Три тижні тому Університет агрономічних наук та ветеринарної медицини в
Бухаресті організував Свято півонії – національної квітки Румунії.
У Ботанічному саду І.Тодор Агрономічного кампусу, розташованому
поруч з найбільшим парком столиці Румунії, парком Короля Міхая, колишнім Херестреу, учасники заходу могли милуватися колекцією з 86
видів півоній Факультету садівництва. У жовтні минулого
року був оприлюднений закон, що проголошує півонію національною квіткою
Румунії. Закон передбачає організацію щорічного Фестивалю півоній і встановлює
заходи з охорони півонійних природних заповідників в країні.
П’ять видів півонії спонтанно ростуть в Румунії
в природних заповідниках, що охороняються законом, маючи великий біологічний і
декоративний потенціал (Paeonia peregrina, Paeonia tenuifolia,
Paeonia triternata, Paeonia mascula, Paeonia officinalis, ssp. Banatica), а
також три культивовані види з більш ніж 100 сортами (Paeonia officinalis,
Paeonia lactyflora, Paeonia suffruticosa).У травні
деякі природні заповідники Румунії стають більш привабливими для відвідувачів
завдяки півоніям, які цвітуть у цей період. Дику півонію можна знайти в
південно-східній Європі та Малій Азії, а в Румунії її можна побачити в кількох
природних заповідниках, де вона росте спонтанно. Цей вид охороняється законом
ще з часів Другої світової війни і широко розповсюджений на невисоких пагорбах
і низовинах Трансільванії, Добруджі, південної Молдови, Олтенії та Волощину.
У заповіднику Зау де Кимпіє можна
зустріти і милуватися степовими півоніями
(Paeonia tenuifolia). Розташований
за 5 кілометрів від центру комуни Зау де Кимпіє, заповідник був заснований у
1932 році академіком Александром Борзою і спочатку займав площу 2,5 гектара.
Людиною, яка врятувала степову півонію від вимирання і розширила площу
заповідника до 3,5 га під час Другої світової війни, був Марку Синкраяну з Зау де
Кимпіє. Перші згадки про
степову півонію з Зау де Кампіє були зроблені в 1846 році, коли квітка була
виставлена у Відні, в гербарії, з нагоди презентації трансільванської флори. Степові півонії цвітуть тут з квітня по
травень, іноді до червня. Вони цвітуть лише сім днів і мають висоту від 10 до
30 сантиметрів. Листя тонке, а квіти яскраво-червоні.
Степова півонія – надзвичайно тендітна
рослина, саме тому вона зникла з Європи: якщо її зламати, півонія в’яне за
лічені хвилини. У нотатках першого куратора заповідника Марку Синкраяну, який
доглядав за рослиною протягом 60 років, згадується, що процес розмноження
квітів залежить від збору насіння, який потрібно робити, коли квітка стає
коричнево-чорною. Від посадки до цвітіння також проходить від 7 до 14 років. Хоча це унікальний заповідник в Європі,
зараз цим місцем управляють двоє молодих людей, захоплених фотографією. Вони
працюють добровільно і супроводжують допитливих туристів стежками маленького
раю. Окрім наявних документів про те, як тут були виявлені ці квіти, місцева
легенда розповідає, що поява степової півонії є результатом трагічної смерті
принца, який закохався у молоду дочку лісника. Легенда свідчить, що степові
півонії в Зау де Кампіє утворилися на місці, де закохана дівчина проливала
кровні сльози, оплакуючи свого коханого.
Степові півонії також можна знайти на
пагорбах Добруджі, як у повіті Констанца, так і у повіті Тулча. У Констанці степові півонії можна побачити в природному заповіднику Хаджієнь, недалеко від міста Мангалія. Ще
один різновид півонії, так звана румунська півонія (Paeonia peregrina варіант romanica), росте в Природному парку Комана, за 35 км від Бухареста. Команьські півонії мають
менше пелюсток, ніж садові, пелюстки ростуть лише по краю квітки, а не
всередині, а їх колір яскраво-червоний. Вони не такі ароматні, як інші види півоній, стебло має близько 20 см, а її
листя ширші. Півонії також зустрічаються в лісі
Манафу, який є частиною 250-гектарної Природоохоронної
території в повіті Джурджу. Румунська півоніяросте, так само, в Природному парку Гори Мечінулуй на півночі Добруджі. Тиждень тому цією квіткою
ще можна було милуватися на галявинах лісів, розташованих на території цього природного парку.
