понад 40 книг та дуже багато перекладів. Так як Тарас Шевченко є Кобзарем українців всього світу, я вважаю Степана Ткачука
Кобзарем українців Румунії. Він відкрив багато письменників та всім допомагав.
Він докладав багато зусиль, щоб українська література в Румунії піднялася на
такий високий рівень. Доказом є той факт, що письменники Іван Драч, покійний
Богдан Бойчук, Ігор Драч та інші вважають українську літературу Румунії одну з
найкращих. Ми також започаткували фестиваль-конкурс «Юні
українські таланти Румунії». Тепер проходить вже другий випуск. Нам надсилають свої
твори учні від II до XII класів, а також студенти. Найкращі роботи ми преміюємо та
друкуємо у наших газетах. Так що надіємось на нову зміну.

Степан Ткачук народився 6
січня 1935 року в селі Данила Сучавського повіту. З 1954 року жив у столиці. У 1990 році після грудневої революції
його обрали першим головою СУР-у, а потім депутатом української меншини в
Парламенті Румунії. За фахом інженер, він мав велику любов до літератури.
Написав поезію, прозу, публіцистику та перекладав. Перша збірка його поезій Розколоте
небо з’явилася 1971 року. 1974 року побачила світ збірка оповідань
Сузір’я предків, а 1979 року роман Нічия пора!. Писав
він також поезії румунською мовою і перекладав українську поезію на румунську.
У 1995 році переклав на румунську мову і видав тритомну антологію української
сучасної поезії під заголовком 80 українських солов’їв. У 2000 році
вийшла друком книга критики Слово про побратимів. Степан Ткачук був лауреатом премії Спілки
письменників Румунії та премії Літературного фонду ім. Івана Франка (Чикаго),
членом Національної спілки письменників України. Він зберіг численні рукописи
його недрукованих творів і цінну кореспонденцію з видатними українськими
культурними діячами. У 1984 році він відвідав США, де виступив із доповідями
про життя українців у Румунії та зустрівся з членами української громади. Він заохочував своїх колег писати українською
мовою та брати активну участь у житті
української громади Румунії. Степан Ткачук помер 27 червня 2005 року в Бухаресті.